Конспект уроку з всесвітньої історії у 7 класі на тему "Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ."

Про матеріал

Конспект уроку з всесвітньої історії у 7 класі на тему "Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д'Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ." Для використання під час підготовки та проведення уроку.

Перегляд файлу

Всесвітня історія  7 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

 

Тема. Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ.

Мета: ознайомитись з процесом становлення централізованої держави у Франції; дослідити процес формування станової монархії, проаналізувати характерні ознаки французького парламенту, перебіг подій і наслідки Столітньої війни; давати оцінку історичним діячам.

Обладнання: Історія середніх віків: підручник для 7-­го кл.; атлас, наочність.

Основні дати та події:

• 1337-1453 рр. - Столітня війна;

• 1340 р. - битва при Слейсі;

• 1356 р. - битва при Пуатьє;

• 1358 р. - Жакерія;

• 1381 р. - повстання Уота Талера;

• 1429 р. - звільнення Орлеана;

• 1431 р. - спалення Жанни д’Арк.

Основні поняття: «Орлеанська діва», «дофін», «Жакерія», «повстання Уота Тайлера», «національна незалежність», «парламент», «станова монархія», «генеральні штати».

Імена історичних діячів: Едуард III, Філіпп VI Валуа, Іоан II, Етьєн Марсель, Карл V.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.    Організаційна частина уроку

ІІ.  Актуалізація знань учнів

Самостійна робота (додаток) (до 10 хв.), ключ – б, г, в, г.

Учитель вибірково заслуховує відповіді учнів на питання домашнього завдання.

Робота з історичними постатями

  1.         Цей король почав збирання французьких земель. Він не приєднував нових територій, наводив лад у власних володіннях - вступив у боротьбу із французькими сеньйорами. Будував фортеці, спалював замки непокірних феодалів, карав грабіжників. (Король Людовик VI)
  2.         Цей король ухвалив рішення брати участь у хрестовому поході та прирік Францію на збільшення податків. Він розлучився зі своєю дружиною Елеонорою Аквітанською та втратив найважливішу область Франції - Аквітанію, яка стала володінням англійської корони.   (Людо­вик VII)

 3. Цей король посідав престол 43 роки. Він відвоював у англійських королів майже все, що належало їм у Франції. (Філіпп II Август)

4. Цей король заборонив судові поєдинки. Будь-хто міг звернутися до королівського суду. Цей король оголосив міжусобні війни у своїх володіннях злочином. (Людовик IX)

5. Цей король ухвалив рішення про скликання Генеральних штатів; програв «битву шпор». (Філіпп IV Красивий)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Насправді Сторічна війна тривала понад сто років: з 1337 по 1453 рр., але остаточний мирний договір був підписаний лише через 18 років. Головні учасники цієї   війни - Англія та Франція. Військові дії відбувалися на території Франції. В результаті війни відбулося остаточне об’єднання Франції

ІV. Вивчення нового матеріалу

Посилення королівської влади.

Запитання.

 - Яка доля спіткала імперію Карла Великого?

 - Розгляньте карту атласа чи підручника (С.162) та назвіть герцогства, з яких складалася Франція. (Нормандія, Аквітанія, Гасконь, Бургундія, графства Тулузьке, Шампань, Фландрія).

  Опрацювати текст підручника (С.163–165) і виконати завдання.

  1-а група. Що сприяло посиленню королівської влади за часів правління династії Капетингів?

  2-а група. Назвіть реформи, які здійснив король Людовик ІХ для зміцнення своєї держави і влади.

 Правління Філіппа IV Красивого. Опрацювати текст підручника (С.165-166)  та визначити, що можна віднести до його перемог.

1.  Метод «Прес». Починаючи словами «Я вважаю, що... можна віднести до успіхів Філіпа, тому що...»

2.  Що таке генеральні Штати?

3.  Які стани до них входили?

4.  Яка роль відводилася цьому органу?

 Генеральні штати - дорадчий орган при королі, який проіснував у Франції з 1302 до 1789 р.

 Початок столітньої війни.

Робота з підручником.

  Учитель на дошці записує дати «1337–1453 рр.» та пропонує учням, звернувшись до підручника (С. 167–169), з’ясувати:

1.  Яка подія пов’язана з цими датами? (Столітня війна)

2.  Звідки походить ця назва? (Вона тривала понад 100 років.)

3.  Які країни брали участь у цій війні? (Англія та Франція)/

1.Причини Столітньої війни

Учитель нагадує учням пам’ятку щодо вивчення подій війни.

1. Хронологічні рамки війни.

2. Причини початку війни.

3. Привід для початку війни.

4. Хід війни.

5. Підсумки війни.

План записується до зошита. У процесі уроку необхідно дати відповіді на всі пункти плану.

Учитель пропонує учням розглянути карти історичного атласа «Англія та Франція у ХII ст.», «Англія та Франція в XIII - на поч. XIV ст.», «Столітня війна 1337-1453 рр.» та спробувати відповісти на питання, якими ж все-таки були причини Столітньої війни.

Орієнтовні відповіді учнів

1) Французькі королі протягом багатьох років намагалися зібрати разом землі держави і хотіли позбавити англійську корону володінь на території Франції.

2) Англійці хотіли повернути свої володіння на континенті.

Відповідно до рівня підготовки учнів учитель має можливость провести цей етап уроку у двох варіантах.

Варіант 1

Учитель. Існувало ще дві причини, через які почалася Столітня війна: суперечка англійської й французької династії за престол Франції та боротьба за вплив на багаті міста Фландрії.

Після смерті сина Філіппа IV Красивого припинилося існування династії Капетингів, і на трон Франції став претендувати король Англії Едуард III - онук Філіппа IV Красивого.

Французи не могли прийняти короля-англійця, і королем Франції був проголошений племінник Філіппа IV Красивого Філіпп Валуа, що став засновником нової династії.

Учитель пропонує учням знайти на карті Фландрію та пояснює суперечності, що виникли між Англією та Францією.

- Французькі королі давно хотіли приєднати Фландрію до своїх володінь, проте марно. Міський люд підтримувала Англія, яка мала з Фландрією тісні торгові зв’язки: з Англії вони отримували вовну для виробництва сукна.

Приводом для війни послужила заява Філіппа VI про позбавлення Едуарда III французьких володінь. Едуард на це відповів війною.

Варіант 2

Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ підручника і самостійно встановити причини і мотив початку Столітньої війни.

Причини і привід для початку війни записуються в зошит.

З’ясувати, осмислити та записати в зошит привід, причини війни у вигляді текстової схеми.

  1-й учень. За 3 хв., користуючись текстом підручника (сторінки наведено вище), з’ясуйте причини Столітньої війни.

  2-й учень. За 3 хв., користуючись текстом підручника (сторінки наведено вище), з’ясуйте привід до Столітньої війни.

            По закінченні роботи з підручником учні по черзі переповідають одне одному зміст протягом двох хвилин. Той, хто слухає, має поставити не менше одного запитання й вислухати відповідь.

           Учитель заслуховує одну пару і записує на дошці причини і привід до війни.

Причини війни

Привід до війни

Прагнення Англії повернути свої

володіння, втрачені нею у ХІІІ ст.

(Нормандія і суміжні території).

Прагнення Франції повернути Аквітанію і Гасконь, які перебували під владою Англії. Намагання обох держав приєднати багату Фландрію

По смерті синів Філіпа IV не залишилося прямих спадкоємців. Династичні претензії на французький

престол з боку Англії

       Робота з контурною картою. Учитель пропонує учням позначити в контурній карті головні битви на початковому етапі війни.

2. Успіхи англійців

Учитель пропонує учням розглянути ілюстрації із зображенням англійських і французьких воїнів і скласти словесний опис учасників Столітньої війни.

Як на вашу думку, чи існували відмінності в англійських і французьких арміях?

Орієнтовні відповіді учнів

Королі Англії проводили військові реформи, в армії була дисципліна, усі підкорялися королю, діяв принцип «васал мого васала - мій васал».

У французькій армії дисципліни не було. Зберігався принцип «васал мого васала - не мій васал». Лицарі підпорядковувалися лише своїм сеньйорам.

Учитель пропонує учням знайти в підручнику й зачитати відомості, що характеризують військових сили ворогуючих сторін.

Народні повстання.

Розповідь учителя. Учні слухають розповідь учителя і дають відповіді на запитання.

1. У чому виявився розгул народної стихії під час Жакерії?

2. Чого домагалися повсталі селяни?

3. Чому англійці і наварці допомагали своїм ворогам французам­ дворянам придушувати повсталих Жакерії?

4.  Якими мотивами і методами керувалася знать у придушенні повстання?

3. Орлеанська діва. Успіхи французів

Цей етап уроку вчитель проводить з використанням хронологічної таблиці. Хронологічну таблицю можна підготувати наперед і роздати учням, а можна намалювати на дошці під час розповіді.

Учитель роздає тексти історичних та інформативних документів.

Робота з історичними документами

Текст 1. Битва при Креси [20, С. 244]

Коли король Філіпп дійшов аж до того місця, поблизу якого розташувалися у бойовому порядку англійці, то, побачивши їх, кров скипіла у ньому, бо він дуже їх ненавидів. Він сказав своїм маршалам: «Пропустіть вперед наших генуезців (стрільців з арбалета) і починайте бій». Там було цих генуезьких стрільців з арбалета приблизно 15 тисяч, які не були в змозі почати битву, оскільки сильно втомилися і змучилися через тривалий перехід у 6 льє у повному озброєнні, несучи арбалети.

Коли генуезці були всі зібрані, вишиковані й повинні були почати наступ, то вони почали дивно голосно горланити; і робили вони це, щоб уразити англійців, але англійці мовчки стояли на місці і не звертали на це ні­якої уваги. Генуезці натягнули тятиви своїх арбалетів і почали стріляти. Англійські стрільці з лука, побачивши такий стан речей, просунулися трохи вперед і почали з великою майстерністю пускати у генуезців свої стріли, які летіли так густо, немов сніг. Генуезцям ніколи ще не доводилося зустрічатися в бою з такими стрільцями з лука, якими були англійці, - і коли вони відчули ці стріли, що пронизують їхні руки, ноги і голову, то були моментально розбиті. І багато хто з них перерізував тятиви своїх луків, а деякі кидали луки, - так вони почали відступ.

Поряд з ними верхи на доглянутих конях і розкішно одягнені, стояли лицарі та спостерігали за сутичкою генуезців і за тим, як вони билися. Коли ж останні щільними рядами спробували повернути назад, то не змогли цього зробити. Бо король Франції, сильно розгнівавшись і побачивши їхній жалюгідний лад і те, що вони зазнали поразки, так повелівав і сказав: «Тепер же перебийте цю шушваль: вони обтяжують нас і без толку загромаджують нам шлях». І було видно, як лицарі, затиснені між генуезцями, почали їх бити, і багато хто спотикався серед них і падав між ними, не в змозі піднятися. А англійці, як і раніше, посилено стріляли у саму гущавину натовпу, і жоден постріл не було зроблено дарма...

Текст 2. Битва при Пуатьє. Із «Нормандської хроніки XIV ст.» [22, С. 82-83]

Англійці виставили два крила зі своїх лучників по обидві сторони своєї бойової лінії й вишикувались у бойовому порядку на великому полі... Король Іоанн мав до 12 тис. важко озброєних, але мало інших солдат, як-от: лучників і стрільців з арбалета, і тому англійські стрільці влучали певніше, коли битва уже розпочалася. Король Іоанн виставив кілька бойових ліній і доручив першу з них маршалам, які так поспішали зіткнутися з ворогом, що лінія короля була ще далеко позаду, а маршали пройшли вже крізь огорожу (поля) і схопилися з англійцями... І одразу ж вони були розбиті... Згодом по тому підійшов герцог Нормандський, який мав дуже щільну лінію важкоозброєних воїнів, але англійці зібралися біля проломів огорожі і вийшли трохи вперед; дехто з людей герцога перейшов за огорожу, але анг­лійські лучники почали пускати таку хмару стріл, що лінія герцога почала задкувати, і тоді англійці перейшли у наступ. ...Англійці з’єднали свої ряди і трохи перепочили, а король і його люди пройшли великий і довгий шлях, що їх дуже виснажило. Тоді король і його корпус почали змикатися, і тут сталася велика і жорстока битва, і багато англійців повертали назад і тікали, але французи так скупчилися під жорстоким обстрілом лучників, які влучали їм в голови, що більшість з них не могла битися, і вони падали один на одного. Поразка французів була очевидною. Тут були взяті в полон король Іоанн та його син Філіпп...

Текст 3. Біди французьких селян.
З «Хроніки Жана де Венетта. XIV ст.» [22, С. 83-84]

У цьому 1358 р. багато неукріплених селищ перетворило свої церкви на справжні замки, обкопавши їх ровами, встановивши на баштах і дзвіницях військові машини, каміння і балісти, щоб захищатися від англійських найманців у разі їх нападу, а це, як здається, траплялося дуже часто. Ночами на вершинах цих башт стояли вартові. Стояли там діти, щоб попередити про наближення ворога. Помітивши їх здалеку, вони здіймали тривогу, б’ючи у дзвони і сурмлячи у труби. Почувши цей сигнал, селяни, залишаючи свої хати і поля, якомога швидше шукали притулку в церкві. Інші, на берегах Луари, проводили ночі зі своїми сім’ями та худобою віддалік від своїх хат на островах річки або ж у човнах, поставлених на якорі посеред її течії.

Цього року виноградники, джерела благотворної вологи, що тішить серце людини, не оброблялись; поля не орались і не засівались; бики і вівці не випасались; церкви і будинки... скрізь мали на собі сліди руйнівного вогню або являли собою купи сумних, ще тліючих руїн. Око не тішили, як раніше, зелені луки і жовті ниви, скрізь були самі колючки й бур’ян. Дзвони не дзвонили радісно, закликаючи віруючих до служби Божої, а лише били на сполох, подаючи селянам сигнал тікати при наближенні ворога.

Текст 4. Ремонстрація про управління державою [20, С. 251-252]

Це послання було відправлено університетом Парижа королю Франції.

2. ...Усім відомо, що англійці у Вашій державі і багато інших збройних загонів, як Вашого королівства, так й інших країн, розоряють Вашу країну і шкодять Вашим підданим:

3. Граф Арманьяк, який є Вашим підданим, не звертає уваги і не виконує клятви щодо вищезгаданого миру, але завжди підтримує та веде війну у Вашій державі, як то кажуть...

11. Так само є великі зловживання у... грошовій палаті. Урядовці збирають дуже великі суми грошей і використовують їх за іншим призначенням, а не для Вашої користі.

15. Що стосується відновлення Ваших замків, млинів, ярмарок та ін., - все руйнується та занепадає.

Текст 5. З листа Жанні Д’арк королю Англії [22, С. 85] Ви, король Англії..., виявіть справедливість щодо короля неба: віддайте діві, посланій сюди Богом, ключі від усіх добрих міст, які ви здобули і піддали насильству у Франції. Вона прийшла сюди, щоб зажадати назад королівську кров. Вона цілком готова прийти до мирної угоди, а саме: якщо ви бажаєте як слід задовольнити її, поверніть Францію і заплатіть за те, що володіли нею. І ви всі, лучники, військові товариші, джентльмени та інші, що стоїте під Орлеаном, забирайтеся, прошу вас Божим ім’ям, до своїх країн, а коли не зробите так, чекайте вістей від діви, яка скоро прийде до вас, на ваше велике горе. Якщо ви, король Англії, не зробите так, то я беру на себе керівництво війною і, де б не застала ваших людей у Франції, примушу їх піти з власної волі або проти волі... Я послана сюди Богом, небесним королем як його заступниця, щоб вигнати вас з усієї Франції.

По ходу розповіді вчитель просить учнів знайти у документах історичні свідоцтва подій. Один або декілька учнів роблять повідомлення про Жанну д’Арк.

Подвиг Жанни д’Арк.

Робота в групах.

1-а група. Опрацювати текст підручника й дати відповіді на запитання.

1.  Яким чином Жанна д’Арк змогла переломити хід війни на користь французів?

2.  Чому 19­річна селянська дівчина стала символом визвольної боротьби свого народу?

2-а група. Опрацювати текст підручника й дати відповіді на запитання.

1.  Чому жителі Орлеана прозвали Жанну д’Арк Орлеанською дівою?

2.  Чого варто вчитися у Жанни д’Арк?

3-я група. Опрацювати текст підручника й дати відповіді на запитання.

1.  Коли було страчено Жанну д’Арк?

2.  Хто такий дофін?

3.  Чому король відмовився врятувати Жанну д’Арк?

Орієнтовні відповіді учнів

1)Переваги Англії - 1337-1429 рр.:

а) початок війни, висунення претензій англійського короля на французький престол-1337 р.;

б) морська битва при Слейсі - 1340 р., розгром французького флоту;

в) битва при Пуатьє - 1356 р., французький король та знатні лицарі потрапили в полон;

г) Жакерія - 1358 р.;

д) перемир’я – 1360-1369 рр.;

е) міжусобні війни у Франції;

ж) селянське повстання в Англії - 1381 р.;

з) битва під Айзенкуром - 1415 р.;

і) розкол у стані французів: північ підтримувала англійців, південь - дофіна Франції;

к) облога Орлеана (1428).

2) Переваги Франції:

а) поява Жанни д’Арк; зняття облоги з Орлеана; коронація дофіна у Реймсі - 1429 р.;

б) захоплення бургундцями Жанни д’Арк, продаж її англійцям - 1430 р.;

в) страта Жанни д’Арк - 1431 р.;

г) перемога французів; вигнання англійців із Франції - 1453 р.

4. Завершення та підсумки війни

Учитель пропонує учням назвати основні підсумки війни за допомогою методу «Мозковий штурм». Відповіді учнів записуються на дошці та у зошиті.

Орієнтовні відповіді учнів

1) Англійців було вигнано з території Франції.

2) Прискорився процес об’єднання Франції.

3) Влада короля зміцнилася.

4) В Англії після війни Червоної та Білої троянд на троні затверджується династія Тюдорів.

5) В Англії посилюлюються позиції парламентаризму.

 

IV. Узагальнення та систематизація знань

1.  Якими були причини Столітньої війни?

2.  Чому вона тривала так довго?

3.  Як вплинула війна на історію Франції та Англії?

4.  Яку роль відіграла Жанна д’Арк в історії Франції?

Картка 1

Описуючи причини Жакерії, французький хроніст згадує байку про вовка і собаку.

«Був колись сильний собака, до якого мав повну довіру його пан, оскільки сподівався, що він захищатиме його овець від нападів вовка. Так багато разів і було. Але згодом вовк зробився близьким другом собаки, який дозволяв йому безкарно відносити овець, а сам удавав, що переслідує його, щоб відняти вівцю і повернути її своєму панові. Коли ж вовк і собака були сам на сам поряд із лісом і оддалік очей пастуха, вони разом ласували вівцею. Такий прийом повторювався часто, і завжди собака одержував похвали від свого пана, упевненого у тому, що, переслідуючи вовка, вірний пес робив для порятунку вівці все від нього залежне. Так цей проклятий собака вмів приховувати свою підступність. Врешті-решт, він разом із товаришем пожерли... всіх овець свого пана [20, С. 247].

Запитання

Кого французький хроніст має на увазі, говорячи про собаку, вовка, пана й овець? (Король, урядовці, сеньйори, селяни)

Картка 2

Розумна, мужня людина, сільський ремісник. Брав участь у Столітній війні, знав військову справу. Прагнув навести у повстанських загонах лад і дисципліну. Він користувався такою пошаною серед повстанців, що вони присягалися виконувати тільки його закони. Був убитий під час зустрічі з королем.

Запитання

Назвіть ім’я цієї людини. В якій події він брав участь? (Уот Тайлер)

Картка 3

1. Висока, сильна й витривала селянська дівчина.   

2. Була родичкою короля.

3. Брала участь у битві при Пуатьє.

4. Володіла швидким, кмітливим розумом і чудовою пам’яттю.    

5. Чула голоси святих, була переконана, що їй призначено Богом врятувати країну від англійців.

Завдання:

Назвіть ім’я цієї людини та виберіть твердження, які підходят до опису (Жанна д’Арк; твердження 1, 4, 5 ).

Картка 4

У травні 1431 р. Жанна д’Арк була спалена на багатті у місті Руані. Її звинуватили в єресі та чаклунстві. Тільки через 19 років було проведено нове розслідування і винесений вердикт: «Жанна д’Арк не винна».

Завдання:

Чому король Франції Карл VII нічого не зробив, щоб її врятувати? (Ймовірно, король боявся зростання популярності Жанни д’Арк, боявся, що після війни вона зажадає пільг для простого народу або очолить нове повстання.)

V.  Домашнє завдання

 1. Опрацювати §10.

 2. Виписати хронологію подій столітньої війни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Філіпп IV

Красивий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жа́нна д'Арк

 

 

 

 

Додаток до уроку№17

 

Самостійна робота

     _______________                                                          _________

    (Прізвище, ім’я учня)                                             ( Дата виконання)   

 

  1. Як називали правителя норманських племен?

А) князь             Б) конунг

В) мулла            Г) король

2. Народні збори у Скандинавії?

А) Віче                  Б) Дума

В) Буле                  Г) Тинг

3. Верховний бог язичників-скандинавів?

А)  Дажбог     Б) Тор

В)  Один         Г) Зевс

4.  В якому році було підписано «Кальмарську

унію»?

А)  1300 році      Б)  1112 році

В)  1358 році      Г) 1397 році

 

5. Дайте визначення поняття:

Саги – ______________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

6. Які три країни підписали Кальмарську унію?. _____________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Гура Ірина Сергіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Шкарупа Тетяна Олександрівна
    Відмінний конспект уроку!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
3 травня 2018
Переглядів
15105
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку