Конспекти уроків № 6-9 "Планети Сонячної системи"

 

Дата ___________

УРОК 6 Земля — планета Сонячної системи

Тема. Земля — планета Сонячної системи.

Мета. Поглибити в учнів уявлення про Землю як одну з планет Сонячної системи; розвивати спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати навколишній світ.

Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, презентація.

Хід уроку

I.  Організація класу до уроку.

Продзвенів уже дзвінок,

всіх покликав на урок.

До уроку приготуйтесь,

на роботу налаштуйтесь.

Будемо планету Земля вивчати

й нові знання здобувати.

II. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Тестова перевірка знань.

2. Фронтальна бесіда.

— Що таке планета?

— Скільки планет у Сонячній системі? Покажіть їх на таблиці і назвіть.

— Що таке орбіта?

— Чи однакова довжина орбіт у різних планет? Віл чого залежить довжина орбіти?

— На які групи поділяють планети Сонячної системи? За якими ознаками?

— До якої групи планет належить Земля?

3. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.

IV. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

Порівняйте Сонце й Землю за формою, розмірами, масою, температурою поверхні. Чим Сонце й Земля подібні? Чим відрізняються?

Сьогодні на уроці ми вивчатимемо Землю як планету Сонячної системи.

V. Вивчення нового матеріалу.

І. Розповідь з елементами бесіди з метою поглиблення уявлення про Землю як планету Сонячної системи.

Розгляньте на ілюстраціях будову Сонячної системи (мал. 11 підручника, на таблиці, слайді). Яке місце займає Земля в Сонячній системі? Яка її форма?

— Порівняйте Землю за розмірами з іншими планетами.

— Земля — це третя за віддаленістю від Сонця планета. Порівняно з планетами-гігантами Земля видається крихітною, але вона більша за Меркурія, Венеру і Марса. Як і інші планети Сонячної системи, Земля має форму кулі, обертається навколо власної осі і навколо Сонця.

Пригадайте, хто вперше з вчених висунув припущення про кулясту форму Землі. (Давньогрецький учений Піфагор висунув припущення про кулясту форму Землі. Доказами кулястої форми Землі є поступове зникнення та поява кораблів у відритому морі із-за обрію; розширення видимої поверхні Землі при піднятті вгору (це можливо тому, що поверхня Землі не плоска, а опукла); тінь від Землі, яка падає на повний Місяць під час місячного затемнення, завжди кругла.)

— Підтвердженням кулястої форми Землі стала кругосвітня подорож іспанських мореплавців під командуванням Фернанда Магеллана 500 років тому. Мандрівники за три роки небезпечного плавання обігнули Землю і повернулись до рідних берегів.

Фотографії, зроблені у космосі, польоти людини у космос беззаперечно підтвердили кулястість Землі.

Погляньте на фотографію першого у світі космонавта Юрія Гагаріна, який 12 квітня 1961 року побачив Землю з космосу. Космонавт назвав її голубою планетою.

Розгляньте зображення Землі з космосу. Який колір переважає на ній? Поміркуйте, чому.

— 3/4 поверхні Землі займає Світовий океан, тому на зображенні планети переважає голубий колір. Меншу частину земної поверхні — 1/4 — займає суходіл. Він забарвлений у зелений, жовтий і коричневий кольори, які залежать від характеру поверхні й рослинності.

Земля — єдина планета Сонячної системи, на якій живуть рослини, тварини і люди.

Пригадайте, які умови потрібні для життя організмам. (Повітря, вода, їжа, сонячне світно й тепло — умови, необхідні для життя всім організмам.)

У повітрі Землі є кисень — газ, необхідний для дихання майже усім організмам. Наявність повітря, води і помірна температура створюють сприятливі умови для життя на нашій планеті.

2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою розширення знань про глобус.

Як називається прилад, зображений на ілюстраціях (на мал. 12 у підручнику, таблиці, слайді), який стоїть на столі перед вами (демонстрація учителем глобуса)?

— Пригадайте, що називають глобусом. (Глобус — рухома зменшена модель Землі.)

— Яку найважливішу ознаку Землі відображає глобус? (Глобус відображає кулясту форму Землі, тобто її зовнішній вигляд.)

— На глобусі зображено блакитним кольором водойми, а суходіл - зеленим, жовтим і коричневим кольорами.

Розгляньте глобус (на малюнку, таблиці або моделі). З яких частин він складається? (Глобус складається з кулі, яка обертається навколо нахиленого металевого стержня — осі — та знаходиться на підставці.)

— Обернемо кулю навколо осі. Розглядаючи зменшену модель Землі — глобус, ви можете переконатись, що Земля обертається довкола стержня осі. Насправді наша планета такої видимої, як на глобусі, осі не має.

Пригадайте, що називають земною віссю.

Вам уже відомо, що вісь Землі — це уявна пряма лінія, навколо якої обертається планета. Зверніть увагу, що вісь у глобуса нахилена. Це тому, що земна вісь дійсно нахилена до площини орбіти під певним кутом.

Земна вісь проходить через центр Землі і перетинає земну поверхню в двох точках, які називаються полюсами. Верхня точка — це Північний полюс, а нижня — Південний. Коли Земля обертається навколо своєї осі (учитель демонструє це на глобусі), то дві її точки (полюси Землі), де земна вісь перетинає поверхню Землі, залишаються нерухомими.

На однаковій відстані від полюсів проходить уявна лінія — екватор (учитель демонструє це на глобусі). Екватор поділяє Землю на дві півкулі: Північну, розташовану від Північного полюса до екватора (на глобусі — зверху) і Південну, розташовану від Південного полюса до екватора (на глобусі — внизу). Довжина екватора Землі — 40 тисяч кілометрів.

На поверхні Землі ні полюси, ні лінія екватора ніяк не позначені. Як і земна вісь, вони існують лише уявно і можуть позначатися тільки на глобусах і географічних картах.

Це цікаво знати. Уперше обрахував розміри нашої планети відомий давньогрецький математик і географ Ератосфен Кіренський.

3. Практична робота з метою формування вміння знаходити на глобусі його основні точки, лінії та частини.

— Виконайте практичне завдання у підручнику на с. 20 (знайдіть і покажіть на глобусі вісь. Північний полюс. Південний полюс, екватор. Північну та Південну півкулі).

4. Музична фізкультхвилинка.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 2.

2. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.

3. Робота в парах.

     — Поміркуйте! Чому рослини, тварини й люди живуть лише на Землі?

4. Робота в групах.

     — Обговоріть! Чи могло б існувати життя на Землі, якби наша планета знаходилась ближче до Сонця?

5. Гра «Хто найкмітливіший».

    — Відгадайте загадки. Поясніть, як ви здогадалися.

Тут міста, країни, скелі,

океани і пустелі, гори,

ріки і моря —

мандрувати буду я!

Щоб по світу мандрувати,

не виходжу я із хати,

не сідаю у автобус,

а беру у руки... (глобус).

* * *

 

Кругла куля непроста,

голуба, велика:

без будинків там міста,

без води там ріки;

без людей і без землі

і шляхи, і гори,

і моря, і взагалі

всі земні простори. (Глобус)

VII. Підсумок уроку.

— Продовжте речення.

• Земля — планета за віддаленістю від Сонця... .

• Земля обертається навколо... .

• Земна вісь — це... .

• Полюс Землі — це... .

• У Землі є полюсів... .

• Екватор Землі — це... .

• Екватор поділяє Землю на... .

VIII. Домашнє завдання.

— Прочитайте §6. Дайте відповіді на запитання після статті. Виконайте 3 завдання в зошиті.

 

 

 

 

 

 

 

Дата ____________

УРОК 7 Добовий і річний рух Землі

Тема. Добовий і річний рух Землі.

Мета. Поглибити в учнів уявлення про рухи Землі в космосі та про наслідки цих рухів: зміну дня і ночі та зміну пір року; розвивати спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати навколишній світ.

Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, телурій (або настільна лампа), презентація.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

Продзвенів уже дзвінок,

всіх покликав на урок.

До уроку приготуйтесь,

на роботу налаштуйтесь.

Будемо рухи Землі у космосі вивчати

й нові знання здобувати.

1. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Тестова перевірка знань.
2. Фронтальна бесіда.

— Що називають орбітою Землі?

— Які полюси є у Землі?

— Що таке екватор?

— На які півкулі поділяє екватор земну кулю?

3. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.
4. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

Ви вже знаєте, що Земля, як і інші планети, постійно рухається в космічному просторі. Які рухи здійснює планета Земля у космосі? (Земля обертається навколо Сонця по своїй орбіті, а також навколо своєї осі.)

— Які наслідки цих рухів?

Сьогодні на уроці ми вивчатимемо добовий і річний рухи Землі та дізнаємося про їх наслідки.

1. Вивчення нового матеріалу.
2. Бесіда з елементами розповіді та демонстрацією досліду з метою поглиблення уявлення про обертання Землі навколо своєї осі та його наслідки. Напевно, кожен спостерігав, як вранці сходить Сонце, опівдні піднімається високо на небосхилі, а ввечері ховається за горизонтом і настає ніч. Чому ж так відбувається?

— Попрацюйте парами. Розгляньте ілюстрації (малюнок 13 у підручнику, на таблиці, слайді). Поміркуйте! Чи може Сонце одночасно освітити всю Землю? Чому?

— Чи можуть сонячні промені пройти крізь Землю або обігнути її? Чому?

— Пригадайте, як утворюється тінь.

— Земля — непрозоре космічне тіло. Сонячні промені поширюються прямолінійно. Якщо на їх шляху знаходиться непрозоре тіло, то сонячні промені не можуть пройти крізь нього і не можуть його оминути. Вони освітлюють лише той бік непрозорого тіла, який повернутий до Сонця, а протилежний бік тоді знаходиться в тіні.

Проведемо дослід. Візьмемо настільну лампу (або телурій) і уявимо, що це Сонце. Навпроти неї поставимо глобус. Включимо лампу. Чи весь глобус освітлений? (Частина глобуса освітлена, а частина — ні.)

— Обернемо повільно глобус навколо осі. Що спостерігаєте? (Освітлена частина стала затемненою, а затемнена — освітленою.)

— Земля, хоч ми і не відчуваємо цього, обертається навколо своєї осі із заходу на схід, назустріч Сонцю. Під час обертання до Сонця повертається то один, то інший бік планети. Бік Землі, повернутий до Сонця, освітлюється його промінням. Протилежний, неосвітлений Сонцем бік у цей час знаходиться в тіні. Як ви думаєте, що панує на освітленій і затемненій частинах земної кулі — день чи ніч? (На освітленому боці триває день, на неосвітленому — ніч.)

Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Що є наслідком обертання Землі навколо осі? (Повний оберт навколо своєї осі Земля робить за одну добу, яка триває 24 години. Обертання Землі навколо осі спричиняє зміну дня і ночі.)

— Земля рухається навколо своєї осі з певною швидкістю. Найбільшою вона є на екваторі і становить 464 м/с.

2. Бесіда з елементами розповіді та демонстрацією досліду з метою поглиблення уявлення про обертання Землі навколо Сонця та його наслідки.

Земля постійно обертається не тільки навколо своєї осі, а ще й одночасно навколо Сонця по земній орбіті. Середня швидкість руху Землі навколо Сонця — 30 км/с.

Спробуємо поспостерігати за рухом Землі навколо Сонця за допомогою телурія (або глобуса і лампи). Вам уже відомо, що телурій складається з глобуса (моделі Землі) і лампи (моделі Сонця).

Подивіться на глобус. Яка вісь Землі — пряма чи нахилена?

— Уявна вісь Землі завжди нахилена, розташована під однаковим кутом. Саме таке положення займає наша Земля в космосі.

Прикріпимо до однієї частини глобуса (Північної півкулі) фігурку хлопчика, а до протилежної (Південної півкулі) — фігурку дівчинки. Вони будуть космонавтами-дослідниками. Повернемо легенько глобус навколо лампи (Сонця) проти годинникової стрілки. Чи змінився нахил осі Землі під час її руху? (Ні, вісь Землі постійно нахилена.)

Включимо модель і поспостерігаємо за рухом Землі і нашими юними дослідниками. Чи змінюється положення частин глобуса (Землі) з нашими космонавтами навколо лампи (Сонця) під час руху Землі? (Так, положення Землі під час руху навколо Сонця постійно змінюється.)

— А як воно змінюється? (Спочатку до лампи наближається одна частина глобуса з хлопчиком, а потім інша — з дівчинкою.)

Наша Земля, рухаючись навколо Сонця, більше повертається до нього то Північною півкулею, то Південною.

— Яка частина краще освітлена Сонцем — та, яка повернута до нього, чи відхилена?

— Поміркуйте, яка пора року на тій частині Землі, яка повернута до Сонця, — літо чи зима. Чому ви так вважаєте? (Коли до Сонця повернута Північна півкуля, вона отримує багато світла й тепла, на ній панує літо. У Південній півкулі в цей час зима, бо у цій частині Земля отримує мало світла й тепла.)

— Земля ні на мить не зупиняється. Вона рухається і згодом обидві півкулі освітлюються Сонцем однаково. У Північній півкулі, де було літо, настає осінь, а в Південну півкулю після холодної зими приходить весна.

Продовжуючи свій рух, через деякий час Земля повертається до Сонця так, що Північна півкуля освітлюється і зігрівається менше, а Південна більше. Що настає у кожній з півкуль? (У Північній півкулі настає зима, а в Південній — літо.)

— Рухаючись, Земля згодом повертається знову до Сонця так, що обидві її півкулі однаково освітлюються. У Північній півкулі настає весна, а у Південну приходить осінь.

Чим зумовлена зміна пір року на Землі? (Унаслідок того, що Земля обертається навколо Сонця і її вісь постійно нахилена, Північна і Південна півкулі Землі отримують одночасно неоднакову кількість сонячного світла і тепла, що зумовлює зміну пір року.)

Пригадайте, за який проміжок часу Земля робить повний оберт навколо Сонця.

Повний оберт навколо Сонця Земля робить за один рік. Він триває 365 діб 5 год 48 хв і 46 с. Це число округляють, і протягом трьох років в календарі записують по 365 днів. За 4 роки ці 5 годин з хвилинами і секундами додають — і виходить ще одна доба. Тому кожного четвертого року в календарі з’являється 29 лютого. Рік тривалістю 366 діб називають високосним.

3. Музична фізкультхвилинка.
4. Закріплення знань, умінь і навичок.
5. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 2, 4.
6. Робота в групах.

— Пофантазуйте! Обговоріть!

Група 1. Що було б на Землі, якби її вісь не була нахилена? Чи відбувалася б зміна пір року? Чому? (Якби вісь Землі не була нахилена, то зміна пір року не відбувалася б, тому що обидві півкулі завжди отримували б однакову кількість сонячного світла й тепла.)

Група 2. Що було б на Землі, якби наша планета не оберталася навколо своєї осі? Чи відбувалася б зміна дня і ночі? Чому?(Якби Земля не оберталася навколо своєї осі, то на одному її боці завжди був би день, а на протилежному — ніч. Повернутий до Сонця бік дуже нагрівався б, а на протилежному боці було б холодно.)

Група 3. Що було б на Землі, якби наша планета набагато повільніше оберталася навколо своєї осі? (День і ніч на Землі були б набагато довшими. За цей час сторона, повернута до Сонця, встигала б дуже нагрітися, а протилежна охолонути. Тому вдень було б дуже спекотно, а вночі — надзвичайно холодно.)

3. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.
4. Завдання для застосування знань.

Україна знаходиться в Північній півкулі. Яка пора року в нас, коли в Південній півкулі зима? (Літо.)

— Доведіть, що високосний рік триває довше за звичайний земний.

5. Гра «Хто найкмітливіший».

— Відгадайте загадки. Поясніть, як ви здогадалися.

• Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять. (Місяці року)
• Триста шістдесят п’ять чайок, дванадцять голубів одно яйце знесли. (Дні, місяці, рік)
• Перша сестра славиться квітами, друга сестра — жарким сонцем, третя сестра — жовтим листям, а четверта сестра — білим снігом. (Весна, літо, осінь, зима)
• Махнула птиця крилом — закрила півсвіту чорним рядном. (Ніч)
• Чорна корова всіх людей поборола, а біла кобила всіх побудила. (Ніч і день)
• Що то за гість, що темноту з’їсть? (День)

VII. Підсумок уроку.

— Продовжте речення.

• Земля одночасно здійснює... .
• Зміна дня і ночі є наслідком... .
• Доба — це... .
• Доба триває... .
• Рік — це... .
• Триває рік... .
• Зміну пір року спричиняє... .

VIII. Домашнє завдання.

— Прочитайте §7. Дайте відповіді на запитання після параграфа. Виконайте З, 5, 6, 7 завдання в зошиті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата _____________

УРОК 8 Теплові пояси Землі

Тема. Теплові пояси Землі.

Мета. Сформувати в учнів уявлення про нерівномірність нагрівання земної поверхні сонячними променями, про теплові пояси Землі, полярну ніч і полярний день; розвивати спостережливість, мислення, уміння порівнювати, аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати навколишній світ.

Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, глобус, презентація.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.
2. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Тестова перевірка знань.
2. Індивідуальне опитування.

1) Використовуючи таблицю (глобус), пояснити зміну дня і ночі на Землі.

2) Використовуючи таблицю (глобус), пояснити зміну пір року на Землі.

3. Перевірка виконаних завдань у робочому зошиті.
4. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

— Пригадайте, як змінюється висота Сонця на небосхилі в різні пори року. Яке значення Сонця для життя рослин і тварин?

— Сьогодні на уроці ми вивчатимемо теплові пояси Землі.

1. Вивчення нового матеріалу.
2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про нерівномірність нагрівання земної поверхні сонячними променями.

— Попрацюйте в парі. Розгляньте ілюстрації (малюнок 15 у підручнику, на таблиці, слайді). Поміркуйте! Які промені більше нагрівають земну поверхню — ті, що падають прямовисно, чи ті, що косо?

— Де сонячні промені тривалий час падають більш прямовисно — на екваторі чи біля полюсів Землі?

— Де сонячні промені падають на земну поверхню тривалий час косо (на екваторі чи біля полюсів)?

— На екваторі та поблизу нього сонячні промені падають тривалий час прямовисно. Тому тут земна поверхня нагрівається найбільше. З наближенням до полюсів сонячні промені падають більш косо на земну поверхню, а тому біля полюсів земна поверхня нагрівається найменше.

Як залежить нагрівання земної поверхні в різних місцях (від екватора до полюсів) від кількості отриманого нею сонячного тепла? (Кількість сонячного тепла, яке потрапляє на земну поверхню, від екватора до полюсів зменшується, а отже, зменшується нагрівання земної поверхні.)

Чому сонячні промені по-різному надають на земну поверхню? (Сонячні промені по-різному падають на земну поверхню тому, що Земля має форму кулі.)

2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про теплові пояси Землі.

Поверхня Землі отримує неоднакову кількість світла і тепла від екватора до полюсів. Умовно її поділяють на широкі смуги — теплові пояси Землі.

У кожній півкулі — три теплові пояси: жаркий (тропічний), помірний і холодний (полярний.)

— Розгляньте ілюстрації (мал. 16 у підручнику, таблицю, слайд). Де розташований жаркий пояс?

— Поміркуйте, чому цей пояс назвали жарким. Чи відбувається зміна пір року у цьому поясі?

Жаркий пояс розмішений з обох сторін екватора. Сонячні промені там падають майже весь час прямовисно. Земна поверхня отримує найбільше сонячного світла й тепла, тому дуже нагрівається. У зв’язку з цим пояс цей назвати жарким. У цій частині Землі спекото протягом усього року. У жаркому поясі не відбувається звична для нас зміна пір року. Засушливі періоди, у які випадає мало опадів, змінюються дощовими — періодами злив. Тривалість дня і ночі мало відрізняється.

— Розгляньте на ілюстраціях (таблиці, слайді) теплові пояси Землі. Де розташовані помірні пояси?

— Як падають сонячні промені на земну поверхню у помірному поясі порівняно із жарким?

— Як це виливає на нагрівання поверхні Землі?

— Чи змінюються пори року в помірних поясах? Чому?

— Помірні пояси розташовані обабіч від жаркого в обох півкулях. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом і менше її нагрівають. Тому в помірних поясах холодніше, ніж у жаркому. У цих поясах у кожну пору року земна поверхня отримує різну кількість світла й тепла. Взимку сонячні промені падають більш похило і Земля отримує мало світла й тепла, тому взимку холодно. У зимову пору ніч триває довше, ніж день. Влітку сонячні промені падають більш прямовисно і Земля отримує більше світла й тепла, тому влітку тепло. У літню пору дні довгі, а ночі короткі. Весна й осінь є прохолодними порами року.

Поміркуйте, як змінюватиметься у помірних поясах тривалість зими і літа з віддаленням від жаркого поясу. (Чим далі від жаркого поясу, тим у помірних поясах зима триваліша і холодніша. Чим ближче — тим триваліше і тепліше літо.)

— Розгляньте на ілюстраціях (таблиці, слайді) теплові пояси Землі. Де розташовані холодні пояси?

— Як ви думаєте, чому вони отримали таку назву?

— Чи змінюються пори року в холодних поясах? Чому?

— Холодні пояси розміщені навколо полюсів Землі в обох півкулях. Сонячні промені протягом року у цій місцевості падають косо і мало нагрівають земну поверхню, тому й назвали ці пояси холодними. Зими там дуже холодні та суворі, а літо коротке і прохолодне.

3. Розповідь з елементами бесіди й демонстрацією досліду з метою формування уявлення про полярну ніч і полярний день.

— У холодних поясах Сонце взимку по кілька місяців не з’являється над горизонтом. Тоді триває полярна ніч. А влітку Сонце хоча й не заходить за горизонт місяцями, проте стоїть дуже низько над горизонтом. Тоді триває полярний день. Чому ж так відбувається?

— Поміркуйте, чи настає ніч навколо Північного полюса, якщо Земля повернута до Сонця Північною півкулею (обертання глобуса або телурія).

— Коли Земля повернута до Сонця Північною півкулею, простір навколо Північного полюса (північний холодний пояс) освітлюється цілодобово. Земля обертається навколо своєї осі, але ніч не настає, бо Сонце не ховається на небосхилі. У цій ділянці земної кулі триває полярний день.

Яка пора доби настає навколо Південного полюса, коли Земля повернута до Сонця Північною півкулею? (Обертання глобуса або телурія).

— У цей час на простір навколо Південного полюса (південний холодний пояс) сонячні промені не потрапляють. Земля обертається навколо своєї осі, але день тут не настає, бо Сонце не з’являється на небосхилі. У цій ділянці земної кулі триває полярна ніч.

Отже, якщо в північному холодному поясі триває полярний день, то в південному холодному поясі — полярна ніч.

На межі холодних і помірних поясів полярний день і полярна піч тривають лише 1 добу. Із наближенням до полюсів їх тривалість збільшується до 6 місяців. Отже, на полюсах полярна ніч і полярний день тривають по 6 місяців.

4. Розповідь з елементами бесіди із метою формування уявлення про рослинний і тваринний світ теплових поясів Землі.

— Пригадайте, які умови потрібні для життя рослин і тварин.

— Ви вже знаєте, що умовами існування рослин і тварин є наявність світла й тепла, вологи, повітря, грунту, їжі.

— Поміркуйте! Як впливає на різноманітність рослинного і тваринного світу певної території отримана нею кількість тепла? Чому ви так вважаєте?

Різноманітність рослинного і тваринного світу в кожному тепловому поясі залежить від кількості сонячного світла й тепла, що потрапляє на цю частину земної поверхні. Світло і тепло є важливими умовами для розвитку живих організмів. Чим більше світла і тепла на певній території, тим різноманітніший і чисельніший рослинний і тваринний світ. Чим менше світла й тепла на певній території, тим бідніший рослинний і тваринний світ.

Чи відрізняється рослинний і тваринний світ теплових поясів? Чому?

— Рослинний і тваринний світ теплових поясів відрізняється між собою, тому що тут різні умови для існування. Найбільш сприятливі вони у жаркому поясі. Достатня кількість світла, тепла і вологи сприяють розвитку густих вічнозелених лісів, які називають джунглями. У лісах є достатньо їжі для тварин, є де сховатися від ворогів. Рослинний і тваринний світ цих лісів дуже різноманітний.

У помірних поясах рослинний і тваринний світ менш різноманітний, ніж у жаркому поясі, оскільки земна поверхня отримує меншу кількість світла й тепла. Залежно від пори року, тут то тепло, то холодно. У різних ділянках помірного поясу випадає неоднакова кількість опадів. Тут ростуть хвойні й листяні ліси, в яких водяться різноманітні тварини. У помірних поясах є степи і пустелі, де ростуть лише кущі й трав'янисті рослини, живуть тварини, які пристосувались до життя в посушливих місцях.

У холодних поясах мала кількість світла й тепла, тому рослинний і тваринний світ дуже бідний. Тут живуть організми, які пристосувалися до суворих умов життя. У холодних поясах ростуть лише карликові дерева, які стеляться по землі, невеликі кущики, мохи, лишайники і трав’янисті рослини, які встигають за короткий теплий період (за 3 місяці) завершити свій ріст та розвиток. Життя більшості тварин пов’язане з водоймами.

5. Музична фізкультхвилинка.
6. Закріплення знань, умінь і навичок.
7. Робота в зошитах з друкованою основою (колективно). Завдання 1, 3.
8. Робота в групах.

— Обговоріть! Де на Землі можна отримувати по декілька врожаїв культурних рослин на рік? Чому? (У жаркому поясі можна отримувати по декілька врожаїв культурних рослин на рік, бо там цілий рік тепло.)

3. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.

VII. Підсумок уроку.

1. Продовження речень.

• Земна поверхня нагрівається й освітлюється Сонцем... .
• Кількість тепла, яке отримує земна поверхня, від екватора до полюсів....
• Розрізняють такі теплові пояси Землі... .

2. Вставка пропущених слів (на дошці чи слайді).

• Найтепліше у поясі.., тому що сонячні промені там падають... .
• Найхолодніше у поясах.., тому що сонячні промені там падають... .
• У помірних поясах влітку.., тому що сонячні промені падають.., а взимку.., бо сонячні промені падають... .
• Найбагатша жива природа у поясі.., бо там... .
• Найбідніша жива природа у поясах.., бо там... .

VIII. Домашнє завдання.

— Прочитайте §8. Дайте відповіді на запитання після статті. Виконайте 2 і 4 завдання в зошиті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата ___________

 

УРОК 9 Місяць — природний супутник Землі

Тема. Місяць — природний супутник Землі.

Мета. Поглибити в учнів знання про Місяць як природний супутник Землі; розвивати спостережливість, мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, уміння порівнювати, аналізувати й робити висновки; виховувати допитливість, прагнення пізнавати природу.

Обладнання: таблиці, ілюстративний матеріал, презентація.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

Продзвенів уже дзвінок,

всіх покликав на урок.

До уроку приготуйтесь,

на роботу налаштуйтесь.

Будемо Місяць ми вивчати

й нові знання здобувати.

1. Хвилинка спостережень.

III. Перевірка домашнього завдання.

1. Тестова перевірка знань.
2. Фронтальна бесіда.

Як змінюється кількість сонячного тепла, що потрапляє на земну поверхню, від екватора до полюсів?

— На які теплові пояси умовно поділяють поверхню Землі?

— Чим теплові пояси відрізняються між собою?

3. Індивідуальне опитування.

— Покажіть на таблиці жаркий пояс і охарактеризуйте його.

— Покажіть на таблиці помірні пояси і охарактеризуйте їх.

— Покажіть на таблиці холодні пояси і охарактеризуйте їх.

1. Актуалізація опорних знань, повідомлення теми уроку.

— Пригадайте! Що називають супутником планети?

— Скільки природних супутників у Землі?

— Як називають природний супутник Землі?

— Тема уроку — «Місяць — природний супутник Землі».

1. Вивчення нового матеріалу.
2. Розповідь з елементами бесіди з метою поглиблення знань про Місяць як природний супутник Землі.

— Розгляньте на ілюстрації (мал. 17 підручника, на таблиці, слайді) зображення Землі та Місяця. Порівняйте Землю і Місяць за формою і розмірами. Чим вони подібні? Чим відрізняються?

Місяць — найближче до Землі кулясте, нерозжарене небесне тіло, природний супутник Землі. Його діаметр приблизно в 4 рази менший за діаметр Землі, а маса — у 81 раз менша. Відстань від Землі до Місяця приблизно 384 тис. км.

Пригадайте, яка відстань від Землі до Сонця. Розрахуйте, у скільки разів відстань від Землі до Місяця менша, ніж відстань між Землею і Сонцем. (Відстань від Землі до Місяця майже у 400разів менша, ніж відстань між Землею і Сонцем.)

— Уважно розгляньте фотографії поверхні Місяця (мал. 18 підручника, таблиця, слайд). На поверхні Місяця є гори, рівнини й западини — кратери, утворені внаслідок падіння метеоритів.

На Місяці немає повітряної оболонки. Через це на його поверхні впродовж доби різко змінюється температура. Вдень поверхня Місяця нагрівається до + 110 °С, а вночі охолоджується до —180 °С. Немає й на Місяці води.

Місяць обертається навколо своєї осі, навколо Землі і разом з нашою планетою навколо Сонця. Один оберт навколо Землі і навколо своєї осі Місяць здійснює за однаковий час. Обидва оберти відбуваються в один бік. Тому Місяць завжди повернутий одним боком до Землі, іншу сторону ви ніколи не побачите.

Невидимий бік Місяця люди вперше побачили в 1959 році на фотографіях, які були зроблені автоматичним космічним апаратом, запущеним на Місяць.

Це цікаво знати. Розгляньте ілюстрації (мал. 20 підручника, таблиця). Трапляється, що тінь від Землі потрапляє на Місяць, закриваючи його повністю або частково. Це цікаве явище називається місячним затемненням. Давньогрецький учений Аристотель помітив, що тінь від Землі, яка падає на повний Місяць, завжди кругла. Це дозволило йому зробити висновок, що Земля — кулястої форми.

Розгляньте ілюстрації (або слайд). Буває, що Місяць на деякий час розташовується між Сонцем і Землею. Тоді на декілька хвилин частково або повністю сонячний диск стає невидимим із Землі. Таке явище називають сонячним затемненням.

2. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про фази Місяця.

Напевно, ви не раз бачили повний Місяць, то його половину, а то лише його серпанок. Поміркуйте, чому вигляд Місяця на небі постійно змінюється.

— Прочитайте текст у підручнику про фази Місяця.

— Чому ми бачимо Місяць, якщо він не випромінює власного світла? (Місяць світиться лише відбитим сонячним світлом, тому видно лише його освітлену частину.)

— Яким ми б бачили Місяць, якби він випромінював власне світло? (Якби Місяць сам випромінював світло, ми завжди бачили б його кулястим.)

— Що називають фазами Місяця? (Певні видимі форми Місяця називають фазами Місяця.)

— Знайдіть на таблиці (або слайді) і покажіть фазу нового Місяця. Що видно у фазу нового Місяця? (У фазу нового Місяця його не видно, диск повністю темний.)

— Яку фазу Місяця називають молодиком? Покажіть цю фазу на таблиці або слайді. (Місячний серп, що росте, видно у фазу першої чверті Місяця. Його називають молодиком.)

— Який Місяць називають повним? Покажіть цю фазу на таблиці або слайді. (У фазу повного Місяця його диск повністю освітлений.)

— Що видно під час фази останньої чверті Місяця? Покажіть цю фазу на таблиці або слайді. (Під час фази останньої чверті Місяця знову видно Місячний серп, але з іншого боку.)

3. Музична фізкультхвилинка.
4. Закріплення знань, умінь і навичок.
5. Робота в групах.

— Порівняйте Місяць і Сонце. Поміркуйте! Чим вони подібні? Чим відрізняються?

2. Робота в групах.

— Обговоріть! Чи можливе життя людей на Місяці?

3. Робота в зошитах з друкованою основою. Завдання 1, 3, 4, 6.
4. Індивідуальна робота з картками для самостійної роботи.

VII. Підсумок уроку.

1. Продовження речень.

• Місяць — це... .
• Місяць постійно обертається навколо... .
• Фази Місяця — це... .

2. Бесіда.

— Чому ми бачимо Місяць і Сонце на небі приблизно однакових розмірів?

— Чому ми бачимо лише один бік Місяця?

VIII. Домашнє завдання.

— Прочитайте §9. Дайте відповіді на запитання після статті. Виконайте 2, 5 і 7 завдання в зошиті.