Контрольна робота з мікроекономіки "Наслідки нецінової конкуренції для споживачів"

КОНТРОЛЬНА МОДУЛЬНА РОБОТА №2

З МІКРОЕКОНОМІКИ

Варіант 21

студентки ІІІ курсу

спеціальність географія ЗНФ

Романюк Євгенії

Зміст

1. Наслідки нецінової конкуренції для споживачів 3

2. Завдання стосовно зміни пропозиції праці програмістів 7

3. Задача  9

Список використаних джерел 12

1. Наслідки нецінової конкуренції для споживачів

Кризові процесі у економіці України, скорочення купівельної спроможності населення активізують конкуренцію між виробниками товарів і послуг. Успіх сучасного бізнесу опирається на методи нецінової конкуренції.

До нецінових відносяться такі групи методів конкурентних дій.

Перша група методів нецінової конкуренції - методи забезпечення конкурентних переваг організації за рахунок зміни в кращу сторону різних споживчих характеристик товарів і послуг, з метою підвищення споживчої цінності:

впровадження нових товарів (диференціація товарів);

впровадження товарів, що володіють новими споживчими властивостями, поліпшеною якістю, більш досконалим дизайном, більш красивою упаковкою (диференціація споживчих властивостей товару).

Нецінові методи конкуренції передбачають зміну властивостей продукції, додання їй якісно нових характеристик, створення нових виробів для задоволення тих же потреб, пропозиція продукції, якої не було на ринку, вдосконалення комплексу послуг, супутніх товару (демонстрація товару, збільшення терміну гарантійного ремонту і т.д.). Важливим фактором нецінової конкуренції є економічність і мінімізація термінів поставки, які можуть дотримуватися в умовах доставки потрібної продукції заданої якості в позначені договірними умовами місце і час, з урахуванням мінімальних сукупних витрат з транспортування продукції. Не можна не виділити і такий фактор нецінової конкуренції, як створення потужної збутової мережі і служби сервісу [4, с. 47].

Першу групу нецінових методів конкуренції можна назвати методами диференціації товарів та послуг. Основні ознаки диференціації товарів та послуг:

характеристики товарів та послуг: «ніхто не зробить це краще», «наші продукти (послуги) — найкращі серед інших»;

основа — різноманітність, вибір за моделями, партіями, деталями, обслуговуванням тощо;

створення більше однієї відмінної характеристики товару (послуги);

різноманітні інновації.

Особливості наслідків диференціації як методу конкуренції для споживачів такі: зорієнтована на задоволення певних потреб продукція високої якості підвищує лояльність покупців до конкурентного виробника, створюючи труднощі для альтернативних продавців у боротьбі за їхню прихильність. Якість товарів дає змогу встановлювати вищі ціни, оскільки споживачі готові їх сприйняти.

У той же час диференціація як метод конкуренції може приховати необґрунтовано завищену ціну на товар та призводить до зайвих витрат коштів споживача.

Використання стратегії диференціації пов’язане з певними ризиками:

1) високі ціни, які відбивають додаткові витрати на диференціацію продукту, можуть згодом перестати ототожнюватися споживачем з додатковими перевагами у споживанні. Покупець може відмовитися від товару з високою ціною на користь нижчих цін менш відомих торгових марок (реалізуючи потребу в ощадливості);

2) споживач може дійти висновку, що стандартизовані товари зручніші у споживанні, ніж диференційовані, а надто тоді, коли стандартні характеристики пов’язані з більш легким комплектуванням з іншими товарами інших галузей, що споживаються одночасно.

Друга група методів нецінової конкуренції - методи стимулювання збуту. Це короткочасні заходи грошового або матеріального характеру, що заохочують купівлю товару. Стимулювання збуту містить у собі таки заходи [3, 58]:

1) мерчандайзинг – оформлення місця продажу;

2) упакування, етикетку, ярлик;

3) покупку з подарунком;

4) покупку зі знижкою за купонами;

5) фірмові сувеніри;

6) змагання, ігри, розіграші, лотереї, конкурси, вікторини;

7) демонстрацію товару;

8) дегустацію товару;

9) семплінг – пропозицію зразків товару та ін.

Стимулювання збуту використовується у випадках, якщо потрібно [2, 140]:

•     збільшити обсяг продажу в короткостроковому періоді;
•     підтримати прихильність покупця до визначеної марки, фірми;
•     вивести на ринок новинку;
•     підтримати інші інструменти просування.

Перевагами стимулювання збуту є:

•     можливість особистого контакту з потенційними покупцями;
•     великий вибір засобів стимулювання збуту;
•     покупець може одержати щось коштовне й більший обсяг інформації про фірму;
•     можливість збільшення ймовірності імпульсної покупки.
•     Але разом з тим необхідно пам'ятати, що стимулювання збуту:
•     лише короткострокова дія на збільшення обсягу продажу;
•     виступає як підтримка інших форм просування, вимагає наявності реклами;
•     імідж фірми може бути підірваний низькою якістю елементів стимулювання.

Цілі стимулювання зводяться до збільшення числа покупців або збільшення кількості товару, купленого одним і тим же покупцем.

Наслідками стимулювання збуту для покупця є, по – перше, покращення інформування споживача про товар (наприклад, у випадку семпілінгу), по-друге, економія коштів споживача у час надання знижок.

Третя група методів нецінової конкуренції - методи реклами і зв`язків з громадськістю. Реклама - це розповсюджувана в будь-якій формі за допомогою будь-яких засобів інформація про фізичних або юридичних осіб, товари, ідеї і починання, яка призначена для певного кола осіб і покликана формувати або підтримувати інтерес до цих фізичних або юридичних осіб, товарів, ідей та починань і сприяти їх реалізації.

Сьогодні маніпулювання свідомістю споживача за допомогою реклами та зв`язків з громадськістю актуальне як ніколи, оскільки конфлікт між інтересами рекламодавця-маніпулятора (нав'язати своє) і споживача (купити краще) загострюється внаслідок загострення конкурентної боротьби. Маніпуляція ж за своєю природою покликана згладжувати цей конфлікт, створюючи ілюзію самостійності ухвалення рішення реципієнтом.

Маніпулювання свідомістю споживача у рекламі спонукає споживача чинити насправді непотрібні йому покупки та витрачати гроші на зайві речі.

Наслідки окремих засобів нецінової конкуренції для споживачів узагальнено у табл.. 1.1.

Таблиця 1.1.

Наслідки окремих засобів нецінової конкуренції для споживачів [складено автором]

Отже, наслідки окремих засобів нецінової конкуренції можуть бути як корисними для споживачів, так й шкідливими для них.

2. Завдання стосовно зміни пропозиції праці програмістів

Що станеться з пропозицією праці програмістів в кожному зазначеному випадку:

1) підприємства і фірми пропонують вищу оплату праці програмістам, ніж раніше;

2) під впливом профспілок програмісти вимагають додаткової оплати відпусток за шкідливі умови праці.

Відповіді обґрунтуйте.

Розв’язання:

1) За типом ринку, ринок праці програмістів можна вважати ринком досконалої конкуренції (поліполії). Досконало конкурентний ринок праці програмістів - це ринок, на якому:

велика кількість фірм без змови між собою конкурують одна з одною при наймі програмістів;

численні кваліфіковані програмісти (не члени профспілки), які мають однакову кваліфікацію, незалежно один від одного пропонують однаковий вид праці;

ні фірми, ні робітники не здійснюють контроль над ринковою ставкою заробітної плати, і ні ті, ні інші не диктують її рівень.

Крива пропозиції (Ls) в умовах досконалої конкуренції буде плавно підвищуватися, якщо фірми, що наймають, будуть платити більш високі ставки заробітної плати, ніж раніше, щоб залучити робітників (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Крива пропозиції праці програмістів при досконалої конкуренції на ринку праці

Отже, відповідно закону пропозиції праці, чим більше заробітна плата, тим більше величина пропозиції праці програмістів.

2) Під впливом профспілок, де програмісти вимагають додаткової оплати відпусток за шкідливі умови праці, ринок праці програмістів набуває рис олігополії. Профспілки укладають угоду по встановленню додаткової оплати відпусток за шкідливі умови праці програмістів. У випадку задоволення вимог профспілок наймачами, це фактично також означає зріст оплати праці програмістам, що також призведе до зростання пропозиції праці програмістів.

Але, з урахуванням того, що місце споживання послуг програмістів не є залежним від територіального знаходження носіїв праці, фірми – споживачі послуг програмістів, якщо їх не задовольняють вимоги профспілок, можуть звернутися до послуг офшорного програмування. Офшорне програмування полягає в залученні до процесу програмування виконавців з регіонів з більш дешевою робочою силою, що дозволяє істотно знизити вартість розробки.

У випадку ігнорування вимог профспілок впровадження додаткової оплати відпусток за шкідливі умови праці фірмами – наймачами програмістів, величина пропозиції праці програмістів не змініться.

3. Задача

Фірма несе постійні витрати у розмірі 45 грн.

Дані про змінні витрати наведені у таблиці:

1) Розрахуйте величини середніх постійних витрат, середніх змінних витрат, середніх сукупних витрат і граничних витрат виробництва. Зведіть всі дані у таблицю.

2) Побудуйте графіки АFС, АVС, АТС, МС. Перевірте, чи проходить крива граничних витрат виробництва через мінімальні точки інших кривих.

Розв’язання:

1) Середні постійні витрати (AFC - Average Fixed Costs) - це кількість постійних витрат виробництва (за умовами задачі 45 грн.), що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні змінні витрати (AVC - Average Variable Costs) - це кількість змінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні сукупні витрати (ATC - Average Total Costs) - це валові витрати в розрахунку на одиницю продукту. Їх обчислюємо як суму середніх постійних і середніх змінних витрат (ATC = AFC + AVC).

Граничні витрати (MC - Marginal Costs) - це додаткові витрати, які пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукту. Тобто це витрати на випуск останньої одиниці продукту.

MC = ∆TC/∆Q ,

де MC - граничні витрати;

∆TC - приріст сукупних (валових) витрат; ∆Q - приріст випуску продукції. Граничні витрати показують, на яку величину зростуть витрати фірми в зв’язку зі збільшенням виробництва на одну одиницю продукції.

Таблиця 3.1

Величини середніх постійних витрат, середніх змінних витрат, середніх сукупних витрат і граничних витрат виробництва

2) Графіки АFС, АVС, АТС, МС показаний на рис. 3.1.

Як можна побачити на графіку, крива MC має U-подібну форму і характеризує величину приросту змінних витрат для випуску додаткової одиниці продукції.

Рис 3.1. Графіки АFС, АVС, АТС, МС

Для подальшого дослідження важливо з'ясувати залежності між динамікою середніх і граничних витрат. Поки граничні витрати будуть меншими, ніж середні, виробництво додаткової одиниці продукції зменшуватиме середні витрати. Якщо виробництво додаткової одиниці коштуватиме дорожче, ніж середні витрати, то збільшення обсягів виробництва призводитиме до зростання середніх витрат. Таким чином, середні витрати будуть мінімальними за умови їх рівності з граничними витратами. Тобто криві граничних і середніх витрат перетнуться в точці міні­мального значення середніх витрат. Крива граничних витрат виробництва проходить через мінімальну точку середніх змінних витрат 4,75. Для нашого прикладу точка перетину лежить між 4 та 3 одиницями продукції.

Список використаних джерел

1.                Адаманова З. О. Мікроекономіка [Текст] : навч. посіб. / З. О. Адаманова, Ю. М. Дмитрієнко, М. Ванієва ; РВНЗ "Крим. інж.-пед. ун-т". - Сімф. : [Кримнавчпеддержвидав], 2010. - 442 с.
2.                Дружиніна В. В. Мікроекономіка [Текст] : навч. посіб. / В. В. Дружиніна, О. І. Чорноус. - Харків : Друкарня Мадрид, 2015. - 254 с.
3.                Мікроекономіка [Текст] : навч. посіб. / О. В. Носова [та ін.] ; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. О. В. Носової ; Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі. - Х. : ХДУХТ, 2010. - 200 с.
4.                Мікроекономіка [Текст] : навч.-практ. посіб. для самост. вивч. дисципліни / [О. Є. Попов та ін.] ; за заг. ред. д-ра екон. наук, доц. Попова О. Є. ; Харк. нац. екон. ун-т. - Х. : ХНЕУ, 2013. - 335 с
5.                Полтавченко Н. Д. Мікроекономіка в питаннях та відповідях. Теорія і практикум [Текст] : навч. посіб. / Полтавченко Н. Д. ; Одес. ін-т фінансів УДУФМТ. - О. : Фенікс, 2010. - 303 с.