Конспект з уроку основи здоров'я для 3 класу "Школа спілкування"

Про матеріал
Урок створений навчити оволодівати культурою мовлення, збагачувати мовлення, виховувати толерантне ставлення до точки зору інших людей.
Перегляд файлу

                                                           Основи здоров’я

                                                                     3 клас   

Тема: школа спілкування

Мета: навчити оволодівати культурою мовлення, збагачувати мовлення, виховувати толерантне ставлення до точки зору інших людей.

Обладнання: підручник, зошит, театральні костюми

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

                                                           Хід уроку.

1.Організація класу.

Вчитель: Мої любі учні, я вітаю вас з початком уроку. Спочатку запрошую сісти за парти красу нашого класу, а тепер – силу.

2.Повторення.

Моделювання ситуації «Товариський суд».

Новий учень вашого класу – хлопчик-циган. Батьки обурені, не бажають навчання їхньої дитини з подібним хлопчиком. Уявіть себе адвокатом. Захистіть права хлопчика.

3.Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Зобразіть на обличчі настрій. Спочатку веселий, пізніше сумний. Покажіть мені, наприклад, що завтра у вашої матері день народження. Напевно, вам було важко обійтися без слів, лише мімікою.

4.Повідомлення теми уроку.

Вчитель: Сьогодні тема нашого уроку – спілкування. А що воно означає для вас?

5.Словникова робота.

Тлумачний словничок для розумних діточок.

Спілкування - передача інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої.

6.Вивчення нового матеріалу.

Інсценізація твору В. Осєєвої «Чарівне слово».

Маленький дідусь з довгою сивою бородою сидів на лавці і парасолькою креслив щось на піску.

— Посуньтесь, — сказав йому Павлик і сів скраєчку.

Дідусь посунувся і, глянувши на червоне, сердите обличчя хлопчика, запитав:

— З тобою щось скоїлося?

— Ну й нехай! А вам хіба що? — покосився на нього Павлик.

— Мені то байдуже. А ось ти щойно галасував, плакав, сварився з кимось...

— Ще б пак! — сердито буркнув хлопчик. — Я скоро зовсім утечу з дому.

— Втечеш?

— Утечу! Через одну Оленку втечу. — Павлик стиснув кулаки. — Я зараз її мало не відлупцював. Жодної фарби не дає! А у самої он скільки!

— Не дає? Пусте, через це тікати не варто.

— Не лише через це. Бабуся за одну морквину з кухні мене прогнала... просто ганчіркою, ганчіркою...

— Дурниці! — сказав дідусь. — Один насварить, другий пожаліє.

— Ніхто мене не жаліє! — вигукнув Павлик. — Брат на човні їде кататися, а мене не бере. Я йому кажу: «Візьми краще, все одно я від тебе не відстану, весла поцуплю, сам у човен залізу!»

Павлик стукнув кулаком по лавці. І раптом замовк.

— Отже, не бере тебе брат?

— А чого це ви все питаєте?

Дідусь розгладив довгу бороду.

— Я хочу тобі допомогти. Є таке чарівне слово...

Павлик роззявив рота.

— Я скажу тобі це слово. Але запам'ятай: говорити його треба тихим голосом, дивлячись прямо у вічі тому, з ким розмовляєш. Запам'ятай — тихим голосом дивлячись прямо у вічі...

— А яке слово?

Дідусь нахилився до самісінького вуха хлопчика. М'яка борода його торкнулася Павликової щоки. Він прошепотів щось і голосно додав:

— Це чарівне слово. Але ти не забудь, як треба говорити його.

— Я спробую, — усміхнувся Павлик, — я зараз же спробую. — Він схопився і побіг додому.

Оленка сиділа за столом і малювала. Фарби — зелені, сині, червоні — лежали перед нею. Побачивши Павлика, вона в цю ж мить згребла їх у купу й накрила рукою.

«Обдурив дідусь! — з досадою подучав хлопчик. — Хіба така розуміє чарівне слово! ..»

Павлик боком підійшов до сестри і смикнув її за рукав. Сестра оглянулася. Тоді, дивлячись їй у вічі, тихим голосом хлопчик попросив:

— Оленко, дай мені одну фарбу... Будь ласка...

Оленка здивовано підвела на нього очі і збентежено промурмотіла:

— Яку тобі?

— Мені синю, — боязко сказав Павлик.

Він узяв фарбу, потримав її в руках, походив з нею по кімнаті й віддав знову сестрі. Йому не потрібна була фарба. Він думав тепер тільки про чарівне слово.

«Піду ще до бабусі. Вона саме куховарить. Прожене чи ні?»

Павлик відчинив двері в кухню. Бабуся знімала з дека гарячі пиріжки. Онук підбіг до неї, обома руками повернув до себе червоне, зморшкувате бабусине лице, подивився їй у вічі й прошепотів:

— Дай мені шматочок пиріжка... будь ласка.

Бабуся випросталась. Чарівне слово так і засяяло в кожній її зморшці, очах, усмішці.

«Чарівник! Чарівник!» — говорив сам до себе, згадуючи дідуся.

Павлик побіг на вулицю, аби знайти дідуся.

Та в сквері дідуся вже не було. Лавка була порожня, і тільки на піску лишилися накреслені парасолькою незрозумілі знаки.

Вчитель: Як змінилося спілкування Павлика після зустрічі з дідусем? А ви вживаєте це чарівне слово?

Фізкультхвилинка.

7.Закріплення.

Робота з підручником. (стр.65-67)

Вчитель: Вчіться читати один одному і уважно слухати.

Робота в зошиті.

Вчитель: У січні, в приміщенні Житомирської обласної бібліотеки відбулася презентація 25 випуску журналу «Світло спілкування» для людей з інвалідністю. Я хочу розповісти вам про статтю «Чи важко створювати красу?» Створювати красу не важко, якщо маєш красу в душі.

Практична робота.

Моделювання ситуації.

Вчитель:У класі новенький учень. Нові однокласники одразу вигадали прізвисько. Запропонуйте, як завдяки активному спілкуванню хлопчик може змінити відношенню до себе.

8. Підсумок. Рефлексія.

Клубок ниток.

 

docx
Додано
25 травня 2019
Переглядів
1408
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку