Урок 1. Тема: БІОЛОГІЯ - НАУКА ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ

Цілі :  поновити знання учнів про природничі науки; виділити предмет біології - науки про живі організми, що населяють Землю; ознайомити учнів з історією розвитку біології і видатними вченими-бюлогами; сформувати поняття про біологічні науки: ботаніка, зоологія, екологія, мікологія, мікробіологія, цитологія, вірусологія  формувати в учнів позитивну мотивацію, пізнавальний інтерес до природи, дбайливе ставлення до природи рідного краю, країни; виховувати почуття гордості й поваги до людей науки; розвивати в учнів біологічну мову та біологічне мислення; ознайомити зі структурою підручника і робочим зошитом, правилами користування ними, основними видами робіт на уроці і в позаурочний час, навчальною літературою для позакласного читання; правилами поведінки в кабінеті біології, правилами з безпеки на уроці біології.

Очікувальні результати: учні:

розрізнятимуть об’єкти живої природи;

оперуватимуть терміном біологія;

усвідомлюватимуть взаємозв’язки між об’єктами природи

оцінюватимуть  значення: біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо)

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: живі об'єкти (кімнатні рослини, букети живих квітів), гербарні зразки рослин, муляжі грибів, портрети учених-біологів, комп'ютер, мультимедійний проектор.
                                                ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Світ природи нашої планети надзвичайно різноманітний. Він дивує багатством форм, барв, вражає своєю неповторною красою, приваблює нерозгаданими таємницями. Вивчаючи природознавство, ви вже відкрили для себе багато цікавого в світі, що нас оточує, зробили перші кроки в розгадуванні таємниць живої і неживої природи. Біологія, яку ми починаєте вивчати, поглибить і розширить ваші знання, збагатить новими, дасть змогу торкнутися таємниці що таке життя і яка роль живого па нашій планеті.
Завдання уроку,
1. Визначити, що вивчає наука біологія.
2. З'ясувати, які біологічні науки вивчають життя.
3. Ознайомитися з історією розвитку біології як науки.
ІII. Вивчення нового матеріалу.
1. Різноманітність живих істот нашої планети, поширення організмів, середовища їх життя: водне, наземно-повітряне, грунтове (розповідь, бесіда, актуалізація знапь з курсу «Природознавство»,

2. Біологія - наука, що вивчає життя.
3. Коротка історія розвитку біології - науки про живу природу; видатні вчені-біологи, їх внесок у розвиток біології-розповідь, демонстрація портретів учених-біологів, робота з мал, 2, 3 підручника (с. 6), комп'ютерні зображення видатних учених світу.
4. Біологічні науки, що вивчають різні групи організмів, і взаємозв'язки між науками.

5. Особливості структури підручника, зошита з біології, правила користування ними , знайомство з правилами роботи а кабінеті біології, правилами безпеки.
Закріплення вивченого матеріалую. Бесіда за запитаннями:

1. Що вивчає наука природознавство?

 2. Що вивчає наука біологія?

3. Що таке наука взагалі?

4. У яких середовищах Землі мешкають живі істоти? Наведіть приклади організмів цих середовищ.

5. Коли виникла наука біологія?

6. Які науки входять до родини біологічних наук? Що вони вивчають?

7. На прикладі ластівки (собаки, лисиці, берези, ялини ) укажіть, як пов'язані між собою біологічні науки.

8. Які існують взаємозв'язки opганізмів з довкіллям?
IV. Узагальнення і систематизація знань. 
А) Робота з тестовими завданнями підручника (с. 6). 
Б) Робота із завданням на встановлення відповідності (с. 7).
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст § 1, підготувати повідомлення на тему «Органічні речовини - речовини живої природи». Примітка: закласти дослід з пророщеним квасолі (пшениці, гороху...) для наступного уроку.

Урок 2. ТЕМА: ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖИВОГО

Цілі:  продовжувати формувати поняття про живу природу; сформувати поняття про властивості живого; поглибити поняття про подібність та відмінність між живою і неживою природою;  сприяти формуванню наукового світогляду на основі знань про властивості живого та можливості його вивчення;  розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес, пізнавальну самостійність, навички працювати з підручником, робочим зошитом, уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Очікувальні результати: учні:

називатимуть  основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем);

Тип уроку: урок формування нових звань.
Наочність та обладнання: натуральні об'єкти: кімнатні рослини, пророщене насіння квасолі (гороху, пшениці).
                                                      ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми  уроку.

Світ, у якому ми з вами живемо, дуже різноманітний. Нас оточують різноманітні тіла живої і неживої природи. Удень світить Сонце, уночі - Місяць і зірки, шелестять листям дерева і кущі. Яскравими барвами квітнуть квіти, над ними гудуть бджоли. Щебечуть за вікном горобці. Стрімко проминають над головою ластівки. Муркоче кошеня, десь у лісі грізно ричить ведмідь. Над полем після дощу сяє райдуга, а ще в цьому прекрасному світі є ми з вами. Що з переліченого належить до живої природи? Постановка проблеми;

* Які властивості притаманні живим організмам?

* Чим живе відрізняється від неживого?

 Вирішення проблеми під час ознайомлення з новим матеріалом і поглибленням попередніх знань.
Завдання уроку.
1. Вивчити основні властивості живого.
2. З'ясувати риси відмінності живого від неживого.
II. Вивчення новою матеріалу.
1. Клітинка будова організмів, одноклітинні і багатоклітинні організми, особливості їх організації: відсутність клітинної будови в неживих тіл;
2. Подібний хімічний склад організмів, органічні речовини: білки, вуглеводи, жири, нуклеїнові кислоти (коротка інформація про них) і неорганічні речовини: вода і мінеральні солі .
А. Бесіда з опорою на знання учнів з природознавства за запитаннями;

1. Пригадайте, на які групи поділяють речовини, з яких складаються живі тіла. (прості і складні речовини, органічні і неорганічні )

2. Які речовини називають органічними? (Складні речовини, молекули яких містять атоми Карбону.) Чому їх так назвали?

3. Наведіть приклади органічних речовин.

4. Як ви вважаєте, які речовини переважають у живих тілах?
Б. Складання схеми:
Живлення - поглинання поживних речовин з довкілля, розщеплення складних речовин на прості з вивільненням енергії, засвоєння поживних речовин організмом - розповідь, бесіда.
Дихання - процес поглинання кисню і виділення вуглекислого газу, значення процесу дихання для організмів - бесіда за запитаннями:

1. У чому полягає процес дихання?

2. Який газ організми вбирають під час дихання?

3. Яке значення дихання в житті організмів?
Формування разом з учнями висновку: Кисень, що потрапляє в організм під час дихання, розщеплює складні органічні речовини до простих з виділенням енергії, яка необхідна для життєдіяльності всіх організмів нашої планети.
Подразливість - здатність організмів реагувати на чинники середовища, закріплення понять «подразливість», «подразник»; приклади переходу рослин і тварин із стану спокою в активний стан (рослини: реакція мімози на дотик, ловильні листки комахоїдної рослини-росички; тварини: поведінка риб, птахів інших тварин під час годівлі або якщо їм загрожує небезпека тощо) робота з мал. 6-7 (с. 9).
Примітна: на кожну наступну властивість організмів навести приклади з неживої природи та використанням відповідної  властивості, наприклад:
рух - рух механічної Іірашки, рух пісків;
ріст - бурульки, сталактити:
розмноження - комп'ютерний вірус, подрібнення каміння.
Рухи організмів, особливості рухів рослин і тварин - робота с підручником і завданням: прочитайте текст на с. 8 (останній абзац) і дайте відповіді на запитання:

1. Пригадайте з природознавства, що таке рух.

2. Як рухаються тварини? Наведіть приклади.

3. Чи рухаються рослини? У чому особливість рухів рослин?

4. Наведіть приклади рухів рослин.
5. Які б ви запропонували досліди, щоб довести рухи рослин?
6. Як ви вважаєте, чи існує зв'язок між рухами організмів і подразливістю? Наведіть приклади.
Поновлення знань учнів про ріст і розвиток організмів бесіда з використанням малюнка 8 (с. 9), демонстрація пророщеного насіння квасолі (гороху, пшениці), робота за запитаннями:

1. Пригадайте, що таке ріст організмів.

2. Що таке розвиток організмів?

3. Чим вони відрізняються?

4. Поміркуйте, як пов'язані між собою ріст і розвиток.
Поновлення знань учнів про розмноження організмів як властивості відтворення собі подібних, що є необхідною умовою існування життя на нашій планеті - бесіда з використанням відповідної наочності за запитаннями:

1. Що таке розмноження?

2. Яке значення має розмноження?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1.Назвіть основні властивості організмів.

2. Назвіть риси подібності і відмінності між властивостями організмів - ріст і розвиток.

3. Звідки організми беруть енергію для здійснення росту і розвитку?

4. Завдяки якій властивості організми здатні реагувати на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі? Наведіть приклади. Яке значення має ця властивість?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Зробіть висновок:

1. Які властивості живого відрізняють його від тіл неживої природи?

2. У чому проявляється подібність і відмінність між живою і неживою природою?

3. Який є зв'язок між організмами і середовищем, у якому вони мешкають?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати текст § 2, відповісти на запитання в кінці параграфа, підготувати повідомлення на тему «Дволикі віруси», короткі розповіді про цікаві рослини, тварини, гриби.
 

Урок 3. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

Цілі : актуалізувати і систематизувати знания учнів про різноманітність форм організмів на нашій планеті, визначити причини їх різноманітності: (формувати поняття про основні групи організмів нашої планети; бактерії, гриби, рослини, тварини; поновити і поглибити знання учнів про загальні особливості будови і процесів життєдіяльності представшим різних груп; 
дати уявлення про існування і структуру неклітинних форм життя -віруси;
на матеріалі уроку продовжити формувати наукові погляди і переконання в пізнаваності органічного світу, єдності всіх організмів - представників різних груп, значення знань про них для гармонійного поєднання природи і людини;
продовжити формування вмінь і навичок роботи з текстом і малюнками з підручника, порівнювати, аналізувати, висловлювати свої думки, робити умовиводи, розвивати в учнів біологічне мислення, розуми вет необхідності бережливого ставлення до природи, всіх її компонентів.
Очікувальні результати: учні: н

наводитимуть  приклади основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби);

Тип уроку: комбінований урок
Наочність та обладнання: натуральні об'єкти - кімнатні рослини , фотографіі, слайди представників різних груп органічного мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент

І. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть основні властивості тіл живої природи.

2. Поясніть, як пов'язані між собою властивості живого: живлення, дихання та виділення.

3. Як пов'язані між собою ріст і розвиток організму?

4. Поміркуйте, чи пов'язані між собою подразливість організмів і рух?

5. Наведіть приклади, як організми відповідають на дію різатвпс подразників. 6. Яке значення має розмноження організмів?

7. Яке значення для людини мають знання про властивості організмів?
Б. Біологічний диктант.
I варіант
1. Наука, що вивчає життя в усіх його проявах -це__.
2. Мікроорганізми вивчає наука __. 
3. Тварини є об'єктові вивчення науки _. 
4. Наука мікологія вивчає__. 
5. Будову і життя рослин вивчає ___. 
6. Поглинання з навколишнього середовища поживних речовин та їх засвоєння - це процес__.
7. Білки, жири, вуглеводи та нуклеїнові кислоти належать до __. речовин. 
8. Збільшення розмірів і маси тіла організмів — це __. 
9. Властивість відтворювати собі подібних - це__'. 
10. Ріст рослини в бік джерела світла - це приклад властивості організму __.
II варіант
I. Гриби вивчає наука__. 
2. Зв'язки між організмами і середовищем вивчає наука __. 
3. Тварин вивчає наука __.
4. Усе живе, що населяє Землю, вивчає наука __. 
5. Воду і мінеральні солі відносять до__речовин. 
6. Засвоєння організмом кисню з повітря - це процес__. 
7. Основним джерелом енергії на нашій планеті є__. 
8. Якісні зміни з організмами, що відбуваються під час росту - це__. 
9. Чинник, під впливом якого організми переходять зі стану спокою в активний стан, називають _. 
10. Складання листочків мімози соромливої при доторканні до них - це властивість__.
ІII. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми знаємо, що Землю населяють організми. Вони с далеко на Півночі і в Антарктиді, у спекотній Африці, високо в горах, у глибинах морів і океанів, в умовах, які здаються майже не придатними для життя. Що вже казати про ліси, поля, луки, річки, озера. Якщо поглянути навкруги, ми побачимо розмаїття організмів: дерева, кущі, трави, гриби, комахи, звірі... На березі річки або озера можна побачити зелену жабу, у ґрунті - дощового черв'яка, на деревах щебечуть птахи, а десь далеко в океані плаває велетень синій кит... Вони такі різні: великі і малі, рухливі і майже нерухомі, прикріплені корінням до землі. Вони літають, бігають, плавають, риють ходи у ґрунті. Вони живуть на нашій планеті. Людина здавна вивчала їх, бо її життя тісно пов'язано із живими організмами. Щоб легше було вивчати все розмаїття живого, вчені поділили організми на групи. Які то групи? Які організми до них належать? Давайте дізнаємося.
Завдання уроку.
1. Визначити основні причини різноманітності життя на Землі.
2. З'ясувати, що таке середовище життя організмів.
Я. Визначити характерні особливості представників різних груп живої природи: бактерій, грибів, рослин, тварин.
4. Ознайомитися з неклітинною формою життя - вірусами.
III. Вивчення новою матеріалу.
1. Середовище життя - «рідна домівка» організмів, різноманітність середовищ життя організмів, пристосування до них, уточнення поняття «середовище життя», «біорозмаїття», причини різноманітності організмів.

* Пригадайте середовища, у яких мешкають організми нашої планети.

* Роздивіться мал. 11 (с. 12) скажіть, у яких середовищах мешкають зображені на ньому організми.

* Чому кожен організм живе тільки в певному середовищі?

*  Що середовище дає своїм мешканцям?

* Спробуйте дати визначення поняття «середовище життя»,

*  Які чинники визначають умови середовища?

*  Як ви розумієте поняття «біорізноманіття»?

*  Поміркуйте, чому людина здавна вивчала не тільки організми, а  й середовища їх життя.
2. Групи організмів живої природи : бактерії, гриби, рослини, тварини; загальна характеристика різних груп живої природи, особливості живлення організмів, здатність зелених рослин до фотосинтезу.
А. Бесіда з елементами розповіді, робота з мал. 11-13 (с. 12-14).
Б. Робота учнів у групах. Учні об'єднуються у групи відповідно до чотирьох груп організмів, одержують відповідну наочність і завдання:
I група «бактерії»:

1) У яких середовищах мешкають бактерії? Які особливості їх будови?

2) За допомогою якого приладу вивчають будову бактерій?

3) Що ви знаєте про бактерію  кишкову паличку? Де вона мешкає?

4) У якому середовищі живуть ціанобактерії? Який вигляд вони мають?

5) Пригадайте, яке значення мають бактерії у природі? Чому людина повинна їх вивчати?
II група «гриби»:

1) на які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло?

 2) Які ознаки грибів спільні з ознаками рослин?

3) Чим вони відрізняються від рослин?

4) Які ознаки тварин мають гриби?

5) Чим вони від них відрізняються?

б) Яке значення мають гриби у природі?

7) Чому людині необхідні знання про гриби?
ІІІ група «рослини»:

1)У яких середовищах живуть рослини?

2) На які групи поділяють рослини за кількістю клітин, а яких складається їхнєтіло?

3) Наведіть приклади одноклітинних і багатоклітинних рослин.

4) Поміркуйте, чи всі властивості живого притаманні зеленим рослинам?

5) Яка головна особливість зелених рослин відрізняє їх від представників ігших груп?

 6) Що таке фотосинтез?

7) Яке значення зелених рослий для існування життя на нашій планеті?

8) Як розумні розумні менканці нашої планети люди повинні ставитися до рослин?
IV група «тварини»:

1) У яких середовищах мешкають тварини? Як вопи пересуваються в цих середовищах? Наведіть приклади.

2) На які групи поділяють тварин за кількістю клітин, з яких складається їх тіло? Наведіть приклади представників цих груп.

3) Чим тварини відрізняються від рослин і грибів?

4) Як живляться тварини?

5) Яке значення тварин у природі? Чому їх необхідно охороняти?
3. Формування поняття про неклітинні форми життя - віруси, вплив вірусів на інші організми, необхідність знань про будову і життєдіяльність вірусів - розповідь, повідомлення учнів, робота з малюнком 15 (с. 14), демонстрація таблиць, картин, слайдів із зображенням вірусів.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Закріплення доцільно проводити в міру поновлення і поглиблення звань упродовж роботи на уроці.
V. Узагальнення та систематизація знань. Зробіть висновок:

1. Які причини біорізноманіття організмів на нашій планеті?

2. Що спільного і в чому відмінність представників різних груп організмів: бактерій, грибів, рослин, тварин?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати § 3 підручника і записи в зошиті, виконати тестові завдання, підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», підготувати повідомлення, міні-презентації про методи вивчення організмів.

 

 

Урок 4. МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

Цілі : поновити і розширити знання учнів про методи, які використовують для вивчення об'єктів природи; дати характеристику і визначення основних методів, спостереження, порівняння, опис, експеримент; на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світотяи учнів, показуючи значення різних методів дослідження для розвитку логічних наук, медицини, сільського господарства, промисловості, охорони і поліпшення стану навколишньої природи; продовжити сформувати вміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, знаходити в тексті відповіді на запитання; формувати  спостережливість, допитливість, розуміння необхідності охороняти рідну природу.
Очікувальні результати: учні:

практикуватимуть метод спостереження біологічних об’єктів

оперуватимуть термінами: - біологія, спостереження, експеримент

наводитимуть приклади:- методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

робитимуть  висновки: про пізнаванність природи

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнаная: лупа, мікроскоп, кімнатні рослини, квітучі рослини (айстра, хризантеми), електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Життя людини завжди було тісно пов'язано з природою. Природа давала людям усе: їжу, одяг. Вона і захищала людину, і загрожувала їй. Тому людина повинна була вивчати  та спостерігати за тілами живої і неживої природи, за всіма змінами, що відбуваються в навколишньому світі, щоб передбачати негативні впливи природи, протистояти їм, щоб вижити в цьому загадковому світі. Протягом століть поступово накопичувалися знання про природу. Вчені на базі цих знань і новітніх відкриттів розробили багато методів дослідження природи, які застосовують і в біології. Деякі методи вивчений природи вам вже відомі з природознавства. Пригадаємо їх і знайомимося з іншими методами.
Завдання уроку.
1. Визначити основні наукові методи дослідження природи.
2. З'ясувати значення кожного методу для вивчення живоі природи.
3. Ознайомитися з особливостями експериментальних методів дослідження.
4. З'ясувати значення результатів різних методів дослідження для людства.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Методи, які найчастіше застосовують під час вивчений живих об'єктів; спостереження - найдавніший і найпошириніший метод.

1. Які методи вивчення природи ви знаете? Який з них найдавніший?

2. Наведіть приклади народних прикмет. На основі якого методу складались ці прикмети? 3. Яке значення мав цей найдавніший метод для людини?
Прикладами прикмет (записані на дошці, моніторі): «Теплий березовий вечір -до теплого дощового літа», «Сухе і жарке літо віщує морозну і малосніжну зиму», «Якщо осінь похмура - буде дощова весна» , «Суха і холодна весна - до холодного літа», «Грім у вересні провіщає теплу осіпь».
2. Порівняння метод, який дає змогу знаходити подібності і відмінності під час вивчення подібних організмів, зв'язок методу порівняння з методом спостереження.
3. Описовий - один з найдавніших методів вивченнл організмів переважно за їх зовнішніми ознаками, зв'язок описового методу з порівняльним - виявлення під час порівняння своєрідності об'єкта .
4. Експеримент, характеристика методу, послідовність дій дослідника при застосуванні методу, класифікація методу: польові і лабораторні експерименти, їх особливості, значення результатів експериментів для науки, приклади експериментальних досліджень у біології.
б. Значення знань з біології організмів для людини; проблеми, що стоять перед людством, шляхи їх вирішення, зв'язок біології з медициною, сільським господарством, різними галузями промисловості, справою охорони природи, значення розвитку біології для гармонійного поєднання інтересів людини і природи, формування поняття «біоніка», значення цієї галузі біології.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть основні методи вивчення живого.

2. Порівняйте методи дослідження, спостереження та експеримент. Що між ними спільного, а що відмінного?

3. Як пов'язані між собою описовий і порівняльний методи?

4. Яке значення мають методи дослідження організмів?

 5. Яке значення мають лікарські рослини?

6. Як пов'язані між собою біологія і медицина? Біологія і сільське господарство? Промисловість?

7. Поміркуйте, чому біологію вважають науко» майбутнього.
IV. Узагальнення та систематизація знань. 
А. Заповнення таблиці: «Характеристика методів дослідження природи».
Б. Обговорення запитання: Чому біологію вважають наукою майбутнього?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст § 4, продумати і підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте»; підготувати доповіді на тему «Історія вивчення клітини».

Урок 5. КЛІТИНА

Цілі : сформувати в учнів поняття про клітину як найменшу одиницю будови організмів, поновити первинні знання про загальну характеристику і будови клітини, ознайомити з короткою історією вивчення клітини; сфомувати в учнів поняття «цитологія», «клітинна теорія»;  на матеріалі уроку формувати в учнів світоглядні висновки про пізнаваність органічного світу і будови організмі, роль учених у вивченні будови і біололії організмів і значення цих знань для людства;  формувати вміння і навички працювати з малюнками і текстом підручника, виконувати роботу в зошиті за завданням, порівнювати, робити висновки, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів.
Очікувальні результати: учні:

робитимуть висновок:  клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа;  організми мають клітинну будову;  клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови;

усвідомлюватимуть:  можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

оцінюватимуть внесок учених у розвиток знань про клітину;

обґрунтовуватимуть судження: клітина – цілісний об’єкт живої природи

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: лупи, мікроскоп, шматочки м'якоті кавуна, яблука, помідора; таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини». «Збільшувальні прилади», комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Увесь світ живого на нашій планеті враховує майже два мільйони видів організмів. Усі вони відрізпяються один від одного розмірами і формою тіла, забарвленням, способом життя і багатьма іншими ознаками, але в усіх них є спільне. Поміркуйте, що саме. Усі живі організми складаються з малоньких «цеглинок» - клітин. Більшість клітин живого мають надто малі розміри, тому для вивчення їхньої будови використовують збільшувальні прилади, які дають змогу отримувати збільшене в багато разів зображення клітин, зазирнути всередину клітини, розгадати багато її таємниць. Серед таких приладів найбільш розповсюдженими є мікроскоп. Само мікроскоп, який і сам має цікаву історію появи на світ, дозволив вивчати клітини і відповісти на запитання: Що тако клітина?
Завдання уроку.
1. З'ясувати, чому клітину вважають одиницею будови організмів.
2. Ознайомитися Із задачами науки цитології та основними етапами її розвитку.
3. З'ясувати, який внесок у розвиток біології зробили вчені світу.
4. Ознайомитися з основними положеннями клітинної теорії.
II. Вивчення нового матеріалу. ,
1. Клітина - найменша чистина живого, загальна характеристика будови і життєдіяльності клітини; особливості функціонування клітин одноклітинного і багатоклітинного організму.

 2. Цитологія - наука, що вивчає клітину; історія і основні етапи розвитку цитології як науки, анесок учених у відкритті тя і дослідження клітини. 
3. Формування поняття про основні положення клітинної теорії, загальне обґрунтування кожного положення з наведенням конкретних прикладів .
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Чому клітину вважають одиницею будови організмів?

 2. Чим відрізняються за будовою одноклітинні і багатоклітинні організми?

 3. Що в них спільного?

4. Що вивчає наука цитологія?

5. Назвіть імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини. Яке значення мали їх роботи для розвитку цитології?
Б. Робота с тестовим завданням на с 23 підручника.
IV. Узагальнення та систематизація знань. Завдання: на основі знань, отриманих на уроці, і тексту підручника заповніть таблицю «Учені - дослідники клітини».
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст § 5, підготувати відповіді на запитання на с 23 підручника, підготувати повідомленая про перші збільшувальні прилади.

Урок 6. МЕТОД СВІТЛОВОЇ МІКРОСКОПІЇ

Цілі :  поглибити знання учнів про методи вивчення організмів, ознайомити з методом світлової мікроскопії, збільшувальними приладами: світловим мікроскопом, ручною лупою, штативною лупою, правилами роботи з ними;  продовжити формувати в учнів наукове розуміння необхідності і оволодіння методами дослідження організмів для вивчення їх будови і процесів життєдіяльності, переконати учні в значущості цих знань для і людини, створення сприятливих умов для існування організмів, їх життєдіяльності, охорони і збереження; формувати в учнів уміння і навички роботи з мікроскопом, виконувати практичну роботу, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, бережливе ставлення до обладнання.
Очікувальні результати: учні:

усвідомлюватимуть:  можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень;

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь І навичок.
Наочність та обладнання: лупи, мікроскопи, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ. 
I. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети і завдань уроку.

Рослини, гриби, тварини, бактерії  - живі  організми. Вони живляться, дихають, ростуть розвиваються. Як відбуваються ці процеси в одноклітинних і багатоклітинних організмах? На це питання ми обов'язково знайдемо відповідь, але пізніше, Спочатку треба вивчити їх мікроскопічну будову і першим кроком до цього буде знайомство я будовою збільшувальних приладів і правилами роботи а ними. Само вони дадуть нам змогу зазирнути всередину клітини і вивчити її будову.

 Завдання уроку.
1. Вивчити будову збільшувальних приладів.
2. Ознайомитися з правилами роботи з мікроскопом.
3. Навчитися налаштувати шкільний оптичний мікроскоп те отримувати чітке зображення мікроскопічного об'єкта.
4. Навчитися замальовувати біологічні об'єкти.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Лупи - найпростіші збільшувальні прилади, знайомств з  будовою ручної і штативної лупи, їх збільшувальні можливості і використання в роботі.

2. Мікроскоп - прилад для глибшого вивченая будови клітин. Знайомство з походженням слова "мікроскоп", особливості будови і правила роботи зі світловим мікроскопом.  Знайомство з «Правилами роботи зі світловим мікроскопом» (с. 26);

I. Вступна бесіда - рекомендації щодо виконання роботі (перша робота в 6-му класі);
II. Контроль і допомога під час виконання учнями роботи. 
ІІІ. Рекомендації для формулювання висновків на підставі
виконаної роботи; обговорення з учнями варіантів висновків, запис їх у зошиті.
3. Електронний мікроскоп - дослідження дрібних структур клітини, значення, використання в дослідженнях, пришит відмінності роботи електронного мікроскопа від світлового.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Які прості збільшувальні прилади ви знаете?

2. Що можна роздивитись за допомогою лупа?

3. Чому шкільний мікроскоп називають світловим?

4. Що ви побачили, розглядаючи запропонований вам об'єкт?

5. Як підрахувати, у скільки разів збільшує світловий мікроскоп?
IV. Узагальнення та систематизація знань. Зробити висновок:

1. Яке значення для вивчення організмів мають збільшувальні прилади?

 2. Які положення клітинної теорії підтверджує наука цитологія?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 6, підготувати відповіді на тестові завдавші і запитання на с. 28-29 підручника

Урок 7. ПРАКТИЧНА РОБОТА 2. Виготовлення мікропрепаратівшкірки луски цибулі.

Цілі : продовжити знайомити учнів з методами дослідження в біології, ознайомити з особливостями методу культури клітин, сформувати поняття «тимчасовий мікропрепарат». «постійний мікропрепарат». навчити учнів виготовлювати тимчасові мікропрепарати і працювати з ними; формувати в учнів розуміння необхідності володіти практичними навичками для вивчення живих об'єктів, для пізнання будови організмів і розуміння на базі цих знань процесів життєдіяльності, що відбуваються в слггинах організмів;  продовжити формування вмінь і навичок виконання практичної роботи, роботи з мікроскопом, виготовлення тимчасових мікропрепаратів, роби ги відповідні висновки;  виховувати охайність під час виконання роботи, бережне ставлення до обладнання, виконання правил роботи з мікроскопом.
Очікувальні результати: учні:

розпізнає:  на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові;

уміє:  виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля

робить висновок:  організми мають клітинну будову;

 Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: мікроскопи, цибулина цибулі городньої, пінцет, предметне скло, склянка з водою, піпетка.

ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.
A. Фронтальна бесіда за запитаннями:

1. Які методи вивчення організмів ви знаєте?

2. Які методи вивчення клітини ви знаєте?

3. Яке значення мас мікроскоп у біологічних дослідженнях?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Мікроскопія один з основних методів досліджений клітин. Щоб вивчити будову клітини, необхідно підготувати її до дослідження. Для цього використовують спеціальні методи, які дають змогу вивчати клітини як у живому, так і у фіксованому стані. Під час виконання практичної роботи і ви ознайомилися з будовою рослинної клітини, використовуючи постійний мікропрепарат. Чому він називається «постійний*? Як його виготовлюють? Якщо є постійні мікропрепарати, то, мабуть, є й непостійні, або тимчасові? На яких мікропрепаратах краще вивчати будову клітин, на яких процеси їх життєдіяльності? Як виготовити ці мікропрепарати? Багато цікавих запитань, відповіді на них знайдемо на уроці.
Завдання уроку.
1. З'ясувати сутність методу культури тканин, його використання і значення.
2. Навчитися виготовляти тимчасові мікропрспаратм і працювати з ними за допомогою світлового мікроскопа.
3. Виконувати рисунки біологічних об'єктів.
III. Вивчення нового матеріалу.

1. Формування вміння самостійного виготовлення мікропрепарату. Ввиконання учнями практичної роботи 2 «Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі» за текстом і малюнком підручника або в зошиті для практичних робіт.

2. Бесіда з правил безпеки під час виконання практичних робіт.
3. Виконання учнями роботи.
4. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаної роботи.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть відомі вам метода дослідження клітини.

2. У якому стані можна досліджувати клітину?

 З. Як виготовляють постійні мікропрепаратн?

4. Що таке тимчасовий мікропрепарат?

5. Яку будову мають клітини шкірки луски цибулі?

 6. Робота с тестовим завданням підручника на с. 32.
V. Узагальнення та систематизація знань.

1. Яке значення для вивчення клітини має вміння виготовляти мікропрепаратн?

2. Який це метод вивчення живої природи?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи вчави на уроці.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання. Опрацювати текст § 7, дати відповіді на ???? усно.

Урок 8. КЛІТИННА МЕМБРАНА

Цілі: поновити і потибити знання учнів про будову клітини, сформувати знання про структуру оболонки клітини, ознайомити з функціями і значенням клітинної мембрани, визначити риси відмінності оболонок клітин рослин і тварин;  формувати розуміння взаємозв'язку будови клітинних структур з їх функціями: уявлення про відсутність чіткої межі в будові між рослинами і тваринами на клітинному рівні;  сформувати чітке розуміння понять; «клітинна мембрана», «клітинна оболонка», «органели»;  продовжити формувати в учнів навички роботи з текстом і малюнками підручника, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки на основі порівняння, розвивати біологічну мову і біологічне мислення учнів;
Очікувальні результати: учні:

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади: складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок.
Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини»,  комп'ютер, мультимедійний проектор;.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

 Сьогодні ми продовжимо подорож у цікавий світ клітини,  нашим гідом і консультантом у цій подорожі буде наука цитологія. Клітину можна порівняти з ідеальним містом, у якому ні на хвилину не припиняється життя, усі його процеси відбуваються злагоджено і послідовою завдяки слухняним мешканцям і невтомним працівникам цього міста. Хто вони, ці невтомні працівники? Як вони забезпечують життя клітини?
Завдання уроку.
1. Ознайомитися з особливостями будови рослинної і тваринної клітини.
2. Визначити спільні ознаки і відмінності рослинної і тваринної клітини.
3. Визначити функції клітинної мембрани.
4. Визначити функції клітинної оболонки рослинної клітини.
II. Вивчення нового матеріалу.
Загальна подібність будови клітин всіх організмів, основні компоненти клітини: клітинна мембрана, цитоплазма, ядро.

1.  Назвіть основні частини рослинної клітина.
   2. Які з них ви бачили під час виконання практичної робота?
   3. Покажіть їх на таблиці (малюнку),
   4. Формування поняття «органели клітини», «клітинка мембрана».

Формування поняття про функції клітинної мембрана:

а) забезпечення транспорту різних речовин, пояснення механізму їх транспорту, значення явища вибіркового проникнення речовин через мембрану;

б) захисна функція мембрани, значення;

в) роль мембрани в забезпеченні міжклітинних

 1. Пригадайте, що таке дифузія. Який її принцип?

2. Поміркуйте, як на основі цього принципу клітинна мембрана може пропускати всере-дину необхідні їй речовини.

3. Як ви думаете, які це мають бути речовннн?
ПІ. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

1. Що таке органели?

2. Що собою і нами клітинна оболонка?  Які функції вона виконує?

3. Назвіть функції клітинної мембрани.

4. Яку будову мають клітини листка елодеї?

 5. Що спільного в будові клітини листка елодеї і клітини шкірки соковитої луски цибулі? Чим вони відрізняються? 
IV. Узагальнення та систематизація знань.

1. Порівняйте будову рослинної і тваринної клітини, що в них спільного, чим вони відрізняються?

2. Чи є чітка відмінність між будовою рослинної і тваринної клітини?

3. Яві положення клітинної теорії підтверджують знання про будову клітин рослин і тварин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст § 8, уважно роздивитися всі малюнки в тексті підручника, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 35.

Урок 9. ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ КЛІТИНИ

Цілі :  продовжити вивчення будови рослинної клітини, визначити особливості внутрішнього середовища клітини - цитоплазми, її хімічний і компонентний склад; ознайомити із загальною характеристикою і значенням речовин, що входять до складу цитоплазми, дати уявлення про клітинні включення, клітинний скелет, обмін речовин;
продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у можливостях пізнаваності тонких структур живого і їх складу для вивчення процесів їх життєдіяльності;  на матеріалі уроку продовжити формувати навчальні вміння иввички роботи з текстом та малюнками підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, аналізувати матеріал, який вивчають.
Очікувальні результати: учні:

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади: складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: таблиці «Будова рослинної клітини», «Будова тваринної клітини», фотографи, малюнки, електронні колекції із зображенням клітин, їх структур, клітинних включень, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

 Фронтальна бесіда за запитаннями:

1. Назвіть основні частини клітини, які можна побачити під світловим мікроскопом.

2. Як називають постійні структури клітини?

3. Яку будову має клітинна оболонка?

4. Що таке клітинна мембрана?

5. Наявіть функції клітинної мембрани.

6. Як речовини проникають скрізь мембрану?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомленим теми і завдань уроку. Сьогодні ми продовжимо екскурсію в ідеальне місто. Ми вже ознайомились із системою його укріплення - оболонкою та клітинною мембраною - і знаємо, через які отвори в цьому укріпленні ми можемо проникнути в місто-клітину, її внутрішнє середовище. Уявіть, що ми перебуваємо всередині клітини найдосконалішому у світі «місті», : тому що тут все працює бездоганно. Частина необхідних для життя речовин надходить у клітину з навколишнього середовища, решту речовин вона виробляє сама і розподіляє їх між органелами. Клітина не тільки виробляє необхідні їй речовин,  а ще й запасає їх на «чорний день» у спеціальних комоpax. Що це за речовини? Що собою становить внутрішнє середовище клітини? Дізнаймося. Завдання уроку.
1. Визначити, що собою становить внутрішній вміст клітини.
2. З'ясувати, які речовини входять до складу клітин.
3. Визначити призначення і функції клітинних включень.
4. Ознайомитися з властивостями і функціями цитоплазми.

5. З'ясувати значения обміну речовин, що відбувається в клітині, для процесів її життєдіяльності.
III. Вивчення нового матеріалу. 
1. Формування поняття внутрішнього середовища клітинну цитоплазма, її склад.
2. Поновлення і поглиблення знань учнів про хімічний склад живого; неорганічні речовини клітини: вода і мінеральні солі, та органічні: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, їх значення в житті клітини,
А. Розповідь з елементами бесіди.
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Який хімічний склад клітин?» і підготуйте відповіді на запитаная  :

 1. Які властивості живого характерні для клітини?

2. Які речовини переважають у живому вмісті клітини?

3. Охарактеризуйте їх значення для життя клітина. 4

4. Звідки клітина отримує енергію для процесів життєдіяльності?
В. Ознайомлення з особливостями функцій цитоплазма, з процесами, що відбуваються в ній, їх значенням

 Формування поняття «клітинні включення», статус, розташування і значення в житті клітини, види включень. 
Клітина - жива одиниця організмів; обмін речовин - головний прояв життєдіяльності, складові обміну речовин, і значення; зміна іІ перетворення речовин у процесі обміну, запасання речовин.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

 1. Що собою становить внутрішнє середовище клітини?

 2. Назвіть властивості і функції цитоплазми.

3. Які хімічні речовини входять до складу цитоплазми?

4. Яке значення в житті клітини мають неорганічні речовини?

5. Яка роль органічних речовин: білків, жирів, вуглеводів?

6. Як ви вважаєте, чому дітей годують кашами, приготовленими з насіння пшениці, вівса, рису?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 38 підручника.
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань:

1. Доведіть, що в клітині відбувається обмін речовий.

2. Чому клітину можна назвати не тільки ідеальним «містом», а ще й «біохімічною лабораторією»?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати § 9, підготувати відповідь на запитання: Чим органели відрізняються від включень?, повторити текст § б, 7.

 

Урок 10. ОРГАНЕЛИ КЛІТИНИ

Цілі: продовжити вивчення будови рослинної клітини, ознайомити з особливостями будови і функцій її основних органел: мітохондрій та пластид, будовою вакуоль, продовжити формування уявлення про взаємозв'язок їх будови і функцій; ознайомити учнів з типами пластид, їх перетворенням, значенням у житті клітини;
- формувати на матеріалі уроку в учнів наукові погляди і переконання в можливостях пізнання будови дрібних структур живого і їх функції, значення знань про них для розуміння процесів життєдіяльності організмів;
- продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички працювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, уміння аналізувати матеріал, установлювати взаємозв'язки між будовою і функціями органел клітини.
Очікувальні результати: учень:

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади: складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: таблиці "Будова рослинної клітини", "Будова тваринної клітини", комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення тими і завдань уроку. Продовжимо екскурсію в уже добре відоме нам місто - клітину. Ми знаємо, що цитоплазма, як повітря міста, заповнює весь простір клітини, об'єднує всі органели і забезпечує їхню взаємодію, що в свою чергу забезпечує життєдіяльність клітини. Що потрібно для життєдіяльності клітини, для того щоб місто-клітина, або біохімічна лабораторія, працювали ідеально? Насамперед енергія. Ви добре знаєте, що без енергії не може працювати жоден приляд, жоден живий організм, жодна клітина. Звідки клітина отримує енергію? Які мешканці міста її виробляють, перетворюють і як використовують? Багато важливих і цікавих запитань. Треба знайти на них відповіді.
Завдання уроку.
1. Визначити будову і функції основних органел клітини.
2. Ознайомитися з видами пластид рослинної клітини, їх жярактернимн особливостями.
3. Визначити особливості будови і функцій вакуоль.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Мітохондрії - "електричні станції" клітини, їх будова, кількість у клітинах різного типу, залежність числа мітохондрій від активності клітини, функції мітохондрій.
2. Пластиди рослинних клітин; хлоропласти, особливості їх будови, функції, наявність у хлоропластах зеленого пігменту хлорофілу, його роль у процесі фотосинтезу; характеристика процесів утворення, використання і запасання органічних речовин;

3. Типи пластид рослинних клітин: хромопласти, лейкопласти, їх забарвлення, склад, функції, особливості перетворення пластид одного типу на іншій, закономірності цього.
4. Вакуолі рослинних клітин, особливості їх будови і розвитку , зміна розмірів, функції в клітині, наявність пігментів.
Робота з підручником за завданням: прочитайте текст підручника на с. 41, роздивіться мал. 43 і підготуйте відповіді на запитання:

1. Що таке вакуолі рослинних клітин?

2. Яку вони мають будову?

3. Чим вони заповнені?

4. Чому клітини плодів вишні, пелюстки квіток, коренеплоди багатьох рослий мають різне забарвлення?

5. Як змінюються розміри вакуоль? Чому?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Яку будову мають мітохондрії?

2. Які функції вони виконують?

3. Назвіть типи пластид.

4. Які з них беруть участь у фотосинтезі?

5. Яку будову мають хлоропласти?

6. Що таке хлорофіл?

7. Яка його роль у процесі фотосинтезу?

8. Чим лейкопласти і хромопласти відрізняються від хлоропластів?

9. Які перетворення можуть відбуватися э пластидами?

10. Яка будова і функції вакуоль?
Б. Робота з тестовими завданнями на с 42.
IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань:

1. Мітохондрії і хлоропласти відіграють важливу роль у постачанні клітини енергією. Чим різняться функції цих органел?

 2. Чому зеленіють бульби картоплі, які тривалий час перебували на світлі?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 10, підготувати відповіді на запитаним підручника (с. 43). Повторити з § в «Правила користування мікроскопом», з § 7«Правила виготовлення тимчасових мікропрепаратів».

Урок 11. ОСНОВНІ ОРГАНЕЛИ КЛІТИНИ

ЦІЛІ:  закріпити знання учнів про основні органвли клітини, їх будову і функції; довести в процесі лабораторного дослідження, що клітина жива одиниця рослинного організму;
- формувати в учнів науковий світогляд, демонструючи на матеріалі уроку доступність пізнання процесів життєдіяльності, що відбуваються в найдрібніших структурах живого навіть на шкільному рівні;
- продовжити формування вмінь працювати з наочністю, дидактичним матеріалом, визначати особливості будови клітини та її органел, порівнювати, робити умовиводи;
Очікувальні результати: учень:

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади: складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Тип уроку: урок формування нових знань.
Тип уроку: урок застосування знань та формування вмінь і навичок.
Наочність та обладнання: підручник, зошити, комп'ютер, мультимедійний проектор;

ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань учнів. 
А. Фронтальна бесіда за запитаннями:

1. Назвіть основні частини клітини.

2. Охарактеризуйте будову і функції: мітохондрій, хлоропластів.

3. Які види пластид ви знаєте?

4. Які функції в клітині виконують лейкопласти і хромопласти?
5. Назвіть функції клітинної стінки і клітинної мембрани.
6. Що собою становлять клітинні включення? У якому стані вони бувають у клітині?
Б. Робота з дидактичними картками (німими схемами) з визначення будови клітини.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми з вами ознайомились з будовою клітини, її основними органелами і функціями. Всі клітинні органели занурені в цитоплазму, яка об'єднує їх, забезпечує їх взаємодію і тим самим сприяє злагодженій роботі клітини, усім процесам життєдіяльності цієї унікальної біохімічної лабораторії клітини, або, як ми її ще називали, ідеального міста. Як у цьому переконатися? Для цього проведемо ще одне лабораторне дослідження.
Завдання уроку.
1. Охарактеризувати особливості будови і функцій органел клітини.
2. Виготовити тимчасовий мікропрепарат живих клітин листка елодеї.
3. З'ясувати, у якому стані перебуває цитоплазма живої клітини рослини.
4. Довести на підставі проведеного дослідження, що клітина - жива одиниця рослинного організму.
III. Виконання учнями лабораторного дослідження «Рух цитоплазми в клітинах листа елодеї».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт.
II. Контроль за проведенням учнями дослідження: виготовленням тимчасового мікропреперату, виконанням правил роботи з мікроскопом під час роботи з ним.
III. Обговорення результатів досліду і варіантів висновків на підставі виконаної роботи.
Рух цитоплазми і подразливість (дія освітлення і температури) є невід'ємними властивостями живого.
IV. Закріплення матеріалу уроку. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть основні частини рослинної клітини.

2. Які органели входять до складу клітини?

3. Які типи пластид трапляються в рослинній клітині?

4. Яку форму і колір мають хлоропласти? Чому вони забарвлені в зелений колір?

V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення положення: «Доведіть, що клітина - одиниця будови рослинного організму».
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: повторити матеріал §8-10.

Урок 12. ЯДРО КЛІТИНИ

Цілі: сформувати в учнів знання про ядро як важливий компонент клітини, ознайомити з його будовою, функціями і роллю в клітині: визначити будову хромосом, особливості їх стану в різні періоди життя клітини і значення у передачі спадкової інформації від материнської клітини до дочірніх, визначити роль ядерця в житті клітини;
- на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, їх переконань у можливостях пізнання будови і функцій найменших структур організму і значення знань про них у вивченні живою;
- продовжити формування вмінь і навичок працювати з малюнками підручника, аналізувати матеріал, встановлювати взаємозв'язки між будовою структур клітини і їх функціями, застосовувати набуті знання для виконання самостійної роботи, працювати в групах; виховувати взаємоповагу у спільній діяльності
Очікувальні результати: учень:

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади: складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: підручники, зошити, комп'ютер, мультимедійний проектор,
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Повернімося до ідеального міста і пригадаймо, що це місто, у якому все працює алагоджено і бездоганно. Хто керує цією злагодженою роботою, що є центром управління всіх процесів, які відбуваються в крихітній комірці живого? Це ядро клітини. Саме від нього надходять накази до кожної органели, саме тут приймаються всі рішення, пов'язані Із життєдіяльністю клітини цього ідеального міста, екскурсію по якому ми завершуємо, познайомившись з особливостями будови, значенням ядра і його компонентів для життєдіяльності клітини.
Завдання уроку.
1. Визначити особливості будови і функцій ядра клітини.
2. З'ясувати функції складових ядра: ядерної оболонки, ядерного соку, хромосом.
3. Ознайомитися з особливостями будови і складом хромосом.
4. Визначити роль хромосом у клітині.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Ядро - центр керування процесами життєдіяльності клітини; формування поняття про ядерні і без'ядерні клітини, тривалість життя без'ядерних клітин.

2. Будова ядра; особливості будови і функцій його склалових: ядерної оболонки, ядерного соку, хромосом, ядерця; формування поняття про утворення хромосом і стану хромосом під час поділу материнської клітини.

3. Формування знань про основні функції ядра:

1) зберігання спадкової інформації;

2) ядро - центр керування процесами життєдіяльності клітини; формування поняття про роль нуклеїнових кислот у синтезі білків у клітині; ядерця, їж склад і функції - утворення складових рибосом, роль рибосом в утворенні білків.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть складові ядра.

2. Яку будову має ядерна оболонка?

3. Які функції вона виконує?

4. Поміркуйте, у чому проявляється взаємозв'язок будови ядерної оболонки та її функцій. 5. Який склад має ядерний сік?

6. Що таке ядерця? Які функції вони виконують?

7. Яка будова і функції хромосом?

8. Назвіть функції ядра.
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 44 підручника.
IV. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питання:

Чому в клітин, які не мають ядра, обмеженая термін життя?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлекси.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати; текст §11, підготувати відповіді на запитання на с. 45, повторити текст § 8-10

Урок 13. РІСТ І РОЗМНОЖЕННЯ КЛІТИНИ

Цілі: продовжиги формування знань про процеси життєдіяльності клітин; ознайомити учнів з процесом поділу клітини як основою її росту, розвитку, розмноження; визначити роль ядра і хромосом у процесі поділу, значення властивості живого - здатності до розмноження на основі здатності клітин до поділу;
- продовжити формування наукового світогляду учнів, показуючи пізнаваність складних процесів, що відбуваються в клітині, значення знань про них для розуміння процесів росту і розвитку організмів;
- формувати вміння працювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання, застосовувати засвоєні знання під час виконання самостійної роботи; виховувати вміння уявляти, аналізувати, бажання пізнавати процеси, що відбуваються в органічному світі.
Очікувальні результати: учень:

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади: складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: підручники, зошити, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть основні властивості живого.

2. Пригадайте, які методи застосовують для вивчення організмів.

3. Які методи використовують для вивчення клітини?

4. Назвіть основні органели клітини.

5. Охарактеризуйте будову і функції оболонки клітини; хлоропластів; клітинної мембрани; вакуоль; цитоплазми; клітинних включень; мітохондрій; рибосом.

 6. Які речовини запасає клітина.

7. Які органічні речовини беруть участь у збереженні і передачі спадкової інформації?

8. Які процеси, які ми спостерігали при дослідженні клітини, свідчать про те, що клітина має властивості живого?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми з'ясували, що для клітини характерні властивості живого, знаємо, як відбувається обмін речовин, як клітина «спілкується» із сусідніми клітинами, як вона живиться, дихає, хто постачає їй енергію. Але це не всі властивості, притаманні живому. Ми знаємо, що організми розмножуються, ростуть, розвиваються. Ці властивості характерні і для клітини. Як відбуваються ці надзвичайні і такі важливі процеси в клітині?
Завдання уроку.
1, Визначити характерні особливості та умови росту клітин.
2. З'ясувати стани й особливості процесу поділу клітини.
3. Визначити біологічне значення процесу поділу клітин для організмів.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Ріст клітини - одна з головних властивостей живого, характеристика процесу росту клітини, будівельний матеріал, для збільшення розмірів клітини та її об'єму, термін росту клітин.
2. Поділ клітини, особливості процесу поділу, характеристика змін, що відбуваються з хромосомами, значення цих змін у передачі спадкової інформації дочірнім клітинам; біологічне значення процесу поділу клітин

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке ріст?

2. За рахунок чого клітини ростуть?

3. Завдяки чому збільшується кількість клітин?

4. Із чого починається поділ клітини? Чим він завершується?

5. Яка роль хромосом у поділі клітини?
Б. Робота с тестовими завданнями на с 47 підручника.
V. Узагальнення та систематизація знань.
A. Обговорення питань:

І. Чому мільярди клітин одного багатоклітинного організму мають однакову спадкову інформацію?

 2. Яке значення мас здатність клітин до розмноження?
Б. Робота за завданням: відкрийте підручник на С 22, вийдіть на мал. 24 фотографію вченого Р. Вірхова і пригадайте, який внесок у дослідження клітини зробив цей учений.
B. Прочитайте на с 23 основні положення клітинної теорії  і на основі отриманих знань обґрунтуйте кожне з них.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацюватші текст і малюнки § 12, виконати тестові завдання на с. 47 (якщо не виконувалися на уроці), підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте»; повторити матеріал § 1-11. 
підготуватися до перевірки знань з тем «Вступ», «Клітина».

Урок 14. ВСТУП. КЛІТИНА

Цілі: узагальнити, систематизувати, відкорегуваги та проконтролювати набуті учнями знання з тем «Вступ», «Клітина»:
- розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння застосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Очікувальні результати: учень:

оперує термінами: клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля;

наводить приклади: складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля);

Тип уроку: урок узагальнення, систематизації і перевірки анань, умінь і навичок.
Наочність та обладнання: різнорівневі завдання І та ІІ варіант.

ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

З початку нового навчального року ми почали вивчати новий предмет - біологію, поглибили знання про живу природу, отримані при вивченні природознавства, і ознайомилися з будовою та функціями клітини і деякими її органелами. Сьогодні у вас є можливість продемонструвати свої знання як усно під час повторення матеріалу, так і письмово при виконанні контрольних завдань.
Завдання уроку.
1. Узагальнити знання з теми.
2. Перевірити вміння, набуті при виконанні практичних робіт.
3. Перевірити нміння застосовувати набуті знання з теми під час роботи з контрольними завданнями.
II. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Що вивчає біологія? Коли виникла ця наука?

2. Які біологічні науки ви знаете?

3. Назвіть основні ознаки живого.

4. Які методи використовують для вивчення організмів?

5. Який метод використовують для вивчення клітини?

6. Назвіть основні частини світлового мікроскопа.

7. Визначте збільшення мікроскопа, яке можна отримати, якщо об'єктив збільшує у 20 разів, а окуляр у 15 разів.

8. Назвіть і покажіть на таблиці основні частини клітини.

9. Укажіть функції основних органел клітини.

10. Як відбувається ріст і розвиток клітини?

11. Як клітини розмножуються?
12. Чому дочірні клітини є точною копією материнської?
13. Чим процес росту клітин відрізняється від процесу розмноження?

14. Доведіть, що клітина має всі ознаки живого.
III. Перевірка знань фактичного матеріалу.

І варіант
A. Завдання з відкритими питаннями (загальна сума балів за правильно виконані завдання - 12).
1. Назвіть органічні речовини, що входить до складу клітини.
2. Намалюйте схему будови клітин листка елодеї та укажіть, яку вони мають будову.
3. Назвіть функції: клітинної оболонки, ядра, мітохондрій.
B. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кажне правильно виконане завдання І бал)
1. Представників тваринного світу вивчає наука: 
а) екологія; б) мікологія; в) ботаніка; г) зоологія.
2. Збільшення маси і розмірів тіла організмів - це процес: 
а) розвитку; б) росту: в) живлення; г) обмін речовин.
3. Здатність організмів переходити зі стану спокою я активная! стан під впливом чинника - це: а) рух; б) подразливість; в) ріст; г) розвиток.
4. Уперше під мікроскопом власної конструкції побачив клітину:
а) Роберт Гук; б) Антоні ван Левенгук; в) Матіас ІІІлейден; г) Рудольф Вірхов.
5. До неклітинних форм життя відносять: 
а) гриби; б) мікроорганізмів; в) віруси; г) неклітинних форм не іспує.
6. Хлорофіл входить до складу пластид: 
а) хлоропластів; 6) хвямошіастів; в) лейкопластів; г) усіх пластид.
7. Центром керування всіми процесами життєдіяльності клітяаві є: 
а) мітохондрії; б) хлоропласти; в) ядро; г) вакуолі.
8. Основну роль у передачі спадкової інформації під час поділу клітини відіграють: 
а) мітохондрії; б) хлоропласти; в) хромосоми; г) цитоплазма.
9. Безперервність життя на Землі забезпечує процес: 
а) живлення; б) ріст; в) подразливість; г) розмноження.
В. Комбіновані заядашія (загальна сума балів за виконані завдання - 12). 
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильні виконане кожне тестове завдання - 0.5 бала).
1. Життя в усіх його проявах вивчає наука: 
а) зоологія; б) ботаніка; в) екологія; г) біологія.
2. Наука мікологія вивчає: 
а) гриби; б) рослини; в) тварини:  г) бактерії.
3. Постійні мікропреїшратн виготовляють для: 
а) тривалого збереження; б) негайного використання.
4. Клітинна оболонка входить до складу клітин: 
а) рослин; б) тварин; в) усіх організмів.
5. Відтворення собі подібних здійснюється завдяки; 
а) росту; б) подрааливості; в) розмноженню: г) розвитку.
6. Термін «клітина» уперте запропонував: 
а) Антоні ван Левея-гук, б) Роберт Гук, в) Ян Пуркіньє, г) Роберт Броуп.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правильно виконане завдання - І бал).
1. Клітинну будову мають: 
а) гриби; б) бактерії; в) віруси; г) рослини.
2. Постійними структурами клітини є: 
а) мітохондрії; б) цитоплазма; в) клітинні включення; г) клітинна мембрана.
3. До органічних речовий клітини відносять: 
а) мінеральні солі; б) білки; в) воду; г) вуглеводи.
Завдання на встановлення відповідності (за правильно виконане завдання - 1,5 бала)
1. Установіть відповідність між властивостями організмів і їх характеристикою.
1. живлення               А збільшення розмірів і маси організмів
2. виділення           Б здатність організмів переходити із стану спо

3. ріст                                                кою в активний стан
4. подразнення    В забезпечення організму поживними речовинами
                                                           Г поглинання кисню з повітря
                                                           Д видалення з організму продуктів життєдіяльності
2. Установіть відповідність між частинами клітині та їхніми функціями.
1 клітинна стінка    А зберігає спадкову інформацію
2 хлоропласти    В об'єднує всі частини клітини і забезпечує
3 цитоплазма         їх взаємодію
4 ядро                    В є своєрідними енергетичними «станціями»клітини  

                                                    Г підтримує форму клітини

                                                    Д здійснюють процес фотосинтезу
Завдання з відкритим питанням (за правильно виконане за вдання 3 бали)
1. Завдяки якому механізму відбувається точна передача спадкової (іформації від материнської клітини дочірнім?
 

ІІ варіант
A. Завдання з відкритими питаниями (загальна сума балів за виконані завдання 12 балів)
1. Назвіть неорганічні речовини, що входять до складу клітини.
2. Намалюйте схему будови клітин шкірки луски цибулі та вкажіть їх будову.
3. Назвіть функції: клітинної мембрани, хлоропластів, клітинних включень.
4. Як пов'язані між собою процеси розмноження розвитку клітин?
B. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (за кож не правильно виконане завдання 1 бал)
1. Представників рослинного світу вивчає наука: 
а) зоологія; б) ботаніки; а) мікологія; г) мікробіологія.
2. Поглинання і засвоєння поживних речовин з навколишньою середовища це процес: 
а) дихання; б) живлення; в) ріст; г) розвиток
3. Відтворення собі подібних це властивість організмів: 
а) розмноження; б) ріст; в) обмін речовин; г) рух.
4. Непостійними структурами клітини є: 
а) цитоплазми; б) включення; в) органели; г) ядро.
б. Своєрідними енергетичними станціями клітини є: 
а) хлоропласти; б) мітохондрії; в) вакуолі; г) включення.
6. Основна функція лейкопластів рослинної клітини: 
а) опорна; б) транспортна; в) здійснення фотосинтезу; г) запасна.
7. Живлення, дихання і виділення складають єдиний процес: 
а) ріст; б) розвиток; в) обмін речовин; г) подразливість.
8. Спадкова інформація зберігається в: 
а) цитоплазмі; б) ядрі; в) вакуолях; г) включеннях. 
9. Енергія світла необхідна для здійснення процесу: 
а) дихання; б) розмноження; в) подразнення; г) фотосинтезу.
В. Комбіновані завдання.
Завдання за вибором однієї правильної відповіді (за правильно  виконане тестове завдання - 0.5 бала)
1. Рослини вивчає наука: 
а) мікологія; б) біологія; в) ботаніка; г) екологія.
2. Метод культури тканин дає змогу: 
а) зберігати постійні мікропрепарати; б) постійно мати для дослідження живі клітини.
3. Бактерії вивчає наука: 
а) біологія; б) мікробіологія; в) зоологія; г) ботаніка.
4. Збільшення розмірів тіла - це властивість: 
а) розвиток; б) розмноження; в) живлення; г) ріст.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за  виконане завдання - І бал)
1. Неорганічними речовинами, що входять до складу клітини, є:
а) білки; б) вода; в) нуклеїнові кислоти; г) мінеральні солі.
2. Основними складовими частинами клітини є: 
а) цитоплазма; б) клітинна мембрана; в) включення; г) ядро.
3. Обмін речовин складається з процесів: 
а) живлення; б) росту; в) дихання; г) виділення.
Завдання на встановлення відповідності (за кожне правільне виконане завдання -1.5 бала):
1. Установіть відповідність між властивостями організму та їх характеристикою.
1 дихання                        А    поглинання з навколишнього середовища не-
2 розмноження                 обхідних речовин, використання їх і виділення
3 обмін речовин               в середовище продуктів життєдіяльності
4 рух                                  Б   збільшення розмірів та об'єму тіла
                                           В   переміщеная організмів у просторі
                                           Г засвоєння кисню з повітря 
                                           Д відтворення собі подібних
2. Установіть відповідність ніж частинами клітини та їх функціями:
1 ядро                     А накопичення запасу поживних речовин
2 мітохондрії   Б забезпечує транспорт речовин в клітину і за її межі
3 клітинні  включення         В центр керування процесами життєдіяльності клітини
4 клітинна мембрана            Г сприяють забезпеченню клітини енергією
                                               Д підтримує форму клітини 
Завдання з відкритим питанням (за правильну відповідь -З бали)
1. Поясніть, які властивості клітини як одиниці живого лежать в основі процесу її росту і розвитку організму в цілому.
IV. Підбиття підсумків уроку.
V. Рефлексія.

VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити текст § 2, 3, підготувати цікаві повідомлення, міні-презентації про одноклітинні тварини, що є мешканцями водойм.

Урок 15. АМЕБА, ІНФУЗОРІЯ – ОДНОКЛІТИННІ ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГАНІЗМИ

Цілі:  розширити уявлення учнів про тваринний світ, розкрити особливості будови і процесів життєдіяльності одноклітинних представників тваринною світу як цілісних організмів, як) ведуть самостійний спосіб життя і в яких відбуваються всі процеси життєдіяльності, притаманні багатоклітинному організму на прикладі амеби та інфузорії, визначити риси пристосування одноклітинних твариноподібних організмів до середовища життя. їх значення в природі; сформувати поняття про органели клітин: травна вакуоля, скоротлива вакуоля, циста та поняття "гетеротрофний тип живлення";
- на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, показуючи можливості пізнання найпростіших представників тваринного світу, значення знань про них для розуміння єдності організації усіх живих організмів планети;
- продовжити формування загальноиавчальних умінь і навичок роботи з текстом і малюнками підручника, навичок аналізувати, порівнювати біологічні об'єкти, виділяти їх істотні ознаки, проводити лабораторне дослідження, описувати біологічні об'єкти, замальовувати їх, робити висновки не основі отриманих знань і проведеного лабораторного дослідження
Очікувальні результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях): одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує: середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);  процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками: будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

оперує термінами: одноклітинні організми,

називає:  середовища існування одноклітинних організмів;

наводить приклади:  одноклітинних,

знає:  особливості будови одноклітинних;

розуміє: процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

оцінює: роль одноклітинних організмів в екосистемах;

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: таблиця "Тип найпростіших", малюнки, фотографії, колекція комп'ютерних зображень одноклітинних твариноподібних організмів, комп'ютер, мультимедійний проектор,

ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ви вже знаєте, що світ організмів на нашій планеті дуже різноманітний. Що є в цьому світі велетні і карлики. одноклітинні та багатоклітинні організми. Одних ми бачимо неозброєним оком, щоб побачити інших, потрібні збільшувальні прилади. Вивчення цих найдрібніших організмів почалося із часів винайдення мікроскопа. Ви пам'ятаєте, що першим застосував мікроскоп для біологічних досліджень дослідник природи Антоні Левенгук, тому його ще називають «батьком» науки про одноклітинні організми. Завдяки роботам багатьох поколінь учених будова і життя одноклітинних добре вивчено. Настав наш час і нам ознайомитися з ними.
Завдання уроку.
1. Визначити, у яких середовищах мешкають одноклітинні твариноподібні організми.
2. З'ясувати особливості будови і процесів життєдіяльності амеби протея.
3. З'ясувати особливості будови і процесів життєдіяльності інфузорії-туфельки
4. Визначити риси пристосування одноклітинних тварин подібних до настання несприятливих умов.

5. З'ясувати роль прісноводних одноклітинних твариноподїбних організмів у природі та житті людини.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика одноклітинних організмів, особливості їх будові та біології як цілісного самостійного організму; основні риси подібності та відмінності одноклітинних і багатоклітинних організмів. .

2. Середовище життя, особливості будови і процесів життєдіяльності амеби протея: пересування, живлення, дихання, виділення, розмноження.
А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді, міні-презентації учнів, робота з мал. 50-52 (с. 49, 50),
Б. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст § 15 «Які ознаки характерні для амеби протея?», роздивіться мал. 50-52 (с. 49-50) і підготуйте відповіді на запитання:

1. Де мешкає амеба протей?

2. Які особливості будови цього одноклітинного організму?

3. Чому амеба не має постійної форми тіла?

 4. Як пересувається амеба?

5. Як в амеби відбуваються процеси живлення, дихання, виділення?

6. Яким способом вона розмножується?

 7. Доведіть, що в амеби протея, як і у всіх організмів, відбувається обмін речовин.
3. Середовище життя, особливості зовнішньої і внутрішньої будови клітини інфузорії-туфельки, процесів життєдіяльності: живлення, дихання, виділення продуктів обміну речовин, способи розмноження, роль великого і малого ядра в клітині туфельки, пристосування до несприятливих умов, органели руху (запитання до класу: Чому інфузорія-туфелька пересувається швидше, ніж амеба протей?

4. Виконання учнями лабораторного дослідження «Спостереження інфузорій» за інструктивною карткою підручника або зошита для практичних робіт і лабораторних досліджень.
І. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт.
ІІ. Виконання учнями лабораторного дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, обговореная варіантів висновків па підставі виконаного дослідження.
ІІІ. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Які особливості будови тіла одноклітинних організмів?

2. Які ознаки характерні для амеби протея?

 3. Які процеси життєдіяльності притаманні амебі протею?

4. Що характерно для будови інфузорії-туфельки?

5. Які процеси життєдіяльності відбуваються в її тілі?

6. Як амеба та інфузорія-туфелька пристосувалися до переживання несприятливих умов?
IV. Узагальнення та систематизація знань.
А. Виконання учнями тестових аавдань і завдання рубрики "Поміркуйте" на с 52.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 13, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання  на с. 52; підготувати повідомлення про одноклітинних тварин - збудників хвороб людини.

 

Урок 16. ПАРАЗИТИЧНІ ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ

Цілі:  розширити знання учнів про різноманітність одноклітинних твариноподібних організмів, ознайомити з хара«тврними особпивостями паразитичних одноклітинних, шляхами зараження, впливом на органові людини, засобами попередження захворювань та лікуванням їх; сформувати чітке поняття термінів «організми-паразити», «малярія», «дизентерія»;
- продовжити формування наукового світогляду учнів, показуючи значення знань про особливості будови, процесів життєдіяльності і розвитку паразитичних одноклітинних тварин для попередження захворювань, зв'язок науки з практикою;
- формувати загальноиавчальні вміння і навички працювати з теїстом і малюнками підручника, розпізнавати одноклітинних паразитів на малюнках, таблицях, розвивати вміння порівнювати, встановлювати лри-чинно-наслідкові зв'язки, складати прості і складні плани тексту, на матеріалі уроку формувати в учнів санітарно-гігієнічні навички.
Очікувальні результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях): паразтитчні одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує: середовища існування та будову одноклітинних паразитичних організмів (на прикладі вивчених);  

усвідомлює: небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: колекції комп'ютерних зображень одноклітининних паразитичних твариноподібних організмів, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть відомі вам одноклітинні твариноподібні організми.

2. Які ознаки живого притаманні одноклітинним твариноподібним організмам?

3. Охарактеризуйте одноклітинні твариноподібні організми з використанням наочності за планом: 1. Середовища життя. 2. Органела руху. 3. Форма тіла. 4. Живлення. 5. Дихання. 6. Виділеная. 7. Розмноження. 8. Пристосування до несприятливих умов. 9. Значення в природі. 10. Значення в житті людини.
Б. Перевірка складання учнями простих і складних планів (виконання домашнього завдання) і розповідь учнів про особливості будови та процесів життєдіяльності одноклітииках твариноподібних організмів за складеними ними планами. Запитання до класу: За яким планом, простим чи складним, краще відтворювати навчальний матеріал?
B. Самостійна робота учнів за завданням: із запропонованого переліку ознак вибрати характерні ознаки, позначені цифрами: I варіант - для амеби протея, II варіант для інфузорії-туфелькн. (Ознаки надруковано на папірцях і розкладено на кожному столі, написано на дошці або на моніторі комп'ютера.)
Ознаки: 1 - тіло складається з однієї клітини, 2- форма клітини непостійна, 3 - має постійну форму тіла, 4 - рухається за допомогою численних війок, 5 - рухається за допомогою несправжніх ніжок, 6 - рух забезпечує джгутик, 7 - тіло вкрите лише клітинною мембраною, 8 - живиться бактеріями, 9 - живлення за допомогою фотосинтезу, 10 - має два ядра: велике і мале, 11 - має лише одне ядро, 12 - їжа перетравлюється в травній вакуолі. 13 - надлишок води з клітини виводить скоротлива вакуоля, 14 - неперетравлені рештки їжі виводяться назовні через поверхню тіла, 15 — дихає киснем, розчиненим у воді. 16 розмножується поділом клітини навпіл, 17 - за настання несприятливих умов утворює цисту.
Г. Самостійна робота з дидактичними картками - німими схемами будови амеби протея та інфузорії-туфельки (по варіантах) за завданням: зробіть підписи до схеми будови (запропонованої тварини) та укажіть функції її органел.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми ознайомилися з двома представниками одноклітинних твариноподібних організмів, які вільно живуть у прісних водоймах у товщі води або на дні, пересуваються, живляться, "дихають, розмножуються - живуть своїм «мирним» життям. Багато з них, як ви знаєте, приносять користь. Але поруч із мирними мешканцями, трапляються одноклітинні, які обирають середовищем свого життя інші організми, оселяючись на поверхні їх тіла або всередині і завдаючи їм шкоди. Які це організми? Чому про них треба знати? Як захистити себе від одноклітинних «ворогів», які спричиняють захворювання? На цьому уроці ми ознайомимося з деякими з них і дізнаємося, як себе захистити від них.
Завдання уроку.
1. З'ясувати, які організми наливають паразитами і як вони впливають на інші організми.
2. Ознайомитися з найпоширенішими паразитами людини.
3. З'ясувати шляхи проникнення паразитів в організм людини,
4. Ознайомитися з особливостями будови і процесами життєдіяльності дизентерійної амеби.
5. Визначити збудника та особливості перебігу небезпечного захворювання людини - малярії.
6. З'ясувати способи уникнення зараження людини паразитами.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Поновлення понять «паразити», «паразитичні тварини», загальна характеристика їх способу життя, приклади паразитичних одноклітинних тварин

2 Амеба дизентерійна, середовище життя, особливості будови її клітини, особливості процесів життєдіяльності, негативний вплив на організм людини: утворення осередків запалення в органах людини.
3. Шляхи зараження людини дизентерійною амебою, профілактика зараження, необхідність дотримання правил особистої гігієни .

Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Чи безпечна дизектерійпа амеба?» (с. 68) і дайте відповіді на запитання:

І. Як цисти амеби дизентерійної потрапляють у зовнішне середвище?

2. Як вони потрапляють в організм людини?

З. Що відбувається з ними и організмі людини?

4. Як уникнути ураження дизентерійною амебою?
4. Малярія - небезпечне захворювання людини; поширеним у світі; збудник і переносник захнорювання. Знайомство із  зовнішнім виглядом малярійного комара, значення санітарного контролю в попереджені і поширені захворювання малярією, боротьба з малярією у світі.  
5. Збудник малярії - малярійний плазмодій, шляхи потрапляння плазмодія в організм людини (на прикладі триденної лихоманки), розвиток плазмодія в організмі людини, коротка характеристика захворювання; шляхи уникнення захворювання

IV. Закріплення матеріалу вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Які організми називають паразитами?

2. Які паразитичні одноклітинні твариноподібні організми ви знаєте?

3. Яку будову має клітина амеби дизентерійної? Де мешкає цей паразит?

4. Як ви вважаєте, чому в клітинах амеби дизентерійної відсутні мітохондрії?

5. Як відбувається зараження дизентерійною амебою?

6. Якої шкоди людині може завдати цей паразит?

7. Які ознаки захворювання на малярію?

 8. Який організм є переносником збудннжа малярії?

9. Як відбувається зараження цією хворобою?

10. Як перебігає триденна лихоманка?

11. Як можна уникнути цього захворювання?

12. Як у світі борються з малярією?
V. Узагальнення та систематизація знань.
А. Обговорення питання: Як ви вважаєте, чи могли бути паразитами організми, які першими з'явилися на Землі? Чому?
Б. Заповнення таблиці: «Одноклітинні твариноподібні організми - паразити людини.
В. Робота ід завданням «Життєва ситуація» та запитаннями рубрики «Поміркуйте» (с. 55).
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учніт.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 14, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с 55; підготувати повідомлення, міпі-презентації про одноклітинні водорості.

Урок 17. ХЛАМІДОМОНАДА, ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА – ОДНОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ.

Цілі :  актуалізувати і розширити знання учнів про одноклітинні організми; ознайомити з особливостями будови і процесами життєдіяльності одноклітинних організмів, здатних до фотосинтезу: водоростями хламідомонадою і хлорелою та одноклітинним твариноподібним організмом - евгленою зеленою, пристосуванням їх до умов середовища, значенням у природі і житті людини;
- сформувати поняття про способи живлення одноклітинних організмів, здатних до фотосинтезу: автотрофне і змішано живлення та способи розмноження: нестатеве і статеве, уявлення про спори і статеві клітини;
- на матеріалі уроку формувати наукові погляди і переконання учнів у необхідності пізнання органічного світу, його одноклітинних представників групи рослини, значення знань про іх будову і біологію для практичної діяльності людини;
- продовжити формувати уміння і навички роботи з малюнками і текстом підручника, встановлювати риси схожості і відмінності одноклітинних водоростей, робити відповідні умовиводи; користуватися додатковими засобами отримання інформації, готувати стислі повідомлення, мініпрезентації. розвивати в учнів біологічну мову та біологічне мислення, пізнавальний інтерес до світу природи, виховувати встотично сприйняття природи.
Очікувані результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях): одноклітинні організми (із числа вивчених);

описує: середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);  процеси життєдіяльності одноклітинних організмів;

порівнює за вказаними ознаками: будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених);

називає:  середовища існування одноклітинних організмів;

наводить приклади:  одноклітинних водоростей;

знає:  особливості будови одноклітинних водоростей;

розуміє: процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух) оцінює:  роль одноклітинних водоростей в екосистемах;

робить висновок:  клітини можуть бути самостійними організмами

Тип уроку: урок формування ноних знань.
Наочність та обладнання: комп'ютер, мультимедійний проектор, інші електронні засоби навчання.

ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Серед одноклітинних організмів нашої планети особливе місце належить одноклітинним водоростям. У будь-якій водоймі - від калюжі після дощу чи повені і до простору океану, на вологій землі, на корі дерев, на різних зволожених місцях, навіть на снігу і в льоді можна побачити ці організми. Велика група цих організмів має мікроскопічні розміри. Хто вони, любителі водних середовищ? Які особливості їх будови і життя? Чи мають вони щось спільне з одноклітинними твариноподібними організмами? Яке значення в природі і вжитті людини миють ці «пігмеї» рослинного світу? Ознайомимося з ними.
Завдання уроку.
1. Ознайомитися іІз загальною характеристикою одноклітинних організмів, здатних до фотосинтезу, і їх поширенням у природі.
2. Вивчити особливості будови евглени зеленої, хламідомонади та хлорели. 
3. З'ясувати особливості їх процесів життєдіяльності: живлення, виділення, дихання, способи розмноження.
4. Ознайомитися із задачами науки біотехнології.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика одноклітинних водоростей, їх поширення у природі, представники групи одноклітинних водоростей.

2. Одноклітинний твариноподібний організм - евглена зелена, середовище життя, особливості будови, форма клітина, наявність пелікули, її значення, рух, способи живлення па світлі і в темряві; формування поняття «змішане живлення», здатність реагувати на подразнення - зміну освітленості, роль вічка в житті евглени, спосіб розмноження розповідь, повідомлення учнів, робота з мал. 59 (с. 56) і 60 (с. 57),

3. Хламідомонада - мікроскопічна одноклітинна водорість, середовище життя, особливості будови і біології, форма клітини, спосіб пересування, наявність хлоропластів, особливості їхньої будови, тип живлення хламідомонади, залежність типу живлення від умчи освітлення, здійснення газообміну. 
4. Розмноження хламідомонади, особливості нестатевого і статевого розмноження, залежність способу розмноження від факторів середовища, відмінність у будові спор при нестатевому розмноженні і статевих клітин, утнорення заплідненої клітини. її пристосування до умов середовища.

A. Послідовність подій при нестатевому розмноженні: 1 -поділ ядра і цитоплазми материнської клітини; 2 утворення дводжгутнкових спор; 3 - вихід спор у воду; 4 - утворення зрілих хламідомонад.
B. Послідовність подій за статевого розмноження (у разі настання несприятливих умов): 1 поділ материнської клітини; 2 утворення статевих клітин; 3 - попарне злиття статевих клітин; 4 - утворення заплідненої клітини; 5 - поділ заплідненої клітини за настання сприятливих умов; 6 - утворення 4 спор, перетворення їх на зрілі хламідомонади.
5. Характерні особливості будови, процесів життєдіяльності хлорели, її адаптації до середовища і умов існування, особливості хімічного вмісту корисних речовин її цитоплазми, біологічне і практичне значення.
А. Робота з текстом підручника за завданням: прочнтяйте текст підручника на с. 58. 59 «Чим характеризується водорість хлорела?» і підготуйте відповіді на запитання:

1. Чому хлорелу можна назвати «живим фільтром»?

2. На які корисні речовини багата хлорела?

3. Яке значення має наявність в її клітині великої кількості хлорофілу?

4. Як хлорелу використовують у медицині, у практичній діяльності людини?

5. Що таке біотехнологія?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитанням рубрики підручника «Дайте відповіді на запитання» на с. 60.
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 60.
IV. Узагальнення та систематизація знань.
А. Самостійна робота учнів з наступним обговоренням за завданням: уважно розгляньте мал. 64 (с. 60) і виконайте завдання «Порівняльна характеристика особливостей будови і процесів життєдіяльності евглени зеленої і хламідомонади».
Б. Робота з рубрикою підручника «Сторінка майбутнього біолога». Пошук відповіді на запитання: Що таке біологічний спосіб боротьби зі шкідливими для людини організмами?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 15, підготувати повідомлення і міні-презентації про одноклітинні гриби - дріжджі, використання їх людиною.

Урок 18. ОДНОКЛІТИННІ ГРИБІ - ДРІЖДЖІ

Цілі :  ознайомити учнів з особливостями будови, процесів життєдіяльності та умовами існування одноклітинних грибів на прикладі дріжджів, їх біологією і значенням у природі і житті людини; сформувати поняття «брунькування»;
- на матеріалі уроку формувати в учнів науковий світогляд, з'ясовуючи необхідність знань про біологію одноклітинних трибів у зв'язку з їх значенням у природі і практичній діяльності людини;
- продовжити формування вмінь і навичок працювати з малюнками і текстом підручника, уміння порівнювати, встановлювати взаємозв'язки між будовою і функціями одноклітинних грибів; виховувати інтерес до вивчення біологічних об'єктів, необхідності знань про них у повсякденному житті.
Очікувані результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях): одноклітинні гриби дріжджі;

описує: середовища існування та будову дріжджів

називає:  середовища існування дріжджів;

оцінює:  роль дріжджів в екосистемах та житті людини;

робить висновок:  клітини можуть бути самостійними організмами

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнаная: пакетик .і харчовими дріжджами, препарати лікарських дріжджів, культура пекарських дріжджів (розпущених на цукрі), вироби із дріжджового тіста, пакетик сухих або пресованих пекарських дріжджів, лікарські препарати з дріжджів.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Де поширені водорості?

 2. Назвіть відомі вам одноклітинні водорості.

3. Яку будову має евглена зелена?

4. Як вона живиться?

5. Від чого залежить тип живлення евглени-зеленої?

б. Укажіть особливості будова хламідомонади.

8. Як живиться хламідомонада? Від чого залежить тип їі живленим?

9. Як хламідомонада розмножується?

10. Як вона переживає несприятливі умови?

11. Укажіть особливості будови хлорели.

12. Як живиться хлорела?

13. Який спосіб розмноження притаманний хлорелі?

14. Як вона переживає несприятливі умови?

 15. Яке практичне значения має хлорела?
Б. Бесіда: з'ясування особливостей будови і процесів життєдіяльності хламідомонади і хлорели на основі їх порівняння за планом (план написано на дошці, на моніторі комп'ютера): 1. Середовище життя хламідомонади і хлорели. 2. Форма клітини. 3. Спосіб пересування. 4. Особливості будови клітини. 5. Будова хлоропласта і спосіб живлення. 6. Розмноження: а) нестатеве; б) статеве. 7. Пристосування до несприятливих умов. 8. Значення у природі і житті людини. 9. Чим можна пояснити відмінності у будові і процесах життєдіяльності хламідомонади І хлорели?
B. Перевірочна робота за завданням: доповніть речення. 
І варіант
Хламідомонада належить до_________водоростей. Форма її клітини ________. Вона має один_______чашоподібної форми. У хлоропласті міститься пігмент__________. Пересувається хламідомонада за допомогою______ __. До світла хламідомонаду орієнтує ________. Кількість  води у клітині регулюють_______вакуолі. Хламідомонаді притаманний _________тип живлення. На світлі вона живиться за допомогою _________. У сприятливих умовах вона розмножується______________способом. За настання несприятливих умов - ________________ способом.
ІІ варіант
Хлорела має__________форму тіла. Вона поширена у____________і____________
водоймах. Клітина хлорели нерухома тому, що вона не має          _______. На відміну від хламідомонади, вона не має____________, яке бере  участь у сприйняті світла. Клітину оточує щільна клітинна       __________. Хлоропласт хлорели має__________форму. Живиться хлорела за допомогою лише___________. Розмножується хлорела ___________способом. Розмноження відбувається за допомогою нерухомих_         ___. Вони нерухомі, тому що не мають_________. Хлорела багата на_____________та необхідні людині хімічпі___________.
ІІІ варіант
Квглена зелена мешкає в ___________ водоймах. Форма клітини евглени підтримується завдяки наявності ______. . Евглена реагує па зміну освітлення завдяки_-____ ___. Рух евглени забезпечує __________. Рух евглени в бік світла - це приклад___________. На світлі евглена живиться__________. Органічні речовини па світлі утворюються у процесі__________. У темряві евглепа живиться__________. Здатність евглени живитися автотрофно і гетеротрофно – це приклад_________ живлення. Надлишок води з організму евглени  виводить____________вакуоля. Газообмін у евглени відбувається через
поверхню__________ . Розмножується евглена поділом клітини________________.
Г. Робота з дидактичними картками німими схемами з визначення будови хлорели, хламідомонади та евглени зеленої (за варіантами).
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

 Серед одноклітинних організмів є й представники грибів. Вам, мабуть, добре відомі шапинкові гриби. Ви бачили їх не тільки на малюнках, а й у житті - у лісі, парках, на полях, на деревах. У багатьох з них є ніжка, забарвлена шапинка. Але таких грибів не так вже й багато. У природі переважають мікроскопічні гриби. Які вони - одноклітинні гриби? Які особливості їх будови і процесів життєдіяльності? Яке вони мають значения в житті людини? Знайдемо відповіді на ці та інші запитання, ознайомившись із одноклітинними грибами на прикладі дріжджів.
Завдання уроку.
1. Ознайомитися із загальною характеристикою представників групи Гриби.
2. Вивчити особливості будови і процеси життєдіяльності одноклітинних грибів дріжджів.
3. З'ясунити значення різних видів грибів у природі І житті людини.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика грибів, особливості будови тіла грибів, формування поняття «грибниця», спосіб живлення, їх різноманітність. 

2. Одноклітинні представники групи - дріжджі, середовище життя, особливості будови клітини дріжджів, характеристика процесів життєдіяльності цукрових, або пекарських, дріжджів.
3. Особливості процесу розмноження дріжджів, формування понять «брунька», «брунькування», залежність процесу брунькувапия від умов середовища, тривалість процесу. 
4. Значення дріжджів у природі і житті людини; використання пекарських дріжджів для випікання хлібобулочних виробів, причини пухкості виробів, застосування дріжджів дяя виготовлення харчових добавок, у сільському господарстві, для очищення водойм.  Робота учнів в підручником за завданням: опрацюйте текст параграфа «Яке значення дріжджів у природі та житті людини» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чи давно людина використовує цукрові дріжджі? 2. Завдяки чому дріжджове тісто стає пухким?
3. Які умови необхідні для бродіння тіста? 4. Чому пекарські дріжджі мають ще одну назву - цукрові? 5. У яких галузях господарства людина ще використовує дріжджі?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. На які групи можна поділити представників грибів за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло?

2. Із чого складається тіло багатоклітинних і одноклітинних грибів?

3. Чим гриби відрізняються від рослин?
4. Яку форму клітини мають дріжджі?

5. Якому середовищу життя вони віддають перевату?

6. Чому пекарські дріжджі відзивають цукровими?

7. Як розмножуються пекарські дріжджі?

8. Чому саме їх використовують у хлібопекарській промисловості?

9. У яких ще галузях промисловості застосовують дріжджі?
Б. Бесіда за запитаннями: прочитайте на с. 63 текст рубрики «Узагальнимо знання», порівняйте запропоновані положений з вашими відповідями на запитання (під час закріпленая знань). Чи збігаються вони?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань:

1. Що спільного івідмінного в будові одноклітинних водоростей і одноклітинних грибів дріжджів?

2. Чим різняться їхні процеси життєдіяльності?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учяїя.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацюватн текст і малюнки § 16, підготувати відповіді па запитання на с 63, виконати тестові завдання на с 63, підготувати доповіді, міні-презентації про бактерії ,повторити § 3 (матеріал про бактерії).

 

Урок 19. БАКТЕРІЇ – НАЙМЕНШІ ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ
Цілі :  розширити та поглибити знання учнів про будову, процеси життєдіяльності, різноманітність і поширення бактерій і ціанобактерій: підвести учнів до висновку про примітивний рівень організації цих організмів  при цьому про їх велике значення в природі і житті людини; сформувати в учнів поняття «прокаріоти», «еукарюти»;
- продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи на матеріалі теми пізнаваність організації і біології мікроскопічних одноклітинних організмів, значення знань про них у житті людини та в природі;
- для продовження формування загальнонавчальних умінь І навичок передбачити на уроці роботу з текстом і малюнками підручника, знаходити в тексті підручника певний матеріал, порівнювати, робити відповідні узагальнення;
- формувати санітарнс-гігієнічні навички школярів.
Очікувані результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях): одноклітинні організми (із числа вивчених);

оперує термінами: бактерії,

називає:  ознаки  бактеріальної клітини;

робить висновок:  клітини можуть бути самостійними організмами

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнаная: комп'ютерні зображення різних видів бактерій, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

 На цьому уроці ми пригадаємо про існування ще однієї групи одноклітинних організмів. Що вивчає наука мікробіологія? Об'єктом вивчення цієї науки є бактерії. Що ви знаєте про бактерії, про їх середовище життя, будову, живлення, вимоги до наявності кисню і високих і низьких температур, розмноження? Чи можуть бактерії пересуватися? Чи відбувається у них обмін речовин? У якому середовищі повинні жити рухомі бактерії? Що ви знаєте про ціанобактерії, яких учені вважають піонерами у заселенні колись безжиттєвої Землі, тому, що їх залишки знайдено в найдавніших відкладеннях? Дещо ми вже знаємо, але є ще дуже багатого цікавого і невідомого нам, тому розпочнемо глибше знайомство з бактеріями. 
Завдання уроку.
1. Визначити риси відмінності між прокаріотами та еука-ріотами.
2. Ознайомитися а поширенням і середовищем життя бактерій.
3. Вивчити особливості будови і процесів життєдіяльності бактерій і ціанобактерій,
4. З'ясувати значення різних груп бактерій і ціанобактерій у природі і житті людини.
II. Вивчення новою матеріалу.
1. Середовища життя, поширення, особливості будови клітин бактерій, відсутність ядра і багатьох органел, притаманпих клітинам рослин і тварин; формування понять «еукаріотн» та «прокаріоти»; наявність носія спадковості, джгутиків, їх значення в житті бактерій, форма тіла бактерій.  
2. Ціанобактерії, особливості їх поширення, будови, наявність певних пігментів, одноклітинні та багатоклітинні.
А. Розповідь з елементами бесіди, доповіді учнів, робота з мал. 69 (с. 65), демонстрація електронних зображень різних видів ціанобактерій.
Б. Робота з текстом і малюнками підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Які організми відносять до ціанобактерій?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Де в природі зустрічаються ціанобактерії? 2. Яке їх забарвленая? 3. Які пігменти входять до складу їх клітин? 4. Чим зовні оточена клітина ціанобактерій? 5. Де в клітинах міститься хлорофіл? 6. У яких життєвих формах існують ціанобактерії?
3. Характеристика способів живлепня бактерій: 1) фотосинтезуючі; 2) гнильні; 3) бульбочкові.   

4. Способи розмноження бактерій, швидкість розмноженая за сприятливих умов; адаптивні властивості бактерій до несприятливих умов утвореппя спор або цист, їх призначення, стійкість до високих і низьких температур, періодів посухи, реакція бактерій на настання сприятливих умов розповідь, повідомлення учнів, демонстрація міні-презентацій.
5. Значення бактерій і ціанобактерій у природі та житті.

 III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда зи запитаннями:

1. Назвіть середовища життя бактерій.

2. Яку форму клітини можуть мати бактерії?

3. Яка будова клітжиш бактерії?

4. Чому бактерії відносять до прокаріотів?

5. Яку будову мають ціанобактерії?

6. Які процеси життєдіяльності відбуваються в клітинах бактерій і ціанобактерій?

7. Як бактерії і ціанобактерії пристосувалися до переживання несприятливих умов?
IV. Систематизація знань.
Робота за завданням: роздивіться мал. 67 (с. 64) і 69 (с. 65) і порівняйте особливості будови клітини бактерії і ціанобактерії.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 17, підготувати повідомлення про роль бактерій у природі та житті людини, міні проекти «Чому скисає молоко», «Корисний йогурт», повторити текст § 16.

 

Урок 20. БАКТЕРІЇ: РОЛЬ У ПРИРОДІ  ТА ЗНАЧЕННЯ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Цілі :  розширити уявлення учнів про роль у природі різних груп бактерій і їх практичне значення в жині людини; навчити учнів застосовувати знання про бактерії для обгрунтування профілактики захворювань, зберігання продуктів харчування; сформувати в учнів поняття: «взаємовигідні відносини», «карантин», «стерилізаціяо. «пастеризація»;
- на матеріалі уроку сформувати науковий світогляд учнів і переконання в значущості знань про будову і процеси життєдіяльності бактерій для попередження і лікування інфекційних захворювань, для вирішення продовопьчих проблем і проблеми забруднення навколишнього середовища,
- продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички роботи э текстом і малюнками підручника, додатковою науково-популярною літературою, Інтернет-ресурсами;
- використовувати матеріал уроку для гігієнічною виховання учнів.
Очікувані результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях): одноклітинні організми (із числа вивчених);

оперує термінами: бактерії,

називає:  ознаки  бактеріальної клітини;

робить висновок:  клітини можуть бути самостійними організмами;

усвідомлює: значення бактерій у природі та житті людини;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: харчові продукти, виготовлені  за допомогою бактерій: йогурти, сирки, кефір, сири; пакети фруктових соків, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями: 1. Як називається  наука, що вивчає бактерії?

2. Чому вивчення бактерій стало можливим тільки після винайдення  збільшувальних приладів?

3. Яку будову мають клітини бактерій?

4. Яку будову має клітина: а) бактерії; б) ціанобактерії?

5. На якими ознаками будова бактерій відрізняється від будови ціанобактерій?

6. Як живляться: а) бактерії; б) ціанобактерії?

7. Чим відрізняються способи живлення бактерій і ціанобактерій?

8. Як відбувається розмноження бактерій?

9. Як бактерії переживають настання несприятливих умов?

10. Як називають організми, клітини яких мають ядро?

11. Бактерії не мають ядра. До якої групи організмів вони належать?
B. Перевірочна робота за запитаннями: випишіть номери завдання, поруч напишіть літери правильних відповідей.
І варіант
1. За будовою бактерії організми: а) багатоклітинні; б) одноклітинні.
2. Пігменти синьо-зеленого кольору мають: а) бактерії; б) ціанобактерії.
3. Спори бактерій забезпечують: а) розмноження; б) переживаний несприятливих умов і розповсюдження.
4. Енергію для процесів життєдіяльності бактерії і ціанобактерії отримують зя рахунок поглинання: а) кисню; б) вуглекислого газу.
5. Бактерії розмножуються: а) поділом клітини навпіл; б) цистами.
6. Спадкова інформація у бактерій і ціанобактерій зберігається в:
а) ядрі; б) ядерній зоні цитоплазми.
ІІ варіант
1. Колоніальні і багатоклітинні організми є серед: а) бактерій; б) ціанобактерій.
2. Джгутики бувають у клітин: а) ціанобактерій; б) бактерій.
3. Циста в бактерій утворюється під час: а) розмноження; б) настання несприятливих умов.
4. Енергію для процесів життєдіяльності організми отримують за рахунок поглинання: а) вуглекислого газу; б) кисню.
5. Спадковий матеріал у бактерій і ціанобактерій міститься в: а) окремій ділянці цитоплазми; б) ядрі.
6. Кисень в атмосферу внаслідок фотосинтезу виділяють: а) бактерії; б) ціанобактерії.
В. Робота з дидактичними картками - німими схемами будови клітини бактерії і ціанобактерії (дидактичні картки виповідають малюнкам підручника).
І варіант
Роздивіться схему будови клітини бактерії та укажіть, які частини клітини позначено на схемі цифрами 1-6.
II варіант
Роздивіться схему будови ціанобактерії і укажіть, які частини клітини позначено на схемі цифрами 1-6.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ви вже знаєте, що бактерії поширені скрізь, де тільки можливе життя, і що їх дуже багато навколо нас. Лише в 1 г ґрунту можуть існувати мільйони клітин бактерій, а в 1 л води забруднених водойм налічують їх coтні тисяч, навіть у кишечнику людини - до 1 кг. Зрозуміло, якщо їх так багато і вони є в усіх куточках Землі, то вони неодмінно впливають на життя нашої планети. Більше того - життя на нашій планеті, як стверджують учені, залежить від бактерій. Вони дійсно мають велике значення і в природі, і в житті людини. Вони і помічники, і шкідники людини  бо мають як позитивне, так і негативпе значення. Яке? Дізнаємося на уроці.
Завдання уроку.
1. З'ясувати роль бактерій і ціанобактерій у природі.
2. Визначити, які зв'язки виникають між бактеріями та іншими організмами.
3. З'ясувати можливі шляхи потрапляння бактерій в організм людини.
4. Ознайомитися зі способами запобігання бактеріальним захворюванням.
5. З'ясувати позитивне й негативне значення бактерій у житті людини.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Роль бактерій і ціанобактерій у природі: збагачення атмосфери киснем (ціанобактерії), мінералізація органічних решток (бактерії), їжа дрібним організмам, очищення водойм, утворення нафти, газу, залізних руд.
2. Взаємозв'язки бактерій з іншими організмами, типи взаємозв'язків, приклади взаємовигідних підносиш бульбочкові бактерії і бобові рослини, кишкова паличка і людина, бактерія і шлунок корів, значення цих взаємовідносин для організмів-партнерів.     3. Негативний вплив бактерій на організми - паразитичні бактерії, бактерії - збудники хвороб людини, свійських тварин, рослин.  

4. Шляхи проникнення хвороботворних бактерій в організм людини: повітряно-крапельний, йодний, укуси кровосисних комах або кліщів, бліх, вошей; приклади збудників і переносників захворювань; формування понять "карантин", "антибіотики"; гігієнічні засоби попередження захворювань. 

5. Значення бактерій у житті людини, приклади використання людиною бактерій.  

6. Негативне значення бактерій у житті людини, вплив бактерій на продукти харчування, здатність бактерій виробляти отруйні речовини (на прикладі палички бутулізму); основні напрями зберігання продуктів харчування, які використовує людина; зберігання продуктів від псування та переробка їх на інші, які меншою мірою піддаються псуванню; формуішння понять «стерилізація», «пастеризація»; негативний вплив ціанобактерій на мешканців водойм. 

Додаток. Якось французький кухар Франсуа Лппер прочитав книжку про можливість самозародження бактерій. Із цієї книжки він зрозумів, що бульйон з баранини можи зберігатися в запаяній пляшці протягом місяців. Він запаяв у жерстяні банки м'ясо, бульйон, зелений горошок, абрикоси, и потім довго кип'ятив їх. Через місяць зберігнння всі продукти були придатні до вживання. Так було винайдено консерви.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Яке значення мають бактерії у природі?

2. Наведіть приклади різних взаємовідносин бактерій з іншими організмами.

3. Як впливають на організми паразитичні бактерії?

4. Якими шляхами хвороботворні бактерії потрапляють в організм людини?

5. Які захворювання вони спричиняють?

 6. Назніть способи запобігання бактеріальним захворюванням.

7. Як людини використовує бактерії у своему житті?

8. Як людина вирішує проблему зберігання продуктів харчування?
V. Узагальнення і систематизація знань.
A. Зробіть висновок: Чому життя на Землі без бактерії було б неможливим?
B. Виконання учнями завдання на с. 71 визначеним рис подібності і відмінності клітини бактерії і рослини.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацюватж текст § 18, виконати тестові завдапня на с 70, підготуватш повідомлення, міні-презептації про багатоклітинні водорості; повторити текст § 15.

Урок 21. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ

Цілі:   розкрити характерні ознаки будови і процесів життєдіяльності багатоклітинних водоростей, ознайомити учнів з особливостями їх розмноження і розвитку, встановити риси подібності і відмінності між ними, звернути увагу учнів на ускладнення будови багатоклітинних водоростей порівняно з одноклітинними і на перехід організмів від одноклітинності до багатоклітинпості; сформувати поняття «спеціалізація клітин», «ризоїди»:
- на матеріалі уроку продовжній формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнання процесів ускладнення організації рослин і значення знань про особливості будови і процесів життєдіяльності їх для розуміння розвитку рослин від одноклітинних форм до багатоклітинних;
- продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом, малюнками підручника, додатковими джерелами інформації, впізнавати організми, які вивчають, на малюнках, таблицях, порівнювати, встановлювати риси подібності і відмінності між цими організмами, готувати стислі повідомлення, міні-презентацїі.
Очікувані результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях) багатоклітинні організми (із числа вивчених);

описує:  середовища існування та будову багатоклітинних організмів (на прикладі вивчених);   процеси життєдіяльності багатоклітинних організмів;

оперує термінами:багатоклітинні організми

висловлює судження:  про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: опорні схеми, живі або фіксовані водорості, гербарні зразки багатоклітинних водоростей, навчальний фільм «Водорості», комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми ознайомилися а одноклітинними організмами і переконалися в тому, що одноклітинне тіло - цілісний організм, у якому відбуваються всі процеси, притаманні багатоклітинному організму. Сьогодні ми піднімемося на сходинку вище, перейдемо до знайомства з рослинними організмами, тіло яких складається з великої кількості клітин, тобто з багатоклітинними водоростями. Вчені вважають водорості найдавнішими представниками рослинного світу. Саме вони "свідчать" про те, як розвивались рослини від виникнення одноклітинних водоростей до нинішнього часу. Усе минуле водоростей пов'язано з життям у воді, і це позначилося на їх зовнішній І внутрішній будові. Серед найдавніших представників рослинного світу є організми, тіло яких складасться з великої кількості клітин, це багатоклітинні водорості. Вони різні за розмірами, формою тіла, забарвленням, місцем існування у водному середовищі, але всі вони мають багато спільного. Що спільного і в чому відмінності багатоклітинних водоростей? Чим, крім кількості клітин, вони відрізняються від одноклітинних водоростей?
Завдання уроку.
1. З'ясувати значення появи багатоклітинних організмів.
2. Визначити, у чому полягає сутність явища спеціалізації клітин. 
3. Ознайомитися з особливостями будови багатоклітинних водоростей на прикладі вольвоксу та ульви.
II. Вивчення новою матеріалу.
1. Евдорина та вольвокс, особливості будови клітин, подібність до клітин хламідомонади, зв'язки між клітинами, спосіб живлення, особливості розмноження; формування поняття "спеціалізація клітин"  .
2. Багатоклітинні зелені водорості, середовище і умови існування, особливості зовнішньої і внутрішньої будови на прикладі зеленої водорості ульви, формування поняття «ризоїди», двошаровість тіла ульви, будова її клітин, наявність пластинчастого хлоропласту, тип живлення, значення в природі і житті людини.  

3. Основні риси відмінності багатоклітинних водоростей від одноклітинних: спеціалізація клітин, їх взаємодія, виконання життєво важливих функцій організму групами клітин.  

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Чим багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних?

2. Які особливості будови і життєдіяльності вольвоксу?

3. Чим за своєю будовою вольвокс відрізняється від ульви?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 73 підручника.
IV. Узагальнення та систематизація знань.
А. Заповнення учнями таблиці «Порівняльна характеристика будови і процесів життєдіяльності вольвоксу та ульви», визначення рис подібності і відмінності.
Б. Обговорення питання: Що спільного та відмінного в організації одноклітинних і багатоклітинних водоростей» (на прикладі хламідомонади, вольвоксу та ульви).
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 19, підготувати повідомлення, міні-презентації про губки. Повторити § 17, 18.

Урок 22. ГУБКИ

Цілі :  розширити знання учнів про багатоклітинні організми, дати загальну характеристику губкам як примітивним багатоклітинним тваринним організмам, ознайомити з особливостями іх будови і життєдіяльності, з'ясувати їх роль у природі і житті людини; сформувати поняття «організми-фільратори, «регенерація»;
- формувати на матеріалі уроку наукові погляди і переконання учнів у необхідності знань про організми різних рівнів організації для пізнання процесів розвитку живих організмів на нашій планеті, доказу єдності організації всіх живих організмів;
- продовжити сформувати загальнонавчальні вміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, користуватися додатковими джерелами знань: конкретизувати основні поняття теми, пояснювати особпивості організації організмів на прикладі примітивних багатоклітинних тварин; виховувати прагнення пізнавати навколишній світ.
Очікувані результати: учень:

розпізнає (на моделях і фотографіях) багатоклітинні організми (із числа вивчених);

описує:  середовища існування та будову багатоклітинних організмів (на прикладі вивчених);   процеси життєдіяльності багатоклітинних організмів;

оперує термінами:багатоклітинні організми

висловлює судження:  про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: «скелети» різних видів губок

ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Порівняльна характеристика будови і процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних водоростей. Бесіда за запитаннями:

1. Де мешкають вольвокс і ульва?

2. Які особливості їх будови?

3. Чим будова вольвоксу відрізняється від ульви?

4. Що в їх будові спільного?

5. Порівняйте процеси живлення вольвоксу і ульви, що спільного в цих процесах?

6. Як називають такий спосіб живлення?
 

Б. Завдання на визначення відповідності між організмами і процесами їх живлення:
А автотрофний     1 хламідомонада
В гетеротрофний     2 інфузорія-туфелька
В змішаний     3 евглена зелена
                                                                       4 вольвокс
                                                                        5  амеба протей
 

B. Завдання на визначення характеристики ульви (або інших організмів ).
А Кількість клітин тіла               В Належить до групи                   В Тип живлення
1 одноклітинні                   1 бактерії                                               1 автотрофний
2 багатоклітинні                 2 гриби                                                    2 гетеротрофний
3 рослини                     3 змішаний                                                 3 тварини
 

Г. Завдання на встановлення відповідності між організмами і їх належністю до повних груп організмів:
А одноклітинні                                  1 ульва
Б багатоклітинні                                2 кишкова паличка
                                                             3 дріжджі
                                                             4 хлорела
                                                             5 вольвокс
                                                             6  інфузорія-туфелька
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення тежш і завдань уроку.

Ви звернули увагу на те, що життя примітивних багатоклітинних організмів, з якими ми вже ознайомилися, пов'язане з водним середовищем, яке дає їм місце проживання, їжу і в яке оргінізми видаляють продукти життєдіяльності. Серед таких організмів особливе місце погідне примітивна тварина губка. ЇЇ зовнішня будова мало відповідає уявленням про тварину. Довгий час її називали «тварино-рослина» і тільки в 1825 р. губки було визнано тваринами. Дійсно, губки с найпримітивніщими з усіх багатоклітинних тварин, але при всій їх примітивності, вони дуже цікаві і за значенням для науки, і за будовою, і за особливостями процесів життєдіяльності, з якими ми сьогодні ознайомимося.
Завдання уроку.
1. Ознайомитися із середовищем і способом життя губок.
2. Визначити особливості будови їх тіла і процесів життєдіяльності.
3. З'ясувати роль губок у природі та житті людини.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Середовища життя, ознаки примітивності організації і біології.
2. Губка бодяга - мешканець стоячих і проточних водойм України, залежність зовнішньої будови від місця проживання у водному середовищі, забарвлення.
3. Будова тіла губки, характеристика клітин зовнішнього і внутрішнього шарів, наявність пор, канальців, внутрішньої порожнини, джгутикові і комірцеві клітипи, особливості їх будови і функцій; наявність міжклітинної речовини з різними типами клітин, їх.
4. Процеси життєдіяльності, особливості живлення, формування поняття "фільтратори". перетравлення їжі і видалення неперетравлених решток, роль джгутикових комірцевих клітин у створенні руху води; процес дихання, формування поняття « регенерація», роль регенерації у відновленні тіла.
5. Способи розмноження губки: нестатеве брунькування, поділ, фрагментація і статеве - з утворенням статевих клітин, розвиток губок.
6. З'ясування ролі губок у природі та житті людини - робота з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Яка роль губок у природі і житті людини?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Яке значення губок у природі? 2. Яка роль губок у житті водойм? 3. Які губки є об'єктом промислу? 4. З якою метою губки використовують у медицині і косметиці?

 Узагальнення: докази єдності організації всіх живих організмів на основі вивченого матеріалу .
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Де поширені губки?

2. Охарактеризуйте особливості їх зовнішньої будови.

3. Які клітини утворюють тіло губки? Де вони містяться?

4. Як у губки відбувається процес травлення?

5. Що таке регенерація?

6. Яке значення регенерації в житті губки?

7. Ви вже знаєте, що їжа в тіло губки надходить з водою через пори. Як ви вважаєте, чому губки, і які за способом отримання їжі є фільтраторами, переважно оселяються у водоймах із чистою водою?
V. Систематизація знань. Обговорення питань: спільного та відмінного між одноклітинними твариноподібними організмами та губками? Поміркуйте, на що вказують риси їх подібності і відмінності.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 20, виконати тестові завдання на с. 93, підготуватися до контролю знань з теми: «Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності».
Примітка: закласти дослід, то демонструє утворений крохмалю зелених листках на світлі (для уроку з теми "Рослини живий організм".

Урок 23. УЗАГАЛЬНЕННЯ З ТЕМИ «ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ»

Цілі: систематизувати, узагальнити, відкорегувати та проконтролювали знання учнів з теми;  продовжити формувати вміння систематизувати та узагальнювати отримані знання, уміння;  застосовувати набуті знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Очікувані результати: учні виконають різнорівневі завдання.

Тип уроку: урок узагальнення, систематизації і перевірки знань.
Наочність та обладившая: роздатковий матеріал ІІ варіанти..
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Протягом восьми уроків ми я вами ознайомилися з особливостями будови і процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних організмів, середовищем їхнього життя, значенням у природі і житті людини. Мн з'ясували, як відбувся поступовий перехід від одноклітинних до багатоклітинних організмів, дізналися багато нового і цікавого. Тепер настав час перевірити, як ви засвоїли ці знання, як умієте застосовувати їх для розв'язання контрольних завдань. Спочатку ще раз попрацюємо з основними питаннями теми.
Завдання уроку.
1. Узагальнити і систематизувати знання з теми.
2. Перевірити вміння застосовувати набуті знання з тент під час роботи з контрольними завданнями.
II. Узагальнення і систематизація знань. Бесіда за запитаннями:

1. На які групи поділяють організми за кількістю клітин, з яких складається їх тіло?

2. Чим відрізняються одноклітинні організми від багатоклітинних?

3. Наведіть приклади одноклітинних і багатоклітинних організмів.

4. У яках середовищах вони мешкають?

5. Які способи живлення характерні для організмів цих груп?

6. Чим бактерії і тварини відрізняються за способом живлення від зелених водоростей?

7. Які способи розмноження притаманні одноклітинним і багатоклітинним організмам?

8. Чому багатоклітинні водорості і губку відносять до примітивних багатоклітинних організмів?

9. Які є докази єдності всіх живих організмів на нашій планеті?
III. Виконання різнорівневих завдань.

I варіант

А. Завдання з відкритими питаннями. 
1. Наведіть приклали одноклітинних твариноподібних організмів, укажіть середовища їх життя і місце їх мешкання в цьому середовищі.
2. Назвіть основні частини і органелн зеленої водорості хламідомонади і укажіть їх функції.
3. Чим різняться способи живлення бактерій і зелених водоростей?
4. Укажіть основні етапи нестатевого і статевого розмноження хламідомонади.
5. Яке позитивне і негативне значення бактерій у житті людини? 
II варіант
1. Наведіть приклади одноклітинних зелених водоростей, укажіть середовище їх життя і місце їх мешкання в цьому середовищі.
2. Назвіть основні частини і органели одноклітинного твариноподібного організму інфузорії-туфельки та укажіть їх функції.
3. Чим різняться процеси живлення грибів і зелених водоростей?
4. Яке позитивне І негативне значення водоростей у природі?
Б. Тестоіі завданий: оберіть одну правильну відповідь (за кожне правильно виконане завдання - 1 бал). 
I варіант
1. До багатоклітинних організмів належить: а) хламідомонада; б) хлорела; в) губка.
2. Органами руху амеби є: а) війки; б) несправжні ніжки; в) джгутики.
3. Хлорела розмножується за допомогою спор: а) рухомих; б) нерухомих; в) не утворює спор при розмноженні.
4. Перетравлення їжі в губок відбувається в клітинах: а) покривних; б) комірцевнх; в) амебоїдних.
5. До фотосинтезу здатні організми: а)інфузорія-туфелька; б) хлорела; в) губка бодяга.
6. Цукрові дріжджі розмножуються: а) розпаданням клітини на частини;                                   б) брунькуванням;  в) поділом навпіл.
7. Виведення зайвої води з тіла евглени зеленої здійснює: а) порошиця; б) травна вакуоля; в) скоротлива вакуоля.
8. Взаємовигідні відносини - цс взаємовідносини, за яких різиі організми: а) отримують користь; б) один отримує користь за рахунок ішого; в) не приносить один одному ні користі, ні шкоди.
9. Хто належать до найпримітивнішнх багатоклітинних організмів, тому що: а) клітини їх тіла не мають ядра; б) мають комірцеві та амебоїдні клітини; в) не мають тканин і органів.
10. Хламідомонаді та евглені зеленій притаманний тип живлення: а) тільки автотрофний; б) тільки гетеротрофний; в) змішаний.
II варіант
1. До одноклітинних організмів належить: а) ульва; б) хлорела; в)губка,
2. Евглена зелена рухається за допомогою: а) джгутика; б) війок;
в) несправжніх ніжок.
3. Непостійну форму тіла має: а) хламідомонада; б) дріжджі; в) амеба протей.
4. Переносником збудника малярії є: а) паличка ботулізму; б) самка комара; в) воша людська.
5. В організмі людини дизентерійна амеба найчастіше паразитує: а) в кишечнику; б) у крові; в) у шлукнку.
6. Бактерії розмножуються: а) спорами; 6) цистами; в) поділом клітини.
7. Перетравлення їжі в губок відбувається і травних вакуолях клітин: а) комірцевнх;          б) поверхневого шару; в) амебоїдних.
8. Процес повного знищення мікроорганізмів та їхніх спор називається: а) пастеризація;  б) стерилізація; в) регенерація.
9. Хвороботворні бактерії вступають у відносини з організмом людини: а) взаємовигідні; б) паразитичні; в) нейтральні.
10.  При статевому розмноженні у хламідомонади: а) утворюються 4 спори з двома джгутиками; б ) утворюються статеві клітини; в) материнська клітина ділиться на кілька десятків клітия; г) материнська клітина ділиться навпіл.
В. Комбіновані завдання.
I варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді правильно виконане тестове завдання           0,5 бал)
1. Непостійну форму клітини має: а) евглена зелена; б) амеба протей; в) ульва; в) дріжджі.
2. Органами руху інфузорії-туфельки є: а) несправжні ніжки; 6) джгутик; в) війки;                г) органи руху відсутні.
3. До паразитичних одноклітинних організмів належить: а) малярійний плазмодій;              б) амеба протей; в) евглена зелена; г) хлорела.
4. Висока здатність до регенерації притаманна: а) хламідомонаді; б) ульві; в) дріжджам;         г) губкам.
Завдання за вибором кількох правильних відповідей (за кожну правильну відповідь 1 бал)
1. «Цвітіння води» сприяють організми: а) евглена зелена; б) хламідомонада; в) хлорела;    г) ціанобактерії.
2. Статевим способом розмножуються організми: а) ульва; б) дріжджі; в) хламідомонада; г) губка.
3. Взаємовигідні зв'язки притаманні: а) бульбочковим бактеріям; б) малярійному плазмодію; в) бактеріям леїітоснЬрн; г) кишковій паличці.
Завдання на встановлення відповідності і характеристик» організмів (за правильно виконане завдання І бал)
1. Установіть відповідність між організмами і їх належністю до певних груп.
А одноклітинні          1 ульва
В багатоклітинні    2 хламідомонада
                                                           3 вольвокс
2. Установіть відповідність між організмами і їхнім способом живлення.
А ціанобактерія                    1 фільтрують частинки органічних решток, за вислих у воді

Б губка
В евглена зелена                  2 на світлі утворюють органічні речовина в
                                                   процесі у темряві живляться органічними рештками  
                                               З утворює органічні речовини в процесі фотосинтезу

3. Охарактеризуйте дріжджі.
А Кількість          Б Належить до                    В Тип
клітин тіла           групи організмів                живлення
1 одноклітинні      1 бактерії        1 автотрофний
2 багатоклітинні   2 гриби            2 гетеротрофика
3 рослини                3 змішаний
Завдання з відкритими питаннями (за правильно виконане завдання — 3 бали)
Укажіть риси подібності і відмінності в будові бактерії і хламідомонади.
II варіант
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно виконане завдання - 0.5 бала)
1. Хлорофіл у клітинах водорості міститься у: а) ядрі; б) хлоропластах; в) вакуолях;                   г) мітохондріях.
2. За допомогою вічка на зміну освітленості реагує: а) амеба протей; б) хлорела; в) ульва; г) евглена зелена.
3. Бактерії розмножуються: а) цистами; б) спорами; в) поділом клітини навпіл;               г) статевими клітинами.
4. Їжа в губок перетривлюється в клітинах: а) амебоїдннх; б) ко-мірцевнх; в) скелетних;            г) поверхневого шару.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правильно виконане завдання - 1 бал)
1. Паразитичними організмами є: а) амеба протей; б) малярійний плазмодій;                               в) бульбочкова бактерія; г) дизентерійна амеба.
2. Мале ядро інфузорії-туфельки виконує функції: а) зберігає спадкову інформацію;             б) керує процесом живлення; в) контролює процес обміну речовин; г) забезпечує передачу спадкової інформації під час поділу клітини.
3. Здатність утворювати на світлі органічні речовини в процесі фотосинтезу мають:              а) вольвокс; б) дріжджі; в) хлорела; г) ульва.
Завдання на встановлення відповідності і характеристики організмів {за правильно виконане завдання - І бал)
1. Установіть відповідність між організмами і процесами їх живлешія.
А ульва                                   1 змішане
В інфузорія-туфелька    2 автотрофне
В евглена зелена     3 гетеротрофне
2. Установіть відповідність між частинами клітини одноклітинного організму та їх функціями.
А травна вакуоля     1 регулює тиск усередині клітини
Б скоротлива вакуоля    2  зберігає спадкову Інформацію
В ядро      3 перетравлює їжу
3. Охарактеризуйте вольвокс.
А Кількість клітин тіла  В Належить до групи    В Тип живлення
1 одноклітинні         І бактерії       1 автотрофний
2 багатоклітинні 2 тварини   2 гетеротрофний
З рослини  3 змішаний
Завдання з відкритими питаннями (за правильно виконане жадання 3 бали)
Укажіть риси подібності і відмінності в будові вольвоксу і губки.
III. Підбиття підсумків уроку.
IV. Рефлексія.
V. Повідомлення домашнього завдання: повторити матеріал § 15 і 19, підготунати повідомлення, міні-презентації про походження рослин.
Примітка', закласти досліди з укорінення нагонів кімнатних рослин, живців дерев, пророщених насіння квасолі з наступним вилученням верхівки головного кореня, з утворенням додаткових коренів у цибулини.

Урок 24. РОСЛИНА - ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ

Цілі :  активізувати та актуалізувати знання учнів про характерні ознаки представників групи Рослини, особливості їх будови і життєдіяльності; поглибити знання про особливості живлення рослин, сформувати поняття про повітряне дихання рослин, їх вегетативні та репродуктивні органи;
- на матеріалі уроку формувати в учнів світоглядні висновки і переконання в пізнаваності органічного світу, про особливості будови рослинного організму, основних процесів їх життєдіяльності, значення цих знань для гармонійного розвитку природи і людини;
- продовжити формувати загальнонавчальні вміння І навички працювати з текстом і малюнками підручника, розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес і пізнавальну самостійність у роботі, уміння аналізувати, порівнювати, робити умовиводи;
- виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, світ рослин, навколишній світ, берегти і шанувати природу.
Очікувані результати: учень:

порівнює за вказаними ознаками:

- процеси фотосинтезу та дихання;

аналізує:

- значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин;

оперує термінами:

називає: основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання,);

оцінює: значення фотосинтезу;

робить висновок:  про фотосинтез як характерну особливість рослин умови, за яких відбувається фотосинтез;

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: натуральні об'єкти - живі кімнатні рослини, презентація, мультимедійний проектор, комп'ютер.
ХІД УРОКУ 
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

У різних куточках нашої планети, де б ми не були, скрізь ми натрапляємо на рослини: навесні на луках яскрава зелень трав та барвистий танок квітів, у садах - білосніжна хмара квітучих дерев. Улітку в лісі нас зустрічанні, стрункі ялипки, білокорі берізки, осика із чутливими до подиху вітру листками, заметіль тополиного пуху. У затінку під деревами - темно-зелені різні листочки папороті. Біля озера або ставка, річки - царство плакучої верби та красунь лілій, у полі - золотий килим пшениці. У містах - нам добре знайомі клени, каштани, акації, липи, горобини... Так можип перераховувати ще доаго, бо рослин дуже багато на вашій землі. Чи все ми знаємо про них? Хто вони, наші знайомі незнайомці? Як вони живуть? Як живляться, дихають? Чому наполегливо тягнуться до світла? Що приховує в собі квітка, яка приваблює наш погляд своєю красою? Чому навесні бубнявіють бруньки, а восени опадає листя? Чому без зелених рослин неможливе життя на нашій планеті? На ці і ще багато інших запитань ми зможемо відповісти, вивчаючи дивовижне «царство» рослин.
Завдання уроку.
1. Визначити загальну характеристику рослин.
2. Ознайомитися з основними процесами життєдіяльності рослин: живлення, дихання, випаровування; їх взаємозв'язком і значенням у житті рослини.
3. Поновити знання про основні органи рослин, їх функції.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Рослина - цілісний організм, характерні ознаки зелених рослин: актуалізація знань про будову рослинної клітини, наявність хлорофілу в хлоропластах, процес фотосинтезу, формування поняття «повітряне живлення», «мінеральне живлення».
2. Фотосинтез - природний процес перетворення неорганічних речовин на органічні з використанням енергії Сонця, виділення кисню в атмосферу в процесі фотосинтезу, значення процесу для рослин, інших організмів, для життя на нашій. Складання на дошці схеми фотосинтезу:
Вода + вуглекислий газ = органічві речоїини (цукри) + кисень
3. Дихання рослин, характеристика процесу, значення дихання для вивільнення енергії, використовування енергії рослинами.

Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа на с. 80 підручника, починаючи зі слів «Крім фотосинтезу...», і підготуйте відповіді на запитання: 1. Що таке дихання? 2. Які речовини організми вбирають і які виділяють при диханні? 3. Що відбувається з органічними речовинами в процесі дихання? 4, Яке значення має дихання? 5. Як рослина використовує енергію, що вивільняється під час дихання?
4. Випаровування, характеристика процесу, органи, що беруть участь у випаровуванні - робота з мал. 88. 1, 2 (с. 81).
5. Особливості будови рослин, формування поняття «орган», «вегетативні органи», «генеративні органи»; загальна характеристика будови вегетативних і генеративних органів рослин, їх функцій.  

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть характерні ознаки рослин, які відрізняють їх від інших груп організмів.

 2. Чому рослини належать до автотрофних організмів?

 3. Які способи живлення рослин ви знаєте?

4. Які органи рослин забезпечують мінеральне і повітряне живлення?

5. Яке значення має фотосинтез для самої рослини та інших організмів?

6. Яким дослідом можна довести, якщо крохмаль утворюється в зелених листках тільки на світлі?

7. У чому полягає процес дихання рослин, яке його значення?

8. Що таке випаровування, яке значення цього процесу?

9. Пригадайте, які органи мають рослини.

 10. Які функції виконують ці органи?
IV. Узагальнення та систематизація знань.
Обговорення запитань:

1. Як довести, що рослина є цілісним організмом?

2. Як пов'язані між собою основні процесе життєдіяльності рослини: фотосинтез, дихання та випаровування?

3. Чому в разі відсутності організмів, здатних до фотосинтезу, життя на нашій планеті стане неможливим?
Б. Складання схеми.
В. Складання сепкану на тему "Рослини", наприклад:
Рослина
зелена, квітуча.
Росте, дихає, живиться,
дарує життя всій Землі.
Автотроф.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учні.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст § 21, підготувати відповіді на запитання на с 83 і тестові завдання на с 82; проростити насіння гороху, квасолі, пшениці,  кукурудзи (за вибором учителя і' учнів), рекомендації учням щодо пророщування насіння; скласти сенкан на тему «Клітина»; повторити текст § 9, 10.
Примітка: закласти досліди з пророщування насіння, укріплення живців тополі, верби, з виявлення впливу мінеральних речовая на ріст і розвиток рослин.

Урок 25. ТКАНИНИ РОСЛИН

Цілі :  сформувати знання учнів про рослинні тканини. їх різноманітність, ознайомити з особливостями будови і функціями рослинних тканин: твірної, покривної, основної, механічної, провідної;
- на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди і переконання в можливостях пізнання мікроскопічної структури рослин, будови тканин рослин, значення цих знань для розуміння процесів життєдіяльності рослин, для гармонійного розвитку природи і людства та використання в практичній діяльності людини;
- продовжити формування загапьнонавчальних умінь і навичок, працювати з малюнками і текстом підручника, знаходити в тексті матеріал для виконання завдань, складати схеми, таблиці, встановлювати взаємозв'язки між будовою тканин і їхніми функціями, працювати в групах; виховувати взаємоповагу в спільній діяльності, розвивати в учнів біологічну мову, пізнавальний інтерес до пізнання будови рослин і розуміння необхідності знань про них.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: тканини рослини;

оперує термінами: вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька.

наводить приклади тканин рослин:

Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: електронні зображення рослинних тканин і органів, комп'ютер, мультимедійний ироектор,
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть характерні ознаки рослин.

2. Яка ознака є найхарактернішою для рослин?

3. Яке значення мас фотосинтез для нашої планети.

 4. Який тип живлення притаманний рослинам?

5. Як відбувається процес дихання в рослин?

6. Яке його значення?

7. Що таке випаровування?

8. Які органи рослини беруть участь у процесі випаровування?

9. За допомогою яких дослідів можна довести, що в рослині відбувається процес:

 а) фотосинтезу; б) дихання; в) випаровування?

10. Що таке орган?  

11. Які органи є в рослий?

12. Чим вегетативні органи за своїми функціями відрізняються від генеративних?

13. Доведіть, що рослина цілісний організм.
B. Робота за завданням: доповніть речення:

1. Рослини досліджує с наука____________ __.

2. За способом живлення рослини _____________________.
3. Клітини рослин містять зелений пігмент ______________________.  

4. Рослини здатні засноюнатм сонячну ____________.

5. За участі сонячної енергії рослини з неорганічних речовин утворюють__________.  

6. Цей процес називається___________________________.

7. Під час фотосинтезу з навколишнє середовище виділяється_______________ __..

 8. Процес засвоєння рослинами вуглекислого газу з повітря називають ______________.

9. Поглинання рослиною з ґрунту мінеральних речовин, розчинених у воді, називається_______________ .

10. Засвоєння кисню з повітря з виділенням вуглекислого газу - це процес _____________

11. У результаті розкладання органічних речовин з участю кисню вивільняється_______.
12. Процес виведення з рослини водяної пари називають__________________________.
13. Частина організму, яка має певну будову і певні функції - це_______________.

14. Рослина має органи:___________________та____________________________.
В. Перевірка сенканів на тему «Клітина».
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Рослина живий організм, у якому постійно відбуваються всі процеси життєдіяльності. Щоб краще зрозуміти, як відбуваються ці процеси в рослині, звернемося до її внутрішньої «архітектури» і познайомимося детальніше з її особливостями. Ми пам'ятаємо, що всі рослини складаються з клітин, різняться рослини тільки кількістю клітин їхнього тіла, і ці клітини, хоч і мають однакові головні частини (пригадайте які), різняться своєю будовою, формою, розміром, забарвленням. У багатоклітинних організмів клітини, що подібні за будовою і функціями, утворюють групи, і ці групи мають певну будову і певні дуже важливі функції. Що це за групи клітин, яка їх будова і функції? Чи існує зв'язок між їхньою будовою і функціями, які вони виконують? Де і як розташовані ці групи клітин у рослині? Про це все дізнаємося на уроці.
Завдання уроку.
1. З'ясувати, як називаються групи клітин рослинного організму, які утворюють органи.
2. Ознайомитися з класифікацією цих груп.
3. Виявити особливості будови і функцій кожної групи.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика рослинних тканин, особливості їх клітинного складу, наявність у тканинах міжклітинників їх розташування.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 91(с. 83-85), опорними схемами; заповнення таблиці по ходу вивчення матеріалу «Будова і функції рослинних тканин».
Б. Самостійна робота учнів з текстом підручника з вивчення особливостей будови і функцій рослинних тканин за завданням: прочитайте текст підручника на с. 83-85, уважно роздивіться мал. 91-96 і визначте особливості будови і функцій кожної рослинної тканини, дані про тканини занесіть у таблицю (дані про 1 -2 тканини спочатку обговорюються класом, а потім учні вносять їх у таблицю).
В. Групова робота на уроці: учні розбиваються на  групи і кожна група працює з текстом і малюнками підручника, таблицями, картинами; через певний час «презентує» свою тканину: І група - твірну; II - основну; III - покривну; IV -провідну; V - механічну тканину.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Що називають тканиною?

2. Назвіть типи рослинних тканин.

3. Упізнайте рослинні тканини за їхньою будовою: клітини мають тонку оболонку, великі ядра і невеликі розміри; клітини цієї тканини вкриті тонкою прозорою плівкою; тканина складається із живих клітин і є основою всіх органів; тканина може складатися із живих і мертвих клітин з потовщеними стінками; тканина утворена живими чи мертвими трубчастими клітинами; за функціями, які вони виконують: у зелених клітинах тканини відбувається фотосинтез, а в безбарвних відкладаються запасні речовини; тканини надають органам рослин міцності та пружності; тканина дас початок усім іншим тканинам рослин; тканина здійснює транспорт поживних речовин до всіх органів рослини; тканина відмежовує рослину від навколишнього середовища і захищає від несприятливих зовнішніх впливів та ушкоджень.
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань:

1. Яку тканину можна вважати «піонером» серед рослинних тканин?

2. На прикладі декількох тканин, за власним вибором, доведіть взаємозв'язок між будовою обраної тканини і функцією, яку вона виконує.

3. Які тканини забезпечують взаємозв'язок між різними органами рослини?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія,
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 22, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с 86, скласти тестові завдання до теми уроку, підготувати доповіді, мін і-презентації про корінь рослин «Мешканець підземелля».
Примітка: заготовити живці тополі, верби, смородини для демонстрації досліду а розвитку пагона з бруньки (§ 25).

 

 

Урок 26. КОРІНЬ. БУДОВА І ФУНКЦІЇ

Цілі :сформувати в учнів знання про будову вегетативного органа рослини - кореня, ознайомити з особливостями будови і функцій зон кореня: поділу, розтягування, всисної і провідної;
- сформувати поняття про центральний циліндр і провідну систему кореня; ознайомити учнів з особливостями мінерального живлення рослин з ґрунту, видами і значенням добрив для підтримання родючості фунту;
- на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів, показуючи можливості пізнання будови і функцій клітинних структур рослини, практичне значення цих знань для управління ростом рослин, одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур:
- продовжити роботу з формування загальнонавчальних умінь і навичок роботи з текстом і малюнками підручника, працювати з мікроскопом і мікропрепаратами, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виховувати обережність і охайність під час виконання лабораторного дослідження, працювати з додатковими джерелами знань, готувати стислі повідомлення, міні-презентації.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: корінь рослини;

аналізує:живлення в житті рослин;

планує: власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує: результати власних спостережень;

практикує:  дослідження будови органів рослини;

оперує термінами: корінь, живлення рослин,

характеризує: будову кореня у зв’язку з функціями;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: проростки квасолі, гороху, пшениці, кукурудзи, укорінені пагони кімнатних рослин: пеларгонії, живці тополі,   цибулина з пророслими додатковими коренями, комп'ютерні зображення рослин з коренями, комп'ютер, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань учнів.
А. Фронтальна бесіда за запитаннями:

1. Що наливають тканиною?

 2. Назвіть типи рослинних тканин.

3. Які функції вони виконують?

4. Назвіть органи рослини.

5. Як тканина забезпечують взаємозв'язок між різними органами рослини?

Б. Встановлення відповідності між назвою тканини та її функцією - усно або письмово за варіантами.
Тканина     Функція тканини
А твірна                1 захищає рослину від несприятливих зовнішніх

Б основна                                           впливів та ушкоджень
В покривна                                       2 дає початок усім іншим тканинам рослини
Г провідна               3 надає органам міцності та пружності
Д механічна     4 у клітинах тканини здійснюється фотосинтез
                                                           5 слугує для транспорту по рослині поживних речовин,    розчинених у воді
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення тема і завдань уроку.

Під час літніх канікул вам, імовірно, не один раз доводилося бувати в парку, лісі, садку, на луках, гуляти берегом річки, озера - всюди трапляються рослини: дерева, кущі, трави, зеленіє і тремтить під поривом вітру листя, радують очі різноманітні квіти - краса на землі! Чи замислювалися ви про те, що в цих дерев, кущів, трав під землею? Що підтримує, годує, напуває і дає змогу квітнути цій наземній красі? Так, саме корені. А що в них цікавого - завжди під землею, завжди в темряві? Хіба можна порівняти красу надземної частини рослини з підземною? Поміркуймо і з'ясуймо, чи могла б існувати ця надземна краса без невтомної роботи непоказних працівників підземелля. Які вони? Як вони працюють? Чому рослини не можуть без них існувати?

Завдання уроку.
1. З'ясувати особливості зовнішньої будови кореня.
2. Визначити, з яких ділянок складається корінь.
3. Яку будову мають ці ділянки і яку функцію вони виконують?
4. З'ясувати особливості мінерального живлення рослин.
5. Визначити види добрив і їх значеним.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Корінь - вегетативний підземний орган рослини, виникнення коренів у рослин, особливості його росту, основні функції кореня і значення у житті рослини.
2. Зовнішня будова кореня, зони кореня: кореневий чохлик, зона поділу, розтягування, всисна та провідна, їх будова та функції, формування понять «кореневі волоски», «коренева шийка».
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мил. 97-98 (с. 87),
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова кореня  у зв'язку з його функціями.
I. Вступна бесіда, бесіда а правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт.
II. Повторення правил роботи з мікроскопом.
III. Виконання учнями лабораторного дослідження.
IV. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаних завдань. Обговорення питань для формулювання висновку: 1. Які зони утворюють корінь? 2. У якій послідовності вони розташовані? 3. Які функції вони виконують?
3. Внутрішня будова кореня, тканинний склад, особливості розташування тканин у корені, функції тканин, формування понять «центральний циліндр», особливості будови провідної системи кореня, формування понять «висхідний рух», «низхідний рух», значення провідної системи кореня для транспорту поживних речовин.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 99 (с. 88), демонстрація таблиць картин, комп'ютерних зображень внутрішньої будови кореня.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження.
4. Мінеральне живлення рослин з грунту, сутність процесу живлення; найважливіші хімічні елементи, необхідні росинам, їх значення в живленні рослини; види добрив, їх призначення. 

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Які зони виділяють у кореня?

2. У якій послідовності вони розташовані на корені?

3. Що характерно для клітин кореневого чохлика?

4. Яка тканина утворює зону поділу?

5. У якій зоні розташовані кореневі волоски?

6. Які функції вони виконують?

 7. У якій зоні розмішені судини і ситоподібні трубки?

8. Які речовини і в яких напрямках транспортуються по рослині?

9. Що таке мінеральне живлення?

10. Як необхідно підтримувати родючість ґрунту?

11. Що таке добрива? Які добрива вносять у ґрунт?
V. Узагальнення та систематизація знань.
А. Обговорення питань:

1. Які функції виконує корінь?

2. Які зони кореня беруть участь у здійсненні цих важливих функцій?

3. Яке значення для рослини мас мінеральне живлення?
Б. Складання учнями схеми «Добрива».
VI. Підбиття підсумків уіюку, оцінювання роботи учнів
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 23, підготувати відповіді на запитаная, виконати тестові зведення і підготувати відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», підготувати доповіді на тему «Доручення не за фахом» (про видозміни кореня), «Лікувальні властивості видозмін кореня».
Примітка: закласти дослід з пророщенння бульби картоплі, цибулини, кореневища для теми «Видозміни пагона».

Урок 27. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА  ВИДОЗМІНИ КОРЕНЯ

Цілі : продовжити формування знань учнів про будову кореня, ознайомити з видами коренів: головним, додатковими і бічним типами кореневих систем рослин: стрижневою і мичкуватою, особливостями їх будови, ознайомити з видозмінами кореня і їх значенням;
- сформувати науковий світогляд учнів, показуючи можливості пізнання будови, процесів утворення й розвитку коренів рослини, практичне значення цих знань для управління ростом рослин, одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур;
- продовжити формувати вміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, прищеплювати практичні вміння розпізнавати та визначати види коренів і типи кореневих систем, працювати з натуральними об'єктами встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виконувати лабораторне дослідження, робити відповідні підсумки, розвивати в учнів біологічну мову і біологічне мислення, розуміння необхідності знань про будову органів рослин для подальшого вивчення біології.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: корені рослини;

установлює: біологічне значення видозмін коренів;

наводить приклади: рослин з видозмінами кореня (3-4),

висловлює судження:  видозміни коренів  рослин  мають пристосувальний характер;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: натуральні об'єкти: коренеплоди моркви, буряка, редьки, кореневі бульби жоржини, кімнатні рослини (плющ, хлорофітум), таблиці "Органи квіткової рослини", «Типи кореневих систем», комп'ютерні зображення рослин з різними типами коренених систем, видозмін кореня, комп'ютер, електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів. 
А. Робота із твердженнями «згоден - не згоден» за завданням: уважно послухайте твердження і визначте, з яким з них ви згодні, а з яким - ні, поясніть чому «ні»:

1. Корінь забезпечує мінеральне живлення рослин.

2. Клітини, що утворюють тканини кореня, подібні за своєю будовою.

3. Кореневий чохлик складається з мертвих клітин.

4. Зона поділу кореня утворена клітинами основної тканини.

5. Кореневі волоски розташовані у всисній зоні.

6. У зоні кореневих волосків корінь галузиться.

7. Більшу частину кореня становить провідна зона.

8. Судини і ситоподібні трубки провідні елементи кореня.

9. По судинах транспортуються органічні речовини, а по ситоподібних трубках - мінеральні.
Б. Завдання з визначення відповідності між зонами кореня та їхніми характеристиками.
Зони кореня     Характеристика зон
А кореневий чохлик  1 забезпечує поглинання води і мінеральних речовин з ґрунту
В зона поділу   2 складається з клітин твірної тканини, які постійно ділиться
 

В зона розтягування                      3 забезпечуй рух води і поживних речовин
Г всисна зона                                 4  вкриває верхівку кореня 

Л провідна зона                     5 клітини ростуть і перетворюються на клітини інших тканин 

                                                
ІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми вже ознайомилися з будовою кореня.Приховані від сторонніх поглядів. Корені-невтомні трудівники. Вони виконують свою роботу: вбирають з ґрунту воду і мінеральні речовини, подають їх «наверх» до пагона, забезпечуючи цим життєдіяльність рослини. Ми милуємося деревами, кущами, травами, зеленню їх листків, різноманітністю квітів. Хіба можна порівняти красу надземної частини рослини з підземною? Але ця надземна краса не може існувати без підземних трудівників, які напувають і годують рослину. Які ж вони? Цікаво, ще і таке: природа дозволила кореням незвичайні «відхилення від норми»: корені рослин можуть виконувати й інші, «громадські» доручення. Для цього, зрозуміло, потрібні зміни в будові кореня. І вони є, такі різні, такі несподівані і такі важливі для життя рослин. Деякі з пні вам добре знайомі, а з іншими - невідомими, ознайомимося на уроці.
Завдання уроку.
1. Ознайомитися з видами коренів рослин.
2. Визначити типи кореневих систем.
3. З'ясувати особливості будови різних типів кореневих систем.
4. Ознайомитися з видозмінами коренів, їх значенням у житті рослин і господарстві людини.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Корінь - вегетативний підземний орган рослини, основні функції кореня; види коренів: головний, додаткові,' бічні корені, їх місце утворення, функції.

2. Типи кореневих систем, їх характеристика, види коренів, що їх утворюють, особливості будови стрижневої та мичкуватої кореневої системи; агротехнічні засоби посилений розвитку додаткових коренів, формування поняття «підгортання», «пікірування», їх значення в господарській діяльності людини.

3. Видозміни кореня, різноманітність видозмін, причини їх утворення, характерні особливості, біологічно значення.
4. Значення видозмін кореня в житті рослин і господарстві людини, формування поняття, що видозміни кореня є пристосуванням до певних умов зростання, особливості утворення видозмін у дворічних та багаторічних рослин.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Які види коренів утворюють рослини?

2. Що таке коренева система?

3. Які види кореневих систем утворюють рослини?

4. Що таке видозміна кореня?

 5. Які ви знаєте видозміни кореня? Наведіть приклади.

6. Яке значення мають видозміни кореня для рослини і в господарстві людини?
Б. Робота двох учнів біля дошки за завданням: намалюйте схему будови стрижневої і мичкуватої кореневої системи.
B. Робота 2-3 учнів за завданням: серед запропонованих гербарних зразків рослин виберіть окремо рослини зі стрижневою і мичкуватою кореневими системою та обґрунтуйте свій вибір.
Г. Робота 1-2 учнів з визначення видозмін кореня за завданням: розгляньте запропоновані вам видозміни кореия різних рослин і визначте їх назву.
Д. Робота з тестовими завданнями на с 95.
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення нитапь:

1. Які причини утворення в рослин видозмін кореня?

2. Яке біологічне значення мають видозміни для рослин?

3. У яких рослин (за тривалістю життя) утворюються видозміни? Поясніть чому.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 24, повторити текст § 21, 22.

Урок 28. ПАГІН:БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ

ЦІЛІ:  сформувати поняття про пагін як основний надземний вегетативний орган рослини; ознайомитися з його складом, зовнішньою будовою, основними функціями, розвитком пагона з бруньки; розкрити особливості будови і функцій бруньок, їх класифікацію і біологічне значення;
- на основі спостереження за розвитком пагона з бруньки і знань про верхівковий ріст кореня розкрити наукову суть явища росту і розвитку пагона, значення знань про ці процеси у практичній діяльності людини;
- продовжити формувати загальнонавчальні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, виконувати лабораторне дослідження, працювати з натуральними об'єктами, гербарними зразками, робити відповідні висновки на підставі виконаних досліджень;
- виховувати розуміння необхідності бережного ставлення до рослин.
Очікувані результати: учень:

розпізнає:пагін рослини;

оперує термінами: вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька),

називає: основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин);

наводить приклади: органів рослин (пагін, стебло, листок);

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: живі і гербарні зразки нагонів дерев, кущів і трав'янистих рослин, пагони з набубнявілими бруньками, комп'ютерні зображення рослин з різними типами пагонів і бруньок, електронні засоби навчання, обладнання для виконання лабораторних досліджень.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми вже переконалися з нами, що світ рослий надзвичайно різноманітний. Навіть корені, усе життя яких проходить в темному «підземеллі», різноманітні за своєю будовою. Рослини такі різноманітні, такі не схожі, тому, здавалося, принаймні дивним було б шукати щось спільне в них. А вони ці усі рослини зовнішньо збудовані за єдиною схемой, виданою природою. Майже для всіх рослин обов'язковими є основні органи: корінь і пагін. З коренем ми вже ознайомилися. Піднімемося з ґрунту на його поверхню і почнемо знайомство з надземними органами рослин - насамперед з пагоном. Пагін розвинувся у рослин першим, він є обов'язковим органом у вищих рослин за будь-яких умов. Хоч би невеличкий, хоч би незвичайний, змінений, проте нагін. Оскільки першість серед наземних органів належить пагону, то варто ознайомитись з деякими його особливостями; розмірами, типами, зовнішньою будовою, значенням у житті рослий, взаємозв'язком і його підземним «родичем».
Завдання уроку.
1. Вивчити особливості будови пагона рослин.
2. Ознайомитися з будовою бруньок.
3. З'ясувати, які типи бруньок утворюють рослини.
4. Визначити, як з бруньки розвивається пагін.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Пагін - надземний вегетативний орган, його склад: стебло, бруньки, листки, основні функції стебла, їх характеристика і значення , складання схеми:
2. Будова пагона, формування понять «вузол», «міжвузля», «пазуха листка», їх розташування на стеблі.
А. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова пагона».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі проведеного дослідження.
3. Брунька - зачатковий пагін, класифікаїїія бруньок за їх розміщенням на стеблі та зовнішньою будовою: вегетативні, генеративні і змішані бруньки, особливості внутрішньої будови бруньок різних типів, формування поняття «конус наростання», його роль у забезпеченні росту пагона у довжину.
А. Розповідь, робота з мал. 108. Б (с. 96), демонстрація пагонів з набубнявілими вегетативними і генеративними бруньками.

Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова бруньки».
I. Вступна бесіда з правил безпеки під час роботи з гострими предметами (препарувальна голка, скальпель).
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варіантні висновків на підставі виконаних досліджень.
4. Характеристика процесу розвитку пагона з бруньки, роль твірної тканини конуса наростання в розвитку нового пагона, особливості розвитку пагонів в однорічних і багаторічних рослин; формування поняття «сплячі бруньки», «додаткові» бруньки, їх роль у житті рослин; розвиток бічних пагонів на головному стеблі розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 109 (с. 98), демонстрація комп'ютерних зображень рослин з різними кронами та різними життєвими формами.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Робота з терміними і поняттями; «пагін», «стебло», «бруньки»: верхівкові, пазушні, додаткові, вегетативні, генеративні, змішані, сплячі (з використанням наочності).
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 98.
IV. Узагальнення та систематизація знань. Робота за завданням: із запропонованого переліку функцій назвіть окремо функції кореня і пагона: 1) закріплення рослини в грунті; 2) фотосинтез; 3) транспорт поживних речовин; 4) дихання; 5) поглинання води і мінеральних речовин з ґрунту; 6) підтримання бруньок і листків; 7) запасання поживних речовин; 8) утримання надземних органів у певному положенні; 9) об'єднання всіх органів рослини в єдине ціле.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 25, підготувати відповіді на запитання на с. 99 підручника, повторити § 22, скласти сенкан па тему «Пагін».

Урок 29. БУДОВА СТЕБЛА. РІЗНОМАНІТНІСТЬ СТЕБЕЛ

Цілі :  продовжити розвивати в учнів знання про пагін; сформувати уявлення про стебло як осьову частину пагона, ознайомити з функціями стебла, його розміщенням у просторі та галуженням, значенням цих явищ у житті рослин; ознайомити з особливостями внутрішньої мікроскопічної будови стебла; сформувати поняття про річні кільця;
- сформувати на матеріалі уроку науковий світогляд учнів, показуючи можливість пізнання мікроскопічних структур рослини, визначення взаємозв'язку їх будови і функцій, значення цих знань для розуміння процесів, що відбуваються в рослинному організмі та в практичній діяльності людини;
- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, знаходити в тексті матеріал для виконання завдання, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити умовиводи.
Очікувані результати: учень:

розпізнає:органи рослини (пагін, стебло, корінь);

оперує термінами: вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька),

наводить приклади: органів рослин (пагін, стебло, листок);

характеризує: будову стебла у зв’язку з функціями;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнаная: натуральні об'єкти: кімнатні рослини в різноманітними стеблами, колекції комп'ютерних зображень зовнішньої будови стебла, його різноманітності за напрямком росту й розміщенням у просторі, комп'ютер, мультимедійний проектор,

ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Перевірочна робота за завданням: доповніть речення. 
I варіант
1. Надземний вегетативний орган рослини називають __.
2. На верхівці пагопа розташована __брунька. 3. Місце прикріплення бруньки до стебла називають__, 4. У пазусі листка закладається _ брунька. 5. Брунька, з якої утворюються нові пагони з листками, - це ___ брунька. 6. Усі бруньки зовні вкриті вндозміпеними листками - ____. 7. Зачатки квіток і листків одночасно мають бруньки. 8, Відстань між двома вузлами на стеблі називається _. 9. Конус наростання бруньки утворений __тканиною. 10. Бруньки, які після зимівлі не розвиваються, називаються____. 11. Бічні пагони рослини утворюються з ___ бруньок. 12. Осьовою частиною бруньки с___ стебло.
II варіант
1. Пагін складається а____,____і____. 2. У пазусі листка розвивається ______. 3. Залежно від особливостей будови розрізняють бруньки____і____. 4. Брунька, з якої розвивається квітка чи суцвіття, називається____. 6. Місце поєднання стебла і бруньок називають___. в. На будь-якій частині рослини можуть закладатися бруньки. 7. Кут, утворений стеблом і листком, називається __. 8. Змішані бруньки мають зачатки___і___. 9. На верхівці зачаткового стебла бруньки є конус __. 10. Зачатком нового пагона є___. 11. При ушкодженні верхівкової бруньки ріст відновлюється за рахунок___бруньки. 12. Ріст пагона в довжину відбувається за рахунок поділу клітин____тканини.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.            Ми вже ознайомилися з будовою кореня, який напуває рослину живильною водою і годує з ґрунту її надземні органи. І стебло, і листки приймають ці дари і з великою вдячністю їх використовують. Як це робить стебло? Зовні ми бачимо різні стебла в природі: товсті - стебла дерев, тонкі -чагарників, тонесенькі - трав'янистих рослин. Ростуть собі на землі, тягнуться вгору до Сонця, підставляють йому свої зелені листки, красуються перед ним і нами своїми квітками. Живуть своїм життям, ховаючи за зовнішнім покриттям таємницю свого буття від тих, хто не хоче його знать. А ми вже знаємо деякі таємниці - основні функції стебла. Як здійснюються ці функції? Яка природна архітектура стебла забезпечує виконання цих важливих функцій? Настав час зазирнути всередину стебла і знайти відповіді на ці запитання.
Завдання уроку.
1. З'ясувати основні функції стебла та їх значення для рослини.
2. Визначити види стебел за їх розміщенням у просторі та напрямком росту.
3. Ознайомитися з різними типами галуження стебла та їх значенням.
4. З'ясувати особливості внутрішньої будови стебла.
5. Виявити причини утворення річних кілець на стеблах рослин.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Формування поняття про стебло як осьову частину пагона, актуалізація знань учнів про функції стебла; постановка проблеми: які особливості зовнішньої і внутрішньої будови стебла забезпечують його основні функції? Вирішення проблеми шляхом визначення особливостей зовнішньої і внутрішньої будови стебла.
2. Характеристика видів стебла за напрямком росту й розміщенням у просторі.
A. Самостійна робота учнів з підручником за завданням: прочитайте текст підручника на с. 99 зі слів «За напрямком росту...» і випишіть у зошит види стебел за напрямком росту, а поруч напишіть приклади рослин, яким притаманні такі види стебел.

3. Розвиток бічних пагонів на стеблі, формування понять «галуження», «крона», особливості галуження стебел у рослин з різними життєвими формами (трави, кущі, дерева), особливості галуження у злакових рослий, формування поняття «кущіння», значення галуження та утворення крони в житті рослин; використання знапь про закономірності галуження стебел для формування крони плодових та декоративних рослин, для підвищення урожайності плодів.  

4. Мікроскопічна будова деревного стебла, будова кори, формування поняття «сочевички», «луб»; тканини шарів кори, функції окремих тканин і кори в цілому. 

5. Камбій, місце розташування, функції камбію як бічної твірної тканими - потовщеним стебла, формування деревини й лубу аа рахунок поділу клітин камбію, причини різної товщини шарів деревини й лубу. 

6. Будова деревини й серцевини, тканини шарів, особливості їж розташування, формування поняття «серцевинні промені», функції деревини: провідна, механічна, серцевини - запасаюча.
Робота учнів з підручником за завданням: прочитайте па с. 102 текст «Деревина. Серцевина» і визначте особливості будови і функцій цих шарів стебла, дані занесіть до таблиці (якщо складається таблиця) або підготуйте відповіді на запитання: 1. Яка послідовність розташування шарів деревини серцевини в стеблі? 2. Які тканини утворюють ці шари? 3. Чим утворена провідна тканина деревини? 4. Які речовини по ній рухаються? 5. Назвіть функції деревини. 6. Які функції притаманні серцевині? 7. Яку роль у деревині відіграють серцевинні промені? 8. Як вони пов'язані з основною функцією серцевини? Під час роботи учнів з текстом підручника можна запропонувати їм почергово роздивитися під мікроскопом мікропрепарат поперечного зрізу стебла.
7. Особливості будови деревини, що утворилася навесні та влітку, причини появи річних кілець - різна сезонна активність камбію, результати сезонного поділу клітин камбію утворення судин та клітин механічної тканини.
Робота з підручником за завданням: прочитайте текст на с. 102 «Що таке річні кільця» і підготуйте відповіді на запитаних: 1. За рахунок якого шару стебло росте у товщину?
2. Як утворюються річні кільця? 3. Чим можна пояснити різну величину річних кілець? 4. Чим зумовлена поява світлих і темних частин річних кілець? 5. Які важливі елементи деревини утворюють клітини камбію влітку?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Які функції виконує стебло?

 2. Назвіть види стебел за їх розташуванням у просторі й напрямком росту.
3. Наведіть приклади рослин з різними видами стебел (робота з гербарними зразками рослин з різними видами стебел).

4. Які види галуження стебел ви знаєте?

 5. За рахунок чого формується крона у рослин?

6. Назвіть основні шари стебла деревної рослини.

7. Які функції вони виконують?

 8. Як утворюються річні кільця? Про що вони можуть «розповісти»?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення запитань:

1. Які особливості внутрішньої будови стебла забезпечують транспортну, опорну та запасаючу функції?

2. Доведіть взаємозв'язок будови ділянок стебла з функціями, які вони виконують.

3. Поміркуйте. Іноді у лісі, а частіте в містах, можна побачити ялинки-потвори. У них не одна верхівка, а дві й навіть три. Це наслідок дії варварів, які зрубують красуні-ялинки перед Новим роком. Поясніть, у чому причина цієї потвори. Чому й за рахунок чого замість однієї верхівки ялинки утворюється кілька?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлекси.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 26, підготувати відповіді па запитання і тестові завдання на с 103, підготувати повідомлення про видозміни пагона; принести на урок бульби картоплі, коренеплоди моркви, буряка, цибулину.

Урок 30. ВИДОЗМІНИ ПАГОНА

Цілі : розвити в учнів поняття про різноманітність пагонів, утворення їх видозмін у зв'язку з адаптаціями до виконання різноманітних функцій; встановити загальні риси в будові надземних і підземних пагонів, їх біологічне значення;
- продовжити формування наукових поглядів і переконань учнів у можливостях пізнання тонких структур будови рослинного організму, значення знань про особливості їх анатомічної будови і видозмін для розуміння процесів життєдіяльності рослин, їх успішного використання у господарській діяльності людини;
- сформувати загальнонавчальні вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, натуральними об'єктами, розрізняти видозміни пагонів на малюнках, таблицях, картинах, натуральних об'єктах, гербарних зразках, електронних зображеннях, доводити риси їх пристосування до умов середовища і причини їх виникнення, виконувати лабораторне дослідження, робити відповідні висновки. 
Очікувані результати: учень:

установлює: біологічне значення видозмін пагона;

наводить приклади: рослин з видозмінами пагона (3-4),

висловлює судження:  видозміни пагона  рослин  мають пристосувальний характер

Тип уроку: комбіповапий урок.
Наочність та обладнання: натуральні й гербарні зралки видозмін вагонів (надземних і підземних): бульби картоплі, топінамбура, цибулини лілії, тюльпана, часнику; колекції комп'ютерних зображень видозмін пагонів різних рослин;

ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Робота з твердженнями «згоден не згоден» за завданням: послухайте твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими згодні чи ні:
I. Кора стебла утворена сукупністю різких тканин.

2. Кора складається тільки а мертвих клітин.

3. Ситоподібні трубки розташовані в лубі.

4. По ситоподібних трубках здійснюсться потік мінеральних речовин, розчинених у воді. 5. Стебло потовщується за рахунок поділу клітин камбію,

6. Стебло потовщується тільки за рахунок збільшення шару деревини.

7. До складу деревини входить механічна тканина.

8. Сочевички кори забезпечують газообмін і випаровування води.

9. До складу серцовинн входить провідна тканина.

10. У клітинах серцевини відкладаються запасні поживні речовини.
11. Серцевинні промені забезпечують вертикальний рух поживних речовин.

12. За спилом дерева можна визначити умови життя рослини.

13. Усі рослини мають прямостояче стебло.

14. Крона рослин формується унаслідок галуження стебла.
B. Робота за завданням: визначте, якими тканинами утворено шари стебла.
Шари стебла             Тканини стебла
А кора      1 основна
В камбій      2 покривна
В деревина      3 провідна
Г серцевина      4 механічна
                                                                        5 твірна
В. Розв'язання біологічних задач.
1. Одним з найстаріших дерев, які живуть у наш час, є сосна остиста, що росте в горах Каліфорнії. Вік цього дерева 4900 років. Вивчаючи спили мертвих дерев, учені встановили відносну кількість опадів у різні роки. Як їм вдалося це визначити?
2. Усі дерева нашої географічної зони утворюють річні кільця. Дерева вологах тропіків, на відміну від наших рослин, їх не мають, хоча також, як і в наших рослин, в їх стовбурах є камбій, клітини якого діляться і забезпечують потовщення стовбура. Поясніть, чому у тропічних рослин не утворюються річні кільця.
3. Органічні речовини, що утворилися в листках у літній період, використовуються рослиною не тільки на процеси життєдіяльності, частина їх відкладасться про запас у основній тканині серцевини. Як органічні речовини потрапляють до серцевини, якщо відомо, що нони рухаються по ситоподібних трубках кори.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Досі ми вивчали загальні особливості будови стебла, притаманні кожній рослині. Але ж безмежний зелений світ пропонує безліч дивного й несподіваного в будові стебел різних рослин. Тисячі прикладів можна навести, коли стебло або частина його змінилися настільки, що для впізнання їх потрібна неабияка кмітливість. «Увімкнемо» нашу кмітливість і спробуємо розпізнати ці іноді несподівані зміна стебла, визначимо причин їх виникнення.
Завдання уроку.
1. З'ясувати, що такс видозміна пагона.
2. Ознайомитися з надземними видозмінами пагона та приь кладами рослини із цими видозмінами.
3. Встановити, які підземні видозміни пагона утворюють рослини та особливості їх будови.
4. Визначити загальні риси в будові надземних і підземних видозмін пагона.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Видозміни надземних пагонів: колючки, вусики, вуса, стеблові бульби, характерні особливості їх будови, прикладні рослин із зазначеними видозмінами.
2. Видозмінені підземні пагони, їх особливості: обов'язкова наявність бруньок, вкорочені міжвузля, відсутність хлорофілу, наявність запасних поживних речовин; особливості утворення підземних видозмін, їх відмінність від кореня.

 Виконання учнями лабораторного дослідженая «Будова цибулини».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання роботи.
II. Виконання учнями лабораторного досліджепня «Будова цибулини».
III. Підбиття підсумків виконання дослідження, обговорення варіантів висновків на підставі виконаних досліджень. Узагальнюючі запитання для формулювання висновків:  

1. Які видозміни пагона вам відомі? 2. Назвіть підземні видозміни пагона. 3. Які особливості будови цибулини доводять, що вопи с видозмінами пагона? 4. Чим спричинені видозміни пагонів?
3. Значення видозмін пагона у житті рослин та людини.
Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яке значення видозмін пагона у житті рослин та людини?», визначте значення видозмін і дані запишіть у таблицю «Значення видозмін у природі й житті людини».
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. На які групи поділяють видозміни пагонів?

2. Які надземні видозміни пагона ви знаєте? Наведіть приклади рослин із зазначеними видозмінами.

3. Яке їх значення у житті рослин?

 4. Назвіть підземні видозміни пагона. Наведіть приклади рослин із зазначеними видозмінами.

5. Які є докази, що кореневище, цибулина та бульба картоплі є видозмінами пагона?

6. Яке значення у природі та житті людини мають видозмінені пагони?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питань: 1. Чим спричинені видозміни пагона? 2. Які загальні риси мають надземні й підземні пагони? Чим вони відрізняються? 3. Порівняйте будову коренеплодів моркви й буряка з підземними видозмінами погона, наприклад бульбою або кореневищем. Чим вони відрізняються?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст § 27, запитання та тестові завдання на с. 106, підготувати повідомлення про різноманітність листків. Примітка: закласти досліди з укоріненим стеблових (верби, клен, традесканція) та листкових (сешіолія, бегонія) живців до теми «Розмноження рослин»та дослідницького практикуму § 35.

Урок 31. БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ЛИСТКА.РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЛИСТКІВ.

Цілі :  ознайомиш учнів з листком як важливою частиною пагона, його функціями, вивчити особливості морфологічної та анатомічної будови листка, ознайомити з їх різноманітністю, сформувати поняття про прості та складні листям, дати поняття про способи їх розміщоння на пагоні, значення цих способів;
- на матеріалі уроку формувати науковий світогляд, підводити учні  до розуміння цілісності та єдності природи на основі знань про клітинну будову всіх організмів, і листків у тому числі, та взаємозв'язків будови та функцій у єдиному цілісному організмі;
- продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, уміння порівнювати, виявляти запільні та відмінні ознаки простих і складних листків, способів їх розташування на пагоні, взаємозв'язки будови й функцій; виховувати біологічне мислення і біологічну мову учнів, розуміння необхідності пізнавати світ природи, берегти золені рослини.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: органи рослини (листок), видозміни листка;

установлює: біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

оперує термінами: вегетативні органи рослини ( листок), фотосинтез,

наводить приклади: органів рослин (листок);рослин з видозмінами листків (3-4),

характеризує: будову листка у зв’язку з функціями;

висловлює судження: видозміни лисків мають пристосувальний характер.

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: кімнатні рослини, набори різноманітних листів з різною формою листкових пластинок, з простими і складними листками, таблиці «Прості і складні листки», «Листкорозміщення». «Внутрішня будова листка». «ІІродихи».

ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань  учні.
А. Фронтальна бесіда за запитаннями:

1. Які типи видозмін пагоні  вам відомі?

2. Наведіть приклади надземних видозмін пагона і укажіть їх функції.

3. Наведіть приклади підземннх видозмін пагона та укажіть їх функції.

4. Чим спричинені видозміни нагонів?

5. Порівняйте будову бульби та цибулина, кореневища, та бульби, що в них спільне?

6. Чим відрізняються видозміни кореня від видозмін пагона?

7. Яке значення  видозмін пагона у житті рослин і господарстві людини?
Запитання для повторення матеріалу:

1. Які види коренів ви знаєте?

2. Які типи кореневих систем утворюють ці корені?

3. Назвіть зони кореня і їх функції.

4. Що становить собою провідна система кореня?
Б. Складіть відповідні пари між прикладами видозмін пагона і рослинами, яким притаманні ці видозміни.
Видозміни пагона      Рослини
А колючки      1 капуста-кольрабі
Б вуса       2 конвалія
В надземна стеблова бульба   3 дика груша
Г підземна стеблова бульба   4 часник
Д кореневище     5 виноград
Е цибулина     6 суниці
Ж вусики      7 топінамбур
В. Із запропонованого переліку рослин випишіть цифри: 
І варіант - рослин з підземними видозмінами патова, 
ІІ варіант - з надземними видозмінами пагона: 1 - суниці, 2 - топінамбур, 3 - нарцис, 4 - картопля, 5 - дика груша. 6 - цибуля городня, 7 - півники, 8 - слива, 9 - глід, 10 - кактус, 11 -часник, 12 - огірок, 13 - тюльпан, 14 - гарбуз, 15 - пирій, 16 виноград, 17 - тюльпан, 18 - диня, 19 - лілія, 20 - чемериця.
Г. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Які тканини розрізняють у рослин?

2. Які функції вони виконують?

3. Що таке корінь?

4. Які функції виконує корінь?

5. Назвіть зони кореня.

6. Які види коренів ви знаєте?

7. Які типи кореневих і систем утворюють рослини?

8. Які видозміни кореня ви знаєте?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
Дуже важливою частиною пагона є листок. Це не тільки окраса рослини, хоч розмаїття форм і розмірів листків гідні і подиву, а й багатство творчої організації великого творця Природи. Майже всі рослини мають листки. Є вони навіть  і у  крихітної травинки, у невеличких кущиків. Скільки їх у величній кроні дерев чи можна перерахувати це «зелене золото» природи? Але за такого різноманіття є багато ознак, що об'єднують їх. Із цими ознаками ми сьогодні ознайомимося, і  ще зазирнемо у внутрішню «архітектуру» листка, дізнаємося, що є цікаве і дуже важливе в цій «архітектурі». Спробуємо  на прикладах ознайомитися з розмаїттям зеленого листка, яке захоплює своею завершеністю й неповторністю. Завдання уроку,
1. Визначити загальні особливості будови листка.
2. Ознайомитися із зовнішньою будовою листка, з простими й складними листками.
3. З'ясувати закономірності розміщення листків на пагоні.
4. Встановити особливості внутрішньої будови листка у зв’язку з його функціями: фотосинтез, газообмін, випаровування.
5. З'ясувати роль усіх структур листка у здійсненні основних його функцій.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика листка як важливої частини рослини, його походження, особливості росту, основні функції: фотосинтез, дихання, випаровування.
2. Зовнішня будова листка, листкова пластинка та черешок, листки черешкові й сидячі, роль черешка, формування  поняття «прилистки», їх вигляд і функції, різноманітність форм і країв листкової пластинки .
3. Листки прості й складні, їх листкорозміщення, характерні відмінності простих листків від складних, приклади рослин з простими й складними листками.
4. Внутрішня будова листка, тканини листка: покривна, основна (її різновиди), провідна, механічна,  їх розташування, формування понять «продихи», «міжклітинники»,  «судинно-волокнисті пучки», їх роль у житті рослин; взаємозв'язки будови тканин різних шарів листка з їх функціями: фотосинтезу, газообміну.
5. Жилкування листків, формування поняття «жилкування», типи жилкування приклади рослин з різними типами жилкування; порядок розташування листків на пагоні, типи листкорозміщення, їх характеристика і значения в житті рослин, приклади рослин з різними типами листкорозміщення, формування поняття «листкова мозаїка.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
A. Бесіда за запитаннями на с. 111 підручника.
B. Робота з тестовими завданнями на с. 111 підручника.
V. Узагальнення та систематизація знань.
A. Укажіть, які структури листка забезпечують здійсненая основних його функцій: фотосинтез, газообмін, випаровування.
B. Робота учнів за завданням: роздивиться листки кімнатних рослин бегонії, фікуса, клівії, алое та опишіть їх .
В. Прочитайте рубрику «Узагальнення знань» і скажіть, чи з усіма особливостями будови листка ми сьогодні ознайомилися на уроці відповідно до запропонованого узагальнення.
Г. Обговорення питання: тепер вам відомо, що фотосинтез - унікальний процес, який забезпечує життя на нашій планеті, а зелений листок - біохімічна лабораторія фотосинтезу. Як ми повинні ставитися до зелених рослин?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учні.
VII. Рефлексія.

 Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 28. скласти сенкан на тему «Листок», повторити §25.
Примітка: поставити гілку липи (іншої рослини) у підфарбовану воду для уроку з теми: «Транспорт речовин», § 30, закласти дослід до теми «Рухи рослин» за мал. 130 (с. 119).

Урок 32. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛИСТКІВ

Цілі:  поглибити уявлення учнів про пристосування рослин до умов зовнішнього середовища, здатності регулювати життєво важливі процеси залежно від стану середовища, розкрити причини і значення листопаду в житті рослин; розширити знання учнів про різноманітність листків і їх функцій, ознайомити з видозмінами листків і їх біологічним значенням; сформувати чітке розуміння понять: листопадні та вічнозелені рослини, листопад, видозміни листка;
- формувати науковий світогляд учнів, показуючи необхідність вивчення впливу факторів середовища на зелені рослини, процеси іх життєдіяльності, адаптацій і реакцій рослин на ці впливи для розуміння біології рослин та регуляції їх росту і розвитку;
- продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами інформації, уміння встановлювати взаємозв'язки між дією факторів середовища і реакцією рослин на їх дію. висловлювати свої думки, робити умовиводи, застосовувати набуті знання для виконання завдань; виховувати любов до природи, розуміння необхідності її берегти та охороняти.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: органи рослини (листок), видозміни листка;

установлює: біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах);

оперує термінами: вегетативні органи рослини ( листок), фотосинтез,

наводить приклади: органів рослин (листок); рослин з видозмінами листків (3-4),

характеризує: будову листка у зв’язку з функціями;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: кімнатні рослини ( кактус, алое,  пеларгонін), електронні колекції зображень рослин з різними видозмінами листків,  електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань  учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Які функції виконує листок?

2. Із чого складається простий листок?

3. Чим простий листок відрізняється від складного?

4. Які способи розташування листків на пагоні ви знаєте?

5. Що таке листкова мозаїка? Яке її значення в житті рослини?

6. З яких структур складається листкова пластинка?.

7. Якими тканинами утворені ці структури?

8. Які структури листка забезпечують процеси фотосинтезу, газообміну, випаровування?
Б. Робота з натуральними об'єктами - 2-3 кімнатними рослинами, гербарними зразками за завданням: уважно роздивіться запропоновані рослини й охарактеризуйте їх листки за планом: будова листкової пластинки (листок черешковий чи сидячий), форма листкової пластинки, тип жилкування, листок простий чи складний, листкорозміщення на пагоні.
B. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що таке пагін?

2. Які функції він виконує?

3. З яких частин складається пагін?

4. Що таке брунька? Назвіть види бруньок.

5. Що таке конус наростання?

6. Завдяки чому пагін росте в довжину?
II. Мотивація навчальної діяльності. Для нас, мешканців помірної смуги Піннічної півкулі Землі, від народження звичайною є зміна пір року. Зі зміною сезонів, зрозуміло, нерозривно пов'язана зміна рослинного вбрання. Більшість відомих нам рослин - дерев і чагарників щороку навесні вкриваються листям. Ціле літо листки посилено працюють, утворюючи органічну речовину, а восени втрачають зелений колір і забарвлюються в жовтий і червоний різних відтінків. І пору цю, саме один місяць, називають жовтнем. Згодош вмерле листя опадає - місяць листопад. Отже, як бачите, листки дерев наших широт живуть тільки одне літо. Чому відбувається листопад? Цікаво? І ще одне дуже цікаве явище, що відбувається з листками, очікує нас сьогодні. Ми ознайомлювалися зі звичайними листками рослин, що сумлінно виконують притаманні їм функції. Але в природі серед рослий під час уважного спостереження можна побачити й незвичайні видозмінені листки. Які вони? Під дією яких потреб життя рослина змінила будову своїх листків? Чи це тільки приклад невичерпної творчої фантазії" природи? Скільки цікавих запитань! Настав час відповісти на них.
Завдання уроку.
1. Ознайомитися з тривалістю життя листків однорічних і багаторічних рослин.
2. З'ясувати причини явища листопаду рослин і факторів, які його спричиняють.
3. Встановити, яке значення має листопад у житті рослин.
4. Визначити, які видозміни характерні для листків і їж значення.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Тривалість життя листків, особливості життя листків однорічних і багаторічних рослин; формування понять «листопадні рослини», «вічнозелені рослини», «листопад», ознака: листопаду, значення листопаду в житті рослин.
А. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яка тривалість життя листків?» на і с. 112 і підготуйте відповіді на запитання:

1. Яка тривалість  життя листків однорічних і багаторічних рослин?

2. Що таке листопад?

3. Наведіть приклади листопадних рослин.

4. Які рослини називають вічнозеленими? Наведіть приклади.

5. Яке значення має листопад у житті рослин?

6. Чим зумовлене різнобарв'я осені?
2. Характеристика причин листопаду, процес опадания листків, подальша доля опалого листя.
А. Робота з текстом підручника за завданням: прочитайте перший абзац тексту «Які чинники зумовлюють листопад?» і випишіть у зошит перелік цих чинників (зменшення надходження води через кореневу систему, зниження температурні повітря, зменшення випаровування, зменшення світлового дня).
3. Основні видозміни листка, їх характеристика, значення в житті рослин, приклади рослин з різними видозмінами листків.
А. Робота в малих групах за завданням: користуючися малюнками в підручнику, картинами, таблицями, охарактеризуйте особливості видозмін листків: колючки, вусики, ловильні листки, м'ясисті листки, брунькові луски. Дані запишіть у таблицю «Характеристика видозмін листка».
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке листопад?

2. На які групи ділять рослини за тривалістю життя їх листків? Наведіть приклади.

3. Чим супроводжується осінній листопад?

4. Чим зумовлена зміна забарвлення листя?

5. Які фактори спричинюють листопад?

6. Що сприяє опаданню листя під час листопаду?

7. Яке значення має листопад у житті рослини?

8. Назвіть видозміни листків і наведіть приклади рослий із цими видозмінами.

9. Яке значення видозмін у житті рослин?

10. Яке значення мають вічнозелені рослини для існування життя на Землі?
Б. Роботи с тестовими завданнями (підручник, с. 116).
В. Повторення матеріалу за завданнями:

1. Що таке пагін?

2. З яких частин він складається?

3. Що таке брунька?

4. Які типи бруньок ви знаете?

5. Як із бруньки розвивається пагін?
V. Узагальнення та систематизація знань. Розв'язування біологічних задач.
1. Зі словом «листок» тісно пов'язано слово «зелений». І дійсно, більшість листків мають зелений колір, і лише перед початком листопаду вони набувають осінніх барв. Чим це зумовлено? Чому листка змінюють свій колір?
2. Учені стверджують, що якби дерева не скидали листки напередодні зими, то вони загинули б від спраги, на перший погляд, це здасться дивним узимку і раптом спряга. Але по дійсно так. Поясніть чому.
3. У природі існують дивовижні рослини кактуси «діжки». Вони мають дужо товсті й високі стебла і масу в кілька тонн. А от листки в них відсутні. Як відбувається повітряне живлення  рослин за відсутності листків? Яке значення мас видозміна листків на колючки в кактусів?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання, опрацювати текст і малюнки § 29. Повторити § 26, підготувати повідомлення на тему «Рослини захищаються» (про фітонциди). Примітка: перевірити готовпість матеріалу для демонстрації дослідів з теми «Транспорт речовин».

Урок 33. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН.ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ РІЗНИМИ ОРГАНАМИ РОСЛИНИ.

Цілі :  сформувати в учнів знання про рослину як ціпісний організм на основі узагальнення знань про функції її органів; визначити шляхи здійснення взаємозв'язків між різними частинами рослини, роль біологічно активних речовин в узгодженні роботи органів, сформувати поняття гро фітогормони та фітонциди;
- продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнаваність складних процесів, властивих рослинному організму, значення знань про ці процеси для практичного використання та гармонійного існування природи й людини;
- на матеріалі уроку продовжити формувати уміння працювати з малюнками й текстом підручника, порівнювати, застосовувати засвоєні знання для формування узагальнюючих положень, що ґрунтуються на цих знаннях, робити відповідні висновки; виховувати інтерес і бажання пізнавати особливості процесів життя рослин, розуміння їх значущості для людини, прагнення охороняти й берегти їх.
Очікувані результати: учень:

називає:  основні процеси життєдіяльності рослини (транспорт речовин);

планує:  власні спостереження будови та життєдіяльності рослини;

прогнозує:  результати власних спостережень;

практикує:  дослідження будови органів рослини; досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: кімнатні рослини, проростки гороху (сої, квасолі), метиленовий синій (інший барвник), гілка липи, цибуля. часник, окільцьована гілка в посудині з водою; комп’ютер.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань  учнів.
А. Робота з твердженнями «згоден - не згоден»:

1. Рослини поділяють на листопадні та вічнозелені.

2. У всіх дерев'яниста рослин відбувається листопад.

3. Восени зелений пігмент хлорофіл руйнується.

4. Листопад зумовлює зміна тривалості світлового дня.

5. Липа та клен належать до вічноаелеавш рослин.

6. Зменшення процесу випаровування води росляяюш восени иг впливає на листопад.

7. Скидаючи листки, рослина позбавляється шкідливих продуктів обміну.

8. Опале листя за допомогою бактерій, грибів, тварин розкладається і мінеральні солі, що при цьому утворились, знову використовуються рослинами.

9. У вічнозелених рослин листки не відмирають протягом життя.

10. Листки, окрім основних функцій, можуть виконувати й додаткові.
Б. Складіть відповідні пари між видозмінами листка й рослинами, яким притаманні ці видозміни.
Видозміни листка     Рослини
А вусики      1 біла акація
Б колючки      2 горох
В луски      3 алое
Г прилистки      4 цибуля
Д м'ясисті листки     5 барбарис
В. Повторення матеріалу - бесіда за запитаннями:

1. Які шари утворюють внутрішню будову деревної рослини?

2. Що таке корок, луб, камбій?

3. Які тканини входять до складу шарів стебла?

4. Які функції виконують складові деревного стебла: кора, камбій, деревина, серцевина?

5. У якому напрямку рухаються поживні речовини по стеблу?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
Хто скаже, відкриє мені,
Яку таємницю у тиші
Ховають рослини живі... (С. Єсенін)
І дійсно, яку таємницю ховають у собі рослини? Ростуть собі тихенько, непомітно. Десь глибоко в землі корінь робить свою роботу (яку?) - всмоктує воду з поживними речовинами і подає її нагору. Стебло приймає цей дар і поспішає доставити живильну вологу до листків. У листках на неї чекають з мовчазним нетерпінням не тільки клітини листка, а й вуглекислий газ, щоб поєднатися і утворити (яку речовину?) цукор - що щедру на енергію речовину. Поспішає в тиші рослини й цукор: скоріше, скоріше, бо на нього чекають і клітини стебла, і клітини кореня - треба працювати клітинам. А яка робота без енергії? І так з ранку до вечора злагоджено працює цей дивовижний організм, що зветься рослиною. Хто регулюс і контролює послідовність і правильність здійснення важливих процесів? Як досягається злагоджена робота всіх частин рослими? Здійснимо подорож у глибини мовчазної рослини й ні і минемо, як же відбуваються всі ці процеси.
Завдання уроку.
1. Визначити, які зв'язки існують між частинами рослинного організму.
2. З'ясувати, які тканини та органи рослини забезпечують ці зв'язки.
3. Встановити, як рослини регулюють свої життєві функції.
4. Довести, що рослина - цілісний організм.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Взаємозв'язки між частинами рослини цілісного організму, взаємозумовленість цих зв'язків, вплив порушень цілісності будови й функцій рослини на її життєдіяльність, наслідки порушень (зняття кори, обламування гілок); роль провідних тканин в утворенні зв'язків між різними органами, висхідний, низхідний і горизонтальний рухи.

Запитання для бесіди:

1. По якій частині стебла пересуваються вода й мінеральні речовини?

2. По яких шляхах пересуваються органічні речовини?

3. Які тканини забезпечують цей рух?

4. Як можна довести, що корінь, стебло й листок пов'язані між собою транспортними шляхами?
2. Рушійні сили здійснення транспорту речовин, характеристика дії кореневого тиску й присисної сили листків, формування поняття «присисна сила листків», роль процесу випаровування в забезпеченні транспорту речовин.
3. Регуляція функцій рослинного організму, формування поняття  «фітогормони» , місце їх утворення, шляхи потрапляння в органи рослини, особливості їх дії на рослину, приклади дії гормонів, практичне їх використання людиною.
4. Природна здатність рослин захищатися від хвороботворних мікроорганізмів, формування поняття «фітонциди», приклади рослин, багатих на фітонциди, їх застосування.  

IV. Закріплення матеріалу, вивченою на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Які зв'язки існують між різними частинами рослини?

2. На яких дослідах це можна довести?

3. Які структури рослини забезпечують висхідний і низхідний рух води й поживних речовин?

4. Яку роль у транспорті речовин відіграють кореневий тиск і присисна сила листків?

5. Як рослина регулюс свої життсві функції?

6. Як рослина захищається від хвороботворних мікроорганізмів?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення положення: Доведіть, що рослина - цілісний організм, усі частини якого тісно взаємодіють, виконуючи повні функції.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учні.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацюняти текст і малюнки § 30, підготувати повідомлення про рухи рослин, квітковий годинник (на розсуд учителя), повторити § 28.

Урок 34. РУХИ РОСЛИН

Цілі : продовжиш формувати знання про здатність рослин регулювати свої життєві функції, узгоджувати діяльність різних органів, реагувати на зміни в навколишньому середовищі; систематизувати знання учнів про рухи рослин як властивості живого, визначити причини рухів; сформувати поняття про ритми рослин, їх значення;
- на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди й переконання у можливостях пізнання потаємних процесів життєдіяльності рослин, значущість і використання цих знань для регуляції і створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин;
- продовжити формувати загальнонавчальні уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, уміння спостерігати за перебігом і результатами дослідів, встановлювати взаємозв'язки між фактами, робити відповідні умовиводи, висловлювати свої думки; виховувати спостережливість, допитливість, бажання пізнавати навколишній світ рослин та їх біологію.

Очікувані результати: учень:

наводить приклади:  рухів рослин ;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: кімннтні рослини, результати закладених дослідів, що демонструють зміну положении листкін і стебла під дією світла;

І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Робота учнів за завданням: доповніть речення (усно або письмово).

Завдання для І варіанта надрукувати на папірцях (на моніторі комп'ютера) у запропонованому порядку, а для II варіанта - змінити їх послідовність, наприклад, спочатку дати речення, позначені парними цифрами, а потім - непарними: 1. Жива рослина - це цілісний__. 2. Усі оргали рослин ніж собою тісно ____. 3. Пошкодження кореня порушує живлення рослин з ___. 4. У разі пошкодження кори порушується рух __. 5. Зв'язок між органами рослини здійснює тканина _____. 6. Висхідний потік поживних речовин відбувається по _____. 7. Низхідний потік поживних речовин відбувається по ____. 8. Горизонтально переміщення поживних речовин відбувається по_____променях. 9. Рушійною силою для здійснення транспорту речовин є кореневий_____. 10. На висхідний потік діє присисна сила_____. 11. Присисна сила листків пов'язана з процесом _____. 12. Усі процеси життєдіяльності рослин здійснюються завдяки постійному речовин і перетворенню _____.
B. Розв'язування біологічних задач. 
1. У холодні голодні зими зайці живляться корою дерев. Якщо вони обгризають кору стовбура дерева кільцем, то дерево гине. Поясніть чому.
2. За одне літо вниз по стовбуру великого дерева може пройти близько 250 кг цукру (5 мішків!). Звідки вів береться? Який орган виробляє таку велику кількість органічної речовини? Як рослина «розпоряджається» цим скарбом?
3. Відомо, що на молодих листках багатьох рослин оселяється дуже шкідлива крихітна комаха - попелиця, яка живиться соками рослин. Якщо відірвати попелицю від листка, то можна спостерігати, що сік з «ранки» продовжує витікати ще 24 години. Поясніть чому.
4. Для здійснення процесів життєдіяльності рослині необхідна енергія. Звідки рослина її одержує? Які речовини і процеси беруть участь у забезпеченні рослини енергією?
В. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що таке листок?

 2. Яка його будова?

 3. Як листки розміщуються на стеблі?

4. Які функції виконує листок?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Рослина - цілісний організм, вона росте, розвивається, утворює вегетативні й генеративні органи, живиться, розмножується, і що дуже важливо, сама «командує» всіма цими процесами. Ми вже знаємо, як їй це вдається. І чи тільки вони - регулятори й контролери впливають на життєві функції рослин? Адже рослини живе в тісному взаємозв'язку із середовищем і реагує на дію його чинників. Ви спостерігали, як під дією вітру тріпотять листки й згинаються гілки? Це вимушений рух рослини під дією фізичних сил природи. Але с незрівнянно цікавіші довільні рухи листків та інших частин рослин під дією внутрішніх причин, і прикладів цього явища в рослинному світі безліч. Що це за причини? Ось такі цікаві питання нам з вами потрібно вирішити.
Завдання уроку.
1. Визначити, які бувають рухи рослин.
2. Встановити причини цих рухів.
3. З'ясувати, як рослини реагують на зміни погодних умов упродовж доби та чергування пір року.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Реакція рослин на дію чинників навколишнього середовища, подразливість рослин загальна риса всіх живих організмів, прояви рослин на дії подразників; ростові рухи рослин, їж біологічне значення в житті рослин; основні причини рухів рослин; зв'язок з ростом певних частин рослини (виткі та чіпкі стебла) та з періодичними змінами тиску всередині певних груп клітин (мімоза, росичка.
2. Реакція рослин на зміни дня і ночі та чергування сезонів, формування понять «добові ритми», «сезонні ритми», « сон рослин», чинники добових і сезонних ритмів, адаптації рослин до них.
А. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 120 текст «Що таке добові та сезонні рнтмн?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Що таке добові ритми?
2. Назвіть чинники добових ритмів, що впливають на рослини. 3. Наведіть приклади пристосувань рослин до дії добових чинників. 4. Під дією яких чинників рослина пристосовується до сезонних ритмів? 5. Які зміни відбуваються з рослинами під дією цих чинників?
В. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте текст «Що таке добові та сезонні ритми?» на с.120. з'ясуйте, що таке добові та сезонні ритми, чим вони зумовлені. Дані запишіть у таблицю «Реакція рослин на дію сезонних і добових чинників».
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Які бувають рухи рослин? 2

. Поясніть, чим зумовлені ці рухи.

3. Наведіть приклади різних рухів рослин.

4. Як рослини реагують на добові зміни погодних умов?

5. Із чим зв'язані сезонні ритми рослин?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питання: «Яке значення в житті рослин мас їхня здатність певним чином відповідати на ті чи інші подразники»?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати § 31, повторити § 21. У позаурочпий час виконати дослідницький практикум «Дослідження процесу росту вегетативних органів»:
1. У підготовлені горщечки а ґрунтом посадіть насіння запропонованих рослин, полийте відстояною подою і поставте у тепле місце. Зафіксуйте у таблиці дату закладки досліду.
2. Щодня помірно зволожуйте грунт відстонною водою.
3. Спостерігайте за появою перших ростків у горщечках, запишіть у таблицю дату їх появи.
4. Спостерігайте за появою молодого пагона з листочками й збільшення відстані між вузлами на пагоні.
5. Кожні 5 днів вимірюйте розміри пагона, спостерігайте за ростом пагона і листків на ньому.
6. Відмітьте дату утворення всіх вегетативних органів вирощеної рослини.
7. Зробіть висновки на основі проведених досліджень.
Примітка: для досліду краще взяти насіння короткого світлового дня - сої, редису.

Урок 35. РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН: СТАТЕВЕ І НЕСТАТЕВЕ.

Цілі: розширити й систематизувати знания учнів про розмноження рослин як одну з основних особливостей живих організмів, сформувати чітке уявлення про способи розмноження рослин і їх біологічне значення;
- продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи пізнаваність процесів життєдіяльності рослин, пов'язаних з розмноженням, процесом, що забезпечує (снування життя на Землі, необхідність знань про розмноження рослин для їх збереження, для гармонійного існування природи й людини;
- формувати уміння працювати з малюнками й текстом підручника, класифікувати, узагальнювати матеріал, працювати з натуральними об'єктами, прищеплювати вміння і навички вегетативного розмноження рослин - виконувати дослідницький практикум, робити відповідні висновки: виховувати біологічне мислення, уміння робити умовиводи на основі отриманих знань, допитливість, інтерес до вивчення рослин і процесів, цю з ними відбуваються.
Очікувані результати: учень:

порівнює за вказаними ознаками: статеве й нестатеве розмноження;

оперує термінами: статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин,

називає: форми розмноження рослин (статеве, нестатеве);

наводить приклади: способів розмноження рослин (3-4);

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: кімнатні рослини: традесканція, пеларгонія, опорні схеми, обладпання для виконання дослідницького практикуму.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
Грози пройшла... Зітхнули трави.
Квітки голівки підняли,
І сонце тепле і ласкаве
Спинило погляд на землі. (О. Олесь)
Дійсно, якщо спинити погляд на землі, то можни побачити, що світ природи чарівний, різноманітний, чудовий. Кожна рослина лаймас певно місце у природі, до вона одержує все необхідне для свого життя. Але зберегти своє існування вона може тільки в тому разі, якщо спроможна швидко утворити велику кількість особин, тобто розмножитися. Нові й нові особини розселяться на нових площах, знайдуть там потрібні умови для життя і таким чином збережуть не тільки своє існування, а й існування свого виду. Отже, розмноження є основною властивістю живих організмів поряд із живленням, диханням, розвитком, подразливістю і є тією умовою, що сприяє існуванню як окремого виду рослини, так і розмаїттю рослин на Землі. Чому рослини, для яких притаманний нерухомий спосіб життя, широко розповсюджені по земній кулі?
Завдання уроку.
1. З'ясувати, що таке розмноження.
2. Ознайомитися зі способами розмноження рослин.
3. Визначити особливості нестатевого розмноження.
4. Ознайомитися зі способами вегетативного розмноження рослин і його біологічним значенням.
5. З'ясувати, які способи вегетативного розмноження людина використовує в рослинництві.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Розмноження - характерна ознака всіх живих організмів, біологічне значення розмноження, сутність процесу: здатність організмів відновлювати собі подібних шляхом передачі інформації від батьків наступним поколінням; формування понять «розмноження», «батьківський організм», «материнський організм», «дочірній організм», способи розмноження рослин; нестатеве і статеве, їх загальна характеристика. .

2. Особливості статевого розмноження, формування поняття «спермії або сперматозоїди», «яйцеклітина», «зигота», «запліднення», переваги статевого розмноження над іншими, формами.
3. Нестатеве розмноження, його особливості, поглиблення поняття «спора», характеристика будови й біології спор вищих рослин і одноклітинних водоростей; характеристика особливостей вегетативного розмноження рослин, формування поняття «вегетативне розмноження», способи вегетативного розмноження, приклади рослин, для яких характерний вегетативний спосіб розмноження, біологічне значення вегетативного розмноження.   
4. Біологічне значення вегетативного розмноження: 1) утворених нових, численних дочірніх особин, 2) подібність дочірніх особин до батьківських за спадковими ознаками, 3) швидке зростання чисельності виду та його розселення, 4) розмноження при неможливості здійснення статевого способу.
A. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яке біологічне значення вегетативного розмноження?» (с. 122), з'ясуйте значення вегетативного розмноження і запишіть у зошит.
6. Застосування способів вегетативного розмноження в рослинності, формування понять «живець», «живцювання», «стеблові живці», «листкові живці», «кореневі живці», «поділ кущів», «відводкн», характеристика способів розмноження, приклади рослин .
7. Вегетативне розмноження рослин у садівництві та декоративному рослинництві, характеристика способів розмноження: поділ кущів, відводкн, щеплення - формування понять «щеплення», «підщепа», «прищепа», біологічне значення цих способів.  
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Запитання для бесіди:

1. Що таке розмноження?

2. Яке його біологічне значення?

 3. Які є способи розмноження рослин?

 4. Чим статеве розмноження відрізняється від нестатевого?

5. Які рослини розмножуються за допомогою спор?

6. Які способи вегетативного розмноження ви знаєте?

7. Які способе вегетативного розмноження застосовують у розмноженні кімнатних рослин?

8. Які способи вегетативного розмноження людина застосовує в рослинництві, садівництві?
IV. Узагальнення і систематизація знань.

 А. Складання схеми "Типи розмноження".
В. Обговорення питань:

1. Яка біологічна роль розмноження організмів?

 2. Чому рослини, яким притаманний переважно нерухомий спосіб життя, широко розповсюджені на Землі?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учні*.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 32. підготувати відповіді на запитання, тестові завдання, підготувати доповіді, вірші, легенди про квіти, повторити § 27. Виконати дослідницький практикум «Вегетативно розмноження рослин».
Примітка учителю: закласти дослід а визначений оптимальної глибини загортання насіння (дослідницький практикум « Дослідження умов проростання насіння»).

 

Урок 36. СТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН. КВІТКА

ЦІЛІ :  розвити поняття про квітку як орган статевого розмноження; поновити й поглибити знання учнів про будову й різноманітність квіток, розкрити біологічне значення головних частин квітки: маточки і тичинок ; ознайомити з різними типами квіток, їхніми особливостями будови й особливостями розміщення на рослинах;
- на підставі встановлення схожості в будові квіток формувати в учнів науковий світогляд щодо спорідненості всіх квіткових рослин, розуміння значущості квітки в житті рослин як органа розмноження, який забезпечує існування рослин на Землі;
- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, натуральними об'єктами, гербарним матеріалом, виконувати лабораторне дослідження, малюнки біологічних об'єктів, робити відповідні висновки, користуватися додатковими джерелами знань; виховувати естетичне сприйняття природи, необхідність шанувати й берегти її красу.
Очікувані результати: учень:

оперує термінами: статеве розмноження рослин,  квітка

характеризує:  квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, фіксовані квітки вишні, яблуні, моделі квіток, таблиці «Будова квітки». «Різноманітність квіток», опорні схеми.

ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань учнів.
А. Робота з термінами й поняттями: розмноження, статеве розмноження, нестатеве розмноження, статеві клітини, яйцеклітина, спермії, зигота, запліднення, спора, вегетативне розмноження, живці, щеплення, прищепа, підщепа.
Б. Бесіда за запитаннями:

1. Скільки особин бере участь у розмноженні?

2. Нащадки схожі на батьківські організми чи ні?

3. Яким організмам притаманне нестатеве розмноження?

4. Назвіть способи вегетативного розмноження рослин.

5. Які способи вегетативного розмноження людина використовує в рослинництві?

6. Яке біологічне значення розмноження?
В. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Які бувають видозміни пагона?

2. Наведіть приклади надземних і підземних видозмін пагона.

3. Яке значення видозмін пагона в житті рослин і людини?
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.  Серед розмаїття рослин найбільш примітні квіткові рослини, ті, що хоч раз у житті утворюють квіти. Хіба можна байдуже проходити повз яскраве квітуче диво? Чому диво? Тому що рослини вміють те, чого ніхто на Землі не вміє - квітнути: з ґрунту чорного кольору виростають то червоні, то блакитні, то рожеві, то сині, то сліпучо-білі, а то й темно-бордові і навіть золотаві квіти. Квітки - дійсно дивовижне створіння природи. Вони приваблюють і захоплюють  нас своєю красою, формою, ароматом. Вони такі різні: великі й дрібні, яскраві й ледве помітні, поодинокі й зібрані в групи. Що таке квітка? Тільки окраса Землі? Не може такого бути. Вона мас надзвичайно велико значення у житті рослини. Дізнаймося всі її таємниці.

Завдання уроку.
1. Визначити, іцо таке квітка як орган рослини.
2. Вивчити будову квітки.
3. Визначити, які частини квітки є головними.
4. Ознайомитися з різними типами квіток. Постановка пізнавальної задачі: різноманітність будови кореня, стебла, листків визначається умовами росту рослин з вологою повітря і грунту, освітленістю. Якими чинниками визначається будова квітки? Які частини квітки є головними і чому?
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Квітка - генеративний орган рослини, актуалізація знань учнів про загальні особливості статевого розмноження, роль квітки як органа статевого розмноження; різноманітність квіток.  
2. Характеристика квітки як вкороченого видозміненого пагона з обмеженим ростом; будова квітки: оцвітина, її складові, функції, головні частини квітки: маточка та тичинки, їх будова, формування понять «маточка», «зав'язь*, «насінні зачатки», «зародковий мішок», «приймочка», «стовпчик», «тичинкова нитка», «стінка плода», «пиляк», особливості їх будови й роль у статевому розмноженні квіткових рослин.
А. Розповідь з елементами бесіди, робота з мал. 139 (с. 125) І 140 (с. 126), демонстрація квітучих кімнатних рослин, моделей квіток, транспаранта, таблиць, електронних зображень будови квітки.
Б. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова квітки».

I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних і практичних досліджень.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.
Ш. Підбиття підсумків виконаного дослідження, обговорення варіантів висновків з використанням запитань:

1). З яких частин складається квітка?

2.) Які особливості будови маточки?

3). Яку будову має маточка?

4.) З яких частин складається тичинка?

5. ) Яку будову має пиляк?

 6. ) Яке значення квітки як генеративного органа рослини?
3. Класифікація квіток за типами: двостатеві, тичинкові (чоловічі), маточкові (жіночі), нестатеві квітки, приклади рослин з різними тинами квіток; класифікація рослин за особливостями розташування одностатевих квіток: однодомні дводомні рослини .  

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке квітка?

2. Яку будову має квітка?

3. Що таке оцвітина?

4. Які функції вона виконує?

5. Які частини квітки є головними? Чому?

6. Яку будову мають маточка й тичинка?

7. Які тини квіток вам відомі? Наведіть приклади. 8. На які групи поділяють рослини за розміщенням на них одностатевих квіток?

8. Пригадайте, що таке пагін. (Повторення матеріалу § 20.)

9. Які видозміни пагона ви зпаєте? Наведіть приклади.

10. Які функції вони виконують?

11. Доведіть, що квітка є видозміненим пагоном.

12. Якої шкоди орщюді завдас масовий збір квітучих дикорослих рослин?
V. Узагальнення і систематизація знань.
А. Обговорення розв'язку пізнавальної задачі за запитаннями:

1. Якими чинниками визначається будова квітки?

2. Які частини квітки є головними? Поясніть чому.

В. Складання сенкану на тему «Квітка», наприклад: Киіткп
духмянп, некрана. Росте, пахне, радує, забезпечує статеве розміїожічінн. Краса!
В. Узагальнення  відповідей учнів про особливості будови квітки з узагальненням теми за завданням: прочитайте рубрику «Узагальнимо знання» і скажіть, чи відповідають отримані на уроці знання про будову квітки її положенням.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 33, виконати тестові завдання і підготувати відповіді на запитання на с. 128, повторити текст § 28, 29.
Примітка: закласти досліди з пророщування насіння кнасолі, пшениці, інших рослий для демонстрації до теми «ІІроростання насіння» та дослідів для дослідницького практикуму (§ 37, с. 139).

 

Урок 37. СУЦВІТТЯ

Цілі : розвивати знання про будову й різноманітність квіток, ввести нове поняття «суцвіття», ознайомити учнів з найбільш розповсюдженими суцвіттями, визначити їх біологічне зиачоння в житті рослин;
- на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи тісний зв'язок між будовою квіток, суцвіть та їх адаптацією до умов життя, запилення з наступним утворенням плодів і насіння. збереження І зростання чисельності видів;
- продовжити формувати загапьнонавчапьні уміння і навички роботи з підручником, гербарним матеріалом, таблицями, картинами, розпізнавати на них різні типи квіток, рослин з одностатевими квітками, суцвіть І наводити приклади рослин, яким притаманні ці типи, продовжити виховання розуміння необхідності бережливого ставлення до квіткових рослин, навколишньої природи.
Очікувані результати: учень:

установлює:  біологічне значення суцвіть,
оперує термінами: статеве розмноження рослин, суцвіття,я,

наводить приклади:  рослин з різними типами суцвіть,

тип уроку: комбінований

 Наочність та обладнаний: квітучі кімнатні рослини, гербарні зразки рослин а різними типами суцвіть, комп'ютерні зображення рослин з різними типами суцвіть, опорні схеми.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів
A. Робота біля дошки за завданням: 1-й учень - намалювати схему будови двостатевої квітки та указати її частина; 2-й учень - намалювати одностатеві квітки й указати особливості їх будови; 3-й учень - із запропонованих гербарних зразків рослин вибрати окремо представників однодомних і дводомних рослин.
Б. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке квітка?

2. Яка її будова?

3. Що називають оцвітиною?

4. Охарактеризуйте її будову і типи.

5. Яку роль виконує оцвітина?

6. Які частини квітки називають головними? Чому?

7. Яку будову має тичинка? Маточка?

8. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається?

9. Які типи квіток вам відомі? Наведіть приклади.

10. Які рослини називають одно- та дводомними? Наведіть приклади.

11. Яке біологічне значення квітки?
B. Перевірочна робота за завданням: вставте пропущені слова.
I варіант
1. Квітка -____орган рослини. 2. Частина стебла, що несе на собі квітку, називається____, 3. Стеблова розширена частина пагона, на якій знаходиться квітка, - це______. 4. Оцвітина у квітки буває ______ 1 _____. 5. Чашечка квітки складається з ____. 6. Найпомітнішою частиною квітки є ______. 7. Основна функція віночка - приваблювання_______. 8. Якщо оцвітина по поділена на чашечку й віночок, то її називають _____. 9. Тичинка складається з_____і_____. 10. Пилкове зерно містить______. 11. Маточка утворена зрослими листочками -_____. 12. Після запліднення з насінного зачатка розвивається_____.
II варіант
I. Квітка - вкорочений видозмінений_____. 2. Якщо квітка не має квітконіжки, її називають_____. 3. Сукупність видозмінених листочків, які оточують тичинки й маточки, називають___. 4. Зовні оцвітину оточує_____. 5. Квітки, які не мають оцвітини, називають _____. 6. Чашечка виконує _______функції. 7. Чашолистики переважно мають_____колір. 8. Головні частини квітки - _____ І ______. 9. Верхня розширена частина тичинки - це_____. 10. З вегетативної клітини пилкового зерна утворюється пилкова_____- 11. Маточка складається з_____і_____. 12. Жіноча статева клітина міститься у_____мішку.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.           Як ми з вами переконалися, квітки дуже різноманітні за забарвленням, формою, розмірами, ще й по-різному розташовуються на стеблі. Кожна, навіть не дуже уважна людина бодай кілька разів могла помітити, що в природі рослини мають або одну, як-то в тюльпанів, підсніжників, або багато квіток (іноді до тисячі), як у конвалії, черемхи, айстри, соняшника та багатьох інших.  Питання до класу: як ви вважаєте, які із цих квіток краще помітні комахам-запилювачам? Якщо маленькі квітки розташовані не поодиноко, а групами? Квітки, зібрані в групи, є доброю принадою для комах, бо вкупі більш помітні. Маленькі квітки вітрозапильних рослин теж утворюють групи на стеблах. Які бувають групи квіток? Чим вони корисні для рослин?
Завдання уроку.
1. З'ясувати, що таке суцвіття.
2. Ознайомитися з різними типами суцвіть і особливостями їхньої будови.
3. Навчитися розпізнавати прості та складні суцвіття.
4. Уміти наводити приклади рослин, яким притаманні прості та складні суцвіття.
5. З'ясувати, яку роль відіграють суцвіття в житті рослин.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Різноманітність квіток, їхні розміри, особливості розташування на стеблі, формування поняття «суцвіття», класифікація суцвіть: прості та складні розповідь з елементами бесіди, демонстрація кімнатних рослин, гербарних зразків, картин, таблиць, фрагментів діафільму, комп'ютерних зображень рослин з різними типами суцвіть.
2. Прості суцвіття, особливості їх розташування на осі, ознайомлення з різними типами простих суцвіть і прикладами рослин, яким притаманні прості суцвіття.
А. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте другий і третій абзаци тексту підручника на с. 129, уважно роздивіться мал. 143 (с. 129). Визначте на малюнку типи простих суцвіть і особливості їх розташування на головній осі. Порівняйте їх із запропонованими гербарними зразками рослий, картинами, таблицями. Дані запишіть у таблицю «Суцвіття».
3. Складні суцвіття, особливості їхньої будови й розташування на осі, приклади рослин, яким притаманні складні суцвіття.
4. Значення суцвіть у житті рослини - бесіда, самостійна робота з текстом підручника за завданням: прочитайте на с 130 текст «Яке значення суцвіть у житті рослини?» і дайте відповідь на це запитання.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
A. Бесіда за запитаннями: 1. Що називають суцвіттям? 2. Які бувають типи суцвіть? 3. Як відрізнити прості й складні суцвіття? 4. Наведіть приклади простих і складних суцвіть, знайдіть їх на таблиці (гербарних зразках). 5. У чому полягає біологічна роль суцвіть?
B. Робота з тестовим завданням на с. 131.
В. Робота з кімнатними рослинами, картинами, таблицями, комп'ютерними зображеннями рослин з визначення простих і складних суцвіть і їх типів.
Г. Повторення матеріалу за запитаннями: 1. Яку будову мас листок? 2. Які функції він виконує? 3. Охарактеризуйте листок за особливостями Його зовнішньої будови. 4. Які тканини входять до складу листка? 5. Які функції листка пов'язані із цими тканинами?

 6. Які видозміни листка ви знаєте?
V. Узагальнення та систематизація знань. Обговорення питання; у чому полягає біологічна роль суцвіть у жнтті  рослин?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 34, підготувати відповіді на запитання на с. 131, та рубрики «Поміркуйте», доповіді й міпі-прсзснтнції  на теми: «Квіти та комахи», «Заручники вітру»; повторити §29. Примітка: підготувати демонстраційний матеріал (проросле насіння квасолі, гороху, пшениці) для теми "Проростання насіння".

Урок 38. ЗАПИЛЕННЯ

Цілі :  розширити поняття про квітку як орган розмноження, сформувати поняття «запилення», ознайомити учнів з основними типами запилення, особливостями пристосування квіток до запилення різними способами. виявити запальні й відмінні ознаки самозапилення, перехресного й штучного запилення та іхне біологічне і практичне значення,
- формувати на матеріалі уроку наукові погляди й переконання учнів у пізнаваності процесів життєдіяльності рослинного організму, необхідності цих знань для розуміння особливостей життя рослин і використання їх у практичній діяльності людини;
- продовжити формування умінь і навичок працювати з текстом підручника, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між будовою квіток та адаптаціями їх до запилення, працювати з додатковими джерелами знань, готувати доповіді й міньпрезентації на задану тему;
- виховувати естетичне сприйняття природи й розуміння необхідності охороняти її тв берегти.
Очікувані результати: учень:

установлює:  біологічне значення суцвіть,

оперує термінами: статеве розмноження рослин, запилення,

наводить приклади:  способів запилення,

пояснює: запилення;
Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, гербарні зразки рослин з різними тинами суцвіть і різними способами запилення (вільха, ліщина, береза, жито), опорні схеми, таблиці «Прості суцвіття», «Складні суцвіття», «Запилення», таблиці з курсу зоології «Ряд Перетинчастокрилі».
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке суцвіття?

2. Які типи суцвіть ви знаєте?

3. Назвіть прості суцвіття і покажіть їх на таблиці.

4. Охарактеризуйте будову простих суцвіть і наведіть приклади рослий, яким вони притаманні.

5. Назвіть складні суцвіття, знайдіть їх на таблиці.

 6. Чим складні суцвіття відрізняються під простих?

7. Наведіть приклади рослин із складними суцвіттями.

8. Поясніть, у чому полягає біологічне значення суцвіть.
Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що таке листопад?

2. Які чинники зумовлюють листопад?

3. На які групи поділяють рослини за тривалістю життя їх листків?

4. Які зв'язки існують між різними частинами рослини?

5. По яких структурах стебла 1 в якому напрямку переміщуються поживні речовини?
Б. Перевірка практичних умінь за завданням: із запропонованого набору гербарних зразків виберіть окремо рослини з простими й складними суцвіттями, визначте їхні назви.
В. Перевірочна робота: складіть відповідні пари між назвами суцвіть і рослинами, яким притаманні ці суцвіття. 
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Подивіться (демонстрація таблиць, картин, пейзажів квітучих рослин різних угруповань), які різноманітні форми і яку будову мають квітки: яскраві пелюстки різкого кольору і різної форми, деякі квіти і зовсім не мають пелюсток, пелюстки сидять окремо і зростаються, тичинки коротенькі й на довгих тичинкових нитках, маточки з довгими й короткими стовпчиками або зовсім без них, з ароматом, який можна вловити здалека, і зовсім без нього, деякі поєднують яскравість своїх пелюсток із сильним ароматом. Задля чого усі ці «старання» рослин? Невже тільки для того, щоб покрасуватися перед нами та перед комахами, які весь час кружляють над ними або перед вітром, що колише їх? Ні, причини зовсім інші.Нам треба сьогодні їх визначити й пізнати ще одну таємницю рослин.
Завдання уроку.
1. З'ясувати сутність процесу запилення.
2. Визначити типи запилення.
3. Ознайомитися з особливостями самозапилення.
4. Визначити способи перехресного запилення.
5. З'ясувати його особливості й біологічне значення.
6. Визначити риси пристосування рослин до різних способів перехресного запилення.
7. З'ясувати сутність і значення штучного запилення.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Запилення - одна з необхідних умов запліднення й утворення плодів і насіння, основні тили запилення: самозапилення і перехресне запилення; характерні особливості самозапилення, приклади самозапильних рослин.  

2. Перехресне запилення,  його особливості й біологічне значення для урізноманітнення спадкової інформації і формувати більш стійких нащадків, способи перехресного запилення.
3. Пристосування рослин до перехресного запилення комахами та вітром. 
A. Розповідь з елементами бесіди, міні-презентації учнів, електронних зображень рослин, комах - запилювачів рослин.
B. Самостійна робота учпів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 132 текст «Які ознаки притаманні вітрозапильним та комахозапильним рослинам?», визначте риси пристосування рослин до цих способів запилення, дані запишіть у таблицю «Пристосування рослин до перехресного запилення».
4. Штучне запилення, його особливості, застосування, роль у підвищенні врожайності культурних рослин і виведенні нових сортів сільськогосподарських культур, приклали рослин, для яких застосовують штучне перехресне запилення.  

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке запилення?

2. Назвіть основні типи запилення рослин.

3. Як відбувається самозапилення?

4. Назвіть способи перехресного запилення.

5. Назвіть ознаки, притаманні вітрозапильним і комахозапильним рослинам.

6. Наведіть приклади вітрозапильних і комахозапильних рослин.

7. Що таке штучне запилення?

8. З якою метою його застосовують?
V. Узагальнення і систематизація знань.
A. Обговорення питань:

1. У чому полягає біологічне значення запилення?

2. У чому переваги перехресного запилення над самозапиленням?

3. Як за особливостями будови квітки можна визначити притаманний їй спосіб запилення?
Б. Закріплення практичних умінь за завданням: роздивитися  гербарні зразки рослин

 і визначити  за їхнім зовнішнім виглядом, який тип і спосіб запилення їм притаманний.
B. Виконання завдання за текстом підручника (с. 134).
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 35, підготувати відповіді на тестові завданая і запитання (с. 134), повторити матеріал § 31, 32.

Урок 39. Запліднення. Будова насінин.

Цілі : продовжити формування в учнів знань про квітку як орган розмноження, ознайомити з процесом запліднення квіткових рослим, розкрити його біологічне значення, підвести учнів до висновку, що запліднення - обов'язкова умова утворення насіння і плодів; ознайомити з особливостями будови насінини;
- формувати на матеріалі уроку науковий світогляд, показуючи взаємозв'язок і взаємозаложність особливостей будови квітки і процесів запилення, запліднення та утворення насіння, можливості пізнання цих процесів людиною і значення їх для існування рослин;
- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом та  малюнками підручника, схемами, встановлювати причино-наслідкові зв'язки між будовою квітки й процесами запилення та запліднення;
- виховувати почуття гордості й повагу до людой науки
Очікувані результати: учень:

оперує термінами: статеве розмноження рослин, насінина,

пояснює: запліднення;
Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: кімнатні рослини, колокції комп'ютерних зображень процесу запліднення квіткових рослин , обладнання для проведення лабораторного дослідження.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке запилення?

2. Які типи запилення ви знаете?

3. Чи можна за зовнішнім виглядом квітки визначити тип її запилення?

4. Які пристосування до запилення мають квітки: а) вітрозапильних рослин? Наведіть приклади; б) комахозапильних рослин? Наведіть приклади.

 5. Що таке штучне запилення?

6. З якою метою його застосовують?
Б. Виконання учнями роботи (усно або письмово) за завданнями: із запропонованого переліку ознак пристосування квіток до різних способів запилення випишіть окремо цифри ознак вітрозапильних і комахозапильних рослин. І варіант - виписати цифри ознак вітрозапильних рослин, а II варіант - комахозапильних): І) квітки дрібні, непоказні; 2) пилкові зерна з різноманітними виростами; 3) квітки не мають запаху; 4) квітнуть напровесні переважно до появи листків; б) квітки мають яскраву оцвітину; 6) квітки завжди зібрані в суцвіття; 7) пилок квіток сухий, дрібний, легкий; 8) квітки великі, з ароматом; 9) квітки не мають яскраво забарвленої оцвітини; 10) пилкові зерна великі і клейкі; 11) квітки утворюють багато пилку; 12) квітки дрібні, яскраві, зібрані в суцвіття.
Г. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що таке розмноження?

2. Назвіть способи розмноження організмів.

3. Як відбувається нестатеве розмноження?

4. Як відбувається статеве розмноження?

5. Як називають чоловічі, жіночі статеві клітини?

 6. Де вони формуються?

7. Які рухи рослин ви знаєте?

8. Які причини викликають рухи рослин?
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Усе в природі народжується в таємниці, незримо. Розвиваються бруньки, перетворюються на пагони із зеленим соковитим листям. Бубнявіють і розквітають квітки, вражаючи нас красою своїх пелюсток, ароматом, яскравою жовтизною тичинок. Чатують над ними від зорі до зорі джмелі та бджоли, виконуючи свою таємничу роботу. Потім квітка в'яне, втрачає свою красу, але не вмирає - здійснюється ще одна таємниця природи: квітка перетворюється на плід, що несе вове життя - насіння. Як відбувається ця велика таємниця? Давайте заглянемо до лабораторії природи й розгадаємо цю таємницю.
Завдання уроку.
1. З'ясувати, у яких частинах квітки формуються статеві клітини.
2. Визначити особливості процесу запліднення у квіткових рослин і його значення.
3. Ознайомитися з будовою насінини.
4. З'ясувати значення насінини в житті рослин.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Взаємозв'язок будови квітки - генеративного органа рослини - з процесами запилення і запліднення, значення маточки й тичинок у цих процесах; статеві клітини, місце їх формування і роль у заплідненні. Постановка проблеми: що відбувається у квітці після запилення?
2. Послідовність процесів запліднення квітки: з моменту потрапляння пилку на приймочку маточки до процесу подвійного запліднення, формування поняггя «подвійне запліднення». Історія його відкриття, біологічне значення подвійного запліднення .

яйцеклітини + спермій = зигота → зародок

центральна клітина + спермій = ендосперм із запасом поживних речовин
3. Особливості будови насінини й зародка, формування поняття «сім'ядоля», кількість їх у різних рослин; значення ендосперму для розвитку зародка й проростання насінини; будова насінини: зародкові стебло, сім'ядолі, корінець; роль насінної шкірки.
A. Розповідь, робота з мал. 152 (с. 135), демонстрація набубнявілого насіння, колекції насіння різних рослин, таблиць, картин.
B. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова насінини».
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, формулювання варіантів висновків роботи на основі проведеного дослідження. Висновок з поставленої проблеми (формулювання висновку разом з учнями). У квітці після запилення відбувається: проростання пилкового зерна, утворення пилкової трубки, яка несе два спермія; подвійне запліднення: злиття одного спермія з яйцеклітиною та утворення зиготи, з якої розвивається зародок; злиття другого спермія з центральною клітиною та утворення зародкової тканини - ендосперму із запасом поживних речовин; після запліднення з насінних зачатків формується насінина, яка містить зародок і запас поживних речовин, а із стінок маточки - плід.
4. Значення насінини в житті рослини, її адаптації до переживання несприятливих умов.
А. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с 136 текст «Яке значення насінини в житті рослин» і дайте відповіді на запитання:

1. У яких місцях нашої планети можна зустріти квіткові рослини?

2. Що дає їм змогу широко розселятися по планеті та виживати в несприятливих умовах? 3. Що відбувається з насіниною, коли настають сприятливі умови?

4. За рахунок чого відбувається розвиток насінини у сприятливих умовах?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Що відбувається з квіткою після запилення?

2. Як відбувається запліднення у квіткових рослин?

3. Чому його називають подвійним?

4. Хто відкрив цей процес?

5. Із чого утворюється насінина? 6

. Що таке ендосперм і сім'ядолі, яке їх значення?

7. Яке значення мають процеси запилення і запліднення в житті квіткових рослин?

8. Як пов'язані між собою ці процеси?
V. Узагальнення і систематизація знань.
А. Обговорення питань:

1. Яке біологічне значення подвійного запліднення квіткових рослин?

2. Чому рослини, що здатні утворювати насіння, найпоширеніші па Землі?

3. Якими транспортними шляхами поживні речовини, необхідні для формування статевих клітин і зародкового мішка, а потім -насінини й плода, потрапляють до квітки?
Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запліднення квіткових рослий.
А вростання пилкової трубки в зародковий мішок
Б утворення зиготи та ендосперму із запасом поживних речовин
В потрапляння пилкових зерен на приймочку маточки
Г злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиною
Д утворення пилкової трубки
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 36, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с. 136, 137, повторити § 33.

Урок 40. ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ

Цілі:  поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, ознайомити з умовами, необхідними для проростання насінини, основними етапами її проростання, дати уявлення про типи проростання насіння, озимі та ярі культури, значення своєчасного висівання насіння у ґрунт.
- на матеріалі уроку формувати в учнів наукові погляди й переконання в можливостях пізнання складних процесів проростання насіння, пояснити значення цих знань на практиці;
- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, уміння висловлювати свої думки, робити умовиводи, встановлювати взаємозв'язки між процесами проростання насіння і дією факторів середовища, виховувати в учнів спостережливість, допитливість, бажання пізнавати процеси, що відбуваються з живими організмами.
Очікувані результати: учень:

оперує термінами: насінина

наводить приклади:  способів запилення,

називає  умови, необхідні для проростання насінини.
Тин уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання:  сухе та  набубнявіле насіння квасолі, електронні зображення етапів проростання насіння, комп'ютер, мультимедійний проектор,
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети  і завдань уроку. Вивчивши будову насіння, ми переконалися, що насінина квіткових рослин має запає поживних речовин і ті самі органи, що й доросла рослина (які?): зародкові корінець, стебло й бруньки, отже, насінина - це зародок майбутньої рослини, надійно захищений насінною шкіркою. Як з насінини формується рослина? Які процеси, приховані від людського ока, відбуваються під землею? Що потрібно маленькому «зернятку», щоб вирости тендітною травинкою, стрункою горобиною або могутнім дубом-велетнем? Ми вже розгадали багато рослинних тпемпиць, відкриємо ще одну.
Завдання уроку.
1. Визначити, у якому стані перебуває насіння відразу після дозрівання.
2. Встановити, які умови потрібні для проростання насіння.
3. Визначити, як відбувається проростання насіння.
4. З'ясувати, чим визначається час висівання та глибина загортання насіння.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Особливості зберігання насіння, переживання насінням періоду спокою, стан насіння у цей період, тривалість і значення періоду спокою в житті рослини, способи виведення насіння зі стану спокою.

2. Розвиток насіння, формування поняття «проростання насінини», сукупність умов, необхідних для виходу насінини із стану спокою і проростання, основні етапи проростання насіння, зміни, що відбуваються в насінині під час проростання, характеристика типів проростання насіння: надземний і підземний, формування поняття «схожість насіння», визначення схожості насіння, значення визначення схожості для перевірки посівного матеріалу та отримання високих урожаїв.

3. Висівання насіння, формування поняття «схожість насіння», перевірка схожості перед посівом; приклади рослин з різною потребою до температури навколишнього середовища, холодостійкі й теплолюбні рослини, визначення часу сівби насіння в урахуванням умов, необхідних для проростання, формування понять «озимі культури», «ярі культури». 

4. Запорука високих урожаїв - оптимальна глибина загортання насіння. Принципи визначення глибини загортання насіння: розміри насіння і тип фунту. Наслідки невиконання цих вимог.
А. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с 139 абзац тексту зі слів «Ще однією умовою...» І підготуйте відповіді на запитання:

1. Як впливає на проростання насіння надто глибоке загортання?

2. Що треба враховувати для правильного визначення глибини загортання насіння?

3. Як впливає щільність грунту на глибину загортання насіння?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Які умови необхідні для проростання насіння?

2. Які є типи проростання насіння?

3. Як можна визначити схожість насіння?

4. Як відбувається проростання насіння?

5. Чому під час висівання пасіння необхідно враховувати глибину його загортання?

6. Від чого залежить визначення глибини загортання насіння?
IV. Узагальнення та систематизація знань.
А. Обговорення питань:

1. Які умови необхідні для розвитку рослини з насінини?

2. Які знання про особливості проростання насіння необхідно мати для одержання високих урожаїв культурних рослин?
Б. Робота за завданням: визначте послідовність подій при проростанні насіння.
А поділ і ріст клітин зародка
Б утворення проростка
В набубнявіння насіння та активізація його дихання
Г проростання зародкового корінця
Д перехід запасних пожияних речовин у розчинений стан
Е витрачання поживних речовин на забезпечення клітини енергією
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 40, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання па с. 139, принести на урок плоди (яблука, груші, апельсини...), підготувати доповіді про способи поширення плодів «Рослнпн-мандрівники»; повторити § 33, 34, скласти сенкаи на тему «Насіння».

 

Урок 41. ПЛІД. СПОСОБИ ПОШИРЕННЯ.

Цілі : поглибити знання учнів про насінне розмноження рослин, сформувати поняття про утворення, особливості будови й різноманітність плодів, ознайомити з класифікацією та біологічним значенням плодів у природі й житті людини, способами поширення плодів значенням цих способів у житті рослин;
- на матеріал) уроку формувати науковий світогляд учнів, показуючи доступність пізнання всіх процесів розмноження рослин, утворення плодів і їх розвитку з квітки, значення адаптацій плодів та насіння для їх поширення, біологічне і практичне значення цих знань у житті людини,
- продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника та іншими джерелами знань, натуральними об'єктами, уміння розпізнавати різні типи плодів, визначали адаптації плодів і насінин до різних способів поширення у природі; працювати з натуральними об'єктами під час виконання лабораторного дослідження, робити відповідні висновки, виховувати розуміння значущості плодів і насіння в житті рослин, бережливе ставлення до рослин.
Очікувані результати: учень:

установлює:  біологічне значення плодів;

практикує:  дослідження будови плоду рослини ;

уміє: фіксувати результати дослідів і досліджень;

оперує термінами: плід

наводить приклади:  рослин з різними поширення плодів і насіння (3-4);

Тип уроку: урок формування нових аваль.
Наочність та обладнання: колекції насіння, сухих і соковитих плодів, їх муляжів, комп'ютерні колекції зображень різних типів плодів і адаптацій плодів та насіння до розповсюдження в природі, комп'ютер, опорні схеми.

ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Квіти - невід'ємна частина нашого життя. Їх дарують друзям і близьким в урочисті дні, вирощують у садах і парках, демонструють ми виставках, ними прикрашають житло. Усі знають пахучі конвалії, білі ромашки, сині волошки, гордовиті півонії, духмяні грона білої акації та багато інших. Але краса їх недовга, після запилення і запліднення вона зникне до наступного цвітіння. Квітка, її зав'язь перетворюється на плід, що містить в собі зародок нового життя. Все літо вегетативні органи рослини сумлінно працюють, корінь подає воду, листок приймає її і сполучаючись із вуглекислим газом, утворюючи під час фотосинтезу органічні речовини. Зародок насінини має бути надійно захищений від несприятливих умов. Яке різномаїття квіток, таке саме й розмаїття плодів. Усі вони не тільки захищають насінину, а ще й «дбають» про її майбутнє, про продовження роду. Плоди з насінням, щоб вижити, мають бути розселені на ноні території. Про це подбала сама природа всілякими пристосуваннями для перенесеннл «діточок» від материнської рослини на досить значні відстані - від кількох метрів до кілометра, а нерідко й на сотні, навіть тисячі кілометрів повітрям, течею річок, морів, тваринами, людиною. Оскільки насіння і плоди поширюються різноманітними шляхами й засобами, це й зумовило велике розмаїття в будові плодів. Які вони, ці захисники насіння і невтомні мандрівники? Завдання уроку.
1. З'ясувати, чому квіткові рослини називають покритонасінними.
2. Визначити, як утворюються плоди.
3. Визначити будову плода.
4. Ознайомитися з особливостями будови соковитих і сухих плодів.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Плід - генеративний орган квіткової рослини; послідовність процесів утворення плодів, прикріплення їх до стебла, формування поняття «стінка плода», «покритонасінні рослини»
2. Утворення плодів, їх будова, справжні - утворені лише з маточки і зав'язі, несправжні - утворені з інших частин квітки, приклади рослин зі справжніми й несправжніми плодами.

3. Типи плодів, їх класифікація за числом насіння, вмістом води в стінці плода, особливістю розкриття, наявністю пристосувань до поширення: формування понять «простий плід», «складний плід», «збірний плід», «супліддя», приклади рослин, яким притаманні ці типи плодів, загальна характеристика плодів за вмістом води в стінці плода: соковиті та сухі плоди

4. Сухі плоди, їх класифікація: розкривні, нерозкрнвиі, однонасінні, багатонасінні, характеристика особливостей їж будови, ознаки відмінності, приклади рослин.

5. Соковиті плоди, будова їх стінки плода, класифікація соковитих плодів: багатонасінні й однонасінні, особливості їж структури, приклади соковитих плодів.
А. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова плода».
1. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки при роботі з гострими предметами.
Виконання учнями дослідження, рекомендації з оформлення результатів дослідження.
III. Підбиття підсумків дослідження, обговорення варіантів висновків на основі проведених досліджень. Узагальнюючі запитання для формулювання висновків:

1. Що таке плід?
2. З яких частин складається плід?

3. За якою ознакою поділяють плоди на соковиті й сухі, однонасінні й багатонасінні?

4. Наведіть приклади сухих та соковитих плодів, однонасінних І багатонасінних.
5. Способи поширення плодів і насінна, фактори, що сприяють їх розповсюдженню; характеристика засобів поширення плодів і насіння різних рослин; вітром, водою, тваринами або самостійне розкидання їх, адаптації у плодів і насіння до цих засобів поширення.
A. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Як поширюються плоди та насіння?» і підготуйте відповіді на запитання:

1. Якими способами поширюють свої і плоди й насіння покритонасінні рослини?

2. Які пристосування мають покритонасінні рослини для поширення плодів за допомогою: а) вітру; б) води: в) тварин? Наведіть приклади.
ІІІ. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке плід?

2. Із чого утворюється плід?

3. На які групи і за якими ознаками поділяють плоди покритонасінних рослий?

4. Наведіть приклади представників кожної групи.

5. Чим сухі плоди відрізняються від соковитих?

6. Чим відрізняється плід від коренеплоду?

7. Що знаходиться усередині плода?

8. Які частини квітки беруть участь в утворенні насіння та плода?

9. Як ви вважаєте, зібрання квіток у суцвіття має значення для утворення плодів і насіння?

10. На які групи поділяють суцвіття?

11. Наведіть приклади суцвіть кожної групи.

12. Яке значення мають суцвіття в житті рослин?

13. Яке значення для рослин має поширення плодів і насіння?

14. Які пристосування є в рослин до поширення?

 Закріплення практичних умінь за завданням: розгляньте запропоновані зразки плоді» (натуральні об'єкти, гербарні зразки, картини, таблиці, комп'ютерні зображення різних і типів плодів), визначте тип плода та охарактеризуйте його за ознаками; сухий чи соковитий; однонасінний чи багатонасінний; розкривний чи перозкрквний: спосіб поширення.
IV. Узагальнення і систематизація знань
А. Обговорення питань:

1. У чому проявляється взаємозв'язок будови плодя з його функціями?

 2. Чим відрізняється плід покритонасінних рослин від коренеплодів?
Б. Виконання завдання рубрики «Поміркуйте».
В. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що таке квітка.

2. Яку будову має квітка?

 3. Які частини квітки є головними? Чому?

4. Яке значення має квітка в житті рослин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 38, підготувати відповіді на тестові завдання та запитання на с. 144, повідомлення про вплив сезонних явищ на ріст і розвиток рослин, про особливості росту й розвитку одно-, дво- і багаторічних рослин; повторити § 35; скласти сенкан на тему «Плід», повторити § 22.

Урок 42. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

Цілі : поглибити знання учнів про життєдіяльність рослинного організму, ознайомити з процесами росту й розвитку рослин, показати взаємозв'язок цих процесів і залежність їх від умов навколишнього середовище;
- формувати в учнів на матеріалі уроку наукові погляди й переконання у пізнаваності органічного світу, наукове розуміння процесів росту й розвитку рослин та практичне значення в житті людини,
- продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника та додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між процесами росту й розвитку рослин і дією факторів навколишнього середовища,
- виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, охороняти й берегти рослини.
Очікувані результати: учень:

називає: основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, розвиток)

описує: ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини);

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: натуральні об'єкти: морква, буряк, електронні зображення рослий у різні пори року.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке плід?

2. Яку будову має плід?

3. Що називають стінкою плода? Яке її значення?

4. На які групи поділяють плоди за будовою їхньої стійки?

5. Чим сухі плоди відрізняються від соковитих?

6. Назвіть соковиті плоди, покажіть їх на таблиці, муляжах. Яким рослинам вони належать?

7. Назвіть сухі плоди, визначте їх у колекції, гербарних зразках, таблицях. Яким рослинам вони наложать?

8. Якими способами розповсюджуються визначені вами плоди?

9 Які вони мають пристосування до поширення у природі?

10. Яке значеная плодів у природі й житті людини?
Б.Розв'язання біологічних задач.
1. «Над кожною горобиною дрозди клопочуть знову», - так напасал поет П.

Комаров. І дійсно, коли дозрівають плоди горобини, в лісі стоїть пташиний гамір. Чим приваблює птахів горобина? Яке значення для самої горобини та інших ягідних рослин мас «співдружність» з птахами?
2. Плоди берези, клени, липи можуть мандрувати від материнської рослини на велику відстань. Які пристосувания є у цих рослин для мандрівок на далекі відстані? Яке значення в житті рослин мають такі далекі мандрівки? 
3. Рослини в лісі розташовані ярусами поверхами. Під кронами високих дерев ростуть невисокі: черемха, горобина, терен, дика груша і інші, а під ними чагарники: шипшина, жостір, калина, бузина. Припустіть, якими способами поширюють плоди та насіння представників різних ярусів. У рослини найнижчого ярусу - трави?
Д. Перевірка сенкянів на тему "Плід".
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.         Ви знаєте, що слово «ріст» походить від дієслова «рости» І відображає одну і найважливіших рис живих організмів. Усе живе росте: пташеня спочатку зовсім крихітне, а потім поретворюється на великого дорослого птаха. Маленькі сліпі кошеняті й цуценята в майбутньому стають дорослими великими тваринами. Людина теж росте. Пам'ятаєте, якими ви були маленькими? Поміркуймо, чим процес росту рослини відрізнястьси від росту тварин і людини. Тварини і людина ростуть до певного віку. У рослин усе життя ростуть нові корені й пагони, розгортається нове листя на зміну опалому, щороку утворюються нові квітки й плоди. І так усе життя ростуть вони й розвиваються. Одні ростуть повільно, у середньому 0,005 мм за хвилину, інші мають швидкість росту значно швидша: бамбук за сприятливих умов виростає навіть 90 см за добу. Чим забезпечується постійний ріст і розвиток рослин? Під дією яких внутрішніх і зовнішніх чинників рослина узгоджує свій ріст і розвиток? Ось на такі важливі питання нам треба знайти відповіді на цьому уроці.
Завдання уроку.
1. З'ясувати особливості процесу росту рослин.
2. Визначити, які типи росту притаманні рослині.
3. Визначити, як сезонні зміни в природі впливають на ріст рослин.
4. Ознайомитися з особливостями процесу розвитку рослин.
5. Встановити, які зміни відбуваються з рослинами в різні періоди розвитку.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Особливості процесу росту рослин, актуалізація знань учнів про ріст (що таке ріст організмів?); роль поділу й росту клітин утворенні тканин і органів. Демонстрація результатів дослідницького практикуму «Дослідження умов проростання насіння» (§ 35. запис у таблицю результатів спостережень за проростанням насіння), з'ясування питань: 1. У якій банці було створено всі умови для проростання насіння? 2. Який тип росту притаманний кореню й пагону пророслого насіння?
2. Сезонна циклічність життя рослин; вплив сезонних чинників на ріст рослин; стан спокою, його особливості та значення в житті рослин, вплив чинників довкілля на перехід рослин у стан спокою, приклади реакцій рослин на тривалість дня і ночі.
3. Розвиток рослин - якісні зміни, що відбуваються в їхніх органах і організму в цілому, періоди розвитку рослин, особливості розвитку одно-, дво-, багаторічних рослин; періоди розвитку рослин, характеристика змін, що відбуваються з рослиною в кожний період розвитку, їх термін.
А. Складання таблиці під час вивчення матеріалу або самостійна робота учнів з текстом підручники за завданням: прочитайте текст «Як рослини розвиваються?» (с. 146), визначте особливості розвитку рослин у різні періоди їхнього життя, дані запишіть у таблицю "Характеристика етапів розвитку рослин".
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке ріст?

2. Що називають розвитком?

3. Чим ріст відрізнясться від розвитку?

4. Як сезонні явища впливають на ріст і розвиток рослин?

6. Назвіть періоди розвитку рослин.
Б. Установіть відповідність між етапами розвитку рослин і їхніми особливостями, складіть відповідні пари.
Етап розвитку    Особливості розвитку
А проросток         1 утворення генеративних органів
Б молодість                    2 обмеження пристосувальних можливостей рослин
В зрілість                                  і поступове їх відмирання

Г старіння         3 період життя від появи перших зелених листків до цвітіння                                                                              4 період від моменту проростання до формування перших зелених листків
V. Узагальнення і систематизація знань.
A. Обговорення питань:

1. Доведіть, що розвиток рослин тісно пов'язаний з їхнім ростом.

2. Чим можна пояснити періодичність росту рослин помірних і прохолодних широт? 3. Відомо, що дворічні рослини цвітуть та формують насіння і плоди на другому році життя. Чим це можна пояснити?
B. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що таке запилення?

2. Які види запилення рослин ви знаєте?

3. Наведіть приклади пристосування квіток рослин до запилення комахами й нітром.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 39, тестові завдання і запитання на с. 147, підготуватися до контролю знань з теми «Рослини».

Урок 43. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕМИ «РОСЛИНИ»

Мета:  систематизувати, узагальнити, відіорегувати та проконтролювати учнів з теми «Рослини»;
- розвивати навички узагальнення і систематизації знань, уміння застосовувати засвоєні знання дли виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Tип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірка : знань, умінь і навичок.
Наочність та обладнання: різновівневі завдання ІІ варіантів.

ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ми ознайомалися з однією з найголовніших для нашої планети: найцікавіших за своєю будовою і різноманітністю групою організмів - рослинами. Багато нового й корисного дізналися: вивчаючи цю тему, поглибили свої знання про органи рослин, про їхню будову й життєдіяльність, про квітку, яка не тільки чарує своєю красою, а ще є початком нового життя і забезпечує запилення, запліднення та утворення плода й насіння, яка дає початок новій рослині, і ще багато-багато цікавого. Давайте ще раз пройдемося по вивченому матеріалу,повторимо деякі важливі питання, а потім перевіримо, як ви засвоїли цей матеріал.

Завдання уроку.
1. Узагальнити знання з теми.
2. Перевірити уміння й навички застосовувати отримані знання для виконання контрольних завдань.
ІІ. Узагальнення, систематизація і корекція знань.
А. Запитання для бесіди:

1. Назвіть характерні ознаки представників рослин.

2. Які типи рослинних тканин ви знаєте?

3. Які функції виконують ці тканини?

4. На які дві групи поділяють органи нищих рослин залежно від їхніх функцій?

5. Назвіть функції кореня.

6. Які види і типи кореневих систем ви знаєте?

7. Назвіть зони кореня. Які функції вона виконують?

8. Що таке мінеральне живлення?

9. Чим визначається родючість грунту? Як її підтримують?

10. Які видозміни кореня ви знаете? Яке їх значення в житті рослин?

11. Що таке пагін? Які функції він виконує?

12. З яких частин складається пагін?

13. Які шари розрізняють у стеблі деревної рослини?

14. Які  тканини утворюють ці шари?

15. По якій частині деревного стебла відбувається висхідний і низхідний рухи поживних речовин?

16. Назвіть видозміна пагона та їхні функції.

17. Яку будову мас листок? Охарактеризуйте особливості його зовнішньої будови. 18. Які тканина входять до складу листка? Назвіть їхні функції.

19. Назвіть основні функції листка та охарактеризуйте їх.

20. У чому полягає повітряне живлення рослин?

21. Яке значення в житті рослин мають процеси дихання і випаровування?

22. Як рослини регулюють свої життєві функції?

23. Які органи рослин називають генеративними?

24. Якими способами розмножуються рослини?

25. Чим статевий спосіб розмноження відрізняється від нестатевого?

26. Що таке квітка? Які її функції?

27. Які частини квітки вважають головними? Чому?

28. Що таке суцвіття? Яке його біологічне значення?

29. Що таке запилення? Які способи запилення вам відомі?

30. Які особливості запліднення у квіткових рослин?

31. Що таке насінина? Яку загальну будову мас насінина квіткових рослим?

32. Що таке плід? Яка його будова?

33. Що таке ріст?

34. Чим ріст відрізняється від розвитку?

35. Доведіть, що рослина -цілісний організм.
В. Перевірка практичних умінь і навичок за завданнями: 1. У запропонованих гербарних зразках рослин визначте типи їхніх кореневих систем. 2. Розгляньте пагін та укажіть Його частини. 3. Розгляньте запропоновану рослину (кімнатну рослину, гербарний зразок) та охарактеризуйте її листки. 4. На живій квітці, моделі, гербарному зразку покажіть частини квітки. 5. Розгляньте плоди і встановіть їхні групи.
ІІІ. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його усвідомлення.
А. Завдання в відкритими питаниями (загальна сума балів на виконані завдання).
І варіант
1. Назвіть типи рослинних тканий і їхні основні функції.
2. Чим відрізняються вегетативні органи від генеративних?
3. Назвіть способи розмноження рослин і укажіть, які органи і клітини беруть у них участь.
4. Як пов'язані між собою процеси фотосинтезу, дихання і випаровування?
Б. Тестові завдання: оберіть одну правильну відповідь (дo кожне правильно виконане завдання 0,5 балів).
І варіант
1. Генеративні органи рослини - це: а) корінь; б) квітка; в) стебло; г) листок.
2. Коренеплоди є видозміною коренів: а) головного; 6) бічних;

в) додаткових; г) усіх.
3. Кореневі волоски утворюються в зоні кореня: а) провідній; б) росту;

 в) розтягування; г) всисній.
4. Піднімаються вгору та обплітають опору стебла: а) прямостоячі; б) повзучі:           в) виткі: г) чіпкі.
5. Стебло потовщується за рахунок поділу клітин: в) кори; б) камбію; в) деревини; г) серцевини.
6. Видозміною надземного пагона є: а) цибулина; б) бульба картоплі;

в) кореневище; г) вусик.
7. Найінтенсивніше відбувасться фотосинтез у клітинах тканини листка:

а) покривній; б) стовичастій; в) губчастій; г) провідного пучка.
8. Повітряне живлення рослий здійснюється завдяки процесу: а) випаровування;

б) дихання; в) фотосинтезу; г) усім зазначеним процесам.
9. Рослина регулює свої життєві функції за допомогою: а) фітогормонів;

б) фітонцидів; в) мінеральних добрив; г) органічних добрив.
10. Висхідний потік поживних речовин у дерев'янистих рослин здійснюється по:

а) ситоподібних трубках; б) судинах; в) серцевинних променях; г) судинах і ситоподібних трубках.
11. Головними частники квітки є: а) квітколоже і маточки; б) чашолистики і пелюстки; в) пелюстки і тичинки; г) тичинки і  маточка.
12. Запилення це процес: а) злиття жіночої і чоловічої статевих клітин;

б) утворення пилкової трубки;

В. Комбіновані завдання.
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за правильно виконане завдання 0,5 балів).
1. Брунька є зачатковим: а) коренем; б) стеблом; в) листком; г) пагоном.
2. Суцвіття китиця мє рослина: а) черемха; б) конюшина; в) соняшник; г) кукурудза.
3. Із зародкового корінця розвивається корінь: а) бічний; б) головний;

в) додатковий; г) мичкуватий.
4. Відмежовують усі частини рослини від дії навколишнього середовища тканини: а) твірні; б) провідні; в) покривні; г) основні.
5. Процес утворення органічних речовин із неорганічних зеленими рослинами - це: а) дихання; б) фотосинтез; в) випаровування; г) обмін речовин.
6. Кореневищем розмножується: а) тюльпан; 6) конвалія; в) малина; г) тополя.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей (за правильно виконане завдання 1 бал ).
1. Генеративними органами рослини є: а) корінь; б) квітка; в) стебло; г) насінина.
2. Видозмінами листка є: а) вусики; б) колючки; в) кореневище; г) луски.
3. Рушійною силою для здійснення транспорту речовин у рослині є: а) присисна сила листків; б) поглинання світлової енергії хлорофілом; в) розкладання органічних речовин; г) кореневий тиск.
Завдання на встановлення відповідностей і послідовностей (за кожне правильно виконане завдання).
1. Установіть відповідність між органами рослини і їхніми функціями.
Орган      Функції
А корінь     1 забезпечує зв'язок між усіма частинами рослини
Б пагін    2 дає початок розвитку нового пагона
В стебло    3 здійснює ґрунтове живлення рослини
Г брунька    4 здійснює фотосинтез, дихання і випаровування
Д листок    5 дає початок розвитку стебла, брунькам І листкам
2. Складіть відповідні пари між типом плода й рослиною, якій він притаманний.
Тип плоду     Рослина
А кістянки     1 квасоля
Б сім'янка     2 капуста
В боб     3 вишня
Г ягода     4 смородина
Д стручок    5 соняшник
3. Установіть послідовність подій під час фотосинтезу.
А утворення цукру під дією світлової енергії
Б транспорт води до листків
В транспорт цукру до всіх органів рослин
Г поглинання води коренем
Д надходження вуглекислого ґазу в листок
В поглинання хлорофілом світлової енергії
ІІ варіант
A. Завдання з відкритими питаннями Загальна сума балів за виконані завдання 12 балів).
1. Назвіть основні процеси життєдіяльності рослин.
2. Чим відрізпясться ґрунтове живлення від повітряного?
3. Які видозміни вегетативних органів ви знаєте, яке їх значення в житті рослин?
4. Як пов'язані між собою процеси запилення, запліднення та утворення плодів і насіння?
B. Тестові завдання: оберіть одни правильну відповідь (за кожне правильно виконане завдання 1 бал).
1. Вегетативним органом рослини: а) квітка: б) насінина; в) пагін; г) плід.
2. Початок усім іншим тканинам рослини дає тканина: а) покривна; б) основна;

в) твірна; г) провідна коренів.
5. Кореневі бульби є видозміною коренів: а) головного; б) бічних; в) додаткових;

г) усіх коренів.
4. Зачаткові квітки або суцвіття мають бруньки: а) вегетативні;
б) генеративні; в) змішані; г) додаткові.
6. Поживні речовини в стеблях деревних рослин запасаються у: а) корі; б) камбії; в) деревині; г) серцевині.
6. Видозміною підземного пагона є: а) вуса; б) колючки; в) бульби картоплі; г) вусики.
7. Замикаючі клітини листка розташовані в тканині: а) покривній; б) стовпчастій; в) губчастій; г) основній.
8. Енергія, що необхідна для процесів життєдіяльності рослини, виділяється під час процесу: а) транспірації; б) дихнняя; в) фотосинтезу; г) дихання і фотосинтезу.
9. Захищають рослини від хвороботворних організмів: а) фітогормони: б) фітонциди; в) органічні добрива; г) мінеральні добрива.
10. Низхідний потік поживних речовин відбувається по: а) серцевинних променях; б) ситоподібних трубках; в) судинах; г) судинах і ситоподібних трубках.
11. Квітка, що має маточки і тичинки: а) одностатева; б) однодомна: в) двостатева; г) дводомна.
12. Запліднення квіткових рослин це процес: а) перенесення пилку з тичинок на маточку; б) утворений сперміїв у пиляках;
в) утворення яйцеклітини у зародковому мітку; г) злиття статевих клітин.
В. Комбіновані завдання
Завдання з вибором однієї правильної відповіді (за кожне правильно виконане тестове завдання - 0.5 бала).
1.Поглинання води й поживних речовин з грунту забезпечує зона кореня: а)кореневий чохлик;  б) розтягування; в) провідна: г) коренених волосків.
2. Суцвіття рослини: а) айстра; б) кошик; в) подорожами; г) горобина.
3. Зачатки квітки або суцвіть має брунька: а) додаткова; б) пазушна; в) вегетативна; г) генеративна.
4. Міцності та пружності рослинаи надають тканини: а) основні; б) механічні; в) покривні; г) провідні.
5. Виведення з рослини водяної пари відбувається під час: а) випаровування; б) фотосинтезу: в) дихання: г) обміну речових.
в. Цибулиною розмножується: а) малина; б) конвалія; в) полуниця. г) тюльпан.
Завдання за вибором кількох правильних відповідей (за кожне правильно виконане тестове завдання І бал).
1. Вегетативними органами рослини є: а) пагін; б) корінь; а) квітка; г) плід.
2. До видозмін пагона належать: а) цибулина цибулі; б) бульбокорені; в) бульба картоплі; г) кореневище пирію.
3. Фотосинтез - це процес: а) вивільнення енергії при розкладанні органічних речовин; б) поглинання хлорофілом світлової енергії; в) утворення органічних речовин з неорганічних за рахунок енергії світла; г) повітряного живлення рослин.
Завдання на встановлення відповідностей і послідовності (за кожне правильно виконане завдання - І бал).
1. Складіть відповідні пари між видозмінами листка й рослинами, яким вони притаманні.
Видозміни листка    Рослини
А м'ясисті листки    1 барбарис
Б прилистки    2 цибуля
В луски    3 алое
Г колючки .    4 горох
Д вусик    5 біла акація
2. Установіть відповідність між назвою тканини та її функцією. 
Тканина    Функції
А твірна    1 забезпечує транспорт поживних речовин
В основна    2 захищає рослину від несприятливих умов
В покривна    3 надає органам міцності та пружності
Г провідна    4 дає початок усім іншим тканинам
Д механічна   5 здійснює процес фотосинтезу
3. Зазначте послідовність подій під час запилення квітки.

А злиття сперміїв з яйцеклітиною і центральною клітиною

В утворення насінини
В потрапляння пилку на приймочку маточки

Г потрапляння сперміїв до зародкового мішка

Д утворення зиготи

Е утворення пилкової трубки
IV. Підбиття підсумків уроку.
V. Рефлексія.

VI. Повідомлення домашньою завдання: повторити текст §21.

 

Урок 44. СПОСОБИ КЛАСИФІКАЦІЇ РОСЛИН

Цілі :  сформувати в учнів поняття про сучасну класифікацію рослинних організмів, ознайомити з основними одиницями систематики і правилами присвоения назв організмам, дати поняття про вид як основну найнижчу одиницю класифікації і принципи складання системи рослин.
- формувати наукові погляди і переконання учнів у пізнаваності всього різноманіття рослинного cвіту, розуміння необхідності й значущості класифжаціі рослин для розвитку науки, вивчення походження рослин, будови та процесів життєдіяльності різних представників рослинного світу, для гармонійного існування природи і суспільства,
- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом, малюнками і схемами підручника, порівнювати, встановлювати риси подібності і відмінності між рослинами різних систематичних груп, робити відповідні умовиводи.
- виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, охороняти і берегти його.

Очікувані результати: учень:

називає:  групи рослин, які розмножуються спорами та насінням;

розуміє:особливості розмноження рослин спорами та насінням.

Наочність та обладнання: опорні схеми.

Тип уроку: урок формування нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення і теми і завдань уроку. Уявіть собі таку картину: напередодні і навчального року до школи завезли багато нових підручників для всіх класів, припустімо близько 200 примірників, і вивантажили у бібліотеці вперемішку. Як розібратися із цими підручниками й підготувати їх для видачі учням? Звісно, спочатку треба розкласти їх по класах, а потім по предметах. Впоралися швидко, бо їх небагато. А як бути з розмаїттям і рослин, яких у природі налічувать близько 350 тисяч? Вони такі різні, іноді дуже подібні між собою, хоча не мають жодних родинних зв'язків. Як розібратися в цьому розмаїтті рослинних організмів? Ви вже здогадалися? їх треба теж поділити на групи за певними ознаками. Саме цим і займається одна з найдавніших наук - систематика, з основами якої ми сьогодні ознайомимося.
Завдання уроку.
1. З'ясувати, що вивчає наука систематика рослин.
2. Встановити, які систематичні одиниці використовують учені-систематики для класифікації організмів.
3. Ознайомитися з прикладами класифікації рослин за всіма основними систематичними одиницями.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Систематика - одна з найдавніших біологічних наук, історія її розвитку, характеристика першої системи рослинного світу, запропонованої Т. Теофрастом, основні критерії його системи; формування сутності поняття «життєва форма» рослин і причини об'єднання різних рослин до однієї життєвої форми; задачі систематики.   

2. Народні й наукові назви рослин, їх особливості, істотна різницн між ними; значення єдиних міжнародних наукових латинських назв організмів, зрозумілих дослідникам усього світу; формування поняття про бінарну номенклатуру, її засновник, ознайомлення з правилами правильного паписапня видових назв рослин.

3. Основні принципи й критерії сучасної класифікації рослин, формування понять основних класифікаційних одиниць: вид, рід, родина, порядок, клас; поняття про вид як основну найменшу систематичну одиницю класифікації, характеристика одиниць класифікації, їх підпорядкування іншим одиницям.

III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Що вивчає наука систематика?
2. Хто з учених запропонував першу систему органічного світу? 
3. За якою ознакою він розподіляв рослини на групи?
4. Чим наукові назви рослин відрізняються від народних?
5. Для чого потрібні латинські назви рослин? 
6. Що таке вид? 
7. За якими ознаками різні види об'єднують в один рід? 
8. Назвіть основні систематичні одиниці.
IV. Узагальнення і систематизація знань.
А. Обговорення питання: Чому існує необхідність класифікації рослин?
Б. Складіть схему підпорядкування одиниць класифікації.
Вид ► Рід ► Родина ► Порядок ► Клас ► Відділ
В. Робота з завданням (з використанням гербарних зразків рослин): визначте кількість видів і родів у запропонованому переліку рослин:
дув звичайний, береза пухнаста, конюшина біла, паслін чорний, суниця лісова, дуб корковий, редька дика, береза бородавчаста, конюшина повзуча, суниця садова, паслін солодко-гіркий, редька посівна.
Г. Робота з тестовими завданнями на с. 151.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 40, підготувати відповіді на запитання на с. 151, повторити текст § 10, підготувати повідомлення про представників різних груп водоростей.

Урок 45. ВОДОРОСЛІ

Цілі :  ознайомити учнів із загальною характеристикою водоростей, процесами життєдіяльності, способами розмноження, поширенням; значенням у природ і житті людини; сформувати чітке розуміння поняття "вищі рослини",
- на матеріалі уроку формувати в учнів науковий переконання необхідності знань біології та екололії різних труп водоростей - найдавніших і найпоширеніших організмів планети, які впливають на стан атмосфери Землі і відіграють величенну роль у природі і житті людини;
- продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником, його текстом і малюнками, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдань; працювати з лабораторним обладнанням, виконувати лабораторне дослідження; знаходити подібності і відмінності між одноклітинними і багатоклітинними водоростями.
- виховувати охаймсть під час виконання дослідження, бережна ставлення до обладнання.
Очікувані результати: учень:

розпізнає:- рослини різних груп (водоростей),

описує: будову тіла водоростей,

оперує термінами: водорості, Червона книга України

називає:- середовища існування водоростей,  рідкісні водорості своєї місцевості

наводить приклади: водоростей (2-3);

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

висловлює судження щодо: нераціонального використання людиною водоростей;

має переконання щодо:- необхідності збереження водоростей.

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: живі та фіксовані водорості, шматочки кори, вкриті шаром водоростей, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпетка, фільтрувальний папір, комп’ютер.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми зникли при згадуванні слова «рослина» уявляти собі якесь дерево, чагарник або трав'янисту рослинку, у яких чітко розрізняються корінь, стебло, листок, квітка. Ви вже знаєте, що усе розмаїття рослинного світу не обмежується тільки такими рослинами - у природі досить широко представлені й інші рослини. Сьогодні ми ознайомимося з найдавнішою і надзвичайно різноманітною групою рослин - водоростями.
Завдання уроку.
1. Визначити, які рослини і за якими ознаками належать до водоростей.
2. Ознайомитися із загальною характеристикою водоростей.
3. Визначити, які характерні особливості будови й процесів життєдіяльності властиві різним групам водоростей.
4. З'ясувати роль водоростей у природі й житті людини. 
II. Вивчення матеріалу.
1. Класифікація рослий за їхньою будовою на водорості й вищі рослини, формування поняття «вищі рослинна», особливості будови водоростей: відсутність вегетативних органів, тканин.  

2. Загальні ознаки представників різних груп водоростей, поширення, життєві форми, особливості процесія життедіяльиості, розмноження, наявність у всіх водоростей спільної ознаки - зеленого пігменту хлорофілу та автотрофного живлення й інших пігментів, що забарвлюють водорості в різні кольори.
3. Характеристика зелених водоростей, особливості будови окремих клітин і самого тіла, процеси життєдіяльності, розмноження, поширення у природі, характеристика представників зелених багатоклітинних водоростей: улотрикса, спірогіри, хари.  

Виконання учнями лабораторного дослідження (Будова зелених нитчастих водоростей.
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час виконання лабораторних досліджень.
II. Повторення правил роботи з мікроскопом і виготовлення мікропрепаратів.
III. Виконання учнями лабораторного дослідження.
IV. Підбиття підсумків виконання дослідження, обговорення варіантів формулювання висновків на основі виконаного дослідження з використанням узагальнюючих питань: 1. Яку будову має нитчаста водорість спірогіра? 2. Чому її відносять до багатоклітинних? 3. Яку будову мають окремі клітини спірогіри? 4. Назвіть головні частішії клітини спірогіри.
4. Загальна характеристика діатомових, бурих і червоних водоростей, особливості їх організації, біології, розмноження, наявність пігментів, залежність забарвлення від переважання пігментів. Значення в природі й житті людини.  

III. Закріплення матеріалу, вивченою на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Які рослини називають водоростями?

2. Яка ознака є спільною для всіх груп водоростей?

3. Де поширені водорості?

4. Яку будову мають багатоклітинні водорості?

5. Яке значення водоростей у природі?

6. Наведіть приклади використання водоростей людиною.
IV. Узагальнення і систематизація знань.
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 41, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с 156, скласти сепкан на тему «Водорості», підготувати доповіді про зелені та білі мохи, доповідь, міні-презентацію на тему "Як утворився торф".

Урок 46. МОХИ

Цілі :  сформувати в учнів знання про мохи: поширення, місцезростання, процеси життєдіяльності, особливості розмноження на прикладі зелених і сфагнових мохів, звернути увагу учнів на ознаки ускладнення організації мохів у порівнянні з водоростями, забезпечити формування понять «статеве покоління», «нестатеве покоління», «спорангій»;
- продовжити формувати в учнів наукові погляди й переконання у пізнаваності органічного світу, пояснити значення цих знань для розуміння процесу розвитку органічного світу на нашій планеті;
- продовжити формування умінь і навичок працювати з підручником, розпізнавати представників мохів, порівнювати їх між собою та з водоростями, обґрунтовувати більш складну організацію мохів у порівнянні з водоростями; виконувати лабораторне дослідження, працювати з лабораторним обладнанням, робити відповідні висновки й малюнки, виковувати обережність і охайність під час виконання роботи.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: рослини різних груп (мохи),

описує: будову мохів,

оперує термінами: мохи, Червона книга України

називає: середовища існування мохів,  рідкісні мохи своєї місцевості

наводить приклади: мохів (2-3);

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

висловлює судження щодо: нераціонального використання людиною мохів;

має переконання щодо:- необхідності збереження мохів.

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: гербарні екземпляри зозулиного льону, сфагнуму, мікроскопи, лупи, пінцети, препарувальні голки, предметні та накривні скельця, таблиці «Зелений мох - зозулин льон», «Мох сфагнум», комп'ютерні зображення мохів у природних умовах, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Робота з твердженнями «згоден - не згоден» за завданням: послухайте уважно твердження і визначте, з якими з них ви згодні, а з якими - ні. Поясніть, чому не згодні.
1. Спільна ознака всіх водоростей - наявність у клітинах хлорофілу.

2. Водорості мешкають тільки у солоних водоймах.

3. Усі водорості ведуть прикріплений спосіб життя.

4. Улотрикс - нитчаста бура водорість.

5. Розмножується улотрикс статевим і нестатевим способами.

6. Спірогіра - мешканець солоних водойм.

7. Хлоропласт спірогіри має вигляд незамкненого кільця.

8. Ламінарія - представник бурих водоростей.

9. До поверхонь дна ламінарія кріпиться за допомогою ризоїдів.

10. Діатомові водорості належать до групи багатоклітинних водоростей.

11. До складу клітинних оболонок діатомових водоростей входить хімічний елемент Силіцій.

12. З решток діатомових водоростей утворилися осадові породи діатоміти.

13. Серед бурих водоростей є як одноклітинні, так і багатоклітинні організми.

14. Морська капуста - представник червоних водоростей.

15. Червоні водорості ростуть на глибині до 250 м.
B. Перевірка сенканів на тему «Водорості».
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Ми ознайомилися з водоростями і перекопалися в тому, що вони дуже різноманітні, цікаві й надзвичайно важливі для життя на нашій планеті. Зробимо крок на вищу сходинку, де на нас чекають вищі рослини. Пригадаймо, чому їх наливають вищими. У вищих рослин є тканини і або всі вегетативні органи, або хоч би один-два. До вищих рослий ботаніки відносять мохи, хвощі, плауни, папороті, голонасінні та вже добре вам відомі покритонасінні рослини. Такі різноманітні представники! Зрозуміло, що вони, незважаючи на те, що належать до однієї групи - вищих рослин, мають низку особливостей, які різнять їх між собою. Які? Дізнаємося вже дуже скоро. І почнемо дізнаватися з найпростіших представників вищих рослин - мохів. Усі ви їх бачили багато разів у своему житті. Вони трапляються всюди: особливо примітні мохи в темних і вологих ялинових лісах, де утворюють суцільний м'який покрив. Багато їх у тундрі, на болотах, на низинних луках, навіть є водяні мохи, які утворюють плаваючі зарості. Можна сказати, що мохи, як і водорості, є водолюбами, хоча більшість з них живуть на землі, але обов'язково у вологих місцях. Чому? Дізнаємося про це і ще про дуже цікаві особливості будови й життя цих просто збудованих вищих рослин.
Завдання уроки.
1. Визначити загальні риси мохів.
2. Ознайомитися .з особливостями будови й життєдіяльності мохів на прикладі зозулиного льону.
3. З'ясувати особливості будови сфагнуму.
4. Визначити, як відбувається процес утворення торфу та його значення в житті людини.
III. Вивчення новою матеріалу.
1. Загальна характеристика мохів, особливості будови вегетативного тіла мохів на прикладі зозулиного льону, наявність стебла, листків, ризоїдів, їх функції, способи живлення мохів.

2. Характерні особливості будови особин статевого й нестатевого покоління зозулииого льону, формування генеративних органів та статевих клітин, процес запліднення, умови запліднення, утворення зиготи, що перетворюється в особину нестатевого покоління коробочку зі спорами, особливості будови спорангія; спори їх проростання, утворення заросткової пластинки, її ріст, розвиток, утворення чоловічих і жіночих особин статевого покоління; переважання статевого покоління над нестатевим.

Виконанні! учнями лабораторного дослідження будови моху.
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, формулювання висновків за допомогою узагальнюючих питань: І. Яку будову має зозулин льон? 2. Яку будову має листок зозулиного льону? 3. Чим різняться за будовою чоловічі та жіночі особини? 4. Яку будову має особина нестатевого покоління? 5. Яке покоління є в життєвому циклі зозулиного льону? 6. Яке покоління переважає?
3. Особливості будови й біології моху сфагнуму, відмінності його будови від зозулиного льону, наявність у листках живих і мертвих клітин, їхні функції; бактерицидні властивості сфагнуму, роль сфагнуму в утворенні торфу, використання його людиною.
A. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст на с 158 «Як утворюється торф?» і дайте відповіді на запитання: 1. Як утворюється торф? 2. Чому у болотній воді майже не розвиваються мікроорганізми? 3. Як людина використовує торф? 4. Як використовують торф у хімічній промисловості? 5. Завдяки яким особливостям сфагнуму його можна використовувати як перев'язочний матеріал?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Чому мохи відносять до вищих рослин?

2. Яку будову має мох зозулин льон?

3. Чому його відносять до дводомних рослин?

4. Чим відрізняються чоловічі й жіночі особини моху зозулиного льону?

5. За яких умов можлива запліднення у мохів?

6. Що утворюсться після запліднення?

7. Що таке спорангій?

8. Чим мох сфагнум відрізняється від зозулиного льону за своєю будовою?

9. Як утворюється торф?

10. Як людина використовує торф?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань: 1. Що спільного та відмінного між водоростями та вищими рослинами, які розмножуються спорами? 2. У сухих степах і напівпустелях на поверхні грунту мешкають особливі види мохів. 3. У який час і за яких умов можливе їхнє статеве розмноження?
VI. Підбитий підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки с 42, підготувати відповіді на тестові завдання і запитання на с 159, доповіді і міні-презентації на теми "Як утворилося кам'яне вугілля?". 

Урок 47. ПЛАУНИ, ХВОЩІ, ПАПОРОТІ

Цілі  :  продовжмти вивчення вищих рослин, ознайомити з особливостями будови й біології представників плаунів, хвощів і папоротей, відмітити ознаки вищої організації їх у порівнянні з мохами, визначити їхню роль у природі й житті людини;
- на прикладі поступового ускладнення в будові плаунів, хвощи і папоротей формувати науковий світогляд і переконання учню у необхідності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу, знань про їх біологію для охорони і практичного використання.
- продовжити формувати уміння і навички роботи з підручником заповнювати таблиці виконувати лабораторне дослідження, працювати з натуральними об'єктами, мікроскопом, лабораторним обладнанням, узагальнювати, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, розуміння необхідності бережливого ставлення до нього.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: рослини різних груп ( плауни, хвощі, папороті),

описує: будову плаунів, хвощів, папороті,

оперує термінами: плауни, хвощі, папороті, Червона книга України

називає: середовища існування плаунів, хвощів, папороті,  рідкісні плауни, хвощі, папороті своєї місцевості

наводить приклади: хвощів, плаунів, папороті (2-3);

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

висловлює судження щодо: нераціонального використання людиною папороті, хвощів та плаунів;

має переконання щодо:- необхідності збереження рослин.

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: натуральні гербарнії зразки плаунів, хвощів, папоротей, нестатевого покоління щитника чоловічого, відбитки відмерлих папороті, таблиці "Хвощі і плауни", "Мохи". «Папороть - щитник чоловічий», мікроскопи, мікропрепарат спорангіїв, препарувальні голки, пінцети, лупи.
ХІД УРОКУ 
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Серед вищих рослин, що розмножуються спорами, є особливі групи, вивчення яких важливе для розуміння історичного розвитку рослинного світу на нашій планеті. Це дуже своєрідні й цікаві рослини. Колись, у далеку давнину, вони панували на Землі, тягнулися вгору стовбури-велетні, старіючи, падали у водойми, біля яких зростали. Наступні покоління цих велетнів очікувала така сама доля, і не знали вони, яку службу служать людині їхні рештки, утворюючи дуже цінну корисну копалину. Ці рослини ростуть і в наш час, але про своє велетенське минуле вони можуть тільки згадувати, бо в наш час і в наших краях мають вигляд скромних зелених трав'янистих рослин. Хто вони такі? Чому втратили свої велетенські розміри й перетворилися на трави? Цікаво? Про деяких представників таких рослин навіть складали легенди. Мабуть, і ви чули старовинну легенду про дивну лісову рослину, яка цвіте тільки раз у своєму житті в глуху темну ніч. І тому із сміливців, хто не злякається темряви й темних сил і знайде квітку цієї рослини, за сміливість і терпіння квітка принесе багатство й силу. Ви вже здогадалися, про яку рослину йдеться? Легенда стверджує, що була у народі сміливці, які вирушали на пошуки таємничої квітки. Чи могли вони іі знайти? Чому? Що то за цікаві рослини плауни, хвощі й папороті?
Завдання уроку.
1. Вивчити будову вегетативних і репродуктивних органів і плаунів, хвощів і папоротей.
2. Визначити особливості процесів розмноження плаунів, хвощів і папоротей.
3. З'ясувати їх роль у природі та житті людини.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Особливості будови давніх і сучасних плаунів, їх біологія, розмноження, розвиток, особливості будови та розвитку заростка плаунів, умови запліднення, чергування поколінь статевого й нестатевого, значення плаунів у природі й житті людини.

2. Особливості будови надземних і підземних органів хвоща польового, утворення двох видів надземних пагонів – весняного з спороносними колосками і літнього - фотосинтезуючого, розмноження хвоща, утворення спор, розвиток заростків, запліднення, утворення зиготи та особин нестатевого покоління.

3. Особливості будови статевого и нестатевого покоління папороті на прикладі щитника чоловічого, розмноження папороті: формування й дозрівання спор, розвиток заростка з репродуктивними органами, умови, необхідні для запліднення.
A. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова папоротей».
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на основі проведеного дослідження з використанням узагальнюючих запитань: 1. Які вегетативні органи має папороть щитник чоловічий? 2. Яку будову має кореневище і листки папороті? 3. Які утвори розташовані з нижнього боку листкових пластинок? 4. Що міститься в цих утворах? 5. До якого покоління належить спороносна особина щитника чоловічого?
III. Закріплгнмл матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Чому плауни, хвощі та папороті відносять до вищих рослин?

2. Які покоління характерні для представників цих груп?

3. Яку будову має нестатеве покоління плаунів, хвощів, папоротей?

4. Чим представлено статеве покоління представників цих груп?

5. Які умови потрібні для забезпечення запліднення вищих рослин, що розмножуються спорами?

6. Яке покоління переважає у життєвому циклі цих рослин?

7. Порівняйте особливості будови водоростей і вищих рослин. Чим вони відрізняються?

8. Яку роль у формуванні корисних копалин відіграли вимерлі плауни, хвощі й папороті?
IV. Узагальнення і систематизація знань.
A. Виконання в групах завдання за текстом підручника (с. 164).
Б. Розв'язання біологічної задачі.
Перші спорові рослини, як вважають учені, з'явилися близько 430 млп років тому. Це були численні види плаунів, хвощів, папоротей. Більшість з них вимерло ще 250 мли років до н.е. Вижили три роди плаунів, один рід хвощів, а папоротеподібні представлені 300 родами. Як можна пояснити таку відмінність чисельності трьох відділів вищих спорових? У чому проявляється найбільш досконала пристосованість до життя на суші в папоротей порівняно з плаунами й хвощами?
B. Перевірка сенканів на тему «Мохи».
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 43, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 163, 164, підготувати повідомлення про голонасінні рослини, повторити § 37, скласти сенкани на теми: «Плауни», «Хвощі». «Папороті».

 

 

Урок 48. ГОЛОНАСІННІ

Цілі :  продовжити формування знання про будову й життєдіяльністъ насінних рослин, ознайомити учнів з поширенням, середовищем життя, будовою вегетативних органів і біологією представників голонасінних як групи рослин, що мають складнішу будову порівняно з вищими рослинами, що розмножуються спорами; виявити значення голонасінних у природі та житті людини,
- показуючи ускладнення організації голонасінних порівняно з вищими рослинами, які розмножуються спорами, формувати науковий світогляд учнів і переконання у необхідності знань про них для розуміння розвитку рослинного світу на нашій планет, для гармонійного існування людини й природи та бережливого й раціонального використання голонасінних у господарстві.
- продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, проводити лабораторна дослідження, працювати з натуральними об'єктами, мікроскором, лабораторним обладнанням, робити відповідні висновки, виховувати дбайливе ставлення до рослин, бережливе та економне - до паперу, зошитів, підручників.
- продовжити виховання естетичного сприйняття природи, прагнути берегти й охороняти її.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: рослини різних груп ( голонасінні),

описує: будову тіла та розмноження голонасінних рослин,

порівнює за вказаними ознаками:мохи, папороті, голонасінні;

оперує термінами: голонасінні, Червона книга України;

називає: середовища існування голонасінних,  рідкісні  голонасінні рослини своєї місцевості;

наводить приклади: голонасінних рослин (4-5); пристосування до середовища існування;

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

висловлює судження щодо: нераціонального використання людиною голонасінних рослин;

має переконання щодо:- необхідності збереження рослин.

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: живі пагони сосни, ялини, гербарні зразки представників відділу Голонасінні, колекції шишок, лупа, і мікроскоп, препарувальний набір, відеофільм «Живуть такі рослини» (Голонасінні), комп'ютер; мультимедійний проектор, опорні схеми.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань  учнів.
А. Робота з твердженнями «згодом не згоден» за завданням: послухайте уважно твердження і визначте, з яким ви згодні, а з яким - ні. Поясніть, чому не згодні.
1. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, - мешканці  суші.

2. Спори в них утворюються у спорангіях.

3. Усі вищі рослини, що розмножуються спорами, мають корінь, стебло й листки.

4. Розмножуються вони статевим і нестатевим способами.

5. Їхні статеві клітини - це спермії та яйцеклітини

6. Спори плаунів, хвощів і папоротей служать тільки для розмноження.

7. Запліднення у плаунів і хвощів відбувасться за участі водя, а в папоротей за участі вітру.

8. Заросток -це особина нестатевого покоління.

9. Кореневище папороті закріплюється в грунті за допомогою ризоїдів.

10. Хвощ польовий утворює два види пагонів: весняні й літн.

11. На верхівках літніх пагонів хвощів утворюються спороносні колоски.

12. У хвощів статеві клітини утворюються на різних заростках.

13. У папоротей із зиготи розвивається нестатеве покоління.

14. Папороті мають справжні корені.
Б. Розв'язання біологічних задач.
1. На кореневищах хвоща польового утворюються маленькі бульбочки. Що в них накопичується? Який пагін накопичує ці речовини: весняний чи літній? Завдяки якому процесу? Який пагін і для чого його використовує?
2. Рослини пристосувалися до життя в певних кліматичних умовах і на певних грунтах. Деякі рослини навіть можуть підказати людині, на яких грунтах вони ростуть. Як ви вважаєте, про що свідчить присутність хвоща польового на луках?
3. Статеве покоління хвощів, як і плавунів та папоротей, представлене заростком. ІЦо спільного й відмінного у заростків хвоща і папороті, плауни і хвоща?
4. У минулі століття деякі види хвощів, наприклад хвощ зимуючий, використовували замість наждачного паперу - для полірування меблів і чищення металевого посуду. Які особливості будови хвоща дозволили застосовувати його із цією метою?
В. Перевірка сенканів.
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми продовжуємо ознайомлення з представниками рослинного світу. Робимо крок за кроком і немов піднімаємося невидимими східцями. Від перших представників рослин - водоростей ми крокували спочатку з водного середовища на суходіл і ознайомилися з першими наземними рослинами -  мохами, наступна сходинка вищі рослини, що розмножуються спорами, які відрізняються складнішою будовою порівняно з водоростями й мохами і добре пристосувалися до життя на суходолі. Сьогодні ми піднімемося ще на одну сходинку вище і почнемо ознайомлення з насінними рослинами. Почнемо це ознайомлення з добре відомими нам рослинами соснами, ялинами, модринами й іншими надзвичайно красивими й корисними рослинами. Деякі з них схожі на пальми чи папороті, інші - на «живі копалини», що збереглися на Землі з глибокої давнини, треті, здавалося б, ніякого стосунку не мають до голонасінних, такі вони незвичайні за своїм зовнішнім виглядом, четверті - добре знайомі нам з дитинства. Що це за рослини? Чим вони цікаві? Яке їх значення в природі й житті людини?
Завдання уроку.
1. Ознайомитися із загальною характеристикою голонасінних рослин.
2. Визначити особливості будони та процесів життєдіяльності хвойних рослин.
3. Встановити особливості розмноження хвойних рослин.
4. З'ясувати значення хвойних у природі та житті людини.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика голонасінних рослин, особливості і будови відсутність стінки плода, розташування насінин - лежать відкрито на лусках, значення насінини - актуалізація знань учнів про будову і значення насінини квіткових рослин; особливості насінини голонасінних і покритонасінних рослин; що дають їм змогу зростати в посушливих місцях; розповсюдження голонасінних на Землі, життєві форми голонасінних.

2. Особливості будови вегетативних органів голонасінних: кореня, кори, деревини - наявність смоляних ходів, живиці, їх значення, здатність кореневої системи голонасінних вступати у взаємовигідне співжиття з грибами.

3. Особливості розмноження хвойних рослин на прикладі соски звичайної, будова шишок, їх походження, особливості будови чоловічих і жіночих шишок, пилкових зерен, пристосування пилкових зерен до розповсюдження; характеристика процесу запилення, утворення пилкової трубки, запліднення, утворення зиготи й формування зародка насінини, його склад, наявність сім'ядолей та ендосперму, строки дозрівання насіння.
A. Виконання учнями лабораторного дослідження «Будова пагонів і шишок хвойних рослин».
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з препарувальним набором.
II. Виконання учнями лабораторного дослідження.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення з учнями варіантів висновків з використанням узагальнюючих запитань: 1. Які пагони розрізняють на багаторічпій гілці сосни? 2. Що на них розташовано? 3. Чим відрізняється розміщення і будова хвоїнок сосни та ялини? 4. Чим різняться чоловічі й жіночі шишки сосни?  5. Чим відрізняються шишки сосни та ялини? 6. Яку будову мають хвоїнки? 7. Який вигляд має насінина сосни? 8. Які особливості будови насінини дають їй змогу поширюватися на великі відстані? 9. У чому проявляється ускладнення будови голонасінних порівняно з мохами, плаунами та папоротями?
4. Значения голонасінних у природі та житті людини, охорона голонасінних.

А. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте на с. 167 підручника текст «Яке значення голонасінних у природі та житті людини?» і дайте відповіді на запитання:

1. Яке значення мають голонасінні в практичній діяльності людини?

2. Що отримують з деревини хвойних?

3. Як використовують хвою і живицю голонасінних?

4. Чому саме у хвойних лісах розташовують санаторії і лікарні для людей із захворюванням легенів?

5. Яке естетичне значення хвойних?

6. Чому треба турбуватися про охорону голонасінних та дбайливо ставитися до паперу, зошитів і підручників?
Б. Самостійна робота за завданням: прочитайте текст підручника на с. 167, з'ясуйте значення голонасінних у природі та житті людини, дані запишіть у таблицю «Значення голонасінних у природі та житті людини».
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть представників голонасінних рослин.

2. Які особливості будови вегетативних органів мають голонасінні рослини порівняно із споровими?

3. Як голонасінні розмножуються?

4. Чим різняться чоловічі і жіночі шишки сосни?

5. Які особливості процесій запилення і запліднення у хвойних рослин?

6. Яку будову має насінина хвойних рослин?

7. Які вона має пристосування до розповсюдження?
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань:

1. У чому полягають переваги голонасінних рослин над вищими рослинами, що розмножуються спорами?

2. Які особливості будови вегетативних і репродуктивних органів сосни як представника голонасінних рослин дають їй змогу виживати в суворих умовах, там  де інші деревні рослини рости не можуть?

3. Голонасінні мають велике значення для підтримання газового складу повітря, крім того, їхня деревина є цінною сировиною для багатьох галузей промисловості, у тому числі й для виготовлення паперу. Яку роль у збереженні цих рослин можуть відіграти школярі, які користуються паперовими виробами: підручниками, зошитами, альбомами, блокнотами тощо?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 44, підготувати відповіді на тестові завданая і запитання на с 167, відповідь на запитання рубрики «Поміркуйте», повторити § 33, підготувати повідомлення про значення покритонасінних рослин, скласти сенкани на теми: «Сосна», «Ялина».

 

 

 

 

 

Урок 49. ПОКРИТОНАСІННІ, АБО КВІТКОВІ.

Практична робота 3 «Порівняння будови мохів,  папоротей та покритонасінних рослин»

Цілі : визначити й узагальнити знання учнів про основні особливості будови, біології і розповсюдження покритонасінних рослин як найбільш високоорганізованої і панівної групи рослин на Землі; на основі визначення та узагальнення знань про будову, біологію та ускладнення організації покритонасінних рослин порівняти з мохами, плаунами, папоротями та голонасінними рослинами;
- на матеріалі уроку формувати науковий світогляд учнів і розуміння процесу поступового розвитку рослин на Землі від простих форм до високоорганізованих і високоадаптованих до життя на суші; значення цих знань для вивчення біології рослин, їх практичного використання, збереження та охорони;
- продовжити формування умінь і навічок учнів працювати з натуральними об'єктами, виконувати практичну роботу, порівнювати, встановлювати риси подібності й відмінності між фупами рослин, робити відповідні висновки, пояснювати більш високу організацію покритонасінних;
-виховувати розуміння значущості рослин, прагнення охороняги й берегти їх та естетичне сприйняття природи.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: рослини різних груп ( покритонасінні),

описує: будову тіла та розмноження покритонасінних рослин,

порівнює за вказаними ознаками: голонасінні та покритонасіння рослини;

оперує термінами: покритонасінні, Червона книга України;

називає: середовища існування покритонасінних,  рідкісні  покритонасінні рослини своєї місцевості;

наводить приклади: покритонасінних рослин (4-5); пристосування до середовища існування;

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

висловлює судження щодо: нераціонального використання людиною голонасінних рослин;

Тип уроку: комбінований урок.
Няочність та обладнання: квітучі кімнатні рослини, моделі квіток, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
А. Бесіда за запитаннями: 
1. Назвіть представників голонасінних.

2. Де вони зростають?

3. Охарактеризуйте будову вегетативних органів сосни за планом: а) коренева система; б) стовбур; в) листки.

4. Яку будову мають чоловічі й жіночі шишки сосни?

5. На яких пагопах вони розташовані?

6. Які особливості запилення у сосни?

7. Як відбувається запліднення у сосни?

8. Який термін розвитку насінини сосни?

9. Яку будову має насінина сосни? Із чого вона складається?

10. Як сосна розповсюджує своє насіння?

11. Яке значення мають голонасінні у природі й житті людини?

12. Порівняйте особливості будови і процесів життєдіяльності голонасінних рослин і папоротей.

13. Які переваги мають голонасінні над папоротями?
Б. Робота за завданням: установіть послідовність подій під час запилення і запліднення сосни.
А злиття спермія з яйцеклітиною
Б потрапляння пилкопого зерна на луски жіночої шишки
В дозрівання насінини
Г розсування лусок жіночих шишок
Д формування зародка із зиготи 
Е проростання пилкового зерна й утворення пилкової трубки

Ж утворення зиготи
В. Розв'язання біологічних задач.
1. Голонасінні в Україні представлені переважно вічнозеленими рослинами, за винятком модрини, яка восени, як і всі наші листопадні рослини, скидає спої голки. Корені вічнозелених голонасінних рослин, як і будь-яких інших, не можуть поглинати взимку холодну воду із замерзлого ґрунту. Як голонасінні переживають зимову «засуху» ?
Г. Перевірка сенканів.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ми вже переконалися, наскільки різноманітний світ рослин. Це і різні водорості, життя яких тісно пов’язане із водою. Вони пристосувалися до життя як біля берега, так і в товщі води, на великих глибинах, куди майже не пропикас сонячне світло. Це і непримітні мохи, які м'якою ковдрою вкривають землю або поверхню боліт. Це і яскраво-зелсні, трав'янисті нащадки колись велетенських плаунів, хвощів і папоротей, і більш нам відомі голонасінні красені ялини, сосни, модрини... Але не вони в наш час є володарями «царства» рослин. Панівною групою на нашій планеті стали інші рослини. Які? На це питання ми зможемо відповісти, коли ознайомимося ще з одним відділом рослин. Здогадалися яким?
Завдання уроку.
1. Встановити характерні ознаки покритонасінних рослин.
2. З'ясувати, на які дві групи поділяють покритонасінні рослини.
3. Визначити характерні ознаки цих груп.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Різноманітність покритонасінних рослин, розповсюдження їх на всіх континентах земної кулі, в усіх кліматичних зонах і різноманітних екологічних умовах. Постановка проблеми: що дало змогу покритонасінним рослинам стати панівною групою у рослинному світі на Землі?
2. Особливості будови добре розвинених вегетативних органів, удосконалення тканин, що забезпечують пересування поживних речовин, різноманітність життєних форм рослин і їх адаптації до різноманітних умов (різноманітність квіток, подвійне запліднення, утворенння  насіння та плодів, особливості будови насінини та плода).
А. Запитання для бесіди: 1. Які вегетативні органи мають покритонасінні рослини? 2. Які тканини утворюють ці органи? 3. Які провідні тканини сприяють пересуванню поживних речовин по рослині? 4. Які життєві форми покритонасінних рослин ним відомі? Наведіть приклади. 5. Які генеративні органи утворюють покритонасінні? 6. ІЦо таке квітка? Назвіть її головні чистини. 7. Як у покритонасінних відбуваються процеси запилення? 8. Що утворюються під час подвійного запліднення? 9. Яку будову нас плід і насінина покритонасінних? 10. Які переваги мають покритонасінні рослини над голонасінними?
Б. Робота з таблицею «Порівняльна характеристика насінних рослин».
3. Підбиття підсумків розв'язування проблеми, формування висновків разом з учнями:
- покритонасінні, або квіткові, рослини - одна з груп вищих рослин, що розмножуються насінням;
- вегетативні органи покритонасінних досягли найбільшої : складності та різноманітності, їм властиві високі адаптації до різних умов існування;
- покритонасінним властиве удосканалення будови тканин;
- у покритонасінних вперше з'являється квітка, що забезпечує статеве розмноження;
- насінні зачатки покритонасінних розташовано закрито всередині зав'язі квітки, що захищає їх від несприятливих умон;
- після запилення і запліднення з квітки утворюється плід і насіння - пристосування до розповсюдження рослин.
4. Класифікація покритонасінних; поділ на Однодольні та Дводольні рослини, сукупність ознак, за якими відбувається поділ, найголовніша ознака, за якою рослину відносять до однодольних чи дводольних рослин.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть характерні ознаки покритонасінних, або квіткових, рослин.

2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на однодольні та дводольні  рослини?

3. Чи можна тільки за зовнішними ознаками визначити приналежність рослини до тієї чи іншої групи?

4. Яка ознака є найголоанішою при визначенні приналежності квіткової рослини до однодольних чи дводольних?
Б. Робота з тестовими завданнями на с. 169 підручника.
V. Узагальнення і систематизація знань.

Виконання учнями практичної роботи «Порівняння будови мохів, папоротей і покритонасінних (квіткових) рослин». Робота виконується за інструктивною карткою підручника.
I. Вступна бесіда, бесіда щодо правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями роботи, заповнення таблиці.
III. Підбиття підсумків виконаної практичної роботи, обговорения варіантів висновків роботи.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 45. підготувати відповіді на запитання на с. 170, доповіді й міні-презентації про сільськогосподарські рослини, повторити §38.
 

Урок 50. СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РОСЛИНИ

Цілі: ознайомити учнів з основними групами культурних рослин і критеріями, за якими культурні рослини об'єднують у ці групи, поглибити знання про значення покритонасінних культурних рослин у народному господарстві людини;
- на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, показуючи значення знань про будову і біологію культурних рослин  для одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур і раціонального їх використання;
- продовжити формувати уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника, додатковими джорелами знань, використовувати засвоєні знання в новій ситуації, готувати стислі повідомлення на задану тему, уміння спілкуватися під час роботи в групах, виховувати взаємоповагу у спільній діяльності, почуття гордості й повагу до людей науки.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: рослини різних груп ( покритонасінні),

описує: будову тіла та розмноження покритонасінних рослин,

порівнює за вказаними ознаками: голонасінні та покритонасіння рослини;

оперує термінами: покритонасінні, Червона книга України;

називає: середовища існування покритонасінних,  рідкісні  покритонасінні рослини своєї місцевості;

наводить приклади: покритонасінних рослин (4-5); пристосування до середовища існування;

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

висловлює судження щодо: нераціонального використання людиною голонасінних рослин;

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: натуральні і фіксовані об'єкти овочевих і плодових культур, відео «Значення рослин у природі і житті людини», комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ 
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, новідомлення теми та завдань уроку. Одного разу Ходжа Насреддін зайшов до мечеті читати проповідь. «О миряни, запитав він, - чи знаєте ви, про що я буду розповідати?» «Не знаємо», - відповіли вони. «Якщо ви не знаєте, то про що ж мені з вами розмовляти?» сказав Ходжа Насреддін і пішов з мечеті. Другого дня, коли він прийшов до мечеті і звернувся до мирян з тим самим питанням, вони відповіли: «Знаємо!» «Якщо ви знаете, то про що ж мені з вами розмовляти?» -відповів Ходжа і пішов. На третій день миряни відповіли: «О шановний, деякі знають, про що ти розповідатимеш, інші ні». «За таких обставин, сказав Ходжа, - хай ті, хто знає, розповість тим, які не знають». От і ми з вами вчинимо так само - попрацюємо в групах. Представники груп розкажуть тим, хто не знає, відомості про обрані культурні рослини та їхнє значення в житті людини.

Завдання уроку.
1. Ознайомитися із загальною характеристикою сільськогосподарських рослин і їх значенням.
2. Визначити, за якими ознаками сільськогосподарські рослини поділяють на групи.
3. Встановити біологічні властивості та господарське призначання представників кожної групи.
4. Ознайомитися з видатними вченими України та їх внеском у розвиток сільськогосподарських наук.
II. Вивчення нового матеріалу. 
1. Загальна характеристика сільськогосподарських рослин, їхнє значення в забезпеченні продуктами харчування людини і в різних галузях виробництва.

2. Характерні особливості біології, господарська і харчова цінність сільськогосподарських культур самостійна робота учнів за завданням: прочитайте текст на с. 170-172 підручника, ознайомтеся з основними групами сільськогосподарських культур, їх представниками і значенням, авжитті людини, різних галузях виробництва і медицині, результати занесіть у таблицю "Характеристика сільськогосподарських рослин".
3. Основні сільськогосподарські установи України, українські вчені селекціонери,  їх внесок у розвиток різних галузей сільського господарства.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть основні групи сільськогосподарських рослин.

2. За якими принципами поділяють сільськогосподарські рослини на групи?

3. Які культурні рослини відносять до групи зернобобових культур?

4. Яка з них основною зерновою культурою і чому?

5. Які овочеві культури вирощувать в овочівництві?

6. Яке їх значення в харчуванні людини?

7. Які рослини відносять до плодово-ягідних?

8. Які наукові установи України вивчають питання підвищення якості сільськогосподарських культур?
IV. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань:

1. Чому всі сільськогосподарські рослини належать саме до квіткових рослин?

2. Навіщо в садах, під час цвітіння плодових дерев, установлюють вулики з бджолами?

3. Чому знижується урожай жита в разі вітряної погоди під час його цвітіння?

4. Чому ягоди, зібрані у сонячний день, солодші, ніж зібрані у похмуру погоду?

5. Чому в теплицях під час вирощування деяких овочів тримають джмелів?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 46, підготувати відповіді на запитання і тестові завдання на с. 17, скласти сенканн на тему «Сільськогосподарські культури» за власним вибором; повторити § 41.

Урок 51. ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН

Цілі :  продовжити розвивати в учнів поняття про рослину як цілісний організм, його взаємозв’язки із середовищем; сформувати поняття про середовища життя і чинники середовища; визначити взаємозв’язки рослин з чинниками живої і неживої природи, дією на рослини основних факторів середовище - світла, температури, води та адаптації до них рослин; - на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у необхідності і значущості знань про взаємозв'язки рослин з чинниками середовища для гармонійного існування природи і людини, охорони та збереження природних багатств; продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок працювати з текстом і малюнками підручника, зіставляти факти, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити умовиводи,
- виховувати допитливість, спосторожливість, прагнення пізнавати навколишній світ, берегти та охороняти рідну природу.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: рослини різних екологічних груп;

описує: будову тіла та розмноження покритонасінних рослин,

порівнює за вказаними ознаками: голонасінні та покритонасіння рослини;

оперує термінами: покритонасінні, Червона книга України;

називає:основні екологічні групи рослин;

наводить приклади: різних екологічних груп рослин (4-5); пристосування рослин до середовища існування;

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: кімнатні рослини, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досліду учнів.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Які культурні рослини називають зерновими? Наведіть приклади.

2. Які зернові культури вирощують в Украйні і в світі на найбільших площах? Чому?
3. Назвіть основні овочеві культури, що вирощують в Україні.
4. Яке значення мають овочі в харчуванні людей?

5. Які плодово-ягідні культури вирощують на наших землях?

6. У чому цінність плодово-ягідних культур для людини?

7. Чи відома вам рослина, що належить до групи олійних культур?

8. Які вам відомі лікарські рослини?

9. Які наукові і селекційні установи вам відомі?

10. Яка робота проводиться в цих установах?
Б. Перевірочна робота: складіть відповідні пари між групами культурних рослин і їхніми представниками: І варіант II варіант
Групи рослин Представники       Групи рослин Представники
А зернові   1 черешня   А зернові  1 ячмінь
В бобові    2 суниці      В бобові 2 перець
В овочеві   3 жито        В овочеві 3 соя
Г плодові    4 конюшина     Г плодові 4 ячмінь
Д ягідні      5 баклажан        Д ягідні 5 слива
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі Природи - нашого спільного дому з усіма її організмами, що його населяють. Із спільним Сонцем, що нас всіх зігріває, із спільною землею, що нас годує, і спільною водою, що нас напуває і вгамовує спрагу, і спільним повітрям, яким ми всі дихаємо. Скільки поверхів у цьому домі, за якими законами живуть мешканці цього великого, чудового і багатого дому? Яке місце в цьому домі з його Сонцем, світлом, теплом, повітрям і водою займають рослини? Як вони пристосувалися до життя на різних поверхах? Учені кажуть, що рослинний світ - дзеркало умон зростання. Ви вже знаєте з природознавства, географії, що розподіл рослин у природі визначається насамперед впливом зовнішнього середовища. Як воно впливає на рослини? Як рослини взаємодіють і пристосовуються до середовища, в якому живуть? Дізнаємося і про ці рослинні таємниці.

Завданим уроку.
1. Установити, які чинники впливають на рослини.
2. Ознайомитися із характеристикою цих чинників.
3. З'ясувати, як впливають на рослини основні чинники природи.
4. Визначити, які механізми виробили рослини, що дають їм змогу пристосовуватися до найрізноманітніших місцезростань.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Зв'язки організмів з навколишнім середовищем; формування понять «місцезростання», «екологічні чинники», класифікація екологічних чинників, їх характеристика.
2. Світло - один з важливих екологічних чинників, значення світла для процесу фотосинтезу, вплив дії сили світла і його тривалості на ріст і розвиток рослин, на внутрішню будову листків; розподіл рослин на групи щодо світла; снітлолюбні, тіньолюбні, тіньовитривалі, приклади рослин кожної групи; формування поняті, «рослини короткого дня», «рослини довгого дня», характеристики вимог рослин кожної групи до світла, приклади рослин; про потреба рослин до світла при вирощуванні культурних рослин.  
3. Сонце - основне джерело світла і тепла на Землі; вплив температури на життя рослин, особливості підтримання температурного режиму при вирощуванні рослин в оранжереях і теплицях; характеристика особливостей зростання рослин у помірних широтах, пристосування рослин до річних періодичних коливань температури, формування понять "морозостійкі рослини", "холодолюбні рослини", "теплолюбні рослини", приклади рослин кожної групи, адаптації рослин до дії різних температур.  
4. Вода важливий екологічний чинник, значення води для процесів життєдіяльності рослий, наслідки її нестачі; поділ рослин на групи по відношенню до води, їх характеристика; адаптації рослин до зростання в місцях з різною кількістю вологи в грунті; формування поняття «сукуленти».
A. Самостійна робота учнів за завданням: прочитайте на с 175-177 текст "Як вода впливає на рослини?" і підготуйте відповіді на запитання: 1. Чому вода є важливим екологічним чинником? 2. Які процеси життєдіяльності рослин тісно пов'язані з водою? 3. Наведіть приклади рослин, для яких вода є середовищем життя. 4. Які рослини зростають в умовах підвищеної вологості грунту? 5. Наведіть приклади рослин пустель, посушливих степів, дюн. 6. Які пристосування до життя в цих умовах мають згадані рослини? 7. Які культурні рослини с посухостійкими? 8. Які особливості будови вегетативних органів мають рослини сукуленти?
IV. Закріплення матеріалу, вивченого иа уроці.
A. Бесіда за запитаннями:

 1. Що таке місцезростання?

2. Що називають екологічними чинниками?

3.На які групи поділяють чинники середовища?

4. Наведіть приклади абіотичних чинників.

5. Яке значення в житті рослин має світло?

6. На які групи поділяють рослини по відношенню до світла? Наведіть приклади.

7. Як температура впливає на процеси життєдіяльності рослин?

8. Наведіть приклади рослин з різною потребою до дії температур.

9. На які групи їх поділяють?

10. Як рослини помірних широт пристосовуються до сезонних змін температури?

11. На які групи поділяють рослини по відношенню до води? Наведіть приклади.

12. Які пристосування мають рослини до життя в умовах постійної або сезонної нестачі води?
Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Які ознаки притаманні водоростям? 2. Де поширені водорості? 3. Наведіть приклади багатоклітинних водоростей. 4. Якими способами розмножуються водорості? 5. Яка ознака є спільною для представників різних груп водоростей? 6. Яна роль водоростей у природі?
B. Робота з тестовими завданнями на с 177.
V. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань:

1. Для чого людині потрібно знати про вплив екологічних чинників на організми?

2. Відомо, що рослини найбільш залежать від світла, температури, води, поживних речовин, повітря. Як ви вважаєте, для рослин має значення дія кожного окремого чинника природи, чи їхня комилексна дія? Відповідь обгрунтуйте.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньогозавдання: опрацювати текст і малюнки § 48, підготувати відповіді на запитання на с 177. повторити текст § 42, підготувати доповіді про способи «Захист  рослин від негативного впливу тварин», «Рослини-хижаки».

 

Урок 52. Життєві форми рослин.

Цілі : сформувати чітке понягтя про життєві форми рослинних організмів як результат дії умов навколишнього середовища у процес їх історичного розвитку, поглибити знання про властиві їм ознаки, дати уявлення про рослинні угруповання, показати взаємозв'язки організмів в угрупованнях між собою і чинниками середовища.
- формувати в учнів науковий світогляд і переконання у значущості і необхідності знань про особливості будови рослин різних життєвих форм, їх взаємозв'язків і взаємовідносин між компонентами живої і неживої природи для створення оптимальних умов існування рослин у природних і штучних угрупованнях для гармонійного існування природи і людини.
- продовжити формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, узагальнювати, застосовувати засвоси знання, уміння і навички працювати з текстом і малюнками підручника.
- виховувати бережливе ставлення до природи, бажання охороняти і примножувати її багатства.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: основні життєві форми рослин; основні типи рослинних угруповань;

порівнює за вказаними ознаками:рослини різних життєвиї форм;

оперує термінами: життєві форми, рослинні угруповання,;

називає:  основні життєві форми рослин; основні типи рослинних угруповань;
наводить приклади: рослин різних життєвих форм (4-5); панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

має переконання щодо: необхідності збереження рослин та їх угрупувань

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: живі рослини, гербарні зразки рослин різних екологічних груп і різних життєвих форм.
ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями на с. 177 підручника.
B. Перевірка умінь розпізнавати рослини за їхнім відношенням до світла за завданням: у запропонованому гербарному матеріалі визначте і відберіть окремо: а) світлолюбні, тіньолюбні і тіньовитривалі рослини; б) вологолюбні та посухостійкі рослини.
В. Перевірочна робота "Екологічні чинники" за завданням: літери чинників середовища, а поруч - номери відповідних прикладів дії екологічних чинників:
А - чинники неживої природи; В - чинники живої природи; В - антропогенні чинники. 
I варіант      II варіант
1 вирубування лісу      1 рельєф місцевості
2 вологість грунту     2 осушення боліт 
3 будівля греблі     3 весняна повінь
4 запилений рослин комахами   4 гриб трутовик на березі
5 світло Місяця     5 розповсюдження плодів птахами
6 температура повітря                                 6 зрошування землі  
7 пригнічення росту культурних                7 поїдання трави тваринами
Г. Перевірочна робота за запитаннями : прочитайте текст і вставте пропущені слова.
I варіант
1. Тип місцевості, де поширений певний вид рослин, називають_____ . 2. Температура, світло, вологість це чинники______ природи. 3. Уся діяльність людини, що впливає на природу, називають______ чинником. 4. За недостатнього освітлення в листках краще розвиваються клітини_______тканини. 5. Надмірне світло, що діє на рослини, затримує їх _______. При довжині дня поннд 12 годин не цвітуть і не плодоносять рослини___________дня. 7. Жито, ячмінь, овес, картопля належать до рослин________ дня. 8. Рослини, що зростають за постійної дії низьких температур ________. По відношенню до вологи в грунті кавун, соняшник належать до рослин_________ . 10. За достатнього освітлення і наявності вуглекислого газу в повітрі в листках утворюються ________речовини. 11. Рослини посушливих районів, які запасають воду в листках і стеблах, називаються _____. 12. Хижацтво і взаємовигідні відносини - це чинники ________природи.
II варіант
1. Чинники навколишнього середовища, які впливають на організм, називають___. 2. Взаємодію живих організмів між собою становлять чинники _ природи. 3. Для здійсненая фотосинтезу за наявності води і вуглекислого газу, необхідно ___. 4. На відкритих, добре освітлених ділянках зростають _________. 5. Рельєф місцевості це чинник___природа. 6. Добре ростуть і плодоносять при довжині світлового дня  12 годин і більше рослини ___ дня. 7. Рис, кукурудза, соняшник, соя належать до рослин____дня. 8. Рослини, що зростають у місцях, де не відчувається тривала дія нзькихтемператур, називають___. 9. По відношенню до води елодея і ряска є рослинами ___. 10. Культурні рослини соняшник і
кукурудза по відношенню до води є рослинами __. Рослини посушливих районів із соковитими стеблами і листками, в яких вони запасають воду, називають______ .12. Пересування поживних речовин по рослині не можливе за нестачі_________.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми  і завдань уроку.

Щоб успішно жити, рости, розвиватися і розмножуватися у своєму середовищі, кожен організм повинен добре пристосуватися до всіх діючих на нього екологічних чинників температури, світла чи затінку, рельеф місцевості, вологості, чи, води, засухи, складу грунту, солоності моря чи океану і до таких важливих чинників, як сусіди і вороги. Серед пристосувань до середовища життя важливу роль відіграють і особливості зовнішнього вигляду рослин, які сприяють виживанню у звичайних до них умовах. Як рослини пристосовуються до дії екологічних чинників, до спільного життя в угрупованнях, до своїх сусідів і ворогів, ми дізнаємося на цьому уроці.
Завдання уроку.
1. З'ясувати, якою є різноманітність рослин нашої планети.
2. Визначити, на які групи поділяють рослини залежно від будови їх надземної частини.
3. Ознайомитися з особливостями кожної групи рослин.
4. З'ясувати, на які групи поділяють рослини за тривалістю їхнього життя.
5. Ознайомитися з рослинними угрупованнями, особливостями взаємозв'язків, які виникають між рослинами в цих угрупованнях.
6. З'ясувати, які зв'язки виникають в угрупованнях між рослинами та іншими організмами
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Різноманітність рослин нашої планети; життєві форми рослин, формування поняття про зовнішній вигляд рослин як пристосування, що виробилося у рослин до життя у певних умовах середовища, характеристика життєвих форм рослин, їх представники, тривалість життя представників.
А. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочайте текст § 48 «Якою є різноманітність рослин?» на с. 178, визначте характерні особливості життєвих форм рослин та їх представників, дані занесіть у таблицю «Характеристики життєвих форм рослин».
2. Формування поняття "рослинні угрупування", приклади рослинних угруповань, їх характеристика, видовий склад, чисельність, густота зростання, домінуючі види угруповань..
3. Просторове розташуванни видів в угрупованнях - ярусність, види ярусності: надземна і підземна ярусність, приклади різних видів надземної ярусності, значення ярусного розташування рослин; зміни, що відбуваються в угрупованнях, їх причини.  

4. Взаємозв'язки між організмами в угрупованнях, характеристика зв'язків: симбіоз, паразитизм, конкуренція, значення у житті рослин, прикляди корисних і шкідливих зв’язків та адаптація до них рослин. 
5. Типи зв'язків між рослинами і тваринами в угрупованнях, значення цих зв'язків у житті рослин, характеристика адаптацій рослин до захисту від негативного впливу тварин.

IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Що таке життєві форми рослин?

2. Наведіть приклади життєвих форм рослин.

3. Як різняться між собою процеси життєдіяльності і тривалість життя представників рослин різних життєвих форм?

4. Що таке рослинне угруповання?

5. Як рослини пристосовуються до сумісного життя в угрупованнях?

6. Що таке ярусність?

7. Які види ярусності вам відомі?

8. Яке значення має ярусне розташування рослин в угрупованнях?

9. Які форми взаємозв'язків між організмами бувають в угрупованнях?

10. Охарактеризуйте види симбіозу.

11. Які зв'язки мають рослини з тваринами? Наведіть приклади.

12. Які пристосування мають рослини для захисту від негативного впливу тварин?
Б. Запитання для повторення матеріалу: 1. Чому мохи належать до вищих рослин?. Яку будову вегетативних органів має мох зозулин льон? 3. Які функції вони виконують? 4. Як відбувається статеве і нестатеве розмноження у зозулиного льону? 5. Чим сфагнум відрізняється від зозулипого льону? 6. Яке значення мають мохи у природі і житті людини?
V. Узагальнення та систематизація знань.
A. Робота з визначення ярусного розташування рослин (таблиця "Дубрава", комп'ютерне зображення мішаного лісу, степу, болота) за завданнями: 1. Визначте кількість ярусів в угрупованні. 2. Назвіть відомі вам рослини кожного ярусу. 3. Як пристосувалися рослини цього угруповання до сумісного існування? 4. Які зв'язки мають рослина з тваринами, що мешкають у цьому угрупованні? Наведіть приклади.
B. Робота с тестовими завданнями на с 183 підручника.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст § 51. підготувати відповіді на запитання підручника на с 242, сенкан на тему "Симбіоз", "Паразитизм", «Конкуренція» повторити матеріал § 46.

 

Урок 53. ТИПИ РОСЛИННИХ УГРУПОВАНЬ

Цілі :  забезпечити протягом уроку засвоєння знань про рослинні угруповання, принципи їх формування та існування, ознайомити учнів з різними типами рослинних угруповань, їх утворенням, структурою і видовим складом, значенням у природі і житті людини; сформувати чітке уявлення про флору і рослинність.
- на матеріалі уроку продовжити формувати наукові погляди, екологічне мислення і переконання у пізнаваності певних закономірностей виникнення та існування рослинних угруповань, розуміння знань про структуру й умови існування їх для гармонійного співіснування природи і суспільства.
- продовжити формування загальнонавчальних умінь і навичок роботи з малюнками і текстом підручника, вміння застосовувати засвосм знання у нових ситуаціях, аналізувати матеріал, встановлювати причин-но-наслідкоеі зв'язки.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: основні життєві форми рослин; основні типи рослинних угруповань;

порівнює за вказаними ознаками:рослини різних життєвиї форм;

оперує термінами: життєві форми, рослинні угруповання,;

називає:  основні життєві форми рослин; основні типи рослинних угруповань;
наводить приклади: рослин різних життєвих форм (4-5); панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5);

робить висновок:  будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища;

має переконання щодо: необхідності збереження рослин та їх угрупувань

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: колекції комп'ютерних зображень видів рослин представників рівних угруповань: лісу, луків, степів, боліт і зображень цих угруповань.

ХІД УРОКУ 
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Робота з гербарним матеріалом за завданням: у запропонованих гербарних зразках визначте життєві форми рослин і дайте їм характеристику (працюють чотири учні, перший учень характеризуй дерева,  другий чагарники, третій - чагарнички, четвертий - трави) за планом: 1) особливості будови вегетативних органів; 2) особливості росту і розвитку; 3) тривалість життя.
Б. Характеристика запропонованих угруповань.

Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Компонентами рослинних угруповань і плауни, хвощі і папороті. Яке місце вони посідають в угрупованнях?

2. Порівняйте особливості будови органів плауна і хвоща. Чим вони відрізняються?

3. Як відбувається розмноження плауна? Хвоща?

4. Назвіть особливості будови папоротей.

5. Як розмножується папороть?
Г. Розв'язання біологічних задач.
1. В Україні трапляються різні види рослинних угруповань. Які показники характеризують ці угруповання? Чому дубові ліси називають дібровами, а березові березняками? Відомо, що в цих угрупуваннях, окрім берези або дуба, ростуть й інші рослини. Чому вони мають такі назви?
2. До складу угруповані, входять рослими різних видів, різних життєвих форм і організми - представники різних груп. Зрозуміло, що між ними під час спільного зростання виникають різні типи зв’язків, які називають симбіозом. Ці взаємозв'язки можуть бути як корисними, так і шкідливими. Наведіть приклади корисних і несприятливих для рослин зв'язків.
3. У рослий у процесі фотосинтезу утворюються органічні речовини, які містяться в різних органах. Тварини, які живуть в угрупованнях, живляться цими органами рослин. У процесі довгого сумісного життя у рослин виникли різноманітні пристосування для захисту від поїдання тваринами. Наведіть приклади рослин, які мають такі пристосування.   Які рослини можуть живитися тваринами? Наведіть приклали.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.
Сьогодні ми з вами знову завітаємо в гості до Флори, до її  царства, її володінь, які розкинулися по всіх континентах нашої планети. А Фауна нехай почекає нас до наступного року, і з природознавства і географії ви пам'ятаєте, що поверхня нашої планети є поверхнею кулі, тому сонячні промені потрапляють на неї в різних точках під різними кутами. Тому богиня Флора розселила на землі саме ті типи рослинності, які добре пристосувалися до існунаня у своїх місцезростаннях. Не обділила Флора і нашу Україну, вона багата різними і рослинними угрупованнями. Це і ліси, і луки, і степи, і болота, на яких зростають різноманітні рослини, що становлять красу і багатство нашої рідної природи. Завітаймо в гості до наших українських угруповань і познайомимося з ними.

Завдання уроку.
1. З'ясувати, які є типи рослинних угруповань.
2. Ознайомитися з ознаками, притаманними цим угрупованням.
3. Визначити, які існують сукупності  рослинних угруповань.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Характеристики основних типів рослинних угруповань, їх видовий склад, домінуючі і супутні види, життєві форми, значення в природі і житті людини.
Б. Самостійна робота учнів з текстом і малюнками підручника за завданням; опрацюйте текст і малюнки § 49. роздивіться таблиці, картини, гербарні зразки рослин, визначте характерні особливості рослинних угруповань, їх видовий склад, умови існування і значення в природі й житті людини, дані занесіть до таблиці «Характеристика рослинних угруповань».
В. Робота учнів в групах: учні об'єднуються у 5 груп (на розсуд учителя): 1-ша група широколисті ліси; 2-га група хвойні ліси; 3-тя група лука; 4-та група степи; 5-та група - болота. Кожна група одержує необхідну наочність і завдання охарактеризувати запропоновані угруповання за планом; 1) загальна характеристика угруповання; 2) життєві форми представників; 3) видовий склад; 4) панівні види в угрупованнях; б) умови існування угруповання; б) значення в природі і житті людини.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть типи-рослинних угруповань.

2. Чим ці угруповання відрізняються між собою?

3. Яке значення мають угруповання в природі і житті людини?

4. Якого ставлення до себе потребують рослинні угруповання з боку людини?
V. Узагальнення та систематизація знань.

Робота учнів за завданням на с. 186 підручника.
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.
VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 49, підготувати відповіді на запитання на с 186, доповіді про значення різних груп рослин, повторити матеріал § 44.
 

Урок 54. ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ЖИТТЯ

Цілі :  актуалізувати, систематизувати і поглибити знання учнів про значення рослин для існування життя на нашій планеті, значення їх в природі та їх практичну, моральну, естетичну, медичну і пізнавальну цінність для людини, визначити причини зникнення багатьох видів рослин і рослинних угруповань на нашій планеті, шляхи їх збереження і заходи із зростання видового різноманіття;
- на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання в необхідності знань про структуру, біологію і взаємозв'язки рослин в угрупованнях для раціонального використання їх людиною, створення оптимальних умов для іх існування та гармонійного розвитку природи і суспільства;
- продовжити формувати уміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, застосовувати засвоєні знання, аналізувати, осмислювати і узагальнювати іх;
- виховувати моральне, естетично, пізнавально сприйняття рослин, переконання в необхідності берегти та охороняти рослинний світ.
Очікувані результати: учень:

оцінює:  значення рослин для існування життя на планеті Земля.

висловлює судження щодо:  нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин;

має переконання щодо: необхідності збереження рослин та їх угрупувань

Тип уроку: урок формувлння нових знань.
Наочність та обладнання: відеоресурси, ноутбук, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУ 
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Якщо здійснити уявну подорож від Північного полюса до Південного, ми переконаємося, що рослини зростають усюди. І в холодній тундрі, де температура навіть у найтепліші літні місяці становить по °С, і в місцях, де протягом кількох років не випадає бодай жодної краплі дощу - у пустелях, і в безкрайніх степових просторах, де рослини витримують тимчасову нестачу води як у грунті, тож і повітрі і тільки навесні мають сприятливі умови для життя. А що казати про багатства помірної зони або тропічної зони. Вони заселили не тільки різні місця на суходолі, а й населяють усі водойми нашої Землі. Тому зрозуміло, що ці успішні «завойовники» планети впливають на її життя і мають велике значення як в природі, так і в житті людини, яке неможливо переоцінити. Саме тому рослини потребують поваги, бережливого ставлення до них і охорони. Бо саме завдяки рослинам існує життя на нашій планеті.

Завдання уроку.
1. З'ясувати, як розповсюджені рослини на планеті Земля.
2. З'ясувати значення рослин у природі.
3. Встановити, як діяльність людини впливає на навколишнє середовище.
4. Визначити, які заходи проводять у нашій країні із захисту рослин і рослинних угруповань.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Роль рослин у природі, значення процесу фотосинтезу в утворенні органічних речовин, у яких накопичується сонячна енергія і по ланцюгах живлення передається іншим мешканцям Землі, що забезпечує розвиток і підтримання життя на планеті, сталість кисню в атмосфері, який необхідний для дихання живих істот і бере участь в енергетичних процесах життєдіяльності всіх організмів, утворенні озонового екрану; формування поняття «парниковий ефект», роль рослин у послабленні дії цього негативного явища: вплив рослин на емоційний стан людини.
A. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Яке значення рослин у природі?», складіть план до нього і підготуйте доповідь за складеним планом.
В. Прочитайте текст параграфа і випишіть у зошит основні положення значення рослин у природі, наприклад:
- забезпечують утворення органічних речовин і неорганічних у процесі фотосинтезу; забезпечують людство продуктами харчування; підтримують рівень кисню в атмосфері ...
2. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище як антропогенного фактора, приклади негативного і позитивного впливу; формування поняття «екологічне мислення», розуміння необхідності берегти, охороняти і сприяти зростанню видового різноманіття рослин, які відіграють важливу роль у природі і житті людини; характеристика різноманітних способів і прийомів для підвищення продуктивності рослин, роль інтродукції культурних рослин та селекції у створенні нових високопродуктивних, стійких до несприятливих чинників та хвороб сортів; напрями дій з охорони природи, роль Червоної книги України, Конституції України.
А. Робота учнів за завданпям: опрацюйте текст параграфа «Як діяльність людини впливає: на навколишнє середовище», визначте приклади негативного і позитивного впливу людини на рослинний світ, дані занесіть до таблиці «Вплив діяльності людини на навколишнє середовище».
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями: 
1. У яких середовищах зростають рослини?

2. У яких речовинах зелених рослин накопичується сонячна енергія?

3. Завдяки якому процесу утворюються оргапічни речовини?

4. Яка ще важлива речовина утворюється під час фотосинтезу ?

5. Яке значення має кисень у житті організмів?

6. Як рослини впливають на клімат Землі?

7. Як рослини впливають на грунти?

8. Наведіть приклади негативного і позитивного вплипу людини на рослини.

9. Як ви розумієте вираз «екологічно, або біологічне мислення».

10. Яких заходів вживають у нашій країні з охорони природи?

11. Які рослини вашої місцевості занесено до Червоної книги?

12. Який внесок у справу охорони природи можуть зробити школярі?
Б. Робота з тестовими завданнями с. 190 підручника.
IV. Узагальнення і систематизація знань.
А. Розв'язування біологічних задач.
1. Рослини мають велике значення в житті людини. Людство не може повністю відмовитися від використання лісових, степових, лучних та інших угідь, не може вирубити ліс, не випасати худобу. Що робити людині, щоб не зробити шкоди рослинному покриву Землі?
2. У кожному куточку нашої країни зростають різноманітні рослини. Красиві не тільки культурні види, а й дикорослі на лісових доріжках, на луках, по берегах річок і озер і навіть болотні мешканці. На жаль, люди не правильно оцінюють їх красу: збирають великі букети квітів, серед яких є й рідкісні види, не тільки для прикраси свого житла, а й на продаж. Поясніть, чому збір квітучих рослин є на «небезпечнішим» для природи. Як запобігти цим нерозумним діям людини?
3. У туриста, що повертався додому з однієї із тропічннх країн, робітники митнипі вилучили колекцію насіння тропічних рослин. Турист був дуже обурений цими дійми і протестував. Уявіть себе працівником митниці. Як би ви пояснили свої дії? Чому є заборона на ввезення насіння рослин з інших країн?
Б. Запитання для повторении матеріалу:

1. Які ознаки характерні для голонасінних рослин?

2. Яку будову вегетативних органів мають хвойні?

3. Як відбувається розмноження  сосни?

4. Які особливості запилення і запліднення голонасінних?

5. Яка роль голонасінних у природі?
В. Виконання практичної роботи «Визначення видів кімнатних рослин».
I. Вступна бесіда, бесіді правил безпеки під час роботи лабораторним обладнанням.
II. Виконання учнями роботи.
III. Підбиття підсумків практичної роботи. Узагальнюючі запитання для формулювання висновків: 1. З якою метою вирощують кімнатні рослини? 2. На які групи поділяють рослини за відношенням до світла, температури повітря, вологості, складу ґрунту? 3. Як в кімнатних умовах потрібно врахувати ці вимоги рослин? 4. До чого може призвести недотримання згаданих вимог? 5. Які способи розмноження кімнатних рослин ви знаете? 6. Які кімнатні рослини найбільша зацікавили вас під час виконання практичної роботи?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст ; § 50, підготуватися до контролю знань з теми «Різноманітність рослин».

 

Урок 56. Загальна характеристика грибів

Цілі :  визначити рівень уявлень учнів про особливості будови і процесів життєдіяльності грибів, їх різноманітність, поширення, місце в системі; сформувати поняття «плодове тіло»; - на уроку продовжити формувати науковий огляд учнів і переконання в необхідності знань про кожний компонент живої природи, у тому числі і про гриби, які посідають особливе місце в природі і мають велике значення в біосфері та житті людини.
- продовжити формування умінь і навичок працювати з текстом, малюнками і додатковими джерелами знань, знаходити в тексті матеріал для виконання завдань, узагальнювати, встановлювати взаємозв'язок будови і функцій, робити умовиводи; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення природи, взаємоповагу в спільній діяльності, прагнення пізнавати навколішній світ, бережливо ставитися до всіх його мешканців.
Очікувані результати: учень:

порівнює за визначними ознаками: гриби і рослини;

пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

оперує термінами: гриби,

називає: ознаки грибної клітини; спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;  основні групи грибів за їх способом живлення;
характеризує: особливості живлення грибів; будову грибниці, плодового тіла;

Тип уроку: урок формування нових знань.
Наочність та обладнання: колекції комп'ютерних зображень різних видів грибів, комп'ютер, електронні засоби навчання.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення мети і завдань уроку.

Великий російський поет О.С. Пушків казав, що гриби «низька природа і її вишуканості мало тут». Можна, звісно, не погодитися з видатним поетом, бо все,  що створила природа, має красу, навіть вишуканість, і гриби не виняток. Чи не приваблює своєю і красою червоний мухомор, охайні, мяйже білосніжні печериці, поважні, переповнені почуттям власної гідності білі  гриби? Чи не вишукані напівпрозорі нитки білої цвілі, що  оселяється на продуктах харчування? їх так багато, і вони такі різні таємні діти природи. Гриби відіграють важливу роль у природі і житті людини як позитивну, так і негативну. Але перш ніж розібратися з їх значенням, з'ясуємо, що становлять собою гриби з біологічної точки зору. Що саме поєднує цвіль з клейким тілом маслюка, отруйний і привабливий і мукор пеніцилом - ворогом бактерій?
Карл Лінпей у "Системі природи" в 1735 р. описав 95 видів грибів, але не зумів їх класифікувати визначив виділену ним групу як хаос, у якому неможливо знайти ніякої системи. Як ви вважаєте, які задачі стоять перед нами сьогодні?
Завдання уроку.
1. Ознайомитися із загальною характеристикою грибів.
2. Визначити особливості їхньої будови.
3. З'ясувати, як відбуваються процеси життєдіяльності грибів.
II. Вивчення нового матеріалу.
І. Загальна характеристика грибів, чисельність видів,різномаїтність життєвнх форм грибів: одноклітинні, багатоклітинні..
2. Загальна характеристика грибів, місць їх їснування, особливості будови їх клітин і вегетативного тіла, формування понять «гриб», «грибниця», або «міцелій»; відсутність тканин, поширення, тривалість життя.  
3. Спосіб живлення грибів гетеротрофний, споживання : готових органічних речонин, які вбирають з навколишнього середовища, відкладання запасної речовини - глікогену (спільна ознака з тваринами), газообмін грибів.  

4. Способи розмноження грибів: нестатеве - спорами, вегетативне - відокремленням ділянок грибниці та брунькування.
5. Підбиття підсумків. Бесіда за запитанням: 1. Чому гриб, які протягом століть учені відносили до рослин, не можуть належати ні до рослин, ні до тварин?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їх тіло?

2. Де поширені гриби?

3. Які особливості будови клітин грибів?

4. Яку будову має тіло багатоклітинних грибів?

5. Як живляться гриби?

6. Як гриби створюють необхідні їм для життєдіяльності речовини?
7. Чим живлення грибів відрізняється від живлення рослин?
8. Назвіть способи розмноження грибів.
IV. Узагальнення і систематизація знань. Обговорення питань:

1. Як характеризувати гриби за певними ознаками?

2. Що за організми гриби?

3. Які риси відрізняють гриби від рослин і тварин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 51, підготовити відповіді на запитання  с. 195. створити сенкап на тему «Гриби», підготувати повідомлення і міні-презентації про екологічні групи грибів (сапротрофи, паразити, симбіонти).

Урок 57. ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ГРИБІВ

Цілі :  розширити і поглибити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити з екологічними групами грибів, характером їх живлення, значенням, позитивним і негативним впливом грибів на інші органами; сформувати чітке розуміння поняття «мікориза»;
- на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконань щодо пізнаваності органічного світу, значущості знань про біополю грибів, особливості їх впливу на живу і неживу природу для гармонійного існування природи і людини.
- продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, навички роботи з лабораторним обладнанням, виконувати лабораторне дослідження, робити малюнки біологічних об'єктів, узагальнювати, робити відповідні висновки, формувати санітарно-гігієнічні навички учнів;
- виховувати позитивно ставлення до представників різних груп грибів, розуміння необхідності знань про них і збереження в природі.
Очікувані результати: учень:

порівнює за визначними ознаками: гриби і рослини;

пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

оперує термінами: гриби,

називає: ознаки грибної клітини; спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;  основні групи грибів за їх способом живлення;
характеризує: особливості живлення грибів; будову грибниці, плодового тіла;

Тип уроку: урок формування нових зііниь.
Наочність та обладнання: натуральні об’єкти: біля і зелена цвіль, грибниця мукора на хлібі або пареній картоплі, пробірки з культурою дріжджів у поживному середовищі, гербарні зразки культурних рослин, уражених сажкою, ріжками, плодові тіла шапинкових грибів і грибів-трутовиків, препарувальний набір, піпетки, предметні та накривні скельця, мікроскопи.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

 Гриби не мають хлорофілу в клітинах свого тіла, тому не можуть самі утворювати органічні речовини, як рослини, не мають органів захоплення і перетравлення їжі, як у тварин. Як вони живуть, звідки отримують поживні речовини та енергію, яка необхідна для процесів життєдіяльності? Можна було б пожаліти бідні гриби, але на будемо перейматися за них. Вони, як і всі організми нашім планети, давно і дуже добре пристосувалися до життя. Зрозуміло, якщо організм не може сам утворювати органічні речовини, він бере їх з навколишнього середовища. Як це роблять гриби? Як вони відповідають на щедрість? Розгадаймо таємницю цих незвичних організмів.
Як ви вважаєте, які задачі стоять перед ними сьогодні?

Завдання уроку.
1. Ознайомитися із загальною характеристикою грибів.
2. Визначити особливості їхньої будови.
3. З'ясувати, як відбуваються процеси життєдіяльності грибів.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика грибів, чисельність видів, різноманітність життєвих форм грибів: одноклітинні, багатоклітинні.  

2. Загальна характеристика грибів, місць їх існування, особливості будови їх клітин і вегетативного тіла, формування понять «гіфи», «грибниця», або «міцелій»; відсутність тканин, поширеная, тривалість життя. 

3. Спосіб живлення грибів гетеротрофний, споживання готових органічних речовин, які вбирають з навколипіиього середовища, відкладання занасної речовини глікогену (спільна ознака з тваринами), газоообмін грибів. 

4. Способи розмноження грибів: нестатеве - спорами, вегетативне - відокремленням ділянок грибниці та брунькуванням. 

5. Підбиття підсумків. Бесіда за запитанням:

1. Чому гриби, які протягом століть учені відносили до рослин, не можуть належати ні до рослин, ні до тварин?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці. Бесіда за запитаннями:

1. На які групи поділяють гриб на кількість клітин, з яких складається їх тіло?

2. Де поширені гриби?

3. Які особливості будови клітин грибів?

4. Яку будову має тіло багатоклітинних грибів?

5. Як живляться гриби?

6 Як гриби створюють необхідні їм для життєдіяльності речовини?

7. Чим живлення грибів відрізняється під живлення рослин?

8. Назвіть способи розмноження грибів.
IV. Узагальнення і систематизація знань
Обговорення питань:

1. Чи дає змогу наш досвід систематизувати гриби за зовнішніми ознаками?

2. Що за організми - гриби?

3. Які риси відрізняють гриби від рослин і тварин?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 61. підготовити відповіді на запитання  с. 196. , підготувати повідомлення і міні-презентації про екологічні групи грибів (нпразити, симбіонти).

 

Урок 58. ЛИШАЙНИКИ

Цілі :  розширити уявлення учнів про різноманітність живих організмів, форми їх взаємозв'язків, ознайомити з особливостями будови і життєдіяльності лишайників як симбіотичним організмом, розповсюдженням у природі, пристосуванням до різноманітних умов існування, та їх значенням у природі і житті людини: сформувати в учнів розуміння поняття «екологічна індикація».
- на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів і переконання у пізнаваності органгчного cвіту, розуміння необхідності знань про будову, біологію і особливості життя всіх організмів у природі, для гармонійного існування природи людини.
- продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, природними об'єктами, уміння застосовувати набуті знання є новій ситуації, встановлювати причинно-наслідові зв'язки, робити умовиводи.
- виховувати прагнення пізнавати навколишній світ, бережливо ставлення до всіх компонентів живої природи.
Очікувані результати: учень:

пояснює: співіснування грибів і водоростей у лишайниках;

розпізнає:  лишайники;

називає: групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті);

характеризує: будову лишайників
оцінює: значення  лишайників у біосфері та житті людини;

аналізує: використання людиною лишайників;

Тип уроку: комбінований урок,
Наочність та обладнання: колекції лишайників,  комп'ютерні зображення лишийників у природному середовищі, мультимедійний проектор, ноутбук.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Назвіть екологічні групи грибів.

2. За якою ознакою гриби поділяють на ці групи?

3. Найдіть приклади і розкрийте особливості живлення грибів: а) сапротрофів б) симбіонтів; в) паразитів.

4. Яке значення представників цих груп у природі і житті людини?

5. Чим можна пояснити те, що деякі гриби-сапротрофи здатні переходити до паразитичного способу життя?
Б. Робота учнів за завданням (письмово або усно): прочитайте текст і вставте пропущені слова:

1. Гриби виділяють в окрему групу_______ . 2. Серед грибів є одноклітинні і_______ організми. 3. За способом живлення гриби є  ___. 4. Гриби, що живляться мертвими органічними рештками, називають ____. 5. Велика група грибів, що оселяються на живих організмах, - це гриби-___. 6. Серед грибів є такі, що вступають у взаємовигідне співжиття з системою різних рослин, утворюючи _____. 7. Явище співіснування двох організмів називається____.
B. Розв'язання біологічних задач.
І. Гриби – «дивні діти» нашої планети: і не рослини, і не тварини, хоча мають деякі риси подібності з ними. Які характерні тільки для них ознаки мають гриби?
2. Цвілеві гриби, як і всі живі організми планети, живляться, дихають, ростуть розмножуються. Чим і як живляться цвілені гриби? Як їхні тоненькі нитки-гіфи отримують поживні речовини? До якої групи їх відносять за способом живлення? Поясніть чому.
II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми завдань і  уроку.».
Завдання уроку.
1. Ознайомитися її загальною характеристикою різних груп лишайників, їх поширенням і властивостями.
2. Визначити особливості внутрішньої будови лишайників і процесів їх життєдіяльності.
3. З'ясувати, на які групи поділяють лишайники за особливостями їхньої зовнішньої будови.
4. Визначити роль лишайників у природі та житті людини.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика лишайників, їх поширення, місця існування, вимоги до місць зростання, приклади piзнoманітних видів лишайників, що мешкають у різних середовищах,  особливості їх життя в цих середовищах, відношення до екологічних факторів.  

2. Будова вегетативного тіла лишайнику - особливого симбіотичного організму, що утворився як результат співжиття певних видів грибів і організмів, здатних до фотосинтезу; склад лишайнику, особливості його внутрішньої будови, розміщення грибного, водоростевого чи ціанобактеріального компоненту, живлення лишайників, забарвлення, способи прикріплення до субстрату.

3. Будова вегетативного тіла лишайнику, поділ на групи за особливостями зовнішньої будови: накипні, листуваті, кущисті, приклади лишайників кожної групи.

4. Характеристика способів розмноження лишайників, особливості вегетативного розмноження ділянками тіла за допомогою спеціальних утворів на поверхні корового шару та мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній частині тіла, способи поширення цих утворів; статеве розмноження за допомогою особливих спор, особливості проростання спор, умови утворення тіла лишайнику зі спори; ріст лишайників, термін їх життя. 
5. Роль лишайників у природі і життялюдини; особливості біології лишайників, що дає їм змогу оселятися на непридатних для інших рослин субстратах і бути пітрібними організмами, роль лишайників у створенні рослинних угруповань, руйнуванні гірських порід, утворенні ґрунтів; значення у житті тварин, використання лишайників людиною.
A. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яка роль лишайників у природі та житті людини?» і підготуйте відповіді на запитання: 1. Як ви думаете, чому лишайники називають «піонерами» рослинності? 2. Яку роль відіграють лишайники в утворенні ґрунтів? 3. Яке значення мають лишайники в житті тварин? 4. Як людина використовує лишайники у своему житті?
В. Самостійна робота за завданням: прочитайте текст «Яка роль лишайників у природі та житті людини?», визначте цю роль і дані занесіть до таблиці «Значення лишайників у природі і житті людини».
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Що собою становить лишайник як живий організм?

2. Де поширені лишайники?

3. На яких поверхнях вони оселяються?

4. Яку внутрішню будову має вегетативне тіло лишайнику?

5. На які групи поділяють лишайники за їх зовнішньою будовою?

6. Якими способами розмножуються лишайники?

7. Яку роль вони відіграють у природі і житті людини?
B. Робота з тестовими завданнями на с 203 підручника.
V. Узагальнення та систематизація знань.
А. Робота з колекцією лишайників за завданням: 1. Використовуючи текст і малюнки підручника, виділіть у запропонованій колекції кущисті, накипні і листуваті лишайники. Чим вопи відрізняються? 2. Поясніть, чому накипні лишайники  колекції знаходяться разом зі шматочком поверхні, на якій росли? 3. Які з визначених вами лишайників трапляються у вашій місцевості?
В. Обговорення питання: Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи ціанобактерій?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 53. підготувати відповіді на запитання на с. 203., підготувати матеріали про різноманітність, розповсюдження, особливості розростання шапинкових грибів утворення «відьминих кілець»: повторити § 51.

Урок 59. ШАПИНКОВІ ГРИБИ

Цілі : розширити уявлення учнів про особливості будови міцелію і плодового тіла грибів, ознайомити і етапами розвитку плодового тіла і йото ростом, поглибити знання про способи живлення і грибів, сформувати поняття про шапинкові пластинчасті та трубчасті гриби;
- продовжити формувати наукові поглядів і переконання учнів у пізнанні біології і значення всіх представників органічного світу для гармонійною співіснування природи і суспільства.
- удосконалювати вміння і навички роботи учнів з текстом і малюнками підручника зі збільшувальними приладами, лабораторним обладнанням, натуральними об'ємами застосовувати набуті знання в новій ситуації, порівнювати, робити умовиводи, виковувати охайність і обережність (під час виконання роботи.)
Очікувані результати: учень:

порівнює за визначними ознаками: цвілеві та шапинкові гриби;
пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

оперує термінами: шапинкові  гриби,

називає: найпоширеніші види шапинкових грибів своєї місцевості;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: натуральні об'єкти печериці, консервовані гриби - маслюки, опеньки, сушені гриби, муляжі і колекції плодових тіл грибів, комп'ютер, мультимедійний проектор, лупи, мікроскопи, препарувальний набір, предметні та накривні скельця.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів.
А. Робота з твердженнями: «згодом - не згоден»:

1. Лишайник - симбіотичні комплексні організми.

2. Вони поширені майже по всій планеті.

3. Живуть лишайники тільки на суходолі.

4. Лишайники не здатні витримувати низькі температури.

5. Тіло лишайнику складається тільки з водорості і гриба.

6. Забарвлення тілу падають пігменти тільки симбіотичних водоростей.

7. У деяких лишайників від нижнього корового шару відходять окремі гіфи.

8. Ці гіфи слугують для прикріплення до поверхонь.

9. За зовнішньою будовою лишайники поділяють на дві групи: листуваті і кущисті.

10. Лишайники розмножуються тільки вегетативно ділянками тіла.

11. Статеве розмноження відбувається за допомогою мікроскопічних кульок, що формуються в серцевинній частині лишайнику.

12. Лишайники беруть участь у руйнуванні гірських порід.
В. Робота за завданням (письмово або усно): прочитайте текст і вставте пропущені слова. 1. Лишайники - це ____ організми. 2. Верхній і нижній корковий шари утворені щільно переплетеними гіфами __. 3. Усередині тіла лишайнику є клітини____або____. 4. Тіло лишайників забарвлено в різні кольори завдяки_____ . 5. Фотосинтезуючі клітини у процесі фотосинтезу утворюють на світлі ___ речовини, а гриб постачає своєму компоненту ____ речовини. 6. Розмножуються лишайники _ і _ способом. 7. За зовнішньою будовою лишайники поділяють на три групи: _____.
В. Перевірка сенканів на тему «Лишайники».
ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку. Пригадаймо ліс улітку. Коли ви входите до нього, особливо після дощу, відчуваємо запах грибів і відразу починаєте дивитися під ноги, шукаючи саме їх. Звідки вони з'являються? Тривалий час правильної відповіді на це запитання не було, і це породжувало різні забобони. Наприклад, вважалось, що раптова поява грибів на одному місці зумовлюється ударом блискавки в землю або рясною росою. Деякі гриби виростають, утворюючи правильно коло, у центрі якого засихає трава. У давнину такі кола грибів називали «відьминими колами». Німці вважали, що в цих місцях танцювали відьми, скандинави ознакою зачарованих скарбів, голландці - місцем, де чорти колотили масло. Що відбувається насправді? Як росте гриб? Зпідки він береться? Щоб дати відповіді на ці запитання, треба ближче ознайомитися з особливостями будови і розвитку шапинкових грибів.
Завдання уроку.
1. Ознайомитися із загальною характеристикою шапинкових грибів, їх поширенням у природі.
2. Встановити, яку будову мають шапинкові гриби.
3. Ознайомитися з особливостями будови їх шапинки.
4. З'ясувати тиші живлення шапинкових грибів.
5. Визначити способи їхнього розмноження.

ІІІ. Вивчення новою матеріалу.
1. Шапинкові гриби своєрідна групп організмів, особливості їх поширення в природі, фактори, що обмежують розповсюдження певних видів грибів. Взаємозв'язок грибів з деревними рослинами, їх поширення у природних угрупованнях.

2. Особливості будови вегетативного тіла шапинкових грибів, будова ніжки і шапинки; форма розміри, забарвлений шапинки, поділ грибів за групами особливими і будови: трубчасті та пластинчасті гриби, приклади грибів кожної групи, функції пластинок і трубочок.
A. Виконання учнями лабораторного дослідження "Будова шапинкових грибів".
I. Вступна бесіда, бесіда з правил безпеки під час роботи з лабораторним обладнанням.
II. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаної роботи.
3. Розвиток плодових тіл грибів, місце розвитку і роль покривала; особливості розвитку грибниці у грунті, вимоги до розвитку і росту, вплив чинників середовища на ріст і розвиток грибниці і плодових тіл; особливості розростання грибниці по колу, причини такого росту; характер живлення : шапинкових грибів, способи їх розмноження.  
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Де поширені шапинкові гриби?

2. Що обмежує поширення тих чи інших видів грибів?

3. Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба?

4. Яка функція плодового тіла шапинкового гриба?

5. Яку будову має шапинка плодового тіла?

6. На які групи поділяють шапинкові гриби за особливостями будови нижньої частини їх шапинки?

7. Яку будову має ніжка гриба?

8. Як відбувається розвиток плодового тіла гриба?

9. На які групи поділяють і гриби за способом живлення?

10. Як розмножуються гриби?
Б. Робота с тестовими завданням на с 206.
V. Систематизація знань.
А. Обговорення питань: 1. Як розростається грибниця більшості шапинкових грибів у грунті? 2. Як поширення нових грибів може залежати від поширення тих чи інших видів рослин?
Б. Розв'язання біологічних задач.
1. Для більшості людей поняття «гриб» обмежено згадкою про шапинкові гриби, які можна побачити в лісі, у полі, на лугах. Ала насправді те, що ми бачимо на поверхні землі, - не гриб. Що не за утвір? Яку воно має назву і які функції виконує?
2. Велика кількість грибів, особливо шапинкових: підберезники, і підосичники, маслюки та інші, вступають у взаємовигідне партнерство з деревами і навіть чагарниками. Чим воно вигідне для обох організмів? Як живляться гриби, що не вступають у партнерство з рослинами? Як називається їх спосіб живлення?
3. Народна приказка каже: "Росте, як гриб...". А як росте гриб? : Які умови необхідні для того, щоб з маленької мікроскопічної спори  виріс красень шапинковий гриб. Поміркуйте, чому саме після дощу треба вирушати по гриби. Чому літний дож називають "грибним"?
VI. Підбиття підсумки уроку. оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашньою завдання: опрацювати текст і малюнки § 54.

 

Урок 60. Їстівні та отруйні шапинкові гриби

Цілі :  розширити уявлення учнів про різноманітність шапинкових грибів, ознайомити з представниками їстівних і отруйних грибів, основними ознаками їх відмінності, правилами розпізнавання і збирання грибів:
- на матеріалі уроку продовжити формування наукових поглядів у необхідності знань про особливості будови, біології і впливу на організм людини отруйних грибів для запобігання захворюванням і збереження життя;
- продовжити вдосконалювати вміння і навички роботи з текстом і малюнками підручника, додатковими джерелами знань, навичок виконання практичної роботи, порівнювати, аналізувати, робити відповідні висновки; виховувати обережність і охайність під час виконання роботи, бережне ставлення до обладнання, санітарно-гіпентчні навички.
Очікувані результати: учень:

розпізнає: їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

уміє: відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості)

застосовує знання для: профілактики захворювань, що спричинюються грибами; профілактики отруєння грибами;

наводить приклади:  їстівних та отруйних грибів свого краю;

оцінює:значення грибів у біосфері та житті людини;

усвідомлює: небезпеку захворювань, що спричинюються грибами;

небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання

Тип уроку: урок формування нових знань, практичних умінь і нивичок.
Наочність та обладнання: моделі плодових тіл грибів, комп'ютер, мультимедійний проектор.

ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Гриби відомі людям давно. Їх вживали в їжу що в далеку давнину, тому що вони містять багато корисних для людини речовин. На своїм складом вони близькі до овочів та продуктів тваринного походження. Вживають їх і тепер і свіжими, і консернопнними, і сушеними. Але не всі гриби придатні до вживаний, тому що серед грибів є як їстівні, так і отруйні види, що можуть спричинити тяжке отруєння і навіть призвести до смерті. Тому необхідно дуже добре знати особливості будови їстівних і отруйних грибів, знати і вміти їх розпізнавати в природі.
Завдання уроку.
1. З'ясувати роль шапинкових грибів у природі і житті людини.
2. Ознайомитися з особливостями штучного вирощування їстівних грибів.
3. Встановити види отруйних грибів і їх вплив на організм людини.
4. Навчитися розпізнавати їстівні та отруйні гриби своєї місцевості. Ознайомитися з правилами збирання грибів.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Роль шапинкових грибів у природі: їжа для багатьох тварин, і в житті людини: цінні харчові продукти.
2. Поживні якості грибів, приклади грибів, що мають найбільшу харчову цінність, способи зберігання грибів; особлиності і споживання людиною.
3. Штучне вирощування грибі  один з видів біотехнологіі, приклади грибів, характеристика способів і умов їх штучного вирощування.

4. Характеристика отруйних грибів, приклади грибів, які спричиняють тяжке отруєння людини, симптоми отруєння грибами, способи долікарської допомоги отруєному; правила обробки і вживання умовно-їстівних грибів; знайомство з основними правилами збирання.
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
A. Бесіда за запитаннями:

1. Яке значення грибів у природі та житті людини?

2. Які поживні якості мають гриби?

3. Які гриби вирощують штучно?

4. На які групи ділять гриби за їх їстівними властивостями?

5. Які їстівні гриби ви знаєте?

 6. Які гриби належать до умовно-їстівних, чому їх так  називають?

7. Назвіть відомі вам отруйні гриби.

8. Яких правил варто дотримуватися під час збирання грибів?
B. Робота с тестовими завданнями на с 211.
IV. Узагальнення та систематизація знань. Виконання практичної роботи
II. Виконання учнями практичної роботи.
III. Підбиття підсумків роботи, обговорення варіантів висновків на підставі виконаної роботи. Запитання для формулювання висновків: 1. За допомогою яких посібників можна визначити видову назву грибів? 2. На які ознаки ви звертали увагу, визначаючи видову назву гриба? 3. Яку будову плодового тіла має гриб? 4. До яких грибів: трубчастих чи пластинчастих вони належать? 5. Як можна отримати спори із шапинки гриба? б. Які гриби ви розглядали: їстівні чи отруйні? 7. Які отруйні гриби трапляються у вашій місцевості?
V. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.
VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 55, зібрати інформацію про їстівні та отруйні гриби поширені у вашій місцевості, підготувати повідомлений, міні-презентації про гриби паразити рослин, скласти сенкан на тему «Білий гриб», «Мухомор», повторити § 53.

 

Урок 61. ГРИБИ-ПАРАЗИТИ

Цілі:  розширити знання учнів про різноманітність грибів, ознайомити із середовищем їх життя, особливостями будови грибів-паразитів, визначити їх значення в природі і житті людини та засоби боротьби з ними.
- на матеріалі уроку продовжити формування наукового світогляду учнів, їх переконань у необхідності і цінності знань про паразитичні гриби, і вплив не організми для визначення засобів захисту від отруєння і боротьби з ними, використання для біологічних способів боротьби з шкідливими видами
- продовжити формувати вміння і навички роботи з текстом підручника, додатковими джерелами знань, знаходити в тексті необхідний матеріал для виконання завдання, уміння застосовувати набуті знання у новій ситуації, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між будовою грибів і способом їх життя; виховувати санітарно-гітіснічні навички.
Очікувані результати: учень:

пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин;  роль грибів у природі;
називає:основні групи грибів за їх способом живлення;
наводить приклади: грибів-паразитів;

усвідомлює: небезпеку захворювань, що спричинюються грибами-паразитами;

Тип уроку: комбінований урок.
Наочність та обладнання: натуральні об'єкти трутовиків, гербарні рослини, уражених сажкою, ріжками, плоди борошнистою росою, комп'ютер, мультимедійний проектор.
ХІД УРОКУ
1. Актуалізація опорних знань учнів.
A. Самостійна робота за завданнями: І. Охарактеризуйте гриби за планом: 1) назва гриба; 2) гриб трубчастий чи пластинчастий; 3) спосіб живлення: сапротрофний чи симбіотичний; 4) їстівний чи отруйний. І варіант: підосичник; ІІ варіант -мухомор білий.
2. Із запропонованого переліку видів грибів випишіть окремо їстівні та отруйні гриби.

 І варіант: 1) польський гриб, 2) підосичник, 3) дощовик несправжній, 4) опеньок літній, 5) рядовка тигриста, б) печериця, 7) опеньок сірчано-жовтий, 8) сироїжка ароматна, 9) мухомор білий.

ІІ варіант: 1) сироїжка блювотна, 2) білий гриб, 3) дощовик, 4) бліда поганка, 5) сироїжка світло-жовта, 6) мухомор червоний, 7) лисичка, 8) сатанинський гриб, 9) підберезник.
Б. Перевірка сенканів на теми «Білий гриб», «Мухомор».
B. Повторення матеріалу за запитаннями:

1. Що собою становить лишайник як симбіотичний організм?

2. З яких організмів складається його тіло?

3. На які групи поділяють лишайники за зовнішньою будовою тіла?

4. Як живиться і розмножується лишайник?
II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і завдань уроку.

Послухайте ще одну казку.
Жили в лісі два друга: Білий гриб і Коричневий. Були вони давніми друзями, їх гіфи у грунті так сильно переплелися, що і не впізнаєш, де чиї. Кожиого року їх грибниця утворювала «діток» -плодові тіла. Грибники знаходили ці плодові тіла і дякували грибам за їх щедрість, бо плодових тіл було багато і вони були дуже смачними. Усе було добре. Але якось Коричневий гриб сказав Білому, що йому набридло живитися мертвим листям на землі і він хоче перебратися угору на дерево, ближче до Сонця і жити там.
- Чим ти будеш там живитися? - спитав Білий гриб.
- І що, на дереві немає поживних речовин? Листки дерева так стараються утворювати поживні органічні речовини, я впевнений, що вони поділяться і зі мною.
- Як ти дістанеш ці речовини в дерева, ти зумієш?
- Зумію, знайду в корі щілинку, протисну крізь неї свої гіфи і буду живитися поживними речовинами не мертвого листя, а живими соками дерева або його деревиною. Пішли зі мною.
- Ні, - відповів Білий гриб. — в залишуся на землі, тут моє місце. Вранці, коли сонечко освітило ліс. Коричневого гриба поруч уже не було. Білий гриб подивився на дерево і побачив високо над землею його коричневу шапинку на корі. Ну і нехай собі живе там.
Це, звісно, казка. У природі існує дуже багато грибів, які оселяються на рослинах, живляться ними і завдають великої шкоди диким і культурним рослинам, лісовим і парковим господарствам. Вони є ворогами не тільки рослин, а й тварин і людини, а ворогів треба зняти, щоб боротися з ними і перемагати.
Завдання уроку.
1. Ознайомитися із загальною характеристикою паразитичних грибів.
2. З'ясувати особливості будови і вплив на рослини грибів трутовиків.
3. Встановити, які гриби вражають культурні рослини.
4. Визначити, якої шкоди завдають гриби-паразити тваринам і людині.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика грибів-паразитів, їх взаємовідносини з організмом хазяїна, способи живлення, формуннння понять «обов'язкові паразити», «необов'язкові паразити».
2. Характеристики грибів трутовиків, їх способів живлення, пояснення походження слова «трутовик»; особливості будови трутовикін, їх біологія, спосіб зараження і живлення організмом хазяїна: перехід від паразитичного способу живлення до сапротрофного, шкідливий вплив на організм хазяїна, способи.
3. Борошнисторосяні гриби - паразити плодово-ягідних культур, особливості їх будови, спосіб живлення, негативний вплив на рослини, на урожайність культур, засоби боротьби.
4. Гриби-паразити злакових культур, представники, особливості їх будови і біології, способи зараження, ріст і розвиток на організмі хазяїна, особливості будови спор, тривалість життя, пристосування спор до несприятливих умов, способи боротьби

5. Негативний вилив грибів паразитів на тварин і людину, приклади грибів, що спричиняють захворювання органів, які вражають, шляхи потрапляння спор грибів, способи зараження, симптоми і наслідки захворювання, поради я дотримування правил особистої гігієни,
A. Самостійна робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст параграфа «Якої шкоди завдають гриби-паразити тваринам і людині?» Визначте негативний вплив грибів-паразитів на організм тварин і людини і дайте відповіді на запитання: 1. Які гриби завдають шкоди організму людини і тварин? 2. Які органи вони вражають? 3. Які захворювання спричиняють? 4. Назвіть шляхи зараження грибами-паразитами? Які зовнішні прояви зараження стригучим лишаєм? 5. Яких заходів треба дотримуватись, щоб уникнути зараження паразитичними грибами?
6. Застосування паразитичних грибів для боротьби зі шкідливими організмами, формування поняття «біологічний метод боротьби», сутність метода і його значення.
IV. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.
А. Бесіда за запитаннями:

 1) Які гриби належать до паразитичних?

2. Які гриби паразитують на деревах?

 3. Як відбувається зараження, живлення і розвиток трутовика?

4. Якої шкоди він завдає дереву?

5. Чому трутовик змінює свій спосіб живлення з паразитичного на сапротрофннй?

5. Як захистити дерево від ураження трутовиком?

7. Які гриби завдають шкоди плодово ягідним культурам?

8. Які гриби паразитують на злакових рослинах?

9. Які захворювання спричиняють гриби -паразити у тварин і людини?

10. Як захистити себе від зараження грибами, збудниками захворювань?
Б. Робота с тестовими завданнями на с. 285.
V. Узагальнення та систематизація знань.
А. Обговорення питання:

1. Що спільного та відмінного між взаємовигідним співжиттям двох різних організмів і паразитизмом?
Б. Розв'язання біологічних задач.
1. Відомо, що гриби перелити оселяються на різних субстратах. У лісах, парках, садах їх можна побачити на високих деревах. Які це гриби? Як вони там опинилися? Чому дерева стають місцем їх існування? Як впливають гриби-висотники на ріст рослин?
2. Багаторічні паразитичні гриби на все життя пов'язані з ураженими ними хазяїнами. Руйнуючи тіло хазяїна, вони часто живуть на ньому і після його смерті, змінюючи спосіб живлення. Як змінюється спосіб живлення паразита після смерті хазяїна?
3. Часто на корі дерев ми можемо бачити надряпані написи «любителів» природи: «Вася або Коля», «Толя любить Машу» та інші. Як ви вважаєте, чим небезпечні ці пошкодження кори дерев? До чого вони можуть призвести?
VI. Підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи учнів.
VII. Рефлексія.

VIII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 56 підручники, підготувати відповіді на запитання на с. 215, повідомлення, мініпрезентацію на тему: «О. Флемінг творець пеніциліну», міні-проект «Гриби у біосфері та житті людини», повторити § 54 і 55.

 

Урок 62. ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ У ПРИРОДІ

Цілі :  поглибити знання учнів про різноманітмість грибів, їх позитивне і негативне значення у природі і житті людини, ознайомити з використанням грибів людиною в різних галузях промисловості, медицині, господарстві, як продукт їх харчування.
- на матеріалі уроку продовжити формувати науковий світогляд учнів, розуміння необхідності знань про поширення, біологію, взаємозв'язки грибів з іншими організмами, значення їх у природі, для використання в житті людини, запобігання захворюванням, для гармонійного розвитку природи і людини;
- продовжити формувати вміння і навички учня роботи з текстом підручника, додатковими джерелами знань, застосовувати набуті знання, аналізувати, висловлювати свої думки, робити умовиводи; виховувати взаємоповагу у спільній діяльності (під час роботи у групах), бажання пізнавати і бережливо ставитися до всіх компонентів природи.
Очікувані результати: учень:

порівнює за визначними ознаками: гриби і рослини;

пояснює: взаємозв’язок грибів і вищих рослин;

аналізує: використання людиною грибів

оперує термінами: гриби,

називає: ознаки грибної клітини; спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин;  основні групи грибів за їх способом живлення;
характеризує: особливості живлення грибів; будову грибниці, плодового тіла;

оцінює: значення грибів у біосфері та житті людини;

Тип уроку: урок формування нових знань.
ХІД УРОКУ
1. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

Ось і закінчилося наше знайомство з грибами цими дивними творіннями природи. Ми знаємо про них майже все , їх будову, розповсюджений, способи живлення, їх взаємовідносини з іншими організмами,  вплив на них, знаємо їх різноманітність, хто з них корисний, хто небезпечний, знаємо про їхнє різноманіття у  природі, як поводитися з ними, щоб не завдавати шкоди їм і собі. Залишилося ще раз поговорити пpo гриби, щоб визначити їх роль у природі і житті людини.
Завдання уроку.
1. Визначити роль грибів у природі.
2. З'ясувати, яке значення гриби мають у житті людини.
3. Визначити, якої шкоди гриби можуть завдати людині та її господарству.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Роль грибів у природі: санітарна функція грибів-сапротрофів, поліпшення родючості грунту, мінералізація органічних залишків, участь у процесах утворення родючого шару, роль у колообігу речовин, співвідношення грибів з іншими організмами. Їжа для багатьох тварин, значення лишайників у створенні первісних грунтів та як «піонерів» рослинності,
А. Робота учнів з текстом підручника за завданням: прочитайте текст «Яка роль грибів у природі?» і підготуйте відповіді на запитання:

1. Яку роль у природі виконують гриби-сапротрофи?

2. Як гриби впливають на родючість ґрунтів?

3. Яка їхня участь у колообігу речовин?

4. Яке значення мають взаємовигідні відносини грибів та інших організмів? Наведіть приклади.

5. Яку роль у природі виконують лишайники?
2. Роль грибів у житті людини: гриби - харчові продукти, застосування у харчовій промисловості: дріжджі, цвілеві гриби; у медицині: пеніцилін - для боротьби з інфекційними захворюваннями; чага - при запаленні, виразкових захворюваннях шлунка, як протипухлинний, знеболюючий та стимулюючий засіб, для підвищення захисних властивостей (повідомлення учнів «Гриби в житті люднпи»).
3. Негативне значення грибів у житті людини: вплив на здоров'я людини отруйних і цвілевих грибів, засоби запобігання захворюванням; негативний вплив паразитичних грибів на врожай сільськогосподарських культур, деревини будівель - самостійна робота учнів з текстом підручника з використанням картин, таблиць (отруйні, цвілеві гриби, домовий гриб ) за завданням: прочитайте текст «Якої шкоди можуть завдавати гриби людині та її господарству?», роздивиться мал. 234 (с. 217) і підготуйте відповіді на запитання:
1. Якої шкоди можуть завдавати гриби здоров'ю людини?
2. Чому їстівні гриби можуть спричиняти отруєння? 3. Чим небезпечні для людини цвілеві гриби? 4. Як запобігти отруєнню цвіленими грибами? 5. Якої шкоди господарству людини можуть завдавати гриби? 6. Чим небезпечний для людини справжній домовий гриб?
III. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці.

А. Бесіда за запитаннями:

1. Яку роль відіграють гриби в природі?

2. Яка роль грибів у колообігу речовим у природі?
3. Як гриби впливають на підчищення родючості ґрунтів?
4. Яку користь отримує від грибів людина?

5. Які гриби людина використовує в харчовій промисловості?

6. Якої шкоди гриби можуть завдавати здоров'ю людини?

7. Назніть гриби, які людина використовує в медицині?  Яке їхнє значення?
8. Якої шкоди гриби здатні завдавати господарству людини?
9. З чим пов'язано те, що багато грибів сапротрофі в можуть переходити до паразитичного способу життя?
В. Робота з тестовими завданнями на с. 218.
IV. Узагальнення та систематизація знань

V. Підбиття підсумків уроки, оцінювання роботи учнів.
VI. Рефлексія.

VII. Повідомлення домашнього завдання: опрацювати текст і малюнки § 67, повторити тему «Гриби», підготуватися до контролю знань з теми.

 

Урок 63. УЗАГАЛЬНЕННЯ З ТЕМИ "ГРИБИ"

Цілі : узагальнити, систематизувати, відкорегувати та проконтролювати знання учнів з теми «Гриби»; - продовжити розвивати навички узагальнення та систематизації знань, уміння застосовувати засвоєні знання для виконання завдань, що ґрунтуються на цих знаннях.
Тип уроку: урок узагальнення, систематизації та перевірки знань, умінь, навичок.
Наочність та обладнання: різнорівневі завдання І та ІІ варіанти

ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності.

 Ми закінчили вивчати гриби, що таємно і явно мешкають навколо нас. Пам'ятаєте, великий російській поет О.С. Пушкін вважав гриби «низькою природою, у якій мало вишуканості», а Карл Лінней вважав групу грибів хаосом, у якому неможливо знайти жодної системи. Тепер, коли ми ознайомилися з грибами, можемо не погодитися з висновками цих великих людей. Завдяки роботі багатьох учених, які протягом тривалого часу вивчали гриби і визначили особливості їхньої будови, їх життєдіяльність, розмаїття, середовище життя, їх взаємозв'язки з іншими організмами і вплив на них, завдяки і нашій роботі на уроках, коли ми ознайомлювалися з усіма цими особливостями біології грибів, ми переконалися в тому, що все таємне із часом стає відомим. Усе є у грибів: і система, і вишуканість, і навіть краса, і всі ознаки, що притаманні живим організмам. Ми переконалися в цьому, а тепер настав час визначити, як ми засвоїли знання про ці незвичайні «творіння» природи і довести насамперед собі, що наше знайомство з грибами було успішним.
II. Узагальнення, систематизація і закріплення знань.
А. Бесіда за запитаннями:

1. Чому гриби виділено її окрему групу?

2. На які групи поділяють гриби за кількістю клітин, з яких складається їхнє тіло?

3. Яку будову має вегетативне тіло гриба?

4. Що таке грибниця?

5. Як гриби живляться?

6. До яких організмів належать гриби за способом свого живлення?

7. Як гриби розмножуються?

8. Наведіть приклади представників екологічних груп грибів і охарактеризуйте ці групи: а) сапротрофи; б) паразити; в) симбіонти.

9. Яку будову мають шапинкові гриби?

10. На які дві групи їх поділяють за будовою шапинки?

11. Наведіть приклади представників кожної групи.

12. На які групи поділяють шапинкові гриби за їх їстівними якостями?

13. Наведіть приклади представників кожної групи.

14. Яким вимогам повинні відповідати їстівні гриби?

15. Чому отруйні гриби мають таку назву?

16. Які існують правила збирання грибів?

17. Які гриби паразитують на рослинах?

18. Чим небезпечні трутовики для деревних рослин, паркових і лісових господарств?

19. Якої шкоди здоров'ю людини завдають паразитичні гриби?

20. Що собою становить лишайник як організм?

21. Яку зовнішню будову має його вегетативне тіло?

22. На які групи за зовнішньою будовою поділяють лишайники?

23. Яку внутрішню будову має тіло лишайнику?

24. Як лишайник живиться?

25. Якими способами лишайник розмножується?

26. Що спільного і відмінного між взаємовигідним співжиттям двох різних організмів і паразитизмом?

27. Чому лишайники вважають особливою групою грибів, а не водоростей чи ціанобактерій?

28. Яке значення в природі і житті людини мають: а) гриби, б) лишайники.

Б. Перевірка практичних навичок:

1. Серед запропонованих плодових тіл (засушених, моделей, муляжів грибів, листівок) виберіть окремо їстівні й отруйні види грибів.

2. Серед запропонованих грибів виберіть трубчасті й пластинчасті.

3. Розпізнайте в колекції накипні, листуиаті, кущисті лишайники.
ІІІ. Перевірка знань фактичного матеріалу, глибини його засвоєння.
А. Завдання з відкритими питаннями загальна сума балів за виконані завдання - 12)
І варіант
1. Наведіть приклади їстівних грибів. Які їстівні гриби трапляються у вашій місцевості?
2. Яку будову має вегетативне тіло шапинкового гриба?
3. Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і симбіонтів. Наведіть приклади представників кожної групи.
II варіант
1. Наведіть приклади отруйних грибів. Які отруйні гриби трапляються у нашій місцевості?
2. Яку зовнішню і внутрішню будону має тіло лишайнику?
3. Порівняйте спосіб живлення грибів. Наведіть приклади представників кожної групи.
4. Яке значення мають гриби у житті людини.
В. Тестові завдання: оберіть одну правильны відповідь (за кожне правильно виконане завдання - І бал)
І варіант
1. До одноклітинних грибів належать: а) пеніцил: б) Дріжджі; в) опеньок; г) лисичка.
2. Трубчастим грибом є: а) печериця; б) сироїжка; в) підберезник; г) мухомор.
3. Картоплю і помідори вражає гриб: а) сажка: б) фітофтора;в) борошниста роса; г) трутовик.
4. Гриби, що живляться органічними речовинами живих організмів, належать до: а) сапротрофія; б) паразитів; в) конкурентів; г) фо-тосиитетииів.
5. Оболонка клітини більшості грибів містить: а) глюкозу; б) целюлозу; в) хітин; в) Силіцій.
6. У клітинах грибів немає: а) мітохондрій; б) пластид; в) ядра; г) цитоплазми.
7. Лишайники кріпляться до поверхні за допомогою: а) коренів; б) присосків: в) ризоїдів; г) гіфів.
8. Лишайник, тіло якого повністю зростається з поверхнею, називають: а) кущистими; б) листуватими; в) накипними: г) деревними. 
9. Білу цвіль на продуктах харчування утворює: а) пеніцил: б) фітофтора: в)мукор.
10. Спороутворення у підберезника відбувається у особливому шарі: а) на пластинках; б) у трубочках; в) гіфах; г) в коробочці.
11. Гіфи гриба і коренів нищих рослий утворюють форму грибів: а) мікориау; б) паразитизм; в) хижацтво; г) конкуренцію.
12. За способом живлення гриби подібні до тварин, оскільки: : а) адатні до фотосинтезу; б)  гетеротрофами; в) вони утворюють органічні речовини; г) мають органи для захоплення їжі.
ІІ варіант
1. До пластинчастих грибів належить: їа білий; б) підберезник;  в) мухомор; г) маслюк.
2. Їстівним грибом є; а) бліда поганка; б) дощовик несправжній в) сироїжка блювотна; г) підосичник.
3. Деревні гриби-паразити: а) трутовик; б) підосичник; в) підберезник; г) опеньки.
4. Клітини грибів не мають: а) мітохондрій; б) ядра; в) хлоропластів; г) цитоплазми.
5. Спільною ознакою будови клітин грибів і рослин є наявність: а) хлоропластів; б) хромопластів; в) лейкопластів; г) вакуоль з клітинними соком.
6. Гриб, що живиться органічними речовинами мертвих організмів належить до: а) паразитів; б) санротрофів: а) конкурентів; : г) симбіонтів.
7. До складу тіла лишайнику входить водорість: а) бактерія;  б) плаун; в) мох; г) гриб.
8. Лишайник, який кріпиться до поверхні своєю звуженою частиною, належить до: а) кущистих; б) листуватих; в) накипних; г) ревних.
9. Злакові рослини вражіні грибами-паразитами: в) ріжки; б) борошняна роса; в) фітофора; г) трутовик.
10. Спороутворення в мукора відбувається у особливому шарі  утворів: а) трубочок; б) пластинок;  в) гіфів; г) коробочки.
11. Мікориза вищих рослин і гриба – приклад взаємовідносин: а) конкуренція; б) хижацтво; в) паразитизм; г) симбіоз.
12. За типом живлення гриби відносять до гетеротрофів, тому що вони: а) ведуть прикріплений спосіб життя; б) здатні до фотосинтезу; в) живляться готовими органічними речовинами; г) не мають органів захоплення їжі.
Завдання з виборам кількох правильних відповідей за кожну правильну відповідь - І балі.
1. Отруйними грибами є: а) мукор; б) мухомор; в) бліда поганка; г) сироїжка.
2. До складу тіла лишайнику входить організми: а) гриб; б) мох; в) водорість; г) ціанобактерії.
3. Сапротрофами є гриби: а) іржасті гриби; б) мукор; в) пеніцил; г) сажка.
Завдання на встановлення відповідності, характеристики організмів  кожне правильно виконане .шлдання - І бал).
1. Визначте ознаки шапинкового гриба підосичника.
А Будова шапинки      В Спосіб живлення         В їстівний чи отруйний
1 трубчаста                    1 сапротроф  1 їстівний
2 пластинчаста   2 паразит   2 отруйний
3 симбіонт
2. Установіть відповілиїсть між способами живлення і прикладами грибів, яким притаманний відповідний спосіб.
Спосіб живлення    Представники
А сапротроф     1 сажка
В паразит     2 підосичник
В симбіонт     3 пеніцил
3. Установіть відповідність між групами лишайників та особливостями їх зовнішньої будови і характеристикою їх представників.
Групи лишайників    Характеристика представників
А накипні   1 тіло лишайнику кріпиться до поверхні звуженою частиною
Б листуваті                2 лишайник має прямостійне або звисле стебло

В кущисті                  3 тіло міцно прикріплюється до поверхні каменів, кори дерев

Завдання з відкритим питанням,  правильно виконане завдання - 3 бали)
1. Порівняйте способи живлення грибів сапротрофів і паразитів.
ІІ варіант
Заадання з вибором однієї правильної відповіді, за правильно виконане завдання 0,5 бала)
1. До отруйних грибів належить: а) лисичка; б) маслюк; в) мухомор; г) підосичник.
2. Пластинчастим шапинковим грибом є: а) опеньок; б) маслюк; в) білий; г) підберезник.
3. Деревні рослини вражає гриб; а) сажка; б) борошниста роса; в) фітофтора; г) мукор.
4. Клітини грибів не мають: а) хлоропластів; б) клітинної стінки; в) ядра; г) мітохондрій.
5. Одноклітинним грибом с: а) дріжджі: б) ага; в) опеньок: г) лисичка.
6. Лишайник, тіло якого нагадує розгалужені чи не розгалужені кущики, називають: а) листуватим; б) кущистим; в) деревним: г) накипним.
Завдання з вибором кількох правильних відповідей.
1. Їстівним шапинковим грибом є: а) лисичка; б) бліда поганка; в) маслюк; г) підберезник. 2. До складу тіла лишайнику, окрім гриба, можуть входити: а) мох; б) бактерії; в) ціанобактерії; г) водорості.
3. Паразитичний спосіб життя веде гриб: а) губка березова; б) борошниста роса; в) мукор; в) сажки.
Завдання на встановлення відповідності, характеристики організмів (за кожне правильне виконане завдання - І бал)
1. Визначте ознаки шапинкового гриба мухомора.
А Будова шапинки        Б Спосіб живлення їстівний чи отруйний
1 трубчаста      1 сапротроф   1 їстівний
2 пластинчаста   2 паразит    2 отруйний
2. Установіть відповідність між способами живлеиня і прикладами грибів, яким вони притаманні.
Спосіб живлення    Представник
А сапротроф    1 підберезник
Б паразит    2 мукор
В симбіонт    3 трутовик
3. Установіть відповідність між терміном і його визначенням.
Термін    Визначення
А грибниця   1 симбіоз гіфів гриба і коренів рослини
Б гіфи    2 сукупність гіфів тіла гриба
В мікоризи   3 ниткоподібні утвори, з яких складагться тіло гриба
Порівняйте спосіб живлення грибів сапротрофів і симбіонтів.
IV. Підбиття підсумків уроку.
V. Рефлексія.
VI. Повідомлення домашнього завдання: повторити всі записи у зошиті, що робилися протягом року, підготуватися до уроку узагальнення знань з курсу біології 6 класу.

 

Урок 64. УЗАГАЛЬНЕННЯ КУРСУ "БІОЛОГІЯ"

Цілі:  узагальнити знання учнів з курсу Біологія: 6 клас про особливості будови одноклітинних і багатоклітинних організмів, процесів життєдіяльності бактерій, грибів і рослин, систематизувати знання про їх біологію, спільні ознаки і відмінності, та ознаки ускладнення їх організації, значення вивчених організмів у природі і житті людини;
- на матеріалі уроку підвести учнів до наукового розуміння значущості знань про будову і біологію організмів для збереження розмаїття мешканців планети, розумного їх використання в практичній діяльності людини, гармонійного розвитку природи і людства.
ХІД УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів. У вересні ми стояли з вами на порозі ще мило знайомого нам дому Природи Біологія: 6 клас. Крокуючи сходами цього дому, сходинка за сходинкою, ми ознайомилися з науками, які вивчають мешканців цього дому Природи: різноманітними одноклітинними органами. Бактеріями, грибами, рослинами. Ще раз пройдімося поверхами цього щедрого дому, зазирнімо в його різні кімнати і пригадаймо наших вже добрих знайомих. Насамперед зайдімо до кімнати, на дверях якої є табличка "Клітина".
II. Узагальнення знань.
1. Клітини одиниця будови і життєдіяльності організмів. Запитання для учнів.

1. Як ви вважаєте, чому саме з цієї кімнати ми почали нашу подорож. Із цього поверху?

2. Пригадайте, з яких основних частин складається клітина?

3. На які групи поділяють організми за кількістю клітин, з яких складасться їхнє тіло?

4. Чим є клітина для одноклітинних організмів? Назвіть ці організми.

5. Що утворюють клітини багатоклітинних організмів?

6. Як ви вважаєте, з яких речовин: органічних чи неорганічних складаються всі компоненти клітини?

7. Якщо порівняти рослинну клітину із заводом, то яким його частинам можна дати такі назви і поясніть, чому: а) служба охорони; б) склад готової продукції; в) командний центр; г) фотохімічна лабораторія?
Тепер залишимо цю кімнату і зайдемо до наступної, на дверях якої написано «Тканини».
2. Рослинні тканини. І в цій кімнаті на нас чекають цікаві питання, відповіді на які ви добре знаєте. Тепер впізнаємо ці тканини за їхніми функціями: 1) клітини цієї тканини дають початок всім іншим тканинам; 2) ця тканина надає органам рослин міцності і пружності; 3) клітини цієї тканини відмежовують рослину від навколишнього середовища і захищають від несприятливих зовнішніх впливів; 4) ця тканина складається із живих клітин, вони можуть бути зеленими і безбарвними, здійснювати фотосинтез і накопичувати поживні речовини, здійснювати газообмін клітин, запасати воду; 5) клітинами  цієї тканини відбувається висхідний і низхідний потік поживних речовин, розчинених у воді.
Що утворюють тканини в багатоклітинних організмів? Настав і час зазирнути до наступної кімнати з написом «Органи рослин».
3. Вегетативні органи рослин. Пригадаймо їх. Послухайте : уважно твердження і скажіть, з якими з них ви згодні, а з якими - ні: 1) вегетативними органами рослин є корінь і квітка: 2) корені утворюють такі види кореневих систем: стрижневу і мичкувату; 3) усі корені утворюються із зародкового : корінця насінини; 4) корінь забезпечує ґрунтове живлення і рослин; 5) розчинені у воді мінеральні речовини, які вбирає корінь з ґрунту, рослина використовує на утворення органічних речовин; 6) воду і розчинені в ній поживні речовини, корінь надає надземній частині рослини; 7) стебло несе на собі  тільки листки рослини; 8) брунька - зачатковий пагін; 9) листок рослин здійснює тільки процес фотосинтезу; 10) життя на нашій планеті залежить від зелених рослин.
Ми добре розібралися з вегетативними органами рослий, : тепер завітаємо до кімнати з написом: «Генеративні органи».
4. Генеративні органи рослин. Які органи рослин називають генеративними? Закінчіть речення: 1. Генеративний орган рослин, який забезпечує статеве розмноження, - це__.
2. Частина стебла, що несе на собі квітку, -__. 3. Розширена частина стебла, на якій розташована квітка, - ___. 4. Зелені листочки, що оточують маточку і тичинки та захищають їх, -  ___- 5. Частина квітки, що складається із чашолистиків -___. 6. Найпомітніша частина квітки, яка утворена пелюстками, - ___. 7. Головна частина квітки, у якій утворюється пилкові зерна, -__. 8. Ця головна частина квітки складається з приймочки, стовпчика і зав'язі - . 9. Генеративний орган рослини, який утворюється після запилення і запліднення і несе в собі насіння. -___.
Ми згадали вегетативні і генеративні органи рослин і тепер можемо пригадати їх різноманітність. Йдемо далі, де на нас чекає кімната з написом «Різноманітність рослин».
5. Різноманітність рослин. Встановіть відповідність між назвами груп рослин та їхньою характеристикою.

Назви групи рослин   Характеристики
А водорість   1 вища рослина, яка розмножується спорами та утворюють дна види пагонів     весняні та літні
Б мох               2 перші насінні рослини нашої планети, більшість яких є вічнозеленими

В плаун         3  найдавніші і найпростіші за будовою представники рослин
Г хвощ          4 заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки, на якій утворюються статеві клітини
Д папороть        5 розмножується спорами та має зелене стебло, яке галузиться
Е. Голонасіння    
Ж покритонасінні   6 панівна група рослий на Землі, яка мас квітки і насіння вкрите стінкою плода
                              7 примивна група нищих рослин

Ми впоралися із завданням, залишилося завітати до кімнати з написом «Гриби. Лишайники» і пригадати, що це за дивні створіння.
6. Гриби. Лишайники. Пригадаймо загальну характеристику грибів і лишайників. Для цього уважно послухаємо речення і доповнимо їх: 1. Гриби виділяють в окрему __. 2. Серед грибів є одноклітинні і _ __організми. 3. За типом живлення гриби є _ . 4. Існує група грибів, які живляться органічними рештками мертвих організмів, їх називають___. 5. Велика група грибів живиться органічними речовинами живих організмів, це гриби-___. 6. Серед грибів є й такі, що вступають у взаємовигідне співжиття з іншими організмами. їх називають _. 7. Розмножуються гриби способами: ___. 8. Лишайники - це _ організми. 9. їх тіло утворено гіфами____та фотосинтезуючими організмами: _ або ___. 10. Розмножуються лишайники здебільшого__.

Ось і завершилася наша невелика подорож до дому Природи, залишилося тільки нагадати, що всі знання, які ми отримали про мешканців природи, мають велике значення для життя на Землі, бо природа - наш спільний дім, у якому ми живемо.

III. Підбиття підсумків уроку.
IV. Рефлексія.
1. Чи сподобалася тобі наша екскурсія по дому Природи?
2. Екскурсія до якої кімнати була для тебе найцікавішою? Чому?
3. Які питання виявилися для тебе складними?
4. Як ти вважаєшь, знання, що ти отримав у цьому році, вивчаючи біологію?
5. Ти задоволений своїми успіхами?
6. Чи є в тебе бажання в подальшому вивчати біологію?
V. Повідомлення домашнього завдання: підготуватися до екскурсії.