Конспект заняття “Колискова для лялечки”
Мета: познайомити дітей з новою колисковою; заохочувати їх повторяти окремі слова за вихователем, розповідати знайомі потішки, колисанки; формувати у дітей культурно-гігієнічні навички. Створювати сприятливі умови для розширення запасу слів, вправляти у правильній звуковимові. Розвивати мовлення дітей, інтерес до усної народної творчості, народної колискової пісні. Виховувати бажання любов до матері, рідних.
Матеріал.
Демонстраційний: ліжко, постіль, лялька, рушничок, ведмедик.
Роздавальний: маленькі лялечки для кожної дитини.
Хід заняття
В ігровому куточку сидить іграшковий ведмедик та велика лялька Міла. Вихователь пропонує дітям підійти й послухати, про що вони говорять.
Вихователь. Діти, лялечка каже, що дуже втомилася й хоче спати, вона прохає ведмедика допомагати їй розстелити постіль, але він не вміє. Допоможемо їм?
Вихователь. Захотіла Мілочка спати,
Кулачками тре оченята.
Зачекай-но, Мілочка, трішки.
Постелю для тебе я ліжко,
Покладу тебе й заспіваю:
“Люлі-люлі, баю-баю”.
Дітки, скажіть мені, а що треба зробити перед тим, як лягти спати?
Діти. Треба умитися й роздягтися, скласти свої речі.
Вихователь. Зараз я умию нашу Марічку, а ви заспівайте їй пісеньку про водичку.
Діти співають.
Водичка, водичка,
Умий Марічці личко.
Щоб сяяли очки,
Червоніли щічки.
Щоб роток сміявся,
Щоб зубчик кусався.
Вихователь. Діти, а чим треба витерти Марічку?
Діти. Рушничком.
Вихователь. Тепер наша Марічка чистенька, можна роздягати її і класти в ліжко. Хто хоче допомогти лялечці роздягнутися?(дитина знімає з лялечки одяг, називає його, всі діти повторюють назви: чобітки, спідниця, сорочка). Тепер наша лялечка готова до сну. Дітки, а що треба зробити, щоб наша Марічка заснула міцно й солодко?
Діти. Заспівати пісеньку.
Вихователь. Так, треба заспівати пісеньку. Ця пісенька називається колисанка. Її співають матусі, коли колишуть дитину. Ось, послухайте.
Прийди, сонку, в колисоньку,
Приспи мою дитиноньку.
Та щоб спала, не плакала,
Та щоб росла, не боліла.
Щоб голівонька була світленька,
А личко – красивеньке.
Баю-баю, баю-бай,
Потихеньку засинай.
По закінченні колисанки промовляє тихенько: “Заснула наша Марічка. Ой, дивіться, і ведмедик теж заснув, і його колисаночка приспала”.
Після цього вихователь звертає увагу на те, що в іншому куточку сидять ляльки, яких також слід покласти спати. Пропонує кожній дитині взяти лялечку, умити її, роздягти й покласти в ліжечко. Під час виконання дітьми цих дій проводить індивідуальну роботу: заохочує окремих дітей промовляти забавлянку про водичку, повторюють назву одягу, предметів білизни. Після того, як всі діти вклали ляльок спати, пропонує всім разом заспівати колисанку.
А-а-а, люлі, люлі,
Налетіли гулі.
Сіли на воротах
В червоних чоботях.
А ворітця – скрип-скрип...
Моя доня спить, спить.
Заснули наші лялечки, а ми не будемо їм заважати й підемо на вулицю.
Діти тихенько виходять із кімнати.