Конспекти уроків із ЗЛ для 9 класу №25-26,44

Про матеріал

Розробка уроків 25-26,44 для 9 класу за календарним плануванням В.В.Паращин. З додатками готовими до друкування.

Перегляд файлу

06.12.2019

Конспекти уроків із зарубіжної літератури

№25-26 для 9 класу

Тема. Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо) в романі О. С.Пушкіна «Єгеній Онегін». Художнє новаторство О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до дійсності) й образ автора в романі «Євгеній Онєгін»

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про тематичне багатство роману О. С. Пушкіна (висвітлення різних сфер життя — історії та сучасності, столиці та провінції, народу та вищого світу); словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності; знання про ознаки новаторства в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін», образ автора та його значення у творі; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу художніх творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію у різних джерелах; вміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок (урок з елементами РКМ: захист міні-проекту).

Основні терміни й поняття: тематика, засоби виразності, новаторство, жанр, автор, герой.

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, образотворче мистецтво, етика, естетика.

Обладнання: підручник; портрет письменника, ілюстрації до творів (Додаток 1); роздавальний матеріал за темою уроку.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» критики недаремно назвали «енциклопедією російського життя» першої половини ХІХ ст. Справді, разом із героєм ми відвідуємо пишний бал у столиці, театр, маєток провінційного поміщика; дізнаємося, як одягалися, що робили, у що вірили сучасники поета. Сьогодні ми досліджуватимемо тематичне й ідейне багатство цього видатного твору.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Стисло перекажіть і прокоментуйте 5-6-ту глави роману О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін».
Зачитайте продовження історії «Якби Онєгін відповів Тетяні взаємністю...».

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ

1. Міні-дослідження (робота в групах)

Наведіть цитати з роману О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін», у яких змальовано: 1-ша група — давню історію та сучасність; 2-га група — столиці та провінції; 3-тя група — народні звичаї та культурні інтереси тогочасного суспільства.

2. Аналіз образів літературного твору (виділене записуємо до зошита)

Антиподом головного героя в романі Пушкіна певною мірою є Ленський, який уособлює романтичний світ. Вихований на німецькій філософії, палкий поет повністю віддав своє серце коханню до Ольги Ларіної. Володимир товаришував із Євгенієм. Сварка між ним виникла несподівано, ні з чого. Євгеній образився на ленського тому, що той передав йому запрошення на іменини Тетяни й умовив поїхати. Онєгіну там стало нудно, незручно, і він вирішив помститися другові, залицяючись до його нареченої. легковажна Ольга прийняла його залицяння, ленський не стерпів образи й викликав кривдника на дуель. Закінчилася вона, як ми знаємо, трагічно — загибеллю ленського. Ольгу, кохану Володимира, у свою чергу, протиставлено її сестрі, Тетяні.

Складіть цитатну характеристику Ленського й Ольги та їхніх взаємин.

3. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

У цих образах розкрито і характери дворянства, і тогочасний дух: час романтизму спливає... Якби Ленський залишився жити, швидше за все він став би звичайним сімейним поміщиком, як це описує поет, скотився б у прірву побуту та знудьгованого, безцільного життя.

Хто розпоряджався на дуелі, чому і як?
Чи міг Онєгін не прийняти виклику? Якщо міг, то чому не зупинився? Підтвердьте свої міркування цитатами. (Як Онєгін не намагався відмежуватися від світу, його пліток і пересудів, усе ж остерігався негативної думки про себе, залежав від неї. Свою честь він поставив вище за життя іншої людини.)

4.Аналіз образів літературного твору

Складіть порівняльну характеристику Онєгіна й Ленського (Додаток 2)

5.Інтерактивна стратегія «Одне слово»

По черзі додайте по одному-два слова до початого мною речення: «Російська дійсність розкривається автором у романі через... (образи, дії й учинки героїв, роздуми автора, ліричні відступи тощо)».

6. Слово вчителя

О. С. Пушкін — не тільки оповідач, автор роману «Євгеній Онєгін», а й один із героїв цього твору, що надає описуваним подіям достовірності, примушуючи читача повірити в реальність персонажів. Як персонаж автор сповнює роман надзвичайним ліризмом: він незримо присутній на сторінках роману під час усієї розповіді, періодично постає як учасник подій, що відбуваються. Автор — живий, повнокровний герой зі своїм характером, світовідчуттям, ідеалами. Несподіване вторгнення автора в події роману органічне, творчо виправдане: не порушуючи перебігу сюжету, суб'єктивний погляд поета дозволяє глибше осмислити зміст подій, висловити оцінку значущих для Пушкіна історичних фактів, явищ дійсності. Про автора та його героя, про новаторство Пушкіна йтиметься сьогодні на уроці.

7. Літературний диктант

Про кого сказано: «Сумування було не довго по тобі»? (Про Ленського.)
Як склалася доля Ольги? (Вийшла заміж за улана й поїхала з ним.)
Куди потрапила, гуляючи, Тетяна? (До будинку Онєгіна.)
Що нового й де відкрила для себе Тетяна? (Новий світ книг у кабінеті Онєгіна.)
Про кого це?

Дивак сумний і небезпечний,

Що в небі чи в безодні зріс,

Цей ангел чи гордливий біс,—

Що ж він?

(Про Онєгіна.)

Як Тетяна поставилася до потенційних наречених? (Відмовила всім.)
Що порадили матері Ларіної? (Відвезти дочку до Москви на «ринок відданок».)
Чому дівчина погодилася? (Без коханого їй було до всього байдуже.)
Яким змальовано московський вищий світ? (Незмінним у своєму безділлі, плітках, розвагах.)
Де був у цей час Євгеній? (У чужих краях.)
Чому Тетяна відмовила Євгенію, хоча любила його? (Залишилася вірною своєму обов'язку дружини генерала, була гордою.)
Чим завершився роман? (Прощанням автора з романом і зі своїм героєм.)

8. Слово вчителя (виділене записуємо у зошит)

Присутність образу автора ми помічаємо від початку роману. Наприклад, поет підкреслює типовість здобутої Онєгіним освіти, більше того, зараховує і себе до цього соціального середовища:

Ми всі навчались небагато,

Абияк і абичого.

Автор усіляко обстоює свою, незалежну від головного героя оцінку подій, життєвих цінностей, протиставляючи пересиченню Онєгіна театром свою любов до нього, називаючи театр «чарівним краєм», холодному ставленню Онєгіна до балів — своє захоплення ними. Настрій поета на початку роману грайливий, легковажний, мінливий. Він уклоняється жіночим ніжкам, уподібнюючись Онєгіну та всьому порожньому аристократичному суспільству, вивчив «науку пристрасті ніжної». Автор тут виявляє себе легковажним, типовим завсідником столичних балів. АДЖЄ він не ідеальний; виховання, середовище, спосіб життя петербурзької аристократії й на нього наклали відбиток. І все ж образ автора досить складний, неоднозначний, він уміщує в собі поряд зі світською безцеремонністю і глибину та витонченість почуттів:

Згадав я час перед грозою:

Як заздрив морю я тоді,

Що мчалось лавою живою

Лягти під ноги молоді!

Як прагнув разом з бурунами

Діткнутись милих ніг устами!

Ніколи у кипучі дні

На золотій моїй весні

Не прагнув я з таким тремтінням

Ні уст рум'яних, ніби цвіт,

Ні вкритих розами ланіт,

Ні перс, хвильованих томлінням;

Ніколи рій бажань палких

Так не терзав грудей моїх!

Поет набагато вищий за слабкості, поверхові захоплення, внутрішній світ його багатий, різноманітний. Подолавши захоплення аристократичним світом, автор піднявся над ним, і на цьому ґрунті зійшовся з Онєгіним:

Зненавидівши марнослів'я

І світські приписи дрібні,

Його зустрів і полюбив я.

Припали до душі мені

І мрій жадоба мимовільна,

І своєрідність непохильна,

І ум, холодний та їдкий;

Він був похмурий, я — лихий;

Обидва пристрасті ми знали,

Обох життя гнітило нас;

В серцях огонь юнацький згас;

Обох підступно чатували

Злоба Фортуни і людей,

Як тільки в світ прийшли ми цей.

Однак Пушкін неодноразово підкреслює, що ототожнювати його з Онєгіним недоречно: щоправда, критичне сприйняття дійсності, протест проти вульгарності, бездуховності, пошук суспільних ідеалів, прагнення реалізувати себе, щоб не «дивитися на життя, як на обряд», дуже зближують автора з Онєгіним.

Автор чутливіший за Онєгіна, він знаходить джерело радості в тому, що його іронічний Євгеній може навіть не помітити. Відчуття таїнства природи, її гармонії та краси, усвідомлення її благотворного впливу також різнить автора й Онєгіна:

Село, любов, дозвілля, квіти,

Поля! я вірний вам давно.

Тут радий дать я зрозуміти,

Що я й Онєгін — не одно,

Щоб недовірливий читальник

Або лукавий постачальник

Спліток злостивих та дрібних,

До рис приглянувшись моїх,

Не запевняв людей брехливо,

Що я подав тут свій портрет,

Як Байрон, гордості поет,—

Неначе б зовсім неможливо

Поему написати нам,

Як не герой у ній ти сам.

Автор дуже любить Тетяну, її мрійливість, глибину і сталість почуттів, напруженість духовного життя, тому що це його, змужнілого духовно, ідеал жінки. Він навіть ототожнює її зі своєю музою.

Дуже доброзичливо ставиться автор до романтичного ленського, волелюбні настрої якого й віра у святість і всепереможну силу справжньої дружби здаються копією юнацького портрета самого Пушкіна. АЛЕ автор давно пережив період захоплення романтизмом і тепер іронічно підкреслює пишномовність модної літературної течії, її відірваність від дійсності.

Образ автора, що постає зі сторінок роману (живий, щирий, мрійливий та іронічний),— своєрідна особистість, з оригінальними поглядами, доброзичливим ставленням до героїв. Ми стежимо за його долею з не меншим інтересом, ніж за долями головних героїв твору.

АВТОР виступає як свідок і учасник подій: він зберігає лист Тетяни та вірші ленського, які водночас були доказом реального існування героїв. Однак поет у цьому непослідовний: то зображує героя як реальну особу, то як витвір своєї фантазії.

Упродовж усього роману автор перемовляється зі своїм читачем, апелює до його думок, ділиться своїми сумнівами. «Вже думав я про форму плану і як героя назову...» — таким чином Пушкін створює атмосферу невимушеної розмови, дружньої довіри, співпраці автора з читачем, ніби з довгих бесід сам на сам народжуються рядки геніального роману:

Та що ж — лиш кілька глав пістрявих

Тобі в дарунок я зібрав,

Напівсмішних, напівпечальних,

Простонародних, ідеальних,

Недбалий плід моїх забав,

Хвилин натхнення бистрольотних,

Зів'ялих рано літ моїх,

Досвідчень розуму холодних

І серця записів гірких.

Пушкін навіть завершує роман як бесіду під час прогулянки із читачем у Літньому Саду:

Прощай, мій вірний ідеале,

І ти, супутнику чудний,

І ти прощай, натхнення стале

Труда малого. Чар живий,

Поету щастя принесли ви:

Забув я з вами світ бурхливий,

До милих серцем говорив.

Багато проминуло днів,

Відколи молода Татьяна

І мій герой у тьмянім сні

Враз появилися мені,—

І вільноплинного романа

іще не ясно бачив даль

я крізь магічний свій кришталь.

<...>

О, скільки втрат було з тих пір!

Блажен, хто міг лишити рано

Бенкети юності, до дна

Її не випивши вина,

Хто не скінчив її романа

І враз умів розстаться з ним,

Як я з Онєгіним моїм.

Артист і читець Володимир Яхонтов так сказав про образ автора «Євгенія Онєгіна»: «Автор — людина дотепна, зухвала, розумна. Часом він веселий, часом затуманюється печаллю, часом зло жартує. Але завжди він патріот, закоханий і в природу російську, і в чистоту своєї героїні (так чарівно вписаної в морозну зоряну ніч), і в російські сніги. Закоханий так, як тільки могло це бути в істинно російської людини з великою душею художника».

Образ автора організує взаємини поета і читача. Автор то наближає його до себе, то віддаляє, іноді навіть повністю протиставляє себе читачеві. Поет ділиться з ним своїми планами, і читач виступає в ролі критика. Образ автора має велике значення для композиції роману: він слугує переходом від ліричної частини до епічної та сприяє розширенню меж роману, створенню «енциклопедії російського життя».

9. Аналіз образів літературного твору

Складіть порівняльну характеристику героя й автора роману О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» за прослуханим повідомленням (міні-дослідженням) (Додаток 3).
На прикладі роману О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» узагальніть свої знання про образи автора й героя літературного твору.

10.Слово вчителя (виділене записуємо у зошит)

Роман «Євгеній Онєгін» має новаторський характер — це продовження традиції художнього осмислення нового соціального типу — егоцентричної, розчарованої, скептичної молодої людини, що знаходиться у стані конфлікту із суспільством і з самим собою. Цю тенденцію відбито в романах і поемах Ф. Шатобріана «Рене» (1802), Б. Констана «Адольф» (1807-1815), Дж. Ґ. Н. Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда» (1812-1817), А. Мюссе «Сповідь сина століття» (1836). Про такі романи Пушкін згадує, окреслюючи на сторінках свого твору читання Онєгіна. Але книга Пушкіна своєрідна за формою: це — роман у віршах. На думку літературних критиків, створення віршованого роману (коли в російській літературі не було ще жодного гарного роману і в прозі) — сміливість, що виправдана успіхом та є свідченням геніальності поета. Новаторство письменника полягає також в органічному поєднанні в романі епічного й ліричного.

Поєднання в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» епічного й ліричного

Епічне начало

Ліричне начало

Широта охоплення життя.

Розгорнута оповідь про події та героїв.

Значний обсяг твору. Наявність кількох сюжетних ліній і низки персонажів.

Тривалий час змальованих подій.

Розповідь від імені автора (оповідача)

Опис духовного життя героїв.

Суб'єктивний характер оповіді.

Глибокий психологізм у розкритті характерів.

Відступи від розвитку сюжету, змішування оповідних планів, вільний перехід від теми до теми.

Наявність ліричного героя

Безумовно новаторською була й онєгінська строфа, вдало винайдена поетом.

Отже, новаторським підходом позначено жанр — роман у віршах, дзеркальну композицію, авторську позицію (розуміння поетом свого героя, відзначення своєї з ним схожості за багатьма позиціями й опозиція щодо нього, іронія та навіть деякий осуд). Мова твору — жива, проста, легка, близька до розмовної; новою є й система віршування, спеціальна організація образної системи; сучасну авторові дійсність зображено реалістично, з великою часткою іронії. У незавершеній і спаленій 10-й главі роману, за свідченням літературознавців, Пушкін дуже гостро порушував політичні проблеми, зокрема писав про декабристів, що взагалі тоді вважали крамолою. Усе згадане дозволяє вважати роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» новим словом не лише в російській, а й у світовій літературі.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

Чому, на вашу думку, О. С. Пушкін назвав розділи свого роману «кілька глав пістрявих <...> / Напівсмішних, напівпечальних, / Простонародних, ідеальних»?
За словами самого поета, «Євгеній Онєгін» — це

Недбалий плід моїх забав,

Хвилин натхнення бистрольотних,

Зів'ялих рано літ моїх,

Досвідчень розуму холодних

І серця записів гірких.

На вашу думку, чи так це?

Які художні відкриття зробив О. С. Пушкін на сторінках свого роману?
Чому жанр «Євгенія Онєгіна» визначають як соціально-психологічний роман?
Поясніть значення понять роман у віршах і онєгінська строфа.
Хто переклав роман «Євгеній Онєгін» українською?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивний прийом «Мікрофон»

Над чим твір Пушкіна примусив вас замислитися?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: підготуватися до уроку розвитку мовлення; дочитати роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» до кінця, уміти переказувати, коментувати; онлайн тест

Творче: дібрати з роману О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» вирази, які стали афоризмами; підготувати повідомлення (за можливості — презентації творчо-дослідницьких міні-проектів) «Новаторство О. С. Пушкіна в романі «Євгеній Онєгін»» й «Образи автора й літературного героя в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»»;підготувати інсценування «Освідчення Онєгіна і відповідь йому Тетяни».

04.03.2020

Конспекти уроків із зарубіжної літератури

№44 для 9 класу

Тема. М. В. Гоголь «Ревізор»: образ Хлестакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту та жанру п’єси

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення образу Хлестакова для розкриття теми й ідеї п'єси М. В. Гоголя «Ревізор», аморальності героя, злободенності описаних у творі типів і характерів; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички спілкування в колективі; навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: художній конфлікт, жанр, система образів, художній образ, художні засоби, засоби комічного (гумор, сатира, іронія).

Міжпредметні зв'язки: історія, географія, психологія.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до творів (Додаток 4).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1835 року М. В. Гоголь писав: «Скільки є у нас добрих людей, але скільки є також бур’‎янів, від яких життя немає добрим… На сцену їх! Хай бачить їх весь народ! Хай посміється над ними! О, сміх — велика річ!» І це справді так. Неодноразово хтось із глядачів вистави «Ревізор» — чиновників чи поміщиків — полишав театр із гнівним криком: «Це ж мене показують!» Ось якою є сила слова, сила сміху! як цією силою скористався видатний письменник, щоб засудити вади суспільства свого часу, розглянемо сьогодні.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору

Перекажіть сюжет п’‎єси М. В. «Ревізор». Прокоментуйте, висловіть свої враження про прочитане.

2) Літературна вікторина

Оберіть по одній правильній відповіді на кожне запитання (Додаток 5).

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

В. І. Немирович-Данченко у відомій статті про «Ревізора» зауважив, що навіть найгеніальнішим драматургам потрібно кілька сцен для того, щоб «зав’‎язати п’‎єсу». У «ревізорі» ж лише перша фраза городничого — і пішла круговерть, п’‎єса вже круто зав’‎язана, причому зав’‎язана щільно, в один вузол, «всією своєю масою», долями всіх основних персонажів.

«Ревізором» М. В. Гоголь, по суті, не хотів нікого ображати. Але від задоволення перекидати й перекручувати дійсність він, як художник, також не міг відмовитися. За законами комізму у смішне становище тут потрапляє не дрібний грішник, якому й падати нема куди, настільки він низько стоїть, але владна особа досить високого рангу. Чим вищі чини зачіпає гумор, тим краще для мистецтва, для примирення та просвітлення, яке це мистецтво обіцяє глядачеві. Гоголь, не замислюючи нічого поганого, зробив «Ревізором» підкоп і сам потрапив до пастки: йому довелося довго доводити, по-перше, що світлий сміх його комедії прославляє та примиряє, вселяючи любов навіть у носіїв зла, по-друге, що цей сміх суспільно корисний, адже викликає жах, обурення й розпочинає боротьбу з лиходіями. Проте яким би світлим примирителем не був цей сміх, усе одно він викликає підозру з боку можновладців.

Після «Ревізора» Гоголь не міг сміятися. Сміх «Ревізора» довів його до німоти. Початок паралічу відчутно вже в німій сцені, що увінчує комедію. Ледве городничий вимовив: «Чого смієтесь? Із себе смієтесь!..» — розвиток комічного сягнув кульмінації. Коли ж, досхочу насміявшись і наплескавши в долоні, ми знову подивилися на сцену, то з жахом виявили поміж застиглих фігур автора всесвітньої комедії.

Ідейний задум свого твору Гоголь визначив так: «У «Ревізорі» я вирішив зібрати в одну купу все погане в Росії, яке я тоді знав, усю несправедливість, яка твориться в тих місцях і в тих випадках, де найбільше потрібні від людини справедливість, а заразом і посміятися над усім цим».

2. Аналіз тексту й образів літературного твору (робота в групах)

Об’‎єднайтеся у 5 груп та виконайте такі завдання за комедією М. В. Гоголя «Ревізор» (Додаток 6)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом «Займи позицію»

Чи погоджуєтеся ви із твердженням М. В. Гоголя: «Кожен хоч на хвилину, якщо не на кілька хвилин, робився Хлестаковим або робиться Хлестаковим»? Свою думку обґрунтуйте (Додаток 7).

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Завершальне слово вчителя

М. В. Гоголь змалював типове повітове провінційне містечко, що перебувало в цілковитій залежності від свавілля чиновників, які дбали лише про свої інтереси. Про стан справ свідчать безлад на вулицях міста і в його закладах, казнокрадство та хабарництво, беззаконня (побили нізащо вдову унтер-офіцера), шахрайство, низький рівень моралі, пияцтво. І так було в усій миколаївській Росії. Подібні явища зустрічаються, на жаль, і донині. Саме в їхньому засудженні полягає безсмертність гоголівського твору.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: знати зміст комедії М. В. Гоголя «Ревізор» та повісті «Шинель», уміти переказувати, аналізувати, характеризувати героїв, порівнювати їх, робити висновки, дібрати цитатний матеріал до образу Акакія Акакійовича.

Творче (одне за вибором учнів): проілюструвати улюблений фрагмент п’‎єси Гоголя; скласти ситуативне оповідання про сучасних «ревізорів».

Додаток 1

Результат пошуку зображень за запитом "евгений онегин"

Додаток 2

Порівняльна характеристика Онєгіна і Ленського

Критерії порівняння	Онєгін	Ленський
Виховання й освіта
Приблизний вік героїв
Ставлення до сусідів-поміщиків і сусідська думка про героїв
Ставлення до світського життя
Ставлення до подружнього життя
Почуття кохання, пристрасті
Ставлення один до одного
Дружні розмови, суперечки
Життєвий досвід
Чи почувався щасливим? У чому вбачав своє щастя?
*Висновок.*
Критерії порівняння	Онєгін	Ленський
Виховання й освіта
Приблизний вік героїв
Ставлення до сусідів-поміщиків і сусідська думка про героїв
Ставлення до світського життя
Ставлення до подружнього життя
Почуття кохання, пристрасті
Ставлення один до одного
Дружні розмови, суперечки
Життєвий досвід
Чи почувався щасливим? У чому вбачав своє щастя?
*Висновок.*

Додаток 3