Конспект заняття з екологічного виховання для дітей старшого дошкільного віку "На прогулянці до лісу"

Інтегроване заняття (екологія, музика)

для старших дошкільнят

«На прогулянці до лісу»

Програмовий зміст: Виховувати у дітей дбайливе ставлення до природи, вчити бачити красу навколо себе. Дати поняття про вплив природи на здоров’я людини. Закріпити з дітьми правила поведінки у лісі. Розвивати вміння сприймати музичні твори, передавати в рухах та пластиці характер музики. Заохочувати дітей до створення нескладних мелодій на знайомі тексти.

Матеріали до заняття: декорації, що зображають ліс (дерева, пеньки, квіти), річка (смужка з тканини), водорості, муляжі каменів, мурашника, струмка (можна використати голубий целофан), сухі гілки, свисток, рюкзак зі сміттям для Каламута, кошик, металофон, аудіо запис п’єс Е.Гріга «У лісі», П.Чайковського «Квіти», дзюрчання струмка, співу пташок, шуму лісу.

 Центральна стіна зали прикрашена панно із зображенням сонця, хмаринок, птахів, дерев, квітів, метеликів, жуків. Біля стіни «викладено» річку.

 

Хід заняття

Діти заходять до зали й вільно стають біля глобуса.

Вихователь.Діти, погляньте, будь ласка, що це перед вами? Так, глобус, модель Землі, планети на якій ми живемо. А як ми називаємо те місце, де живемо? (Відповіді дітей). Це – наша хата, наш будинок. Земля – це теж наш дім і ми маємо піклуватися про нього, берегти його, підтримувати в ньому чистоту і порядок. Інакше Земля занедужає, і люди не зможуть на ній жити. Завдання оберігати нашу планету – почесне і складне. Адже треба багато знати про рослин і тварин, вміти слухати й розуміти голос природи.

Звучить фонограма шелесту листя на деревах.

•          Вслухайтесь, діти в ці звуки. Хто їх упізнав? (Відповіді дітей).

Так, це шелест листя на деревах у лісі. Воно запрошує нас відвідати цей дивний куточок нашої землі. А об не було сумно, візьмемо із собою у подорож веселу пісню.

 Діти вирушають за вихователем у подорож до лісу. (Пісня виконується за бажанням дітей). На закінчення пісні звучить фонограма, що передає звуки літнього лісу ( спів пташок, дзюрчання струмка, шум дерев).

Дитина читає вірш Н.Благінної:

 

Здрастуй, лісе нетряний,

Ліс казковий, чарівний.

В ніч грозову, що шепочеш?

Листям, що сказати хочеш?

Що за звір, яка це птиця

У гущавині таїться?

Все відкрий і не приховуй,

Адже ми удвох з тобою.

 

Вихователь. Заплющимо очі й послухаймо лісову казку. Вона ніжна і лагідна, здається ось-ось полинуть звуки музики. (Звучить фонограма п’єси Е.Гріга «У лісі»).

•          Діти, як вам здається, чи передає мелодія, яка щойно прозвучала, картину лісу?Хто мені може розповісти яка  музика лісу?

Вихователь. Давайте, друзі, ще раз послухаємо п’єсу Е.Гріга «У лісі» й складемо розповідь за нашими враженнями від неї.

 Після слухання музики діти складають розповіді. Наприклад: у лісі тихо й спокійно, а на травичці мерехтять крапельки роси, вранішні промінчики обнімають квіти й дерева, весело щебечуть пташки.

Вихователь. Давайте спробуємо зобразити у рухах дерева, метеликів , квіти. (Діти вільно танцюють під фонограму).

Вихователь. Уявімо, що дерева – живі істоти, які відчувають все так, як ми, люди. Прислухаймося до їхньої розмови. (Звучить фонограма шуму лісу). Як ви гадаєте, про що вони розмовляють, про що мріють?

 Можливі відповіді дітей: дерева мріють про спокій, про тихе життя у лісі, про те, об не ламали їхні гілки, не розводили багаття. Про веселих пташок, що гніздяться на їхніх гілках.

Вихователь. Так, і ліс, і всі його мешканці мріють про те, щоб до них прходили тільки виховані люди, які добре знають правила поведінки у лісі і виконують їх.

 До зали влітають хулігани: Птахогуб, Водокаламут і Гучносвист. Вони кричать, свистять, знімають галас.

Вихователь. Що за галас? Хто це так кричить у лісі?

Хулігани. Це ми. Я – Птахогуб, а я – водокаламут. А я – Гучносвист. Та хіба це шум?

Водокаламут. А ну, друже Гучносвисте, свисни по-справжньому. (Той сюрчить з усієї сили у свисток. Діти затуляють вуха).

Вихователь. Поводьтеся пристойно, не бешкетуйте. Ви ж у лісі.

Птахогуб. А ми нічого поганого й не робимо. Трохи погомоніли, трохи посвистіли.

Гучносвист. Пташок полякали, з рогатки постріляли.

Вихователь. Діти, поясніть цим хлопцям правила поведінки у лісі.

Діти (по черзі). Ліс – це домівка багатьох звірів та птахів. У ньому не можна галасувати й кричати, вмикати голосну музику, адже так можна сполохати пташок, що сидять на гніздах. А тим паче, не можна стріляти з рогачки у пташок або звірів, жбурляти в них каміння або гілки.

Птахогуб. А на чому ж мені тренуватися влучності?

Вихователь. Діти, хто порадить Птахогубові, де йому краще тренуватися?

Діти. Можна тренуватися на спортивному або ігровому майданчику: кидати м’яч , мішечок у ціль.

Вихователь. Скажи нам, Птахогубе, з чого ти зробив свою рогачку.

Птахогуб (з гордістю). А он з гілок берези!

Вихователь. Як ви думаєте, малята, чи правильно вчинив Птахогуб? Чому? (Відповіді дітей). Ось послухайте вірш про це поетеси Валентини Зорік:

Образили

Гірко плаче дерево,   Тож, за що образили?

Тільки сліз не видно.  Дерево питає.

Хтось пошкодив гілочку –   - Ти пробач нас, дерево, -

Він вчинив не гідно.   Кажуть діти тихо.

Шурхотить зеленеє:   Більш тобі не скоїмо.

•          Я ж бо так стараюсь,  Ми ніколи лиха. 

Від дощу під листячком  - Гілочок на дереві,

Влітку вас ховаю.   Діти, не ламайте.

Може, завинило чим,  Хай ростуть зеленими,

Може, заважаю?   Ви про них подбайте.

 

Дитина підходить до дерева. Якщо зламана гілочка свіжа, то її можна приживити до дерева. (Діти лікують дерево разом з Водокаламутом і Птахогубом).

 

Вихователь. А для чого взагалі потрібні дерева? (Дерева збагачують повітря киснем, є окрасою нашої землі).

Птахогуб, Водокаламут, Гучносвист (разом).Ой, як нам соромно! Обіцяємо, що ніколи не ламатимемо гілок.

Під ніжну мелодію вбігає дівчинка у костюмі джерельця і читає вірш І.Буніна:

У глушині лісів зеленій,

Завжди тінистій і сирій,

В яру крутому під горою

Джерельце б*є з землі студене.

Грайливо крутиться, спішить,

Сріблястими співа вустами

І під крислатими дубами,

Мов скло розплавлене, блищить.

 Дівчинка –джерельце імпровізує танець (у супроводі музики лагідного характеру на вибір муз керівника).

Вихователь. Який гарний, мелодійний голос у джерельця! Діти, а які музині інструменти можуть передавати голос струмка, річки? (Діти відповідають: дзвіночки, металофон, бубонці). – Давайте придумаємо музику джерела. (Діти на металофоні імпровізують мелодії).

Вихователь. Ваші струмочки мають чисті, лагідні голоси. Ану-мо я зараз спробую заграти на металофоні мелодію зірки.(імпровізація виходить груба, різка). Що трапилося? Чому такий жалібний голос річки?

          На середину зали вибігає дитина – річка.

Річка. Рятуйте мене, я захворіла. Бачите, затягнена тванюкою,геть засмічена. А колись же моя вода була чиста й прозора, і маленькі хвильки виблискували, іскрилися на сонці.

Вихователь. Що це з тобою сталося, річечко?

Річка. Водокаламут разом зі своїми друзями засмітив мене – накидав пляшок, пакетів. Ох, важко мені боротися з цим сміттям! Водиця моя потемніла, скаламутилася і віддає гнилизною.

Вихователь. Діти, як ми можемо допомогти річці? Адже ми хочемо це зробити?

Діти. Треба очистити її від бруду, зібрати сміття по берегах.

 На середину зали вистрибує Жабенятко.

Водокаламут. Ой, жаба! Давайте швидше ціпок, я її прожену.

Вихователь. Ти що, хіба так можна? Вона жива і потребує захисту.

Водокаламут. Вона негарна, слизька, зелена.

Вихователь. Водокаламуте, ти неправий. Жаби – дуже цікаві істоти. Вони, по-перше, нікому не роблять лиха. А по-друге, ще й корисні. Ось послухайте.

Дитина (читає вірш Валентини Зірок):

 

Он сидить зелена жабка біля ганочку,

Я її не скривджу раптом, мою лялечку.

Жабку я беру в долоньку обережненько:

«Ти не бійся мене зовсім, зеленесенька».

Очі-гудзики кругленькі, бач, як кліпають.

Гладжу шкірку зелененьку, оксамитову.

 

Жабенятко лапкою манить до себе інших жабенят і вони виконують танець на вибір муз керівника.

 

Перше жабенятко. Ми - маленькі жабенятка. Нас можна зустріти на березі річки, озера, струмочка.

Друге жабенятко. Знайте, що ми живемо тільки там, де завжди чиста вода.

Третє жабенятко. Усіх, хто хоче послухати наш концерт, запрошуємо ввечері на берег річки.

Жабенятка співають пісню «Маленька жабка» (муз. і слова Н.Рубальської).

Водокаламут. Дякуємо вам, малята, що навчили нас правил поведінки у лісі. Обіцяємо, що ніколи більше не засмічуватимемо річки, струмки.

Птахогуб. Не будемо стріляти у пташок та звірів, розводити багаття в лісі.

Гучносвист. Голосно кричати та бешкетувати.

Разом. Ми берегтимемо рідну Землю.

Вихователь. От і настав кінець нашій подорожі до лісу. А на згадку про неї пропоную вам, малята, намалювати картину.

Діти сідають за столи і під спокійну музику малюють. Після закінчення заняття у групі влаштовується виставка дитячих робіт «Подорож до лісу».