Консультація для педагогів "Театралізована діяльність, як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку"

Театралізована діяльність,

  як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Консультація для педагогів

Діяльність - категорія соціальна. В основі діяльності лежить система рухів і предметних дій. Людина формується в діяльності, чим вона різноманітніше, тим різноманітніше його особу. Гра, спілкування, навчання, праця - ось основні ступені, які є основними для розвитку дитини.
Сучасні технології виховання передбачають оволодіння дітьми діями з різними сенсорними еталонами, символами, моделями і т. Д. (Б. Г. Ананьєв, Л. А. Венгер, В. В. Давидов, А. Н. Леонтьєв, П. І. Підкасистий ). Так, для оволодіння специфічними способами розумової діяльності, на думку Л. А. Венгера, О. П. Гаврилушкина та ін., Важливі рольова гра, мова, малювання, конструювання, т. Е. Символіко-моделюють види діяльності, механізми яких складаються в дошкільному віці. Творчу діяльність дітей організовує дорослий, спільно з яким дитина відкриває для себе логіку діяльності. На вирішення проблеми гармонійного розвитку різних психічних сфер дитини спрямовані сучасні технології, в яких театралізована діяльність розглядається як один з ефективних засобів.

У педагогічній літературі театралізована діяльність розглядається як засіб розвитку дітей. Для дитини-дошкільника основний шлях розвитку - емпіричне узагальнення, яке спирається, насамперед, на його наочні уявлення. Особлива роль належить театралізованої діяльності у вирішенні завдань, пов'язаних з вихованням і розвитком дитини-дошкільника. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури показує, що перші театральні постановки спеціально для дітей виникли в сім'ї: сімейні театральні постановки для дітей і з їх участю відігравали важливу роль у їх розвитку.

 Численні дослідження психологів доводять: театралізована діяльність робить сильний вплив на дітей дошкільного віку і сприяє їх всебічному розвитку. Виховні можливості театралізованої діяльності широкі. Беручи участь у ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення. З розумовим розвитком тісно пов'язане виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура його промови, її інтонаційний лад. Виконувана роль, вимовлені репліки ставлять малюка перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У дитини поліпшується мова, її граматичний лад. Дослідники відзначають, що розвиток в дошкільному періоді творчих здібностей, постійне вдосконалення мовних навичок, оволодіння літературною мовою є необхідними компонентами освіченості та інтелігентності надалі.

Про роль театрального мистецтва у вихованні дітей відомо давно.         Л. Макаренко називав театр одним з найулюбленіших видовищ дошкільнят, що привертає своєю яскравістю, барвистістю, динамікою, який доставляє велике задоволення і багато радості. Театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато завдань програми дитячого садка: від ознайомлення з суспільними явищами, розвитку мовлення, формування елементарних математичних уявлень до фізичного вдосконалення. Різноманітність тематики, засобів зображення, емоційність театралізованої діяльність дають можливість використовувати їх з метою всебічного виховання особистості.
Дослідження, проведене Г. А. Волкової по логопедичної ритміці, переконливо показало, що театралізовані ігри дітей сприяють активізації різних сторін їх мови - словника, граматичного ладу, діалогу, монологу, вдосконалення звукової сторони мови та ін. При цьому було зазначено, що інтенсивному мовному розвитку служить саме самостійна театрально-ігрова діяльність, яка включає в себе не тільки саму дію дітей з ляльковими персонажами або власні дії за ролями, але також і художньо-мовленнєву діяльність (вибір теми, передача знайомого змісту, твір, виконання пісень від особи персонажів, їх інсценування, пританцьовування, наспівування і т. д.)

У роботі Г. А. Волкової визначені наступні вимоги до самостійної театралізованої діяльності дітей від 5 до 6 років: «Вміти виконувати невеликі монологи і більш розгорнуті діалоги між персонажами, розігрувати з персонажами дії із застосуванням різноманітних рухів (повороти тулуба, голови, рухи рук) ; вміти узгоджувати свої дії з діями партнерів, не затуляти їх, вибирати доцільні рухи і дії, весь час відчувати поруч із собою партнерів, знаходити виразні засоби виконання ролі свого персонажа, прагнути оформити місце дії персонажів деякими елементами декорації». Очевидно, що вирішення цих завдань сприятиме як художньому, так і мовному розвитку старших дошкільників і може виступати в якості показників їх розвитку у вільній театралізованої діяльності.

У педагогічній літературі театралізована діяльність розглядається як засіб розвитку дітей. Вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури, передового досвіду показує, що в даний час накопичений великий теоретичний і практичний досвід з організації театрально-ігрової діяльності в дитячому садку.

Уміло поставлені вихователем питання при підготовці до гри спонукають дітей думати, аналізувати досить складні ситуації, робити висновки і узагальнення. Це сприяє вдосконаленню розумового розвитку і тісно пов'язаному з ним вдосконаленню мови.

 У процесі роботи над виразністю реплік персонажів, власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, звукова сторона мови. Нова роль, особливо діалог персонажів, ставить дитину перед необхідністю чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується діалогічна мова, її граматичний лад, дитина починає активно користуватися словником, який, у свою чергу, теж поповнюється. Побачене і пережите в самодіяльних театральних виставах розширює кругозір дітей, викликає потребу розповідати про виставу своїм друзям і батькам. Все це, безсумнівно, сприяє розвитку мови, вмінню вести діалог і передавати свої враження в монологічного формі. Відомий письменник Джанні Родарі стверджував, що «саме в грі дитина вільно володіє мовою, говорить те, що думає, а не те, що треба. Не повчати і навчати, а грати з ним, фантазувати, вигадувати, придумувати - ось, що необхідно дитині».

Різнобічний вплив театралізованої діяльності на особистість дитини дозволяє використовувати її як один з ефективних педагогічних засобів. Виховні можливості театралізованої діяльності широкі: її тематика практично не обмежена і може задовольнити будь інтереси і бажання дитини. «Беручи участь у ній, діти знайомляться з навколишнім світом у всьому його різноманітті через образи, фарби, звуки, а вміло поставлені питання змушують їх думати, аналізувати, робити висновки і узагальнення».

Театралізована діяльність дозволяє врахувати основні фактори мовленнєвого розвитку дошкільників: наслідування мови дорослих, накопичення уявлень про предмети і явища навколишнього життя, спілкування з однолітками і дорослими людьми, різноманітні види спільної діяльності, мовна активність кожної дитини, мотивована близькими для нього потребами, інтересами.

Театралізована діяльність дошкільнят - це вид художньо-творчої діяльності, в процесі якого його учасники освоюють доступні засоби сценічного мистецтва і, відповідно до обраної ролі (актора, сценариста, художника-оформлювача, глядача і т. д.), беруть участь у підготовці та розігруванні різного виду театральних вистав, долучаються до театральної культури. Театралізована діяльність являє собою розігрування в особах літературних творів (казки, оповідання, спеціально написані інсценівки). Герої літературних творів стають дійовими особами, а їх пригоди, події життя, змінені дитячою фантазією, - сюжетом гри.

 Важливою умовою успішного застосування театралізованих ігор на мовних заняттях є також мовна активність самих дітей на основі наслідування зразком. Вона виражається в повторенні одних і тих же звуків, звукосполучень, слів. У процесі роботи над виразністю реплік персонажів власних висловлювань непомітно активізується словник дитини, удосконалюється звукова культура його промови, її інтонаційний лад виконувана роль, вимовлені репліки, ставлять малюка перед необхідністю ясно, чітко, зрозуміло висловлюватися. У нього поліпшується діалогічна мова, її граматичний лад. З допомогою театралізованої діяльності діти опановують особливостями рідної мови, її звучанням, гармонією, словесними формами - питанням, відповіддю, діалогом, бесідою, розповіддю.

  Театралізована діяльність приваблює дітей динамікою дії, яскравістю художніх образів, «живими» ляльками, камерністю і нетривалістю дії.
Театралізована діяльність дошкільнят базується на принципах розвиваючого навчання, методи та організація яких спираються на закономірності розвитку дитини, при цьому враховується психологічна комфортність, яка передбачає:

 1) зняття, по можливості, всіх стресостворюючих факторів;

2) розкутість, стимулюючу розвиток духовного потенціалу та творчої активності;

3) розвиток реальних мотивів:

 а) гра і навчання не повинні бути з-під палиці;

б) внутрішні, особистісні мотиви повинні переважати над зовнішніми, ситуативними, що виходять із авторитету дорослого;

 в) внутрішні мотиви повинні обов'язково включати мотивацію успішності, просування вперед («У тебе обов'язково вийде»).

 Як стверджував Л. С. Виготський, драматизація, заснована на дії, що здійснюється самою дитиною, найбільш близько, дієво і безпосередньо пов'язує художня творчість з особистими переживаннями.
Таким чином, театралізована діяльність в дитячому садку - це можливість не тільки розкриття творчого потенціалу дитини, але засіб всебічного виховання особистості дошкільника. Все вище сказане наводить на думку про те, що повноцінна участь дітей у театралізованої діяльності вимагає особливої підготовленості, яка проявляється у здатності до естетичного сприйняття мистецтва художнього слова, умінні вслухатися в текст, вловлювати інтонації, особливості мовних зворотів. Для виконання ролі дитина повинна володіти різноманітними образотворчими засобами (мімікою, рухами тіла, жестами, виразною по лексиці і інтонації промовою і т. п.).