Конспекти уроків із зарубіжної літератури для 9 класу

Про матеріал
Розробка уроків 7-8 для 9 класу за календарним плануванням В.В.Паращин. З додатками та інструктажами.
Перегляд файлу

27.09.2019

Конспект

для 9 класу

№7-8

Тема. Жанрова своєрідність роману Дж.Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова. Йоганн Вольфґанґ Ґете «Вільшаний король». Роль Й.В.Ґете в історії Просвітництва. Міфологічний зміст «Вільшаний король»

Мета (формувати компетентності):

  • предметні (розуміння жанрової своєрідності роману Дж.Свіфта, значення засобів комічного для розкриття та ідеї твору; словниковий запас; навички визначення підтексту, засобів комічного; критичне мислення; навички аналізу художнього твору; прагнення до самовиховання та самовдосконалення; знання про роль Й.В.Ґете в історії Просвітництва; уміння охарактеризувати творчість поета і місце в ній балад; розвивати зв’язне мовлення; навички компаративного аналізу поетичних творів);
  • ключові (уміння вчитися: навички оцінювання літературних явищ, активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички роботи в парі та в колективі; інформаційні: навички роботи з підручником; уміння критично оцінювати матеріал, вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд).

 

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок;урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: художній образ, художні засоби, засоби комічного, балада.

Міжпредметні зв’язки:  історія, географія, живопис, математика, міфологія, музика.

Обладнання: підручник; портрет письменника.

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

   Джонатан Свіфт у романі «Мандри Лемюеля Гуллівера…»виявив надзвичайну художню майстерність, фантазію та винахідливість у зображені найменших художніх деталей, що мали скласти уявлення читача про змальовані автором речі. Водночас автор яскраво виявив свій сатиричний талант. Зазирнімо й ми до його творчої лабораторії, щоб визначити ознаки літературного стилю Дж.Свіфта.

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ІV.ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ НА РОБОТУ НАД ТЕМОЮ

Слово вчителя (виділене записуємо до зошита)

   Подвійну художню функцію фантастики – наочність і гротескну пародію – Свіфт опрацював у дусі античної та гуманістичної традиції. Описи морських подорожей XVII ст.. допомагають створити мандрівний колорит, що надає фантастиці ефекту реальності. Цю ілюзію підтримано співвідношеннями, які автор встановлює між розумовим і моральним рівнем Гуллівера, його свідомістю і відповідно свідомістю ліліпутів, бробдинґнеґців, єгу, гуїгнгнмів. Кут зору, під яким Гуллівер бачить чергову країну своїх мандрів, заздалегідь точно обумовлено тим,наскільки її мешканці більші чи менші за нього в розумовому чи моральному аспектах.

   Протест проти відсутності свободи належить до головних тем «Мандрів…»; тим більш значущим є епізод про те, як зачарований інтелектом  гуїгнгнмів Гуллівер відчуває тільки відразу до істот, подібних до себе, адже він бачить їх «прив’язаними за шию до колоди»: так Свіфт висміює раціоналізм просвітників і вбачає у ньому не тільки розвиток особистості, а можливість її деградації.

   Найдосконаліше ознаки суспільного ладу зображено у гуїгнгнмів у частині IV роману. Спартанська простота, товариська приязнь та абсолютна щирість є типова для цих тварин. У мові гуїгнгнмів немає слів, що означають «брехня», «заздрість», «підступність» та ін.. Одружуються тут не з любові, а з міркувань користі та необхідності. Усілякі вульгарні почуття, ревнощі, зрада тут невідомі, розум – ось основний принцип існування цього ідеального суспільства.

   Виховати в людині ясне мислення та почуття відповідальності за свої вчинки, сприяти її фізичному та моральному здоров’ю без будь-яких крайнощів (розкошів або марного витрачання сил) – такою є прихована думка автора.

   Жанрова своєрідність роману Дж.Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…» полягає у влучному поєднанні реалістичних елементів і соціальної фантастики.

V.РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1.Літературознавча робота

  • У групах визначте елементи реального життя (1-ша група) та соціальну фантастику, спрямовану на покращення життя людей (2-га група), наявні в романі Дж.Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера…».
  • Пригадайте, що таке езопова мова. Назвіть засоби комічного в романі Дж.Свіфта.(Сатира, іронія,езопова мова, сарказм, гротеск,гумор.)
  • Визначте різновиди комічного, використані в наведених цитатах (учитель зачитує цитату, учні підіймають картку з назвою відповідної цитати (авторський метод «Аукціон)(Додаток 1)).

2.Сприйняття творів інших видів мистецтва

Порівняйте фрагмент кінофільму про Гуллівера з текстом роману.

3.Аналіз літературного твору

  • Що мав на меті Дж. Свіфт, застосовуючи у своєму творі різноманітні засоби комічного?
  • Чому письменнику довелось вдаватися до езопової мови?
  • Як реагували на книгу Свіфта його сучасники та як, на вашу думку, маємо реагувати ми?

4.Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Завершіть речення: «Я вважаю, що використання різних засобів комічного робить твір «Мандри Лемюеля Гуллівера…»…».

5.Узвгальнюючі практичні завдання.

  • Заповніть стовпці таблиці (Додаток 2)
  • Визначте роль засобів комічного, езопової мови у романі Дж.Свіфта для розкриття теми і ідеї твору.
  • Оцініть актуальність для сучасності спостережень Гуллівера: «Я не помітив жодної різниці в їх вихованні, зумовленої відмінністю статі; хіба що фізичні вправи для дівчаток не такі важкі і обсяг предметів вужчий, зате їх навчають правил ведення хатнього господарства. «…» У своєї молоді гуїгнгнми змалечку розвивають силу, прудкість і витривалість. Чотири рази у рік молодь кожної округи сходиться, що показати свої успіхи в біганні, у стрибанні та інших вправах, що вимагають сили і спритності, і переможця нагороджують складеним на його честь гімном. «…» Помірність, працьовитість, охайність, фізичний розвиток там однаково обов’язкові для обох статей. «…» Виховували відповідно до станів – діти знатних вельмож, діти простих дворян, купців, ремісників; діти нижчих класів, діти селян та робітників. Усіх дітей незалежно від стану годують і одягають в навчальних закладах просто. «…» Прищеплюють їм правила часті, справедливості, відваги; у них розвивають скромність, милосердя; релігійні почуття та любов до батьківщини. Дітям дають насамперед корисні знання, не забиваючи голови зайвим. За винятком нетривало часу на їжу та сон і 2 годин на розваги та фізичні вправи, діти завжди щось роблять. Дівчата і хлопці навчаються окремо, але вимоги мало відрізняються, хіба що стосовно фізичних навантажень».

6.Розповідь учителя (Виділене учні записують до зошита)

   К.О.Федін вважав роль цього митця в житті Німеччини XVIIIXIX ст.. величезною: «Він виразив прагнення епохи і сучасників у художніх образах філософського узагальнення», а Наполеон захоплено вигукував про нього: «Ось це людина!». Творчість німецького поета Й.В. Ґете була багатогранною, а особистість – цікавою. Як стверджують біографи, літературою він займався за покликом серця. Окрім того, Ґете – оригінальний мислитель, знавець історії світової культури, історії давнього світу, природничих наук. Він знав кілька іноземних мов, а в 60 років почав вивчати перську. Поет продуктивно проводив свій день: зокрема, його обов’язковим заняттям дуло читання 80 сторінок щодня. Й.В.Ґете плідно працював в літературі з юнацтва і майже до 83 років. Сьогодні ми докладніше познайомимось з творчістю цього видатного митця, спробуємо збагнути секрети його особистості та творчого натхнення.

    Майбутній письменник Йоганн Вольфґанґ Ґете народився в місті Франкфурті-на-Майні. Один із предків Ґете по маминій лінії видатний художник XVXVI ст.. Лукас Кранах Старший, про що сам поет не знав. Мати прищепила синові любов до складання історій, стала прикладом сердечної доброти та мудрості, а батько намагався надати дітям більше можливостей, аніж мав колись сам, зокрема – повноцінну освіту. Коли Йоганнові виповнилось 4 роки, бабуся подарувала йому ляльковий театр, що сприяв розвитку фантазії хлопчика. Він також відвідував ярмарки і міські святкування. Завдяки великій родинній бібліотеці Ґете рано познайомився з «Іліадою» Гомера і «Метаморфозами» Овідія, прочитав у оригіналі твори Верґілія.

   У 14 років Ґете вперше закохався у старшу за себе дівчину, проте їх розлучили. Про ці переживання він написав у автобіографії «Із мого життя». Ґете навчався в Лейпцизькому університеті, але хвороба змусила повернутися додому. Одужавши, Ґете продовжив навчатись в університеті Страсбурґа, де здобув звання доктора права. Саме у Страсбурзі письменник познайомився з Йоганном Ґотфрідом Гердером, який сприяв зміні поглядів молодого поета. Разом вони очолили літературно-політичний напрям – «Буря і натиск».

   Дослідники умовно поділяють творчий шлях Ґете на 2 періоди: до 1775р., пов’язаний із рухом «Бурі і натиску»; після 1775р., пов’язаний із веймарським  класицизмом.

   Рух «Бурі і натиску» - це рух передової молоді, для формування якого важливе значення мав культ людини, проголошений французьким мислителем Жан-Жаком Руссо. Д цього руху, крім Й.В.Ґете та В.Ґ.Гердера, належали Ф.Шиллер, Я.М.Р.Ленц, Ф.М. фон Клінґер. Теми ідеології «Бурі і натиску» - природа, пристрасть, геній, свобода, а в мистецтві – безпосередність, яскраве вираження почуттів. Демократичність цього руху полягала в тому, що героями літературних творів стали представники нижчих соціальних груп – бюргери, домашні вчителі, солдати. У творах Ґете бунтар не протистояння феодальним порядкам перевалювало над ідеалами.

   Світ поезії Ґете надзвичайно широкий. Уся гама людських почуттів, моральні проблеми, думки про мистецтво, філософські роздуми – теми його поезії. Проте в ліриці переважає тема кохання. Вірші про кохання пов’язані з оспівування природи. Стан природи й почуття людини зливаються в ліриці Ґете. Його ліричний герой — повноцінна людина, відкрита всім враженням буття, не позбавлена вад і помилок, проте ця особистість здатна духовно зростати. Перу Ґете належить майже 1600 ліричних творів, що складають окремі цикли. «Зезенгейські пісні» — цикл «Бурі й натиску» із ліричним шедевром — «Побачення і розлука». як і в інших віршах цього циклу, тут немає внутрішніх конфліктів, переважає ідилічний, проте хвилюючо-радісний тон (ліричний монолог-гімн «Пісня про Магомета», «Прометей», низка поетичних творів, у яких висловлено думку, що дар, отриманий від природи, художник має застосувати для того, щоб підкорити природу своїм художнім прагненням).

   1775 р.— нова межа в діяльності Ґете та знайомство з Шиллером. їхня творчість стала початком нового напряму в німецькій ліриці — веймарського класицизму. Своє завдання письменники вбачали в тому, щоб обробити сучасний життєвий матеріал у дусі класичної гармонії. Веймарський класицизм — суперечливий художній експеримент, що спробував відродити красу гармонії у світі, сповненому потворності й дисгармонії. якщо в період «Бурі й натиску» Ґете стверджував необхідність безпосередньої єдності художника й природи, то тепер він рішуче змінює свої погляди: природа, на думку Ґете, відділена від мистецтва великою прірвою. Митець має спочатку зрозуміти предмет, для чого він спершу його розглядає, відкриває потаємну сутність і тільки тоді відтворює в узагальнених і символічних образах.

   Задум «Фауста» виник у поета 1773 р., коли Ґете виповнилося 23 і він уже зажив неабиякої популярності в Німеччині. У «Фаусті» відбито бунтарський дух тодішньої передової німецької молоді, поривання самого Ґете. Текст усього твору опубліковано 1832 р., уже після смерті письменника.

   1775 року Ґете запросили до Карла Авґуста, герцога Саксен-Веймар-Ейзенаху. Поета призначили першим міністром герцога, надали титул таємного радника. Дослідник творчості Ґете М. М. Вільмонт так пояснив мотиви цього вчинку: «Від'їжджаючи до Веймара, Ґете плекав надію домогтися радикального поліпшення суспільних відносин хоча б на невеликому клаптику німецької землі, у володіннях Карла Авґуста, для того, щоб цей клаптик землі послугував зразком для всієї країни і проведені там реформи стали прологом загальнонаціональної перебудови німецького життя». Переконавшись в утопічності таких сподівань, Ґете поступово обмежив свою державну службу, залишаючи за собою лише театр і навчальні заклади. Проте, оселившись у Веймарі, залишився там до кінця свого життя.

   1806 року Йоганн одружився з Крістіаною Вульпіус. До того часу вони вже мали кількох спільних дітей.

   1832 року Ґете застудився під час заміської прогулянки в екіпажі й невдовзі помер. Поета помістили до герцогської усипальниці поруч із прахом Шиллера.

7. Інтерактивний прийом «Мікрофон»

   В останні роки життя будинок Ґете у Веймарі став місцем паломництва шанувальників мистецтва. Особистий секретар поета Еккерман останні 10 років занотовував висловлювання поета щодо життя, мистецтва, історії, завдяки чому ми маємо змогу ознайомитися з майже 1000 афоризмів Ґете. Прокоментуйте висловлювання відомих людей про Ґете та афоризми самого поета.

Життя і поезія не розпадаються в нього на два окремі світи: його життя було його поезією, його поезія була його життям (І. С. Тургенєв).

Ґете — найбільший велетень людського слова (І. Я. Франко).

Мудрішого автора я не знаю. Може, і не читав у житті (В. С. Стус).

Розумні люди — найкраща енциклопедія (Й. В. Ґете).

І велика людина — це, зрештою, просто людина (Й. В. Ґете).

З-поміж тих, хто свариться, винним завжди є розумний (Й. В. Ґете).

Сподіватися завжди краще, аніж впадати у відчай (Й. В. Ґете).

8. Виразне читання та аналіз художнього твору.

Виразно прочитайте баладу Й. В. Ґете «Вільшаний король».

9. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

  • Пригадайте, які балади бувають за змістом. (Страшні, історичні, любовні, сімейно-побутові, розбійничі.)
  • Сьогодні перед нами — страшна балада, отже, її сюжет має бути напруженим, сповненим драматизму. Що, на вашу думку, страшного в баладі Ґете? Чим вона лякає читача? (Співіснуванням реального і фантастичного, яке втручається в реальне життя.)
  • Як побудова балади підкреслює напруженість, драматизм, ілюструє боротьбу зі страшним? (Формою полілогу трьох осіб.)
  • Чи справді ця балада страшна? Чи насправді трагічний кінець балади пов'язаний саме з потойбічним, фантастичним явищем? Від чого помирає хлопчик? (Він був дуже хворим: «Чогось боїться і мерзне син».)
  • Чому хлопцеві ввижається вільшаний король? (Це плід його хворобливої уяви від споглядання чудернацьких хмар туману і марення хворого)
  • Який вигляд має вільшаний король? Як він звертається до хлопчика, що обіцяє йому?
  • Чи бачить батько вільшаного короля? Звідки нам про це відомо?
  • Чому батько наляканий? («В руках його хлопчик бідний кричить»: трагічний кінець пояснено цілком реалістично.)

9. Літературознавча робота (розвиток зв'язного мовлення)

  • Порівняйте переклади балади, виконані В. А. Жуковським, П. О. Кулішем, М. Т. Рильським, Б. Д. Грінченком та іншими.Усі переклади мають різну назву. Тільки М. Т. Рильський зберіг назву німецького оригіналу «Erlkonig» — «Вільшаний король», решта авторів перекладу обрали узагальнюючі назви. Зберігаючи побудову балади Ґете у формі діалогу, тільки один із перекладачів точно передає жах хлопця від марення.(Додаток 3)
  • Порівняйте опис вільшаного короля в різних перекладах балади: конкретність деталей, подібність до людини, почуття, які викликає його зовнішність.
  • Як хворий хлопчик сприймає опис володінь вільшаним королем? Порівняйте різні переклади.
  • Чи відповідає бачення хлопчиком вільшаних королівен тому, як їх описує вільшаний король?
  • Один із авторів перекладу надав зовнішності вільшаного короля й опису його доньок ознак національного колориту. Наведіть цитату з цього перекладу.
  • Хто з перекладачів показав останній дотик вільшаного короля як конкретну дію, а хто — як звичайне враження?

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

  • Які риси особистості Й. В. Ґете ви хотіли б наслідувати? Чому?
  • Чий переклад балади «Вільшаний король» сподобався вам найбільше? Чому?
  • Стисло схарактеризуйте проблему стосунків людини і природи за баладою Ґете.

VIІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Міні-диспут

На вашу думку, кого й чому в сучасному суспільстві приваблюють моторошні твори мистецтва, фільми жахів?

VIIІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти розповідати про Й. В. Ґете, його творчість; виразно читати, аналізувати баладу «Вільшаний король».

Індивідуальне: підготувати повідомлення про образ Прометея у світовій літературі та інших видах мистецтва; про Євросоюз; про життєвий і творчий шлях Ф. Шиллера.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Якою Гуллівер бачив свою державу

Про яку державу мріяв герой Свіфта

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Переклад Максима Рильського

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ

Хто пізно так мчить у час нічний?

То їде батько, з ним син малий.

Чогось боїться і мерзне син —

Малого тулить і гріє він.

 

"Чому тремтиш ти, синку, щомить?! —

Король вільшаний он там стоїть!

Він у короні, хвостатий пан! —

«То, сину, сивий нічний туман!» —

 

«Любе дитя, до мене мерщій!

Будемо гратись в оселі моїй,

Квіти прекрасні знайду тобі я,

У злото матуся одягне моя». —

 

Мій тату, мій тату, яке страшне!

Як надить вільшаний король мене! —

«Годі, маля, заспокойся, маля!

То вітер колише в гаю гілля!» —

 

«Хлопчику любий, іди ж до нас!

Дочки мої у танку в цей час,

Дочки мої тебе вийдуть стрічать,

Вітати, співати, тебе колихать!» —

 

Мій тату, мій тату, туди подивись!

Он королівни вільшані зійшлись! —

«Не бійся, мій синку! Повір мені:

То верби сивіють удалині!» —

 

«Мені, хлопче, люба краса твоя!

З неволі чи з волі візьму тебе я!» —

Мій тату, мій тату, він нас догнав!

Ой, як болюче мене він обняв!

 

Батькові страшно, батько спішить,

В руках його хлопчик бідний кричить;

Насилу додому доїхав він,

В руках його мертвий лежав його син.

 

Переклад Пантелеймона Куліша

ВІЛЬШАНИЙ ЦАР

Хто їде під вітер нічною добою,

Синка на сідельці везе під полою?

Коня острогами раз по раз торкає,

Дитину до себе в тепло пригортає.

 

«Чого се ти, синку, очиці ховаєш?!» —

Вільшаний цар, тату, хіба не вбачаєш?

В короні вітластій, кудлатий, патлатий,

Сягає рукою, мов хоче піймати.

 

«Коханий мій хлоню, ходімо зо мною,

Гулятимем гарно-прегарно з тобою!

Квітками в нас пишно лука процвітає,

Парчею матуся мене зодягає». —

 

Хіба твоє ухо, татусю, не чує,

Що цар той вільшаний зо мною жартує? —

«Спокійся, дитино, нічого немає,

Се вітер у листі сухім завиває». —

 

Вродливий мій хлоню, ходімо зо мною!

Гуляти царівни там будуть з тобою,

З тобою гуляти, вночі танцювати,

На вітті гойдати, коточка співати…

 

«Хіба ти не бачиш, татуню, вільхівен,

Танців і гойдання маленьких царівен?» —

Я бачу, мій синку, в гаю на майдані

Колишуться верби в густому тумані.

 

«Люблю тебе, хлоню, за личко принадне,

Не хочеш по волі — неволя притягне!» —

Татуню, татуню! Мене він хапає!

Вільшаний цар душу мою пориває…

 

Щомога став батько коня з ляку гнати,

Маленька дитина — стогнати-конати.

В домівці не радість його зустрічала:

Дитина мовчала, дитина сконала

 

Переклад Бориса Грінченка

ЛІСОВИЙ ЦАР

Хто їде в негоду тим лісом густим?

То батько, спізнившись, і хлопець із ним.

Обнявши малого, в руках він держить,

Його пригортає, його він пестить. —

 

Чом личко сховав ти, мій синку малий? —

Ой тату! Чи бачиш? — Он цар лісовий:

У довгій кереї, в короні… дивись! —

То, синку, тумани навкруг простяглись.

 

«Мій хлопчику любий, до мене сюди

На луки зелені ти гратись іди;

В моєї матусі є пишні квітки,

Гаптовані злотом тобі сорочки». —

 

Ой тату, він кличе на луки рясні,

І квіти, і злото дає він мені. —

Нема там нічого, мій синочку. Цить!

То вітер між листям сухим шелестить.

 

«До мене, мій хлопче, в дібровах густих

Дочок уродливих побачиш моїх,

Вестимуть таночок і будуть співать,

Співаючи, будуть тебе колихать». —

 

Ой тату, мій тату, туди подивись:

В танку королівни за руки взялись… —

О ні, усе тихо у темряві там:

То верби старії схилились гіллям.

 

«Мене, хлопче, вабить урода твоя:

Чи хочеш — не хочеш, візьму тебе я!» —

Ой тату, вже близько!.. Він нас дожене!

Він давить, він душить, він тягне мене!...

 

Наляканий батько не їде — летить…

А хлопець нудьгує, а хлопець кричить.

Добіг він додому і дивиться він:

В руках уже мертвий лежить його син.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Половец Инна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Зарубіжна література 9 клас (Волощук Є.В., Звиняцьковський В.Я., Філенко О.М.)
Додано
29 вересня 2019
Переглядів
8200
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку