Конспект заняття "Тільки одна на Землі Україна, а ми її доньки й сини"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програмовий зміст :  Сприяти розширенню світогляду дітей; продовжувати ознайомлювати дітей із національними символами України – прапором, гербом, гімном, викликати у дітей бажання поповнювати свої знання про Україну, вчити розуміти поняття «Батьківщина», формувати національну свідомість дошкільників, поглиблювати знання про народну символіку, розвивати зв’язне мовлення, мислення, образну пам’ять;  виховувати почуття приналежності до свого народу і його духовної культури, формувати почуття любові до рідної землі, гордості за неї; виховувати доброзичливість, патріотизм і повагу до державних символів.

 

Матеріал: Національна та народна символіка, рушники, хліб, магнітна дошка,  глобус, дидактична гра «Склади малюнок», «Віночок передай, оберіг називай», народна гра «Баба куца», вірші про Україну, вірші про державну символіку, народна пісня «Закрутили кучері дівчата», пісня Н. Май  «Свіча», національний гімн.

          

 

       Діти заходять під музичний супровід.(«Українські діти йдуть» )

 

                 Вихователь вносить на рушнику коровай (хліб з сіллю).

                                    

Вихователь : Якщо хочемо зустріти гостя щиро і привітно,

                         Щоб він шану спостеріг і добром віддячить зміг,

                         Гостя ми того стрічаєм круглим, пишним короваєм.

                         З рушником берем таріль, коровай кладем і сіль,

                         Шанобливо хліб підносим і, вклоняючись, щиро просим:

                        «Любий гостю наш, приймай дружби символ - коровай».                                                  

                                              Вітання дітей

Вихователь :  Зараз люба, дітвора,

                          В нас цікава буде гра.

                          І дівчатка і хлоп’ята

                          Дуже люблять мандрувати.

                          Вирушаємо ми нині

                          В подорож по Україні.

Вихователь : А допоможе нам чарівний глобус.

                         Що таке глобус?

Діти :  Глобус – це модель Землі. Він точнісінько такий, як наша Земля, тільки              дуже маленький.

Вихователь :  Чому глобус має таке забарвлення? Що означають ці кольори?(Відповіді дітей)

Вихователь : Який колір на глобусі переважає? Поясніть , що позначено синіми стрічками і великими блакитними плямами?

Діти :  Це річки, озера, моря, океани.

Вихователь :  Як називається наша країна?

Діти :   Україна.

Вихователь :  А хто знає вірші про Україну?

 

 

  Діти :     Україна -  рідний край,

                   Рідне поле, зелен гай,

                   Рідне місто й рідна хата,

                   Рідне небо й рідна мати.

Моя Україно, ти земле єдина.

Ти у світі найрідніша,

І для нас ти наймиліша.

Тут усім веселка грає,

Хліб на ниві достигає.

Гай дубовий зеленіє,

Тут душа наша радіє.

                   Хоч мала, я невеличка,

                   Зате добре знаю,

                   Що край рідний – Україна,

                   Я її кохаю.

Фарби дай мені, матуся,

Малювати я навчуся,

Синє небо, рідний край,

Поле житнє, зелен гай!

Вийде гарною картина

Бо на неї – Україна!

                Намалюю маму, намалюю тата

                Далі наш садочок , за садочком хата

                Намалюю квіти, мальви та жоржини

                Це і є квітуча -  наша Україна.

 

Вихователь : Добре знаєте вірші про Україну, давайте спробуємо знайти її на глобусі.

                (Вихователь показує на глобусі Україну, ставимо прапорець.)

Вихователь :  Кожна країна обов’язково має свої символи. Що таке символи?

Діти :  Символи – це знаки, пізнавальні прикмети.

Вихователь : Давайте пригадаємо  символи нашої держави. Назвіть національні символи України.

Діти :   Державний прапор України, герб, гімн України.

                     (Вихователь показує Державний прапор України.)

 Вихователь :  Прапор існував з давніх часів. Спочатку прапор був трикутної форми. А потім змінив свою форму. Якої форми сучасний прапор?

Діти :  Прямокутної.

Вихователь :  Якого він кольору?

Діти :  Синьо – жовтого.

Вихователь :  Давайте поміркуємо, чому саме ці кольори було вибрано для нашого прапора? Що означає жовтий колір?

Діти :  Жовтий колір – колір сонця, колір хліба – зерна, яке дає життя всьому на землі.

Вихователь :  Із чим асоціюється блакитний колір?

Діти :   Це колір неба, колір води.

Вихователь :  Ось чому український народ вибрав ці кольори для свого прапора.

 

 

 

Діти :  Синій, як море,як день золотий –

              З неба і сонця наш прапор ясний.

              Гляньте, на ньому волошки цвітуть.

              Гляньте, жита в ньому золото ллють.

              З жита й волошок наш прапор ясний.

              З неба і сонця, як день весняний.

Вихователь : Слово «герб» означає символічний знак держави, який зображують на прапорах, монетах, печатках, документах.

                           (Вихователь показує Державний герб.)

Діти :  Знак країни головний –

              Це тризубець золотий.

              Він як сонце в небі синім,

              В ньому слава, в ньому сила,

              В нім священне слово «воля»,

              Що врятує від недолі.

                              Будь же, рідна Україно,

                              Під гербом цим вільна й сильна.

                              Хай про тебе в цілім світі

                             Знають всі: дорослі й діти.

Вихователь : Поміркуйте, чому саме тризуб вважають гербом України?

Діти :   Можливо, це пов’язано з магічним числом «три».

Вихователь :  Де ми з вами зустрічали це число?

Діти : У казках: три дороги, три сини, три бажання, три богатирі.

Вихователь : Так, у тризубі відображено триєдність життя. Це батько, мати, дитя, які символізують собою силу, мудрість І любов, тому що тато – найсильніший, мати – найдобріша, а дитя – це плід любові.

 

                                     Дидактична гра «Склади малюнок» 

                                                  

Вихователь :  Слово «гімн» прийшло до нас із грецької мови, і перекладається   воно, як «похвальна пісня».

Гімном України є пісня «Ще не вмерла Україна». Слова Гімну написав поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький.

Діти :   Лине пісня незабутня, горда, величава.

               В ній – надія на майбутнє, України слава.

                Нею сонце зустрічає нашу Батьківщину,

                День новий розпочинає – сильна, неподільна.

                До нових здобутків кличе пісня Україну,

                А зовуть її велично всі Державним Гімном.

Вихователь : Слухати Гімн треба стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою

                                             (Звучить Гімн) 

                                         

Вихователь : Ми ознайомилися з трьома державними символами України.

Вихователь : Крім державних ,Україна має ще й народні, поетичні символи, а ще їх називали – оберегами. Люди вважали що вони захищають, оберігають, допомагають у скрутну хвилину та від злого ока. 

Вихователь : А чи знаєте ви обереги ми перевіримо у грі «Передай віночок»

 

                                          Гра «Передай віночок»

 

Діти :    У кожного  народу є святині,

               Святині є і в рідній Україні:

              Батьківська хата, материнська пісня,

              Рушник на образах причистих,

              Дівочий віночок, червона калина,

              І хліб український – наша святиня.

             Вони – наша спадщина, наш оберіг!         

Вихователь :  А ще кожен народ має свої звичаї і традиції, так як зараз осінь, поговоримо про осінні традиції. З давніх – давен існує традиція зустрічати гостей хлібом. Хліб – це святиня нашого народу.

Діти : Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

            Любов’ю трударів і радістю земною,

            І сонцем, що всміхалося весною,

            І щастям наших неповторних діб –

           Духмяно пахне хліб.

Вихователь : Багато праці треба докласти щоб з маленької зернини до нас на стіл потрапив запашний, духмяний хліб.

Вихователь : Я хочу вам сьогодні розповісти про традиційне свято хліборобів – обжинки, Свята врожаю. Першим з осінніх народних свят були обжинки (свято збирання жита, пшениці та всякої пашниці). Чоловіки і жінки в перший день жнив одягалися у вишиване вбрання, заквітчували косу, пов’язували червоною стрічкою серп і всією сім’єю йшли у поле.

    Господар скидав капелюх і дякував богові за врожай хліба.

Котися, святий хліб, у наші стодоли, а від стодоли – до комори, а від комори – до стола.

А господиня просила у Бога погоди.

-Дай нам у добрий час почати, а в легкий - завершити!

Збирали врожай, пекли хліб, а по закінченню жнив святкували.  Діти гралися в ігри.

Вихователь :  Які народні ігри ви знаєте?                                                                        

                                                             Гра «Баба куця»

 

Вихователь : Послухайте про ще одне українське традиційне осіннє свято – Покрова.

Свято Покрова – 14 жовтня.

Вихователь : За погодою на Покрова передбачали погоду на зиму і весну. А ви знаєте ці прикмети?

Якщо сніг  на Покрову не покрив землю – не покриє в листопаді й грудні.

Якщо на Покрову вітер – буде вітряна весна.

На Покрову відлітають журавлі – буде рання зима.

Давайте пригадаємо якою була погода 14 жовтня.                                                     

Цього дня перший сніг покривав землю. Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем. У давнину святкували весілля саме після Покрови.

Вихователь :  Нашим дівчаткам ще рано готуватись до весілля, але осінь українська щира і багата, приносить їм гарний, обряд першого закосичення, дуже важливий для духовного розквіту кожної дівчинки 5-7 років.

Вихователь : Виросли ваші донечки. Час їх закосичувати, щоб помічницями для родини були.

 

-         А, що дівчатка – малятка, чи хочеться вам коси заплітати?

-         Мами, ви про донечок дбали?

-         Дбали.

-         За ними доглядали?

-         Доглядали.

Ідіть же, дівчатка до матусь рідненьких дозволу питати, косу заплітати

 

Дівчатка:       Благослови, мати, косу заплітати,

                         Косу заплітати у стрічку вбирати.

                         Щоб виросла довга, густа, та красива

                          І раніш Своїх годочків не була сива!

Мами : Благословляємо!                                       

Вихователь : Закосичувати вас будуть ваші матусі, бо хто ж як не матінка рідна благословляє діток на добре, щасливе життя у достатку і праці.

              (Мами виходять до вільця. Звучить пісня «Закрутили кучері дівчата»)                          мами заплітають коси дівчаткам.

Вихователь :  А тепер любі матусі поцілуйте своїх донечок та привітайте з першою важливою подією в їх житті.

Візьміть своїх дітей за руки і тричі обійдіть дівоче коло, щоб захистити донечок від усякого лиха. Адже немає нічого сильнішого за материнське благословення.

 

                        МАМИНА МОЛИТВА

           Донечко рідненька, ти іще маленька,

           Я молюсь за тебе, як і кожна ненька.

           Я прошу у Бога здоров’я міцного,

          Щоб тобі послав він щасливу дорогу.

          Щоб в житті ніколи ти горя не знала

          І щоб твоя доля цвіла процвітала.

 

Вихователь : За давнім українським звичаєм, у кожній хаті в дні свят запалювали  свічку як символ добра, ніжності, людяності, вічної краси і пам’яті.

Тож давайте згадаємо тих, хто нас зараз захищає і оберігає.   

                   ( запалюють свічку)                                 

Вихователь : Я за тебе молюся, український солдате,

                        Я за тебе боюсь, хоч не я твоя мати.

Діти :      І благання ми шлем

               До високого неба

               Ти залишся живим,

               Більш нічого не треба.

Вихователь :        Як хочеться, щоб тихо ніч пройшла

                               Як хочеться, щоб світлий день настав.

                               Щоб Україна в мирі зажила,

                               І щоб ніхто нікого не вбивав!!!

( Під фонограму пісні Н. Май «Свіча» виходить дівчинка із запаленою свічкою)

 

Діти :                Так нехай же горить свічка й нині

                           На добробут усій Україні.

 

 

 

 

Вихователь : Хай із кожним днем міцніє Україна,

                        Своє коріння, діти, збережіть.

                        Нехай у серці кожної дитини

                        Про Україну пісня зазвучить!

 

                                 Пісня «У нашій Україні»

Діти : На білому світі є різні країни,

            Де ріки, ліси і лани.

            Тільки одна на землі  - Україна,

            А ми – її доньки й сини!

 

(Під музичний супровід «Українські діти йдуть» діти виходять)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       Список використаної літератури

1. Аркас М. Історія України. - Київ, 1990. – 264с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти.

3. Володарська М.О. Світ прав дитини. Уроки громадянської освіти. -

Харків, 2005. – 65с.

4. Воропай О. Звичаї нашого народу. - Київ, 1993. – 589с.

5. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років.

Київ, 2013.

6. Духовні витоки українських свят та обрядів. Вікторини / упорядник

Н.В.Лемешенко – Запоріжжя, 2006 – 92с.

7. Довженко Г. В. Український дитячий фольклор. - Київ, 1991. – 73с.

8. Калуська Л.В. Народні ремесла у дитячому садку // Бібліотека вихователя

дитячого садка – 2005. – 64с.

9. Кисельова О. Ми маленькі українці // Дитячий садок – 2007. - №20. –

С. 36-37.

10. Народознавство в дошкільному закладі / методичні рекомендації для

вихователів / упорядник О.П.Макаренко – Тернопіль, 1992. – 143с.

11. Правове виховання дошкільників / упорядник Є.Кулькіна. // Дитячий

садок – 2007. - №21. – 31с.

12. Пістун Т.В. Свою Україну любіть… - Тернопіль, 2006. – 175с.

13. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу - Київ, 1995. – 272с.

14. Стрьок К.І., Кириченко О.М. „Розвиток українського мовлення у

дошкільників”- Київ, 19. – 176 с.

15. Сухомлинська О.В. Концепція громадянського виховання особистості в

умовах розвитку української державності / Дошкільне виховання. – 2003.

- №2