Конспект виховної години на тему: "У нас одна Батьківщина – наша рідна Україна"

Дроздинський ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

на тему:

«У нас одна Батьківщина – наша рідна Україна»

 

 

 

 

 

Підготувала:

Пашкевич Ольга                              Андріївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. У нас одна Батьківщина – наша рідна Україна

Мета:

• Розширити та поглибити знання учнів про  минуле та сьогодення  нашої держави та її співвітчизників;
• Розвивати активну громадянську позицію учнів щодо територіальної цілісності та єдності держави;
• Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю;
• Виховувати майбутніх захисників, прагнення до цілісності кордонів та миру в Україні.

 

Обладнання: мультимедійна дошка, проектор, презентація, звукозаписи, відеофільм, акуші паперу, ножиці, клей для майстер-класу.

Форма проведення: усний журнал

 

Хід виховної години

І. Вступна частина

( Святково прибраний клас в українському стилі)

Учень (за сценою) (відео політ журавля):

Разом з вітром журавель

Із чужих летів земель.

Вітер дуже дивувався:

«Нащо ти летів, старався?

Чим так вабить ця земля?" -

Запитав у журавля.

«Тут мене ростила мати,

Тут навчився я літати,

Тут зів'ю гніздо і я,

Батьківщина тут моя".

 

Інсценізація вірша Ю. Шкрумеляка «Українські діти»

Виходять Україна і дівчинка

Дівчинка

Я дитина українська,

Вкраїнського роду,

Українці – то є назва

Славного народу.

Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – то лан пишний,

І степи, і гори.

І як мені , Україно,

Тебе не кохати?

Мене ненька по-вкраїнськи

Вчила розмовляти.

І як мені, Україно,

Тебе не любити?

Мене вчили по-вкраїнськи

Господа молити.

За свій рідний край і нарід

Я Господа молю:

Зіжли, Боже, Україні

І щастя, і долю!

 Україна

 Кажуть, дитино, що мова наша – солов’їна. Правильно кажуть. Але затям собі, що колись можуть настати і такі часи, коли нашої мови не буде пам'ятати навіть найменший соловейко. Тому не можна покладатися тільки на солов'їв, дитино.

Бесіда за уривком вірша

•    Що ви знаєте про пташку соловей?
•    Чому Україна у вірші сказала дівчинці, що не можна покладатися тільки на солов’їв?

Слово вчителя

Так, дійсно, в наш час ми можемо почути багато таких «солов’їв», які солодко говорять про нашу мову, Україну, її народ. Але проходить час, і вони кудись діваються, і вже їм українська мова не найкраща, і Україна не найрідніша. Тому я вам бажаю ніколи не стати такими «солов’ями», які в лиху годину забувають про найрідніше і шукають спокій на чужині.

Постає питання: «Як повинен прожити своє життя справжній патріот, справжня людина, аби не стати отим «солов’єм»?» Хочу для цього навести вам приклад із життя відомого ученого, літератора, філософа і просто чудової людини — Григорія Савича Сковороди, що жив і працював за доби бездержавності.

Відвідавши Україну, російська імператриця Катерина II вирішила зустрітися із видатним філософом і запропонувати йому місце при дворі. Побачивши, що під час зустрічі тільки Сковорода не вклонився імператриці, Катерина II спитала його: «Чого ж ти не кланяєшся?». «Але ж це не я хотів тебе бачити, а ти мене. — відповів філософ. — Тож дивися. А як ти мене зможеш розгледіти, якщо і я буду припадати до землі?» — почула вона у відповідь. Г. Сковорода відмовився від запропонованих йому посад і вибрав долю мандрівного філософа і вчителя, але близького до свого народу.

Ми всі повинні пам’ятати, що людина народжується на світ і разом з життям отримує в спадок мабуть найбільше і безцінне багатство: Батьківщину.

Її не вибирають за смаком і бажанням, так само як не вибирають неньку-матір. Вітчизна, як і рідна мати, – це наша доля, яка дісталась нам на радість і на горе, на всі випробування, біди і захоплення, на безперервну щоденну працю і свята. І тому приймати її потрібно такою, якою вона є, без сорому і незадоволення, без заздрощів до територіальної незалежності людей інших великих держав.

Сьогоднішня наша година спілкування, як ви вже здогадалися, присвячується Україні. Проведемо ми її  формі усного журналу під назвою «У нас одна Батьківщина – наша рідна Україна », перегорнувши сторінки якого, сподіваюся, ви дізнаєтеся ще більше про нашу неньку Україну, зрозумієте, що вона у нас одна і неповторна, що жили і живуть у ній талановиті, розумні і сильні люди, які заслуговують поваги всього світу.

ІІ. Основна частина

І Рубрика «Українська культура  - жива і неповторна»

Ведучий 1. Українська культура зазнала впливу як Заходу, так і Сходу, зумівши при цьому зберегти свою неповторну самобутність. Сьогодні ми розкажемо про українську хату як неповторний зразок побутової культури українців

Ведучий 2. Традиційне українське житло — хату — порівнюють із сонцем, навколо якого обертається весь світ національних традицій і звичаїв. Її конструкція — то справжній солом’яно-глиняний шедевр, що був для наших предків осередком давніх традицій багато століть.

Ведучий 1. Споконвіку хата виконувала своє природне призначення родинного вогнища. А ще хата і решта господарських будівель — клуня, хлів, млин, вітряк, кузня, комора, криниця —  виконували як естетичну, так і символічну функцію. Вони були носіями інформації про соціальний стан, заможність, уподобання господаря, світоглядні позиції, відомості про склад сім’ї.

Ведучий 2. Крім того, хати розмальовували олійними фарбами у вигляді облямування навколо вікон і дверей з червоних квіток  на зелених вітах. На кожній зі стін — по вікну з фігурним хрестом посередині та два вінки — над міжвіконням чільної стіни.

Ведучий 1. Будинок вважали житлом лише відтоді, коли спалахував у печі вогонь.

Піч — це вогонь, вогнище, звідси поширена метафора — родинне вогнище. Вогнище було символом непорушності сім’ї, її святинею. Під час сватання піч виконувала роль обрядового символу. Так, дівчина під час сватання колупала піч, ніби благаючи в такий спосіб захисту і  родинного оберегу. Після похорону також трималися за піч, щоб не боятися покійника. Українці вірили, що піч любить домовик, має в ній своє місце. У хаті не можна було лихословити. Народне прислів’я переконує: «Сказав би, та піч у хаті». Вогонь із печі вважався священним.

Люди поклонялися йому, звеличували його.

Ведучий 2. Традиційно українська хата мала троє вікон: покутнє, застольне та навпроти печі.     

У багатьох домівках було ще маленьке віконце над піччю. Вікна — це «очі» хати, що освітлюють житло, «зв’язуючи замкнутий внутрішній простір з безмежжям зовнішнього світу».

Ведучий 1. Комунікативну функцію зв’язку хати з навколишнім світом здійснювали поріг та стіни. Із сіней були входи до хати, до комори, на горище. Тут зберігалося зерно, речі, кошики, жорна. У сінях також були полиці для посуду.

Тут тримали борошно, картоплю, молоко, інші продукти. Коморі люди здавна приписували чудодійну силу.

Ведучий 2. Зовні хату оберігала призьба.

Її обводили рудою глиною, застеляли домотканими доріжками. Призьба виконувала не тільки господарські функції (утеплювала хату, була місцем, де сушили мак, провітрювали часник, цибулю), а й мала своєрідну роль об’єднувального начала, адже тут нерідко збиралася родина разом.

Крім того, призьба — це символічне коло, що замикало простір хати, оберігала її від посягання злих сил.

 

ІІ Рубрика «Видатні українці»

У цій рубриці ви зможете проявити свою інтуїцію, логічне мислення, познайомитись з видатними українцями, які прославили рідну землю на увесь світ.

Цю рубрику ми розглянемо у вигляді гри за мотивами шоу «Суперінтуїція»

Вашій увазі буде запропоновано запитання, що стосуватиметься вибору професії видатним українцем. Ні для кого не секрет, що вибір майбутньої професії – не просте завдання. Часто отримавши диплом про професійну освіту, людина усвідомлює, що отримана професія - «не її». Тому, трапляється так, що потрібно починати професійне навчання з початку. Виявляється, багато видатних українців, тих, хто досяг висот професійної майстерності та здобув визнання в світі, теж на початку вибирали професію ніяк не пов’язану з працею життя. Пропонуємо вам проявити інтуїцію і спробувати відгадати, яку освіту здобували наші видатні земляки на початку свого професійного шляху.

В першу чергу вам треба буде відгадати про кого ітиме мова, для полегшення пошуку правильної відповіді, вам будуть надані підказки – фото, малюнки, слова тощо.

А далі із запропонованих варіантів професій треба буде обрати лише одну правильну.  Спробуйте відгадати котра?

Правила зрозумілі? Розпочинаємо!

Тарас Григорович Шевченко український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України.

•             Хімік
•             Учитель
•             Журналіст
•             Художник

Художник -Петербурзька академія мистецтв.

Васи́ль Ярославович Вірастю́к український спортсмен, заслужений майстер спорту України, володар титулу «Найсильніша людина світу», неодноразовий чемпіон світу в силовому багатоборстві

•             Учитель
•             Спортсмен
•             Інженер
•             Агроном

 Технікум фізичної культури

 

Васи́ль Олекса́ндрович Сухомлинський  український радянський педагог, публіцист, письмен ник, поет.

• Учитель
• Медик
• Інженер
• Агроном

Кременчуцький медичний технікум

Святослав Іванович Вакарчук український рок-музикант, поет, автор пісень, лідер групи «Океан Ельзи». Заслужений артист України (2005)

•             Учитель
•             Фізик-теоретик
•             Інженер
•             Диригент

 Навчався на фізичному факультеті Львівського університету (спеціалізація — теоретична фізика). Друга вища освіта — економіст-міжнародник. Кандидат фізико-математичних наук.

 

Микола Віталійович Лисенко український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

•             Учитель
•             Медик
•             Біолог
•             Музика

природничий факультет Харківського  університету

Ліна Василівна Костенко  українська письменниця-шістдесятниця. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).

•             Учитель
•             Медик
•             Біолог
•             Музика

 Київський педагогічний інститут,

Іван Якович Франко́  видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії

•             Філософ
•             Медик
•             Біолог
•             Інженер

Франко вступив на філософський факультет Львівського університету,

Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Ко́сач-Кві́тка) українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Брала активну участь в українському національному русі.

•             Хімік
•             Учитель
•             Журналіст
•             Художник

Художник – навчалася у школі Олександра Мурашка в Києві. З цього періоду залишилась одна картина. 

Дорогі учні! Ви познайомилися з першими професіями видатних українців. Значна частина з них отримала першу освіту зовсім не в тій галузі де згодом знайшла їх слава і визнання.

Бажаю вам вибрати свою майбутню професію, саме ту, що вам до душі. А приклад наших видатних земляків нехай слугує вам і надихає на нові звершення.

ІІІ Рубрика «Україна й сьогодення»

Ведуча1.

        Багатовікова історія українського народу, на долі якого було досить лиха, майже кожного століття, як свідчать джерела, розпочате голодними війнами, чужоземними навалами. Важко назвати  країну, яка пережила б те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє  поневолення.

 

Ведуча 2.

      Сьогодні від нашого покоління в цілому і кожного з нас зокрема, залежить чи звучатиме гордо і могутньо ім’я Україна , чи кане воно у забуття, зазнавши духовної і фізичної смерті. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів. Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Ведуча 1. Ми хочемо, щоб кожен громадянин України згадав, за що він любить свою країну, свою рідну землю. І кожен усвідомив, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня», за що помирають наші хлопці в зоні АТО.

Ведуча 2    Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.

Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?

Учениця: Я – Україна, я – страдниця – мати,

          Яка споконвіку була у ярмі.

          Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки - одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах, -

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода і непокірна,

А на чолі – блакитно-жовтий стяг,

Прошу мені служити вірно,

Нехай Господь благословить мій шлях.

 

Учениця (на фоні музики)

Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук, по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За тих, хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче,

І пече їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече –

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

 

 

Вчитель. Так, не всі матері, дружини, діти можуть дочекатись своїх сина, чоловіка, батька з війни. Події, які зараз відбуваються в нашій країні показали всьому цивілізованому світу, що гинуть люди і в мирний час. Всім, хто віддав свої життя, Героям Небесної Сотні,  Героям АТО, Героям війни росії з Україною, і всім, хто безневинно загинув у ній, наша пам’ять і хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)

Опитування учнів:

•             Чи обов’язково юнакам служити в армії? А дівчатам?
•             Що дає служба в армії?
•             Що гарантує незалежність кордонів країни, її мирне існування?
•             Що може пришвидшити закінчення бойових дій в Україні?
•             Чим ми можемо допомогти ЗСУ?

 

ІV Рубрика «Майстер-клас «Подарунок  солдату»

Вчитель:  Сьогоднішні події в Україні не дають спокійно спати кожному свідомому українцеві. Сьогодні, як ніколи, ми повинні бути хоробрими і сильними, розуміти, що лише в єдності і згуртованості український народ переможе ворога. Українські солдати вистоять, якщо вся країна буде допомагати своїм воїнам. Шириться по всій країні волонтерський рух і ми, вчителі, учні не повинні бути осторонь цього руху. Продуктами харчування, теплими речами, словами підтримки у листівках і малюнках можемо підтримати бійців повномаштабної війни. Тому зараз ми з вами перейшовши до наступної рубрики нашого журналу, виготовимо для наших бійців сердечка….

(На екрані - інструкція виготовлення сердечка. Діти виготовляють, вчитель допомагає. Всі виготовлені вироби об’єднують в одну композицію)

ІІІ. Заключна частина

Молімося щодня за Україну, за мир, за збереження життя ЗСУ і мирних мешканців нашої країни.  Нехай їхні серця завжди будуть битися.