Конспект М4

Зміст:

1. Загальна       характеристика   вищих    спорових рослин 2. Характеристика відділів Вищих спорових рослин 3. Загальна характеристика відділу Голонасінні 4. Характеристика відділу Покритонасінні

1.              Загальна характеристика вищих спорових рослин

Вищі спорові рослини - рослини, які мешкають у наземному середовищі та розмножуються спорами.

Характерні риси Вищих спорових рослин:

∙ Наявнiсть тканин;

∙ Наявнiсть органiв;

∙ Наявнiсть багатоклiтинних органiв розмноження;

∙ Iндивiдуальний розвиток починається iз зародка; ∙ Чергування статевого та нестатевого поколiнь; ∙ Залежнiсть заплiднення вiд води.

Покоління вищих спорових рослин - статеве та нестатеве - чергуються. Гаплоїдне статеве покоління - гаметофіт - розмножується гаметами. Гамети зливаються та дають початок диплоїдному нестатевому поколінню - спорофіту. Спорофіт розмножується гаплоїдними спорами. З гаплоїдної спори розвивається гаплоїдний гаметофіт.

2.   Характеристика відділів Вищих спорових рослин

3.   Загальна характеристика відділу Голонасінні

●       Поява насінини, яка утворюється з насінного зачатка. Розмноження насінням має більше переваг, ніж розмноження спорами, оскільки зі спори гаметофіт формується тільки за сприятливих умов, а потім для запліднення необхідна вода. Насінина ж утворюється з насінного зачатка, для її формування не потрібна вода. Насінина містить зародок та невеликий запас поживних речовин.

●       Насінини відкрито лежать на лусках. Назва «Голонасінні» виникла тому, що насінні зачатки, з яких формуються насінини, лежать на лусочках абсолютно відкрито. Вони не захищені зав’яззю, як у покритонасінних рослин.

●       Спрощені гаметофіти.

●       Запліднення не залежить від води, а залежить тільки від вітру.

●       Поява головного кореня та потужної стрижневої кореневої системи. У вищих спорових існували лише додаткові корені. У Голонасінних з’являється потужна стрижнева коренева система.

●       Потовщення за рахунок деревини. Вчені припускають, що рослини відділу Голонасінні походять від деревоподібних папоротей, які вже вимерли. Перші Голонасінні навіть називають «насінними папоротями».

Життєвий цикл Голонасінних

1.      Гаметофіт. Чоловічий гаметофіт — це пилкове зерно. Воно містить вегетативну клітину, з якої проросте пилкова трубка, та два спермії. Жіночий гаметофіт — це ендосперм та архегонії, тобто жіночі органи статевого розмноження. Гаметофіти гаплоїдні.

2.      Гамети. З гамет, що сформувалися в гаметофіті, утворюється зигота, внаслідок запліднення. Вода для запліднення не потрiбна.

3.      Насінина. Із зиготи формується зародок, який міститься у насінині. Зигота та зародок диплоїдні.

4.      Спорофіт. З насінини розвивається спорофіт. На спорофіті наявні спорангії (пилкові мішки та насінні зачатки), у яких формуються спори. Спорофіт диплоїдний.

5.      Спори. Голонасіні — різноспорові рослини. У їх спорангіях формуються різні за будовою спори, зокрема мікроспори, з яких розвиватиметься чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, та мегаспори, з яких розвиватимуться ендосперм з архегоніями – жіночий гаметофіт. Спори гаплоїдні та утворюються внаслідок мейотичного поділу.

Від моменту запилення до моменту запліднення, тобто злиття гамет, зазвичай проходить не менше, ніж півроку.

Представники Голонасінних за програмою ЗНО:

●       гінкго

●       тис ягідний

●       туя

●       сосна

●       ялина

●       модрина

●       яловець

●       кедр  

●       вельвічія

●       саговник

4.   Характеристика відділу Покритонасінні

-          Поява квітки — органу розмноження;

-          Поява плоду, який забезпечує кращий захист і поширення насіння;

-          Досконаліша будова провідних тканин, в покритонасінних з’являються справжні судини;

-          Різноманітність видозмін вегетативних органів;

-          «Покритонасінні» — насінний зачаток захищений зав’яззю.

Життєвий цикл Покритонасінних

1.      Гаметофіт. Чоловічий гаметофіт — це пилкове зерно. Воно містить вегетативну клітину, з якої проросте пилкова трубка, та два спермії, вкрите двома оболонками. Жіночий гаметофіт – зародковий мішок, тобто жіночі органи статевого розмноження. Гаметофіти гаплоїдні.

2.      Гамети. З гамет, що сформувалися в гаметофітах, утворюється зигота, внаслідок подвійного запліднення. Вода для запліднення не потрібна. Гамети гаплоїдні, а зигота - диплоїдна.

3.      Насінина. Із зиготи формується зародок, який міститься у насінині.

4.      Спорофіт. З насінини розвивається спорофіт. На спорофіті наявні спорангії (пилкові мішки та насінні зачатки), у яких формуються спори. Спори утворюються внаслідок мейозу, тому спорофіт диплоїдний, а спори - гаплоїдні.

5.      Спори. Покритонасінні — різноспорові рослини. У їх спорангіях формуються різні за будовою спори, зокрема мікроспори, з яких розвиватиметься чоловічий гаметофіт – пилкове зерно, та мегаспори, з яких розвиватиметься зародковий мішок – жіночий гаметофіт.

Більше про рослини можна дізнатися в онлайн-курсі “Біологія: рослини, гриби та лишайники” - https://courses.ed-era.com/courses/EdEra/b102/B102/about - та інтерактивному підручнику EdEra Book “Біологія: рослини, гриби та лишайники”- https://www.ed-era.com/books/biology/ .