Охорона життя дитини є пріоритетним завданням системи дошкільної освіти, реалізація якого сприяє збереженню та зміцненню здоров’я малюків, дає поштовх до його формування та відновлення. Саме у цьому віці у дитини формуються основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки.

Безпека життєдіяльності дитини –це формування у неї свідомого ставлення до збереження особистого життя здоров’я шляхом надання теоретичних знань, практичних умінь, вправляння у практичних ситуаціях. Отже, освітній процес у ДНЗ повинен бути зорієнтований на формування безпечної поведінки дошкільнят у дозвіллі, серед людей, предметів природи, що на сучасному етапі є дуже актуальним.

Актуальність проблеми полягає у тому, що згідно з дослідженнями психолого-педагогічної науки пізнання дитиною навколишнього світу починається зі сприймання предметного середовища. Малюк тягнеться до предметів, речей, що оточують його, але в цьому може приховуватися небезпека для його здоров’я і навіть життя. Щоб здійснювати плідну роботу з дітьми, потрібно систематично проводити роботу з педагогічним колективом та батьками, перед якими стоять три найважливіші завдання:

1.       Створити безпечні умови для життєдіяльності дитини;

2.       Сформувати в дитини уміння передбачати наслідки своїх вчинків;

3.       Виробити в дитини навички практичних дій під час виникнення небезпечної ситуації.

Формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. Дорослі (педагоги, батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними. Тобто навчити дитину безпечно поводитись самостійно у довкіллі (предметному, природному, соціальному). 

Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей дитини, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. За відсутності життєвого досвіду це нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. У Законі України «Про дошкільну освіту» продекларовано: дитина має право на безпечні та нешкідливі для здоров’я умови утримання. Тож захистити дитину від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям – одне з провідних державних завдань, визначених у головному документі дошкільної освіти – Базовому компоненті.

Перш ніж чомусь навчати дошкільників, педагоги повинні самі отримати чіткі знання та оволодіти навичками щодо зазначеного питання. Але головне – донести до свідомості дітей розуміння про цінність, неповторність кожної людини, викликати у них бажання опікуватися власним здоров’ям, бути обачним та цінувати особисту безпеку й життя. Але навчаючи, вихователь перш за все має здійснювати педагогічно-виховну роботу, керуючись наступними захисними принципами:

Перебування дітей у полі зору дорослих та підтримання контакту з ними – запорука особистої безпеки кожного вихованця;

формування у дітей уявлень про існуючу в навколишньому середовищі небезпеку (зокрема, від незнайомців) – основний метод захисту дітей;

вироблення і доведення до автоматизму у дітей звички зачиняти двері – засіб особистого захисту вихованців і захисту їхнього житла від злодіїв;

виховання і дітей розсудливості та обережності при виборі місць для ігор – запобігання випадкам дитячого травматизму. 

Освітня  роботу з дошкільниками в ДНЗ проводиться у таких напрямках:

Життя серед людей, у природному та предметному середовищі;

Правила поведінки з вогнем;

Безпечні та небезпечні вулиці та дороги;

Виховання вміння надавати собі та іншим допомогу у випадку необхідності.

Перевага в освітньому процесі надається заняттям, цікавим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно-рольовим іграм. Більше уваги слід приділяти організації різних видів діяльності, спрямованих на набуття певних навичок поведінки, досвіду, самостійного пошуку виходів з непростих ситуацій, навчанню приймати виважені, продумані рішення. Адже все, чого навчають дітей, вони повинні вміти застосовувати в реальному житті, на практиці. Важливою формою роботи з дошкільниками та колективом дошкільного навчального закладу із забезпечення безпеки є проведення і Тижня безпеки дитини.

Тож охорона та зміцнення здоров’я, безпека дітей є головною стратегією, пріоритетом у роботі дошкільного закладу. Тільки завдяки спільним зусиллям педагогів, психологів, медиків, батьків у справі охорони життя і збереження здоров’я дошкільнят можна не тільки захистити їх від небезпеки, а й закласти основи безпечної поведінки, підгодувати до подальшого шкільного, більш самостійного життя.

ПАМ’ЯТКИ ІЗ ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

(Пам’ятка для батьків та вихователів дошкільних навчальних закладів)

Електробезпека

1.Не залишати дітей з увімкненими електроприладами (праска, телевізор,

Настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон, комп’ютер тощо).

       2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.

3.          На розетки поставити заглушки.

4.          Не вмикати в одну розетку більше ніж два електроприлади.

5.          Не   прикрашати   новорічну  ялинку   одночасно електрогірляндами   і «дощиком» із фольги:

це може призвести до короткого замикання і пожежі.

Безпека користування газовими приладами

1.       Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.

2.       Не дозволяти дітям торкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх. 

3.       Не обігрівати приміщення за допомогою газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрути є діти.

Пожежна безпека

1.       Джерела  вогню  (сірники,  запальнички  та  ін.)  потрібно  зберігати  у недоступному для дітей   місці.

2.       Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби; розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.

3.       Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати і дозволяти це робити дітям.

4.       Не дозволяти дітям користуватись відкритим вогнем.

5.       За потреби спалювання сміття робити за відсутності дітей.

6.       Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.

Безпека в побуті

1.1.         Навчити   дитину   безпечних   ігор.   Не   дозволяти   проводити   ігри, пов’язані   зі   схованками   в   шафах  та   інших   предметах,   що   зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.

1.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.

1.3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.

1.4. Гачок   чи   засув, розміщений у третій частині, зверху.

1.5.  Не можна залишати дітей наодинці під час купання.

Безпека на балконі

. Не можна залишати дітей на балконі. 

. Не можна дозволяти дітям проводити рухливі ігри на балконі

        . На балконі  потрібно  закрити  щілини,  через  які  можуть випадати дитячі іграшки.

          У присутності дітей не можна нахилятися із балкона.

          Балкон повинен закриватись із кімнати на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.

  Попередження травматизму під час відпочинку

        Не залишайте дітей без нагляду.

          Перевірте    обладнання   дитячого    майданчика,    щоб   запевнитися у   відсутності   чинників,   що   можуть   спричинити   травмування.   Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.

          Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів,  каналізаційний люків,   ям,  електрощитів,  недобудованих об’єктів, стоянок автотранспорту тощо.

           Гострі,  ріжучі,  колючі  і  крихкі  предмети  повинні  знаходитись,  у недоступному для дітей місці.

           Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі. 

           Іграшки   не   повинні   бути   небезпечними   для   дитини   (лазерні іграшки, кулькові та водяні пістолети). Якщо  іграшка розбирається, то її складові  частини  за розмірами  повинні  бути такими,  що  не  вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).

   Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.

Безпека на кухні

 Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б’ються.

 Обідній стіл та стілець повинні бути дібрані відповідно до росту дитини.

Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.

Усі спеції, як сипкі так і рідкі, повинні зберігатись у недоступному для дитини місці.

Якщо виникла потреба користуватися виделкою і ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.

 Краї чашок та склянок не повинні мати тріщин і щербинок.

 На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.

Гарячу їжу необхідно  розливати лише на столі,  а не переносити тарілки з нею від плити до столу.

 У присутності дитини бажано користуватися конфорками другого ряду.

 Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватися змоченим рушником.

Двері   кухні   з   боку   коридору   повинні   закриватися   на   гачок. 

Безпека дорожнього руху

1.          Виконуйте правила дорожнього руху

2.          Проаналізуйте   місце   проживання   на  предмет  оцінку   інтенсивності дорожнього руху.

3.          Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за повної відсутності руху:

автотранспорту або велосипедистів.

4.          Пам’ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.

      Дитинство – найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні кожної особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги, спілкування і захисту.

     Виховання дітей – це й життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво.

     Важливою складовою виховання дітей є навчання основам безпечної життєдіяльності, яке повинно привчити дитину цінувати та берегти власне життя і життя оточуючих, уникати потенційнонебезпечних ситуацій, а у разі їх виникнення – діяти грамотно, надаючи самодопомогу чи допомоги іншим.