Конспект виховного заходу "Страстна Дорога Христа"

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

на тему

«СТРАСНА ДОРОГА ХРИСТА»

 

 

 

 

 

 

                              Підготувала і провела:

                                                                  Мегель Галина Олексіївна

                                                   Вчитель історії та

                                                        суспільствознавства

                                                           ЗОШ І-ІІст. с.Острів'я

                                                 Шацький район

                                                      Волинська область

 

                                                          2018

                                    СТРАСНА ДОРОГА ХРИСТА

Мета Спонукати учнів до роздуму про жертву,принесену Сином Божим заради      людей, зміцнювати в дитячих душах почуття вдячності Богу. Виховувати почуття співчуття і милосердя до ближнього, прагнення душевної чистоти, бажання і готовність  прийти на допомогу та приносити щастя своїм ближнім.

Форма проведення: година спілкування (проводиться в один із днів Страсного тижня)

Обладнання: на дошці напис «Страсна дорога Христа».Виставка ікон, які відображають Страсті Христові, репродукція картини «Тайна вечеря», на столі – розкрита Біблія, хрест із розп'яттям Ісуса.

Презентація «Страсті Христові»

Використана література:

1.Багнюк А.Л.Тематичний довідник з християнської етики 1-4класи.-Тернопіль.ТЗОВ «Видавництво Астан»,2005.- 368с.

2.Біблія для дітей.Київ.1992.с.365-378.

3.Божа наука.Катехизис за ред..Андрія Шептицького.Совместное предприятие «Лесинвест,АТД» с.73-79

4.Бондарчук Г.М.,Тимочкін М.М. Виховні години.7клас:На допомогу класному керівнику.-Тернопіль: Навчальна книга –Богдан,2005.с.49-56.

5.Мовчун А.І.Абетка духовності/А.І.Мовчун.-К.:АВД,2013-312с.

6.Вікіпедія.https: // uk.  Wikipedia.org/wiki/Страсті Христові

Хід заходу

Слайд 1-3

Страсті Христові — сукупність подій, пов'язаних із Ісусом Христом, що відбувались в останні дні його життя. Церква ці події згадує під час останнього тижня Великого посту, а найбільше у Страсну п'ятницю.

Ці страсті починаються від Тайної Вечері. Після арешту, суду та хресної дороги, Розп'яття на хресті — кульмінація цих подій. Більшість християн вірять, що ці страждання були передбачені багатьма пророками та самим Ісусом Христом.

Слайд 4

  Вступна Молитва

Ісусе, Спасителю наш,

На доказ Твоєї любові

Ти муки терпів ради нас,

Гріхи омиваючи в Крові.

І смерть Ти прийняв на хресті

З любові, заради спасіння...

Заради безсмертя Душі

Добра Ти засіяв насіння.

Гріхи нам, Ісусе, прости,

Покуту відбути дай змогу:

Ми хочемо гідно, як Ти,

Пройти свою Хресну Дорогу.

                                              І.Слово вчителя.

Дорогі діти! У нашому житті є дні, коли ми оглядаємось на пройдений шлях, осмислюємо свої вчинки і слова, запитуємо в своєх совісті: «Чи так я живу ?»Тоді звертаємось думками до наших ідеалів,з ними звіряємо – праведні чи неправедні ми.Для кожного християнина вічним і неперевершеним ідеалом є образ Ісуса Христа, Сина Божого,який «зійшов із небес і став чоловіком задля нашого спасіння». Але для цього йому треба було принести себе в жертву, пройти у терновому вінку через муки, витримати тортури, пронести важкий хрест на гору Голгофу. Щоб там бути розп'ятим ворогами і вмерти на цьому хресті. Увесь християнський світ як пам'ять про цей тернистий шлях сповідує великий піст перед святом Воскресіння Господнього.Подумки проходячи Страсною дорогою Христа,ми очищаємо свою душу від усякої скверни,якої так багато у нашому повсякденному житті.

Слайд 5( Тайна вечеря)

 Перед вами репродукція картини «Тайна вечеря», створена  за біблійними оповіданнями.На ній увічнено той трагічний момент,коли Христос, умивши ноги своїм учням перед останньою вечерею з ними у земному житті. Повідомляє. Що серед них є той,хто видасть  його ворогам. А на питання збентежених учнів: «Хто це Господи?» - відказав: «Це той, кому вмочивши кусок хліба подам» І подав його Юді Іскаріотському, сказавши: «Що ти робиш – роби швидше». І той, що продав свого учителя за 30срібняків, вийшов привести слуг фарисеїв із смолос                                             кипами, ліхтарями та військових зі зброєю. А Ісус звернувся до одинадцятьох учнів із словами, в яких заповів любити один одного, як він їх полюбив,не піддаватися спокусам, вірити й бути відважними,йдучи тою стежиною, яку вказав Він. І молився Отцю своєму за тих, заради кого приймав муки в цьому людському світі.

Слайд 6 (Голгофа)

Українська поетеса Ганна Костів-Гуска створила поетичну збірку «Голгофа». Слухаючи вірші поетеси, пройдемо Страсною дорогою Христа.

                                   ІІ.Виступ читців.

Слайд 7 (Тайна вечеря)

1-й.Усі дванадцять апостолів

Сиділи за довгим столом:

Пили вино,їли опрісноки,

Чекали паски,клялися у вірності Учителеві.

Ніхто і не думав підозрювати,

Навіть не здогадувалися,що його чекає…

А тоненька цівочка зради уже сочилася

Через шпарку у вікні,

Якраз навпроти Іуди, - і тридцять срібняків

Тихенько дзвеніли в його кишені,

Нагадували, аби не забув,

Що сьогодні вночі має зробити.

2-й. Отче мій! Сумне моє обличчя

І душа в печалі, як в огні.

Чую, Ти Мене до Себе кличеш,

Вже пора збиратися мені.

Сум смертельний огортає душу –

Меж немає ця печаль моя.

Знаю, що спокутувати мушу,

Всі людські гріхи беру на себе я.

Отче мій!

Ся чаша повна горя,

Повна сліз несправджених надій.

Їх би не вмістило навіть море.

Волю Твою сповню,Отче Мій!

Чи прозріють ці сліпі сьогодні?

Чи знайдуть собі правдивий шлях?

В небеса ведуть шляхи Господні.

Слайд 8 (Суд над Христом)

Отче Мій!

Вже вороги в кущах.

3-й. «Пилат хотів догодити народові, - і відпустив їм Вараву

 видав Ісуса,збичувавши. Щоб розп'ятим був»

                                                             Євангеліє від Марка

Великий  був день.О, як вони кричали!

Свої – Свого – кричали: - Розіпни!

Слайд 9 (Хрест)

Я думав, жарт вони якийсь зіграли,

Оті єврейські дочки і сини.

Кому він шкодив? Кесарю чи Богу?

Не похитнеться від такого Рим!

Та ні, такі насуплені і строгі.

Месія?  Цар? Та будь Собі хоч ким…

Аби лиш у імперії був спокій

І справно кесарю платили все.

Вже скільки їх було, отих пророків!

То ще один біди не принесе.

Я думав так: щоб від гріха – найдальше.

Я нічиєї смерті не хотів.

І в голосі не чув я фальші.

А натовп цей – за мить от звірів!

Плювали,били.Не боялись Бога.

Придумали вже на самий кінець-

Взяли тернове гілля та із нього

Сплели Йому на голову вінець!

Я думав замінить  його Варавою –

 Розбійник, злодій – кат на нього жде.

Бо цей і так покритий вже неславою.

Доволі з нього, хай додому йде.

Але не вийшло. Натовп як сказився.

А він мовчав.

Взях хрест Свій на плече.

Слайд 10 (Перше падіння)

Пішли на гору.Я вже тут лишився,

Немилосердно сонце так пече…

Я руки вмив. Приліг собі спочити.

Месія? Цар? У кожного свій хрест.

Ще треба кесареві звіт зробити.

Та чули?

Кажуть, Він воскрес…

Воскрес!

4-й. Та кричали вони й говорили:

«Розіпни, розіпни його!»

                                         Євангеліє від Луки

Хто першим крикнув у юрбі тоді?

Невже Ти голос той не міг впізнати?

Від нього, наче хвилі по воді.

Котилося: - Розіпни його, Пилате!

Чиї вуста сплюгавили ту мить,

Як ти встояв, промінням осіянний, -

І янголи злітали у блакить,

А мали б тобі крикнути: - Осанна.

А мали б впасти передь Тебе ниць,

Сліди Твоїх сандалій цілувати.

Землі б здригнутися від грошей блискавиць,

Від  слів оцих: - Розпни його, Пилате!

А ти стояв, як жертвенний агнець.

Вінець із терну – всі Твої оздоби.

Невже Ти, Господи, не знав, що це кінець.

Твоєї чоловічої подоби?

Пішли усі. Хто знав його й не знав,

Поділену забрали одежину.

Лиш той розбійник справа, що конав,

Впізнав у ньому Бога – не людину.

 

«А як назнущалися з нього –

Зняли з нього плаща, і зодягнули в одежу його.

І повели його на розп'яття».      

                                                                      Євангеліє від Матвія

 

Це остання дорога Твоя,

Вона звивиста, мов змія.

Слід останній,зелений,на ній,

На дорозі цій страшній.

Йдеш Ти нею, ледве – ледве йдеш.

Хрест на землю не покладеш.

Хрест врізається у плече.

Як болить тебе,  пече –

Ця підступність людських сердець!

Ти зчорнів увесь, наче мрець…

Той води Тобі не подав,

І плювок у лице – як удар!

Як пече нас дві тисячі літ.

На останній дорозі твій слід…

Слайд 11(Зустріч з матір'ю)

6-й. І як його повели, то схопили якогось Симона із Киринеї, що з поля вертався, і поклали на нього Хреста, щоб ніс за Ісусом!»

                                                                     Євангеліє від Луки

Слайд 12 (Симеон Кириниєць)

Отак собі жив просто чоловік.

Чи бідував? Ніхто не міг сказати.

У клопотах він доживав свій вік.

Сусідів мав. Звичайно, небагатих.

Давив олію.Мав іще осла.

Служив багатим. Працював у полі.

І раптом слав просто так прийшла,

Хоч він на неї не чекав ніколи.

…Росли маслини, кілька деревець.

Тулилась хатка збоку від дороги.

 -Я йшов додому, ніс сухих дровець,

І сів спочити, сповнений тривоги.

 І раптом тут зчинилося таке!

Прямує натовп на Голгофу…

Ведуть аж трьох.Один з них ледве йде.

Я й  підійшов: - дай поможу хоч трохи.

Бо всі ми люди. Як-не- як – брати.

Одна в нас кров. І Бог один над нами.

І взяв Хреста.

І стало легше йти,

Бо Він вже був побитий. Із синцями.

І ще на гору далеченька путь.

На нього глянув я – душа зчорніла.

Я й не спитав,за що  його ведуть.

Я промовчав, бо не моє це діло.

Доніс Хреста… І там, вже на горбі,

Він глянув ще раз в душу мою стерлу

• Тут щось не те, - подумав я собі

Й пішов додому, поки не смеркло.

В неділю шум: Ісус  воскрес! Воскрес!

Й мене питали: чи Його я знаю?

Уперше бачив. Розділив з Ним хрест,

Бо мій мене іще, іще чекає…

Слайд 13(Зустріч з Веронікою)

7-й. Вероніка обтирає Ісусові лице своєю хустиною.

 

Де твоя хустина, Вероніко?

Ти Ісусу витерла лице.

Стільки пролетіло літ без ліку,

Але пам'ятає світ про це.

Та гора Голгофа ще не близько.

Під хрестом він падав і вставав.

Слайд 14(Друге падіння Христа)

До землі він нахилявся низько,

Піт солоний очі заливав.

Він додому скоро прийде. Отче!

Вже недовго бути на землі.

Смертною імлою вкрились очі.

І вінок терновий на чолі.

І вінок терновий на чолі,

Іудейський цар? А чи Месія?

 Чи його отець таки спасе?

Царство Боже на землі він сіє

Й на Голгофу Хрест собі несе…

Ти підбігла й стала коло Нього,

І хустиною утерла піт.

Ти дивилась прямо в очі Бога,

А тобі поглянув в очі світ!

Господи, будь зі Мною

В останню цю хвилину.

Я вірю, душею вірю,

Що ти Мене покинув.

Чашу терпінь допиваю,

Вже і Голгофа близько.

Слайд 15(Плач жінок)

Отче, як вони хижо

На Мене очима блискають!

Наче не люди, а звірі

Колом Мене оточили…

Не відступай від Мене,

Додай Мені віри і сили!

Я сповнив усе написане

Пророками в Старім Завіті…

Недовго мені лишилось

Побути у цьому світі,

Що Сина віддав на розп'яття.

Цей світ такий злий і жорстокий.

                                                   Слайд16(третє падіння Христа)

«Отче, Відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!»

Прости їм гріхи їхні, Отче!

Слайд 17(Божа одіж)

9-й. « І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус:

Отче, у руки Твої віддаю Свого Духа!»

                                                            Євангеліє від Луки

Кривиться обрій, і гасне світило земне.

О, Боже Мій,Боже, нащо Ти покинув Мене?

Слайд 18(Розп'яття Ісуса Христа)

Я вже розіп'ятий,

І справа, і зліва хрести.

О,дай Мені сили, Мій Отче,

До тебе дійти.

Слайд 19(Смерть на хресті)

Мій Отче, цю чашу я випив усю аж до дна.

Мене не минув ані суд, ні терновий вінок,

І одяг поділений мій,як пророчив пророк,

І та багряниця давно у смітті. В шлюзі.

І розбіглись.

Були на голгофі не всі.

Я їх розумію…

Та як зрозуміти народ?

Умерти за нього – найбільша мені нагород.

Я смертю своєю

Врятую його від гріхів.

Прозріють -  сліпі.

І голос почсують – глухі.

І Царство небесне

Блаженних і бідних прийме.

Я вірю:

Народ цей колись зрозуміє Мене.

Мій Отче! Я виконав волю Твою!

І в руки Твої

Життя Я своє віддаю… т

10-й. І розіп'яли. Розбіглися додому.

Залишили сторожу на горі.

Вечірнє сонце розливало втому,

Байдуже пропливало угорі.

«Здійснилося!» - уста прошепотіли

Й зімкнулись скорбно в муці неземній.

Душа пречиста покидала тіло –

Дорога в вічність простелялась їй.

Земля здригнулась. І потьмаривсь обрій…

Єрусалиме! Ця жорстока мить

Зчорнить навік наймення твоє добре,

І вже ніхто не захистить

Від римської навали, від неслави.

Ти вічною ганьбою вкрив чоло.

Скількох пророків тут на смерть карали,

Та ще ТАКОЇ смерті не було.

Слайд 20(Тайна.Ісуса знімають з хреста)

Єрусалиме! Де твоє прозріння?

Твій храм зруйнує ворог на каміння

І попіл забуття вітри розсіють,

А ти не розпізнав у Нім Месію…

Слайд 21(Поховання Ісуса Христа)

Лиш ця ДОРОГА СТРАСНА, шлях Його –

Для всіх нас – все очищення вогонь!

Учитель. У ці дні Страсного тижня пройдімо через вогонь очищення.Відвідаймо Храм Господній, станьмо на коліна перед плащаницею, торкнімось устами і серцем ран Христових. І попросімо сили, мужності та мудрості жити,як заповідав Він. Звичайно, не кожна земна людина має таку велику силу і любов, щоб заради братів своїх прийняти муки, віддати своє життя. Хоча історія України знає таких людей.

 Козацький ватажок Байда, оспіваний у героїчній пісні, - це не легенда, не вигадка. Схоплений у полон турками, Дмитро Вишневецький подивував ворогів своєю мужністю.Султан турецький дійсно хотів купити його славою, розкішшю,багатством, пануванням. Але мужній рицар з презирством відмовився від зради, з огидою відкинув ганебні срібняки і, зачеплений за гак ребром, прийняв мученицьку смерть за Матір Україну, за віру християнську. Чимало мучеників за народ знає наша  історія. Але, на жаль, чимало  було й  таких, що за 30 срібняків готові зрадити, продати душу. Певно, тому така гірка доля нашого народу.

                                «Хто вірує в мене - живе

І житиме навіть по смерті.

Слайд 22 (Воскресіння)

Хто тіло приймає моє,

Не може Душа того вмерти!».

Ми вірим в слова ці Христа,

Ми вірим в Його Перемогу,

Бо смертію смерть подола,

Він нам наготовив Дорогу.

В Причасті ми душі свої

Терпляче з гріхів очищаймо.

Щомиті в земному житті

Ісуса науку сповняймо!”

                              Слайди 23-35«12 реліквій Господа Ісуса Христа

  Вчитель.Сьогоднішня розмова з вами прибавить хоч на макове зерно мужності й любові до ближнього та зневаги до Іудиного племені, значить, мети досягнуто.

Звісно,кожен прагне до земного щастя,успіху,добробуту. Але все це треба здобути чесною працею, йдучи шляхом, що його заповів Христос. «30 срібняків» - так називають нечисті гроші, здобуті шляхом зради. І якою б великою не була сума цих грошей,щастя за них не купиш. За них загубиш душу,заслужиш прокляття, ганьбу. Пам'ятайте це. І хай ваша дорога буде дорогою правди, честі,вірності і любові.

Слайд 36

Кінцева Молитва

О, Боже, Спасителю наш,

Спасибі Тобі за терпіння...

До Тебе ідем повсякчас

В жертовних і щирих моліннях.

Нам, Отче Небесний, прости

Страждання єдиного Сина…

Нас кров‘ю Його очисти

І тим відпусти всі провини.

Спасибі, Владителю наш,

Що нам показав Ти ДОРОГУ,

Якою іти повсякчас

Ми будем до ВІЧНОГО БОГА!