Одеської області
Білгород-Дністровського району
Успенівської сільської ради
Успенівського ОЗЗСО
Дошкільний підрозділ
Конспект заняття
“Граємо та все про Україну ми вивчаємо”
різновікової групи
( 4 - 6 роки)
Вихователь :
Остапенко- Горбачьова
Ольга Миколаївна
-2022-
Мета: продовжувати знайомити дітей з народними символами і національними оберегами (вінком), символічним значенням квітів та стрічок українського віночка. Поповнити словник дітей словами – порівняннями з народного фольклору ; показати дітям красу української кераміки. Розширити словник дітей словами: глечик, куманець, тарілка, горщик. Ознайомити з особливостями розпису керамічних виробів;
розвивати правильне українське мовлення;
розширити та систематизувати знання дітей про рідне місто (село), його визначні місця; закріпити поняття «Батьківщина»; закріпити знання про український національний костюм, ремесла, традиції. Розвивати пізнавальну активність, спостережливість; формувати вміння працювати в групах, в логічній послідовності висловлювати свої думки.
Виховувати почуття гордості до історії й культури рідного краю; інтерес та повагу до українських національних традицій, почуття любові до рідного народу, почуття патріотизму.
Матеріал: скриня, віночки для дівчат, вірші, виставка керамічного посуду, ілюстрації, українська народна музика, різноманітні за кольором та величиною площинні форми посуду.
Хід заняття
Вихователь:
У всьому світі кожен знає:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна – єдина –
Це наша славна Україна!
Діти, як називається наша Батьківщина? (Відповіді дітей).
Так, ми живемо в Україні. Наша Батьківщина велика й прекрасна. В ній є ліси та долини, широкі квітучі поля й ріки.
Але у кожної людини є і своя маленька батьківщина. Це місце, де ми народилися, де живемо у добрій батьківській оселі, де живуть наші рідні й друзі. Для кожного з нас такою маленькою батьківщиною є наше рідне місто. Як воно називається? ( Відповіді дітей ).
А хто знає вірші про наш край?
«Рідний край»
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься Україна.
(Ігор Січовик)
«Україна»
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай!
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі, й злі години
Ми для неї живемо,
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо...
(Володимир Самійленко)
«Облітав журавель»
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? —
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!
(Платон Воронько)
Якими чудовими словами сказали поети про наш край та Україну!
Гра “ Відкритий мікрофон,” (у ході якої діти виказують свої роздуми про країну свій рідний край ).
Дійсно наш край казковий, красивий. Але у кожного краю є своє традиції, символи та їх значення, національні обереги.
Діти подивіться, хто прийшов до нас у гості.
Так це українець і українка. Вони одягнені в національні костюми. Давайте їх роздивимося. Я пропоную вам розбитися на 2 команди - хлопчиків та дівчат. Хлопчики розглянуть українця і назвуть нам елементи костюма, в який він одягнений. А дівчата – українку, і назвуть елементи її костюма.
Молодці, ви правильно назвали усі елементи костюма.
(Розповідь про віночок від українки.)
Віночок – це традиційний символ нашого народу, елемент нашого українського жіночого вбрання, це своєрідний дівочий оберіг, що береже дівоче волосся, знімає головний біль, заспокоює нервову систему, захищає дівчину від лихого ока.
Віночки носили лише дівчата. Починали носити його дівчата з 3-х років. Вінок в Україні плели з живих або сухих квітів.
Давайте подивимось, які квіти вплітали у віночок (розглядання). У віночку може бути до 12 різних квітів і кожна з них щось символізує: барвінок – життя, безсмертник – здоров’я, мальва – краса, ромашка – мир, спокій, цвіт вишні та яблуні – материнську любов, любисток – людську відданість, деревій – символ здоров’я, калина – символ дівочої вроди, вродливості, чорнобривці – знімають головну біль, незабудки – зір розвивають.
Діти, а як називається ця квітка? Правильно, мак. Він символізує тугу та печаль за тими, кого вже немає з нами.
Вихователь. Діти, до віночка в’яжуть кольорові стрічки для того, щоб ховати волосся від чужих очей. “Кожна стрічка на віночку сяє, кожна – призначення своє має”. Коричнева (в’яжуть першою посередині) – це символ землі-годувальниці; обабіч – дві жовті, це – ясне сонечко; за ними йдуть з різних боків зелені – жива природа, символ життя і молодості; далі йдуть сині – небо й вода; жовтогарячі – символ хліба; фіолетова – символ мудрості, розуму; малинова – символ душевності, щирості; рожева – символ достатку, багатства; по краях в’яжуть білі стрічки – символ чистоти душі.
Дидактична гра “Добери стрічки до віночку”
Народна українська гра “Чий вінок кращий?”
Погляньте цей посуд виробляють з глини. Виробляють його гончари. Ось, подивіться, скільки його.
Дійсно, діти, подивіться, скільки тут різноманітного посуду!
Можливо, хтось із вас знає, що це таке?
(Показує по черзі глечик, миску, горщик, макітру. Діти називають. Проводиться словникова робота).
Діти, посуд, зроблений з глини, виглядає не дуже яскраво, бо глина сама по собі сіра, тому його розмальовують, використовуючи рослинні елементи. Скажіть, будь ласка, із чого складається цей візерунок? (квітки, листя, ягідки).
Молодці, ви всі дуже добре відповідали та багато знаєте про наш рідний край.
А тепер заспіваймо пісню « Ми – діти українські».
Вихователь:
В’ється змійкою стежина,
Де ростуть кущі ожини,
Ми до дому поспішаємо,
Всім вам радості бажаємо.