“Корекція затримки психічного розвитку дитини засобами арт-терапії в навчальному процесі”
“Корекція затримки психічного розвитку дитини засобами арт-терапії в навчальному процесі”
Актуальність вивчення дітей із ЗПР обумовлена тим, що в масовій школі все частіше зустрічаються невстигаючі діти (в основному у віці 7-10 років), у яких труднощі в навчанні обумовлені затримкою психічного розвитку. У дітей c ЗПР недостатньо сформована готовність до засвоєння знань і предметних понять, що пов'язано з низьким рівнем їх пізнавальної діяльності, який веде до недорозвинення мови і мислення. Таким дітям важко вливатися в соціум, адже не кожен здатний адекватно сприймати дітей з даним порушенням.
Один з вітчизняних психологів, дефектологів, Лубовский В. І. дає наступне визначення затримки психічного розвитку: «Затриманий розвиток - уповільнення темпу всього психічного розвитку, що виникає найчастіше в результаті слабо виражених органічних уражень кори головного мозку (зазвичай парціального характеру) або тривалих і важких соматичних захворювань ». Складність таких дітей залучається саме в тому, що в їх поведінці переважає висока тривожність і ступінь психоемоційного напруження, присутні негативні переживання, емоційна скутість, порушення емоційно-особистісних зв'язків з близькими людьми , не рідко зустрічається й гіперактивність. Їм, як і всім людям, потрібно засвоювати соціальний досвід, проходити етапи соціалізації і брати участь у суспільному житті. Але фізичні і психічні вади істотно впливають на їх розвиток, не даючи таким дітям можливості повноцінно реалізувати себе, як особистість. Також хочу зазначити, що складність роботи з такими дітьми полягає в тому , що дане порушення психічного розвитку було відкрито порівняно недавно, тому ще не до кінця вивчені механізми виникнення і сутності ЗПР.
Об'єкт дослідження - корекція затримки психічного розвитку дітей.
Предмет дослідження - можливості використання методів арттерапії для корекції затримки психічного розвитку дітей в навчальному процесі.
Мета даної статті - виявити вплив методів арттерапії на особистість дитини в корекції затримки психічного розвитку дітей.
Забезпечення всебічного розвитку особистості є одним із пріоритетів кожного суспільства. Але є категорії дітей , які потребують особливих умов догляду та виховання. Це діти з затримкою психічного розвитку різних ступенів складності. Для їхнього повноцінного розвитку необхідно створити такі умови піклування , що допоможуть не тільки у формуванні життєвої компетентності а й забезпечать успішну соціалізацію особистості. Тому в Україні активно впроваджуються арттерапевтичні методики не лише у сфері психології, але й у галузі теорії та практики корекційної педагогіки. Теоретико-методичні та практичні аспекти використання арттерапевтичних технологій як компонента навчальної діяльності представлені у дослідженнях українських науковців О. Вознесенської, О. Деркач, Т. Берник, А. Колупаєвої, В. Кондратенко, В. Синьова, Л. Фірсової, Т. Яценко. Але на сьогоднішній час недостатньо вивченими залишаються питання впровадження арттерапевтичних методів у навчально-виховний процес при роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку. Це зумовлює потребу вивчення умов ефективності використання арттерапевтичних технологій у педагогічному процесі.
Засоби мистецтва відіграють провідну роль у забезпеченні соціально-педагогічної роботі , бо це є унікальним джерелом соціалізації дитини із ЗПР, збагачують внутрішній світ дитини безпосередністю та наочністю. Це позитивно впливає на емоційну сферу, регулюючи негативні емоційні прояви в сім’ї та дитячому колективі. Мистецтво допомагає «очиститися» від накопичених негативних емоцій і позитивно сприймати оточення. Арттерапія – метод зцілення за допомогою засобів художньої творчості, що пробуджують певні емоції. В арттерапевтичній роботі можуть поєднуватися малювання, ліплення, музика, казка, рух, танок та інші форми творчої активності людини, проте образотворча діяльність є провідною. Використання арттерапевтичних засобів в навчальному процесі є ефективним тому, що забезпечує поєднання мисленнєвих процесів з їхньою емоційною насиченістю. Арттерапія дозволяє створити «ситуацію успіху» , так як заняття творчістю несе в собі відчуття задоволеності , що для дитини із ЗПР є дуже важливим. А також арттерапія дає відчуття контакту з іншими людьми, виконуючи необхідну соціалізуючу функцію.
Арт-терапія як напрямок, пов'язаний з впливом різних засобів мистецтва на людину, використовується як самостійно, так і в поєднанні з медикаментозними, педагогічними та іншими засобами. Існує велика різноманітність методів (підходів) арт-терапії в роботі з дітьми. Інформацію про методи арттерапії в стислому вигляді розглянемо далі.
Одже, в арттерапії виокремлюють наступні методи , які використовуються при роботі з дітьми, які мають порушення розвитку :
- Ізотерапія– надає лікувальний вплив, корегує засобом образотворчої діяльності;
- Музикотерапія – вид арттерапії де музика використовується в лікувальних або корекційних цілях;
- Ігрова терапія – метод корекції засобом гри;
- Сказкотерапія- вплив читанням, яке викликає позитивні емоції ( читання казок)
- Песочна терапія - поєднання невербальної форми психокорекції, де основний акцент робиться на творчому самовираженні дитини (композиції з фігурок) і вербальної (розповідь про готову роботі);
- Фототерапія –використання фотоматеріалів та слайдів в роботі;
- Імаготерапія – театралізація психотерапевтичного процесу.
У процесі організації занять важливо не стільки досягти певного результату, скільки створити такі умови, які сприяють загальному розвитку дитини та корекції її психофізичних порушень, за яких вона повірить у свої можливості та відчує успіх, задоволення, емоційну піднесеність під занять. Спираючись на те, що дитина сприймає оточуюче довкілля через творчість, а саме через тактильні почуття, слух, зір я вирішила впровадити музикотерапію на уроках образотворчого мистецтва та ручної праці. Завдяки педагогічним спостереженням за дітьми із ЗПР під час уроків та під час перерви я виявила наступне : діти , які мають високу тривожність та діти, які мають труднощі у спілкуванні з оточуючими дітьми під час використання музичних пауз на уроці та на перерві покращився їхній емоційний стан, їм стало легше йти на контакт з іншими людьми, рівень сором’язливості та скутості почав знижуватись. Діти , які без допомоги дорослого на уроках самостійно не працювали із-за боязливості зробити помилку , зробити неправильно , але під час використання музичної паузи в них прокинулось бажання виконувати завдання самостійно , чого не спостерігалось раніше. Тому на уроках образотворчого мистецтва, уроках математики , уроках трудового навчання та на перервах я почала використовувати музичні композиції , що дало певний результат.
Важливу роль в психічному розвитку дитини відіграє продуктивна діяльність, в тому числі малювання. Малювання тісно пов’язане з розвитком наочно-образного мислення, з розвитком навичок аналізу, синтезу, спіставлення, порівняння, узагальнення тощо. Працюючи над малюнком молодші школярі вчаться виділяти особливості, якості, зовнішні властивості предметів, головні і другорядні деталі, передавати пропорції, порівнювати розміри деталей. Крімцього, в процесі малювання діти вчаться розмірковувати, робити висновки. Відбувається збагачення словникового запасу. А що вже і казати про розвиток зорово-рухової координації, розвитку функцій, удосконалення дрібної моторики руки.
Зазвичай дівчата і хлопці залюбки відвідують уроки зображувального мистецтва, проте у дітей із затримкою психічного розвитку малюнкова діяльність викликає величезні труднощі: затримка процесів мислення й уяви, порушення координації рухів заважають дитині передати в малюнку задумане, породжують незадоволення собою, що провокує відмову від малювання. Зрозуміло, що навчити дитину з ЗПР техніці малювання олівцем або пензликом дуже важко, тому закликаю педагогів і батьків в роботі з такими дітками застосовувати саме нетрадиційні техніки зображення. В чому ж користь нетрадиційного малювання?
По-перше: нетрадиційні техніки дозволяють вчителю здійснювати індивідуальний підхід до дітей, враховувати їхні бажання.
По-друге: все незвичне привертає увагу дітей (в тому числі і з ЗПР), змушує дивуватися, викликає запитання, тобто пізнавальний інтерес.
По-третє: діти з ЗПР часто копіюють зразок, наданий їм, а нетрадиційні техніки зображення не дозволяють цього зробити, тому що замість зразка педагог показує тільки спосіб дії з нетрадиційними матеріалами, інструментами. Це підштовхує до розвитку уяви, творчості, самостійності, ініціативи, прояву індивідуальності. Нетрадицій спосіб малювання потребує точного дотримання послідовності дій. Відповідно, діти вчаться планувати процесс зображення. Робота з нетрадиційними техніками зображення стимулює позитивну мотивацію малюнкової діяльності, викликає радісний настрій у дітей, знімає страх перед фарбою, боязнь не впоратися з процессом малювання.
На уроках нетрадиційного малювання діти дізнаються, що малювати можна не лише фарбами, олівцями і фломастерами, а і підфарбованою мильною піною, свічкою, використовувати для малювання клей. А замінити пензлика можна чим завгодно: пальцями, долонями, листям дерев, нитками, паличками тощо.
Дуже цікавим і корисним є, наприклад, малювання пальчиками або долонями. При безпосередньому контакті пальців рук з фарбою, діти пізнають її властивості, а з відбитка долоньки зовсім легко утворити гарний малюнок. Не менш простою і цікавою є техніка відбитків природних форм (листя дерев, квітів, травинок). А проступаючий крізь акварель малюнок від свічки взагалі викликає захват у малюків. Отже, застосовуючи в роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку нетрадиційні техніки зображення (враховуючи їх корекційну направленість), педагоги сприятимуть ослабленню, а може і ліквідації багатьох порушень психічних процесів.
Іншим видом арттерапії, що дає позитивні результати в психокорекційної роботі з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я, використовуваним в спеціальному навчальному закладі, є музикотерапія (рецептивна, активна, інтеграційна).Дослідження цього питання були проведені у В.М. Бехтерева. Він вважав, що серед допоміжних засобів спілкування, мабуть, найдієвішим і організуючим є музика. Сприйняття музики не вимагає попередньої підготовки, і є дітям, яким ще немає і року. Само собою зрозуміло, що музичні образи і музичну мову повинні відповідати віку дитини, стримати занадто збуджені темпераменти і розворушити загальмованих дітей, відрегулювати координацію рухів.
Мета занять з використанням музикотерапії: створення позитивного емоційного фону реабілітації (зняття фактора тривожності, що виникає у даного контингенту дітей внаслідок різкої зміни соціального і особистісного статусу); стимуляція рухових функцій; розвиток і корекція сенсорних процесів (відчуттів, сприймань, уявлень) і сенсорних здібностей; розгальмовування мовної функції.Безпосереднє лікувальний вплив музики на нервово-психічну сферу дітей відбувається при її пасивному або активному сприйнятті. У дошкільному віці седативний або активізує ефект музики досягається музичним оформленням різних ігор, спеціальної корекційної орієнтацією традиційних занять з дітьми.
Музика може бути використана під час виконання самостійної роботи, коли виключається мовне спілкування. Виняток становить мелочтеніе (читання під музику) заїкуватих дітей. При проведенні уроків трудового навчання та малювання, завжди намагаюся використовувати музичні записи. Вони не тільки заспокоюють, створюють робочу обстановку, але і долучають дітей до класичної музики.
Дуже подобається учням вправи «Танцюючі руки». Діти за допомогою кольорових воскових крейди, слухаючи музику, створюють малюнок. Потім малюнки обговорюються. Діти вгадують, який музичний уривок зображений. У грі «Графічна музика» дітям із закритими очима пропонується зобразити музику за допомогою ліній. А потім, з отриманих ліній створити малюнок (рибка, квітка, птах). Гучність звучання повинна бути строго дозованим. Звук не повинен бути гучним і в той же час надмірно тихим.
Розробка і проведення музикотерапії в дитячому та підлітковому віці вимагає творчого співробітництва з лікарями, психологами, музичними педагогами. Використання музикотерапії при мовних патологіях органічного походження виявилося виправданим і перспективним за рахунок потужного впливу музики на емоційну сферу людини. Аналіз літературних джерел доводить благотворний вплив певних музичних творів на інтелектуальну діяльність. Так, визначено механізми позитивного впливу музики на навчальну діяльність, підвищення мотивації навчання, зростання задоволеності вченням.
З робіт ряду вчених-дефектологів ми дізнаємося, що музикотерапія містить систему різноманітних диференційованих методів, одні з яких є, безумовно, традиційними, інші певним чином модифіковані відповідно до специфіки мовного порушення.
Музикотерапія включає:
• прослуховування музичних творів;
• спів пісень;
• ритмічні рухи під музику;
• поєднання музики і изодеятельности.
Як показує досвід, музикотерапевтіческое напрямок роботи сприяє:
• поліпшення загального емоційного стану дітей;
• поліпшення виконання якості рухів, тобто розвиваються виразність, ритмічність, координація, плавність, серійна організація рухів); корекції і розвитку відчуттів, сприйнять, уявлень;
• стимуляції мовної функції;
• нормалізації просодической сторони мови (темп, тембр, ритм, виразність інтонації).
Таким чином, досвід роботи по використанню музикотерапії в корекційній роботі з дітьми, що мають проблеми в розвитку, підводить до наступних висновків:
1. використовувати для прослуховування можна тільки той твір, який подобається всім дітям;
2. краще використовувати музичні п'єси, які знайомі дітям. Вони не повинні залучати їх уваги своєю новизною, відволікати від головного;
3. тривалість прослуховування повинна складати не більше 10 хвилин протягом всього заняття. Як правило, це тільки один музичний твір.
Висновок
Арт-терапія це один з найцікавіших і творчих методів психологічної роботи, що використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних змін в емоційному, інтелектуальному і особистісному розвитку дитини.
В результаті вивчення методу арт-терапії можна зробити висновок, що це порівняно новий напрямок, що активно розвивається останнім часом. В основному метод арт-терапії використовується в роботі з дітьми підвищеними потребами, соціально дезадаптованими або ж мають відхилення в психічному розвитку. Але, як показує вивчення і аналіз психолого-педагогічної літератури, такого важливого аспекту проблеми, як розробка педагогічної технології використання арт-терапії в роботі з дітьми з обмеженими можливостями, приділяється недостатньо уваги. Виникає протиріччя між фундаментальними теоретичними дослідженнями і реальною практикою освіти. Відсутність педагогічних технологій і методик використання арт-терапії з метою активізації процесів «самості» у дітей з обмеженими можливостями - самопізнання, саморозвитку, самотерапії засобами мистецтва, як профілактики і самокорекції несприятливих психоемоційних станів, істотно ускладнює практичне використання арт-терапевтичного та психокорекційної потенціалу мистецтва.
Отже, можна зробити висновок, що питання, розглянуті в даній роботі, є дуже значущими як для подальших теоретичних, так і для практичних досліджень. Особливо питання, пов'язані з соціальною адаптацією і реабілітацією дітей з обмеженими можливостями засобами мистецтва.
Москаленко М.С.
Список використаних джерел
- Брушневська І.М. Корекційно-педагогічні проекти в роботі з дітьми з особливими потребами // Логопед. 2015 - №8 с. 34- 40
- Веретко Е.М. Влияние изотерапии на ребенке с недоразвитием интеллекта// Изобразит.исскуство в школе. 2011 №4 с.50-54
- Данилова А.Г. Креативная педагогика: побуждение к творчеству// Химия в школе 2005 №4 с.26-29
- Квітка Н. Музикотерапія. Програмно-методичний комплекс – Київ: Редакції газет з дошкільної та початкової освіти, 2013 80с.(Бібл. «Шк.світу») – Бібліогр. С.73-75
- Керик О.Є. Використання ігрових та арттерапевтичних засобів у педагогічній робті з дітьми з особливими потребами // Імідж сучас.педагога. – 2015 №5 с.49-51
- Креативна педагогіка: Наук.метод.журнал.// Акад.міжнар.співробітництва з креатин.педагогіки – Вінниця, 2011
- Разумова Г.В. Особенности изобразительной деятельности детей с различными нарушениями в развитии// Корекц.педагогика.- 2006. - №1 с.36-43
- Романюк Л. Хочу бути успішним. Корекційно-розвивальні вправи для дітей дошк. і мол.шк.віку / К. Шкільний світ, 2009 -126с. (Бібл. «Шкільного світу») (Психолог бібл.) с.96-116
- Скрипник Т.В. Комплексна програма розвитку дітей з аутизмом (на доп.фахівцям): наук.-метод.посіб./Нац.акад.пед.наук України,/н-т спец.педагогіки НАПН України.-Київ; Кіровоград:/мекс-ЛТД, 2013 – 53с. Бібліогр.: с.52-53
про публікацію авторської розробки
Додати розробку