Контрольна робота "Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст."

Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.

1. До складу яких держав у другій половині XVIII ст. входили Галичина, Буковина й Закарпаття?

А. Угорського королівства                                     Б. Австрійської імперії

 В. Великого Князівства Литовського                   Г Російської імперії

2. Унаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) до складу Австрійської імперії увійшла ............................................................Приєднавши ці землі, імператриця Марія Терезія прийняла титул королеви

3. Вищим представницьким органом західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії був __________________________________________________________________________
4. До 1849 р. окремим округом Королівства Галичини і Лодомерії залишалася Буковина. Адміністративним центром цього краю було місто _____________________________

5. Щодо релігійної належності, сповідуючи християнство, українці Буковини, як і Наддніпрянщини, були ____________________________________________, а Галичини й Закарпаття — ______________________________________________________________ .

6. У 1789 р. Йосиф II видав закон про ____________________________________________, проте після його смерті цю норму скасували. 

7.  Із 1784 р. було відновлено діяльність _______________________________________ університету, при якому для студентів-русинів було створено «Студіум рутеніум» («Руський інститут»), де науки викладалися церковнослов’янською мовою.

8. У гірських районах Східної Галичини, Північної Буковини й Закарпаття, як і раніше, спалахував рух ________________________________. Він мав багато спільного з діями повстанців У. Кармелюка на Поділлі. Особливого розмаху рух набув у 1810—1825 рр.

9. У 1843 р. на підприємствах Східної Галичини з’явилися перші дві _____________________________________________________________________________(на той час в інших частинах імперії працювало понад 200 ).

10. У Східній Галичині серед міст виділявся лише _____________________________, у якому на середину XIX ст. проживало 70 тис. осіб. Найбільшим містом Закарпаття  був ______________________.  Найбільшим економічним, культурним та адміністративним центром Північної Буковини були _______________________________, де на середину XIX ст. проживало близько 20 тис. осіб.

11. Процес національно-культурного відродження в регіоні зародився наприкінці XVIII ст. в Закарпатті. У перші десятиліття XIX ст. ідеї українського відродження набули поширення у Східній Галичині. В обох частинах регіону провідна роль у цьому русі належалаПроцес національно-культурного відродження в регіоні зародився наприкінці XVIII ст. в Закарпатті. У перші десятиліття XIX ст. ідеї українського відродження набули поширення у Східній Галичині. В обох частинах регіону провідна роль у цьому русі належала _______________________________________________________________ .

12. У Закарпатті наприкінці XVIII ст. центром русинського національного відродження стала _________________________________________греко-католицька єпархія. Такої ролі вона набула за часів діяльності єпископа ____________________________________________________________ (1772—1809 рр.).

13.  ______________________________________переніс свою резиденцію до Ужгорода, де створив семінарію й заснував велику бібліотеку. У ній було зібрано близько 9 тис. стародавніх рукописів, першодруків, рідкісних книг із країн Європи та Наддніпрянщини. Він заснував єпархіальний архів, що став унікальним джерелом для дослідників історії Закарпаття.

14. Вкажіть особистість______________________________________

15. Митрополит  _________________________________________________________ став ініціатором цензурної заборони альманахів «Зоря» і «Русалка Дністровая», підготовлених до видання «Руською трійцею». Під час революційних подій 1848—1849 рр. він підтримав створення Головної руської ради й спонукав духовенство до праці над просвітою народу.

16. «__________________________________________» семінаристи називали трьох друзів, об’єднаних спільними поглядами, — Маркіяна Шашкевича (1811—1843), Івана Вагилевича (1811—1866) та Якова Головацького (1814—1888). Натхненником і душею цього гурту був М. Шашкевич. Поступово навколо них об’єдналося близько 20 однодумців. Основну увагу члени гуртка приділяли творенню на базі русинської народної мови літературної української.

17. _____________________________________________________— орган громадського самоврядування українців, утворений 2 травня 1848 р. у Львові на хвилі піднесення революційного руху в Східній Галичині.

18.  У першому номері заснованої Радою щотижневої газети «_____________________» від 15 травня 1848 р. містилася відозва до галицьких русинів, де були сформульовані програмові засади її діяльності.

19. ____________________________________ політична організація, створена 23 травня 1848 р. у Львові на противагу Головній руській раді, метою діяльності якої було спрямування українського національно-визвольного руху в польських інтересах.

20. У червні  _________________________ р. в Галичині та Буковині відбулися вибори депутатів до рейхстагу. У Закарпатті, що належало Угорщині, яка в роки революції прагнула звільнитися від влади Габсбургів, вибори не проводилися.