У к о о п с п і л к а

Л ь в і в с ь к а   к о м е р ц і й н а

а к а д е м і я

 

 

 

«Затверджую»

Ректор Львівської

комерційної академії

професор___________Копич І.М.

„____” ___________200 р.

 

 

 

Ц и в і л ь н е   п р а в о

У к р а ї н и

 

Методичні вказівки та завдання для практичних занять і самостійної роботи студентів,

завдання до контрольної роботи з дисципліни,

тестові завдання

для студентів 8.060101 спец. ”Правознавство”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів – 2009

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовано до друку кафедрою цивільного права та

процесу Львівської  комерційної академії.

 

 

 

 

 

Укладач: Федик Є.І. - кандидат юридичних наук, доцент,

завідувач кафедри

 

 

Рецензент: Стефанчук Р.О. - кандидат юридичних наук, доцент

Відповідальний за випуск: доцент Федик Є.І.

 

 

 

 

 

© Федик Є.І.                                                                        2009

 

 

 

 

 

 

 

Частина перша (загальна частина)

 

Тема 1. Цивільне право в системі права України

,

Цивільне право як галузь права України. Предмет і метод цивільно-правового регулювання. Принципи та функції цивільного права. Система цивільного права України.

Цивільне право як наука. Предмет і метод науки цивільного права. Цивільне право та інші юридичні науки. Стан та проблеми розвитку науки цивільного права. Значення цивілістичної науки у становленні та удосконаленні цивільного законодавства і практики його застосування.

Цивільне право як навчальна дисципліна. Система курсу, науково-методична база його вивчення та основні завдання.

 

Лекція (теоретичне заняття)

 

1. Цивільне право як галузь права

2. Цивільне право як наука

3. Цивільне право як навчальна дисципліна

 

 

Практичне заняття:

Цивільне право як галузь права

 

 

1. Предмет і метод цивільно-правового регулювання.

2. Принципи та функції цивільного права.

3. Система цивільного права України.

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

6. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

1.  Цивільне право як галузь права - це:

а) система знань;

б) частина науки про право;

в) сукупність категорій та суджень;

г) система правових норм.

 

2.  Цивільне право як навчальна дисципліна - це:

а) система перевірених практикою знань;

б) сукупність правових норм;

в) сукупність суспільних відносин;

г) частина науки про право.

 

3.  Цивільне право як наука - це:

а) сукупність правових норм;

в) сукупність суспільних відносин;

г) сукупність засобів та прийомів впливу.

 

4.  Що є предметом цивільного права:

а) особисті немайнові відносини;

б) майнові відносини;

в) товарно-грошові відносини;

г) майнові та особисті немайнові відносини.

 

5.  Чи застосовується цивільне законодавство до майнових   відносин, заснованих

на адміністративному або іншому владному підпорядкування однієї сторони другій,

 а також до податкових, бюджет них відносин?

а) не застосовується;

б) застосовується;

в) не застосовується, якщо інше не встановлено законом;

г) застосовується, якщо інше не встановлено законом.

 

6.  Хто є учасниками цивільних відносин?

а) фізичні та юридичні особи;

б) фізичні, юридичні особи та держава;

в) фізичні, юридичні особи, держава та територіальні громади;

7.  Методом правового регулювання в цивільному праві є:

а) метод цивільно-правового регулювання;

б) метод примусу;

в) імперативний метод;

г) метод заборони.

 

8 . Характерними ознаками методу цивільно-правового регулювання є:

а) автономія волі сторін та диспозитивність;

9.  Що означає «автономія волі сторін» як ознака методу цивільно-правового регулювання?

а) право сторін визначати характер власних взаємовідносин у межах, встановлених законом;

в) можливість мати рівні суб'єктивні права та юридичні обо'язки;

10. Що означає «диспозитивність» як ознака методу цивільно-правового регулювання?

11. Функціями цивільного права є:

а) функція соціального контролю;

б) прикладна;

в) регулятивна, охоронна, компенсаційна та превентивна;

г) охоронна, превентивна та узгодженості інтересів.

 

12. Що з перерахованого не відноситься до загальних засад  цивільного законодавства?

б) свобода підприємницької діяльності;

в) судовий захист цивільного права й інтересу;

г) об'єктивність.

 

13. Що означає «свобода договору»?

14. Що з перерахованого не є характеристикою принципу судового захисту цивільного права та інтересу?

б) абсолютний характер захисту;

в) наявність спеціальних органів захисту;

г) універсальність способів захисту.

15.  Скільки частин складають систему цивільного права України?

а) три;

б) дві;

в) п'ять;

г) шість.

 

16. Який із перерахованих інститутів не входить до загальної частини цивільного права?

а) представництво;

б) строки та терміни;

в) об'єкти цивільних відносин;

г) договірні зобов'язання.

 

17. Чи застосовується положення Цивільного кодексу України до врегулювання відносин, що виникають у сферах  використання природних ресурсів, охорони довкілля, до трудових та сімейних правовідносин

а) ні;

б) так;

г) так, якщо є пряма вказівка закону.

 

 

 

 

Тема 2. Цивільне законодавство України

 

Цивільне законодавство як система нормативних актів. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства.

Акти цивільного законодавства України та їх види. Цивільний кодекс України, інші нормативні акти цивільного законодавства. Міжнародні договори в системі цивільного законодавства України. Цивільно-правовий договір. Співвідношення нормативного акту, договору, правового звичаю.

Сфера дії цивільного законодавства.

Методологія і методика роботи з цивільним законодавством. Тлумачення цивільного законодавства. Застосування аналогії закону і аналогії права.

Роль судової та інших видів правозастосовної практики в тлумаченні, застосуванні та удосконаленні, цивільного законодавства.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття та складові елементи цивільного законодавства України

2. Форми цивільного законодавства

3. Застосування цивільного законодавства, його види

 

Практичне заняття:

 

Поняття та структура цивільного законодавства.

Видова характеристика нормативних актів

 

2.   Цивільно-правовий договір

3.  Звичай. Міжнародний договір як джерело цивільного права

4.  Судовий прецедент

5.  Дія цивільного законодавства в часі, в просторі та за колом осіб.

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Ц ивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

5. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

Тести

 

1. Що становить основу цивільного законодавства України?

а) Цивільний кодекс України;

б) акти Президента України;

в) Конституція України;

г) постанови Кабінету Міністрів України.

 

2. Основним актом цивільного законодавства є:

а) Конституція України;

б) нормативно-правові акти;

в) акти Президента України;

г) Цивільний кодекс України.

 

3. У яких формах може існувати цивільне законодавство?

а) актів цивільного законодавства та міжнародних договорів;

в) виключно актів цивільного законодавства;

г) виключно міжнародних договорів та звичаїв.

 

4. Чи мають право сторони укласти договір, який не передбаче­ний актами цивільного законодавства?

а) ні;

б) так;

г) так, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

 

5. Чи мають право сторони відійти від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд?

а) ні, не мають права;

б) так, мають право

в) так, за винятком укладення односторонніх договорів;

6.  Чи має акт цивільного законодавства зворотну дію у часі?

а) ні;

в) так;

г) так, окрім випадків, встановлених законом.

 

7. Звичаєм є:

8. Чи може бути застосований звичай у цивільних відносинах, якщо він суперечить договору або актам цивільного законодавства?

а) так;

б) лише у випадках, встановлених законом;

в) так, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства;

г) ні.

 

9.  Що з перерахованого не є складовою цивільного законодавства відповідно до сфери правового регулювання?

а) закони;

б) страхове законодавство;

в) торговельне законодавство;

г) транспортне законодавство.

 

 

Задачі

 

1. Лєбєдєв пред'явив позов до готелю "Ювілейний" про стягнення вартості пальто, костюма та електробритви, які було викрадено у нього під час проживання у готелі. Готель заперечував проти позову, посилаючись на те, що Лєбєдєв знаходився у загальному номері і відповідно з розпорядженням адміністрації готелю повинен був здати свої речі до камери зберігання, яка працює цілодобово. У зазначеному розпорядженні говориться також, що адміністрація не несе відповідальності за зникнення з номерів готелю речей, що не були здані до камери зберігання. Це розпорядження висить у готелі на видному місці, і Лєбєдєв не міг не знати про встановленні у готелі правила. Адвокат Лєбєдєва звернув увагу суду на те, що розпорядження адміністрації готелю не є нормативним актом та суперечить статті 975 Цивільного кодексу України, відповідно до якої готель відповідає як охоронець навіть без окремої на те угоди з особою, яка в ньому проживає, за втрату, недостачу або пошкодження її речей, занесених до готелю.

Представник готелю посилався в свою чергу на п. 31 Правил проживання у готелях міста, затверджених головою адміністрації міста, в якому сказано, що готель не відповідає за втрату речей, які не було здано на збереження.

Яке рішення повинен винести суд? Що таке юридична сила закону, в чому її практичне значення?

 

2. Після десяти років сумісного життя подружжя Сінєльникових припинили шлюб. В судовому засіданні при розподіл сумісно нажитого майна Сінєльникова просила визнати за нею право на половину гонорару, який належить її чоловікові за видання його книги, яка була написана під час їх сумісного життя.

За думкою Сінєльникова, гонорар не можна вважати спільною сумісною власністю подружжя, передбаченою статтею Сімейного кодексу, оскільки цей гонорар ним ще не було отримано. Але Сінєльникова звернула увагу суду на статтю доктора юридичних наук, в якій говориться, що авторський гонорар стає сумісною власністю подружжя вже з моменту його нарахування, а не з моменту отримання одним з подружжя. Аналогічне роз'яснення дається в коментарі до статті Сімейного кодексу. Більш того, їй відомо, що суд сусіднього району, розглядаючи таку ж справу, позов про розподіл нарахованого, але не отриманого гонорару, задовільнив.

Чим повинен керуватися суд при прийнятті рішення по даній справі? Аргументуйте свою точку зору.

 

3. Цегляний завод відповідно з укладеним договором поставки повинен був відвантажити будівельному комбінату 20 тисяч штук цегли. Наприкінці року, у межах якого припинялася дія договору, завод відвантажив тільки 9 тисяч штук, а решту 11 тисяч штук поставив на протязі першого кварталу наступного року. Зважаючи на те, що з 1 січня постановою уряду були підвищені ціни на цегляну продукцію, між сторонами виникла суперечка. Постачальник вимагав, щоб 11 тисяч штук цеглі було оплачено за новими цінами, бо в іншому разі він понесе збитки. Покупець наполягав на тому, що розрахунок повинен мати місце за старими цінами.

Як вирішити даний спір?

 

4. Під час переправи через річку несподівано тріснула крига і автомобіль разом з його власником Хмельовим почав повільно сповзати під кригу. Знаходячись поруч Югов і Тімін намагалися утримати машину, завдяки чому Хмельов встиг з неї виплигнути. Тімін же намагався утримати автомашину, підсковзнувся, провалився під кригу та відморозив собі ногу, яку пізніше довелося ампутувати. З цієї нагоди Тімін звернувся до суду з позовом до Хмельова про відшкодування шкоди. Останній проти позову заперечував, посилаючись на те, що, по-перше, автомобіль все одно врятувати не вдалось і, по-друге, стаття 1162 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, понесеної при рятуванні державного майна, а не майна громадян.

Як належить вирішити справу?

 

5. Петренко звернувся до суду з проханням про продовження строку для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері. Своє прохання він мотивував тим, що дізнався про відкриття спадщини тільки зараз, через 1,5 роки після її смерті. При розгляді справи було встановлено, що Петренко на протязі останніх років не підтримував з матір'ю ніяких відносин, зокрема, не надав їй матеріальну допомогу, хоча вона й зверталася до нього з такими проханнями. Всі турботи по утриманню та догляду за матір'ю прийняла на себе сестра Петренко, до якої й перейшло все спадкове майно. Чи буде задоволене позов Петренко й чому?

 

 

Тема 3. Цивільні правовідносини

 

Поняття, особливості, елементи та зміст цивільних правовідносин.

Суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільно-правовий обов'язок. Поняття, види та особливості суб'єктивних цивільних прав і цивільно-правових обов'язків.

Види цивільних правовідносин, їх характеристика.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття та специфіка цивільного правовідношення

2. Елементи цивільного правовідношення. Характеристика змісту

3. Види цивільних правовідносин

 

Практичне заняття:

Характеристика особливостей цивільних правовідносин

 

1. Цивільне правовідношення: поняття та особливості

2. Суб’єкти та об’єкти цивільних правовідносин

2. Суб’єктивне цивільне право і суб’єктивний цивільний обов’язок

3. Підстави виникнення цивільних правовідносин.

4. Види цивільних правовідносин

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Ц ивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

5. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

 

1. Що із перерахованого не є елементом цивільних  правовідносин?

а) суб'єкт;

б) майнові правовідносини;

в) об'єкт;

г) зміст.

 

2. Які є види цивільних правовідносин залежно від об'єкта?

а) майнові та особисті немайнові;

б) абсолютні та відносні;

в) речові та зобов'язальні;

г) прості та складні.

 

3. Які є види цивільних правовідносин залежно від особливостей суб'єктного складу?

а) речові та зобов'язальні;

б) охоронні та регулятивні;

в) абсолютні та відносні;

г) прості та складні.

 

4. Які є види цивільних правовідносин залежно від характеру вимог, що належать управомоченій особі?

а) майнові та особисті немайнові;

б) речові та зобов'язальні;

в) охоронні та регулятивні;

г) прості та складні.

 

5.  Які є види цивільних правовідносин залежно від розподілу прав та обов'язків між учасниками?

а) абсолютні та відносні;

б) прості та складні;

в) охоронні та регулятивні;

г) майнові та особисті немайнові.

 

6.  Цивільні правовідносини, в яких управомочена особа завжди  чітко визначена, називаються:

а) абсолютними;

б) відносними;

в) речовими;

г) зобов'язальними.

 

7.  Цивільні правовідносини, в яких чітко визначені всі суб'єкти, називаються:

а) абсолютними;

б) майновими;

в) немайновими;

г) відносними.

 

8.  Цивільні правовідносини, в яких управомочена особа має права, об'єктом яких виступає річ, називаються:

а) речовими;

б) зобов'язальними;

в) майновими;

г) простими.

 

9.  Цивільні правовідносини, в яких управомочена особа має права, об'єктом яких виступають дії боржника, називаються:

а) речовими;

б) зобов'язальними;

в) абсолютними;

г) складними.

 

10.  Цивільні правовідносини, в яких одна сторона має тільки права, а інша - тільки обов'язки, називаються:

а) складними;

б) охоронними;

в) простими;

г) майновими.

 

11.  Цивільні правовідносини, в яких кожен із учасників має і права, і обов'язки, називаються:

а) простими;

б) відносними;

в) зобов'язальними;

г) складними.

 

12.  Назвіть юридичний факт-подію:

  а) укладення договору;

  б) землетрус;

  в) вчинення правопорушення;

  г) рятування особою державного майна;

   д) досягнення особою повноліття.

 

 

Задачі

 

1. Чігідіну належить на праві приватної власності автомобіль. Охарактеризуйте існуюче правовідношення, назвіть його суб'єктів. Що є об'єктом даного правовідношення? Які цивільні права та обов'язки складають його зміст?

 

2. Золотарьов зняв квартиру, що належить на праві приватної власності Малішевському, терміном на 1 рік.

Охарактеризуйте правовідношення, що виникло. Назвіть суб'єктів, об'єкт, зміст і підставу виникнення зазначеного правовідношення.

 

З. Міськвиконком видав Самойлову ордер на заняття квартири, в багатоквартирному будинку, що знаходиться у веденні ЖЕК № 205. Назвіть суб'єктів правовідношення, що виникло та підстави його виникнення.

 

4. Опалінська опублікувала в місцевій газеті оголошення про виплату грошової винагороди тому, хто знайде її зниклу собаку. Собаку знайшла і доставила за зазначеною в газеті адресою Сурікова.

Чи виникло цивільне правовідношення? Якщо так, то що є підставою його виникнення?

 

5. На обкладинці написаної та опублікованої книги письменник Грушин розмістив репродукцію картини художниці Соловйової, без дозволу останньої.

Назвіть підстави виникнення та зміст правовідносин, що виникли.

 

6. Славін на власному автомобілі вчинив наїзд на Сафонова, у результаті чого Сафонов помер. За декілька місяців до цього випадку Сафонов уклав договір змішаного страхування життя зі стра­ховою компанією „Гарант”.

Скільки, які і між ким виникли цивільні правовідносини? Назвіть підстави виникнення кожного з них.

 

 

 

Тема 4. Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин

 

Поняття „особа”, „фізична особа”, „громадянин” – їх співвідношення. Способи індивідуалізації фізичних осіб.

Поняття, зміст цивільної правоздатності та дієздатності.

Цивільна правоздатність фізичних осіб: зміст, виникнення і припинення.

Цивільна дієздатність фізичних осіб. Деліктоздатність.

Обсяг дієздатності неповнолітніх. Обмеження громадян у дієздатності. Визнання громадянина недієздатним.

Порядок та правові наслідки визнання особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Наслідки з’явлення особи, що була визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою.

Акти цивільного стану.

Основні поняття опіки і піклування.

Фізична особа-підприємець: поняття, особливості правосуб’єктності.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Фізична особа: поняття та специфіка

2. Правосуб’єктність фізичної особи

3. Поняття та елементи цивільної дієздатності

 

Практичне заняття

 

Правосуб’єктність фізичних осіб

у цивільних правовідносинах

 

1.   Поняття фізичної особи. Способи індивідуалізації фізичних осіб
2.   Правоздатність фізичної особи. Обсяг цивільної правоздатності фізичної особи.
3.   Дієздатність фізичної особи:

а) часткова цивільна дієздатність малолітньої особи;

б) неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років;

в) повна цивільна дієздатність;

г) надання повної цивільної дієздатності;

д) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи; поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена;

е) визнання фізичної особи недієздатною; момент визнання фізичної особи недієздатною; правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною; поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатно;

є) правочиноздатність, деліктоздатність, тестаментоздатність та інші елементи цивільної дієздатності фізичної особи 

4.   Визнання особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою
5.   Опіка та піклування
6.   Фізична особа як суб’єкт підприємницької діяльності

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

 

1.   Конституція України. – Київ, 2004.
2.   Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.   Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.   Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
5.   Сімейний кодекс України. – Київ: Юрінком – Інтер, 2004
6.                  Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

7. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

8. Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

9.Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

 

1.  Цивільна правоздатність - це:

а) здатність особи мати цивільні права;

в) здатність особи виконувати цивільні обов'язки;

г) здатність особи мати цивільні права та обов'язки.

 

2.  Коли виникає та припиняється цивільна правоздатність?

а) виникає з моменту народження, а припиняється зі смертю;

б) виникає з досягненням 14 років, а припиняється зі смертю;

в) виникає з досягненням 16 років, а припиняється зі смертю;

3.  Що є місцем проживання фізичної особи?

г) місце реєстрації фізичної особи

 

4. З якого віку фізична особа вільно обирає собі місце проживання?

а) з досягненням 16 років;

г) з досягненням 14 років.

 

5.  Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є:

б) місце реєстрації особи;

6.  Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти  років, є:

г) місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усинов­лювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

 

7.  Місцем проживання недієздатної особи є:

а) місце проживання її батьків;

в) місце проживання її піклувальника;

8.  Скільки місць проживання може мати фізична особа?

а) одне;

б) два;

в) законом не обмежено;

г) п'ять.

 

9.  Який вид обмеження правоздатності застосовується в разі закріплення в законодавчих актах заборони працівникам деяких  відомств займати посади, пов'язані з підприємницькою діяльністю?

а) примусове;

б) законне;

в) це не є обмеженням правоздатності;

г) добровільне.

 

10.  Цивільна дієздатність фізичної особи - це:

а) трансдієздатність;

б) тестаментоздатність;

в) правочиноздатність;

г) деліктоздатність.

 

12.  Можливість складати заповіт і бути спадкоємцем називається:

а) дієздатність;

б) трансдієздатність;

в) тестаментоздатність;

г) правочиноздатність.

 

13.  Можливість обирати собі представника та самому бути передставником називається:

а) трансдієздатність;

б) правоздатність;

в) тестаментоздатність;

г) деліктоздатність.

 

14.  З якого віку особа є деліктоздатною?

а) з 15 років;

б) з 16 років;

в) з 14 років;

г) з 18 років.

 

15.  У якому із перерахованих випадків не провадиться надання повної цивільної дієздатності?

16.  Чи зберігається повна цивільна дієздатність неповнолітньої особи, набута нею в результаті укладення шлюбу, якщо шлюб визнано недійсним?

а) так;

б) ні;

г) так, якщо проти цього не заперечує неповнолітня особа.

 

17.  Неповна дієздатність належить особам:

а) від 14 до 18 років;

б) до 14 років;

в) до 15 років;

г) від 15 до 18 років.

 

18.  Які особи є частково дієздатними?

а) особи, які не досягли 15 років;

б) особи, які не досягли 14 років;

в) особи у віці від 14 до 18 років;

г) особи у віці від 16 до 18 років.

 

19.  На вчинення яких дій не має права малолітня особа?

а) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;

20. Чи має право неповнолітня особа укласти правочин щодо  транспортного засобу або нерухомого майна?

б) так;

21. Неповнолітня особа не має право:

22.  Хто несе відповідальність за порушення договору, укладеного неповнолітньою особою за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника?

а) неповнолітня особа самостійно;

б) батьки (усиновлювачі) або піклувальник;

23.  Над якими фізичними особами встановлюється опіка?

24.  Над якими особами встановлюється піклування?

25.  За якої умови фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою?

26. Якщо фізична особа пропала безвісти за обставин, що  загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, зі спливом якого строку її можна оголосити померлою?

а) шести місяців;

б) трьох років;

в) двох років;

г) одного року.

 

27. Цивільна дієздатність є обмеженою з моменту:

а) винесення рішення суду;

б) набрання рішенням суду законної сили;

г) призначення піклувальника.

 

28. Скільки опікунів може бути призначено фізичній особі?

а) один або декілька;

б) один;

в) два;

г) не більше трьох.

 

29. На які правочини піклувальник не може давати згоди?

30. Які дії не має права вчиняти помічник?

а) одержувати пенсію;

в) одержувати аліменти та заробітну плату;

г) представляти фізичну особу в суді без окремої довіреності.

 

 

Задачі

 

1. Тринадцятирічний Віктор Діденко відправив на конкурс в журнал „Юний технік” пропозицію щодо використання сили течії річки для розводу мостів. Його пропозиція отримала першу премію, і редакція журналу рекомендувала Віктору оформити заявку про видачу патенту на винахід. Батьки Віктора вважали, що авто­ром винаходу повинен бути вказаний хтось із батьків, оскільки Віктору всього 13 років, і він самостійно не зможе здійснювати всі права та обов'язки, пов'язані з патентом на винахід. Батьки для підтвердження своєї думки звернулися до знайомого винахідника, який засумнівався у правомірності визнання автором батьків, але й Віктор на його думку, не зможе самостійно здійснювати цілий комплекс прав та обов'язків, пов'язаних з утворенням винаходу.

Для отримання кваліфікованого роз'яснення батьки звернулися до юриста.

Яку відповідь їм належить дати?

 

2. Подружжя Анікєєвих вирішили припинити шлюб і склали письмову угоду про те, що Анікєєв не буде претендувати на розподіл квартири, виїде з Одеси і буде постійно проживати разом з матір'ю у Херсоні. Анікєєва, з свого боку, зобов'язалась не укладати новий шлюб до закінчення інституту їх дочкою - студенткою першого курсу. За посвідченням досягнутої угоди Анікєєви звернулися до нотаріуса. Останній відмовив в посвідченні такої угоди.

Чи правомірні дії нотаріуса і чому?

 

3. Сергій Шамов з приводу закінчення школи отримав від бабусі подарунок магнітофон. Через деякий час він спитав бабусю чи не буде вона заперечувати проти того, щоб він обміняв магнітофон на відеокамеру, яка належить його товаришу Нєстєрову. Бабуся не суперечила й письмово оформила свою згоду на укладання угоди. Обмін відбувся.

Батько Сергія дізнавшись про обмін, звернувся до Нєстєрова з вимогою повернути магнітофон і забрати відеокамеру, оскільки він своєї згоди на обмін не давав. Нєстєров відмовився і пояснив, що наскільки йому відомо, магнітофон подарував Сергію не батько, а бабуся, яка дала письмову згоду на укладання угоди. При таких обставинах, як вважав Нєстєров, неповнолітній Сергій не потребує  згоди батька на укладання угоди.

Хто правий у цьому спорі? Чи зміниться рішення, якщо мати Сергія дасть згоду на обмін за проханням бабусі?

 

4. 14-річний Олексій Сініцин влаштувався на роботу у товариство з обмеженою відповідальністю. Через декілька місяців до директора товариства прийшов батько Сініцина й розповів, що Олексій нерозумно витрачає свій заробіток: купляє дуже дорогі речі, відвідує ре­сторани і т. д. У той же час сім‘я зазнає матеріальних труднощів, оскільки в сім'ї, крім Олексія, є ще двоє маленьких дітей. До того ж мати Олексія є непрацездатною за станом здоров'я. Директор з розумінням віднісся до проблем сім'ї і розпорядився видавати Олексію на руки лише частину заробітної плати, а іншу частину видавати його батькам. Чи правильно вчинив директор?

 

5. М. звернулася до суду з заявою про оголошення померлим її чоловіка. В заяві вона пояснила, що Машков був членом риболовецького підприємства і працював на сейнері майстром по обробленню риби. Дев'ять місяців назад він, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, випав із шлюпки і потонув. До заяви додавалися акт про нещасний випадок та постанова слідчого прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи по факту загибелі Машкова. Заявниця мотивувала своє прохання тим, що органи РАГСу відмовляють у реєстрації смерті її чоловіка без рішення суду.

Як повинен вчинити суд?

 

6. Визнаний у встановленому законом порядку недієздатним громадянин Бєлов на протязі декількох місяців купував по одній кульковій ручці в день в одному й тому ж магазині. Призначена опікуном його дружина принесла до магазина всі придбані ручки і звернулася до директора магазину з вимогою повернути сплачені за них гроші. Директор магазину відмовився виконувати вимоги дружини Бєлова, посилаючись на те, що Бєлов укладав дрібні побутові угоди, які будь-який громадянин вправі укладати самостійно.

Хто правий в цьому спорі?

 

 

Тема 5. Юридичні особи

 

Поняття та ознаки юридичної особи. Організаційно-правові форми юридичної особи. Порядок утворення, установчі документи, державна реєстрація. Правосуб’єктність юридичних осіб. Управління юридичними особами. Місцезнаходження юридичної особи. Відокремлені та невідокремлені структурні підрозділи юридичної особи. Філії, представництва.

Припинення діяльності, реорганізація та ліквідація юридичних осіб: поняття, підстави, способи, правові наслідки. Правонаступництво юридичних осіб.

Види юридичних осіб. Підприємницькі, непідприємницькі, комерційні, некомерційні організації та товариства. Господарські товариства та об’єднання.

Виробничі і споживчі кооперативи. Поняття та види підприємств. Селянські (фермерські) господарства. Державні бюджетні установи. Об'єднання громадян як юридичні особи.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття та ознаки юридичних осіб

2. Цивільна правосуб’єктність юридичних осіб

3. Класифікація юридичних осіб. Характеристика видів юридичних осіб

 

 

Практичне заняття № 1:

 

Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин

 

1. Юридична особа: теорії виникнення, поняття, ознаки. Індивідуалізація юридичної особи

2. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи

3. Види юридичних осіб

4. Порядок утворення, установчі документи, державна реєстрація юридичних осіб.

5. Органи управління юридичної особи

6. Припинення діяльності: реорганізація та ліквідація.

7. Філії та представництва юридичних осіб

 

Практичне заняття № 2:

 

Підприємницькі товариства

 

1. Господарські товариства: поняття, види, майно товариства. Права та обов’язки учасників господарського товариства

2. Повне товариство

3. Командитне товариство

4. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю

5. Акціонерне товариство

6. Виробничий кооператив

 

Питання для самопідготовки

 

Джерела

 

1.Конституція України. – Київ, 2004.

             2.Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

             3.Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

        4.Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

              5. Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

Тести

 

1. Юридичною особою є:

а) громадяни та організації;

б) особа, яка займається підприємницькою діяльністю;

г) об'єднання громадян.

 

2.  Місцезнаходження юридичної особи визначається:

б) місцем ЇЇ державної реєстрації;

в) місцем знаходження її постійно діючого органу;

г) місцем здійснення її підприємницької діяльності.

 

3.  Юридичні особи приватного права створюються на підставі:

а) розпорядчого акта Президента України;

б) розпорядчого акта органу державної влади;

в) розпорядчого акта органу місцевого самоврядування;

г) установчих документів.

 

4.  При ліквідації неплатоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги:

а) забезпечені заставою;

б) щодо сплати податків та зборів;

г) незабезпечені заставою.

 

5.  Товариство - це:

г) організація, створена шляхом об'єднання майна учасників.

 

6.  Установа - це:

7. Підприємницькі товариства можуть бути створені у формі:

б) господарських товариств;

в) господарських товариств або виробничих кооперативів;

г) господарських товариств або споживчих кооперативів.

 

8.  На підставі чого діє товариство, створене однією особою?

а) статуту, затвердженого цією особою;

б) засновницького договору;

в) індивідуального установчого акта;

г) положення.

 

9.  На підставі чого створюється установа?

а) спільного установчого акта, складеного засновниками;

в) засновницького договору;

г) статуту.

 

10.  Що не вказують в статуті товариства?

а) органи управління товариством та їх компетенція;

б) порядок прийняття рішень;

в)порядок вступу до товариства

г) зобов'язання учасників створити товариство;

 

11.  Скільки етапів включає проведення державної реєстрації юридичних осіб?

а) три;

б) чотири;

в) два;

г) п'ять.

 

12. Строк державної реєстрації юридичних осіб складає:

а) не більше трьох робочих днів;

б) не більше трьох календарних днів;

в) п'ять робочих днів;

г) не більше п'яти робочих днів.

 

13. Який розмір реєстраційного збору при проведенні державної  реєстрації юридичної особи?

а) п'ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

б) двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

в) один неоподаткований мінімум доходів громадян;

г) десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 

14. З якого моменту юридична особа є створеною?

а) з дня її державної реєстрації;

б) з дня подачі документів на державну реєстрацію;

в) з дня затвердження статуту;

г) з дня підписання засновницького договору.

 

15. Який спосіб створення юридичної особи застосовується у випад ку, коли власник або уповноважений ним орган приймає рішення про створення організації та затверджує її статут або положення про неї?

а) нормативно-явочний;

б) дозвільний;

в) договірний;

г) розпорядчий.

 

16. Який спосіб створення юридичної особи застосовується у випадку, коли умови її створення зафіксовані у законі у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні прояв ініціативи організаторів і реєстрація у відповідному органі?

а) розпорядчий;

б) нормативно-явочний;

в)дозвільний;

г) договірний.

 

17.  Що з перерахованого не є способом припинення юридичної особи?

а) поділ;

б) перетворення;

в) злиття;

г) виділ.

 

18.  Перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язкові юридичної особи до однієї або кількох створюваних  нових юридичних осіб називається:

а) поділом;

б) виділом;

в) перетворенням;

г) приєднанням.

 

19. Якою кількістю голосів приймаються рішення загальних зборів учасників товариства?

а) більшістю не менш як у ³/₄ голосів;

 

20. При вирішенні яких питань на загальних зборах учасник товариства не має права голосу?

а) щодо внесення змін до статуту товариства;

г) щодо ліквідації товариства.

 

21. Зі скількох осіб може складатися виконавчий орган товариства?

а) із однієї або кількох осіб;

б) із п'яти осіб;

в) із однієї особи;

г) із трьох осіб.

 

22.Кому передається майно ліквідованої юридичної особи, що  залишилося після задоволення вимог кредиторів?

б) засновникам юридичної особи;

в) територіальній громаді;

г) державі.

 

23.  Які вимоги задовольняються в першу чергу при ліквідації платоспроможної юридичної особи?

а) щодо податків та зборів;

в) вимоги працівників;

24. Які вимоги задовольняються в другу чергу при ліквідації  платоспроможної юридичної особи?

а) забезпечені заставою нерухомого майна;

б) вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами;

в) щодо обов'язкових платежів;

г) щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

 

25. Які вимоги задовольняються в третю чергу при ліквідації платоспроможної юридичної особи?

а) щодо витрат фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

б) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

в) щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

26. Які вимоги задовольняються в п'яту чергу при ліквідації не платоспроможної юридичної особи?

б) щодо витрат, пов'язаних із роботою ліквідаційної комісії;

а) трьох;

в) п'яти;

г) законом не обмежено.

 

28. Учасники якого товариства відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить?

а) акціонерного товариства;

б) командитного товариства;

в) товариства з додатковою відповідальністю;

г) повного товариства.

 

29. Чи допускається позбавлення учасника повного товариства  права на участь у розподілі прибутку чи збитків?

а) так;

б) ні;

в) так, окрім випадків, передбачених законом;

30. Як часто скликаються загальні збори акціонерів акціонерного товариства?

а) не рідше одного разу на рік;

б) не рідше двох разів на рік;

в) щомісяця;

 

 

Задачі

 

1. 25 травня 1999р. були підписані установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю „Океан”. Директором товариства в цей же день зборами засновників був призначений Іванченко 0. П. 28 травня 1999р. Іванченко О. П. уклав угоду з приватним підприємством „Берег” про оренду складських приміщень. Через 10 днів ПП „Берег” направило до ТОВ „Океан” лист у якому зазначалося, що договір оренди вважається не укладеним, в зв'язку з тим, що ТОВ „Океан” було зареєстровано 30 травня, тобто пізніше ніж уклали договір, а згідно зі ст. 6 ЗУ „Про господарські товариства”, товариство набуває прав юридичної особи з дня його держаної реєстрації. Тому укладати договори товариство може тільки після реєстрації. Крім того, відповідно до ст. 91 ЦК України, правоздатність такої юридичної особи виникає в момент реєстрації.

ТОВ „Океан” угоди, укладені директором від імені товариства до моменту реєстрації, визнає такими, що укладені з товариством, про що свідчить рішення загальних зборів товариства від 1 червня 1999 р.

Проаналізуйте правові позиції сторін та вирішіть спір.

 

2. Одеська філія Київського державного підприємства „Сокіл” звернулася до банку з заявою про відкриття поточного рахунку. Банк відмовив філії у відкритті рахунку у зв’язку з тим, що не було подано свідоцтво про державну реєстрацію філії та її статут. Чим обґрунтовані вимоги банку? На підставі яких документів діють філії підприємств?

 

 

Тема 6. Держава, територіальні громади

як суб‘єкти цивільних прав

 

Цивільна правосуб'єктність держави. Правові форми участі України, Автономної Республіки Крим, інших територіальних утворень (громад) як суб'єктів цивільних правовідносин. Органи та представники, через яких вони діють у цивільних правовідносинах.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття, ознаки та специфіка держави як суб’єкта цивільних правовідносин

2.Специфічні ознаки територіальних громад як суб’єкта цивільних правовідносин

 

 

Практичне заняття

 

Участь держави та територіальних громад

у цивільних правовідносинах

 

1. Правові форми участі держави у цивільних правовідносинах.

2. Правосуб'єктність Автономної Республіки Крим.

3. Територіальні громади як учасники цивільних правовідносин

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3. Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5. Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Завдання

 

1. Назвати органи, які виступають в цивільному обігу від імені держави Україна. Визначити їх компетенцію.

 

2. Яким шляхом територіальні громади приймають участь у цивільних правовідносинах. (навести приклади).

 

Тема 7. Об’єкти цивільних прав

 

Поняття та види об'єктів цивільних прав.

Правове поняття речі. Класифікація речей та їх правовий режим.

Поняття майна та майнового комплексу у цивільному праві.

Інші об’єкти цивільних правовідносин: гроші, цінні папери, результати творчої діяльності, дії (послуги). Нематеріальні блага як об'єкти цивільних правовідносин.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття об’єктів цивільних прав

2. Матеріальні блага як об’єкт цивільних прав

3. Особливості грошей, валютних цінностей та цінних паперів як об’єктів цивільних прав

4. Дії, послуги, зобов’язальні вимоги як об’єкти цивільних прав

5. Нематеріальні об’єкти цивільних прав

 

Практичне заняття

 

Характеристика об’єктів цивільних правовідносин

 

1. Поняття та види об’єктів цивільних прав

2. Речі як об’єкти цивільних прав. Майно. Майновий комплекс

3. Гроші, валютні цінності, цінні папери, дії (послуги) як об'єкти цивільних прав

4. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

1.   Конституція України. – Київ, 2004.
2.   Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.   Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.   Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.   Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                  Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                  Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.   Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

1. Не є об'єктом цивільних прав:

а) гроші;

б) цінні папери;

в) правочин;

г) інформація

 

2. Об'єктами, що не можуть бути предметом цивільно-правових угод або іншим чином переходити від однієї особи до іншої, є:

а) об'єкти, що перебувають у вільному обігу;

б) об'єкти, що обмежені в цивільному обігу;

в) цінні папери;

г) об'єкти, що вилучені з цивільного обігу.

 

3. Чи можуть бути предметом цивільного обігу тварини, занесені до Червоної книги України?

а) ні;

б) лише у випадках та порядку, встановлених законом;

в) так;

4. Індосамент - це:

а) вид цінного паперу;

б) особа, яка передає право за цінним папером;

в) передавальний напис, вчинений на цінному папері;

г) володілець цінного паперу.

 

5. На які речі поширюється правовий режим нерухомих речей?

а) на тварин;

б) на цінні папери;

в) на неподільні речі;

г) на повітряні та морські судна.

 

6. Майно - це:

б) сукупність речей;

в) сукупність речей, що утворюють єдине ціле;

г) сукупність нерухомих речей.

 

7. Складові частини речі - це:

г) все те, що може бути виділене з речі без втрати її цільового призначення

 

8. Кому належать продукція, плоди та доходи від речі?

а) власникові речі;

в) володільцеві речі;

г) користувачеві речі.

 

9. Чи може бути предметом застави підприємство як єдиний майновий комплекс?

а) так, якщо інше не встановлено законом або договором;

б) так;

в) ні;

г) лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

 

10. Делістинг - це:

а) вид цінного паперу;

б) особа, яка має право власності на цінний папір;

11. Емісія - це:

а) вид цінного паперу;

г) передавальний напис на цінному папері.

 

12. Індосант - це:

б) фізична особа, якій передається право за цінним папером;

в) ідентифікаційний номер цінного паперу;

г) вид цінного паперу.

 

13. Цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання, називаються:

а) коносамент;

б) індосамент;

в) неемісійні цінні папери;

г) емісійні цінні папери.

 

 

14. Цінні папери за формою існування можна поділити на:

а) емісійні та неемісійні;

б) документарні та бездокументарні;

в) іменні та ордерні;

г) боргові та товаророзпорядчі.

 

15. Цінні папери за формою випуску можуть бути:

а) документарні та бездокументарні;

б) пайові та похідні;

в) на пред'явника, іменні та ордерні;

г) емісійні та неемісійні.

 

16. До якого виду цінних паперів відносяться акції?

а) пайових;

б) боргових;

в) похідних;

г) товаророзпорядчих.

 

17. До боргових цінних паперів не належать:

а) облігації підприємств;

б) векселі;

в) ощадні (депозитні) сертифікати;

г) інвестиційні сертифікати.

 

18. До іпотечних цінних паперів не відносяться:

а) заставні;

б) іпотечні сертифікати;

в) іпотечні облігації;

г) коносаменти.

 

19. Цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого до говором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних  ресурсів, називаються:

а) борговими;

б) похідними;

в) товаророзпорядчими;

г) пайовими.

 

20. Як передаються права, посвідчені ордерним цінним папером?

а) шляхом вручення цінного паперу іншій особі;

б) у порядку, встановленому законами України

в) шляхом укладення окремого договору;

г) шляхом вчинення індосаменту.

 

21. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути  меншою, ніж:

а) одна копійка;

б) десять копійок;

в) одна гривня;

г) сто гривень.

 

22. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі  акціонерного товариства не може перевищувати:

а) 25 відсотків;

б) 20 відсотків;

в) 10 відсотків;

г) 50 відсотків.

 

23. Який цінний папір посвідчує безумовне грошове зобов'язання або наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму?

а) індосамент;

б) коносамент;

в) вексель;

г) облігація.

 

24. Бланковий індосамент - це:

г) цінний папір, обіг якого не потребує реєстрації.

 

25. Інформація - це:

а) публічно оголошені відомості;

26. Масова інформація - це:

27. Адміністративна інформація - це:

28. Офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ і процесів, що відбуваються  в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя, називається:

а) масовою;

б) правовою;

в) соціологічною;

г) статистичною.

 

29. Документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів - це є:

а) адміністративна інформація;

б) соціологічна інформація;

в) інформація довідково-енциклопедичного характеру;

г) масова інформація.

 

ЗО. Офіційна документована інформація, яка створюється у процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування, називається:

а) масовою;

б) адміністративною;

г) правовою інформацією.

 

Задачі

 

1. Громадянка Мельник звернулася до поштового відділення зв'язку з проханням переказати 20 доларів США на користь комунального підприємства в якості квартирної плати. Співробітники на пошті відмовилися переказувати кошти в іноземній валюті.

Мельник звернулася за консультацією до юриста.

Яке роз'яснення їй потрібно дати?

 

2. Бондаренко придбав по договору купівлі-продажу жилий будинок. Через два місяці після продажу будинку попередній власник Дроздов звернувся до Бондаренко з проханням передати шафу, яку він власноручно зробив в одній з кімнат. Бондаренко відмовився це зробити, посилаючись на те, що шафа є невіддільною частиною будинку і неможливо демонтувати ЇЇ без суттєвих пошкоджень стін та стелі у кімнаті. Дроздов заперечував, що він продав будинок, а не шафу.

Вирішіть спір.

 

3. Між заводом „Верстатобуд” та Приватним підприємством „Компас” був укладений договір поставки за яким завод повинен був передати деревообробні верстати на суму 10000 грн. Завод свої зобов'язання виконав вчасно, але приватне підприємство не розра­хувалося за отримані верстати. Завод звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства суми заборгованості та моральної шкоди за невиконання умов договору. Чи правомірні вимоги заводу?

 

4. При укладенні шлюбу між Іриною Прокопенко та Валерієм Побережець-Соколовським майбутнє подружжя не змогло обрати спільне прізвище. І. Прокопенко запропонувала приєднати до свого прізвища прізвище свого майбутнього чоловіка. Співробітники органу РАГСу відмовилися з'єднувати прізвища пояснивши, що потрібно обрати прізвище одного з подружжя, як їх спільне прізвище.

Вирішіть спір.

 

 

Тема 8. Особисті немайнові права фізичної особи

 

Загальні поняття про особисті немайнові права фізичних осіб та їх цивільно-правове регулювання.

Види особистих немайнових прав фізичних осіб: права, які забезпечують фізичне буття фізичної особи; права, які забезпечують соціальне життя фізичної особи. Особливості їх здійснення.

Поняття права на честь, гідність, ділову репутацію, їх зміст та особливості.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Суть та специфіка особистих немайнових прав. Їх види

2. Характеристика різновидів особистих немайнових прав

3. Особливості захисту особистих немайнових прав

 

Практичне заняття

 

Видова характеристика особистих немайнових прав фізичної особи

 

1.   Поняття та правова природа особистих немайнових прав
2.              Види особистих немайнових прав фізичних осіб:

  а) права, які забезпечують фізіологічне (природне) існування особи;

  б) права, які забезпечують соціальне буття особи.

            3. Захист особистих немайнових прав фізичних осіб

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

1.   Конституція України. – Київ, 2004.
2.   Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.   Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.   Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.   Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                  Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.              Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.   Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

 

1.  Що з перерахованого не є ознакою особистих немайнових прав?

а) невіддільність від особистості їх носія;

б) невідчужуваність;

в) абсолютний характер;

г) матеріальний характер.

 

2.  Можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд  визначити свою поведінку у сфері свого приватного життя являє собою:

а) поняття особистого немайнового права;

б) зміст особистого немайнового права;

в) ознаку особистого немайнового права;

г) вид особистого немайнового права.

 

3.  Права, що належать особі внаслідок факту її народження,  називаються:

а) придбаними;

б) абсолютними;

в) природженими;

г) відносними.

 

4.  Права, які особа набуває в процесі своєї діяльності, називаються:

а) комплексними;

б) придбаними;

в) абсолютними;

г) відносними.

 

5.  Права, в яких особі, котра володіє особистим немайновим  правом, протистоїть невизначене коло осіб, зобов'язаних утримуватися від порушення її права, називаються

а) абсолютними;

б) відносними;

в) придбаними;

г) природженими.

 

6.  Яке право забезпечує природне існування фізичної особи?

а) право на ім'я;

б) право на індивідуальність;

в) право на мирні зібрання;

г) право на сім'ю.

 

7.  Яке право забезпечує соціальне буття фізичної особи?

а) право на недоторканість житла;

б) право на життя;

в) право на медичну допомогу;

г) право на опіку або піклування.

 

8.  Щодо якої особи можуть проводитись медичні, наукові та інші досліди?

а) повнолітньої особи;

б) повнолітньої та дієздатної фізичної особи;

г) особи, яка досягла шістнадцяти років.

 

9. З якого віку фізична особа має право на обрання лікаря та  методів лікування?

а) шістнадцяти років;

б) вісімнадцяти років;

в) чотирнадцяти років;

г) п'ятнадцяти років.

 

10.  У якому випадку медичні працівники мають право дати  неповну інформацію про стан здоров'я фізичної особи?

б) у будь-якому випадку;

в) лише за дозволом головного лікаря;

г) якщо фізична особа не досягла чотирнадцяти років.

 

11. Яка особа може бути донором крові, її компонентів, органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин?

а) повнолітня фізична особа;

г) повнолітня дієздатна фізична особа.

 

12. Скільки осіб необхідно для створення сім'ї?

а) дві;

б) одна;

в) три;

г) законом не встановлено.

 

13. Яка особа має право на сім'ю?

б) повнолітня та дієздатна фізична особа;

в) фізична особа, яка досягла сімнадцяти років;

г) фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років.

 

14. Які особи мають право на опіку та піклування?

а) малолітні особи;

б) неповнолітні особи;

в) особи, позбавлені або обмежені в дієздатності;

г) всі відповіді вірні.

 

15. З досягненням якого віку фізична особа має право змінити своє прізвище та ім'я за власним бажанням?

а) чотирнадцяти років;

б) шістнадцяти років;

в) вісімнадцяти років;

г) п'ятнадцяти років.

 

16. У якому випадку можуть бути змінені прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи?

а) у разі реєстрації шлюбу;

б) у разі розірвання шлюбу;

в) у разі усиновлення;

г) у разі досягнення особою чотирнадцяти років.

 

17.  У якому випадку ім'я фізичної особи може бути оприлюднено?

а) якщо особу затримано за підозрою у вчиненні злочину;

б) якщо особа підозрюється у вчиненні злочину;

г) у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо фізичної особи

 

18. Честь - це:

а) самооцінка особою своїх якостей: моральних, професійних;

б) оцінка особи з боку громадської думки;

г) всі відповіді невірні.

 

19. Гідність - це:

а) оцінка особи з боку громадської думки;

б) суспільна думка про професійні позитивні якості особи;

в) самооцінка особою своїх якостей: моральних, професійних;

г) всі відповіді вірні.

 

20. Можливість збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності є змістом:

а) права на індивідуальність;

б) права на повагу до честі та гідності;

в) права на життя;

г) права на інформацію.

 

21. За якої умови обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами?

а) якщо вони містять ознаки правопорушення;

в) якщо це не завдасть шкоди її інтересам;

г) якщо така інформація не носить конфіденційного характеру.

 

22. У якому випадку фізична особа не зобов'язана перевіряти достовірність поширюваної нею інформації?

б) якщо така інформація є неофіційною;

23. Особисті папери фізичної особи у разі її смерті можуть бути  опубліковані:

а) незалежно від бажання близьких родичів;

б) за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, -батьків, братів і сестерв) лише за рішенням суду;

24. У якій формі фізична особа, якій належать особисті папери, може розпорядитися ними?

а) в усній;

б) в письмовій;

в) в письмовій нотаріально посвідченій;

г) в усній або письмовій.

 

25. Хто є власником листів, телеграм та інших видів  кореспонденції?

а) адресат;

б) особа, яка їх направила;

в) адресат та особа, яка їх направила;

г) особа, яка їх опублікувала.

 

26. Чи допускається законом порушення таємниці кореспонденції?

а) ні;

27. Чи має право особа, яка погодилася на знімання її на  фото-, кіно- теле- чи відеоплівку, вимагати припинення її публічного по казу?

а) ні;

б) лише в тій частині, що стосується її особистого життя;

в) так;

28. З якого віку фізична особа має право на вільне самостійне пересування?

а) з чотирнадцяти років;

б) з десяти років

в) з шістнадцяти років;

г) з вісімнадцяти років.

 

29. З якого віку фізична особа має право на вільний самостійний виїзд за межі України?

а) з чотирнадцяти років;

б) з вісімнадцяти років;

в) з сімнадцяти років;

г) з шістнадцяти років.

 

30. Яка праця не вважається примусовою?

а) військова або альтернативна (невійськова) служба;

г) всі відповіді вірні.

 

 

Задачі

 

1. Громадянин Колесова звернувся до суду з позовом про захист честі і гідності, посилаючись на те, що у районній газеті була надрукована стаття, у якій в усіх подробицях був описаний процес її розлучення з чоловіком. І хоча прізвища були змінені, за твердженням позивачки, в їх невеликому містечку усі зрозуміли, про кого йшла мова. Журналіст стверджував, що матеріали він узяв з судової справи і не мав на меті зганьбити подружжя. Крім того, він не є штатним кореспондентом газети, тож порадив гр. Колесовій притягнути до відповідальності редакцію, яка створила рубрику „Мораль і право”. Яке рішення повинен винести суд?

 

2. За замовленням клубу „Чікаго” Лапіна створила сценарій новорічного шоу. Сценарій був прийнятий за актом. Під час репетицій текст сценарію в односторонньому порядку, без згоди автора, було значно змінено. Коли автор дізналася про зміни, вона подала до адміністрації клубу протест, але адміністрація посилалась на неможливість відновлення першого варіанту сценарію. Після новорічних вистав авторці повідомили, що не виплатять їй винагороди, оскільки від її сценарію нічого не залишилось.

Визначте, яке право автора порушено, якщо в афіші зазначалося ім'я автора та назва шоу? Яке рішення слід прийняти?

 

 

Тема 9. Юридичні факти у цивільних правовідносинах

 

Поняття юридичного факту. Класифікація юридичних фактів у цивільному праві. Юридичні склади.

Поняття та види правочину. Загальні вимоги щодо чинності правочину.

Характеристика умов дійсності правочину. Державна реєстрація правочину, її правове значення.

Тлумачення правочину. Право на відмову від правочину.

Підстави та правові наслідки визнання правочину недійсним.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття юридичного факту як підстави для виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин

2. Різновиди юридичних фактів у цивільному праві та їх характеристика

3.Поняття правочину як юридичного факту та його характеристика

 

Практичне заняття

 

Характеристика правочинів за формою та змістом.

Недійсність правочину

 

1.                            Поняття та класифікація юридичних фактів у цивільному праві.
2.                            Поняття та види правочину
3.                            Характеристика умов дійсності правочину
4.                            Державна реєстрація правочину. Місце вчинення правочину
5.                            Правові наслідки недодержання сторонами вимог закону про вчинення правочину

 

Питання для самопідготовки

 

       2. Державна реєстрація правочину. Місце вчинення правочину

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

 

1.  Правочин - це:

а) діяльність, що тягне за собою юридичні наслідки;

в) цивільно-правовий договір;

г) контракт.

 

2. Намір осіб, які вчиняють правочин, досягти правого результату називається:

а) мотив правочину;

б) правовий результат;

в) ціль правочину;

г) підстава правочину.

 

3. Наслідками недійсності правочину є:

в) заборона реституції;

г) відшкодування збитків і моральної шкоди

 

4. До умов дійсності правочинів не належить:

а)вільне волевиявлення учасників;

б) законність;

в) обов'язкова письмова форма;

г)здатність суб'єкта на його вчинення.

 

5.Односторонній правочин - це:

а) погоджена дія двох або більше осіб;

б) погоджена дія двох осіб;

6. У письмовій формі належить вчиняти правочин:

в) між юридичними особами незалежно від суми;

7. У якій формі належить укладати правочин між фізичною та юридичною особою?

б) письмовій нотаріально посвідченій;

в) усній;

г) конклюдентній.

 

8. Правочин, що базується на особливо довірчих відносинах між суб'єктами, які його вчиняють, називається:

а) умовний;

б) алеаторний;

в) фідуціарний;

г) абстрактний.

 

9. Правочин, що пов'язаний з особливим ризиком для сторін, називається:

а) алеаторний;

б) фідуціарний

в) біржовий;

г) каузальний.

 

10. Правочин, в якому підстава вчинення не впливає на його дійсність, називається:

а) реальний;

б) консенсуальний;

в) каузальний;

г) абстрактний;

 

11. Правочин, в якому від підстави вчинення залежить його дійсність, називається;

а) безумовний;

б) алеаторний;

в) абстрактний;

г) каузальний.

 

12. Правочин, який є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов, називається:

а) реальним;

б) двостороннім;

в) консенсуальним;

г) каузальним.

 

13. Правочин, який є укладеним з моменту передання речі, називається:

а) реальним;

б) умовним;

в) строковим;

г) консенсуальним.

 

14. Відплатний правочин - це правочин:

б) в якому кожна із сторін має права і обов'язки;

в) умови укладення якого стосуються невизначеного кола осіб;

15. Складання заповіту - це:

а) односторонній договір;

б) односторонній правочин;

в)попередній договір

г) двосторонній правочин.

 

16.  У якій формі вчиняється відмова від правочину?

а) у письмовій;

б) в усній, якщо сума правочину не перевищує 170 гривень;

в) у такій самій формі, в якій було вчинено правочин;

г) законом непередбачено.

 

17.  Правочин між фізичними особами має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума перевищує:

а) 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

б) 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

в) 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

г) 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 

18. З якого моменту є вчиненим правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню?

а) з моменту передання речі;

б) з моменту досягнення згоди сторін по всіх істотних умовах;

в) з моменту, коли сторони виконали зобов'язання;

г) з моменту його нотаріального посвідчення.

 

19.  З якого моменту є вчиненим правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації?

а) з моменту його нотаріального посвідчення;

б) з моменту його державної реєстрації;

20.  У разі недодержання сторонами простої письмової форми правочину:

а) правочин є оспорюваним;

б) правочин є нікчемним;

в) сторони можуть посилатись на показання свідків;

21.  У разі недодержання сторонами нотаріально посвідченої форми правочину:

а) правочин є оспорюваним;

б) правочин є нікчемним

 в)правочин є недійсним;

г) правові наслідки не виникають.

 

22.  Видами недійсних правочинів є:

а) нікчемні й оспорювані;

б) нікчемні;

в) заперечні та нікчемні;

г) оспорювані.

23. Правочин, який може бути визнаний судом недійсним у разі, коли одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечують його дійсність на підставах, передбачених законом, називається:

а) нікчемним;

б) заперечним;

в) оспорюваним;

г) алеаторним.

 

24. Правочин, недійсність якого встановлена законом, називається:

а) безумовним;

б) заперечним;

в) фідуціарним;

г) нікчемним.

 

25. Який із перерахованих правочинів відноситься до нікчемних?

а) правочин, що порушує публічний порядок;

б) правочин, вчинений під впливом помилки;

в) правочин, вчинений під впливом обману;

г) фіктивний правочин.

 

26. Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, називається:

а) фіктивним;

б) удаваним;

в) кабальним;

г) каузальним.

 

27. Правочини, що мають основою приписи закону, називаються:

а) волюнтарні;

б) фідуціарні;

в) легітарні;

г) умовні.

 

28. Правочини, що не передбачені законом, але укладаються особами у результаті їх вільного волевиявлення, називаються:

а) легітарні;

б) алеаторні;

в) абстрактні;

г) волюнтарні.

 

29. Чи тягне недійсність окремої частини правочину недійсність інших його частин та правочину в цілому?

а) ні;

в) так;

г) за бажанням сторін, які уклали правочин.

 

30. Що є місцем вчинення одностороннього правочину?

б) місце проживання фізичної особи, яка вчинила правочин;

г) всі відповіді вірні.

 

 

Задачі

 

1. Федоров продав своєму знайомому Константинову зібрання творів Л. Фейхтвангера, Дж. Лондона і Л. Толстого на загальну суму 500 гривень. Угода була оформлена письмово. Так як Федоров власноручно не міг підписати угоду через важку хворобу (параліч рук), він попросив розписатися замість нього свого сусіда Сидорова. Сусід розписався замість хворого, указавши своє прізвище і поставити й дату. Федоров і Константинов вирішили, що угода оформлене. Константинов віддав гроші Федорову, а книги вирішив перевезти додому через два тижні після повернення з відрядження. Через декілька днів після укладання угоди купівлі-продажу Федоров помер. Коли Константинов приїхав за книгами, дочка Федорова, що були єдиною спадкоємицею, відмовилася передати книги, посилаючись на те, що укладена угода не може вважатися дійсною внаслідок неправильного її оформлення. Чи правильно вчинила дочка Федорова?

 

2. Необхідно визначити, у якій формі повинна бути укладена угода між:

1) організацією і громадянином на ремонт квартири;

2) громадянами при даруванні речі на суму 300 гривень;

3) громадянами на купівлю-продаж автомобіля;

4) громадянами при наймі житлового приміщення.

 

3. Куликов, що багато років проробив лікарем, вирішив подарувати своєму племіннику Плугіну бібліотеку, що складається з книг по медицині, до дня закінчення Плугіним медичного інституту. Куликов написав про це Плугіну, а потім повідомив про своє рішення рідних Плугіна. Бібліотека була оцінена фахівцями в 900 гривень. Плугін по розподілу виїхав на роботу в інше місто і забрав тільки невелику частину книг. Через 2 місяці після від'їзду Плугіна Куликов помер. Дочка Куликова відмовилася передавати бібліотеку Плугіну, сказавши, що Плугін за неї нічого не заплатив, а тому і не має на неї прав. Крім того, Куліков залишив нотаріально оформлений заповіт, у якому спадкоємицею всього майна є вона. Плугін заперечував, посилаючись на те, що в нього є лист, написаний дядьком, у котрому ясно сказано, що всі книги по медицині він дарує йому, Плугіну.

Чи правомірні претензії Плугіна?

 

4. Жукова стверджувала, що прийшовши на роботу в інститут 10 травня, здала пальто в гардероб і, як часто робила, не взяла номерок. Коли вона прийшла одержувати пальто, з'ясувалося, що його немає в гардеробі. Оскільки інститут відмовив Жуковой у виплаті вартості викраденого пальто вона звернулася в суд із позовом до інституту. Представник інституту в суді пояснив, що інститут не повинний відшкодовувати позивачці збиток, оскільки вона не може пред'явити номерок, що свідчить про вартість пальто в гардероб. Жукова наполягала на своїй вимозі і стверджувала, що співробітники можуть підтвердити здачу нею пальто на збереження в гардероб інституту.

Чи підлягає задоволенню позов Жуковой?

 

5. Ресторан "Арена" придбав у комісійному магазині картину видатного художника сучасності. Картина була поміщена в одному із залів ресторану з табличкою, де містилися дані про її автора. Один з відвідувачів ресторану звернув увагу на те, що картина є підробкою, тому що оригінал її знаходиться в музеї сучасного живопису.

Було доведено, що магазин продав ресторану не оригінал, а ко­пію картини. Ресторан звернувся з позовною заявою в арбітражний суд з вимогою визнати угоду купівлі-продажу недійсною і повернути магазину грошову суму, виплачену за картину.

Яке рішення може прийняти суд? На яких підставах? Які можуть бути наслідки, якщо угода буде визнана недійсною і чим це передбачено?

 

6. Подружжя Гавриленко пред'явило позов до Є. Гнатюка про визнання недійсним договору довічного утримання та про визнання права власності на житловий будинок. Позивачі зазначали, що в 1995 році на прохання В. Гнатюк (сестри відповідача), яка мала потребу в сторонньому догляді, була укладена угода про її довічне утримання. За цією угодою вони зобов'язалися довічно утримувати В. Гнатюк, а остання передала їм у власність жилий будинок. До-1 говір не був нотаріально посвідчений, проте умови його вони виконували повністю. У зв'язку з тим, що відповідач звернувся до нота­ріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право власності в порядку спадкування на майно померлої, вони просили визнати договір довічного утримання дійсним і на його підставі визнати за ними право власності на будинок.

Як повинна бути вирішену справа судом? Чи може бути така угода довічного утримання визнана недійсною?

 

 

Тема 10. Здійснення цивільних прав і

 виконання цивільних обов‘язків

 

Взаємний зв'язок прав і обов’язків суб’єктів цивільних правовідносин.

Поняття здійснення цивільних прав і виконання обов'язків. Принципи та способи їх  здійснення.

Межі здійснення цивільних прав. Значення моральних норм і принципів у визначенні меж здійснення суб'єктивного цивільного права.

Зловживання правом, його визначення у цивільному праві. Цивільно-правові наслідки зловживання правом.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття здійснення (реалізація) цивільних прав та обов’язків

2. Межі здійснення цивільних прав

3. Загальна характеристика поняття зловживанням правом

 

Практичне заняття

 

Способи та межі здійснення цивільних прав.

 Виконання цивільних обов’язків

 

1.   Принципи та способи здійснення цивільних прав та обов'язків
2.   Межі здійснення цивільних прав
3.   Зловживання правом, його визначення у цивільному праві.

 

3. Цивільно-правові наслідки зловживання правом

 

Джерела

 

1.   Конституція України. – Київ, 2004.
2.   Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.   Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.   Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.   Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                                  Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. . – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.              Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

6.              Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

 

1. В результаті зіткнення двох автомобілів, належних Сєргєєнко та Березевій, обидві машини отримали серйозні пошкодження. Винним у ДТП за висновком ДАІ був Сєргєєнко, який не впорався а управлінням. Сєргєєнко погодився у добровільному порядку відшкодувати Березевій вартість ремонту автомашини відповідно з оцінкою, яку дала експертна фірма. Однак, Березева заявила, що її влаштовує лише надання їй іншого автомобіля тієї ж моделі. Не досягнувши згоди сторони звернулися до суду.

Яку сторону підтримає суд? Яким буде рішення, якщо в судовому засіданні Березева змінить свої вимоги і погодиться на те, щоб їй було повернено автомобіль в відремонтованому вигляді?

 

Завдання

 

1. Охарактеризувати порядок здійснення цивільних прав:

• Установами;

• Господарськими товариствами;

• Фізичними особами;

• Підприємствами як суб’єктами господарювання;

• Особами, які займається підприємницькою діяльністю.

 

2. Схематично відобразити здійснення суб'єктивного цивільного права у різних видах правовідносин.

 

Тема 11. Представництво

 

Представництво як спосіб здійснення права і виконання юридичного обов'язку. Підстави виникнення представництва, його види, зміст.

Довіреність: поняття, зміст, види, форма. Строки чинності. Передоручення, припинення представництва за довіреністю. Скасування довіреності. Відмова від вчинення дій за довіреністю.

Правові наслідки вчинення дій не уповноваженою особою або з перевищенням повноважень.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття представництва, його суть та загальна характеристика

2. Різновиди представництва. Представництво за законом

3. Представництво за довіреністю

 

 

Практичне заняття

 

Поняття та види представництва.

Довіреність

 

1.   Підстави виникнення представництва та його зміст.
2.   Види представництва.
3.   Довіреність: поняття, зміст, види, форма, строки

 

Питання для самопідготовки

 

Джерела

 

1.   Конституція України. – Київ, 2004.
2.   Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.   Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.   Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.   Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                  Цивільне право Укпаїни. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                  Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8. Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004

 

Тести

 

1.   Представництво - це:

а) договір;

б) правочин;

в) правовідношення;

г) права, що передаються від однієї особи до іншої.

 

2.  Представник здійснює свої повноваження:

а) виступаючи стороною правочину, який укладає;

б) від імені та в інтересах особи, яку представляє;

в) від власного імені, але в інтересах особи, яку представляє;

3.  Представником може бути фізична особа:

а) з повною дієздатністю;

б) з повною або неповною дієздатністю;

в) незалежно від віку та стану здоров'я;

г) яка є дієздатною та має юридичну освіту

 

4. У якому з перерахованих випадків особа не може виступати представником?

б) якщо особа діє від імені того, кого вона представляє;

в) якщо особа діє в чужих інтересах;

г) якщо це юридична особа.

 

5. Підставами виникнення представництва є:

а) договір;

б) акт органу юридичної особи;

г) закон.

 

6. Правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, називається:

а) доручення;

б) довіреність;

в) комісія;

г) представництво.

 

7. Який із перерахованих правочинів не можна вчиняти через представника?

а) укладення договору купівлі-продажу нерухомості;

б) відмова від спадщини;

в) отримання заробітної плати;

г) виплата винагороди.

 

8. На вчинення яких правочинів може бути уповноважений  представник?

а) будь-яких правочинів;

б) на вчинення правочинів від власного імені;

9. Юридичні особи можуть виконувати функції представника:

б) якщо це не суперечить їх установчим документам

в) якщо це не заборонено законом;

г) лише у відносинах комерційного представництва.

 

10. Чи має право представник передати свої повноваження іншій особі?

а) так;

б) ні, він зобов'язаний здійснювати повноваження особисто;

в) так, якщо інше не встановлено договором;

11. Якщо представник, передавши повноваження заміснику, не повідомив про це особу, яку він представляє, то відповідальність за дії замісника буде нести:

а) замісник самостійно;

б) представник як за свої власні дії;

в) представник та замісник на солідарних засадах;

12. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки:

а) представника;

б) самого замісника;

в) особи, яку він представляє;

г) представника та замісника.

 

13. Чи можуть бути представниками юридичної особи у  цивільних відносинах її учасники?

а) так, але тільки у випадках, встановлених законом;

б) ні;

в) лише у відносинах комерційного представництва;

г) так, якщо інше не встановлено договором.

 

14. Які особи не є законними представниками?

а) батьки щодо своїх малолітніх дітей;

б) помічник;

в) опікун щодо особи, визнаної недієздатною;

г) усиновлювачі щодо своїх неповнолітніх дітей.

 

15.Правовідношення, в якому особа постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, називається

а) статутним представництвом;

б) законним представництвом;

в) представництвом за довіреністю;

г) комерційним представництвом.

 

16. Чи має право комерційний представник одночасно  представляти інтереси кількох сторін в одному правочині?

а) так;

б) ні;

в) так, якщо інше не встановлено законом;

17. Обсяг повноважень законного представника та їх зміст визначаються:

а) договором;

б) законом;

в) довіреністю;

г) договором або законом.

 

18. Довіреність - це:

а) цінний папір;

б) договір;

г) контракт.

 

19. Довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола правочинів та пов'язаних з ними юридичних дій, називається:

а) генеральною;

б) спеціальною;

в) разовою;

г) особливою.

 

20. Яка довіреність надає повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу?

а) разова;

б) загальна;

в) генеральна;

г) спеціальна.

 

21. Яка довіреність видається представнику на укладення одного правочину?

а) генеральна

б) разова;

в) спеціальна;

г) особлива.

 

22. У якій формі має бути довіреність, що видається в порядку передоручення?

а) у простій письмовій;

б) в усній;

в) відповідно до форми, в якій має вчинятися правочин;

23. Ким не може бути посвідчена довіреність  військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на

 лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі?

а) заступником такого закладу з медичної частини;

б) лікарем;

в) старшим лікарем;

г) черговим лікарем.

 

 

24. Довіреність військовослужбовця в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, може бути посвідчена:

в) старшим лікарем;

25. Довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі (слідчому ізоляторі), може бути посвідчена:

б) черговим лікарем;

в) начальником місця позбавлення волі;

г) слідчим.

 

26. Що з перерахованого не є обов'язковим реквізитом довіреності?

а) дата вчинення;

б) строк дів) підпис довірителя;

г) дані про особу представника.

 

27. Представництво за довіреністю не припиняється в разі:

а) закінчення строку довіреності;

б) скасування довіреності особою, яка її видала;

в) оголошення померлою особи, яка видала довіреність;

г) втрати чинності передоручення.

 

28. Представник зберігає свої повноваження після припинення дії довіреності для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків, у разі:

а) смерті особи, яка видала довіреність;

б) оголошення померлою особи, яка видала довіреність;

г) визнання недієздатною особи, яка видала довіреність;

 

29. Особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її скасувати, окрім:

а) випадків, коли такі дії можуть завдати збитки представнику;

б) безвідкличної довіреності;

г) випадків, передбачених договором.

 

30. Від вчинення яких дій представник не може відмовитись?

а) законом не передбачено;

б) від тих, які необхідно було вчинити негайно;

в) від тих, що можуть запобігти завданню збитків довірителю;

представляє, чи іншим особам

 

 

Задачі

 

1. Після смерті Кузнецова А. П. його мати Кузнецова В. Б., будучи спадкоємицею за законом, звернулася до Ощадбанку з заявою виділити їй внесок в сумі 2000 гривень, який, як вона знала, був зроблений її сином ще за життя.

В Ощадбанку з'ясувалося, що дійсно Кузнецов А. П. мав внесок, сума якого складала 2000 гривень, а потім зросла до 3000 гривень. Однак зазначений внесок за довіреністю, отриманій від Кузнєцова А. П. ще за життя останнього, був виданий Петровій Е. К. Їй роз'яснили, що вона повинна звернутися до Петрової як до представника покійного та вимагати від неї повернення отриманої суми. Петрова відмовилася повернути отримані гроші, зіславшись на те, що грошовий внесок був отриманий нею ще за життя довірителя за належним чином складеною та посвідченою довіреністю на отримання грошового внеску, крім того, вона проживала з Кузнецовим однією родиною та брала участь в збільшенні суми внеску своїми грошами, оскільки вони збирали гроші на будівництво кооперативної квартири. Зокрема, з суми 3000 гривень 1000 гривень є її особистими заощадженнями. Кузнецова з початку погодилася з доказами Петрової, але потім за порадою адвоката подала позов до суду про стягнення з Петрової повної суми внеску (3000 гринень), отриманого останньою за довіреністю померлого.

Яке рішення повинен винести суд?

 

2. Кашина за проханням своєї подруги Лосевої узяла в ательє прокату пилосос „Вихрь”. В зв'язку зі стягненням вартості неповерненого пилососа та заборгованості за прокатною платою ательє (звернулося до суду з позовом до Лосевої. Заперечуючи проти позову, відповідачка зазначила, що пилосос був отриманий Кашиною та знаходиться у неї, тому остання й повинна бути відповідачкою за позовом.

Як повинна бути вирішена справа, якщо:

1) буде встановлено, що при складанні договору прокату Кашина діяла за дорученням Лосевої;

2) Кашина, складаючи договір прокату, діяла від свого імені?

3. П'янков вніс до Ощадбанку внесок в сумі 2000 гривень. Через рік після цього він одружився та видав дружині генеральну довіреність на розпорядження цим внеском. По закінченні цієї довіреності, він видав нову строком на три роки. В зв'язку з хворобою П'янков поїхав з місту постійного мешкання та попросив дружину взяти з ощадкнижки та переказати йому 500 гривень. Дружина П'янкова отримала всю суму внеску, переказала необхідні гроші, а 150 гривень поклала в той же Ощадбанк, оформивши внесок на своє ім'я. Через декілька днів вона померла. В її особовому рахунку в ощадбанку єдиною спадкоємицею була зазначена її дочка від першого шлюбу, яка пред'явила вимогу про видачу їй суми всього внеску.

П'янков звернувся до суду та просив підтвердити йому право на внесок, оскільки дружина діяла як його представник та власником внеску стати не могла.

Вирішите справу.

 

4. В зв'язку з від'їздом до тривалої командировки Апраксій видав довіреність Трифонову на управління майном з правом його продажу. Останній продав з його точки зору непотрібні будівельні матеріали: дошки, шифер, що знаходилися на території садової ділянки довірителя. Дізнавшись про це, Апраксій, в листі до Трифонова повідомив, що той поступив неправильно, оскільки будівельні матеріали були необхідні для ремонту дому. В тому ж листі від доручив Трифонову пред'явити позов до суду про розірвання угоди купівлі-продажу будівельних матеріалів, оскільки Трифонов, діючи як представник, склав її під впливом помилки, вважаючи, що будівельні матеріали не будуть необхідні його довірителю. Діючи згідно вказівкам Апраксіна, Трифонов, посилаючись на ст. 56 ЦК України, пред'явив позов про розірвання договору купівлі-продажу.

Яке рішення повинен прийняти суд?

 

5. Скласти довіреності:

1) на отримання стипендії;

2) на розпорядження автомобілем;

3) на продаж житлового будинку.

Ким повинні бути посвідчені ці довіреності?

 

 

 

 

Тема 12. Право на захист цивільних прав

 

Поняття та зміст суб’єктивного права на захист. Суб’єкт права на захист. Об'єкти захисту. Виникнення права на захист.

Способи захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб. Система державних і громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав фізичних та юридичних осіб.

Самозахист цивільних прав та його межі. Заходи оперативного впливу як засоби захисту прав уповноваженої особи.

Особливості захисту особистих немайнових прав. Умови і способи захисту честі, гідності, ділової репутації. Спростування відомостей, що їх порочать.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Поняття права на захист у цивільних правовідносинах та способи його реалізації

2. Характеристика різновидів захисту цивільного права

3. Самозахист цивільних прав: його суть та особливості. Різновиди самозахисту

 

Практичне заняття

 

Основні способи захисту майнових та немайнових прав,

їх особливості

 

1.   Суб'єкт права на захист.
2.   Об'єкти захисту.
3.   Способи захисту цивільних прав фізичних та юридичних осіб.
4.   Особливості захисту особистих майнових та немайнових прав.

 

Питання для самопідготовки

 

 2. Умови і способи захисту честі, гідності, ділової репутації. Спростування відомостей, що їх порочать.

 

 

Джерела

 

1.   Конституція України. – Київ, 2004.
2.   Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.   Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.   Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.   Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                  Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                  Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.   Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

Тема 13. Строки  та терміни у цивільному праві

 

Поняття і значення строків у цивільному праві. Обчислення строків.

Види строків. Строки загальні та окремі. Строки існування суб'єктивного цивільного права. Строки здійснення цивільних прав і виконання обов'язків. Договірні строки виконання обов'язків. Поняття прострочення.

Позовна давність. Види строків позовної давності.

Початок перебігу строку позовної давності. Зупинення і перерва строку позовної давності, поновлення строку позовної давності.

Правові наслідки збігу строку позовної давності. Набувальна давність.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

 

Практичне заняття

 

Обчислення строків у цивільному праві.

Позовна давність та її перебіг

 

1.                            Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
2.                            Види строків і термінів у цивільному праві
3.                            Порядок обчислення строків у цивільному праві.
4.                            Позовна давність.

 

Питання для самопідготовки

 

1. Договірні строки виконання обов'язків. Поняття прострочення

2. Набувальна давність

 

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

 

1. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком у:

а) 1 рік;

б) 3 роки;

в) 5 років;

г) 10 років.

 

2. Споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги стосовно недоліків продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено:

а) протягом одного року;

б) протягом двох років;

в) протягом шести місяців;

г) не має права пред'являти вимоги.

 

3. Строками в цивільному праві є:

а) строки позовної давності;

б) строки, визначені договором або судом;

в) строки,визначені законом;

г) усі перелічені вище.

 

4. Строки обчислюються:

 

а) роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;

б) роками та місяцями;

в) вказівкою на календарну дату;

г) вказівкою на подію, що має неминуче настати

 

5. Строком є:

б) певний момент у часі;

г) момент у часі, визначений законом.

 

6. Терміном є:

в) момент у часі, визначений за домовленістю сторін;

7. Перебіг строку починається:

б) у день настання події, з якою пов'язано його початок;

в) у відповідний день календарної дати;

г) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права.

 

8. Строк, що визначений роками, спливає:

а) в останній день останнього року строку;

б) у відповідні місяць та число останнього року строку;

г) в останній робочий день останнього року строку.

 

9. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює:

а) чотирнадцяти дням;

б) п'ятнадцяти з половиною дням;

в) п'ятнадцяти дням;

г) шістнадцяти дням.

 

10.Строки набувальної давності відносяться до:

а) законних строків;

б) судових строків;

в) строків, закріплених правочином;

г) невизначених строків

 

11. Строки, що підлягають точному обчисленню шляхом  вказівки на їх початок і закінчення, точну тривалість, посилання на будь який момент або подію, називаються:

а) невизначеними;

б) судовими;

в) імперативними;

г) визначеними.

 

12. Строки, що не підлягають зміні за згодою сторін, називаються:

а) диспозитивними;

б) імперативними;

в) правостворюючими;

г) визначеними.

 

13. Строки для реалізації суб'єктивних прав та правомочностей  що входять до їх складу, називаються:

а) правостворюючими;

б) претензійними;

в) преклюзивними;

г) строками виконання обов'язків.

 

14. Час, протягом якого виготовлювач (виконавець) зобов'язаний забезпечити можливість використання товару (результатів виконаної роботи) за призначенням, називається:

а) строком придатності;

б) строком служби товару;

в) гарантійним строком;

г) строком захисту цивільних прав.

 

15. Строки, протягом яких особа, чиє право порушено, може звернутися в компетентні державні органи з вимогою про примусове здійснення та захист свого права, називаються:

а) строками виконання обов'язків;

б) строками здійснення цивільних прав;

в) преклюзивними;

г) строками захисту цивільних прав;

 

16. Строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, називається:

а) претензійним строком;

б) строком позовної давності;

в) строком здійснення цивільних прав;

г) строком виникнення цивільних прав

17. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю:

а) у три роки;

б) у один рік;

в) у п'ять років;

г) у десять років.

 

18. Щодо яких вимог строк позовної давності встановлюється у десять років?

а) про видачу вкладу;

б) про здійснення страхової виплати;

в) про застосування наслідків нікчемного правочину;

г) про розірвання договору дарування.

 

19. До вимог про спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації, застосовується позовна  давність строком в:

а) один рік;

б) шість місяців;

в) два роки;

г) три роки.

 

20. До вимог про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, застосовується позовна давність строком у:

а) п'ять років;

б) десять років;

в) три роки;

г) один рік.

 

21. До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність строком у:

а) три роки;

б) один рік;

в) два роки;

г) чотири роки.

 

22. Який строк позовної давності застосовується до вимог про розірвання договору дарування?

а) на такі вимоги позовна давність не поширюється;

б) три роки;

в) один рік;

г) п'ять років

 

23. До вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти застосовується позовна давність строком в:

а) один рік;

б) три роки;

в) шість років;

г) десять років.

 

24. Який строк позовної давності застосовується до вимог про оскарження дій виконавця заповіту?

а) три роки;

б) один рік;

в) шість місяців;

г) на такі вимоги позовна давність не поширюється.

 

25. Чи можуть сторони за домовленістю змінити строк позовної давності?

а) ні;

б) можуть лише зменшити строк позовної давності;

в) так;

г) можуть лише збільшити строк позовної давності.

 

26. У якій формі укладається договір пор збільшення позовної давності?

а) у письмовій;

б) у письмовій нотаріально посвідченій;

в) в усній;

г) в конклюдентній.

 

27. З якого моменту починається перебіг позовної давності за  вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства?

б) від дня припинення насильства;

в) від дня початку насильства;

28. З якого моменту починається перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину?

а) від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права

б) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права;

в) від дня, коли почалося його виконання;

г) від дня його укладення.

29. З якого моменту починається перебіг позовної давності у разі порушення права або інтересу неповнолітньої особи?

а) від дня досягнення нею 16 років;

г) від дня досягнення нею повноліття.

 

30. Перебіг позовної давності переривається:

б) дією непереборної сили;

в) встановленням мораторію;

31. На які вимоги позовна давність не поширюється?

а) про витребування майна з чужого незаконного володіння;

б) про розірвання договору;

в) про стягнення неустойки;

 

Задачі

 

1. Трояновська передала 4 листопада 1989 р. Букиній — дочці своеї сусідки — стародавню каблучку з діамантами, з умовою, що надягне її на весіллі і через дня 3-4 поверне. 11 листопада 1989 р. Букина повернула каблучку, і Трояновска поклала її у шкатулку. Через тривалий час, у ході якого Трояновска каблучкою не користувалася, вона виявила, що у каблучці, що мала п'ять діамаитів, одного діаманта не вистачає. Це відбулося 25 грудня 1991 р. Лише через півтора року, 26 червня 1993 року Трояновскій вдалося розшукати Букину, що виїхала із сім'єю з їхнього міста. Букина визнала, що в день весілля вона зауважила, що один діамант із каблучки випав, але знайти його не вдалося. Оскільки Букина відшкодувати вартість діаманту відмовилася, Трояновска 18 грудня 1994 р. звернулася з позовом у суд.

Як суд повинний вирішити суперечку?

 

2. Лікар Бібіков у березні 1988 р. виїхав в експедицію на Крайню Північ на два роки. Кімнату, що він наймав у будинку, що належав Іванову, Бібіков за згодою Іванова замкнув. 12 листопада 1990 р. із кімнати Бібікова злодії викрали ряд речей, у тому числі магнітофон, відеомагнітофон, стінні годинник, два пальто. Бібікову про це не повідомили, тому що ніхто не знав його адреси. 10 чер­вня 1992 р. Бібіков повернувся додому, упізнав про крадіжку і про те, що міліції не вдалось виявити викрадені в нього речі. 24 травня 1994 р. Бібіков несподівано побачив у квартирі Степанова, до якого він з'явився за викликом як лікар, свої магнітофон і відеомагнітофон і взнав, що Степанов купив ці речі три року тому в одного незнайомого, але за словами Степанова, цілком солідної людини. Коли Степанов видужав, Бібіков 9 червня 1994 р. пред'явив до нього позов про витребування магнітофона і відеомагнітофона. Районний суд, не заперечив (із посиланням на ст. 145ГК Укр. ) права Бібікова на витребування речей, але у позові відмовив, оскільки його право втрачене в зв'язку з пропуском позовної давності.

Чи правильна відмова суду в позові?

 

3. Давидов за договором позики передав Орлову 3000 гривень 5 січня 1991 р. строком на шість місяців. Договір був укладений в усній формі, у присутності свідків Дурова й Андрєєва.

Після нагадувань Давидова Орлов 6 червня 1993 р. переслав Давидову поштою в погашення боргу 1000 гривень, вказавши в та-' лоні переказного бланку: "Іншу суму в 2 тис. вишлю через два місяці".

10 січня 1996 року Давидов пред'явив позов про стягнення не повернутої йому суми боргу.

Як варто вирішити справу?

 

 

Тема 14. Власність та право власності в Україні

 

Поняття власності та права власності. Характеристика змісту права власності.

Форми та види права власності, їх законодавче закріплення.

Способи набуття та припинення права власності. Момент виникнення права власності. Межі здійснення права власності.

Речові права. Довірча власність.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

 

 

 

Практичне заняття

 

Зміст права власності та межі його здійснення

 

1.                            Поняття та зміст права власності. Суб’єкти права власності
2.                            Момент виникнення права власності.
3.                            Способи набуття права власності
4.                            Припинення права власності

 

Питання для самопідготовки

 

1.                                          Набувальна давність
2.                                          Довірча власність

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

 

1. Стародубцев продав Марченку телевізор. За домовленістю сторін Марченко повинен був забрати телевізор через два дні. Вночі у квартирі Стародубцева трапилась пожежа в результаті якої згорів телевізор. Стародубцев відмовився повернути Марченку за телевізор грошову суму посилаючись на те, що Марченко як власник телевізора несе ризик випадкової загибелі речі. Марченко звернувся до суду. Вирішіть спір.

 

2. Під час проходження археологічної практики студенти другого курсу історичного факультету ОНУ Сіренко та Петров знайшли на розкопках кургану декілька старовинних золотих прикрас. Сіренко запропонував Петрову розділити знахідки між собою і нікому не говорити про це.

Чи законна пропозиція Сіренка?

 

3. В українське посольство в США звернувся американський громадянин Онопенко. Він заявив, що до революції 1917 р. його батькам належав будинок у м. Умань, який був націоналізований радянською владою. Батькам вдалося виїхати до США де й народився Онопенко. Після смерті батьків Онопенко був в Україні і засвідчився, що будинок, який належав його батькам, не зруйнований. Онопенко надав документи, які підтверджують, що будинок дійсно належав його батькам.

Як єдиний спадкоємець Онопенко вимагав повернути йому будинок або виплатити компенсацію.

Чи обгрунтовані вимоги Онопенка?

 

 

 

Тема 15 Приватна власність в Україні

 

Поняття та зміст права приватної власності.

Суб’єкти права приватної власності. Межі здійснення права приватної власності її суб”єктами.

Об’єкти права приватної власності. Право власності на житло. Садиба як об’єкт права приватної власності.

Приватизація державного житлового фонду та майна державних підприємств як підстави набуття права приватної власності.

Інші підстави виникнення права приватної власності.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

 

 

Практичне заняття

 

Характеристика правового режиму

 приватної власності фізичних осіб

 

1.                            Суб'єкти права приватної власності
2.                            Об'єкти права приватної власності
3.                            Межі здійснення права приватної власності
4.                            Приватизація державного житлового фонду та державних підприємств як підстава набуття права приватної власності.

 

Питання для самопідготовки

 

2.Інші підстави виникнення права приватної власності

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

 

1. Гр. Тарасов був власником квартири. В січні 1994 року він зник безвісті. Через 3 роки в січні 1997 року у судовому порядку він був оголошений померлим. В нотаріальній конторі був заповіт, який залишив гр. Тарасов, в якому він заповідав квартиру своєму племіннику гр. Петрову. Через 6 місяців після вступання в законну силу рішення суду про оголошення гр. Тарасова померлим, гр. Петрову було видано свідоцтво про право на спадщину на вказану квартиру. Через деякий час (у листопаді 1997 року) гр. Петров продав квартиру гр. Мухтарову. У червні 1998 року гр. Тарасов, який раніше був оголошений померлим, з'явився і став вимагати від гр. Мухтарова повернення йому квартири. Гр. Мухтаров відмовився повернути гр. Тарасову квартиру, придбану у гр. Петрова.

Визначить підстави і час виникнення права приватної власності на квартиру у гр. Петрова і гр. Мухтарова, та підстави і час припинення права приватної власності на квартиру у гр. Тарасова.

Дайте правову оцінку діям усіх названих вище осіб.

 

 

Тема 16. Право власності юридичних осіб

 

Юридична особа як суб'єкт права власності.

Загальна характеристика права власності різних видів юридичних осіб.

Право власності господарських товариств, кооперативів, підприємств та їх об'єднань.

Право власності об'єднань громадян, релігійних, політичних, профспілкових організацій.

Права засновників та учасників щодо майна юридичної особи.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Приватна власність юридичних осіб та її загальна характеристика

2. Різновиди приватної власності юридичних осіб та їх специфіка

 

Практичне заняття

 

Характеристика права власності різних

 видів юридичних осіб

 

1.                            Право власності господарських товариств, кооперативів, підприємств та їх об'єднань.
2.                            Право власності різних об'єднань громадян.
3.                            Права засновників та учасників щодо майна юридичної особи.

 

Питання для самопідготовки

 

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

 

1. Відповідно до умов засновницького договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю, який уклали між собою німецька фірма "Линко", приватне підприємство "СЕЗ-інвест", державне підприємство "Нафтогазсервіс" та дві фізичні особи, державне підприємство передало до статутного фонду товариства будівлю з двома виробничими цехами. За рік після реєстрації товариства, ДП "Нафтогазсервіс" було реорганізовано, і на його базі були створені два самостійних державних підприємства: "Нафтоцентр" та "Газоцентр". При реорганізації з'ясувалося, що будівля з виробничими цехами була передана до статутного фонду товариства без згоди державного концерну "Нафтогазоцентрострой", до складу якого входило ДП "Нафтогазсервіс", а також без згоди Фонду державного майна України. Концерн запропонував товариству повернути незаконно передане до його статутного фонду майно на баланс ново-створеного підприємства "Газоцентр". Товариство вимоги концерну відхилило, зазначивши, що майно, передане до його статутного фонду, є його власністю. Крім того, на думку товариства, будь-які вимоги можуть висуватися лише підприємством "Газоцентр", а не концерном.

Керівництво ДП "Газоцентр" відмовилося вимагати передачі будівлі, а через місяць після реорганізації підприємства "Нафто-центр" та "Газоцентр" надіслали листа до адміністрації товариства, в якому зазначили, що "вони, як правонаступники ДП "Нафтогаз-сервіс", стають учасниками товариства", крім того, вони просили виплатити дивіденди від прибутків товариства за минулий рік.

Який порядок встановлено для передачі державним підприємством майна до статутного фонду? Як слід вирішувати питання про повернення будівлі? Як проводиться приймання нових учасників товариства та вихід з товариства?

 

 

Тема 17. Право державної та комунальної власності

 

Поняття права виключної власності народу України та його об'єкти. Здійснення народом України права виключної власності.

Право державної власності. Поняття суб'єктів, об'єктів права державної власності та їх види.

Підстави виникнення та припинення права державної власності Управління державним майном.

Право комунальної власності. Суб'єкти і об'єкти права комунальної власності.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

 

 

Практичне заняття

 

Характеристика об‘єктів права державної та комунальної власності і способів їх набуття та припинення

 

1.                            Поняття права власності Українського народу та його об'єкти.
2.                            Право державної власності. Підстави його набуття.
3.                            Право комунальної власності та підстави його набуття.

 

Питання для самопідготовки

 

1.  Здійснення народом України права виключної власності.

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

1. Мешканці села Синьки у піщаному кар'єрі біля села брали пісок для господарських потреб. Та одного разу, прийшовши за піском, селяни побачили на стовпі об'яву за підписом голови сільради, де було вказано, що брати пісок у будь-якій кількості суворо забороняється.

Які наслідки такої заборони?

 

2. Громадянин Разувайкін звернувся до директора державного підприємства з проханням продати йому токарний станок, котрий, за його словами, й так не використовується в зв'язку зі спадом виробництва.

Однак директор відмовив, посилаючись на те, що не має права розпоряджатись державним майном.

Чи є у нього таке право? Хто і як може розпоряджатись обладнанням, яке є на підприємстві?

 

3. При виконанні маневрових робіт на ділянці залізниці біля заводу залізобетонних виробів відбулося зіткнення вагону з тепловозом, який належав заводу. Внаслідок аварії, яка виявилась наслідком порушення правил безпеки працівниками залізниці, вагон отримав ушкодження, а тепловоз повністю вийшов з ладу.

Завод від відшкодування збитків у грошовій формі, запропонованого залізницею, відмовився, а натомість зажадав, щоб та передала йому для компенсації шкоди один з нещодавно придбаних нею тепловозів.

Оскільки залізниця цю претензію відхилила, завод звернувся до арбітражного суду з позовом про передачу йому нового тепловозу замість того, що згорів.

 

4. Завод "Хімреактив" передав у тимчасове користування КСП "Ленінець" чотири кислототривких баки. Після закінчення обумовленого строку КСП баки не повернуло, посилаючись на те, що два з них внаслідок аварії, яка трапилась з вини сторожа, що був у нетверезому стані, повністю вийшли з ладу, а ще два — необхідні підприємству для підтримання виробничого циклу. При цьому пред­ставник КСП висловив впевненість, що підприємство, як сільсько­господарський виробник, має переважне право на подовження терміну оренди, і пообіцяв, що після закінчення нового терміну договору два баки будуть повернуті, а вартість ще двох буде відшкодована, як тільки КСП стягне збитки зі сторожа.

Завод з цими пропозиціями не погодився і звернувся до арбітражного суду.

Яким має бути рішення?

 

5. Геолого-розвідувальне управління після завершення розвідувальних робіт для будівництва газової магістралі вирішило продати зведений ним жилий будинок, гараж і виробничі майстерні, потреба у яких для управління тепер відпала.

Гараж і майстерні виявило бажання придбати Дорожньо-ремонтне підприємство, яке обслуговувало сусідню ділянку автотраси, а жилий будинок площею 200 кв. м. хотів купити приватний підприємець з метою переобладнати його під бар-кафе.

Начальник геолого-розвідувального управління дав згоду на продаж гаражу і майстерень. Щодо можливості продажу жилого будинку приватній особі у нього виникли сумніви і він звернувся дою до юриста. Оцініть ситуацію і дайте пораду.

 

 

Тема 18. Право спільної власності

 

Поняття та види спільної власності.

Суб'єкти права спільної власності. Підстави виникнення та припинення права спільної власності.

Спільна сумісна та часткова власність.

Право привілейованої купівлі частки у спільній власності.

Поділ та виділ спільного майна.

Звернення стягнень на спільне майно.

Правовий режим майна подружжя.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

 

 

Практичне заняття

 

Спільна власність та її види

 

1.                            Підстави виникнення та припинення права спільної власності, її види.
2.                            Поділ та виділ спільного майна.
3.                            Звернення стягнень на спільне майно.

 

Питання для самопідготовки

 

1. Право привілейованої купівлі частки у спільній власності

2. Правовий режим майна подружжя

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

 

1. Гавриленко Н. К. та Артимович Й. А. мали на праві спільної часткової власності двоповерховий будинок. Причому частки у праві спільної власності були рівними, але за домовленістю між собою Гавриленко займав перший (кам'яний) поверх, а Артимович — другий (дерев'яний). В результаті удару блискавки дах та другий поверх будівлі згоріли. Артимович вимагав, щоб Гаврилен­ко надав в його користування дві кімнати з п'яти, що знаходились на вцілілому першому поверсі і до цього знаходились у користуванні сім'ї Гавриленко. Артимович сказав що він буде жити так доки вони спільними зусиллями з Гавриленко не відбудують другий поверх та дах. Гавриленко відмовився надати Артимовичу приміщення на першому поверсі і сказав, що той має сам відбудувати свій поверх, бо не має ніяких прав на частину будинку, яку він займає.

Чи мають під собою грунт вимоги Артимовича? Як треба вирі-спір? Які права та обов'язки учасників спільної власності?

Як вирішити спір, якщо в загибелі частини будинку були б наявні вина Артимовича?

 

2. Сіренко Н. П. була членом дачно-будівельного кооперативу та мала на праві власності дачний будинок на земельній ділянці. В освоєні земельної ділянки, будівництві дачного будинку разом з Сіренко Н. П. брав участь її син Сіренко К. О. та брат Петров. Після смерті Сіренко Н. П. власником будинку став її син Сіренко К. О., який згодом захотів продати дачний будинок, таким чином спільно користуватися будинком Петров та Сіренко вже не могли. Тому Петров звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права власності на 1/3 частину дачного будинку. Сіренко позову не визнав, оскільки, за його твердженнями, трудові та фінансові внески з боку Петрова у освоєння земельної ділянки та будівництво дачного будинку хоча і мали місце, але вони були незначними. Сіренко також посилався на те, що Петров всі ці роки користувався садом, знімав врожай плодів та ягід, що на думку Сіренко компенсувало витрати Петрова.

Як треба вирішити спір? Як суд повинен визначати частку Петрова у спільній власності?

 

3. Третьяков продав Самсонову телевізор та магнітофон. Дізнавшись про це, колишня дружина Третьякова, звернулась до суду з позовом до Самсонова та Третьякова про визнання укладеної між ними угоди недійсною. Вона привела такі доводи: продане Самсонову майно є їх з чоловіком спільним майном і було придбано за період їх шлюбу з Третьяковим; згоди на продаж речей вона не давала, бо не знала про таку; поділ спільного майна після припинення шлюбу не відбувся. Самсонов на суді засвідчив, Іцр він в шлюбі не перебуває. Третьяков це не заперечував.

Чи повинен суд задовольнити вимоги Третьякової?

 

4. Попову Л. П. та Ларіонову М. Г. належали частини будинку на праві спільної часткової власності. Попов продав належну йому частину будинку Шевчук Н. Ф. за 50 тис. гривень. Ларіонов, дізнавшись про це, вимагав визнати угоду купівлі-продажу частини будинку недійсної, посилаючись на своє переважне право купівлі, та

Іревести на нього права й обов'язки покупця. Він згодний купити Щетину будинку за ту ж суму, але з розстрочкою на один рік.

Як вирішити справу? Як вирішити справу в тому випадку, якщо 'ясується, що Попов не продав, а подарував свою частину будинку?

 

5. Дем'яненко на праві спільної власності належала 1/2 части-Ла будинку, Романюку — 1/4 та Смоліну — 1/4. Дем'яненко звернулась до суду з позовом до Романюка та Смоліна про визнання права власності на 2/3 частини будинку, посилаючись на те, що вона пробила необхідний капітальний ремонт будинку, у результаті яко­го ранкова вартість будинку зросла на 50%. Заперечуючи проти їозову, Романюк та Смолін заявили, що ремонт зроблений без їхньої згоди, тому Дем'яненко не вправі вимагати не тільки зміни часток спільній власності, але і відшкодування понесених нею витрат. Яке рішення повинен винести суд?

 

6. Після смерті батьків до чотирьох їхніх дітей, які досягли повноліття і мешкали окремо від батьків, перейшов у спадщину житловий будинок. Троє спадкоємців висловили бажання продати будинок, а отриману суму розподілити відповідно до часток. Один із спадкоємців згоди на продаж будинку не дав, заявивши, що бажає використовувати свою частку в будинку для проживання. Оскільки згоди між спадкоємцями досягнуто не було, троє з них позивали проти спадкоємця, що заперечує проти продажу будинку, про зобов'язання не чинити перешкод продажі будівлі. Свої вимоги вони мотивували тим, що за продаж будинку виступає більшість співвласників, а також при продажі будинку цілком його ринкова вартість різко зросте.

Як вирішити справу суду? Чи підлягають задоволенню вимоги трьох спадкоємців?

 

7. Кирилова та Волков на праві спільної часткової власності належав жилий будинок, який зокрема складався з п'яти жилих кімнат. Дві кімнати (20 та 12 метрів квадратних) знаходились у користуванні сім'ї Волкова, а три (12, 8 та 6 метрів кв. ) — сім'ї Кирилова. При цьому долі учасників спільної власності були рівними. Між співвласниками виникли непорозуміння і Волков звернувся з позовом до суду з вимогою про виділ його долі зі спільно­го майна, наполягаючи, щоб за ним було закріплені приміщення, які він фактично займає. Кирилова заперечувала проти такого варіанта вирішення спору. Вона говорила, що в такому випадку будуть обмежені та ущемлені її інтереси власника, оскільки в та кому випадку реальні долі не відповідатимуть ідеальним. Вона пропонувала судовим рішенням закріпити порядок користування жилими приміщеннями, який склався між співвласниками, не змінюючи розмір часток учасників спільної власності. Волков пропонував компенсувати втрати Кирилової, частка якої відповідно зменшиться. Розмір грошової компенсації він пропонував вирахувати виходячи з ринкової ціни будинку, яка склалась в даній місцевості. На вимогу сторін було призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи, в ході якою було встановлено, що поділ майна в натурі технічно можливий і приміщення можливо переобладнати в два ізольовані помешкання, але це можливо з відхиленням від розміру ідеальних часток, що припадають на кожного власника.

Яке рішення має винести суд? Які є варіанти вирішення спору?

 

Тема 19. Інші речові права. Сервітути

 

Поняття, загальна характеристика речових прав на чуже майно. Співвідношення права власності та інших речових прав.

Види речових прав на чуже майно. Види прав на користування чужим майном. Сервітути. Емфітевзис. Суперфіцій.

Поняття права володіння (посідання). Володіння і право власності – характеристика співвідношення.

Суб’єкти володіння. Володіння на основі права та фактичне володіння. Законне і незаконне володіння

Правовий захист володіння.

Відповідальність за незаконне володіння.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

 

 

Практичне заняття

 

Речові права на чуже майно

 

1.                            Поняття та види інших речових прав
2.                            Ознаки інших речових прав
3.                            Сервітути
4.                            Емфітевзис та суперфіцій
5.                            Поняття права володіння та його співвідношення з правом власності.
6.                            Відповідальність за незаконне володіння.

 

Питання для самопідготовки

 

 1. Володіння на основі права та фактичне володіння. Законне і незаконне володіння

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

 

1. Що складає зміст права власності?

а) право оперативного управління;

б) право володіння;

в) право розпорядження;

г) право володіння, користування і розпорядження майном.

 

2. Об'єктами права власності українського народу є:

в) державні та комунальні підприємства й установи;

г) золотий запас, алмазний та валютний фонди.

 

3. Від імені українського народу право власності здійснюють:

а) окремі громадяни;

б) комунальні підприємства;

г) органи державної влади.

 

4. Ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе:

а) власник, якщо інше не встановлено договором або законом;

б) виключно власник;

в) користувач;

г) особа, яка знищила або пошкодила майно

 

5. Хто набуває право власності на виготовлену (створену) річ?

б) особа, яка її виготовила (створила);

в) особа, яка замовила виготовлення (створення) речі;

6. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає:

а) з моменту початку будівництва;

в) з моменту одержання дозволу на забудову;

г) всі відповіді вірні.

 

7. Чи набуває на нову річ право власності особа, яка самочинно переробила чужу річ?

а) так, набуває;

8. З якого моменту виникає право власності у набувача за договором?

б) з моменту підписання договору;

в) з моменту здійснення користування майном;

г) всі відповіді вірні.

 

9. З якого моменту набувається право власності на рухому річ,від якої власник відмовився?

а) з моменту заволодіння нею;

б) зі спливом одного року з дня взяття на облік такої речі;

в) зі спливом двох років з дня взяття на облік такої речі;

г) з моменту набуття рішенням суду законної сили

 

10. Чи відповідає особа, яка знайшла загублену річ, за її втрату, знищення або пошкодження?

а) відповідає лише у разі свого умислу;

б) ні;

в) так;

11. У якому випадку знайдена річ може бути продана особою, яка її знайшла?

а) у будь-якому випадку;

б) лише за згодою органів міліції;

г) якщо у зберігача не має змоги її утримувати.

 

12. Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу:

в) трьох місяців з моменту знайдення такої речі;

г) шести місяців з моменту знайдення такої речі.

 

13. Сума за продаж знайденого транспортного засобу в разі від мови від неї колишнього власника переходить у власність:

а) органів міліції;

в) держави;

г) особи, яка знайшла загублений транспортний засіб.

 

14. Зі спливом якого строку міліція має право продати знайде  ний транспортний засіб, переданий їй на зберігання?

а) трьох місяців;

б) трьох років;

в) шести місяців;

г) одного року.

 

15. Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду в розмірі:

а) двадцяти відсотків вартості речі;

б) двадцяти п'яти відсотків вартості речі;

в) до двадцяти п'яти відсотків вартості речі;

г) до двадцяти відсотків вартості речі.

 

16. Якщо не буде виявлено власника знайденої бездоглядної домашньої тварини або він не заявить про своє право на неї, то право власності на цю тварину переходить:

а) до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні;

б) до територіальної громади;

в) до держави;

г) до особи, яка її знайшла.

 

17. Хто набуває право власності на скарб?

а) виключно держава;

в) територіальна громада;

18. Що з перерахованого є похідним способом набуття права власності?

а) набуття права власності за законом;

б) набуття права власності за заповітом;

г) набуття права власності на знахідку.

 

19. Що з перерахованого є первісним способом набуття права власності?

а) набуття права власності за договором купівлі продажу;

б) набуття права власності за актом органів державної влади;

г) набуття права власності на скарб.

 

20. Орган, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю, зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про це:

а) не пізніше ніж за шість місяців до викупу земельної ділянки;

б) не пізніше ніж за рік до викупу земельної ділянки;

в) за три роки до викупу земельної ділянки;

г) не раніше ніж за рік до викупу земельної ділянки

 

21. Викупна ціна за земельну ділянку, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, визначається:

а) органом, який прийняв рішення по викуп;

б) власником;

в) за домовленістю з власником, а в разі спору - судом;

г) судом.

 

22. Чи має право власник розпорядитися житловим будинком, який знаходиться на земельній ділянці, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, на власний розсуд?

б) ні, не має;

в) має право незалежно від рішення суду;

23. У якій формі укладається договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна?

а) у простій письмовій формі;

б) в усній;

в) у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;

г) законом не встановлено.

 

24. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний:

б) продати свою частку іншим співвласникам;

25. До вимог про переведення прав та обов'язків покупця на співи власника в разі порушення його переважного права купівлі у праві спільної часткової власності застосовується позовна давність:

а) у три роки

б) у один рік;

в) у п'ять років;

г) у десять років.

 

26. Чи допускається передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі?

а) так;

б) ні, окрім випадків, передбачених законом;

в) ні;

27. Будівля капітального типу, споруджена з дотриманням  вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного проживання, називається:

а) житловим будинком;

б) квартирою;

в) садибою;

г) житлом.

 

28. Право користування чужою земельною ділянкою для  сільськогосподарських потреб називається:

а) сервітут;

б) емфітевзис;

в) суперфіцій;

г) право оперативного управління.

 

29. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови називається:

а) право господарського відання;

б) суперфіцій;

в) земельний сервітут;

г) особистий сервітут.

 

30. Яка обставина не припиняє дію сервітуту?

а) невикористання сервітуту протягом двох років підряд;

б) спливу строку, на який було встановлено сервітут;

г) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений  сервітут

 

Задачі

 

1. Давидов поставив вимогу перед власником сусідньої земельної ділянки про встановлення земельного сервітуту. Сусід йому відмовив. У зв’язку з відмовою Давидов звернувся  з позовом до суду. У судовому засіданні йому була постановлена вимога обґрунтувати позов. Що у зв’язку з цим мав зробити Давидов?

 

2. Змоделюйте ситуацію, в якій особа, що їй належить речове право на чуже майно, своєю дією може припинити  існування цього права таким чином, що чуже майно стане її власним. При цьому речове право на чуже майно має виникнути в силу прямої вказівки закону.

 

3. Змоделюйте ситуацію, при якій підставою для встановлення сервітутного права є заповіт.

 

4. На вимогу Петренка за рішенням суду було встановлено земельний сервітут строком на 5 років. Через рік Петренко продав свою земельну ділянку Владилаву. Власник сусідньої  земельної ділянки вважав, що оскільки припинилися обставини, які були підставою для встановлення сервітуту, то має відбутися і припинення сервітуту, оскільки змінився власник земельної ділянки, на вимогу якого було встановлено сервітут. Владислав з цим не згоден. Проаналізуйте ситуацію.

 

5. Святенко безвідплатно набув емфітевзис від Онищинка. Договір про встановлення емфітевзису було укладено на невизначиний строк. Через 5 років Онищенко попередив Святенка про відмову від договору. Через тиждень Святенко продав емфітевзис Валерію без відома Онищенка. Через рік після цього Онищенко вирішив сам користуватися зельною ділянкою, але застав там Валерія, який готував ріллю для оранки. Валерій відмовився  передати землю Онищенку посилаючись на те, що емфітевзис придбаний на невизначений строк. Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

6. Серед підстав припинення емфітевзису виберіть таку, яка може бути реалізована двома протилежними способами. Змоделюйте відповідні варіанти.

 

7. Євген надав у користування Микиті земельну ділянку для будівництва кемпінгу строком на 40 років.Через рік кемпінг було збудовано, а ще через рік було знищено пожежею. Євген вважав, що це означає припинення суперфіцію. Микита твердив, що у цьому випадку суперфіцій може бути припинено тільки у разі невиконання суперфіціарієм обов’язку. Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

8. Р.уклав договір майнового найму велосипеду з Т. Строком на один рік. Через півроку Т., який користувався велосипедом, вирішив подарувати його своїй сестрі (вона не знала про те, що брат не є власником цього майна) при умові, що один раз на тиждень сестра буде на 3 години передавати річ у користування синові Т. Від першого шлюбу , який мешкав поруч із своєю тіткою. Після закінчення строку договору Р., дізнавшись про те, що Т. Подарував велосипед сестрі, поставив вимогу перед остатньою про повернення речі. При цьому Р. стверджував, що якщо майно, набуте безвідплатно, в особи, яка немала прао його відчужувати, то власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. Сесора, дізнавшись про те, що отримала від брата в подарунок річ, яку він немав право відчужувати, заперечувала проти повернення велосипеда, стверджуючи, що вона отримала цого не як подарунок, оскільки не є договором дарування такий договір, який передбачає виконанняобдарованимдій майнового характеру. Тому сестра Т. Запропонувала Р. вимагати відшкодування збитків пов’язаних із втратою предмета найну від наймача речі.

 

 

Тема 20. Право інтелектуальної власності

 

Творча діяльність. Поняття інтелектуальної власності.

Поняття авторського права та його особливості. Поняття і види результатів творчої діяльності, що охороняються авторським правом.

Види авторських прав, їх суб”єкти та об”єкти.

Особисті немайнові та майнові права авторів.

Суміжні права та їх суб”єкти.

Зміст і межі суміжних прав.

Захист авторських і суміжних прав.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

2. Суб’єкти та об’єкти авторських прав

3. Суміжні права та їх захист

 

 

Практичне заняття

 

Правове регулювання інтелектуальної власності

 

1. Поняття та об’єкти права інтелектуальної власності

2. Авторське право: поняття, суб’єкти та об’єкти авторського права. Твір як об’єкт авторського права.

3. Поняття, суб’єкти та об’єкти суміжних пра

4. Особисті немайнові та майнові права автора.

5. Захист авторських та суміжних прав.

 

Питання для самопідготовки

 

1. Поняття і види результатів творчої діяльності, що охороняються авторським правом

2. Межі суміжних прав

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

 

1. Художник-аматор купив у магазині картину автора Дороніна і зробив декілька копій, які підготував до продажу. Коли автор картини Доронін з'явився до покупця художника-аматора, щоб скопіювати свою картину і побачив копії, зроблені із перекрученням кольорового фону, він запропонував ці копії знищити.

Покупець не погодився з цією пропозицією і заявив, що він придбав картину в магазині, став ії власником і як власник може розпоряджатися нею як завгодно. Тому він відмовляє автору в копіюванні його картини.

Автор звернувся до суду за захистом своїх прав. ;

Яке рішення повинен винести суд?

 

2. Два автори створили малюнки, які були використані при випуску жіночого взуття. Автори почали вимагати від адміністрації підприємства укладення з ними угоди на використання їх малюнків, посилаючись на те, що на всі твори, в тому числі і створені в порядку службового завдання, авторське право належить самим авторам.

Адміністрація відхилила вимоги авторів, вказуючи на те, що в трудовому договорі прямо записано, що право на використання всіх творчих результатів праці авторів належить працедавцю.

Хто має рацію в цьому спорі?

Які права авторів службових творів?

 

3. Композитор разом з поетом створили декілька весільних пісень, які були виконані в концертному залі. Видавництво звернулось до авторів з пропозицією про видання цих пісень.

З ким повинен бути укладений цей договір, якщо видавництво має намір водночас видати ноти з текстом, а також ноти і текст окремо?

Які види співавторства знає закон?

 

4. Львівське книжкове видавництво уклало з автором Васьковим договір про видання монографії "Історія запорозьких козаків". Рукопис одержав позитивні відгуки рецензентів. Але водночас були зроблені зауваження, з якими автор повністю погодився і висловив бажання внести в рукопис уточнення і доповнення. Видавництво надало автору на доопрацювання 4 місяця. Автор раптово помер. Видавництво звернулось до спадкоємців померлого з пропозицією доручити історику Дьоміну доопрацювати рукопис. Спадкоємці дали згоду.

Кого вважати автором випущеної в світ доопрацьованої монографії?

Які авторські права переходять в спадок?

 

 

Тема 21. Право промислової власності

 

Поняття та види промислової власності.

Суб‘єкти та об‘єкти права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Раціоналізаторська пропозиція.

Право на нові сорти рослин і породи тварин.

Право на науково-технічну інформацію.

Правова охорона ноу-хау.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття патентного права та його суть

2.Об’єкти та суб’єкти патентного права

3.Правове оформлення та захист патентного права

 

Практичне заняття

 

Види промислової власності

 

2. Раціоналізаторська пропозиція як об’єкт права промислової власності

3. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

4. Правова охорона ноу-хау.

 

Питання для самопідготовки

1.                                          Патент та порядок його одержання
2.                                          Майнові права, що випливають з патенту

 

Джерела

 

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2. Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3.                                          Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                                          Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                                          Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                                          Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                                          Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                                          Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

  

 

Задачі

 

1. Між науково-дослідним інститутом електромеханіки та замовником виникла суперечка щодо включення до договору на виготовлення, випробування та постачання партії електродвигунів умови про виплату авансу. Виконавець подав докази про те, що робота включена до загального плану роботи інституту, є продовженням роботи, яка виконувалася на підставі іншого договору. Замовник вважав, що він, насамперед, укладає договір поставки, і, відповідно до Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, не повинен платити аванс.

Яке рішення повинен винести господарський суд? Якими нормативними актами регулюються відносини між зазначеними суб’єктами?

 

2. Акціонерне товариство «АРКАДА» придбало у винахідника рн.оїд невиключну ліцензію на право використання промислового зразку «рн.оїд». За умовами договору ліцензіат зобов’язався сплатити ліцензіару паушальну суму 200 000 грн. і повернути документацію після 5-ти років дії ліцензії.

Через 4 роки після укладення ліцензійного договору товариство «АРКАДА», як засновник українсько-американського підприємства «СІРГУС», передало право на використання промислового зразку «рн.оїд» як свій внесок до статутного фонду підприємства, створеного строком на 6 років. Мойсєв визнав незаконними такі дії товариства «АРКАДА» і вимагав відшкодувати збитки. Не отримавши відповіді на свої вимоги, Мойсєв звернувся до суду. При розгляді справи з’ясувалося, що ліцензійний договір між Мойсє-вим та товариством «АРКАДА» не було зареєстровано у встановленому порядку.

Які права та обов’язки виникають у сторін за договором невиключної ліцензії? Який порядок реєстрації передбачено для ліцензійних договорів? Яке рішення повинен винести суд?

 

3. Корпорація будівельних підприємств «Зодчий» звернулася до Науково-дослідного центру з пропозицією укласти договір про передачу науково-технічної інформації (ноу-хау) з питань виготовлення міцніших блоків для фундаменту житлових будинків в зоні зсувів. Мова про такі блоки йшла в інтерв’ю зі спеціалістами, яке було надруковане у журналі «Стиль та Дім».

У процесі укладення договору виник спір про ціну частини інформації: центр запросив 2 млн. грн.., а корпорація погодилася заплатити лише 1,5 млн. грн..

Незважаючи на те, що договір не було укладено, корпорація, на підставі відомої їй частини інформації, почала використовувати новий спосіб виготовлення блоків. Довідавшись про це, центр подав позов до господарського суду з вимогою припинити незаконне використання ноу-хау та відшкодувати збитки.

Що таке ноу-хау? Які засоби захисту ноу-хау передбачені законодавством? Яке рішення повинен винести господарський суд?

 

 

Тема 22. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг

 

Право на фірмове найменування.

Право на знаки для товарів і послуг. Поняття та види знаків для товарів та послуг.

Права та обов‘язки, що випливають зі свідоцтва на товарні знаки.

Право на комерційну таємницю.

Правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття та зміст прав на засоби індивідуалізації товарного обороту

 

 

Практичне заняття

 

Право на товарні знаки

 

3. Право на комерційну таємницю.

4. Правова охорона нетрадиційних результатів інтелектуальної діяльності

 

Питання для самопідготовки

 

1.Виникнення та зміст права інтелектуальної власності на комерційне найменування

2.Надання правової охорони географічним зазначенням

 

Джерела

 

1.                            Конституція України. – Київ, 2004.
2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Задачі

 

1. Протягом довгого часу виробниче підприємство розміщувало на електропродукції (вмикачі, перехідники тощо) словесне найме­нування "ОДЕЛОК". Це слово було взято в рамку. Довідавшись про це, представник підприємства "ЕЛЕКТРОД" вимагав припинення порушення належного їхньому підприємству виключного права на зареєстрований і добре відомий споживачеві товарний знак, який має вигляд взятої у коло назви "ДЕЛОК". Крім того, власник товарного знака вимагав відшкодування завданих йому збитків.

Виробниче підприємство вимог не визнало і зазначило, що його словесне позначення не співпадає із зареєстрованим товарним знаком. Крім того, товарний знак було зареєстровано лише для електричних розеток, які підприємство взагалі не випускає. Виробниче підприємство також погодилося придбати у підприємства "ЕЛЕКТ-РОЛ" виключну ліцензію на використання товарного знаку "ДЕЛОК". В процесі оформлення ліцензійного договору з'ясувалося, що з дня реєстрації товарного знака минуло 9 років.

Що визнається використанням товарного знаку? Оцінить дії кожної сторони. Як на вашу думку слід вирішити спір?

 

2. Складіть позовну заяву про порушення прав власника знаку на товари та послуги внаслідок використання схожого знаку для товарів та послуг на однотипні товари.

 

Тема 23. Цивільно-правовий захист права

власності та інших речових прав

 

Основні засади захисту права власності та  забезпечення їх державою. Способи захисту права власності та їх система.

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Розрахунки при поверненні речей з чужого незаконного володіння.

Вимоги про усунення порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов). Захист прав володільця, що не є власником.

Позов про визнання права власності.

Інші способи цивільно-правового захисту права власності та інших речових прав.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття захисту права власності та інші речових прав

2.Цивільно-правові способи захисту права власності та інших речових прав та їх різновиди

3. Інші засоби захисту права власності

 

 

Практичне заняття

 

Способи захисту права власності

 

2. Віндикаційний позов та його зміст

3. Негаторний позов

4. Позов про визнання права власності

 

Питання для самопідготовки

 

 1. Основні засади захисту права власності та забезпечення їх державою

 2. Захист прав володільця, що не є власником

 

Джерела

 

1. Конституція України. – Київ, 2004.

2.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
3.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
4.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
5.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
7.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
8.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

Тести

1. До зобов'язально-правових засобів захисту права власності відноситься:

в) позов про визнання права власності;

2. Цивільно-правові засоби захисту права власності, що здійснюються на підставі припису закону за допомогою суду та інших державних органів, називаються:

а) приватні;

б) самоврядні;

в) легітимовані;

г) персональні.

 

3. Цивільно-правові засоби захисту права власності, що  здійснюються власниками самостійно, без звернення до суду та інших деравних органів, називаються:

а) приватні;

б) публічні;

в) судові;

г) адміністративні.

 

4. Негаторний позов відноситься до:

а) зобов'язально-правових засобів захисту права власності;

б) речово-правових засобів захисту права власності;

в) спеціальних засобів захисту права власності;

г) самоврядних засобів захисту права власності.

 

5. Віндикаційний позов відноситься до:

а) спеціальних засобів захисту права власності;

б) приватних засобів захисту права власності;

в) зобов'язально-правових засобів захисту права власності;

г) речово-правових засобів захисту права власності.

 

6. Позов про визнання правочину недійсним відноситься до:

а) зобов'язально-правових засобів захисту права власності

б) самоврядних засобів захисту права власності;

в) спеціальних засобів захисту права власності;

г) речово-правових засобів захисту права власності.

 

7.  Позов про визнання права власності відноситься до:

а) речово-правових засобів захисту права власності;

б) спеціальних засобів захисту права власності;

в) зобов'язально-правових засобів захисту права власності;

г) приватних засобів захисту права власності.

 

8.  Віндикаційний позов – це:

9.  Негаторний позов – це:

10. Однією з умов пред'явлення позову про визнання права  власності є:

11.  Об'єктом віндикаційного позову є:

а) речі, визначені родовими ознаками;

г) матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

 

12.  Предметом віндикаційного позову є:

г) усунення триваючого правопорушення.

 

13.  Не може бути позивачем у віндикаційному позові:

14.  За якої умови власник має право витребувати майно від  добросовісного набувача за віндикаційним позовом?

А) якщо майно було подароване власником;

в) якщо майно було продане власником за заниженою ціною;

15.  Яке майно не може бути витребувано від добросовісного  набувача за віндикаційним позовом

а) загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

в) гроші та цінні папери на пред'явника;

16.  Від якого набувача власник має право вимагати передання усіх доходів від свого майна за весь час володіння ним?

А) від добросовісного набувача;

б) від будь-якого набувача;

г) від недобросовісного набувача.

 

17.  Повернення яких доходів має право вимагати власник від добросовісного набувача за віндикаційним позовом?

б) одержаних за весь час незаконного володіння майном;

18.  Чи має право набувач вимагати від власника майна  відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на  повернення майна або передання доходів?

а) лише добросовісний набувач;

б) так;

в) лише недобросовісний набувач;

г) ні.

 

19.  Витрати, що необхідні для забезпечення нормального стану та збереження майна з урахуванням його зношуваності, називаються:

а) достатніми витратами;

б) обов'язковими витратами;

в)необхідними витратами

г) дрібними витратами.

 

20. Чи має право набувач залишити собі здійснені ним  поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди?

А) лише недобросовісний набувач;

б) так;

в) ні;

г) лише добросовісний набувач.

 

21. Строк позовної давності щодо вимог про повернення майна з чужого незаконного володіння складає:

а) три роки;

б) п'ять років;

в) шість місяців;

г) до таких вимог позовна давність не застосовується.

 

22. Об'єктом негаторного позову є:

г) речі, визначені родовими ознаками.

 

23. Предметом негаторного позову є:

а) речі, визначені індивідуальними ознаками;

24. Позовна давність до вимог за негаторним позовом:

а) не застосовується;

б) складає три роки;

в) складає шість місяців;

г) складає один рік

 

25. Позовна давність до вимог власника про виключення майна з опису:

а) складає один рік;

б) не застосовується;

в) п'ять років;

г) три роки.

 

26. Хто має право визнавати незаконним правовий акт, що  порушує право власності?

А) органи місцевого самоврядування;

б) суд;

в) органи державної влади;

г) нотаріус.

 

27. У результаті якої діяльності інших осіб власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на  компенса­цію у зв'язку зі зниженням цінності цих об'єктів?

в) що призвела до погіршення природних властивостей землі;

г) всі відповіді вірні.

 

28. Позовна давність до вимог про визнання права власності:

а) складає шість місяців;

б) не застосовується;

в) складає два роки;

г) складає три роки.

 

29. Об'єктом позову про визнання права власності є:

а) речі, визначені індивідуальними ознаками;

     г) вимога позивача про визнання його права власності

 

 

Задачі

 

1.Губанський виїхав у тривале відрядження. Оскільки в помешканні нікого не залишалося, то він залишив ключі сусідам і попрохав їх наглядати за квартирою.

Повернувшись з відрядження, він виявив нестачу у квартирі магнітофона і декількох відеокасет. Пізніше з’ясувалося, що неповнолітній / 14 років/товариш сина сусідів випадково (за його поясненнями) поламав магнітофон і зараз той знаходиться у ремонті в його знайомого. Повернуто магнітофон буде незабаром, коли знайомий знайде необхідні для ремонту запчастини. Що ж стосується відеокасет, то їх, очевидно, взяв подивитися хтось із знайомих, але хто саме — ні сусіди, ні їх син пригадати не змогли.

Які вимоги і до кого може пред’явити Губанський?

 

2.Іванський купив у Хвостова холодильник. Покупну ціну було сплачено при укладені договору, але сторони домовились, що покупець забере холодильник за тиждень.

Через декілька днів Іванський довідався, що Хвостова притягнуто до кримінальної відповідальності за крадіжку, а майно його — описане за постановою слідчого.

Тоді він звернувся до суду з позовом про вилучення холодильника з опису, посилаючись на те, що останній є його власністю, як річ, що придбана за договором купівлі-продажу.

Як вирішити справу?

 

3.Коршунов загубив свого годинника «Орієнт», а приблизно за місяць побачив його / годинник був з особливими прикметами/ на руці випадкового сусіда у метро.

На запитання Коршунова той відповів, що кілька днів тому придбав цього годинника за вигідну ціну на «блошиному ринку».

Чи може Коршунов вимагати повернення годинника?

 

4.Чапленко мав в Одесі будинок на праві власності. Захворівши, він звернувся до свого давнього товариша Кудрі, що жив одинаком в Ізмаїлі, з пропозицією, щоб той приїхав, оселився у домі Чапленка і допомагав йому хазяйнувати.

Кудря виконав це прохання і протягом двох років, аж до смерті Чапленка, жив у останнього, доглядав за ним, вів спільне господарство.

Після смерті Чапленка заповіту не залишилося, але спадкоємцем за законом мав стати повнолітній онук, що проживав у Тюмені.

Оскільки Кудря не отримав ніяких повідомлень від цього онука небіжчика, він зробив висновок про те, що той не бажає приймати спадок і отже будинок переходить до нього — Кудрі.

Він зробив необхідний ремонт, перепланував за своїм розсудом дім, виконав роботи по впорядкуванню присадибної ділянки, витративши на це близько двох тисяч гривень.

Але через деякий час в Одесі з’явився онук Чапленка, котрий вступив у спадкові права, після чого звернувся з позовом до Кудрі про звільнення будинку. Той, у свою чергу, висунув вимоги про визнання за ним права проживання у будинку, а крім того, — відшкодування витрат на ремонт і впорядкування останнього.

Як має бути вирішена справа?

 

5.Тетельбойм, Іванови та Кубанські проживали в Одесі у загальній («комунальній») квартирі. У їхньому спільному користуванні знаходились кухня, ванна кімната (котра не функціонувала через несправність водоводу) і туалет.

Якось, повернувшись з тривалого відрядження, Тетельбойм вия­вив, що ванна кімната переобладнана у дві комірчини, в котрих Іванови та Кубанські зберігають різний мотлох. На його прохання надати йому частину комірчини для господарських потреб, вони не відреагували. Тоді Тетельбойм звернувся до суду з аналогічною вимогою, посилаючись на те, що всі сусіди мають рівні права на користування підсобними приміщеннями загальної квартири.

Як має бути вирішено справу?

 

 

Тема 24. Зобов‘язання у цивільному праві України

 

Поняття і система зобов’язань у цивільному праві. Підстави виникнення і припинення зобов’язань. Зобов’язальне право і його система. Основні тенденції розвитку сучасного зобов’язального права.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1. Основні поняття про зобов’язання, їх елементи

2. Види зобов’язань

3. Підстави для виникнення, зміни чи припинення зобов’язань

 

 

Практичне заняття

 

Загальні положення про зобов’язання

 

1. Поняття зобов’язання.

2. Структурні елементи зобов’язання.

3.  Система зобов’язань у цивільному праві України. Види зобов’язань.

 

Питання для самопідготовки

 

 1. Зобов’язальне право і його система. Основні тенденції розвитку сучасного зобов’язального права.

 

 

Джерела

 

1. Конституція України. – Київ, 2004.

1.                            Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.
2.                            Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.
3.                            Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
4.                            Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.
5.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004
6.                            Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.
7.                            Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

 

Задачі

 

1. Директор заводу «Нептун» доручив робітнику заводу — наладчику Власову відремонтувати верстату.

Чи виникло зобов’язання? Чи змінилася б ситуація, якби Власов не був робітником заводу?

 

2. Туристична компанія «Глобус» купила для свого центрального офісу 2 комп’ютера в магазині «Оковл» і 2 тумби під комп’ютери в меблевому магазині «Інтер’єр». Доставити куплені речі з магазинів в офіс компанії на службовому автомобілі ВАЗ-2107 було доручено начальнику адміністративно-господарської частини Макарову і водію Борисенко. На зворотному шляху водій Борисенко не справився з управлінням автомобілем, у результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «Volvo», що належить на праві приватної власності Шевченко. У результаті зіткнення істотно постраждали обидва автомобілі, комп’ютери були зіпсовані, а Макаров одержав тілесні ушкодження і згодом був визнаний інвалідом 2-ої групи.

Скільки виникло зобов’язань? Які юридичні факти є підставами їх виникнення? Визначите суб’єктів (кредитора і боржника) і зміст кожного з зобов’язань.

 

3.Внаслідок спільних злочинних дій сімнадцятирічного Сахно і дев’ятнадцятирічного Димова згорів будинок, що належав на праві спільної часткової власності Кузьменко і Яковлєв. У результаті оперативно-пошукових дій Сахно був затриманий; Димову вдалося втекти. У процесі кримінального судочинства Кузьменко вчинив Сахно позов про відшкодування повної вартості частини будівлі, що належала йому. Сахно проти позову заперечував, оскільки, на його думку, половину вартості повинен відшкодувати Димов. Яковлєв, розуміючи що Сахно не має самостійного заробітку і має недостатньо майна для покриття шкоди, вчинив позов також батькам Сахно. Батьки Сахно позов не визнали, посилаючись на ту обставину, що він разом із ними не мешкає, а тому вони не несуть відповідальності за його дії.

Як повинен бути вирішений цей спір?

 

 

Тема 25. Цивільно-правовий договір

 

Поняття, значення і функції договору в цивільному праві.

Договір як юридичний факт і засіб регулювання цивільних правовідносин між його учасниками.

Свобода договору.

Зміст договору. Тлумачення договору. 

Укладення договору. Переддоговірні спори.

Динаміка договірних правовідносин.

Система цивільно-правових договорів. Попередній договір та його правове значення. Публічний договір. Договір приєднання.

Договірна дисципліна.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття та суть договору у зобов’язальному праві. Свобода договірних зобов’язань

2.Зміст договору

3.Укладення, зміна та припинення договору

 

 

Практичне заняття

 

Поняття та складові елементи договору

 

 

Питання для самопідготовки

1.Договір як правочин. Договір як правовідношення. Договір як письмовий документ

2.Переддоговірні спори

3.Договірна дисципліна

 

Джерела

 

 1.Конституція України. – Київ, 2004.

2.Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3.Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4.Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5.Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8.Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

Задачі

 

1. У собаки, що належить Ромову, народилися ще­нята. Одного з щенят Ромов пообіцяв подарувати своєму знайомому — Степанову, як тільки щенята досягнуть двомісячного віку. Протягом цих двох місяців Степанов придбав корм та інвентар для догляду за собакою. Проте коли по закінченні 2 місяців Степанов прийшов до Ромова за щеням, той дарувати його відмовився, мотивував це тим, що одне щеня померло, а інших він обіцяв подарувати родичам. Степанов звернувся до суду із позовом до Ромова про відшкодування зроблених ним витрат.

Як повинен бути вирішений спір?

 

2. Коротков, їдучи із сім’єю у відпустку, домовився із сусідом Кузьміним про передачу йому на збереження дорогої аудіо- і відео- апаратури. Кузьмін погодився, і апаратура була перенесена в його квартиру. По поверненню з відпустки, Короткое з’явився до Кузьміна за апаратурою, проте Кузьмін зажадав винагороди за збереження. Ко-ротков виплатити винагороду відмовився, вважаючи, що мова йшла про приятельську послугу.

Хто прав? Як змінилася б ситуація, якби залишивши апаратуру на збереження, Короткое пообіцяв Кузьміну винагороду?

 

8.                            Сімаков одержав у спадщину велику колекцію рідкісних марок і вирішив продати її. Узнавши про продаж, колекціонер Шевчук прийшов до Сімакова з проханням продати колекцію йому. Сімаков погодився. Вони підписали договір, у якому зазначили всі істотні умови і домовилися завірити договір нотаріально. Шевчук сплатив Сімакову аванс. Наступного дня Шевчук з’явився до Сімакова, щоб разом із ним піти до нотаріуса. Проте Сімаков сказав, що передумав продавати колекцію Шевчуку, оскільки знайшов більш вигідного покупця, а підписаний ними вчора договір юридичної сили не має, оскільки не був посвідчений нотаріально. Шевчук звернувся в суд із позовом до Сімакова про виконання зобов’язання в натурі. У позовній заяві він посилався на те, що нотаріальна форма взагалі не обов’язкова для таких договорів.

Хто прав? Як повинен бути вирішений спір?

 

 

Тема 26. Виконання зобов‘язань

 

Поняття виконання зобов’язань. Поняття належного та неналежного виконання зобов”язань.

Виконання зобов”язань на користь кредитора і третьої особи. Покладення виконання на третю особу.

Уступка вимоги і перевід боргу.

Предмет виконання. Виконання зобов’язання з альтернативним предметом.

Місце та строки виконання. Дострокове виконання.

Валюта грошових зобов’язань.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття виконання зобов’язань

2. Суб’єкти виконання

3.Способи виконання зобов’язань

 

 

Практичне заняття

 

Способи виконання забов‘язань

 

 

Питання для самопідготовки

 

1.                                          Уступка вимоги і перевід боргу
2.                                          Виконання зобов’язань з альтернативним предметом
3.                                          Валюта грошових зобов’язань

 

Джерела

 

 1.Конституція України. – Київ, 2004.

2.Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3.Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4.Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5.Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8.Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

 

Задачі

 

1. Сатанєєв, що збирав протягом багатьох років колекцію монет, вирішив розпродати її, розділивши зібрані ним монети по країнах, в обігу яких вони знаходяться. На приналежність до кожної країни припадала однакова за вартістю кількість монет. Руднєв, що відвідав Сатанєєва, виявив бажання набути якусь із серій монет, але пообіцяв оплатити покупку через 10 днів, коли він розраховував одержати зарплату. В обумовлений день зарплата була отримана, і Руднєв прийшов за покупкою. До цього часу він вирішив, що купить монети, що знаходяться в обігу в ПАР. Проте саме ці монети виявилися вже проданими. Від одержання іншої залишеної йому серії монет він відмовився і вважав себе вільним від будь-яких зобов’язань. Сатанєєв відправив колекцію Рудневу поштою і через суд зажадав її оплати, оскільки вважав, що право вибору предмета виконання за укладеним договором належить йому.

Оцінить аргументи сторін.

 

2. За вироком місцевого суду Когут і Ганіч засуджені за зловживання службовим становищем і кількаразове одержання хабарів, а Савченко — за співучасть у кількаразовому одержанні хабара. Суд визнав встановленим, що Когутом було отримано хабарів на 10 тис. гривень, їм же разом із ри три — на 6 тис. гривень, а разом із Савченком — на 20 тис. гривень, із яких Когут узяв собі 7 тис. гривень і передав Савченко 5 тис. гривень. Особисто ри три було отримано 5 тис. гривень. Вся сума хабарів — 26 тис. гривень як безпідставне збагачення, стягнена судом у прибуток держави з Когута, ри тр і Савченко солідарно. Чи правильно рішення суду?

 

1.                            Бородіна пред’явила у березні 2001 р. позов до Агіна про стягнення з нього 2 тис. гривень. У позовній заяві вона зазначила, що 15 листопада 1999 р. Агін купив у неї за 4 тис. гривень пральну машину, але заплатив тільки 2 тис. гривень, а на іншу суму видав позикову розписку, у якої обіцяв повернути борг не пізніше 1 лютого 2000 р. Проте, після настання строку Агін боргу не сплатив, мотивував несплату тим, що Бородіна у свій час не сплатила боргу його батькові, у спадковому майні якого Агін знайшов розписку, видану Бородіною 3 квітня 1996 р. про одержання в борг 2 тис. гривень терміном на два місяці. Агін знайшов розписку відразу після смерті батька в січні 1997 р., але повернення боргу протягом усього цього часу не потребував, хоча збирався це зробити.

Вирішить спір.

 

 

Тема 27. Способи забезпечення виконання зобов‘язань

 

Поняття і види основних способів забезпечення виконання зобов’язань.

Неустойка та її види. Співвідношення неустойки і збитків.

Застава, поняття застави та її види.

Звернення претензій кредиторів на заставлене майно.

Порука. Гарантія. Завдаток. Притримання.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття забезпечення виконання зобов’язання

2.Характеристика способів забезпечення виконання зобов’язання

 

 

Практичне заняття

 

Види способів забезпечення забов‘язань

 

 

Питання для самопідготовки

 

1.                                          Співвідношення неустойки і збитків

2. Звернення претензій кредиторів на заставлене майно.

 

Джерела

 

1.Конституція України. – Київ, 2004.

2.Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3.Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4.Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5.Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8.Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

Задачі

 

Боржник, не заперечуючи факту прострочення, звернувся до суду з проханням про звільнення його від сплати неустойки, оскільки її розмір в декілька разів перевищує суму залишку основного боргу. Він зазначив, що більша частина боргу ним сплачена, на цей момент у нього певні фінансові труднощі і він не має змоги сплатити решту боргу.

Яке рішення має винести суд? Який вид неустойки застосовував­ся сторонами? Чи має суд право зменшити суму неустойки, що обумовлена договором?

 

2. Мудров, отримавши кредит в банку, в строк повернув лише відсотки за користування кредитом і частину штрафу. Для повернення основного боргу у нього не вистачило коштів. Кредитний ризик був застрахований. Однак страховик відмовився від сплати банку страхового відшкодування, оскільки ті гроші, що повернув Мудров, цілком покрили суму його основного боргу.

Яке рішення повинен прийняти суд? Які передбачено умови звільнення страховиків від відповідальності за кредитним договором, забезпеченим страхуванням?

 

Після настання строку повернення кредиту банк повідомив поручителів про невиконання позичальником своїх обов’язків та запропонував їм виконати зобов’язання замість нього. ВАТ «Сарін» сплатило 25% від загальної суми, але відмовилось від подальшого виконання, посилаючись на обов’язок іншого поручителя сплатити свою частину. ТОВ «Світ» сплатило решту боргу — 75%. В той же час, у основного боржника з’явились гроші, і він сплатив банку 75% боргу, оскільки не знав про виплати, що були здійснені ТОВ «Світ».

Як вирішити цю справу? Як відповідають поручителі за договором поруки? Чи бґрунтована відмова ВАТ від сплати своєї частини боргу? Яке було б рішення, якби в договорі поруки не було зазначено у яких частках відповідають поручителі?

 

4. Відділення банку «Порто-франко» надало кредит ТОВ «Промінь». ВАТ «Фобос» прийняло на себе гарантійне зобов’язання за виконання ТОВ «Промінь» кредитного договору у межах суми основного боргу та відсотків за користування кредитом.

У зв’язку з тим, що основний боржник — ТОВ «Промінь» — кредит не повернув, банк пред’явив до ВАТ «Фобос», як до гаранта, позов про стягнення суми основного боргу та відсотків за користування кредитом, а до ТОВ «Промінь» — позов про стягнення штрафу за прострочення повернення кредиту.

Яке рішення має винести господарський суд? В якому обсязі несе відповідальність гарант за договором? Чи можливе стягнення з гаранту суми штрафу?

 

Іванов пред’явив до Стороженка позов про повернення подвійної суми завдатку. Крім того, він вимагав відшкодування збитків, яких він зазнав, оскільки він вже встиг укласти з фірмою «Аргус» договір на ремонт квартири, та відшкодування моральної шкоди.

Як вирішити цю справу? Як повинна бути оформлена угода про завдаток?

 

 

Тема 28. Припинення зобов”язань

 

Поняття та основні підстави припинення зобов”язань.

Припинення зобов”язань шляхом зарахування зустрічних вимог.

Припинення зобов’язання збігом боржника і кредитора в одній особі.

Припинення зобов’язання домовленістю сторін.

Припинення зобов’язання за неможливістю виконання.

Припинення зобов’язання у зв”язку зі смертю громадянина чи ліквідації юридичної особи.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття та способи припинення зобов’язань

2.Характеристика окремих способів припинення зобов’язань

 

 

Практичне заняття

 

Способи припинення забов‘язань

 

та за домовленісю сторін.

 

Питання для самопідготовки

 

1.                                                               Припинення зобов’язання збігом боржника і кредитора в одній особі

2. Припинення зобов’язання у зв”язку зі смертю громадянина чи ліквідації юридичної особи.

 

 

Джерела

 

 1.Конституція України. – Київ, 2004.

2.Цивільний Кодекс України. – Київ : Атіка, 2004.

3.Господарський кодекс України. – Київ: Атіка, 2004.

4.Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.

5.Житловий кодекс України. – Київ : Юрінком-Інтер, 2004.

6.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Київ: Юрінком-Інтер. 2004

7.Цивільне право України. У 2-х томах / за ред. Я.М. Шевченко. – Київ : ІнЮре, 2004.

8.Цивільне право України. / за ред. Р.О. Стефанчука. – Київ: Прецендент, 2004.

 

 

Задачі

 

1. Будівельник Маліков прийняв на себе зобов’язання протягом року побудувати будинок Скрябіну. Виконав половину роботи, Маліков помер. Син Малікова, будучи його спадкоємцем, зажадав від Скрябіна сплатити вартість виконаної його батьком частини роботи. Скрябін відмовився задовольнити вимогу, посилаючись на незавершеність роботи. Син Малікова для вирішення спору звернувся до суду.

Яке рішення повинен прийняти суд?

 

2.                            Для придбання машини у Даріна не вистачало 2 тис. гривень, які він позичив під розписку у свого дядька — Морозова з зобов’язанням повернути борг через два роки. Через рік Морозов помер. Після його смерті був знайдений заповіт, у якому єдиним спадкоємцем був призначений його племінник — Дарін.

Що сталося з борговим зобов’язанням Даріна?

 

 

Тема 29. Відповідальність у цивільному праві

 

Поняття, значення та функції цивільно-правової відповідальності.

Цивільне правопорушення, його елементи. Умови (підстави) настання цивільно-правової відповідальності. Особливості цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правові санкції.

Форми та види цивільно-правової відповідальності. Цивільно-правова відповідальність у зобов”язаннях. Договірна, недоговірна відповідальність у цивільному праві. Часткова, солідарна, субсидіарна.

Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.

 

Лекційне (теоретичне заняття)

 

1.Поняття та специфічні ознаки цивільно-правової відповідальності

2.Підстави настання цивільно-правової відповідальності

3.Види цивільно-правової відповідальності

 

 

Практичне заняття

 

Цивільно-правова відповідальність

 

 

Питання для самопідготовки

 

1.                                          Цивільно-правові санкції
2.                                          Відшкодування моральної шкоди

 

Джерела

 

Тести

1. Специфічною ознакою цивільно-правової відповідальності є:

а) відшкодування збитків;

б) додатковість обтяження;

в) можливість самозахисту;

г) сплата неустойки.

 

2. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є:

а) державний примус;

б) майновий характер;

в) немайновий характер;

г) компенсаційний характер

 

3. Суспільний осуд - це:

а) специфічна ознака цивільно-правової відповідальності;

б) форма цивільно-правової відповідальності;

в) функція цивільно-правової відповідальності;

г) загальна ознака цивільно-правової відповідальності.

 

4. Державний примус - це:

а) форма цивільно-правової відповідальності;

б) функція цивільно-правової відповідальності;

в) загальна ознака цивільно-правової відповідальності;

г) специфічна ознака цивільно-правової відповідальності.

 

5. Чи є відповідальність юридично рівних суб'єктів один перед одним специфічною ознакою цивільно-правової відповідальності?

а) ні;

б) так;

в) лише в межах договірної відповідальності;

г) лише в межах недоговірної відповідальності.

 

6. Чи є обов'язок виконати зобов'язання в натурі мірою цивіль­но-правової відповідальності?

а) так;

б) лише у разі відшкодування збитків;

в) лише у разі сплати неустойки;

г) ні.

 

7. Яка функція встановлює еквівалентність розміру заподіяної правопорушенням шкоди та розміру відповідальності?

а) превентивна;

б) каральна;

в) компенсаторно-відновлювальна;

г) охоронна.

 

8. Яка функція сприяє попередженню правопорушень?

 

а) штрафна;

б) виховна;

в) превентивна;

г) регулятивна.

 

9. Яка функція є основною для  цивільно-правової відповідальності?

а) компенсаторно-відновлювальна;

б) штрафна

 

3. Суспільний осуд - це:

а) специфічна ознака цивільно-правової відповідальності;

б) форма цивільно-правової відповідальності;

в) функція цивільно-правової відповідальності;

г) загальна ознака цивільно-правової відповідальності.

в) стимулююча;

г) попереджувальна.

 

10. Залежно від підстав виникнення відповідальність  поділя­ється на:

а) повну та обмежену;

б) договірну та недоговірну;

в) субсидіарну та солідарну;

г) відшкодування збитків та сплату неустойки.

 

11. Відповідальність за порушення існуючого між визначеними сторонами зобов'язання, що становить додатковий до основного, вже існуючого, юридичний обов'язок, називається:

а) недоговірною;

б) деліктною;

в) субсидіарною;

г) договірною.

 

12. Відповідальність за порушення цивільних прав та обов'язків, що виникають не з договору, а з інших підстав (юридичних фактів), називається:

а) солідарною;

б) збільшеною;

в) недоговірною;

г) договірною.

 

13. Форма та розмір недоговірної відповідальності  встановлю­ються:

а) договором;

б) договором або законом;

в) виключно законом;

г) всі відповіді невірні,

 

14. Залежно від розміру цивільно-правова відповідальність може бути:

а) договірною або деліктною;

б) солідарною або частковою;

в) субсидіарною;

г) повною, обмеженою та кратною.

 

15. Обмежена відповідальність може встановлюватись:

а) договором;

б) законом;

в) рішенням суду;

г) всі відповіді вірні.

 

16. У якому випадку не може обмежуватися (або скасовуватися) цивільно-правова відповідальність?

а) за винне порушення зобов'язань;

б) за умисне порушення зобов'язань;

в) в разі втрати майна;

г) в разі сплати неустойки.

 

17. Сутність кратної відповідальності полягає:

18. Кратна відповідальність може мати місце:

а) у разі вчинення фіктивного правочину;

б) у разі вчинення правочину, що порушує публічний порядок;

г) у разі вчинення правочину під впливом тяжкої обставини.

 

19. Солідарна відповідальність виникає:

а) лише у випадках, встановлених договором або законом;

в) лише у випадках, встановлених договором;

г) лише у випадках, встановлених законом.

 

20. У якому випадку настає субсидіарна відповідальність?

г) у разі неподільності предмета зобов'язання

 

21. У якому випадку настає солідарна відповідальність?

г) у разі відповідальності осіб, які спільними діями завдали шкоду.

 

22. Сплата неустойки - це:

а) форма відповідальності;

б) вид відповідальності;

в) ознака відповідальності;

г) підстава відповідальності.

 

23. Відшкодування збитків - це:

а) вид відповідальності;

б) умова відповідальності;

в) форма відповідальності;

г) підстава відповідальності.

 

24. Недоговірна шкода виникає:

а) як наслідок порушення договірного зобов'язання;

б) як наслідок порушення абсолютного права потерпілого;

в) внаслідок втрати заробітку;

г) внаслідок знищення речі.

 

25. Втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, називаються:

а) упущена вигода;

б) моральна шкода;

в) неодержані доходи.

г) реальні збитки.

 

26. Збитки, завдані порушенням зобов'язання, визначаються:

27. Розмір упущеної вигоди:

28. Яка обставина не звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання?

а) непереборна сила;

б) груба необережність кредитора;

в) казус;

г) форс-мажор.

 

29. Які правові наслідки передбачено законом за порушення зобов'язання з вини кредитора?

а) суд звільняє від відповідальності боржника;

г) законом не передбачено.

 

30. Надзвичайна та невідворотна за даних умов подія - це:

а) казус;

б) випадок;

в) форс-мажор;

г) непереборна сила

 

 

Задачі

1. По вині боржника пожежею було пошкоджено майно, яке було власністю кредитора. Кредитор подав позов про відшкодування збитків:

- суми, на яку зменшилась вартість майнової маси, яка була у потерпілої особи;

- витрати кредитора на проведення поточного ремонту майна;

- втрата нестриманого доходу від оренди майна;

- суми страхового стягнення, яку отримав би кредитор, якби майно було б застраховано боржником на користь кредитора.

Які суми підлягають стягненню? Якщо пожежа була не по вині боржника, яку відповідальність він несе? Хто ніс би відповідальність, якщо пожежа була б по вині кредитора або непереборною силою, чи дією третіх осіб?

 

2. Робітник виробничого комбінату В. під час обідньої перерви вийшов з території комбінату в їдальню. Під час переходу дорозі він був збитий машиною і отримав травму. Власник машини встановлений не був. В. пред'явив позов про відшкодування шкоди до комбінату. В позові він написав, що вважає винним у заподіянні збитків комбінат, так як він не мав власної їдальні, тобто В. був змушений в обідню перерву піти до їдальні за територію комбінату. Довідкою, яка підписана лікарем та засвідчена печаткою лікувального закладу, підтверджувалось, що по стану здоров'я В. необхідно було постійне харчування.

Як вирішити цю справу?

 

3. Після того, як зіткнулися машина, яка є власністю Петрова, та машина, яка є власністю Іванова, отримав травму пасажир Сидоров. Сидоров подав позов у суд до Петрова про відшкодування шкоди. Суд задовільнив позов в повному обсязі. Петров подав скаргу на рішення суду, вказав, що відшкодування шкоди з нього одного несправедливо, так як у аварії був повинен також Іванов.

Яке рішення повинен сприйняти суд?

 

 

 

 

 

К о м п л е к с

т е с т о в и х   з а в д а н ь

 

 

РОЗДІЛ І.

ЦИВІЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Тема 1. Поняття, принципи та система цивільного права. Цивільні правовідносини

1.  Цивільне право як галузь права - це:

а) система знань;

б) частина науки про право;

в) сукупність категорій та суджень;

г) система правових норм.

 

2.  Цивільне право як навчальна дисципліна - це:

а) система перевірених практикою знань;

б) сукупність правових норм;

в) сукупність суспільних відносин;

г) частина науки про право.

 

3.  Цивільне право як наука - це:

а) сукупність правових норм;

в) сукупність суспільних відносин;

г) сукупність засобів та прийомів впливу.

 

4. Що є предметом цивільного права:

а) особисті немайнові відносини;

б) майнові відносини;

в) товарно-грошові відносини;

г) майнові та особисті немайнові відносини.

 

5  Чи застосовується цивільне законодавство до майнових відносин, заснованих

на адміністративному або іншому владному підпорядкування однієї сторони другій, а також до податкових, бюджетних відносин?

а) не застосовується;

б) застосовується;

в) не застосовується, якщо інше не встановлено законом;

г) застосовується, якщо інше не встановлено законом.

 

6. Хто є учасниками цивільних відносин?

а) фізичні та юридичні особи;

б) фізичні, юридичні особи та держава;

в) фізичні, юридичні особи, держава та територіальні громади;

7. Методом правового регулювання в цивільному праві є:

а) метод цивільно-правового регулювання;

б) метод примусу;

в) імперативний метод;

г) метод заборони.

 

8 .Характерними рисами методу цивільно-правового регулювання є:

а) автономія волі сторін та диспозитивність;

9. Що означає «автономія волі сторін» як ознака методу цивільно-правового регулювання?

а) право сторін визначати характер власних взаємовідносин у межах, встановлених законом;

10. Що означає «диспозитивність» як ознака методу цивільно-правового регулювання?

11.Функціями цивільного права є:

а) функція соціального контролю;

б) прикладна;

в) регулятивна, охоронна, компенсаційна та превентивна;

г) охоронна, превентивна та узгодженості інтересів.

 

12. Що з перерахованого не відноситься до загальних засад цивільного законодавства?

б) свобода підприємницької діяльності;

в) судовий захист цивільного права й інтересу;

г) об'єктивність.

13. Що означає «свобода договору»?

14. Що з перерахованого не є характеристикою принципу судового захисту цивільного права та інтересу?

б) абсолютний характер захисту;

в) наявність спеціальних органів захисту;

г) універсальність способів захисту.

 

15. Що становить основу цивільного законодавства України?

а) Цивільний кодекс України;

б) акти Президента України;

в) Конституція України;

г) постанови Кабінету Міністрів України.

 

16. Основним актом цивільного законодавства є:

а) Конституція України;

б) нормативно-правові акти;

в) акти Президента України;

г) Цивільний кодекс України.

17. У яких формах може існувати цивільне законодавство?

а) актів цивільного законодавства та міжнародних договорів;

в) виключно актів цивільного законодавства;

г) виключно міжнародних договорів та звичаїв.

 

18. Чи мають право сторони укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства?

а) ні;

б) так;

г) так, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

 

19. Чи мають право сторони відійти від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд?

а) ні, не мають права;

б) так, мають право

в) так, за винятком укладення односторонніх договорів;

20.  Чи має акт цивільного законодавства зворотну дію у часі?

а) ні;

в) так;

г) так, окрім випадків, встановлених законом.

 

21.  Звичаєм є:

22. Чи може бути застосований звичай у цивільних відносинах, якщо він суперечить договору або актам цивільного законодавства?

а) так;

б) лише у випадках, встановлених законом;

в) так, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства;

г) ні.

 

23.  Що з перерахованого не є складовою цивільного законодавства відповідно до сфери правового регулювання?

а) закони;

б) страхове законодавство;

в) торговельне законодавство;

г) транспортне законодавство.

 

24.  Скільки частин складають систему цивільного права України?

а) три;

б) дві;

в) п'ять;

г) шість.

 

25. Який із перерахованих інститутів не входить до загальної частини цивільного права?

а) представництво;

б) строки та терміни;

в) об'єкти цивільних відносин;

г) договірні зобов'язання.

 

26. Чи застосовується положення Цивільного кодексу України до врегулювання відносин, що виникають у сферах використання природних ресурсів, охорони довкілля, до трудових та сімейних правовідносин.

а) ні;

б) так;

г) так, якщо є пряма вказівка закону.

 

27. Що із перерахованого не є елементом цивільних  правовідносин?

а) суб'єкт;

б) майнові правовідносини;

в) об'єкт;

г) зміст.

 

28. Які є види цивільних правовідносин залежно від об'єкта?

а) майнові та особисті немайнові;

б) абсолютні та відносні;

в) речові та зобов'язальні;

г) прості та складні.

 

29. Які є види цивільних правовідносин залежно від особливостей суб'єктного складу?

а) речові та зобов'язальні;

б) охоронні та регулятивні;

в) абсолютні та відносні;

г) прості та складні.

 

30. Які є види цивільних правовідносин залежно від характеру вимог, що належать управомоченій особі?

а) майнові та особисті немайнові;

б) речові та зобов'язальні;

в) охоронні та регулятивні;

г) прості та складні.

 

31.  Які є види цивільних правовідносин залежно від розподілу прав та обов'язків між учасниками?

а) абсолютні та відносні;

б) прості та складні;

в) охоронні та регулятивні;

г) майнові та особисті немайнові.

 

32.  Цивільні правовідносини, в яких управомочена особа завжди чітко визначена, називаються:

а) абсолютними;

б) відносними;

в) речовими;

г) зобов'язальними.

 

33.  Цивільні правовідносини, в яких чітко визначені всі суб'єкти, називаються:

а) абсолютними;

б) майновими;

в) немайновими;

г) відносними.

 

34.  Цивільні правовідносини, в яких управомочена особа має права, об'єктом яких виступає річ, називаються:

а) речовими;

б) зобов'язальними;

в) майновими;

г) простими.

 

35.  Цивільні правовідносини, в яких управомочена особа має права, об'єктом яких виступають дії боржника, називаються:

а) речовими;

б) зобов'язальними;

в) абсолютними;

г) складними.

 

36.  Цивільні правовідносини, в яких одна сторона має тільки права, а інша тільки обов'язки, називаються:

а) складними;

б) охоронними;

в) простими;

г) майновими.

 

37.  Цивільні правовідносини, в яких кожен із учасників має і права, і обов'язки, називаються:

а) простими;

б) відносними;

в) зобов'язальними;

г) складними.

 

38.  Назвіть юридичний факт-подію:

  а) укладення договору;

  б) землетрус, вчинення правопорушення;

в) рятування особою державного майна;

г) досягнення особою повноліття.

1.  Цивільна правоздатність - це:

а) здатність особи мати цивільні права;

в) здатність особи виконувати цивільні обов'язки;

г) здатність особи мати цивільні права та обов'язки.

 

2. Коли виникає та припиняється цивільна правоздатність?

а) виникає з моменту народження, а припиняється зі смертю;

б) виникає з досягненням 14 років, а припиняється зі смертю;

в) виникає з досягненням 16 років, а припиняється зі смертю;

3.  Що є місцем проживання фізичної особи?

г) місце реєстрації фізичної особи

 

4. З якого віку фізична особа вільно обирає собі місце проживання?

а) з досягненням 16 років;

г) з досягненням 14 років.

 

5.   Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є:

б) місце реєстрації особи;

6.  Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є:

г) місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

 

7.  Місцем проживання недієздатної особи є:

а) місце проживання її батьків;

в) місце проживання її піклувальника;

8.  Скільки місць проживання може мати фізична особа?

а) одне;

б) два;

в) законом не обмежено;

г) п'ять.

9. Який вид обмеження правоздатності застосовується в разі за кріплення в законодавчих актах заборони працівникам деяких  відомств обіймати посади, пов'язані з підприємницькою діяльністю?

а) примусове;

б) законне;

в) це не є обмеженням правоздатності;

г) добровільне.

 

10.   Цивільна дієздатність фізичної особи - це:

а) трансдієздатність;

б) тестаментоздатність;

в) правочиноздатність;

г) деліктоздатність.

 

12.  Можливість складати заповіт і бути спадкоємцем називається:

а) дієздатність;

б) трансдієздатність;

в) тестаментоздатність;

г) правочиноздатність.

 

13.  Можливість обирати собі представника та самому бути передставником називається:

а) трансдієздатність;

б) правоздатність;

в) тестаментоздатність;

г) деліктоздатність.

 

14.  З якого віку особа є деліктоздатною?

а) з 15 років;

б) з 16 років;

в) з 14 років;

г) з 18 років.

 

15.  У якому із перерахованих випадків не провадиться надання повної цивільної дієздатності?

16.  Чи зберігається повна цивільна дієздатність неповнолітньої особи, набута нею в результаті укладення шлюбу, якщо шлюб ви знано недійсним?

а) так;

б) ні;

г) так, якщо проти цього не заперечує неповнолітня особа.

 

17.   Неповна дієздатність належить особам:

а) від 14 до 18 років;

б) до 14 років;

в) до 15 років;

г) від 15 до 18 років.

 

18.  Які особи є частково дієздатними?

а) особи, які не досягли 15 років;

б) особи, які не досягли 14 років;

в) особи у віці від 14 до 18 років;

г) особи у віці від 16 до 18 років.

 

19.  На вчинення яких дій не має права малолітня особа?

а) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини;

20. Чи має право неповнолітня особа укласти правочин щодо  транспортного засобу або нерухомого майна?

б) так;

21. Неповнолітня особа не має право:

22.  Хто несе відповідальність за порушення договору, укладеного неповнолітньою особою за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника?

а) неповнолітня особа самостійно;

б) батьки (усиновлювачі) або піклувальник;

23.  Над якими фізичними особами встановлюється опіка?

24.  Над якими особами встановлюється піклування?

25.  За якої умови фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою?

26. Якщо фізична особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, зі спливом якого строку її можна оголосити померлою?

а) шести місяців;

б) трьох років;

в) двох років;

г) одного року.

 

27. Цивільна дієздатність є обмеженою з моменту:

а) винесення рішення суду;

б) набрання рішенням суду законної сили;

г) призначення піклувальника.

 

28. Скільки опікунів може бути призначено фізичній особі?

а) один або декілька;

б) один;

в) два;

г) не більше трьох.

 

29. На які правочини піклувальник не може давати згоди?

30. Які дії не має права вчиняти помічник?

а) одержувати пенсію;

в) одержувати аліменти та заробітну плату;

г) представляти фізичну особу в суді без окремої довіреності.

1. Юридичною особою є:

а) громадяни та організації;

б) особа, яка займається підприємницькою діяльністю;

г) об'єднання громадян.

 

2.  Місцезнаходження юридичної особи визначається:

б) місцем ЇЇ державної реєстрації;

в) місцем знаходження її постійно діючого органу;

г) місцем здійснення її підприємницької діяльності.

 

3 .  Юридичні особи приватного права створюються на підставі:

а) розпорядчого акта Президента України;

б) розпорядчого акта органу державної влади;

в) розпорядчого акта органу місцевого самоврядування;

г) установчих документів.

 

4. При ліквідації неплатоспроможної юридичної особи у першу  чергу задовольняються вимоги:

а) забезпечені заставою;

б) щодо сплати податків та зборів;

г) незабезпечені заставою.

 

5.  Товариство - це:

г) організація, створена шляхом об'єднання майна учасників.

 

6.  Установа - це:

7.  Підприємницькі товариства можуть бути створені у формі:

б) господарських товариств;

в) господарських товариств або виробничих кооперативів;

г) господарських товариств або споживчих кооперативів.

 

8.  На підставі чого діє товариство, створене однією особою?

а) статуту, затвердженого цією особою;

б) засновницького договору;

в) індивідуального установчого акта;

г) положення.

 

9.  На підставі чого створюється установа?

а) спільного установчого акта, складеного засновниками;

в) засновницького договору;

г) статуту.

 

10.  Що не вказують в статуті товариства?

а) органи управління товариством та їх компетенція;

б) порядок прийняття рішень;

в)порядок вступу до товариства

г) зобов'язання учасників створити товариство;

 

11.  Скільки етапів включає проведення державної реєстрації юридичних осіб?

а) три;

б) чотири;

в) два;

г) п'ять.

 

12. Строк державної реєстрації юридичних осіб складає:

а) не більше трьох робочих днів;

б) не більше трьох календарних днів;

в) п'ять робочих днів;

г) не більше п'яти робочих днів.

 

13. Який розмір реєстраційного збору при проведенні державної реєстрації юридичної особи?

а) п'ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

б) двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

в) один неоподаткований мінімум доходів громадян;

г) десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 

14. З якого моменту юридична особа є створеною?

а) з дня її державної реєстрації;

б) з дня подачі документів на державну реєстрацію;

в) з дня затвердження статуту;

г) з дня підписання засновницького договору.

 

15. Який спосіб створення юридичної особи застосовується у випадку, коли власник або уповноважений ним орган приймає рішення про створення організації та затверджує її статут або положення про неї?

а) нормативно-явочний;

б) дозвільний;

в) договірний;

г) розпорядчий.

 

16. Який спосіб створення юридичної особи застосовується у випадку, коли умови її створення зафіксовані у законі у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні прояв ініціативи організаторів і реєстрація у відповідному органі?

а) розпорядчий;

б) нормативно-явочний;

в)дозвільний;

г) договірний.

 

17.  Що з перерахованого не є способом припинення юридичної особи?

а) поділ;

б) перетворення;

в) злиття;

г) виділ.

 

18.  Перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язкові юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб називається:

а) поділом;

б) виділом;

в) перетворенням;

г) приєднанням.

 

19. Якою кількістю голосів приймаються рішення загальних зборів учасників товариства?

а) більшістю не менш як у ³/₄ голосів;

г) більшістю не менш як у ²/₃ голосів.

20. При вирішенні яких питань на загальних зборах учасник товариства не має права голосу?

а) щодо внесення змін до статуту товариства;

г) щодо ліквідації товариства.

 

21. Зі скількох осіб може складатися виконавчий орган товариства?

а) із однієї або кількох осіб;

б) із п'яти осіб;

в) із однієї особи;

г) із трьох осіб.

 

22. Кому передається майно ліквідованої юридичної особи, що  залишилося після задоволення вимог кредиторів?

б) засновникам юридичної особи;

в) територіальній громаді;

г) державі.

 

23.  Які вимоги задовольняються в першу чергу при ліквідації платоспроможної юридичної особи?

а) щодо податків та зборів;

в) вимоги працівників;

24. Які вимоги задовольняються в другу чергу при ліквідації  платоспроможної юридичної особи?

а) забезпечені заставою нерухомого майна;

б) вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами;

в) щодо обов'язкових платежів;

г) щодо виплати заборгованості із заробітної плати.

 

25. Які вимоги задовольняються в третю чергу при ліквідації платоспроможної юридичної особи?

а) щодо витрат фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

б) вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

в) щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

26. Які вимоги задовольняються в п'яту чергу при ліквідації не платоспроможної юридичної особи?

б) щодо витрат, пов'язаних із роботою ліквідаційної комісії;

а) трьох;

в) п'яти;

г) законом не обмежено.

 

28.  Учасники якого товариства відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить?

а) акціонерного товариства;

б) командитного товариства;

в) товариства з додатковою відповідальністю;

г) повного товариства.

 

29.  Чи допускається позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі прибутку чи збитків?

а) так;

б) ні;

в) так, окрім випадків, передбачених законом;

30. Як часто скликаються загальні збори акціонерів акціонерного товариства?

а) не рідше одного разу на рік;

б) не рідше двох разів на рік;

в) щомісяця;

Тема 4. Об'єкти цивільних прав

1. Не є об'єктом цивільних прав:

а) гроші;

б) цінні папери;

в) правочин;

г)інформація

 

2. Об'єктами, що не можуть бути предметом цивільно-правових угод або іншим чином переходити від однієї особи до іншої, є:

а) об'єкти, що перебувають у вільному обігу;

б) об'єкти, що обмежені в цивільному обігу;

в) цінні папери;

г) об'єкти, що вилучені з цивільного обігу.

 

3. Чи можуть бути предметом цивільного обігу тварини, занесені до Червоної книги України?

а) ні;

б) лише у випадках та порядку, встановлених законом;

в) так;

4.  Індосамент - це:

а) вид цінного паперу;

б) особа, яка передає право за цінним папером;

в) передавальний напис, вчинений на цінному папері;

г) володілець цінного паперу.

 

5.  На які речі поширюється правовий режим нерухомих речей?

а) на тварин;

б) на цінні папери;

в) на неподільні речі;

г) на повітряні та морські судна.

6.  Майно - це:

б) сукупність речей;

в) сукупність речей, що утворюють єдине ціле;

г) сукупність нерухомих речей.

 

7.  Складові частини речі - це:

г) все те, що може бути виділене з речі без втрати її цільового призначення

 

8.  Кому належать продукція, плоди та доходи від речі?

а) власникові речі;

в) володільцеві речі;

г) користувачеві речі.

 

9.  Чи може бути предметом застави підприємство як єдиний майновий комплекс?

а) так, якщо інше не встановлено законом або договором;

б) так;

в) ні;

г) лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

 

10. Делістинг - це:

а) вид цінного паперу;

б) особа, яка має право власності на цінний папір;

11.  Емісія - це:

а) вид цінного паперу;

г) передавальний напис на цінному папері.

 

12. Індосант - це:

б) фізична особа, якій передається право за цінним папером;

в) ідентифікаційний номер цінного паперу;

г) вид цінного паперу.

 

13. Цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання, називаються:

а) коносамент;

б) індосамент;

в) неемісійні цінні папери;

г) емісійні цінні папери.

 

14. Цінні папери за формою існування можна поділити на:

а) емісійні та неемісійні;

б) документарні та бездокументарні;

в) іменні та ордерні;

г) боргові та товаророзпорядчі.

 

15. Цінні папери за формою випуску можуть бути:

а) документарні та бездокументарні;

б) пайові та похідні;

в) на пред'явника, іменні та ордерні;

г) емісійні та неемісійні.

 

16. До якого виду цінних паперів відносяться акції?

а) пайових;

б) боргових;

в) похідних;

г) товаророзпорядчих.

 

17. До боргових цінних паперів не належать:

а) облігації підприємств;

б) векселі;

в) ощадні (депозитні) сертифікати;

г) інвестиційні сертифікати.

 

18. До іпотечних цінних паперів не відносяться:

а) заставні;

б) іпотечні сертифікати;

в) іпотечні облігації;

г) коносаменти.

 

19. Цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних  ресурсів, називаються:

а) борговими;

б) похідними;

в) товаророзпорядчими;

г) пайовими.

 

20. Як передаються права, посвідчені ордерним цінним папером?

а) шляхом вручення цінного паперу іншій особі;

б) у порядку, встановленому законами України

в) шляхом укладення окремого договору;

г) шляхом вчинення індосаменту.

 

21. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж:

а) одна копійка;

б) десять копійок;

в) одна гривня;

г) сто гривень.

 

22.  Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати:

а) 25 відсотків;

б) 20 відсотків;

в) 10 відсотків;

г) 50 відсотків.

 

23.  Який цінний папір посвідчує безумовне грошове зобов'язання або наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму?

а) індосамент;

б) коносамент;

в) вексель;

г) облігація.

 

24.  Бланковий індосамент - це:

г) цінний папір, обіг якого не потребує реєстрації.

 

25.  Інформація - це:

а) публічно оголошені відомості;

26. Масова інформація - це:

27. Адміністративна інформація - це:

28. Офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ і процесів, що відбуваються  в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя, називається:

а) масовою;

б) правовою;

в) соціологічною;

г) статистичною.

 

29. Документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів - це є:

а) адміністративна інформація;

б) соціологічна інформація;

в) інформація довідково-енциклопедичного характеру;

г) масова інформація.

 

ЗО. Офіційна документована інформація, яка створюється у процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування, називається:

а) масовою;

б) адміністративною;

г) правовою інформацією.

1.  Що з перерахованого не є ознакою особистих немайнових прав?

а) невіддільність від особистості їх носія;

б) невідчужуваність;

в) абсолютний характер;

г) матеріальний характер.

 

2. Можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначити свою поведінку у сфері свого приватного життя являє собою:

а) поняття особистого немайнового права;

б) зміст особистого немайнового права;

в) ознаку особистого немайнового права;

г) вид особистого немайнового права.

 

3. Права, що належать особі внаслідок факту її народження, називаються:

а) придбаними;

б) абсолютними;

в) природженими;

г) відносними.

 

4.  Права, які особа набуває в процесі своєї діяльності, називаються:

а) комплексними;

б) придбаними;

в) абсолютними;

г) відносними.

 

5.  Права, в яких особі, котра володіє особистим немайновим правом, протистоїть невизначене коло осіб, зобов'язаних утримуватися від порушення її права, називаються

а) абсолютними;

б) відносними;

в) придбаними;

г) природженими.

 

6.  Яке право забезпечує природне існування фізичної особи?

а) право на ім'я;

б) право на індивідуальність;

в) право на мирні зібрання; -

г) право на сім'ю.

 

7.  Яке право забезпечує соціальне буття фізичної особи?

а) право на недоторканість житла;

б) право на життя;

в) право на медичну допомогу;

г) право на опіку або піклування.

 

8.  Щодо якої особи можуть проводитись медичні, наукові та інші досліди?

а) повнолітньої особи;

б) повнолітньої та дієздатної фізичної особи;

г) особи, яка досягла шістнадцяти років.

 

9. З якого віку фізична особа має право на обрання лікаря та методів лікування?

а) шістнадцяти років;

б) вісімнадцяти років;

в) чотирнадцяти років;

г) п'ятнадцяти років.

 

10.   У якому випадку медичні працівники мають право дати неповну інформацію про стан здоров'я фізичної особи?

б) у будь-якому випадку;

в) лише за дозволом головного лікаря;

г) якщо фізична особа не досягла чотирнадцяти років.

 

11. Яка особа може бути донором крові, її компонентів, органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин?

а) повнолітня фізична особа;

г) повнолітня дієздатна фізична особа.

 

12. Скільки осіб необхідно для створення сім'ї?

а) дві;

б) одна;

в) три;

г) законом не встановлено.

 

13. Яка особа має право на сім'ю?

б) повнолітня та дієздатна фізична особа;

в) фізична особа, яка досягла сімнадцяти років;

г) фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років.

 

14. Які особи мають право на опіку та піклування?

а) малолітні особи;

б) неповнолітні особи;

в) особи, позбавлені або обмежені в дієздатності;

г) всі відповіді вірні.

 

15. З досягненням якого віку фізична особа має право змінити своє прізвище та ім'я за власним бажанням?

а) чотирнадцяти років;

б) шістнадцяти років;

в) вісімнадцяти років;

г) п'ятнадцяти років.

 

16. У якому випадку можуть бути змінені прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи?

а) у разі реєстрації шлюбу;

б) у разі розірвання шлюбу;

в) у разі усиновлення;

г) у разі досягнення особою чотирнадцяти років.

 

17.   У якому випадку ім'я фізичної особи може бути оприлюднено?

а) якщо особу затримано за підозрою у вчиненні злочину;

б) якщо особа підозрюється у вчиненні злочину;

г) у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо фізичної особи

 

18. Честь - це:

а) самооцінка особою своїх якостей: моральних, професійних;

б) оцінка особи з боку громадської думки;

г) всі відповіді невірні.

 

19. Гідність - це:

а) оцінка особи з боку громадської думки;

б) суспільна думка про професійні позитивні якості особи;

в) самооцінка особою своїх якостей: моральних, професійних;

г) всі відповіді вірні.

 

20. Можливість збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності є змістом:

а) права на індивідуальність;

б) права на повагу до честі та гідності;

в) права на життя;

г) права на інформацію.

 

21. За якої умови обставини особистого життя фізичної особи можуть бути розголошені іншими особами?

а) якщо вони містять ознаки правопорушення;

в) якщо це не завдасть шкоди її інтересам;

г) якщо така інформація не носить конфіденційного характеру.

 

22. У якому випадку фізична особа не зобов'язана перевіряти достовірність поширюваної нею інформації?

б) якщо така інформація є неофіційною;

23.  Особисті папери фізичної особи у разі її смерті можуть бути опубліковані:

а) незалежно від бажання близьких родичів;

б) за згодою їхніх дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, -батьків, братів і сестер лише за рішенням суду;

24.  У якій формі фізична особа, якій належать особисті папери, може розпорядитися ними?

а) в усній;

б) в письмовій;

в) в письмовій нотаріально посвідченій;

г) в усній або письмовій.

 

25. Хто є власником листів, телеграм та інших видів кореспонденції?

а)адресат;

б)особа, яка їх направила;

в)адресат та особа, яка їх направила;

г)особа, яка їх опублікувала.

 

26.  Чи допускається законом порушення таємниці кореспонденції?

а) ні;

27. Чи має право особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно- теле- чи відеоплівку, вимагати припинення її публічного показу?

а) ні;

б) лише в тій частині, що стосується її особистого життя;

в) так;

28.  З якого віку фізична особа має право на вільне самостійне пересування?

а) з чотирнадцяти років;

б) з десяти років

в) з шістнадцяти років;

г) з вісімнадцяти років.

 

29. З якого віку фізична особа має право на вільний самостійний виїзд за межі України?

а) з чотирнадцяти років;

б) з вісімнадцяти років;

в) з сімнадцяти років;

г) з шістнадцяти років.

 

30. Яка праця не вважається примусовою?

а) військова або альтернативна (невійськова) служба;

г) всі відповіді вірні.

Тема 6. Правочини

1.  Правочин - це:

а) діяльність, що тягне за собою юридичні наслідки;

в) цивільно-правовий договір;

г) контракт.

 

2. Намір осіб, які вчиняють правочин, досягти правого результату називається:

а) мотив правочину;

б) правовий результат;

в) ціль правочину;

г) підстава правочину.

 

3. Наслідками недійсності правочину є:

в) заборона реституції;

г) відшкодування збитків і моральної шкоди

 

4. До умов дійсності правочинів не належить:

а)вільне волевиявлення учасників;

б) законність;

в) обов'язкова письмова форма;

г)здатність суб'єкта на його вчинення.

 

5.Односторонній правочин - це:

а) погоджена дія двох або більше осіб;

б) погоджена дія двох осіб;

6. У письмовій формі належить вчиняти правочин:

в) між юридичними особами незалежно від суми;

7. У якій формі належить укладати правочин між фізичною та юридичною особою?

б) письмовій нотаріально посвідченій;

в) усній;

г) конклюдентній.

 

8. Правочин, що базується на особливо довірчих відносинах між суб'єктами, які його вчиняють, називається:

а) умовний;

б) алеаторний;

в) фідуціарний;

г) абстрактний.

 

9. Правочин, що пов'язаний з особливим ризиком для сторін, називається:

а) алеаторний;

б) фідуціарний

в) біржовий;

г) каузальний.

 

10. Правочин, в якому підстава вчинення не впливає на його дійсність, називається:

а) реальний;

б) консенсуальний;

в) каузальний;

г) абстрактний;

 

11. Правочин, в якому від підстави вчинення залежить його дійсність, називається;

а) безумовний;

б) алеаторний;

в) абстрактний;

г) каузальний.

 

12. Правочин, який є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов, називається:

а) реальним;

б) двостороннім;

в) консенсуальним;

г) каузальним.

 

13. Правочин, який є укладеним з моменту передання речі, називається:

а) реальним;

б) умовним;

в) строковим;

г) консенсуальним.

 

14. Відплатний правочин - це правочин:

б) в якому кожна із сторін має права і обов'язки;

в) умови укладення якого стосуються невизначеного кола осіб;

15. Складання заповіту - це:

а) односторонній договір;

б) односторонній правочин;

в)попередній договір

г) двосторонній правочин.

 

16.  У якій формі вчиняється відмова від правочину?

а) у письмовій;

б) в усній, якщо сума правочину не перевищує 170 гривень;

в) у такій самій формі, в якій було вчинено правочин;

г) законом непередбачено.

 

17.  Правочин між фізичними особами має бути укладений у письмовій формі, якщо його сума перевищує:

а) 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

б) 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

в) 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

г) 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

 

18. З якого моменту є вчиненим правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню?

а) з моменту передання речі;

б) з моменту досягнення згоди сторін по всіх істотних умовах;

в) з моменту, коли сторони виконали зобов'язання;

г) з моменту його нотаріального посвідчення.

 

19.  З якого моменту є вчиненим правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації?

а) з моменту його нотаріального посвідчення;

б) з моменту його державної реєстрації;

20.  У разі недодержання сторонами простої письмової форми правочину:

а) правочин є оспорюваним;

б) правочин є нікчемним;

в) сторони можуть посилатись на показання свідків;

21.  У разі недодержання сторонами нотаріально посвідченої форми правочину:

а) правочин є оспорюваним;

б) правочин є нікчемним

 в)правочин є недійсним;

г) правові наслідки не виникають.

 

22.  Видами недійсних правочинів є:

а) нікчемні й оспорювані;

б) нікчемні;

в) заперечні та нікчемні;

г) оспорювані.

23. Правочин, який може бути визнаний судом недійсним у разі, коли одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечують його дійсність на підставах, передбачених законом, називається:

а) нікчемним;

б) заперечним;

в) оспорюваним;

г) алеаторним.

 

24. Правочин, недійсність якого встановлена законом, називається:

а) безумовним;

б) заперечним;

в) фідуціарним;

г) нікчемним.

 

25. Який із перерахованих правочинів відноситься до нікчемних?

а) правочин, що порушує публічний порядок;

б) правочин, вчинений під впливом помилки;

в) правочин, вчинений під впливом обману;

г) фіктивний правочин.

 

26. Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, називається:

а) фіктивним;

б) удаваним;

в) кабальним;

г) каузальним.

 

27. Правочини, що мають основою приписи закону, називаються:

а) волюнтарні;

б) фідуціарні;

в) легітарні;

г) умовні.

 

28. Правочини, що не передбачені законом, але укладаються особами у результаті їх вільного волевиявлення, називаються:

а) легітарні;

б) алеаторні;

в) абстрактні;

г) волюнтарні.

 

29. Чи тягне недійсність окремої частини правочину недійсність інших його частин та правочину в цілому?

а) ні;

в) так;

г) за бажанням сторін, які уклали правочин.

 

30. Що є місцем вчинення одностороннього правочину?

б) місце проживання фізичної особи, яка вчинила правочин;

г) всі відповіді вірні.

1. Представництво - це:

а) договір;

б) правочин;

в) правовідношення;

г) права, що передаються від однієї особи до іншої.

 

2.  Представник здійснює свої повноваження:

а) виступаючи стороною правочину, який укладає;

б) від імені та в інтересах особи, яку представляє;

в) від власного імені, але в інтересах особи, яку представляє;

3.  Представником може бути фізична особа:

а) з повною дієздатністю;

б) з повною або неповною дієздатністю;

в) незалежно від віку та стану здоров'я;

г) яка є дієздатною та має юридичну освіту

 

4.  У якому з перерахованих випадків особа не може виступати представником?

б) якщо особа діє від імені того, кого вона представляє;

в) якщо особа діє в чужих інтересах;

г) якщо це юридична особа.

 

5.  Підставами виникнення представництва є:

а) договір;

б) акт органу юридичної особи;

г) закон.

 

6.  Правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, називається:

а) доручення;

б) довіреність;

в) комісія;

г) представництво.

 

7.  Який із перерахованих правочинів не можна вчиняти через представника?

а) укладення договору купівлі-продажу нерухомості;

б) відмова від спадщини;

в) отримання заробітної плати;

г) виплата винагороди.

 

8.  На вчинення яких правочинів може бути уповноважений  представник?

а) будь-яких правочинів;

б) на вчинення правочинів від власного імені;

9.  Юридичні особи можуть виконувати функції представника:

б) якщо це не суперечить їх установчим документам

в) якщо це не заборонено законом;

г) лише у відносинах комерційного представництва.

 

10. Чи має право представник передати свої повноваження іншій особі?

а) так;

б) ні, він зобов'язаний здійснювати повноваження особисто;

в) так, якщо інше не встановлено договором;

11. Якщо представник, передавши повноваження заміснику, не повідомив про це особу, яку він представляє, то відповідальність за дії замісника буде нести:

а) замісник самостійно;

б) представник як за свої власні дії;

в) представник та замісник на солідарних засадах;

12. Правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки:

а) представника;

б) самого замісника;

в) особи, яку він представляє;

г) представника та замісника.

 

13. Чи можуть бути представниками юридичної особи у цивільних відносинах її учасники?

а) так, але тільки у випадках, встановлених законом;

б) ні;

в) лише у відносинах комерційного представництва;

г) так, якщо інше не встановлено договором.

 

14. Які особи не є законними представниками?

а) батьки щодо своїх малолітніх дітей;

б) помічник;

в) опікун щодо особи, визнаної недієздатною;

г) усиновлювачі щодо своїх неповнолітніх дітей.

 

15. Правовідношення, в якому особа постійно та самостійно ви ступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності, називається

а) статутним представництвом;

б) законним представництвом;

в) представництвом за довіреністю;

г) комерційним представництвом.

 

16. Чи має право комерційний представник одночасно представляти інтереси кількох сторін в одному правочині?

а) так;

б) ні;

в) так, якщо інше не встановлено законом;

17. Обсяг повноважень законного представника та їх зміст визначаються:

а) договором;

б) законом;

в) довіреністю;

г) договором або законом.

 

18. Довіреність - це:

а) цінний папір;

б) договір;

г) контракт.

 

19. Довіреність, що уповноважує представника на вчинення широкого кола правочинів та пов'язаних з ними юридичних дій, називається:

а) генеральною;

б) спеціальною;

в) разовою;

г) особливою.

 

20. Яка довіреність надає повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу?

а) разова;

б) загальна;

в) генеральна;

г) спеціальна.

 

21. Яка довіреність видається представнику на укладення одного правочину?

а) генеральна

б) разова;

в) спеціальна;

г) особлива.

 

22. У якій формі має бути довіреність, що видається в порядку передоручення?

а) у простій письмовій;

б) в усній;

в) відповідно до форми, в якій має вчинятися правочин;

23.  Ким не може бути посвідчена довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі?

а) заступником такого закладу з медичної частини;

б) лікарем;

в) старшим лікарем;

г) черговим лікарем.

 

24. Довіреність військовослужбовця в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, може бути посвідчена:

в) старшим лікарем;

25. Довіреність особи, яка перебуває у місці позбавлення волі (слідчому ізоляторі), може бути посвідчена:

б) черговим лікарем;

в) начальником місця позбавлення волі;

г) слідчим.

 

26. Що з перерахованого не є обов'язковим реквізитом довіреності?

а) дата вчинення;

б) строк дії

в) підпис довірителя;

г) дані про особу представника.

 

27. Представництво за довіреністю не припиняється в разі:

а) закінчення строку довіреності;

б) скасування довіреності особою, яка її видала;

в) оголошення померлою особи, яка видала довіреність;

г) втрати чинності передоручення.

 

28. Представник зберігає свої повноваження після припинення дії довіреності для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків, у разі:

а) смерті особи, яка видала довіреність;

б) оголошення померлою особи, яка видала довіреність;

г) визнання недієздатною особи, яка видала довіреність;

 

29. Особа, яка видала довіреність, може в будь-який час її  скасувати, окрім:

а) випадків, коли такі дії можуть завдати збитки представнику;

б) безвідкличної довіреності;

г) випадків, передбачених договором.

 

30. Від вчинення яких дій представник не може відмовитись?

а) законом не передбачено;

б) від тих, які необхідно було вчинити негайно;

в) від тих, що можуть запобігти завданню збитків довірителю;

 

РОЗДІЛ II

ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ

СУБ'ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

 

Тема 8. Строки та терміни в цивільному праві

 

1.  До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність строком у:

а) 1 рік;

б) 3 роки;

в) 5 років;

г) 10 років.

 

2.  Споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги стосовно недоліків продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено:

а) протягом одного року;

б) протягом двох років;

в) протягом шести місяців;

г) не має права пред'являти вимоги.

 

3.  Строками в цивільному праві є:

а) строки позовної давності;

б) строки, визначені договором або судом;

в) строки, визначені законом;

г) усі перелічені вище.

 

4.  Строки обчислюються:

а) роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;

б) роками та місяцями;

в) вказівкою на календарну дату;

г) вказівкою на подію, що має неминуче настати

 

5. Строком є:

б) певний момент у часі;

г) момент у часі, визначений законом.

 

6. Терміном є:

в) момент у часі, визначений за домовленістю сторін;

7. Перебіг строку починається:

б) у день настання події, з якою пов'язано його початок;

в) у відповідний день календарної дати;

г) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права.

 

8. Строк, що визначений роками, спливає:

а) в останній день останнього року строку;

б) у відповідні місяць та число останнього року строку;

г) в останній робочий день останнього року строку.

 

9. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює:

а) чотирнадцяти дням;

б) п'ятнадцяти з половиною дням;

в) п'ятнадцяти дням;

г) шістнадцяти дням.

 

10. Строки набувальної давності відносяться до:

а) законних строків;

б) судових строків;

в) строків, закріплених правочином;

г) невизначених строків

 

11. Строки, що підлягають точному обчисленню шляхом вказівки на їх початок і закінчення, точну тривалість, посилання на будь який момент або подію, називаються:

а) невизначеними;

б) судовими;

в) імперативними;

г) визначеними.

 

12. Строки, що не підлягають зміні за згодою сторін, називаються:

а) диспозитивними;

б) імперативними;

в) правостворюючими;

г) визначеними.

 

13. Строки для реалізації суб'єктивних прав та правомочностей що входять до їх складу, називаються:

а) правостворюючими;

б) претензійними;

в) преклюзивними;

г) строками виконання обов'язків.

 

14. Час, протягом якого виготовлювач (виконавець) зобов'язаний забезпечити можливість використання товару (результатів виконаної роботи) за призначенням, називається:

а) строком придатності;

б) строком служби товару;

в) гарантійним строком;

г) строком захисту цивільних прав.

 

15. Строки, протягом яких особа, чиє право порушено, може звернутися в компетентні державні органи з вимогою про  примусове здійснення та захист свого права, називаються:

а) строками виконання обов'язків;

б) строками здійснення цивільних прав;

в) преклюзивними;

г) строками захисту цивільних прав;

 

16. Строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, називається:

а) претензійним строком;

б) строком позовної давності;

в) строком здійснення цивільних прав;

г) строком виникнення цивільних прав

17. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю:

а) у три роки;

б) у один рік;

в) у п'ять років;

г) у десять років.

 

18. Щодо яких вимог строк позовної давності встановлюється у десять років?

а) про видачу вкладу;

б) про здійснення страхової виплати;

в) про застосування наслідків нікчемного правочину;

г) про розірвання договору дарування.

 

19. До вимог про спростування недостовірної інформації, розміщеної у засобах масової інформації, застосовується позовна  давність строком в:

а) один рік;

б) шість місяців;

в) два роки;

г) три роки.

 

20. До вимог про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, застосовується позовна давність строком у:

а) п'ять років;

б) десять років;

в) три роки;

г) один рік.

 

21. До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність строком у:

а) три роки;

б) один рік;

в) два роки;

г) чотири роки.

 

22.  Який строк позовної давності застосовується до вимог про розірвання договору дарування?

а) на такі вимоги позовна давність не поширюється;

б) три роки;

в) один рік;

г) п'ять років

 

23. До вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти застосовується позовна давність строком в:

а) один рік;

б) три роки;

в) шість років;

г) десять років.

 

24. Який строк позовної давності застосовується до вимог про оскарження дій виконавця заповіту?

а) три роки;

б) один рік;

в) шість місяців;

г) на такі вимоги позовна давність не поширюється.

 

25. Чи можуть сторони за домовленістю змінити строк позовної давності?

а) ні;

б) можуть лише зменшити строк позовної давності;

в) так;

г) можуть лише збільшити строк позовної давності.

 

26. У якій формі укладається договір пор збільшення позовної давності?

а) у письмовій;

б) у письмовій нотаріально посвідченій;

в) в усній;

г) в конклюдентній.

 

27. З якого моменту починається перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства?

б) від дня припинення насильства;

в) від дня початку насильства;

28. З якого моменту починається перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину?

а) від дня, коли особа могла довідатися про порушення свого права

б) від дня, коли особа довідалася про порушення свого права;

в) від дня, коли почалося його виконання;

г) від дня його укладення.

 

29. З якого моменту починається перебіг позовної давності у разі порушення права або інтересу неповнолітньої особи?

а) від дня досягнення нею 16 років;

г) від дня досягнення нею повноліття.

 

30. Перебіг позовної давності переривається:

б) дією непереборної сили;

в) встановленням мораторію;

31. На які вимоги позовна давність не поширюється?

а) про витребування майна з чужого незаконного володіння;

б) про розірвання договору;

в) про стягнення неустойки;

Тема 9. Відповідальність у цивільному праві

1.  Специфічною ознакою цивільно-правової відповідальності є:

а) відшкодування збитків;

б) додатковість обтяження;

в) можливість самозахисту;

г) сплата неустойки.

 

2.  Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є:

а) державний примус;

б) майновий характер;

в) немайновий характер;

г) компенсаційний характер

 

3.  Суспільний осуд - це:

а) специфічна ознака цивільно-правової відповідальності;

б) форма цивільно-правової відповідальності;

в) функція цивільно-правової відповідальності;

г) загальна ознака цивільно-правової відповідальності.

 

4.  Державний примус - це:

а) форма цивільно-правової відповідальності;

б) функція цивільно-правової відповідальності;

в) загальна ознака цивільно-правової відповідальності;

г) специфічна ознака цивільно-правової відповідальності.

 

5.  Чи є відповідальність юридично рівних суб'єктів один перед одним специфічною ознакою цивільно-правової відповідальності?

а) ні;

б) так;

в) лише в межах договірної відповідальності;

г) лише в межах недоговірної відповідальності.

 

6.  Чи є обов'язок виконати зобов'язання в натурі мірою цивільно-правової відповідальності?

а) так;

б) лише у разі відшкодування збитків;

в) лише у разі сплати неустойки;

г) ні.

 

7.  Яка функція встановлює еквівалентність розміру заподіяної правопорушенням шкоди та розміру відповідальності?

а) превентивна;

б) каральна;

в) компенсаторно-відновлювальна;

г) охоронна.

 

8.  Яка функція сприяє попередженню правопорушень?

а) штрафна;

б) виховна;

в) превентивна;

г) регулятивна.

 

9. Яка функція є основною для  цивільно-правової відповідальності?

а) компенсаторно-відновлювальна;

 б) штрафна

в) стимулююча;

г) попереджувальна.

 

10. Залежно від підстав виникнення відповідальність  поділяється на:

а) повну та обмежену;

б) договірну та недоговірну;

в) субсидіарну та солідарну;

г) відшкодування збитків та сплату неустойки.

 

11.  Відповідальність за порушення існуючого між визначеними сторонами зобов'язання, що становить додатковий до основного, вже існуючого, юридичний обов'язок, називається:

а) недоговірною;

б) деліктною;

в) субсидіарною;

г) договірною.

 

12.  Відповідальність за порушення цивільних прав та обов'язків, що виникають не з договору, а з інших підстав (юридичних фактів), називається:

а) солідарною;

б) збільшеною;

в) недоговірною;

г) договірною.

 

13.  Форма та розмір недоговірної відповідальності встановлюються:

а) договором;

б) договором або законом;

в) виключно законом;

г) всі відповіді невірні,

 

14. Залежно від розміру цивільно-правова відповідальність може бути:

а) договірною або деліктною;

б) солідарною або частковою;

в) субсидіарною;

г) повною, обмеженою та кратною.

 

15.  Обмежена відповідальність може встановлюватись:

а) договором;

б) законом;

в) рішенням суду;

г) всі відповіді вірні.

 

16.  У якому випадку не може обмежуватися (або скасовуватися) цивільно-правова відповідальність?

а) за винне порушення зобов'язань;

б) за умисне порушення зобов'язань;

в) в разі втрати майна;

г) в разі сплати неустойки.

 

17.  Сутність кратної відповідальності полягає:

18. Кратна відповідальність може мати місце:

а) у разі вчинення фіктивного правочину;

б) у разі вчинення правочину, що порушує публічний порядок;

г) у разі вчинення правочину під впливом тяжкої обставини.

 

19. Солідарна відповідальність виникає:

а) лише у випадках, встановлених договором або законом;

в) лише у випадках, встановлених договором;

г) лише у випадках, встановлених законом.

 

20. У якому випадку настає субсидіарна відповідальність?

г) у разі неподільності предмета зобов'язання

 

21. У якому випадку настає солідарна відповідальність?

г) у разі відповідальності осіб, які спільними діями завдали шкоду.

 

22. Сплата неустойки - це:

а) форма відповідальності;

б) вид відповідальності;

в) ознака відповідальності;

г) підстава відповідальності.

 

23. Відшкодування збитків - це:

а) вид відповідальності;

б) умова відповідальності;

в) форма відповідальності;

г) підстава відповідальності.

 

24. Недоговірна шкода виникає:

а) як наслідок порушення договірного зобов'язання;

б) як наслідок порушення абсолютного права потерпілого;

в) внаслідок втрати заробітку;

г) внаслідок знищення речі.

 

25. Втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, називаються:

а) упущена вигода;

б) моральна шкода;

в) неодержані доходи.

г) реальні збитки.

 

26. Збитки, завдані порушенням зобов'язання, визначаються:

27. Розмір упущеної вигоди:

28. Яка обставина не звільняє від відповідальності за порушення зобов'язання?

а) непереборна сила;

б) груба необережність кредитора;

в) казус;

г) форс-мажор.

 

29. Які правові наслідки передбачено законом за порушення зобов'язання з вини кредитора?

а) суд звільняє від відповідальності боржника;

г) законом не передбачено.

 

30. Надзвичайна та невідворотна за даних умов подія - це:

а) казус;

б) випадок;

в) форс-мажор;

г) непереборна сила

 

 

РОЗДІЛ III. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА

Тема 10. Право власності. Речові права на чуже майно

1. Що складає зміст права власності?

а) право оперативного управління;

б) право володіння;

в) право розпорядження;

г) право володіння, користування і розпорядження майном.

 

2.  Об'єктами права власності українського народу є:

в) державні та комунальні підприємства й установи;

г) золотий запас, алмазний та валютний фонди.

 

3.  Від імені українського народу право власності здійснюють:

а) окремі громадяни;

б) комунальні підприємства;

г) органи державної влади.

 

4.  Ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе:

а) власник, якщо інше не встановлено договором або законом;

б) виключно власник;

в) користувач;

г) особа, яка знищила або пошкодила майно

 

5. Хто набуває право власності на виготовлену (створену) річ?

б) особа, яка її виготовила (створила);

в) особа, яка замовила виготовлення (створення) речі;

6. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає:

а) з моменту початку будівництва;

в) з моменту одержання дозволу на забудову;

г) всі відповіді вірні.

 

7. Чи набуває на нову річ право власності особа, яка самочинно переробила чужу річ?

а) так, набуває;

8. З якого моменту виникає право власності у набувача за договором?

б) з моменту підписання договору;

в) з моменту здійснення користування майном;

г) всі відповіді вірні.

 

9.  З якого моменту набувається право власності на рухому річ, від якої власник відмовився?

а) з моменту заволодіння нею;

б) зі спливом одного року з дня взяття на облік такої речі;

в) зі спливом двох років з дня взяття на облік такої речі;

г) з моменту набуття рішенням суду законної сили

 

10.  Чи відповідає особа, яка знайшла загублену річ, за її втрату, знищення або пошкодження?

а) відповідає лише у разі свого умислу;

б) ні;

в) так;

11.  У якому випадку знайдена річ може бути продана особою, яка її знайшла?

а) у будь-якому випадку;

б) лише за згодою органів міліції;

г) якщо у зберігача не має змоги її утримувати.

 

12.  Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після спливу:

в) трьох місяців з моменту знайдення такої речі;

г) шести місяців з моменту знайдення такої речі.

 

13.  Сума за продаж знайденого транспортного засобу в разі від мови від неї колишнього власника переходить у власність:

а) органів міліції;

в) держави;

г) особи, яка знайшла загублений транспортний засіб.

 

14.  Зі спливом якого строку міліція має право продати знайдений транспортний засіб, переданий їй на зберігання?

а) трьох місяців;

б) трьох років;

в) шести місяців;

г) одного року.

 

15.  Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду в розмірі:

а) двадцяти відсотків вартості речі;

б)двадцяти п'яти відсотків вартості речі;

в) до двадцяти п'яти відсотків вартості речі;

г) до двадцяти відсотків вартості речі.

 

16. Якщо не буде виявлено власника знайденої бездоглядної домашньої тварини або він не заявить про своє право на неї, то право власності на цю тварину переходить:

а) до особи, у якої вона була на утриманні та в користуванні;

б) до територіальної громади;

в) до держави;

г) до особи, яка її знайшла.

 

17. Хто набуває право власності на скарб?

а) виключно держава;

в) територіальна громада;

18. Що з перерахованого є похідним способом набуття права власності?

а) набуття права власності за законом;

б) набуття права власності за заповітом;

г) набуття права власності на знахідку.

 

19. Що з перерахованого є первісним способом набуття права власності?

а) набуття права власності за договором купівлі продажу;

б) набуття права власності за актом органів державної влади;

г) набуття права власності на скарб.

 

20. Орган, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхідністю, зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про це:

а) не пізніше ніж за шість місяців до викупу земельної ділянки;

б) не пізніше ніж за рік до викупу земельної ділянки;

в) за три роки до викупу земельної ділянки;

г) не раніше ніж за рік до викупу земельної ділянки

 

21. Викупна ціна за земельну ділянку, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, визначається:

а) органом, який прийняв рішення по викуп;

б) власником;

в) за домовленістю з власником, а в разі спору судом;

г) судом.

 

22. Чи має право власник розпорядитися житловим будинком, який знаходиться на земельній ділянці, що підлягає викупу у зв'язку з суспільною необхідністю, на власний розсуд?

б) ні, не має;

в) має право незалежно від рішення суду;

23. У якій формі укладається договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна?

а) у простій письмовій формі;

б) в усній;

в) у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню;

г) законом не встановлено.

 

24. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний:

б) продати свою частку іншим співвласникам;

25. До вимог про переведення прав та обов'язків покупця на спів власника в разі порушення його переважного права купівлі у праві спільної часткової власності застосовується позовна давність:

а) у три роки

б) у один рік;

в) у п'ять років;

г) у десять років.

 

26. Чи допускається передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі?

а) так;

б) ні, окрім випадків, передбачених законом;

в) ні;

27.  Будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного проживання, називається:

а) житловим будинком;

б) квартирою;

в) садибою;

г) житлом.

 

28.  Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб називається:

а) сервітут;

б) емфітевзис;

в) суперфіцій;

г) право оперативного управління.

 

29.  Право користування чужою земельною ділянкою для забудови називається:

а) право господарського відання;

б) суперфіцій;

в) земельний сервітут;

г) особистий сервітут.

 

30. Яка обставина не припиняє дію сервітуту?

а) невикористання сервітуту протягом двох років підряд;

б) спливу строку, на який було встановлено сервітут;

г)відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут

 

Тема 11. Захист права  власності

1.  До зобов'язально-правових засобів захисту права власності відноситься:

в) позов про визнання права власності;

2.  Цивільно-правові засоби захисту права власності, що здійснюються на підставі припису закону за допомогою суду та інших державних органів, називаються:

а) приватні;

б) самоврядні;

в) легітимовані;

г) персональні.

 

3.  Цивільно-правові засоби захисту права власності, що здійснюються власниками самостійно, без звернення до суду та інших державних органів, називаються:

а) приватні;

б) публічні;

в) судові;

г) адміністративні.

 

4.  Негаторний позов відноситься до:

а) зобов'язально-правових засобів захисту права власності;

б) речово-правових засобів захисту права власності;

в) спеціальних засобів захисту права власності;

г) самоврядних засобів захисту права власності.

 

5.  Віндикаційний позов відноситься до:

а) спеціальних засобів захисту права власності;

б) приватних засобів захисту права власності;

в) зобов'язально-правових засобів захисту права власності;

г) речово-правових засобів захисту права власності.

 

6.  Позов про визнання правочину недійсним відноситься до:

а) зобов'язально-правових засобів захисту права власності

б) самоврядних засобів захисту права власності;

в) спеціальних засобів захисту права власності;

г) речово-правових засобів захисту права власності.

 

7.   Позов про визнання права власності відноситься до:

а) речово-правових засобів захисту права власності;

б) спеціальних засобів захисту права власності;

в) зобов'язально-правових засобів захисту права власності;

г) приватних засобів захисту права власності.

 

8. Віндикаційний позов - це:

9.  Негаторний позов - це:

10. Однією з умов пред'явлення позову про визнання права власності є:

11.  Об'єктом віндикаційного позову є:

а) речі, визначені родовими ознаками;

г) матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

 

12.  Предметом віндикаційного позову є:

г) усунення триваючого правопорушення.

 

13.  Не може бути позивачем у віндикаційному позові:

14.  За якої умови власник має право витребувати майно від добросовісного набувача за віндикаційним позовом?

а) якщо майно було подароване власником;

в) якщо майно було продане власником за заниженою ціною;

15.  Яке майно не може бути витребувано від добросовісного набувача за віндикаційним позовом

а) загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

в) гроші та цінні папери на пред'явника;

16.  Від якого набувача власник має право вимагати передання усіх доходів від свого майна за весь час володіння ним?

а) від добросовісного набувача;

б) від будь-якого набувача;

г) від недобросовісного набувача.

 

17.  Повернення яких доходів має право вимагати власник від добросовісного набувача за віндикаційним позовом?

б) одержаних за весь час незаконного володіння майном;

18.  Чи має право набувач вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на  повернення майна або передання доходів?

а) лише добросовісний набувач;

б) так;

в) лише недобросовісний набувач;

г) ні.

 

19.  Витрати, що необхідні для забезпечення нормального стану та збереження майна з урахуванням його зношуваності, називаються:

а) достатніми витратами;

б) обов'язковими витратами;

в)необхідними витратами

г) дрібними витратами.

 

20. Чи має право набувач залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди?

а) лише недобросовісний набувач;

б) так;

в) ні;

г) лише добросовісний набувач.

 

21. Строк позовної давності щодо вимог про повернення майна з чужого незаконного володіння складає:

а) три роки;

б) п'ять років;

в) шість місяців;

г) до таких вимог позовна давність не застосовується.

 

22. Об'єктом негаторного позову є:

г) речі, визначені родовими ознаками.

 

23. Предметом негаторного позову є:

а) речі, визначені індивідуальними ознаками;

24. Позовна давність до вимог за негаторним позовом:

а) не застосовується;

б) складає три роки;

в) складає шість місяців;

г) складає один рік

 

25. Позовна давність до вимог власника про виключення майна з опису:

а) складає один рік;

б) не застосовується;

в) п'ять років;

г) три роки.

 

26. Хто має право визнавати незаконним правовий акт, що порушує право власності?

а) органи місцевого самоврядування;

б) суд;

в) органи державної влади;

г) нотаріус.

 

27. У результаті якої діяльності інших осіб власник земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель має право на  компенсацію у зв'язку зі зниженням цінності цих об'єктів?

в) що призвела до погіршення природних властивостей землі;

г) всі відповіді вірні.

 

28. Позовна давність до вимог про визнання права власності:

а) складає шість місяців;

б) не застосовується;

в) складає два роки;

г) складає три роки.

 

29. Об'єктом позову про визнання права власності є:

а) речі, визначені індивідуальними ознаками;

г)вимога позивача про визнання його права власності

 

 

РОЗДІЛ IV

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ

ВЛАСНОСТІ.

СПАДКОВЕ ПРАВО.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА

Тема 12. Право інтелектуальної власності

1.  Строк чинності особистих немайнових прав автора:

а) не обмежено в часі;

б) 70 років;

в) 75 років;

г) 50 років.

 

2.  До об'єктів права інтелектуальної власності не належать:

а) літературні та художні твори;

б) наукові відкриття;

в) сорти рослин, породи тварин;

г) ідеї.

 

3.  Хто є суб'єктом авторського права?

а) автори творів;

в) автори творів та їх спадкоємці;

4.  Чи належать до похідних творів аудіовізуальні твори, одержані шляхом озвучення іншою мовою вже існуючих творів?

а) так;

б) лише у випадках, встановлених законодавством;

в) так, якщо є згода автора твору;

г) ні

 

5.  Не є об'єктом авторського права:

а) твори народної творчості (фольклор);

б) похідні твори;

в) комп'ютерні програми;

г) виступи, лекції.

 

6.  Спеціальним знаком охорони авторського права є:

а) ®;

г) ©.

 

7.  Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить:

а) роботодавцю;

б) його автору;

8.  Що з перерахованого є особистим немайновим правом автора?

а) право на використання твору;

б) право на заборону публічної демонстрації твору;

в) право на дозвіл імпорту примірників твору;

9.  Що є майновим правом автора?

б) право на недоторканість твору;

в) виключне право на дозвіл або заборону використання твору;

 

РОЗДІЛ IV

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ

ВЛАСНОСТІ.

СПАДКОВЕ ПРАВО.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА

Тема 12. Право інтелектуальної власності

1. Строк чинності особистих немайнових прав автора:

а) не обмежено в часі;

б) 70 років;

в) 75 років;

г) 50 років.

 

2. До об'єктів права інтелектуальної власності не належать:

а) літературні та художні твори;

б) наукові відкриття;

в) сорти рослин, породи тварин;

г) ідеї.

 

3.  Хто є суб'єктом авторського права?

а) автори творів;

в) автори творів та їх спадкоємці;

4. Чи належать до похідних творів аудіовізуальні твори, одержані шляхом озвучення іншою мовою вже існуючих творів?

а) так;

б) лише у випадках, встановлених законодавством;

в) так, якщо є згода автора твору;

г)ні

 

5.  Не є об'єктом авторського права:

а) твори народної творчості (фольклор);

б) похідні твори;

в) комп'ютерні програми;

г) виступи, лекції.

 

6.  Спеціальним знаком охорони авторського права є:

а) ®;

г) ©.

 

7.  Авторське особисте немайнове право на службовий твір  належить:

а) роботодавцю;

б) його автору;

8.  Що з перерахованого є особистим немайновим правом автора?

а) право на використання твору;

б) право на заборону публічної демонстрації твору;

в) право на дозвіл імпорту примірників твору;

9.  Що є майновим правом автора?

б) право на недоторканість твору;

в) виключне право на дозвіл або заборону використання твору;

г) право обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору.

 

10. Твір вважається опублікованим, якщо:

а) він будь-яким способом повідомлений невизначеному колу осіб, у тому числі виданий, публічно виконаний, публічно по казаний, переданий по радіо чи телебаченню, відображений у загальнодоступних електронних системах інформації;

б) він публічно виконаний чи публічно показаний;

в) він виданий;

г) він переданий по радіо чи телебаченню.

 

11.  Чи мають право в разі смерті автора його правонаступники на опублікування твору?

а) так;

б) ні;

в) ні, крім випадків прямо встановлених законом;

г) так, якщо це не суперечить волі автора.

 

12.  У якому випадку твір може бути використаний будь-якою особою вільно, безоплатно та без згоди автора та інших осіб?

а) для відтворення у судовому провадженні;

б) у разі смерті автора;

13.  З якого моменту відраховується строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір?

а) з дня опублікування твору;

в) з дня смерті автора;

14.  Скільки складає строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір?

а) 50 років;

б) 75 років з моменту створення твору;

в) протягом життя автора твору;

15.  У якому випадку твір не може бути опублікований?

а) якщо він порушує будь-які права людини;

б) якщо він порушує права людини на таємницю її особистого та сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку, здоров'ю та моральності населення;

г) у разі смерті автора.

 

16. З якого моменту виникає авторське право?

а) з моменту опублікування твору;

б) з моменту публічного виконання твору;

в) з моменту створення твору;

г) з моменту повідомлення невизначеному колу осіб.

 

17.  Виключне майнове право на службовий твір належить:

а) роботодавцю;

б) його автору;

18.  Який строк дії авторського права на твори посмертно реабілітованих авторів?

а) 75 років після їх реабілітації;

б) 25 років після їх реабілітації;

в) ЗО років з дня смерті автора;

г) 70 років після їх реабілітації.

 

19.  Авторське право на твір, вперше опублікований протягом ЗО років після смерті автора, діє:

з) протягом ЗО років від дати його правомірного опублікування;

 г) потягом 50 років від дати його правомірного опублікування.

 

20.  Чи переходять у спадщину авторські права?

б) лише особисті немайнові права авторів;

в)так

г) ні.

 

 21 .3 якого моменту твір стає суспільним надбанням?

а) з моменту смерті автора;

б) з моменту створення твору;

в) з моменту закінчення строку дії авторського права;

г) з моменту смерті правонаступників автора твору.

 

22.  Передача майнових прав автора оформлюється:

а) авторським договором;

б) агентським договором;

в) договором комерційної концесії;

г) ліцензійним договором.

 

23.  Первинними суб'єктами суміжних прав є:

б) виконавці творів та їх спадкоємці;

в) особи, спільною творчою працею яких створено твір;

24.  Майнові права виконавців охороняються:

а) протягом 70 років від дати першого виконання;

б) протягом 50 років від дати першого запису виконання;

в) безстроково;

г) протягом 50 років від дати останнього запису виконання.

 

25.  Закінчення строків захисту суміжних прав настає:

26.  Строк дії патенту на промисловий зразок становить:

а) 15 років від дати видачі патенту;

б) 5 років від дня подання заявки;

27.  У який строк здійснюється видача патенту на промисловий зразок?

а) у місячний строк після державної реєстрації патенту;

б) протягом 10 днів з дня подачі заявки;

в) протягом місяця з дня подачі заявки;

г) протягом двох місяців після державної реєстрації патенту.

 

28.  У якому випадку патент на промисловий зразок визнається недійсним?

а) у разі відмови від патенту власника;

г) всі відповіді вірні.

 

29.  Право власності на знак посвідчується:

а) патентом;

б) ліцензією;

в) актом на право власності;

г) свідоцтвом.

 

30.  Дозвіл на використання знаку іншими особами передається шляхом:

а) укладення договору про спільну діяльність;

б) укладення ліцензійного договору;

в) укладення договору факторингу;

г) видачі свідоцтва.

 

31.  Право на наукове відкриття засвідчується:

а) дипломом;

б) свідоцтвом;

в) ліцензією;

г) патентом.

Тема 13. Спадкове право

1. Заповідальний відказ - це:

а) можливість спадкування в разі настання певної умови;

2.  Що не входить до складу спадщини?

а) борги спадкодавця;

б) майнові права;

3.  Комморієнти - це:

а) особи, які померли в різний час, але в межах однієї доби;

в) особи, які відмовилися від прийняття спадщини;

г) особи, які усуваються від права на спадкування.

 

4.  Заповідачем може бути:

б) будь-яка юридична особа;

в) фізична особа, яка досягла 16-річного віку;

г) дієздатна фізична особа.

 

5.  Спадкодавцем може бути:

а) фізична особа, яка досягла 16-річного віку;

б) фізична особа, яка досягла 18-річного віку;

г) дієздатна фізична особа.

 

6.  Спадкоємцями за законом не можуть бути:

а) фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини;

б) юридичні особи;

г) усиновлені діти спадкодавця

 

7.  Усі майнові права, що входять до складу спадщини, складають:

а) спадковий актив;

б) спадковий пасив;

в) спадкову масу;

г) легат.

 

8.  Сукупність обов'язків спадкодавця, що переходять до спадкоємців, називається:

а) спадковий актив;

б) спадкове майно;

в) спадковий пасив;

г) субінституція.

 

9.  Негідні спадкоємці - це:

а) особи, які усуваються від права на спадкування;

б) особи, які відмовилися від прийняття спадщини;

в) особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині;

г) особи, які призначені додатковими спадкоємцями.

 

10. Які особи не мають права на спадкування за законом?

г) всі відповіді вірні.

 

11. У якій формі повинен бути складений заповіт?

а) у письмовій формі та нотаріально посвідчений;

б) у простій письмовій формі;

в) в усній формі;

г) у конклюдентній формі.

 

12. Які особи не мають права посвідчувати заповіт?

а) приватні нотаріуси;

в) капітани морських суден;

г) начальники слідчих ізоляторів

 

13. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється:

а) на момент складання заповіту;

б) на момент посвідчення заповіту;

в) на момент відкриття спадщини;

г) на момент прийняття спадщини.

 

14. Які особи мають право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві за заповідальним відказом?

а) відказоодержувач і члени його сім'ї;

б) відказоодержувач і його близькі родичі;

в) лише відказоодержувач;

г) відказоодержувач, якщо у заповіті не передбачено інше.

 

15. Які особи не мають права на обов'язкову частку у спадщині?

а) неповнолітні брати та сестри спадкодавця;

б) неповнолітні діти спадкодавця;

в) непрацездатні вдова (вдівець);

г) непрацездатні батьки.

 

16. Який розмір обов'язкової частки у спадщині?

б) половина вартості всього спадкового майна;

г)вартості всього спадкового майна.

 

17. Що зараховується при визначенні розміру обов'язкової частки у спадщині?

а) вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку;

г) всі відповіді вірні.

 

18. Заповіт, у якому заповідач може обумовити виникнення права на спадкування у особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою називається:

а) секретним заповітом;

б) заповітом з умовою

в) легатом;

г) заповітом подружжя.

 

19. Строк для прийняття спадщини складає:

а) 6 місяців;

б) 1 рік;

в) 3 місяці;

г) 3 роки.

 

20. Хто має право посвідчити заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я?

а) головний лікар;

б) головний лікар та його заступники;

в) будь-який лікар такого закладу;

21. Який заповіт не може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, якщо у населеному пункті немає нотаріуса?

а) заповіт з умовою;

б) секретний;

в) заповіт подружжя;

г) заповіт, у якому встановлено заповідальний відказ.

 

22. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі: .

а) відмови спадкоємця від прийняття спадщини;

б) смерті спадкоємця, що сталася до відкриття спадщини;

г) всі відповіді вірні.

 

23. Право заповідача на покладання означає, що:

г) всі відповіді вірні

в) легатом;

г) заповітом подружжя.

 

19. Строк для прийняття спадщини складає:

а) 6 місяців;

б) 1 рік;

в) 3 місяці;

г) 3 роки.

 

20. Хто має право посвідчити заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я?

а) головний лікар;

б) головний лікар та його заступники;

в) будь-який лікар такого закладу;

21. Який заповіт не може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, якщо у населеному пункті немає нотаріуса?

а) заповіт з умовою;

б) секретний;

в) заповіт подружжя;

г) заповіт, у якому встановлено заповідальний відказ.

 

22. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі: .

а) відмови спадкоємця від прийняття спадщини;

б) смерті спадкоємця, що сталася до відкриття спадщини;

г) всі відповіді вірні.

 

23. Право заповідача на покладання означає, що:

г) всі відповіді вірні

 

24. Підпризначення спадкоємця називається:

а) субінституцією;

б) спадковою трансмісією;

в) легатом;

г) спадкуванням за правом представлення.

 

25. Які особи є спадкоємцями першої черги?

а) рідні брати та сестри;

б) діти, подружжя, батьки;

в) діти, пасинки, падчерці, подружжя;

г) дід та баба.

 

26. Які особи є спадкоємцями другої черги?

а) рідні та зведені брати, сестри, дід та баба;

б) онуки та правнуки;

в) рідні брати, сестри, дід та баба;

г) тітка та дядько.

 

27. Які особи є спадкоємцями третьої черги?

а) дід та баба;

б) брати та сестри;

г) рідні дядько та тітка.

 

28. Які особи є спадкоємцями четвертої черги?

б) рідні дядько та тітка;

в) утриманці спадкодавця;

г) усиновлені діти.

 

29. Які особи є спадкоємцями п'ятої черги?

в) утриманці спадкодавця;

г) особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю.

 

30. З досягненням якого віку особа має право самостійно податизаяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків?

а) 18-річноговіку

б) 16-річного віку;

в) 14-річного віку;

г) 17-річного віку

 

Тема 14. Загальні положення про зобов'язання.

Загальні положення про договір

1. Елементами зобов'язання є;

а) суб'єкти;

б) об'єкт;

в) зміст;

г) всі відповіді вірні,

 

2. Зміст зобов'язання складають:

а) права та обов'язки його суб'єктів;

б) право вимоги;

в) борг;

г) істотні умови договору,

 

3.  Активна множинність у зобов'язанні передбачає:

а) участь декількох осіб на стороні боржника;

б) участь декількох осіб на стороні кредитора;

4.  Участь декількох осіб на стороні боржника називається:

а) активною множинністю;

б) новацією;

в) пасивною множинністю;

г) змішаною множинністю.

 

5.  У якій формі вчиняється правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні?

а) в усній формі;

б) у письмовій формі;

в) в конклюдентній формі;

передається новому кредиторові

 

6.  Зобов'язання, метою яких є забезпечення виконання головного зобов'язання, називаються:

а) регулятивними;

б) охоронними;

в) факультативними;

г) акцесорними.

 

7.  Зобов'язання, в яких боржник має здійснити для кредитора одну з кількох дій, передбачених законом або договором, називаються:

а) факультативними;

б) альтернативними;

в) особистими;

г) додатковими.

 

8.  Зобов'язання, в яких боржник зобов'язаний здійснити на користь кредитора конкретну дію, а якщо це неможливо має право замінити її виконання іншою дією, що заздалегідь визначено угодою сторін, називаються:

а) факультативними;

б) альтернативними;

в) акцесорними;

г) зобов'язаннями з конкретним змістом.

 

9.  Зобов'язання з позитивним змістом це зобов'язання:

г) які виникають в результаті заподіяння шкоди.

10 . Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється:

а) лише за згодою боржника;

б) без згоди боржника;

г)без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом

 

11. Що є місцем виконання зобовязання про передання нерухомого  майна?

а) місцезнаходження цього майна;

б) місце проживання (місцезнаходжиння)

в) місце проживання (місцезнаходження) кредитора ;

г) місце проживання (місцезнаходжиння) боржника або кредитора.

 

12. У який строк (термін) боржник повинен виконати свій обовязок, визначений моментом предявлення вимоги?

а) у десятиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязокнегайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

б) у семидений строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

в) у триденний строк від дня предявлення вимоги;

г) негайно.

 

13. У якому випадку боржник має право виконати свій обовязок шлялохом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса?

а) у будь-якому випадку;

б) у разі відсутності представника у кредитора;

в) якщо  боржник виконує свій обовязок частково;

г) у разі відсутності кредитора  або уповноваженої  ним особи у місці виконання зобовязання .

 

14.Не допускається зарахування зустрічних вимог:

а) у разі спливу позовної давності;

б) у разі зарахування однорідних (за змістом) вимог;

в) у разі зарахуння безспірних вимог;

г) про стягнення неустойки.

 

15. Домовленість сторін щодо заміни первинного

зобов'язання, яке існувало між кредитором і боржником, іншим називається:

а) цесією;

б) суброгацією;

в) новацією;

г) регресом

 

16. Односторонній договір це:

б) договір, в якому обидві сторони мають права та обов'язки;

17. Що складає зміст договору?

а) права та обов'язки сторін;

в) умови щодо відповідальності сторін;

г) істотні умови.

 

18. Договори, при укладанні яких сторонам відоме співвідношення та обсяг прав і обов'язків сторін, називаються:

а) алеаторними;

б) акцесорними;

в) змішаними;

г) міновими.

 

19. Договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг кожному, хто до неї звернеться, називається:

а) публічним;

б) договором приєднання;

в) попереднім;

г) договором на користь третьої особи.

 

20. Договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом погодження другої сторони із запропонованим договором в цілому, називається:

а) публічним;

б) змішаним;

в) договором приєднання;

г) фідуціарним.

 

21. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо:

г) всі відповіді вірні.

 

22. Договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому на визначених умовах, називається:

а) основним;

б) попереднім;

в) договором про наміри;

г) договором на користь третьої особи.

 

23. У якій формі має бути укладений попередній договір?

а) в усній формі;

б) у нотаріально посвідченій формі;

24. Оферта - це:

а) пропозиція укласти договір;

б) прийняття пропозиції укласти договір;

в) відмова від пропозиції укласти договір;

г) строк для відповіді на пропозицію укласти договір.

 

25. Акцепт - це:

а) пропозиція розірвати договір;

б) прийняття пропозиції укласти договір;

в) пропозиція змінити умови договору;

г) пропозиція укласти договір.

 

26. Умови, без погодження яких договір не вважається укладе ним, називаються:

а) законними;

б) звичайними;

в) додатковими;

г) істотними.

 

27. Умови договору, що передбачені нормативними актами, називаються:

а) обов'язковими

б) випадковими;

в) звичайними;

г) додатковими.

 

28. Умови, які, як правило, не передбачаються даним видом  договору, але можуть бути встановлені за погодженням сторін, або умов, які за погодженням сторін встановлюються у відступ від положень диспозитивної сторони, називаються:

а) законними;

б) випадковими;

в) звичайними;

г) істотними.

 

29. Місцем укладення договору є:

в) місце підписання договору;

30. Які умови повинна містити оферта?

а) істотні умови договору;

б) має виражати намір особи укласти у майбутньому договір;

в) істотні та звичайні умови;

1. Що з перерахованого не є способом забезпечення виконання зобов'язання?

а) притримання;

б) аванс;

в) гарантія;

г) неустойка

 

2.  Який вид забезпечення виконання зобов'язання може надаватися як боржником, так і третьою особою?

а) застава;

б) завдаток;

в) порука;

г) гарантія.

 

3. Особистим способом забезпечення виконання зобов'язання є:

а) завдаток;

б) застава;

в) притримання;

г) неустойка.

 

4.  Речовим способом забезпечення виконання зобов'язання є:

а) застава;

б) неустойка;

в) порука;

г) гарантія.

 

5.  Іпотекою є застава:

а) цінних паперів;

б) нерухомого майна;

в) валютних цінностей;

г) рухомого майна.

 

6.  Який вид забезпечення виконання зобов'язання може надаватися виключно боржником?

а) порука;

б) гарантія;

в) застава;

г) неустойка.

 

7.  Який вид забезпечення виконання зобов'язання може надаватися виключно третьою особою?

а) застава;

б) неустойка;

в) гарантія;

г) завдаток.

 

8.  У якій формі вчиняється правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання?

а) в усній;

б) у письмовій

в) у конклюдентній;

9. Які правові наслідки недодержання встановленої форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання?

б) такий правочин може бути визнаний судом недійсним;

в) такий правочин є нікчемним;

г) всі відповіді вірні.

 

10. Грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, називається:

а) неустойкою;

б) заставою;

в) притриманням;

г) завдатком.

 

11.  Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми  невикона­ного або неналежно виконаного зобов'язання, називається:

а) пенею;

б) альтернативною неустойкою;

в) виключною неустойкою;

г) штрафом.

 

12.  Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, називається:

а) альтернативною неустойкою;

б) штрафом;

в) пенею;

г) заліковою неустойкою,

 

13.  Який вид забезпечення виконання зобов'язання встановлюється виключно договором?

а) неустойка;

б) порука;

в) застава;

г) завдаток.

 

14. Неустойка, що стягується понад збитки, називається:

а) заліковою;

б) альтернативною

в) виключною;

г) штрафною.

 

15. Неустойка, що передбачає обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, у якій вони не покриті неустойкою, називається:

а) штрафною;

б) заліковою;

в) виключною;

г) альтернативною.

 

16.  Неустойка, що обмежує відповідальність за невиконання чи неналежне виконання тільки сплатою неустойки і виключає вимоги про відшкодування збитків, називається:

а) виключною;

б) кумулятивною;

в) штрафною;

г) заліковою.

 

17.  Неустойка, що встановлює можливість стягнення кредитором або неустойки, або збитків, називається:

а) кумулятивною;

б) виключною;

в) альтернативною;

г) штрафною.

 

18.  Чи нараховуються проценти на неустойку?

а) так;

б) ні, окрім випадків, встановлених законом або договором;

в) так, якщо інше не передбачено договором;

г) ні.

 

19.  Предметом неустойки може бути:

а) грошова сума;

б) рухоме майно;

в) нерухоме майно;

г) всі відповіді вірні.

 

20.  Чи можуть сторони домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства?

а) ні;

б) так, крім випадків, передбачених законом;

в) так;

г) ні, крім випадків, передбачених законом

 

21.  Чи звільняє боржника сплата неустойки від виконання свого обов'язку в натурі?

а) так;

б) так, якщо це передбачено договором;

в) ні;

г) ні, крім випадків, встановлених законом.

 

22. Як відповідають боржник та поручитель перед кредитором у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою?

в) як субсидіарні боржники;

г) у рівних частках.

 

23. Гарантія є чинною:

а) від дня ЇЇ підписання;

б) від дня ЇЇ видачі, якщо в ній не встановлено інше;

в) від дня її видачі;

г) з моменту оплати послуг гаранта.

 

24. Гарантом може бути:

а) дієздатна фізична особа;

б) будь-яка юридична особа;

в) фізична особа або банк;

г) банк, інша фінансова установа, страхова організація.

 

25. Якщо порушення зобов'язання, забезпеченого завдатком, сталося з вини боржника, то:

а) завдаток повертається боржнику;

в) завдаток залишається у кредитора;

г) 50 % завдатку повертається боржнику.

 

26. Якщо порушення зобов'язання, забезпеченого завдатком, сталося з вини кредитора, то:

б) завдаток залишається у кредитора;

27. Застава виникає на підставі:

а) закону;

б) договору;

в) рішення суду;

г) всі відповіді вірні.

 

28. Предметом застави не можуть бути:

б) вимоги, які мають особистий характер;

в) продукція, плоди та інші прибутки;

г) цінні папери.

 

29. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави несе:

а) заставодержатель;

б) заставодавець;

в) заставодавець та заставодержатель;

30. Заклад - це:

а) застава рухомого майна;

б) застава майнових прав;

в) застава цінних паперів;

г) один рік.

 

 

 

Д ж е р е л а    д л я    п і д г о т о в к и:

 

НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ

 

 

1.                             Конституція України від 28 червня 1996р. – К.: Істина, 2007.

2.  Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р.// Права Людини Міжнародно - правові документи. – К., 1995

2.                             Цивільний кодекс України від 16 січня 2003р. – К.: Атіка, 2004.
3.                             Сімейний кодекс України від 10 січня 2002р. – К.: Атіка, 2004.
4.                             Господарський кодекс України від 16 сячня 2003р. – К.: Атіка, 2004.
5.                             Житловий кодекс України. – К.: ЮрІнком Інтер, 2004.
6.                   Земельний кодекс України. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
7.                Кодекс торговельного мореплавства України. – К.: Юрінком Інтер, 2004.
8.                           Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
9.                           Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

12. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

13. Закон України “Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

14. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991р.  // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

15. Закон України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11 грудня 2003р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

16. Закон України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня 1993р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

17.                Закон України “Про житловий фонд соціального призначення” від 12 січня 2006 р.// Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”

19.                Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” від 24 січня 1995р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. - №6. – Ст.35
20.                Закон України "Про порядок відшкодування шкоди заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" від 1 грудня 1994р. // Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 1. - Ст. 1.
21.                Закон України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993р.(із наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 39. - Ст. 383.
22.                Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992р. (із наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 47. - Ст 642.
23.                Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 48. - Ст.  650.
24.                Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"  від 3 березня 1998р. // Відомості Верховної Ради. - 1998. - № 34. - Ст. 228.
25.                Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 4 березня 1992р. // Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 17. - Ст. 122.
26.                Закон України "Про приватизаційні папери" від 6 березня 1992р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 24. - Ст. 352.
27.                Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств"(малу приватизацію) від 6 березня 1992р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 24. - Ст. 350.
28.                Закон України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998р. // Відомості Верховної Ради - 1998. - № 46 - 47. - Ст. 280
29.                Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20. - Ст. 249.
30.                Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 18. - Ст. 78.
31.                Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992р. (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 30. - Ст. 416.
32.                Закон України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 10. - Ст. 139.
33.                Закон України "Про правонаступництво України" від 12 вересня 1991р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. - № 46. - Ст. 617.
34.                Закон України "Про захист прав споживачів" від 15 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 1. - Ст. 1.
35.                Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" 15 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 7. - Ст. 32.
36.                Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 7. - Ст. 36.
37.                Закон України "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 2. - Ст. 7.
38.                Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996р. // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 49. - Ст. 272.
39.                Закон України "Про друковані засоби масової інформації в Україні" від 16 листопада 1992р. // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 1. - Ст. 1.
40.                Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997р. // Відомості Верховної Ради. - 1998. - 16. – Ст. 68.
41.                Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006р. // Відомості Верховної Ради. - 2006. - № 31. - Ст. 268.
42.                Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 36. - Ст. 524.
43.                Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991р. // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 49. - Ст. 29.
44.                Закон України від 20.12.91. "Про селянське (фермерське) господарство" від 20 грудня 1991р. // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 14. - Ст. 186.
45.                Закон України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994р. //Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 16. - Ст. 93.
46.                Закон України "Про охорону прав на сорти рослин” від 21 квітня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 21. - Ст. 218.
47.                Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997р. // Відомості Верховної Ради. - 1997. - № 24, - Ст. 170.
48.                Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. - № 5. – Ст. 28.
49.                Закон України "Про поставки продукції для державних потреб" від 22 грудня 1995р.  // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 3. - Ст. 9.
50.                Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991р. // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 25, - Ст. 283.
51.                Закон України "Про авторське право і суміжні права"  від 23 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - № 13. - 1994. - Ст. 64.
52.                Закон України "Про науково - технічну інформацію" від 25 червня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - 1993, - № 33, - Ст. 345.
53.                Закон України "Про форми власності на землю" від 30 січня 1992р. //Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 18. - Ст. 225.
54.             Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові” від 27 березня 1993р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
55.               Постанова Кабінету Міністрів України “Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання” від 16 січня 2003р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
56.               Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання” від 26 вересня 2002р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
57.                 Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок надання Кабінетом Міністрів України дозволу на використання винаходу (корисної моделі), промислового зразка чи топографії інтегральної мікросхеми без згоди власника прав на них, але з виплатою йому відповідної компенсації” від 6 квітня 1998 року //Урядовий кур'єр. – 1998. - 14 травня.
58.              Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" від 28 вересня 1996р. // Право України. - 1997. - № 1.
59.                 Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 35. - Ст. 517.
60.                 Постанова Верховної Ради України "Про норматив обігу платіжних документів" від 25 червня 1993р.  // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 30. - Ст. 334.
61.                 Постанова Кабінету Міністрів ''Про перелік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти" від 28 вересня 1993р. // ЗП України. - 1994. - № 2. - Ст. 47.
62.                 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян" від 26 лютого 1993р. // ЗП України. - 1993. - № 7. - Ст. 144.
63.                 Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" від 29 травня 19998р. // Урядовий кур'єр. - 2 червня. 1998.
64.                 Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці” від 9 серпян 1993р. // ЗП України. - 1993. - № 12. - Ст. 269.
65.                 Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок виплати винагороди авторам винаході і промислових зразків, що охороняються чинними на території України свідоцтвами СРСР" від 11 липня 1994р. // ЗП України. - 1994. - № 10. - Ст. 263.
66.                 Постанова Кабінету Міністрів України "Про Книгу запису застав" від 12 січня 1993р. // ЗП України. - 1993. - № 3. - Ст. 54.
67.                 Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва" від 18 липня 1995р.  // ЗП України. - 1995. - № 10. - Ст. 247.
68.                 Постанова Кабінету Міністрів України "Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва" від 18 листопада 1994р.  // ЗП України. - 1995. - № 2. - Ст. 33.
69.                 Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна» від 22 грудня 1997 року // Офіційний вісник України. - 1998. - № 2.
70.                 Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем та знаки для товарів та послуг»  від 10 жовтня 1994 року // ЗП України - 1995. - № 1. - 1994. - Ст. 10.
71.                 Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)» від 10 серпня 1994 року // ЗП України. - 1994. - № 11.
72.                 Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про Державне патентне відомство України»  від 21 липня 1992 року // ЗП України. - 1992. - № 7

73.   Декрет Кабінету Міністрів України ”Про довірчі товариства” від 17 березня 1993р. // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 19. - Ст. 207.

74.                Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993р.// Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 13. - Ст. 113.
75.              Декрет Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992р. //Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 11. - Ст. 94.
76.               Декрет Кабінету Мінстрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від  19 лютого 1993р.// Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
77.             Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України “Інструкція про порядок взаємодії Міністерством внутрішніх справ України і Адміністрацією Державної прикордонної служби України з питань приймання –передавання та повернення дітей у країни постійного проживання” від 25 листопада 2003 р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
78.             Наказ Міністерства юстиції України “Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні” від 18 листопада 2003 р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
79.             Наказ Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти України “Положення про судових вихователів” від 15 листопада 1995р. // Інформаційно-пошукова правова система “Нормативні акти України”
80.                 Постанова правління НБУ. Інструкція № 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" від 2 серпня 1996 р. – К.: Юридичний та економічний департамент НБУ. - 1996.
81.              Інструкція НБУ "Про методичні рекомендації по застосуванню банками Закону України "Про заставу" від 8 жовтня 1993р. // Збірник нормативних актів НБУ. -  К.: Юридичний та економічний департамент НБУ. – 1993.
82.                 Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992р.  // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 4.
83.                 Наказ Міністерства юстиції «Положення про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна» від 27 травня 1997 року // Офіційний вісник України. - 1997. - № 22.
84.                 Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів»  від 1 квітня 1996 року // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 1996. - № 5.
85.                 Наказ Фонду державного майна України «Положення про порядок надання Фондом державного майна України дозволу на заставу державного майна»  від 4 червня 1996 року // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію - 1996. - № 8. - С. 55-59.
86.                 Наказ Держпатенту України «Положення про свідоцтво на раціоналізаторську продукцію» від 22 серпня 1995 року // Інновація. - 1995. - № 14-15.
87.                 Наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України          «Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 5 жовтня 1995р. // Юридичний вісник. - 1996. - № 11-12.
88.              Примірний статут ЖБК Затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985. // Жилищноє законодательство. Сборник нормативних актов. – К., 1990.

 

 

СУДОВА ПРАКТИКА

 

1.                                 Практика судів України в цивільних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995. - № 2.
2.                                 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.06.67. "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995. - № 1.
3.                             Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.03.72. "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним” // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. - К.: Юрінком Інтер, 1995.
4.                                 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78. "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995. - № 1.
5.                                 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.06.83. "Про практику розгляду судами УРСР справ про спадкування" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. - № 1.
6.                             Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.09.90. "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995. - № 1.
7.                                 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91. "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1995. - № 1.
8.                                 Роз'яснення Президії ВАСУ  від 29.04.94 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. - 1994. - № 1. - С. 152 - 170.
9.                                 Роз'яснення Президії ВАСУ від 06.10.94. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів” //Збірник рішень арбітражної практики ВАСУ. – 1995. - № 1. – С.141-147.
10.                              Роз'яснення Президії ВАСУ від 30.03.95. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки" // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. - 1995. - № 2. - С. 68-72.
11.                          Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах (1995 - 1998).- К.: Юрінком Інтер, 1998.
12.                              Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95. "Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності" // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах (1995 - 1998). – К.: Юрінком Інтер, 1998.
13.                              Лист ВАСУ від 07.03.96. "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. - 1996. - № 2. - С.107 - 108.
14.                              Лист ВАСУ від 10 06.96. "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. - 1996. - № 3. - С. 146-148.
15.                              Роз”яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12 09.96. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - № 3.
16.                          Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.93. "Про деякі питання практики застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів" // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. - 1994. - № 1. - С 140-143.
17.                              Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.93. "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів" із змінами і доповненнями // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1998. - № 3.

 

 

 

СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

 

1.         Азимов Ч.Н. Основи патентного права Украины. - Харьков, 1994.
2.         Азимов Ч.Н. Залоговое право. - Харьков, 1993.
3.         Андреев В.К. Представительство в гражданском праве. - Калинин, 1978.
4.         Ансон В. Договорное право. - М., 1984.
5.         Борщевский М.Ю., Гурова Е. Завещательный отказ. // Советская юстиція. -  1970. - № 8.
6.         Бачун О., Черкашин В. Захист права інтелектуальної власності з Україні // Право України. – 1997. -  № 7.
7.         Белов В.А. Гражданское право. – Москва: Проспект, 2004.
8.         Богданов Е.В. Сущность и ответственность юридического лица. // Государство и право. -  1997. -  № 10.
9.         Бородін М., Гнатенко А. Цивільно - правові спори про угоди // Право України. – 1997. - № 5.
10.      Борщевский М.Ю. Если открылось наследство. - М., Юрид. лит, 1989.
11.      Борщевский М.Ю.Наследственное право: учебное пособие 2-е изд. испр и доп. - М.: Белые Альвы, 1996.
12.      Босин Е.В., Гоннепо Б.М., Крашенников П.В. Залоговое правоотношение.-  М., 1993.  -  190 с.
13.      Братусь С.М. Юридическая ответственность й законность (теоретические аспекты). - М., 1976.
14.      Братусь С.Н.  Предмет и система советского гражданского права. - М., 1963.
15.      Братусь С.Н. Юридическиє лица в советском гражданском праве: Ученые.труды, вып. XII. -  М.: Юриздат МЮ СССР, 1947.
16.      Братусь С.Н.Субьекты гражданского права. - М., 1984.
17.      Бурлаков С.Ю. Проблеми стягнення грошової компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу при порушенні виключних прав на кінематографічний твір // Вісник господарського судочинства. – 2007. - №3. – С. 115– 121.
18.      Васильєв І., Мамутов В. Про Цивільний кодекс України // Голос України. -  1996. – 19 листопада.
19.      Вебере Я.Р. Правосубьектность граждан в советском гражданском и семейном праве.  - Рига, 1976.
20.      Витрянский В. Общее положение о договорах // Хозяйство й право. -  1995. - № 12.
21.      Вишневский А.А. Залоговое право. - М., 1995. – 214 с.
22.      Вінник О. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998. -  № 2.
23.      Власник і право власності. Під ред. Я.К. Шевченко – К., 1994.
24.      Власова А.Г. Сделки. Представительство. Исковая давность. - М.: Заочный институт советской торговли, 1970.
25.      Гавзе Ф.И. Обязательственное право (общие положення). - Минск, 1968.
26.      Гаврилов 3. Об исковой давности. // Российская юстиція. – 1998. - № 2.
27.      Гаврилов П., Илларионова П. Недействительность сделок, заключеных под влиянием заблуждения или обмана // Советская юстиція. – 1978. - № 19.
28.      Гапеев В., Дулимов Е. Рассмотрение дел о наследовании в порядке особого производства. // Советская  юстиция. -  1976. - № 5.
29.      Господарський кодекс України. Науково - практичний коментар // За ред В.К. Мамутова. – К.: Юрінком-Інтер, 2004.
30.      Гражданское и торговое право капиталистических государств. - М. "Международные отношения", 1993.
31.      Гражданское право. В 3-х томах // Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 2004.
32.      Гражданское право. В 3-х томах // Под ред. Е.А. Суханова. – М.: Волтерс Клувер, 2004.
33.      Грибанов В.П. Строки в гражданском праве. - М., 1967.
34.      Грибанов В.П. Юридическиє лица. - М., 1961.
35.      Грущинський І. Правове регулювання відносин у підприємництві // Право України. -  1998. - № 2.
36.      Дашков Л.П., Бризгалін А.В. Комерційний договір: від укладення до виконання. - К., 1996.
37.      Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні. - К., 1996.
38.      Дністрянський С. Погляд на теорії права та держави. - Львів, 1925.
39.      Дністрянський С. Цивільне право. Т.І. - Відень, 1919.
40.      Договор в народном хозяйстве: (вопросы общей теории). За ред. М.К. Сулейменова, Б.В.Покровского., В.А. Жакенова  и др. - Алма-Ата, 1987.
41.      Ейдинова Е Б. Сделки в нотариальной й судебной практике. - М., 1980.
42.      Єгоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений. –Л.,  1988.
43.      Жилинский С.З. Правовая основа предпринимательской деятельности (предпринимательское право). Курс лекций. - М., Изд. група Норма-Инфра, 1998.
44.      Загальна теорія цивільного права. За ред. Підопригори О., Бобрової А. – К.: Вища школа, 1992.
45.      Замайский И.Е. Обеспечение договорных обьязательств на предприятии. - М., 1982.
46.      Заржинський О., Левченко А. Застава як спосіб забезпечення зобов’язань // Право України. – 1996. - № 7.
47.      Эйдинова Е.Б. Наследование по закону и завещанию.  - М.: Юрид. лит., 1985.
48.      Зобов'язальне право. Під ред. О.В.Дзери. – К.: ЮрінкомІнтер, 1998.
49.      Іваненко О.А. Виникнення права на при тримання // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 4. – С. 116 – 124.
50.      Иоффе О.С. Гражданское право. В 3-х томах. – М.: Волтерс Кливер, 2004.
51.      Иоффе О.С. Обязательственное право. - М., 1975.
52.      Иоффе О.С. Ответственность по советскому гражданскому праву - М., 1955.
53.      Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР. - Л., 1975.
54.      Кабалкин А. Понятие и условия договора // Российская юстиция. – 1996. - № 6.
55.      Кабалкин А. Толкование и класификация договоров // Российская юстиція. -  1996. - № 7.
56.      Кириллова М.Я. Исковая давность. -  М., 1966.
57.      Козлова Н В. Правовая природа учредительного договора о создании юридических лиц // Государство и право. -  1993. -  № 10.
58.      Косович В. Застосування оціночних понять при творенні нового законодавства України // Вісник ЛДУ. -  1995. - № 32. - С. 89 - 91.
59.      Коссак В.М. Строки в капітальному будівництві.- К: Будівельник, 1991.
60.      Коссак В.М. Правові засади іноземного інвестування в Україні. – Львів: Центр Європи, 1999. -244 с.
61.      Коссак В.М., Якубівський І.Є. Право інтелектуальної власності: Підручник. – К.: Істина, 2007. – 208 с.
62.      Красавчиков Л.О.  Личная жизнь граждан под охраной закона. - М., 1983.
63.      Красавчиков О.А, Гражданско - правовой договор: понятие, содержание функции. - Свердловск, 1980.
64.      Красавчиков О.А. Отвественность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве. Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав. - Свердловск, 1973.
65.      Красавчиков О.А. Сущность юридического лица. // Советское государство и право. – 1976. - № 2.
66.      Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. - М., 1958.
67.      Краснова М. Право громадян на екологічну інформацію: проблеми гарантії: реалізації та захисту // Право України. -  1997. -  № 3.
68.      Криволапов Б. Позовна давність у міжнародних угодах // Право України. – 1996. - № 12.
69.      Крутовський В.І. Розрахункова дисципліна: відповідальність за її порушення // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998. - № 1.
70.      Кузнецова Л.Г., Шевченко Я.Н. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних. - М., 1968.
71.      Кузнецова Н. Концепція розвитку законодавства України // Право України. – 1996. - № 7.
72.      Кузнецова Н.С. Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. - К., 1998. -  518 с.
73.      Кулагин М.И. Государственно-монополистический капитализм и юридическое лицо. - М.: Изд Ун - та дружбы народов, 1987.
74.      Лазарева Т.П. Штрафные санкции в хозяйственных отношениях  - М., 1987.
75.      Лейст О.З. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы). - М., 1981.
76.      Леонова Г.Б. Учреждение как субьект гражданского права. // Вестник МГУ. - Серия 11. Право. - 1998. - № 1.
77.      Лилак Д. Забезпечення виконання господарських правових зобов'язань неустойкою // Право України. – 1996. - № 12.
78.      Луць В.В. Господарські і підприємницькі відносини в економіці України та їх правове забезпечення // Право України. – 1996. - № 12.
79.      Луць В.В. Строки в цивільних правовідносинах. - Л., 1992.
80.      Луць В.В. Цивільно - правовий договір: його суть і сфера дії в сучасних умовах // Радянське право. – 1987. - № 8.
81.      Луць В.В. Договір в умовах переходу на ринкові відносини // Львівська регіональна науково-практична конференція “На шляху до правової держави”.Тези доповідей і повідомлень. - Львів, 1992.
82.      Луць В.В. Строки захисту цивільних прав.-  Л., 1993.
83.      Лысенков Ю.М., Ляшко В.П. Вексель в хозяйственном обороте - К., 1994. - 254 с.
84.      Мадісон В. Взаємодія колективного й індивідуального інтересів як методологічна проблема філософії приватного права // Право України. – 1999. - № 1.
85.      Малеина О.Н. Личные неимущественные права советских граждан. - М.: Юрид. лит., 1991.
86.      Масевич М. Исковая давность // Хозяйство и право. – 1993. - № 9.
87.      Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности. - М., 1970.
88.      Матвеев Ю.Г. Международные конвенции по авторскому праву.-  М., 1978.
89.      Мозолин В.П. Монополии, корпорации и право в США. - М., 1966.
90.      Насиров Р. Некоторые основания недействительности сделок // Советская юстиція. – 1983. - № 21.
91.      Невзгодина Е.Л. Представительство по советскому гражданскому праву. -Томск, 1980.
92.      Новицкий И.Б., Перетерский И.И. Римское частное право.- М.: Юрист, 1994.
93.      Новицкий И.Б. Сделки. Исковая давность. - М., 1954.
94.      Ойгензихт В.А. Воля и волеизьявление. - Душанбе, 1983.
95.      Онуляк Л. Поняття та основні ознаки договору доручення // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.1. – 1998. -  С.104.
96.      Осипова А.Г. Правовое регулирование сделок, совершенных гражданами. - Минск, 1986.
97.      Петров В. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні // Право України. -  1998. -  № 11.
98.      Печений О.П., Шатенко О.В. Рішення суду в системі підстав виникнення цивільних правовідносин. // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 3. – С. 87 – 93.
99.      Пидопригора А. Основы римского гражданского права. – К., 1994.
100.    Пишна Л. Права та обов'язки у договорі доручення // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 4-5. – 1996. -  С. 196.
101.    Підопригора О.А. Проблеми кодифікації законодавства про інтелектуальну власність // Українське право. – 1997. - № 1.
102.    Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України. - К.: Юрінком Інтер, 1998.
103.    Победоносцев К.П. Гражданское право. В 3-х томах. – М.: Статут, 2004.
104.    Правові проблеми колективної власності. Матеріали "круглого столу” // Право України. – 1996. - № 1.
105.    Пушкін А., Селіванов В. Відносини підприємництва і правовий статус їх суб'єктів // Право України. – 1994. - № 5-6.
106.    Пушкін О. Правове поле і економіка громадянського суспільства в Україні. Збірник наукових праць. -  К.: Манускрипт, 1996.
107.    Рабинович Н.В. Недействитепьность сделок и её последствия - Л., 1969.
108.    Ринг М. Об исковой давності. // Советское государство и право. – 1960. - № 10.
109.    Ромовская З.В. Личные неимущественные права в советском гражданском праве. // Автореф. дисс. … канд. юр. наук. -  К., 1968.
110.    Ромовская З.В. Спорные вопросы учения об исковой давности // Вестник Львовского университета им. И. Франко. Сер. юрид. - Вып. 26. -  1988. 
111.    Ромовська З. Право власності громадян. // Вісник ЛДУ. - Випуск 30. –  1993.
112.    Ромовська З. Проблеми загальної теорії права в проекті ЦК України. – К., 2000.
113.    Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. -532 с.
114.    Рубанов А. А. Закон о наследовании. - М.: Знание, 1984.
115.    Рубанов А.А. Наследование в международном частном праве.-  М., 1972.
116.    Русакова Л.., Фадеева Т. О составе наследственного имущества // Советская юстиція. – 1983. - № 18.
117.    Рясенцев В.А. Представительство в советском гражданском праве. // Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. – М., 1950.
118.    Рясенцев В.А. Прекращение обязательств в судебной практике // Советская юстиция. – 1978. - № 18.
119.    Рясенцев В.А. Ответственность наследников по долгах наследодателя // Социалистическая  законность. – 1981. - № 3.
120.    Саватье Р. Теория обязательств. - М., 1972.
121.    Саватье Р. Теория обязательств. - М., 1975. -  437 с.
122.    Савицька А.М. Форми протиправної поведінки за радянським цивільним правом (юридична відповідальність: цивілістичні аспекти). - Львів, 1975.
123.    Савицька А.М. Суть цивільно-правової відповідальності. Юридична відповідальність. - Л., 1975.
124.    Садиков О.Н. Учредительный договор и его правовые особенности // Государство и право. – 1994. - № 6. - С. 87 – 96.
125.    Свядоц Ю.И. Правовая охрана товарных знаков в капиталистических странах. - М., 1969.
126.    Сейнароев Б.М. Договор как механизм реализации й защиты интересов деловых людей // Дело и право. – 1996. - № 6.
127.    Системний підхід до трансформації відносин власності в Україні. Круглий стіл // Право України. – 1997. - № 2.
128.    Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М., 1994.
129.    Сокуренко В. Власність - основа свободи. На шляху до правової держави. // Вісник ЛДУ. - 1992.
130.    Статівка А. Поняття гарантій суб'єкта договірних відносин в АПК та їх класифікація // Право України. – 1998. - № 5.
131.    Соловйова В.В. Проблеми спільного володіння майновими правами на об’єкт права інтелектуальної власності // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 4. – С. 105 – 116.
132.    Суханов Г. Лекции о праве собственности. - М., 1991.
133.    Суханов Е. Общие положение о праве собственности й других вещных правах // Хозяйство и право. – 1995. - № 6.
134.    Тимофеенко Л.П. О смежных правах. - К., 1996.
135.    Тищик Б., Орач Є. Основи римського приватного права. - Львів, 1993.
136.    Теньков С. Деякі проблемні питання при тримання речей як способу забезпечення виконання зобов’язання у судовій практиці (науково-практичний аспект) // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 3. – С. 60 – 66.
137.    Теньков С. Перевірка повноважень керівника юридичної особи: матеріально-правові і процесуально-правові аспекти // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 3. – С. 66 – 71.
138.    Теньков С. Тлумачення змісту правочину як окрема категорія судових спорів (огляд судової практики) // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 3. – С. 71– 74.
139.    Теньков С. Стягнення відшкодування упущеної вигоди (огляд судової практики) // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 4. – С. 55– 58.
140.    Толстой В.С. Законодательство о сделках. Спорные вопросы его применения. - М., 1982.
141.    Толстой Ю. Содержание и гражданско-правовая защита права собственности в  СССР. – Львов: Изд-во ЛГУ, 1955.
142.    Толстой Ю.К. Исковая давность // Известия вузов. Правоведение. -  1992. - №4.
143.    Толстой В.С. Исполнение обьязательств. - М., 1973.
144.    Томчишен С.В. Особливості набуття акціонерним товариством права власності на державне майно, передане до його статутного фонду в процесі корпоратизації та приватизації державних підприємств // Вісник господарського судочинства. – 2007. - № 3. – С. 112– 115.
145.    Фогельсон Ю.Б. О реальности юридических лиц // Правоведение. -  1996. - № 2. -  С. 30 - 43.
146.    Харитонов Є.О., Саніахметова Н.О. Цивільне право України. – К.: Істина, 2004.
147.    Хохлов Є.Б., Бородин В В. Понятие юридического лица: история и современная трактовка. // Государство и право.  – 1993. - № 9.
148.    Цивільне право України // За ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Наукова думка, Прецедент, 2004.
149.    Цивільне право України. У 2 - х частинах / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К.: Юрінком - Інтер, 2004.
150.    Цивільне право України. У 2 - х частинах / За ред. Я.М. Шевченко. –К.: Ін - юре, 2004.
151.    Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар //За ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2004.
152.    Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар // За ред. С.В. Ківалова. – Одеса, 2003.
153.    Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар. У 2 - х частинах  // За ред. Я.М. Шевченко. – К.: ІнЮре, 2004.
154.                         Цивільний кодекс України. Науково-практичний коментар // За ред. Н.О. Саніахметової. – Харків: Одіссей, 2004.
155.                         Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред.. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006. – Т. 1.  Загальна частина. – 696 с.
156.    Шкредов В. Экономика и право.-  М.: Экономика, 1990.
157.    Яворська О. Юридичні підстави виникнення права приватної власності громадян за цивільним законодавством України. Видання юридичного факультету ЛДУ. - Л., 1996.
158.    Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. - Свердловск, 1972.
159.    Ярошенко К.Б. Жизнь й здоровье под охраной законодательства. Гражданско - правововая защита личных имущественных прав граждан. -  М., 1990.
160.     

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ

для студентів юридичного факультету

 

Відповідальний за випуск – доцент Є.І. Федик

Рецензенти -

Комп'ютерний набір -

Макетування -

Умовних друкованих аркушів - 1,5. Наклад - 250.

Надруковано в друкарні видавництва „Коопосвіта” Львівської комерційної академії,

79011, м. Львів, вул. У. Самчука, 6. Тел. 76 - 07 - 75