Конспект уроку "Загальні відомості про дизайн"

Про матеріал

Конспект уроку, Технології, 10 клас

Тема уроку. Загальні відомості про дизайн

Мета: засвоєння знань про дизайн як важливу складову проектування, його значення, завдання та вимоги дизайну до формоутворення предметного середовища, а також про засоби, властивості та якості композиції як основу дизайну; формування вмінь виконувати завдання зі складання різних видів композиції. Розвивати логічне, образне та критичне мислення, творчу уяву. Виховувати основи естетичної культури, інтерес до професії дизайнера.

Перегляд файлу

Дата ______                                                                           Клас ______

Тема уроку. Загальні відомості про дизайн

Мета:   засвоєння знань про дизайн як важливу складову проектування, його значення, завдання та вимоги дизайну до формоутворення предметного середовища, а також про засоби, властивості та якості композиції як основу дизайну; формування вмінь виконувати завдання зі складання різних видів композиції.  Розвивати логічне, образне та критичне мислення, творчу уяву.  Виховувати основи естетичної культури, інтерес до професії дизайнера.

Обладнання: малюнки, підручник «Технології», креслярський папір та інструмент, кольорові олівці та ручки.

Тип уроку: комбінований.

План  уроку

 

I.

Організаційний  момент

2 хв.

II.

Актуалізація  знань

4 хв.

III.

Мотивація навчальної діяльності учнів

2 хв.

IV.

Повідомлення теми й мети уроку                                                                       

2 хв.

V.

Вивчення нового матеріалу :

15хв.

VI.

Практична робота 

10 хв.

VII.

Закріплення нових знань                                                                            

3 хв.

VIII.

Підведення підсумків уроку

2 хв.

 

ХІД УРОКУ

І.   Організаційний  момент

 перевірка наявності учнів;

 перевірка готовності учнів до уроку;

ІІ.  Актуалізація  знань

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів  проходить  у формі гри, яка складається з 1 туру.

Клас поділяється на дві команди. Кожна команда готує назву, емблему і вибирає капітана. Капітани команд надають право відповідати на запитання гравцям із своєї команди  за повну і правильну відповідь нараховуватимуться два  за неповну — один бал, за порушення порядку і дисципліни з команди знімати­меться один бал.

Капітани команд вибирають картки із завданням. Но­мер картки вказує на черговість виступу кожної команди.

Отримані бали вважаються «бонусами» під час виставлення оцінок в кінці уроку. Учні з команди ,яка отримала «бонусні» бали отримують оцінку вищу на 1-2 бали, в залежності від активності кожного члена команди.

                                                Завдання командам

Картка 1

1.      Як здійснюється аналіз інформації?

2.      Які існують способи занотовування проаналізованої інформації і чим вони відрізняються між собою?

Картка 2

1.      У чому полягає електронний спосіб аналізу та компонування інформації?

2.      Яка технологія написання та оформлення реферату?

 

III.

Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Що називаємо дизайном?

2. У чому полягає професійна діяльність дизайнера?

Висновок учителя: дизайн — це сучасне поняття, яке широко вживається у всіх сферах життя. Досить модною професією є й дизайнер. Щоб вироби були естетично досконалі, приваблювали нас своєю формою і вишуканістю, дизайнер має докласти чимало зусиль для того, щоб вони були красивими.

Кожному з нас необхідно володіти загальними поняттями про художнє конструювання, уміннями будувати своє життя за законами краси. Тому важливо не тільки знати основні принципи дизайну, а й уміти виготовляти об'єкти праці за законами дизайну.

 IV. Повідомлення теми і мети уроку

Отже, сьогодні ми з вами розглянемо: «Загальні відомості про дизайн»

Очікуванні навчальні результати:

1.     Вміти виконувати завдання зі складання різних видів композиції.

2.     Вміти застосовувати набуті вміння та навички на практиці.

3.     Дотримуватись організації робочого місця, правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог під час виконання робіт.

V. Вивчення нового матеріалу:

План вивчення:

1.        Дизайн як символ сучасної цивілізації.

2.        Види дизайну.

3.        Поняття про композицію і колір.

Дизайн— це творча діяльність, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу.

Дизайн, як творчий процес, можна поділити на художній дизайн (створення речей із точки зору естетичного сприйняття) та технічну естетику — наука про дизайн, ураховуючи всі аспекти, і перш за все конструктивність (ранній етап становлення дизайну), функціональність (середній), комфортність виробництва, експлуатації, утилізації технічного виробу тощо (сучасне розуміння дизайну).

Дизайн — це творчий метод, процес та результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їх комплексів і систем, орієнтований на досягнення найбільш повної відповідності створюваних виробів та середовища в цілому можливостям та потребам людини, як утилітарним, так і естетичним.

Художнє конструювання, як практика дизайну, є своєрідним методом проектування предметного середовища. Виникло воно на певному етапі культурно-економічного розвитку суспільства, є продовженням культури та перебуває на зламі двох своєрідних галузей людської діяльності - технічної й естетичної. Взаємодія двох видів діяльності визначає специфіку дизайну як особливого виду творчої естетичної діяльності, що поєднує естетичну і неестетичну діяльність у галузі матеріального виробництва.

Дизайн є невід'ємною складовою процесу проектування, методом компонування предметних елементів та зв'язків у системах «людина — середовище» для отримання позитивних техніко-естетичних (споживацьких) властивостей об'єкта, що проектується, у співвідношенні з сучасним цілісним ідеалом матеріальної й естетичної культури.

Дизайнер — це фахівець, що відповідає за функціональний і естетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне середовище. Тобто, метою дизайнерської діяльності є естетична організація предметного середовища.

Дизайн сьогодні — це провідна технологія у створенні будь- яких речей, починаючи від літаків та суден і завершуючи модельним одягом та побутовими приладами. Тому, дизайнер повинен працювати у творчій співдружності з інженерами, конструкторами, вченими, технологами, економістами, лікарями, знаходити цілісне уявлення про майбутній виріб, прогнозувати можливі негативні наслідки від користування таким виробом людиною.

Дизайнер повинен мати широкий кругозір і гарний естетичний смак, уміти творчо мислити, володіти аналітичними й об'ємними методами пошуків форми, добре знати конструктивні й оздоблювальні матеріали. Таким чином, дизайнер займає чільне місце в галузі художнього конструювання, у проектуванні складних виробів, де технічна й естетична сторони однаково важливі.

Завдання дизайну — формування гармонійного предметного середовища, що найбільш повно задовольняє матеріальні і духовні потреби людини. Тому дизайн створює матеріальні цінності, які безпосередньо в процесі художнього конструювання набувають естетичної цінності.

Дизайн за своїм характером, методом (художнє проектування) і метою належить до естетичної діяльності. За предметом, засобами і результатами дизайнерська діяльність входить до структури промислового проектування, а через нього — у систему промислового виробництва.

За останні два десятиліття практика дизайну надзвичайно ускладнилася. Адже проектування принципово нових промислових виробів, художньо-конструкторські зміни у зовнішньому вигляді промислової продукції неможливі без серйозної зміни її технічних характеристик, без створення фірмового стилю, що охоплює всі сфери діяльності сучасної корпорації. Фактично, зараз неможливо знайти сфери виробничої чи соціальної практики країни, у якій би не брали участь професійні художники-проектувальники, дизайнери.

Основні види дизайну: промисловий, графічний, середовищний а також їх різновиди. Зараз ми розглянемо найбільш цікаві види дизайну.
Web дизайн, веб дизайн Web- дизайн – це проектування оригінальної структури Web сайту, із застосуванням технічних та кольорових рішень, які можуть забезпечити зручність використання і естетичне сприйняття сайту.
графічний дизайн Графічний дизайн - проектування знаків, логотипів, символів, що включає в себе послуги дизайнерів, які створюють дизайн поліграфічної продукції, послуги арт- дизайну та стайлінг- дизайну, які приділяють особливу увагу вираженості потрібних предметів. Це комбінація змісту і форми, унікального вираження і реалізації даних.
дизайн Інформаційний дизайн (Медіадізайн) - це певний вид художньо-технічного оформлення та відображення інформації, з урахуванням психологічних моментів сприйняття інформації, функціональних особливостей відображення інформації, естетики візуального відображення інформації та багатьох інших факторів.
Ландшафтний дизайн Ландшафтний дизайн - озеленення садових ділянок, благоустрій території, організація насаджень, застосування невеликих архітектурних об'єктів.
Нано дизайн Нано дизайн – став символом молекулярної епохи нано-технологій, генетики, електроніки, штучно створених дуже маленьких величин,  які через окуляр дуже потужного електронного мікроскопа потрапляють на сітківку людського ока.
промисловий дизайн Промисловий дизайн - процес проектування промислових об'єктів, який охоплює дуже широке коло об'єктів: від дрібниць для дому аж до наукомістких, високотехнологічних виробів. Дизайн комп'ютерної техніки, засобів зв'язку, транспортний дизайн є найбільш відомими видами промислового дизайну. Його об'єктами є: побутова техніка взуття, одяг, автомобілі, механізми, знаряддя праці, і аксесуари.

Рекламний дизайн Рекламний дизайн - це певний комерційний вид мистецтва, в основі якого лежить досягнення прибутку,  а не саме мистецтво.
Стайлінг - адаптація вже готового об'єкта дизайну (інтер'єр або екстер'єр) або вдосконалення технічної частини об'єкта дизайну.
Футуристичний дизайн Фото- дизайн - це вид дизайну в якому, в основному, застосовуються елементи природи: квіти і рослини.
Футуристичний дизайн - прогнозований дизайн майбутнього.

На чому ґрунтується дизайнерське проектування? В основі художньо-конструкторської діяльності лежить композиція. Поняття «композиція» у мистецтвознавстві має кілька значень. Композицією називають будь-який твір мистецтва, незалежно від його виду: архітектура, музика чи живопис. Крім того, під композицією розуміємо творчий процес (компонування) — побудову художнього твору, об'єднання його частин в єдине ціле. Композиція — це також наука, теорія творчості, що має відповідні закони, прийоми компонування та структурного аналізу виробу.

Основи композиції були закладені ще в давніх трудових традиціях українців, і слугували основою у творчих проявах народних майстрів. Народні художні ремесла продукували традиційні предмети домашнього вжитку, в яких функціональні якості органічно поєднувалися з естетичними.

Однією з умов виразності об'єктів художнього конструювання є композиційна якість. Вона складається з гармонійності, співрозмірності та цілісності, які є важливими факторами естетичної досконалості виробів.

У художньому конструюванні існують три види композиції: фронтальна, об'ємна, глибинно-просторова.

Фронтальна композиція — це композиція, що розташована в одній площині. Об'ємна — це композиція виробу, яку ми сприймаємо з усіх сторін. Глибинно-просторова — ця композиція, що виконується з передаванням глибини простору.

https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367077899518/teams/-1/1.png

У композиції художньо-конструкторських виробів діють такі закони, як масштабу, закон пропорційності, закон контрасту.

Закон масштабу. Серед об'єктів художнього конструювання трапляється чимало предметів, які мають однакову форму, але різні розміри, що викликано певними функціональними вимогами.

Використання масштабів зводиться до трьох основних моментів. Перше — застосування звичайного антропометричного масштабу, виходячи також із того, хто тим предметом має користуватися, чоловік чи жінка. Іноді масштаб набуває чітких «особистісних» ознак. У зменшеному масштабі випускають значну частину сувенірних виробів: пластику малих форм, дрібні, але вишукано оздоблені побутові предмети з яскраво вираженими локальними ознаками певного осередку народних художніх промислів краю, країни. Нарешті, третій момент зводиться до свідомого збільшення масштабу — гіперболізації, що сприяє вияву відчуттів урочистості, піднесеності, декоративності. У цьому масштабі виготовляли переважно твори, які пов'язанні з оформленням інтер'єру, ритуальні і культові предмети.

Закон пропорційності передбачає інтуїтивну або свідому організацію прийомів площинного та об'ємно-просторового формотворення на основі кратних і простих співрозмірних величин.

https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367077940778/teams/-1/2.png

Закон контрасту. Поняття контраст означає чітко виявлену протилежність відповідних властивостей предмета, стану, дії тощо. Закон контрасту в композиції об'єктів художнього конструювання має дещо іншу дію, ніж у природі або суспільній свідомості. Якщо в природі закон контрасту діє невідворотно, як одночасна боротьба протилежностей і їх діалектична єдність, то в мистецтві художник вільний у виборі тотожностей, нюансу чи контрасту.

Тотожність характеризує найпростішу композиційну залежність повторення різних величин (1:1) — метричних, ритмічних, пластичних, тональних, кольорових. Тотожні повторення застосовуються під час виготовленні наборів (ансамблю) однотипових виробів.

Композиційні відношення, що наближаються до повторення різних елементів, величин, властивостей площинно-просторової форми, називаються нюансами (буквально — відтінок, ледь помітна різниця). Таким чином, нюанс — це відношення близьких за властивостями композиційних ознак предмета.

Композиційні прийоми. На відміну від законів композиційні прийоми належать до категорій, що відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей тектонічної структури та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу. До головних композиційних прийомів належать ритм, метр, симетрія, асиметрія, статика і динаміка.

Ритм — властивість, що характерна для багатьох явищ природи, у тому числі й для життя людини (ритми обміну речовин, серцебиття, дихання тощо), а також ритмічні цикли року, відпливи й припливи моря тощо. Ритмічність, повторюваність окремих рухів і їх циклів характерна для процесів праці, а тому знаходить своє втілення у матеріальній формі її продуктів. Як відображення закономірностей реального світу, ритм увійшов у всі види мистецтва, став одним із необхідних засобів організації художньої форми. У музиці, у танці він проявляється як закономірне чергування звуків або рухів. В архітектурі, образотворчому і декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі. Час у такому ритмі замінено просторовою протяжністю, часова послідовність — просторовою.

https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367084518150/teams/-1/4.png?height=219&width=320https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367077985579/teams/-1/3.png?height=200&width=168

Ритм як композиційний прийом художнього конструювання — це повторення елементів об'ємно-просторової і площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками (тотожними, нюансними і контрастними співвідношеннями властивостей тощо). Він буває простий і складний. Простий ритм — рівномірне повторення однакових елементів та інтервалів у об'ємно-просторовій та орнаментальній структурі й називається метричним. Одним із прикладів метричного порядку може служити рівномірне розміщення «дармовисів» на гуцульських виробах із дерева.

Симетрія як композиційний прийом — це чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів. Принцип симетрії зустрічається у природі (наприклад, кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло людини тощо). Симетрія вносить у об'єкти художнього конструювання порядок, закінченість, цілісність.

Асиметрія — . Асиметрія виражає невпорядкованість, незавершеність. Вона за своєю суттю «індивідуальна», тоді як в основі симетрії закладена певна типологічна спільність. їй підпорядковуються твори, наділені симетрією даного типу. У композиційному рішенні об'єктів художнього конструювання симетрія й асиметрія є важливими прийомами організації цілісної форми.

Динаміка і її протилежність статика (урівноваженість) діють на емоції, визначаючи характер сприйняття форми виробу. Контраст відношень створює динаміку як «зоровий рух» у напрямі переважаючої величини. Це однаково стосується об'ємних і площинно-орнаментальних форм. Слабка динаміка виражається нюансними відношеннями елементів. Тотожні відношення величин форми за трьома координатами характеризують статичну структуру.

https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367084667403/teams/-1/5.png


 

01 - статика, холод

02 - статика, тепло

03 - статика, холод

04 - динамика, холод

05 - динамика, контраст

06 - динамика, тепло

  

 Композиційний прийом динаміки і статики ґрунтується не тільки на вимірних величинах форми, а й на співвідношеннях інших властивостей (ажурності, тону, кольору, фактури тощо).

Фактура, формування поверхні твору. Загалом її поділяють на природну і технологічну. До природної відносять фактуру поверхні, яка не обробляється. Наприклад, природна фактура кори дерева, рогу оленя, каменю. Технологічну фактуру одержують у процесі відповідної обробки матеріалів: різання, тесання, кування, карбування, шліфування або внаслідок виготовлення самих творів: плетіння, ткання, вишивання тощо.

Текстура — природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу. Вона буває простою і складною, вигадливою і навіть примхливою. Малюнок текстури буває дрібний і великий, слабо і чітко виражений.

https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367084731042/teams/-1/6.png

 

Графічність — позитивна якість композиції, яка своїми елементами і трактуванням нагадує графіку або має з нею спільні засоби виразності: лінії, крапки, плями, силуети. Розглянемо кожен із них окремо.

Поняття про колір. Колір відіграє велику роль у нашому житті і діяльності, оточує і супроводжує нас усюди. Художники, архітектори, дизайнери, розв'язують композиційні задачі, пов'язані з кольоровим кліматом міста, виробничого і суспільного інтер'єрів, виставкового ансамблю. Текстильники розуміють під цим терміном засіб, який застосовується для фарбування.

Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла. Кольори поділяють на дві важливі групи: хроматичні й ахроматичні. До групи ахроматичних відносяться білий, сірий і чорний кольори. Вони характеризуються лише кількістю відбитого світла або неоднаковим коефіцієнтом відбиття. Ахроматичні кольори відмінні один від одного тільки за яскравістю, тобто вони відображають різну кількість світла, що падає на тіло.

Між найяскравішими — білими — і найтемнішими — чорними поверхнями є різні відтінки сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі. Людське око розрізняє в гамі ахроматичних кольорів близько 3000 відтінків.

 Хроматичні кольори — це ті кольори та їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Хроматичний колір визначається трьома фізичними поняттями: кольоровий тон, насиченість і яскравість.

 

https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367084819398/teams/-1/7.png?height=208&width=400

 VІ Практична  робота «Складання контрастної композиції із геометричних фігур»

Матеріали та інструменти:

1.    Креслярський папір.

2.    Креслярські інструменти.

3.    Гуаш чи акварельні фарби, туш, пензлики, плакатні пера.

Практичне завдання: скласти умовну композицію із геометричних фігур на поєднання більших і менших об'ємів, кольорових чи тонових протилежних характеристик (біле — чорне, червоне — жовте, жовте — зелене).

Геометричні фігури можуть бути одно типового плану: одні три­кутники, одні круги чи прямокутники і т.д., або змішаного плану. Вони можуть бути введені в композиційне розв'язання для виявлення контрасту. Техніка виконання може бути різною: чорно-біла або в кольорі, крапками або штрихами.

https://sites.google.com/site/tehnologiie1011klasi/_/rsrc/1367084859532/teams/-1/8.jpg

 

Зразки поєднання геометричних фігур


 

VІІ . Закріплення нового матеріалу:

Тест

Варіант №1

1.Що таке дизайн?

1)це творча діяльність, метою якої є визначення певних якостей промислового виробу

2)новий метод проектування виробів промислового виробництва, упровадження якого повинне забезпечувати високу якість продукції

3)властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла

4)природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу

5)чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів

2. Дизайнер — це

1)фахівець, що відповідає за функціональний і естетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне середовище

2)робітник, який обробляє метали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми

3)людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя

4)фахівець із повною вищою медичною освітою, який професійно займається підтримкою або відновленням людського здоров'я, через запобігання (профілактика), розпізнавання (діагностика) та лікування захворювань і травм

5)особа, що займається ювелірною справою, фахівець із виготовлення ювелірних прикрас

3.Які види композиції ви знаєте?

1)фронтальна композиція

2)об'ємна

3)глибинно-просторова

4)плоска

5)рельєфна

4. У композиції художньо-конструкторських виробів діють такі закони, як:

1)закон масштабу

2)закон пропорційності

3)закон контрасту

4)закон ритму

5)закон світла

Варіант №2

1.Що таке контраст?

1)чітко виявлена протилежність відповідних властивостей предмета, стану, дії тощо

2)властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла

3)природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу

4)чіткий порядок у розташуванні, поєднанні елементів частин відповідної структури виробів

5) відсутність будь-якої симетрії

2. До головних композиційних прийомів належать:

1)ритм, метр

2)симетрія, асиметрія

3)статика і динаміка

4)масштаб

5)рефлексія

3.Ритм у композиції це-

1)повторення елементів об'ємно-просторової і площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками (тотожними, нюансними і контрастними співвідношеннями властивостей тощо)

2)чітко виявлена протилежність відповідних властивостей предмета, стану, дії тощо

3)властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття згідно зі спектральним складом відбитого або випромінюваного ними світла

4)природний візерунок на поверхні розрізу деревини, деяких мінералів, рогу, утворений різноманітними шарами матеріалу

5)відсутність будь-якої симетрії

4.Протилежність динаміки,це-

1)статика

2)симетрія

3)нюанс

4)колір

5)ритм

VІІІ. Підведення підсумків уроку:

Рефлексія (перевірка психоемоційного стану учнів, ефективності мотивації діяльності).

Метод «Мікрофон»

Метод "Мікрофон" надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Правила проведення такі:

     говорити має тільки той чи та, у кого "символічний" мікрофон,"

     відповіді не коментуються і не оцінюються;

     коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити або викрикувати з місця.

 

Отже, ми розглянули загальні відомості про дизайн. То ж дайте відповіді на такі питання:

1. Що нового ви дізналися на уроці?

2. Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, за яких умов це може бути?

 

ІХ. Повідомлення домашнього завдання:

  • Опрацювати відповідну тему в підручнику.
  • Доробити завдання практичної роботи.

 

1

 

docx
Додано
18 жовтня 2018
Переглядів
1012
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку