Конспекти уроків з фізики для 7 класу "Починаємо вивчати фізику"

Про матеріал

Фесенюк В. Є.

Уроки фізики. Починаємо вивчати фізику. 7 клас. Тематичне планування, плани-конспекти уроків, методичні рекомендації.

(Навчальний посібник) – Стара Вижівка, 2016. – 16 с.

Посібник містить тематичне планування, плани-конспекти уроків, методичні рекомендації з теми «Починаємо вивчати фізику» курсу фізики 7 класу.

Рекомендовано для вчителів фізики загальноосвітніх шкіл.
Перегляд файлу

ФІЗИКА 7

Відділ освіти

Старовижівської РДА

НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня – гімназія»

смт. Стара Вижівка

 

 

 

 

 

 

 

В. Є. Фесенюк

7 клас

 

Тематичне планування

Плани-конспекти уроків

Методичні рекомендації

 

 

 

 

2016

Фесенюк В. Є.

Уроки фізики. Починаємо вивчати фізику. 7 клас. Тематичне планування, плани-конспекти уроків, методичні рекомендації.

(Навчальний посібник) – Стара Вижівка, 2016. – 16 с.

 

 

Посібник містить тематичне планування, плани-конспекти уроків, методичні рекомендації з теми «Починаємо вивчати фізику» курсу фізики 7 класу.

 

Рекомендовано для вчителів фізики загальноосвітніх шкіл.


1. Фізика як природнича наука.

9 год.

№ уроку

Тема уроку

К-кість годин

1.

Фізика як навчальний предмет у школі. Що вивчає фізика?

1

2.

Наукові методи пізнання природи. Фізичні явища, процеси і тіла.

1

3.

Фізичні величини та їх вимірювання. Засоби вимірювання. Л. р. 1. Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу

1

4.

Точність вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин.

1

5.

Об’єм та його вимірювання. Л. р. № 2 Вимірювання об’єму твердих тіл рідин та сипких матеріалів.

1

6.

Л. р. № 3 Вимірювання розмірів малих тіл різними способами.

1

7.

Будова речовини. Основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини.

1

8.

Внесок українських вчених у розвиток і становлення фізики.

1

9.

Розв’язування задач.

1

 


Урок 1. ФІЗИКА ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ У ШКОЛІ. ЩО ВИВЧАЄ ФІЗИКА?

Мета уроку: формувати в учнів початкові уявлення про фізику як природничу науку та навчальний предмет у школі. Розглянути зв’язки фізики з іншими науками. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку:  урок вивчення нового навчального матеріалу.

Демонстрації: нагрівання дротини електричним струмом, розширення твердих тіл під час нагрівання, іскровий електричний розряд, утримування води в перевернутій склянці, фільм «Фізика як природнича наука».

Обладнання: прилади для демонстрацій, комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Організаційна частина.

  1. Ознайомлення учнів з правилами поведінки у фізичному кабінеті, проведення вступного інструктажу з техніки безпеки.
  2. Ознайомлення учнів з підручниками та додатковою літературою, яка використовуватиметься у процесі вивчення фізики.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Фізика – наука про природу.

Визначення фізики як головної науки про природу, що вивчає світобудову: мікросвіт, макросвіт, мегасвіт..

  1. Зв'язок фізики з іншими природничими науками та математикою
  2. Демонстрації дослідів з різних розділів фізики.
  3. Перегляд фільму «Фізика як природнича наука».
  4. Роль фізики в житті людини, у розвитку науки і техніки. Досягнення сучасної фізичної науки.

ІІІ. Первинне закріплення і узагальнення знань учнів.

  1. Запитання до учнів.
  1. Що таке фізика?
  2. Хто вперше увів це поняття?
  3. Що вивчає фізика?
  4. Навести приклади елементів мега-, мікро- та макросвітів.
  5. Чому фізику вважають основою техніки?
  6. Які сучасні досягнення науки та техніки стали можливими завдяки успіхам фізики?
  1. Вправи для розв’язування на уроці.

Обмін думками про можливість сучасного життя без фізичних знань.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати:  С: § 1.

УРОК 2. НАУКОВІ МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ. ФІЗИЧНІ ЯВИЩА, ПРОЦЕСИ І ТІЛА.

Мета уроку: ознайомити учнів з науковими методами пізнання природи, з досягненнями відомих учених-фізиків, експериментаторів та творців фізичних теорій. Формувати уявлення про експеримент як провідний метод дослідження фізичних явищ. Ознайомити учнів з поняттями: фізичне тіло, речовина, фізичні явища та процеси. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес і бажання вивчати новий предмет.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

Демонстрації: моделі кристалічних граток, глобус як модель Землі, різні фізичні тіла й речовини, відеофрагменти різних явищ.

Обладнання: прилади для демонстрацій,  комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

  1. Фронтальне опитування учнів.
  1. Що означає слово «фізика»?
  2. Що вивчає фізика?
  3. Який вчений і коли заснував дану науку?
  4. Які природничі науки ви знаєте?
  5. Яка наука є мовою фізики?
  1. Гра «Перевір свого сусіда по парті».

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Мотивація вивчення теми.

В природі існує дуже велика кількість тіл. Всі вони різні. Чим вони відрізняються і чому? Ми бачимо, що з ними щось відбувається, але як ці процеси називаються? Людина може пізнавати природу, але якими способами? На ці та інші питання ми отримаємо відповіді в процесі уроку.

  1. Сприйняття нового матеріалу
  1. Матеріальність навколишнього світу.
  2. Поняття матерії.
  3. Форми матерії – речовина і поле.
  4. Поняття фізичного тіла, речовини та фізичного явища. Види фізичних явищ.
  5. Поняття фізичного процесу як послідовності зміни станів явищ у природі.
  6. Методи дослідження фізичних явищ: спостереження – метод наукового пізнання, експеримент – метод відкриття і перевірки фізичних законів.
  7. Органи чуття, що використовуються для спостережень.
  8. Експеримент та умови його проведення.
  9. Відмінність між спостереженням та експериментом.

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

  1. Перегляд фрагменту ППЗ «Фізика 7».
  2. Виконання вправ:

І ряд: 1.4; 1.16; 3.2.

ІІ ряд: 1.5; 1.17; 3.8.

ІІІ ряд: 1.6; 1.18; 3.6.

(І. М. Гельфгат Фізика 7 Збірник задач)

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Вивчити:  С: § 2, 3.

Виконати: С: впр. 1 – 4 стор. 40.

 

Урок 3. ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ЇХ ВИМІРЮВАННЯ. ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ. Л. Р. 1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ВИМІРЮВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ. ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ПОДІЛКИ ШКАЛИ ПРИЛАДУ

Мета уроку: формувати поняття про фізичні величини, їх одиниці та способи вимірювання, ознайомити учнів з основними одиницями СІ, навчити визначати межі вимірювання та ціну поділки шкал різних вимірювальних приладів, формувати уміння виконувати вимірювання за допомогою найпростіших засобів. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку:  комбінований.

Демонстрації: вимірювання різних фізичних величин .

Обладнання: лінійка, термометр, секундомір, мензурка, транспортир, годинник.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

  1. Фронтальне опитування учнів.
  1. С: Запитання 1 – 3 стор 9; 1 – 3 стор. 11.
  2. Перевірка виконання вправ 1 – 4 стор. 40.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Мотивація вивчення теми.

У повсякденному житті нам дуже часто доводиться здійснювати різні вимірювання: визначати температуру, час, ширину тканини, довжину дошки тощо. Для цього ми використовуємо різні вимірювальні прилади. Щоб правильно виконувати вимірювання потрібно знати основні характеристики цих приладів та правила їх використання.

  1. Сприйняття нового матеріалу.
  1. Властивості тіл і фізичні величини.
  2. Що означає виміряти фізичну величину?
  3. Основні одиниці вимірювання в СІ.
  4. Позначення деяких фізичних величин.
  5. Використання найпростіших вимірювальних приладів.
  6. Основні характеристики засобів вимірювання.

 

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

  1. Виконання впр. 9, 11, 21, 22 (стор. 41, С).
  2. Проведення інструктажу з техніки безпеки до лабораторної роботи.
  3. Лабораторна робота № 1. Визначення основних характеристик найпростіших вимірювальних приладів.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

 Вивчити:  С: § 4; розглянути запитання до параграфа.

Виконати: С: впр. 5; 6; 10 стор. 41.

 

 

 

Урок 4 Точність вимірювання. Міжнародна система одиниць фізичних величин.

 Мета уроку: ознайомлення учнів з поняттям вимірювання, наближеним значенням величини, абсолютною похибкою вимірювання, відносною похибкою вимірювання; розглянути основні одиниці вимірювання фізичних величин в Міжнародній системі одиниць;    формувати вміння та навички знаходити абсолютну та відносну похибки вимірювання, записувати значення величин в основних одиницях. Розвивати пізнавальний інтерес, практичні уміння та навички, увагу та спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку:  комбінований.

Демонстрації: фільм «Точність вимірювання.»

Обладнання: комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

  1. Короткий аналіз виконання лабораторної роботи, виконаної на попередньому уроці.
  2. Перевірка письмового домашнього завдання: впр. 5; 6; 10 стор. 41.
  3. Написання  письмової роботи: С. П. Кононіченко с. робота № 2 стор. 4.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Мотивація вивчення теми.
  2. Дуже часто на уроках математики, хімії, фізики і у житті потрібно записувати значення величин в основних одиницях, знаходити абсолютну та відносну похибки. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо, що таке Міжнародна Система одиниць та що таке точність вимірювання.
  3.  Сприйняття нового матеріалу.
  1. Поняття вимірювання та його види (пряме та непряме).
  2. Поняття наближеного значення величини.
  3. Абсолютна похибка вимірювання фізичної величини.
  4. Абсолютна інструментальна похибка та абсолютна похибка відліку.
  5. Максимальна абсолютна похибка прямих вимірювань.
  6. Відносна похибка.
  7. Основні фізичні величини та основні одиниці цих величин.

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

  1. Перегляд відеофільму.
  2. Виконання вправ: 4.12 ( 1 р. ); 4.13 ( 2 р. ); 4.14 ( 3р. ); 4.29; 4.25.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Вивчити:  С: § 5; розглянути запитання до параграфів.

Виконати: впр. 12; 21; 22 стор.41  (підручник ).

 

 

 

Урок 5. ОБ’ЄМ ТА ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ.
Л. Р. 2. ВИМІРЮВАННЯ ОБ’ЄМУ ТВЕРДИХ ТІЛ, РІДИН ТА СИПУЧИХ МАТЕРІАЛІВ.

Мета уроку: згадати відоме з математики поняття об’єму та одиниць його вимірювання; ознайомити учнів з методами визначення об’єму твердих тіл неправильної форми, навчити вимірювати об’єми твердих тіл різної форми, рідин та сипучих матеріалів. Розвивати пізнавальний інтерес, практичні уміння та навички, увагу та спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес до фізики, акуратність.

Тип уроку:  комбінований.

Демонстрації: вимірювання  об’єму різними засобами.

Обладнання: лінійки, мензурка, посудина з водою, тіло неправильної форми, металевий брусочок, склянка.

Структура та основний зміст уроку.

  1.  Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.
  1. Короткий аналіз виконання письмової роботи, виконаної на попередньому уроці.
  2. Виконання вправ: 4.1 - 4.6 стр.11 (І. М. Гельфгат Фізика 7 Збірник задач )
  3. Заслухати звіти по письмовому домашньому завданню.
  4. Фронтальне опитування учнів (провести у вигляді взаємоопитування за методикою «бумерангу», який «пускають» діти один одному запитаннями, що їх цікавлять по вивченій темі).

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Мотивація вивчення теми.

Легенда про Архімеда та корону царя Гієрона.

Діти висловлюють думки, яка здогадка осяяла Архімеда після занурення у ванну.

2. Сприйняття нового матеріалу.

  1. Об’єм тіла, одиниці об’єму, вимірювання об’єму.
  2. Особливості вимірювання об’єму твердих тіл, рідин та сипких матеріалів.

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

  1. Виконання завдань 1 - 4 стор. 8, (В. П. Харківська Зошит з фізики).
  2. Проведення інструктажу з техніки безпеки до лабораторної роботи.
  3. Лабораторна робота № 2. Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин і газів.

ІV. Підсумки уроку.

Як би ви на місці Архімеда знайшли об’єм корони?

V. Домашнє завдання.

  1. Повторити:  С: § 1 - 5.

Виконати: впр. 23, 24, 25 стор. 42 (Підручник).

 

 

 

 

 Урок 6. Лінійні розміри тіл та їх вимірювання. Л. Р. 3. ВИМІРЮВАННЯ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ ТІЛ різними способами.

Мета уроку: удосконалити поняття лінійних розмірів тіл; сформувати поняття довжини, одиниць її вимірювання та засобів вимірювання;  навчити вимірювати лінійні розміри тіл та визначати діаметр малих тіл та товщину. Розвивати пізнавальний інтерес, практичні уміння та навички, увагу та спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку:  комбінований.

Демонстрації: вимірювання відстані різними засобами.

Обладнання: лінійки, дерев’яний брусок, рулетка, дріб, мідний дріт.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

  1. Виконати завдання  4.21, 4.12 ( 1 р. ); 4.13, 4.22 (2 р. ); 4.14, 4.23 ( 3 р. ); 4.15; 4.28; 4.40  стор. 15 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.).
  2. Короткий аналіз виконання лабораторної роботи, виконаної на попередньому уроці.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Мотивація вивчення теми.

Задача: господиня на своїй присадибній ділянці виділила 0,5 сотки землі, щоб посадити полуниці. Скільки їй потрібно купити кущів, якщо схема посадки 30×70 см?

Учні висловлюють свою думку та приходять до думки, що для розв’язання такої задачі на практиці потрібно знати що таке сотка, вміти вимірювати довжину, ширину та знаходити площу.

  1. Сприйняття нового матеріалу.
  1. Лінійні розміри тіл та їх вимірювання.
  2. Довжина як фізична величина, що є мірою лінійних розмірів тіл.
  3. Одиниці довжини. Прилади для вимірювання довжини.
  4. Різні способи вимірювання розмірів малих тіл.

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

  1. Виконання впр. 1; 2; 5; стор. 2 с. р. 1 , (В. П. Харківська Навчаючі самостійні роботи); 4.39 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.).
  2. Проведення інструктажу з техніки безпеки до лабораторної роботи.
  3. Лабораторна робота № 3. Вимірювання лінійних розмірів тіл та площі поверхні.

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

  1. Повторити: §1 - 5; розглянути запитання до параграфів.
  2. Виконати: впр. 8; 25; 26 стр. 40 – 42 ( В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

 

 

УРОК 7. БУДОВА РЕЧОВИНИ. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНОГО ВЧЕННЯ ПРО БУДОВУ РЕЧОВИНИ.

Мета уроку: формувати в учнів поняття про речовину (три стани), її подільність, про молекули, атоми та йони, розглянути будову атома, безперервний хаотичний рух молекул. Розглянути явище дифузії та переконати учнів на прикладі цього явища у рідинах і газах в правильності уявлень про характер руху молекул; експериментальним шляхом та, використовуючи набутий життєвий досвід учнів, встановити характер взаємозв’язку температури зі швидкістю руху молекул. Спостерігати явище дифузії в рідинах та газах, порівняти швидкості цього явища; розглянути взаємодію атомів та молекул, три основні положення МКТ, пояснити фізичні властивості речовин, що перебувають в різних агрегатних станах на основі цих положень. Розвивати пізнавальний інтерес, увагу та  уміння спостерігати явища, логічне мислення, вчити аналізувати результати дослідження та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати інтерес до фізики.

Тип уроку:  урок вивчення нового навчального матеріалу.

Демонстрації: розширення твердих тіл та рідин під час нагрівання, агрегатні стани води, поширення запахів у повітрі, подільність речовин, зчеплення свинцевих циліндрів, дифузія газів та рідин, модель хаотичного руху молекул, забарвлення води малою кількістю фарби, злипання двох намочених аркушів паперу, шматків пластиліну, комп’ютерні демонстрації (Бібліотека електронних наочностей «Фізика 7 – 9»: 1.21, 1.24, 1.22).

Обладнання: прилади для демонстрацій, комп’ютер, проектор, таблиці.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

  1. Що таке фізичне тіло? Приклади.
  2. Що таке речовина? Приклади.
  3. В яких станах може перебувати речовина? Приклади. (Демонстрація агрегатних станів води)

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Мотивація вивчення теми.

В природі існує дуже велика різноманітність фізичних тіл. Ми бачимо, що вони відрізняються одне від одного. Ми можемо розділяти ці тіла на частини, але до яких меж? Чому запах парфумів поширюється по всій кімнаті? Чому, йдучи по вулиці, ви відчуваєте запах їжі, яку готують в будинках? Чому в холодній воді цукор розчиняється повільніше, ніж в гарячій?

Демонстрація дослідів з шматками пластиліну, злипанням свинцевих циліндриків, змочених листків паперу.

Вчитель ставить питання: Чому в усіх дослідах ми спостерігаємо один і той же самий результат?

На ці та інші питання ми дамо відповідь під час уроку.

  1. Сприйняття нового матеріалу.
  1. Подільність речовин. Молекула і атом як найдрібніші частинки речовини. (Демонстрація подільності речовини). Прості та складні речовини.
  2. Теорія будови атому за Резерфордом.
  3. Розміри атомів та молекул. Існування проміжків між ними. (Демонстрація)
  4. Атоми та йони.
  5. Рух та взаємодія молекул.
  6. Явище дифузії. (Демонстрація)
  7. Застосування дифузії в природі та побуті.
  8. Залежність швидкості руху молекул від температури.
  9. Взаємодія атомів і молекул. (Демонстрація)
  10. Фізичні властивості тіл у різних станах.
  11. Основні положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини.

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

  1. Розв’язування вправ.
  1. Чи з однакових молекул складаються вода, водяна пара і лід? вода і мідь?
  2. Дріт розтягнули. Чому при цьому збільшився його об’єм?
  3. Чому тверді тіла та рідини самочинно не розпадаються на атоми і молекули?
  4. Вправи 2.1 – 2.12; 2.13 –  2.23 стор. 6 – 8 (І. М. Гельфгат Фізика 7. Збірник задач.).

ІV. Підсумки уроку.

Виділення дітьми чотирьох основних питань, розглянутих на уроці.

 

V. Домашнє завдання.

Опрацювати:  С: § 7 – 11; розглянути запитання до параграфів.

Виконати: впр. 18 – 20, 30 стор. 41.

Підготувати доповіді та презентації з наступної теми.

 

 

УРОК 8. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ У РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ФІЗИКИ.

 

Мета уроку: розглянути внесок українських вчених у розвиток фізики як науки, застосування фізики у побуті, техніці та науці; удосконалити знання учнів, набуті під час вивчення теми «Починаємо вивчати фізику»; формувати вміння застосовувати отримані знання, науково-природничу картину світу. Розвивати пізнавальний інтерес, політехнічний кругозір, увагу та спостережливість, логічне мислення; виховувати інтерес до фізики, акуратність.

Тип уроку: комбінований урок .

Обладнання: комп’ютер, проектор, картки з завданнями.

Структура та основний зміст уроку.

І. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

  1. Перевірка наявності письмового домашнього завдання.
  2. Гра «Бумеранг» (між групами).

Постановка питань з усієї теми учнями одної групи до учнів іншої групи і навпаки.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Прослуховування презентацій і доповідей учнів з теми « Внесок українських вчених у розвиток фізики як науки.»
  2. Перегляд відеофільму « Застосування фізики у побуті, техніці та науці.»

ІІІ. Закріплення і узагальнення знань учнів.

Розв’язування тестових завдань 1 – 12 ( 1 в ) стр.44 ( В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Повторити розділ 1 § 1 – 13.

Виконати  тестові завдання 1 – 12 ( 2 в. ) стр. 46 ( В. Д. Сиротюк Фізика 7 ).

 

Урок 8. Розв’язування вправ та задач..

Мета уроку:  узагальнити, систематизувати та перевірити  знання учнів з теми «Будова речовини». Розвивати міжпредметні зв’язки, пізнавальний інтерес, увагу, логічне мислення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати інтерес до фізики, колективізм, вміння працювати в команді, любов до праці та повагу до однокласників.

Тип уроку:  узагальнення, систематизація та перевірка знань.

Обладнання: комп’ютер, проектор.

Структура та основний зміст уроку.

І. Вступне слово вчителя.

Сьогоднішнім уроком ми завершуємо вивчення теми «Будова речовини». Спочатку узагальнимо ваші знання, уміння та навички з цієї теми, а тоді напишемо письмову роботу. Можливо, хтось з вас покращить свою оцінку за дану тему, активно працюючи на уроці.

ІІ. Узагальнення та систематизація знань.

Проектую на екран завдання.

1. Доповнити речення.

Фізичним тілом називається ________________________.

Те, з чого складаються або зроблені фізичні тіла, нази­вається .

2. Які з перелічених слів означають фізичне тіло та речовину?

  1. Гума; 5) цеглина; 9) деревина;
  2. срібло; 6) кисень; 10) гумка;
  3. Місяць; 7) крапля; 11) алюміній;
  4. лінійка; 8) азот; 12) пластилін.

3. Найменші частинки, з яких складаються різні речовини, називаються...

4. З чого складаються молекули?

а) кристалів;  б) йонів;  в)електронів;  г)атомів.

5. Які частинки рухаються навколо ядра?

а) протони;  б)нейтрони;  в)молекули;  г) електрони.

6. Встановити відповідність.

Проміжки між молекулами залізного прута:

1) при нагріванні а) зменшуються;

б) не змінюються;

2) при охолодженні в) збільшуються.

7. Маленька крупинка фарби під час танення у воді зафарбовує весь її об'єм, тому що...

а) між частинками води є проміжки;

б) коли частинки речовини    відштовхуються одна від  одної, то об'єм тіла збільшується;

в) ці речовини складаються з маленьких частинок.

 

8. Заповнити таблицю, розмістивши речовини за їх станом за звичайних умов: 

  1. кисень; 5) залізо; 9) азот;
  2. молоко; 6) ртуть; 10) скло;
  3. цукор; 7) спирт; 11) цегла;
  4. повітря; 8) алюміній; 12) бензин.

Тверді тіла

Рідини

Гази

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. В якому агрегатному стані перебуває речовина?

1.  Тіло має власну форму та об'єм.  а) газоподібний;

2. Речовина має об'єм, але не має форми. б) рідкий;

3. Речовина має постійну форму.   в) твердий.

ІІІ. Написання письмової  роботи.

К. р. 1 завд. 1; 2; 5; 6 стр. 25; к. р. 2 завд. 2; 3; 5 стр. 31 (Ф. Я. Божинова,  Фізика 7 Поточний і підсумковий контроль.: Харків, «Ранок», 2007).

ІV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання.

Повторити розділ 1 § 1 – 13.

Виконати  тестові завдання 1 – 6 стр. 18 (І. М. Гельфгат Фізика 7 Збірник задач).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

  1. ФIЗИКА 7–9 класи  Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585)
  2. В. Д. Сиротюк Фізика 7.: Київ, «Генеза», 2016.
  3. С. П. Кононіченко Фізика 7.: Харків, «Країна мрій», 2007.
  4. С. П. Кононіченко Фізика 7. Чотири головні питання уроку.: Харків, «Країна мрій», 2007.
  5. С. П. Кононіченко Фізика 7. Узагальнюючі уроки.: Харків, «Країна мрій», 2007.
  6. С. П. Кононіченко Зошит для самостійних і контрольних робіт з фізики, 7 клас.: Харків, «Країна мрій», 2007.
  7.  Ф. М. Кара, Т. Г. Роєва  Завдання для тематичного оцінювання. Фізика 7.: Харків, «Країна мрій»,2008.
  8. В. П. Харківська Навчаючі самостійні роботи з фізики. 7 клас.: Харків, «Країна мрій», 2007.
  9. В. П. Харківська Зошит з фізики. 7 клас.: Харків, «Країна мрій», 2007.
  10. А. С Пивовар Тестовий зошит. Фізика 7 клас.: Харків, «Країна мрій», 2008.
  11. І. Ю. Ненашев Фізика 8. Збірник задач. Харків, «Ранок», 2009.
  12. І. М. Гельфгат, І. Ю. Ненашев Фізика 7. Збірник задач. Харків, «Ранок», 2015.

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, 7 клас, Розробки уроків
До підручника
Фізика 7 клас (Сиротюк В. Д.)
До уроку
Розділ 1. Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання
Додано
25 лютого 2018
Переглядів
3289
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку