Конспект заняття «Пригоди курчатка»

Конспект заняття

«Пригоди курчатка»

(розповідання казки; група раннього віку)

Підготувала:

АЛЮКОВА Є.Г.,

вихователь ДНЗ №796 м.Києва

МЕТА:  

-          вчити дітей уважно слухати казку, слідкувати за діями згідно тексту;

-          закріпити знання про свійських тварин;

-          учити запам’ятовувати і повторювати виразні жести, міміку, поведінку персонажів; співвідносити слова і рухи, узгоджувати свої дії із діями інших під час гри;

-          розвивати слухову та зорову увагу дітей, вміння прислухатися до мовлення дорослого;

-          розвивати логічне мислення – уміння порівнювати;

-          відповідати на запитання.

Дійові особи :  Курчатко, Курка, Півень, Кіт, Жаба.

Оснащення: декорації, фігурки персонажів, кошик, яйце.

Хід заняття

Ведуча: Дорогі мої малюки, сьогодні вранці біля нашої групи я зустріла курку. Вона передала для вас кошик. А в кошику щось лежить… (дістає куряче яйце) Що це таке? Хто знає?

 Діти:  Яєчко.

 Ведуча: Так, це – куряче яєчко. А якого воно кольору?

Діти:  Білого.

Ведуча: Правильно, воно білого кольору. Ой, в яєчку щось стукає та пищить. Хто ж це може бути?                                                                                                                      (Діти відповідають на власний роздум)

Ведуча: Діти, послухайте загадку. Був білий будинок, чарівний будинок. Та раптом щось запищало в ньому. Він відкрився і з’явилось чудо. Хто це? 

Діти:  Курчатко.

Ведуча: Ви відгадали. Це – курчатко. (показує курчатко) Розкажіть мені, будь ласка, яке воно?

Діти:  Маленьке, жовте, кругленьке…

Ведуча: Молодці. А тепер я хочу розповісти вам казку про пригоди маленького курчатка.  Слухайте та дивіться уважно.

Було собі на світі курчатко. Воно було маленьке. Ось таке.

          (Після кожного рядка вихователь виставляє відповідні картинки-фігурки.)

Але воно думало, що воно дуже велике, й гордовито задирало голову. Ось так.

І була в нього мама – курка, яка дуже його любила. Мама була ось така.

Вона казала: «Ко-ко-ко, не тікай далеко!» , та годувала курчатка черв’ячками. Були черв’ячки ось такі.

Одного разу, коли курка та курчатко гуляли,  наскочив на курку злий чорний кіт. Був кіт ось такий.

Кіт зашипів ось так : « Ш-ш-ш-ш», та погнав маму-курку із двору геть. Ось так.

Курчатко залишилось коло паркана само. Воно засумувало…

Коли це бачить, злетів на паркан гарний півень. Ось такий.

Півень витягнув шию ось так і щосили загорлав: «Ку-ку-рі-ку!» Ще й поглянув гордовито на всі боки: «Чи я не молодець? Чи я не гарний співець?»

Курчаткові  це дуже сподобалось. Воно теж витягнуло свою шийку ось так.

І щосили запищало: «Пі-пі-пі-пі! Я також молодець!» Але спіткнулося та й впало в калюжу. Ось так.

Біля калюжі сиділа велика зелена жаба. Ось така.

Вона побачила, як курчатко впало, і засміялася: «Ха-ха-ха! Квак-квак! Ну ти й співак! Куди тобі до півня! Квак-квак-квак!» І стрибнула в калюжу. Ось так.

Курчатко вже хотіло заплакати…Але тут підбігла до нього мама. Вона пожаліла, заспокоїла та приголубила його. Ось так.

Курчатко притулилося до мами, закрило оченята та заснуло. Ось так.

Мама дуже любить своїх діток. Вона завжди прийде на допомогу та заспокоїть.

Ведуча: Така ось казка про курчатка . Вам сподобалось?

Діти:  Так, сподобалось.

Ведуча: Ви були гарними глядачами. Уважно дивились та слухали. А тепер давайте трошки пограємо.

Гра «Курка та курчата» (діти виконують дії за вихователем згідно тексту)

             На дворі курочка гуляє, своїх діток споглядає. (діти стоять  біля вихователя)

 Побігли курчата гуляти – собі їжу шукати (діти бігають, стрибають,  махають руками)

             Ви, курчата, не баріться, всі в гніздечко поверніться! (діти підбігають до вихователя)