Конспекти уроків для 3 класу з ЯДС на тему «Між минулим і майбутнім»

Про матеріал

Матеріал містить три конспекти уроків для 3 класу з ЯДС на тему "Між минулим і майбутнім". Перший урок вступний, два наступні - уроки- екскурсії. Уроки розроблені з використанням краєзнавчого матеріалу.

Зміст архіву

Перегляд файлу

Тема. Між минулим і майбутнім.

Мета: активізувати пізнавальну діяльність дітей; збагачувати активний словник відповідно до тематики тижня, ознайомити дітей з професією археолога, археологічними знахідками України; дослідити, що можуть зробити люди, аби довідатися про минуле; розвивати самостійне мислення, уяву, доказове та зв`язне мовлення, пам`ять, увагу, критичне мислення, навички вільного спілкування, виховувати інтерес до минулого рідного краю.

Хід уроку

Ранкове коло.

Вітання. Гра «Чарівні окуляри»

- Чи вмієте ви говорити приємні слова або компліменти один одному?

Діти по черзі одягають окуляри. Всі питають:

Окуляри,окуляри, кого ви бачите?
Я бачу (прізвище, ім’я)
Що вам у мені подобається?

Потім окуляри передають іншому.

Щоденні новини.

Вправа «Таємниці планети Земля».

Діти стоять в колі і передають м`яч (у вигляді планети Земля). Кожен має сказати, про які таємниці минулого нашої планети хотів би дізнатись.

Актуалізація знань.

Гра «Вірю – не вірю».

Діти, до нас завітав наш давній знайомий кіт Вуркіт, і, як завжди, з цікавими завданнями.

Кіт Вуркіт облазив весь світ,

Приніс у торбинці і вам гостинці.

А так, як ви вже всі - школярі

Для кожного з вас у торбинці в складці

Кіт Вуркіт заховав по одній загадці.

Він підготував запитання, а ви відповідатимете сигналом. Якщо вірите інформацію, яку почуєте, то піднімайте зелену цеглинку, якщо не вірите – тоді червону.

Чи вірите ви, що на нашій планеті завжди жили люди?
Чи вірите ви, що динозаври вимерли багато мільйонів років тому?
Чи вірите ви, що поблизу нашого села кілька тисяч років тому було велике місто?
Чи вірите ви, що динозаври були розумними істотами?
Чи вірите ви, що перші іграшки для дітей робили з рослин, камінчиків, глини?

3. Повідомлення теми уроку.

- Діти, кота Вуркота зацікавили наші з жевжиками подорожі Україною.

Він дуже зрадів, коли дізнався, що сьогодні ми далі подорожуватимемо та дізнаємося, хто такі археологи, потрапимо разом з ними на археологічні розкопки.

Як шукати інформацію про минуле.

Міркування над запитаннями.

Як ви думаєте, що люди можуть зробити, аби довідатись про минуле?(відповіді дітей)
Так, пошукати в інтернеті, прочитати в підручниках, книгах, енциклопедіях, побувати на екскурсії, відвідати музеї.

Робота в зошиті.

Як гадаєте, інформація з якого джерела буде найцікавішою? З якого – найдостовірнішою?
Чи можна вірити всьому, що публікується в інтернеті?

Знайомство з поняттями «історичне джерело», «археологія».

Довідатися про минуле можна з історичного джерела.

Щоб історію писати, треба так багато знати!

І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав.

І послухати легенди, давні вірші та казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки.

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав.

І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне…(джерело).

Історичні джерела – це пам`ятки минулого, за допомогою яких вивчають історичні події.

Людину здавна оточують будівлі, речі. Проте не всі стародавні споруди й предмети витримали випробування часом.

Досліджувати сховані під землею і водою речі, споруди допомагає археологія.

Археологія – наука, що висвітлює історію на основі вивчення пам`яток: посуд, знаряддя праці, прикраси, предмети побуту.

5. Фізкультхвилинка.

6. Робота над матеріалом уроку.

- Діти, кіт Вуркіт нагадав мені, що в його чарівній торбині є ще загадки для вас. (Із торбини дістаю кілька інструментів щіточка, ножиці, кельма, ложка, совочок, ліхтарик, ніж).

- Як ви думаєте, які з цих інструментів потрібні археологам для проведення розкопок?

Перегляд мультфільму із серії «Моя країна Україна» (четверта серія «Легедзине» https://youtu.be/ifNcGGPm-IM).

Розповідь про роботу археологів.

Археологи обережно знімають землю спеціальними інструментами шар за шаром. Кожний такий шар має назву “штик” і дорівнює приблизно 20 см. Для того, щоб розкопки були більш успішними, археологи розбивають ділянку на невеликі квадрати. Кожен такий квадрат отримує свій порядковий номер, який зазначають на всіх знахідках із цього квадрата.

Часто буває, що обсяг роботи завеликий для одного сезону розкопок. Тоді археологи планують продовжувати дослідження наступного сезону. У такому разі розкопки консервуються, тобто засипаються землею.

Зібрані знахідки дослідники відправляють до Інституту археології. Там їх вивчають, реставрують. А згодом вони потрапляють до археологічних, історичних чи краєзнавчих музеїв, щоб кожен зміг їх побачити.

А де проходять такі розкопки?

Нам з вами пощастило жити в унікальній місцевості.

Адже саме біля нашого села близько 6000 років тому існувало найбільше в світі протомісто. І саме до нашого села кожного року приїжджають археологи з Києва. У них тут є своя археологічна база, на якій вони живуть і на яку приносять знахідки з розкопу. Там їх миють, описують і готують до передачі у музей заповідника «Трипільська культура», який знаходиться у нашому селі.

Перегляд відеоролика “Розкопки найбільшого у світі Трипільського поселення” (https://youtu.be/_VmfbEa_ZcA).

Як працюють археологи?
Як ви зрозуміли, чому археологія в різних країнах різна?
Як ви гадаєте, чи легко бути археологом?

Вправа “Хмара слів”

Серед запропонованих слів, виберіть і запишіть у хмару ті, що називають риси, потрібні археологу.

Чи є серед записаних рис ті, які притаманні вам? Доведіть свою думку.

Діти, Кіт Вуркіт приготував для нас головний сюрприз.

Виявляється, працівники нашого музею – це його гарні друзі, і він уже домовився, що для нас проведуть ряд екскурсій. Ми зможемо побувати на справжніх розкопках, спробуємо попрацювати археологами, а потім, навіть, власноруч зліпити трипільський горщик.

Рефлексія.

А поки що пропоную коротеньку екскурсію коридорами нашої школи. Щось мені підказує, що там ми знайдемо багато цікавого про минуле нашого краю(стенди, панно, банер).

Перегляд файлу

УРОК-ЕКСКУРСІЯ «ПОДОРОЖ У ТРИПІЛЛЯ»

Тема уроку: Екскурсія до музею трипільської культури

Мета уроку: ознайомити учнів з артефактами трипільського часу (посудом, знаряддями праці, зброєю)

Місце проведення: музей державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура»

Хід уроку:

Зупинка 1. Шкільне подвір’я, перед виходом до музею. Ознайомлення учнів з метою екскурсії.

Учитель.

Діти, сьогодні ми проведемо урок не в школі, а підемо до музею Трипільсько їкультури, де ви побачите трипільський посуд, як виглядали їхні будинки, які прикраси носили трипільські жінки, який у них був одяг.

Учитель запитує дітей (матеріал з попереднього уроку).

- Яким був посуд у трипільців?

- З чого виготовляли знаряддя праці?

- Як далеко від місця нашої школи колись жили трипільці?

- Чи були ви колись у музеї трипільської культури?

Зупинка 2. Гребля Крученкового ставка.

Учитель запитує учнів:

- Куди тече ця річка?

- Куди потрібно рухатись, щоб потрапити на трипільське поселення?

- Якби у нас був човен, чи допливли б ми до трипільського поселення по цій річці?

Зупинка 3. Територія музею, поруч реконструйованого трипільського житла. Учитель та екскурсовод.

Учитель знайомить дітей з екскурсоводом.

Екскурсовод запрошує дітей піднятися на трипільську хату.
Екскурсія у трипільській хаті.

Під час екскурсії розповіється про те, з яких матеріалів будувалася хата: дерево, глина, полова, вода, лоза, очерет. Екскурсовод перепитує дітей, чи знають вони всі ці матеріали? У разі, якщо ні, то показує їм заготовлений матеріал (наприклад - полову) і розповідає про нього.

Далі дітей знайомлять з плануванням такої хати, пояснюють чому вікно було одне і круглої форми, для чого був потрібен вівтар, як топили піч, де і на чому трипільці спали, для чого біля печі лежить великий плаский камінь і як ним користувалися (зернотерка).

У кінці цієї частини екскурсії діти на зернотерці труть зерна пшениці перемелюючи його до стану борошна.

Діти фотографуються біля хатнього вівтаря.

Зупинка 4. Музей. Розповідає екскурсовод.

Розповідь про наше трипільське поселення.

Екскурсовод розповідає про трипільське поселення "Тальянки" і пояснює, що таких хат було там у десять разів більше ніж зараз у Легедзиному, аж три тисячі! А людей на ньому жило у двадцять разів більше, як зараз у Тальному. Колись це було найбільше місто у світі. Але зараз воно покрите землею. І щороку археологи потроху розкопують його, шукають під землею те, що від нього залишилося.

Розповідь про трипільські керамічні фігурки.

Екскурсовод розповідає про трипільську пластику - фігурки людей та тварин і пояснює, що вони для давніх людей були богами і ті могли носити їх із собою, чи на собі, як талісмани (пояснює, що таке талісман).

З чого трипільці робили ножі і сокири?

У трипільські часи люди ще не мали заліза і всі свої речі робили з дерева, каменю чи кісток. Свої ножі чи сокири робили з каменю, але із спеціального, який має назву - кремінь. Дітям показують кремінь, вони беруть його в руки і розглядають. Вчитель запитує у дітей, чи можуть вони пояснити, чому саме з такого каменю люди могли робити свої ножі? (екскурсовод їм допомагає).

Розповідь про трипільську тканину.

Дітям показують відбитки тканини на трипільському посуді, відтворений трипільський ткацький станок. Екскурсовод показує, як на ньому можна робити тканину. Діти, по черзі, пробують працювати на станку.

У музейну залу заходить жінка у трипільському одязі із музейною кішкою Бабайкою (Василиною) (ще один екскурсовод). Діти розглядають цей одяг, кішку. Екскурсовод дає відповіді на дитячі їхні питання.

Що залишилося від трипільських хат?

Діти закріплюють знання про трипільські житла, роздивляються маленькі трипільські хатки - моделі. Їм демонструють випалену глину від підлоги будинку, сліди на ній від людських рук, ніг, собачих лап. Діти міряють свої руки на відбитку трипільської руки, що залишилася на глиняній обмазці хати.

Яким був трипільський посуд?

Дітям показують трипільські керамічні горщики, миски, ложки. Пояснюють, як цей посуд виготовляли і що в ньому могли зберігати чи варити. Звертають увагу на малюнки. Екскурсовод просить дітей з усієї трипільської зали вибрати "свій" горщик і сфотографувати його.

Перегляд ролика про трипільський горщик (https://youtu.be/M5eZYxLsPyE), в якому знімався наш учень.

Зупинка 5. Археологічний «ігровий» майданчик. Учитель та екскурсовод.

Фото.

Розповідь про майданчик.

Які бувають археологічні інструменти?

Ексрурсовод (інший) показує справжі інструменти, якими працюють археологи (лопати, кельми, ножі, щітки) і пропонує дітям до їхніх "розкопок" пластмасові тотожні інструменти.

Як потрібно проводити «розкопки».

Екскурсовод показує, як правильно працювати інструментами, шукаючи "артефакти".

Проведення "розкопок".

Діти працюють інструментами, кожен у своєму "археологічному" квадраті.

Фотографування на телефони своїх «археологічних знахідок».

Зупинка 6. Школа.

Перегляд файлу

УРОК-ЕКСКУРСІЯ «Подорож у трипілля. Археологічні розкопки»

Тема уроку: Екскурсія на місце проведення археологічних розкопок

Мета уроку:ознайомити учнів з роботою археологів та самими розкопками

Місцепроведення: поселення трипільської культури "Тальянки" державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» (північний сектор поселення поруч "Куцої Балки").

Хід уроку:

Зупинка 1. Школа, перед виходом до музею. Ознайомлення учнів з метою екскурсії:

Учитель.

Діти, сьогодні ми підемо на місце, де колись жили трипільці.

Перегляд відеоролика:ttps://youtu.be/wEr2LappavE

Зупинка 2. Початок лісосмуги, поруч "Куцої Балки".

Учитель запитує учнів:

- Чи пам'ятаєте, з яких будівельних матеріалів трипільці робили свої хати?

- Скільки будинків було на Тальянківському поселенні?

- Хто такі археологи?

- Які ви знаєте археологічні інструменти?

Зупинка 3. Територія поселення, місце проведення археологічних розкопок. Розкоп трипільського житла. Учитель та археологи.

Учитель знайомить дітей з археологами.
Керівник археологічних розкопок запрошує дітей вийти на бровку - край розкопу.
Екскурсія на розкопі. Проводять археологи по черзі.

- Під час екскурсії розповідається про те, чому залишки трипільських будинків виглядають, як кам'яні купи?

- Як і чому над трипільськими будинками з'явилася земля?

- Пояснюють, як археологи знайшли місце, де потрібно копати.

- Звідки вони знають, де у цієї "хати" був вхід, піч, вікно.

- Чому посуд, який вони щойно знайшли і розчистили щіточками, розбитий?

- Як виглядає справжня зернотерка?

- Що залишилося від трипільського ткацького станка?

- Дітям дають можливість обережно, по визначеному маршруту, пройтися розкопом біля залишків трипільської хати, роздивитися їх. Діти дають питання дослідникам.

- У певному секторі, визначеному наперед і за межами "площадки", діти по черзі працюють щіточкою.

- Археологи перепитують дітей, чи знають вони: з якого матеріалу будувалися трипільські житла, чому саме це поселення називають Трипільським Гігантом, як трипільці топили піч, для чого їм у хаті був потрібен вівтар?

Зупинка 4. Край "Куцої Балки". Обід у польових умовах.