КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВА ПРОГРАМА «Таємний Сад: Шлях до Сміливості»

Цільова група

Діти 4–13 років з підвищеним рівнем тривожності

Мета програми

Формування базового почуття безпеки, зниження соматичної та психологічної напруги, екстерналізація страхів, оволодіння конструктивними копінг-стратегіями (саморегуляцією).

Кількість занять

12 (заняття 0–11)

Тривалість одного заняття

45–50 хвилин

Формат занять

Індивідуальне та / або групове

Наскрізний ритуал

«Браслет Сили»: на першому занятті (заняття 0) кожній дитині видається основа для браслета. Після кожного заняття (1–10) дитина отримує і нанизує тематичну намистинку. Наприкінці курсу (заняття 10) браслет зав'язується і залишається з дитиною як інструмент самопідтримки.

Структура

Заняття 0: Терапевтичний альянс  |  Блок 1 (заняття 1–4): Стабілізація та ресурс  |  Блок 2 (заняття 5–10): Оволодіння страхом та експозиція  |  Заняття 11: Свято Сміливості

№

Блок

Назва заняття

Формат

Намистинка

0

Альянс

Перший контакт: Побудова терапевтичного альянсу

Індивідуальне

—

1

Блок 1

Пошук ресурсу

Індивідуальне / Групове

Безпеки

2

Блок 1

Тілесна стабілізація та дихання

Індивідуальне / Групове

Спокою

3

Блок 1

Зняття соматичної напруги

Групове

Тілесної Сили

4

Блок 1

Соціальна підтримка та згуртованість

Групове

Дружби

5

Блок 2

Знайомство зі страхом (Екстерналізація)

Індивідуальне

Сміливості

6

Блок 2

Трансформація та перетворення

Групове

Переможця

7

Блок 2

Контейнерування тривоги

Індивідуальне / Групове

Контролю

8

Блок 2

Пошук і закріплення суперсили

Індивідуальне / Групове

Суперсили

9

Блок 2

Когнітивний щит

Індивідуальне

Мудрості

10

Блок 2

Інтеграція та завершення

Групове

Життя

11

Фінал

Свято Сміливості: Підсумок та Новий Початок

Індивідуальне / Групове (за участі батьків)

—

Заняття №

0. Перший контакт: Побудова терапевтичного альянсу

Формат

Індивідуальне

Тривалість

50 хв

Основна мета

Встановити терапевтичний альянс: створити безпечний простір, познайомитися з дитиною, встановити правила та межі терапевтичних відносин.

Допоміжні цілі

Провести первинну діагностику емоційного стану та запиту. Ввести наскрізний ритуал «Браслет Сили» та пояснити логіку програми. Сформувати перше відчуття безпеки та довіри до психолога і простору.

Матеріали

• Основа браслета (мотузочка або силіконова основа) — 1 шт. • Картки емоцій або чистий аркуш + маркери для спільного створення правил. • Набір олівців / фломастерів; силует тіла (А4). • М'який іграшковий персонаж або маріонетка як «третій об'єкт». • Бланк первинного запиту (за потреби).

Припущення

• Батьки вже отримали інформацію про програму та дали згоду. • Дитина вперше зустрічається з психологом і може відчувати тривогу. • Рівень тривожності є помірним або підвищеним. • Дитина здатна до базового вербального або невербального контакту.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина відмовляється від контакту, мовчить або ховається.

Психолог не наполягає. Використовує третій об'єкт (іграшку, пісочницю). Говорить «через» персонажа.

Дитина надмірно збуджена, не може зосередитися.

Коротка тілесна вправа на заземлення: стопи — підлога, спина — стілець, три повільних видихи.

Дитина відмовляється від браслета.

Не наполягати. Залишити браслет «чекати» у спеціальній скриньці. Повернутися до нього наступного разу.

Батьки намагаються бути присутніми під час заняття.

Ввічливо пояснити важливість індивідуального простору. Запропонувати зустріч після заняття.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Привітання та огляд простору

Знизити тривогу першого контакту, дати дитині відчуття контролю.

Психолог зустрічає дитину біля дверей, називає своє ім'я. Пропонує оглянути кімнату, доторкнутися до предметів, обрати місце. Не квапить. Невербально транслює відкритість та спокій.

Т – Д

5 хв

Знайомство

Встановити перший особистісний контакт, зібрати базову інформацію.

Гра «Я та моє ім'я»: психолог і дитина по черзі називають ім'я та одну річ, яку люблять (або малюють себе). Психолог починає першим — моделює відкритість.

Т – Д / Д – Т

10 хв

Правила та межі

Сформувати передбачуваність і безпеку через спільно створені правила.

Психолог пропонує разом створити правила кімнати: «Тут можна…», «Тут не можна…», «Якщо стане страшно або сумно — можна…». Дитина малює або диктує. Підписують разом.

Т – Д / Д – Т

8 хв

Презентація програми «Таємний Сад»

Дати дитині метафору та структуру, яка знижує невизначеність.

Психолог розповідає: «Ми підемо в Таємний Сад — разом 11 разів. Там є страхи, але там є і сила. Кожного разу ти здобуватимеш щось нове і нанизуватимеш на свій браслет.»

Т – Д

5 хв

Знайомство з «Браслетом Сили»

Ввести ритуальний об'єкт як якір безпеки та прогресу.

Психолог видає основу браслета. «Цей браслет — твій. Він буде нагадувати тобі про всю сміливість, яку ти здобудеш.» Дитина тримає браслет, відчуває матеріал. Намистинка на цьому занятті не додається — браслет «чекає першої сили».

Т – Д

7 хв

Первинний запит

М'яко зібрати інформацію про запит без ретравматизації.

Психолог запитує: «Як ти зараз почуваєшся у своєму тілі? Де живе те, що тебе турбує?» Дитина позначає кольором на силуеті тіла, де живе страх/тривога. Слова не вимагаються.

Т – Д

10 хв

Ритуал закриття та домовленість про секретний сигнал

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, сформувати очікування на наступне.

Психолог і дитина разом обирають «секретне слово» або жест — сигнал відкриття і закриття кожного заняття. «Сьогодні ти зробив(ла) перший крок у Таємний Сад. Наступного разу ми знайдемо твоє Безпечне Місце і ти отримаєш першу намистинку.»

Т – Д / Д – Т

5 хв

Заняття №

1. Пошук ресурсу

Формат

Індивідуальне / Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Створити внутрішній образ «безпечного місця» як ресурс для саморегуляції та зниження тривоги.

Допоміжні цілі

Розвинути навичку керованої образної візуалізації. Сформувати перший тілесний досвід спокою та безпеки. Матеріалізувати ресурсний образ у малюнку як зовнішній якір.

Матеріали

• Аркуші А3 (кольоровий або білий папір). • Олівці, воскова пастель, фломастери, фарби. • Заздалегідь підготований текст керованої візуалізації. • Тиха фонова музика (за потреби).

Припущення

• Базовий терапевтичний альянс встановлено (заняття 0); дитина знає ритуальний жест. • Дитина здатна до елементарної уяви та образного мислення. • Дитина не перебуває в стані гострого афекту або дисоціації.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина не може уявити «безпечне місце» — «ніде не безпечно».

Психолог допомагає знайти «острівці безпеки» всередині малюнка. Можна використати образ укриття, печери, хмари — будь-якого простору, де дитина «трохи спокійніша».

Дитина застрягає у тривожних образах під час візуалізації.

М'яко переривати: «Зупинимося тут. Подивимося на кімнату навколо.» Повернутися до тілесного заземлення перед продовженням.

Дитина відмовляється малювати («Я не вмію»).

Запропонувати альтернативу: «Вибери кольори, що схожі на твоє місце» або ліплення з пластиліну.

Дитина відмовляється виконувати вправу.

Психолог не наполягає. Пропонує альтернативу (замість малювання — роботу з тістом або піском), оскільки художня свобода дає емоційну свободу.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Безпечне місце»

Сформувати ресурсний внутрішній образ через керовану візуалізацію.

Керована візуалізація. Дитині пропонується зручно сісти, розслабитися та уявити особливе місце, де вона почувається у повній безпеці. Після вивчення відчуття безпеки дитина малює його. Якщо дитина застрягає в страху, психолог допомагає створити «острівці безпеки» всередині малюнка.

Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Безпеки — символізує захист і власний простір. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Безпеки  —  Символізує захист і власний простір

Заняття №

2. Тілесна стабілізація та дихання

Формат

Індивідуальне / Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Навчити дитину техніці діафрагмального дихання та білатеральної стимуляції для самостійної тілесної саморегуляції.

Допоміжні цілі

Сформувати навичку діафрагмального дихання як інструменту зниження тривоги. Ознайомити з технікою білатеральної стимуляції «Обійми метелика». Розвинути усвідомленість тілесних сигналів.

Матеріали

• Простір для вільного руху. • За потреби: повітряна кулька або невеликий м'яч для унаочнення дихання. • Картки з зображенням метелика (за потреби для молодших дітей).

Припущення

• Дитина пам'ятає ритуальний жест та образ «безпечного місця» з попереднього заняття. • Фізичний стан дитини дозволяє виконувати тілесні вправи.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина сміється або стає надмірно збудженою під час «метелика».

Нормалізувати: «Так буває!» Зробити паузу, повернутися до дихання, потім спробувати знову повільніше.

Дитина скаржиться на запаморочення під час дихальної вправи.

Зупинити вправу. Перейти до звичайного дихання. Пояснити, що заплющувати очі не обов'язково.

Дитина не відчуває ефекту («мені не стало спокійніше»).

Не оцінювати результат. «Твоє тіло навчається. З кожним разом буде легше.» Запропонувати практикувати вдома.

Дитина відмовляється виконувати вправу.

Психолог не наполягає. Пропонує альтернативу (замість малювання — роботу з тістом або піском), оскільки художня свобода дає емоційну свободу.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Кулька» та «Обійми метелика»

Сформувати навичку діафрагмального дихання та білатеральної стимуляції.

«Кулька» та «Обійми метелика». Вчимо діафрагмальному диханню (надуваємо «кульку» в животі). Далі застосовуємо техніку білатеральної стимуляції «Обійми метелика»: дитина схрещує руки на грудях (кисті під ключицями) і ритмічно, синхронно з диханням, поплескує себе. Це допомагає подолати неспокій та стабілізувати серцебиття.

Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Спокою — символізує вміння керувати своїм диханням і тілом. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Спокою  —  Символізує вміння керувати своїм диханням і тілом

Заняття №

3. Зняття соматичної напруги

Формат

Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Зняти хронічне м'язове напруження через техніку прогресивної релаксації за Джекобсоном.

Допоміжні цілі

Навчити дитину відчувати різницю між напруженням і розслабленням. Сформувати усвідомлення «м'язового панцира» та способів його скидання.

Матеріали

• Простір для лежання (килимок або м'яка підлога). • Спокійна фонова музика (за потреби).

Припущення

• Дитина вже має досвід тілесних вправ (заняття 2); знає «Обійми метелика». • У дитини відсутні медичні протипоказання до фізичних навантажень.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина соромиться лягати на підлогу або «танути».

Провести вправу сидячи або стоячи. Адаптувати образ: «Ми — крижана скульптура, яку гріє сонце.»

Дитина надмірно напружується і не може розслабитися.

Зменшити інтенсивність напруження. Порівняти: «Напружся на 20%, а тепер відпусти.»

Під час розслаблення дитина засинає або впадає в сонливий стан.

Нормалізувати: це ознака глибокого розслаблення. М'яко повернути до усвідомленого стану через ім'я або дотик до плеча (з дозволу).

Дитина перебуває у стані збудження, не може зосередитися.

Провести коротку тілесну вправу-заземлення: притиснути стопи до підлоги, покласти руки на коліна, зробити 3 глибоких видихи.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Сніговик» (Релаксація за Джекобсоном)

Зняти м'язовий панцир, досягти глибокого тілесного розслаблення.

«Сніговик» (Релаксація за Джекобсоном). Психолог «ліпить» із дітей сніговиків: просить максимально напружити всі м'язи тіла (ніби вони змерзли і стали льодом). А потім «гріє сонечком» — діти поступово розслабляються, тануть і осідають на підлогу. Вправа знімає м'язовий панцир та глибоко розслабляє тіло.

Т – Д (група)

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Тілесної Сили — символізує вміння скидати напругу. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Тілесної Сили  —  Символізує вміння скидати напругу

Заняття №

4. Соціальна підтримка та згуртованість

Формат

Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Сформувати відчуття спільноти, довіри та соціальної підтримки як ресурсу для подолання тривоги.

Допоміжні цілі

Розрядити активовану стресову енергію через спільну фізичну дію. Зміцнити групову згуртованість та відчуття «я не один». Переключити увагу з індивідуального страху на спільний ресурс.

Матеріали

• Великий шматок тканини (парашут або легке покривало) — 1 шт. • Вільний простір для руху.

Припущення

• Базові навички тілесної саморегуляції сформовані (заняття 2–3). • Група має мінімальний рівень взаємодовіри. • Можливе адаптування для індивідуальної роботи з терапевтом або батьком.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина (або хтось з групи) відмовляється тримати тканину.

Не наполягати. Запропонувати роль «спостерігача-координатора» — стежити за хвилями. Поступово залучити.

Група не може синхронізуватися, виникає хаос.

Ввести ритм: психолог рахує «1-2-3-вгору, 1-2-3-вниз». Повільніший темп допомагає саморегуляції.

Дитина надмірно збуджена після вправи.

Завершити гру плавним сповільненням хвиль. Переходити до рефлексії з тихою музикою.

Дитина перебуває у стані збудження, не може зосередитися.

Провести коротку тілесну вправу-заземлення: притиснути стопи до підлоги, покласти руки на коліна, зробити 3 глибоких видихи.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: Гра «Парашут»

Сформувати відчуття спільноти, довіри та розрядити стресову енергію.

Гра «Парашут». Діти (або дитина і терапевт/батьки) беруться за краї великого шматка тканини (парашута). Вони разом натягують його, відчуваючи силу м'язів і колективне зусилля. Далі синхронно підіймають і опускають тканину, утворюючи хвилі. Вправа формує відчуття спільноти, довіри та розряджає активовану стресову енергію.

Група / Т – Д – батьки

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Дружби — символізує підтримку: «я не один». Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Дружби  —  Символізує підтримку: «я не один»

Заняття №

5. Знайомство зі страхом (Екстерналізація)

Формат

Індивідуальне

Тривалість

45 хв

Основна мета

Екстерналізувати страх — винести його з тіла дитини назовні у матеріальний образ, знижуючи його суб'єктивну загрозливість.

Допоміжні цілі

Надати страху конкретну форму, колір, розмір — зробити його «видимим». Розвинути навичку спостерігання за страхом «збоку», а не зсередини. Підготувати матеріал для роботи на наступному занятті (трансформація).

Матеріали

• Глина або пластилін. • Аркуш А3, олівці, фломастери. • Картки емоцій (за потреби).

Припущення

• Ресурс «безпечного місця» та навички тілесної саморегуляції сформовані (заняття 1–3). • Рівень довіри до психолога достатній для роботи з тривожним матеріалом. • Дитина не перебуває у стані гострого афекту.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина відмовляється «контактувати» зі страхом: «Не хочу про нього думати».

Нормалізувати: «Ти не зобов'язаний(на) торкатися страху. Давай просто дамо йому ім'я.» Починати з периферії (колір, розмір) без занурення.

Дитина надмірно залучається в образ страху, ознаки дисоціації.

Негайно переключити: «Подивися на свої руки. Відчуй підлогу під ногами.» Повернутися до «безпечного місця» (заняття 1) перед завершенням.

Дитина каже «мій страх — це війна» або реальна загроза.

Не знецінювати. Працювати з реальністю: «Так, це страшно. Де в тілі живе цей страх?» Перейти до тілесної роботи.

Дитина повертається до теми травми або страху поза структурою вправи.

Психолог м'яко «контейнує»: «Це важливо. Ми покладемо це у наш Сейф і повернемося, коли будемо готові.»

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Знайомство зі страхом» (Глинотерапія/Ізотерапія)

Екстерналізувати страх у матеріальний образ для дослідження «збоку».

«Знайомство зі страхом» (Глинотерапія/Ізотерапія). Дитині пропонують намалювати або виліпити з глини фігуру, що символізує її тривогу чи страх. Коли образ готовий, психолог допомагає дитині дослідити його (збоку): «Який він? Де в тілі він живе?». Страх виноситься з тіла дитини у зовнішній об'єкт.

Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Сміливості — символізує здатність дивитися страху в очі. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Сміливості  —  Символізує здатність дивитися страху в очі

Заняття №

6. Трансформація та перетворення

Формат

Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Відновити у дитини відчуття власної сили та влади над страхом через рольове перевтілення та символічне подолання.

Допоміжні цілі

Активувати відчуття сили, протилежне безпорадності. Провести символічне подолання екстерналізованого страху (з заняття 5). Закріпити ресурсний стан сили у тілесному досвіді.

Матеріали

• Малюнок або фігура страху з заняття 5. • Матеріали для масок (картон, фарби, гумки). • Простір для активного руху.

Припущення

• Образ страху екстерналізовано та доступний (заняття 5). • Дитина готова до активної фізичної та рольової гри. • Психолог попередньо перевірив стан дитини та рівень активації.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина «застигає» під час нападу на страх, не може грати.

Зменшити дистанцію з образом страху. Запропонувати спочатку тільки «гарчати» або «тупати», не атакуючи малюнок.

Дитина надмірно агресивна, виходить за межі ігрової ситуації.

М'яко зупинити вправу: «Стоп. Ти переможець. Страх вже переможений.» Повернутися до тілесної саморегуляції.

Дитина відмовляється від маски або рольового перевтілення.

Запропонувати альтернативу: стати захисником без маски, або придумати «магічний предмет» (плащ-невидимку, меч).

Дитина відмовляється виконувати вправу.

Психолог не наполягає. Пропонує альтернативу (замість малювання — роботу з тістом або піском), оскільки художня свобода дає емоційну свободу.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Маскотерапія / Тварини-захисники»

Активувати ресурс сили та влади над страхом через рольову гру.

«Маскотерапія / Тварини-захисники». Дитина має відчути силу, протилежну безпорадності. Заохочуємо дітей удати улюблених, сильних тварин (або супергероїв): гарчати, скалити зуби, швидко бігати. Можна виготовити маски. Вони в ігровій формі нападають на «страх» (намальований на попередньому занятті) і перемагають його, відновлюючи почуття влади.

Група / Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Переможця — символізує владу над власним страхом. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Переможця  —  Символізує владу над власним страхом

Заняття №

7. Контейнерування тривоги

Формат

Індивідуальне / Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Навчити дитину технікам контейнерування тривожних думок — відкладати їх без пригнічення, зберігаючи відчуття контролю.

Допоміжні цілі

Сформувати навичку дистанціювання від нав'язливих тривожних думок. Створити персональний матеріальний «контейнер» для тривожних думок. Розвинути відчуття: «Я можу керувати своїми думками».

Матеріали

• Коробка або скляна банка з кришкою — 1 шт. на дитину. • Декоративні матеріали: фарби, стрічки, наклейки, мозаїка. • Дрібні аркуші паперу або стікери. • Ручки, маркери.

Припущення

• Дитина вже має досвід екстерналізації (заняття 5–6). • Дитина здатна до базової символічної роботи. • Для дітей 4–7 років: замінити запис на малюнок або символ.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина не хоче «ховати» думки в сейф — «вони все одно вийдуть».

Нормалізувати сумнів. «Давай перевіримо. Поклади одну думку. Подивимося, чи стане легше навіть на хвилину.»

Дитина плаче або виявляє сильні емоції при записуванні думок.

Зупинити запис. Перейти до «Обіймів метелика» (заняття 2). Повернутися до вправи, коли стабілізується.

Дитина хоче відразу відкрити сейф і «витягнути» думки назад.

«Ти завжди можеш це зробити. Але спочатку поживи без них кілька хвилин. Як відчуваєш?»

Дитина відмовляється виконувати вправу.

Психолог не наполягає. Пропонує альтернативу (замість малювання — роботу з тістом або піском), оскільки художня свобода дає емоційну свободу.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Сховище тривожних думок»

Створити матеріальний контейнер для дистанціювання від тривожних думок.

«Сховище тривожних думок». З коробки або банки дитина створює «сейф» (прикрашає його). Психолог пояснює: коли приходять погані думки, не треба з ними боротися. Їх треба намалювати/написати на папірці і покласти у цей Сейф. Тепер вони замкнені там і не можуть турбувати дитину без її дозволу.

Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Контролю — символізує вміння керувати своїми думками. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Контролю  —  Символізує вміння керувати своїми думками

Заняття №

8. Пошук і закріплення суперсили

Формат

Індивідуальне / Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Активувати ресурс самооцінки та відчуття власної цінності через створення образу Супергероя.

Допоміжні цілі

Допомогти дитині ідентифікувати та назвати свої унікальні сили та якості. Сформувати позитивний образ себе через проективний малюнок. Закріпити відчуття: «У мене є сила, яка допомагає мені та іншим».

Матеріали

• Аркуші А3. • Олівці, фломастери, фарби, кольоровий папір для колажу. • Картки з переліком можливих «суперсил» (за потреби).

Припущення

• Дитина вже досвідчила відчуття власної сили (заняття 6). • Рівень самооцінки дитини може бути знижений — підтримуюча позиція психолога є критично важливою.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина каже «у мене немає суперсили» або «я нічого не вмію».

Психолог ставить навідні запитання: «А що ти робиш, що допомагає тобі або іншим? Чи є щось, чого ти не боїшся, а інші бояться?» Якщо потрібно — починає сам: «Я бачу твою силу — ти сміливо сюди прийшов(ла).»

Дитина малює стандартного медіагероя замість власного образу.

«Цей герой крутий. А яка ТВОя особиста суперсила? Якою здібністю міг би наділити тебе цей герой?»

Дитина соромиться показати малюнок.

Не наполягати на публічній презентації. «Цей малюнок — твій. Можеш просто розповісти мені одне слово про свого героя.»

Дитина відмовляється виконувати вправу.

Психолог не наполягає. Пропонує альтернативу (замість малювання — роботу з тістом або піском), оскільки художня свобода дає емоційну свободу.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: Арт-техніка «Я – Супергерой»

Активувати ресурс самооцінки та цінності через проективний образ.

Арт-техніка «Я – Супергерой». Дитина малює себе в образі Супергероя. Психолог допомагає визначити: яка саме сила в неї є (Швидкість? Розум? Доброта? Невидимість?), що цей герой робить, щоб захистити себе та інших. Це активує ресурс самооцінки та цінності.

Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Суперсили — обирається дитиною індивідуально за кольором її сили. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Суперсили  —  Обирається дитиною індивідуально за кольором її сили

Заняття №

9. Когнітивний щит

Формат

Індивідуальне

Тривалість

45 хв

Основна мета

Навчити дитину (особливо 8–13 років) відстежувати тривожні думки та нейтралізувати їх за допомогою образного майндфулнес.

Допоміжні цілі

Сформувати навичку «спостерігача» — відстежувати думки без злиття з ними. Закріпити техніку: тривожні думки — це «хмарки», а не факти. Посилити зв'язок між диханням (заняття 2) та когнітивною саморегуляцією.

Матеріали

• Аркуші А4–А3. • Олівці, фарби, пастель для малювання неба та хмар. • За потреби: картки «думок-шпигунів» (типові тривожні думки для впізнавання).

Припущення

• Дитина вже опанувала дихальну техніку (заняття 2) та контейнерування (заняття 7). • Вік дитини: рекомендовано 8–13 років; для 4–7 років адаптувати через казку або гру. • Дитина здатна до базової інтроспекції та роботи з думками.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина не розуміє, що таке «думки-хмарки» — не відрізняє думки від реальності.

Використати конкретний приклад: «Уяви: ти думаєш «я впаду». Чи ти вже впав(ла)?» Відокремити думку від події.

Дитина малює страшне небо або темні хмари.

Нормалізувати: «Так і буває — хмари бувають темними. Але ми вчимося бачити, що вітер їх завжди відносить.» Продовжити вправу без оцінки.

Дитина «йде» за думкою замість спостерігати.

М'яко повернути: «Ти зараз всередині хмари. Давай вийдемо і подивимося на неї ззовні.» Повернутися до дихання.

Дитина перебуває у стані збудження, не може зосередитися.

Провести коротку тілесну вправу-заземлення: притиснути стопи до підлоги, покласти руки на коліна, зробити 3 глибоких видихи.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Хмарки думок» (Майндфулнес)

Навчити відстежувати та нейтралізувати тривожні думки через образну метафору.

«Хмарки думок» (Майндфулнес). Вчимо дитину (особливо 8–13 років) відстежувати тривожні думки. Використовуємо уяву: дитина малює небо і хмарки. Психолог пояснює, що погані думки — це просто хмарки, які набігають, але ми можемо уявити, як вітер (наш видих) відносить їх далеко за обрій. Навчаємо не дозволяти цим думкам псувати настрій.

Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Мудрості — символізує ясний і чистий розум. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Мудрості  —  Символізує ясний і чистий розум

Заняття №

10. Інтеграція та завершення

Формат

Групове

Тривалість

45 хв

Основна мета

Інтегрувати всі набуті навички через метафору «Дерева сили» та підготувати до завершального заняття.

Допоміжні цілі

Візуалізувати особистісний ріст через образ дерева: коріння — стійкість, стовбур — тіло, листя/плоди — навички. Вербалізувати та закріпити конкретні набуті навички саморегуляції. Зав'язати «Браслет Сили» як матеріальне завершення циклу здобуття навичок.

Матеріали

• Великий аркуш А2 або А1. • Фарби, олівці, колажні матеріали, ножиці, клей. • Завершальна намистинка «Намистинка Життя». • Браслети дітей.

Припущення

• Всі попередні техніки та навички опрацьовані. • Дитина емоційно готова до символічного завершення циклу. • Психолог підготував попередній огляд занять для рефлексії.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина відмовляється зав'язувати браслет — «ще не готова».

Нормалізувати. «Браслет — це ти. Він нікуди не дінеться. Можемо зав'язати тільки один вузлик — як знак, що ти вже почала.»

Дитина малює дерево без коріння або з мертвими гілками.

Не виправляти. Досліджувати образ: «Що потрібно цьому дереву, щоб вирости?» Це матеріал для подальшої роботи.

Дитина сумує через завершення.

Нормалізувати суму. Нагадати про наступне — завершальне — заняття-свято.

Дитина відмовляється виконувати вправу.

Психолог не наполягає. Пропонує альтернативу (замість малювання — роботу з тістом або піском), оскільки художня свобода дає емоційну свободу.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ритуальне відкриття

Відновити терапевтичний контакт, перевірити стан дитини, активувати відчуття безпеки.

Психолог і дитина виконують «секретний» жест/слово, домовлений на занятті 0. Дитина обирає картку-емоцію або показує кольором (на аркуші) «де вона зараз». Психолог відображає стан без оцінки.

Т – Д

5 хв

Основна техніка: «Дерево сили та зростання»

Інтегрувати здобуті навички через метафору дерева та зав'язати «Браслет Сили».

«Дерево сили та зростання». Колективний колаж або індивідуальний малюнок. Дитина малює Дерево (себе). Коріння — це те, що дає їй стійкість, стовбур — її тіло, а листя чи плоди — це ті навички, які вона здобула на заняттях (напр., «Я вмію дихати, коли страшно»). Зав'язування «Браслета Сили».

Група / Т – Д

25 хв

Рефлексія

Вербалізувати або унаочнити набутий досвід, інтегрувати тілесне та когнітивне.

«Що ти зараз відчуваєш? Де в тілі?» Дитина відповідає словом, кольором або жестом. Для дітей 8–13 років — коротке речення у зошит/карту сили.

Т – Д / Д – Т

5 хв

Ритуальне закриття

Завершити заняття передбачуваним ритуалом, закріпити здобуток у матеріальному об'єкті.

Психолог вручає намистинку: «Намистинка Життя — остання намистинка, що завершує цикл. Браслет зав'язується. Ця намистинка — твоя.» Дитина нанизує її на браслет. Разом виконують ритуальний жест завершення. Психолог анонсує наступне заняття одним реченням.

Т – Д

5 хв

Намистинка заняття

Намистинка Життя  —  Остання намистинка, що завершує цикл. Браслет зав'язується

Заняття №

11. Свято Сміливості: Підсумок та Новий Початок

Формат

Індивідуальне / Групове (за участі батьків)

Тривалість

50 хв

Основна мета

Завершити терапевтичний цикл: відсвяткувати пройдений шлях, консолідувати ресурси, підготувати дитину до самостійного використання набутих навичок.

Допоміжні цілі

Актуалізувати та проговорити всі здобуті навички через ретроспективу подорожі. Сформувати образ «майбутнього себе» як продовження роботи. Провести офіційне завершення терапевтичного простору через ритуал прощання. Надати батькам рекомендації щодо підтримки навичок удома.

Матеріали

• Сертифікат «Мандрівника Таємного Саду» (підготовлений психологом) — 1 шт. • Конверт і аркуш для «Листа майбутньому собі». • Браслет (вже зав'язаний, з усіма намистинками). • Малюнки та вироби дитини з усіх занять (портфоліо). • Фотографія або символічний подарунок (за бажанням).

Припущення

• Всі 11 занять завершено; «Браслет Сили» зав'язаний. • Дитина емоційно стабільна та готова до завершення. • Батьки поінформовані про фінальне заняття та запрошені на коротку зустріч.

Очікувані труднощі

Рішення

Дитина виявляє виражену сепараційну тривогу — «не хочу прощатися».

Нормалізувати та підтримати: «Браслет завжди з тобою. Це не кінець, це новий початок.» За потреби призначити «підтримуючу» сесію через 1 місяць.

Дитина не може або не хоче писати «Лист майбутньому собі».

Запропонувати диктувати психологу або намалювати. Для молодших дітей: психолог формулює лист разом з дитиною.

Батьки намагаються отримати «звіт» під час фінальної зустрічі.

Ввічливо переорієнтувати на практичні рекомендації. Тривалий аналіз перенести на окрему консультацію.

Дитина демонструє регресію або тривогу у день фінального заняття.

Скоротити церемонійну частину. Основний час присвятити тілесній стабілізації та підтримці.

Етап

Мета етапу

Процедура

Взаємодія

Час

Ретроспектива подорожі

Актуалізувати весь пройдений шлях, закріпити наратив зростання.

Психолог і дитина разом переглядають малюнки та вироби з усіх занять — «портфоліо Таємного Саду». Психолог задає навідні запитання: «Пам'ятаєш це? Що ти тоді відчував(ла)? А зараз?» Дитина тримає браслет і пальцями проходить по намистинках — кожна нагадує здобуту навичку.

Т – Д / Д – Т

10 хв

«Карта мого Таємного Саду»

Візуалізувати особистісну трансформацію через порівняння «до» і «після».

Дитина малює або вербально описує «Таємний Сад» — яким він був на початку (з занять 1–2) і яким є тепер. Психолог відображає зміни: «Тоді ти говорив(ла)… А зараз ти кажеш…» Фокус — на зростанні, а не на залишкових труднощах.

Т – Д

10 хв

Вручення сертифіката

Офіційно відзначити та легітимізувати пройдений шлях.

Психолог урочисто вручає «Сертифікат Мандрівника Таємного Саду» з іменем дитини, переліком здобутих «суперсил» та побажанням. Зачитує вголос. За бажанням — разом фотографуються з браслетом і сертифікатом.

Т – Д

7 хв

«Лист майбутньому собі»

Сформувати образ «майбутнього себе» як орієнтир і ресурс для самостійного руху.

Дитина пише або диктує лист: «Дорогий/а майбутній/я я! Я хочу розповісти тобі, що я навчився/навчилася… Коли мені буде страшно, я зроблю… Я знаю, що я вмію…» Лист кладеться в конверт і підписується «Відкрити, коли буде страшно».

Т – Д (підтримка)

10 хв

Ритуал прощання з простором

Завершити терапевтичний цикл через символічне прощання з простором і психологом.

Дитина «прощається» з кімнатою: обходить її, торкається важливих предметів, може залишити малюнок або символ «як пам'ять». Виконується «секретний жест» з заняття 0 — востаннє. Психолог говорить: «Ти завжди можеш повернутися до свого Таємного Саду. Він живе в тобі.»

Т – Д / Д – простір

8 хв

Зустріч з батьками (рекомендації)

Передати батькам практичні інструменти для підтримки навичок у повсякденному житті.

Психолог коротко зустрічається з батьками без дитини (або разом, залежно від контексту). Передає: перелік набутих навичок; рекомендації щодо «Браслета Сили» у стресових ситуаціях; сигнали для повторного звернення. Відповідає на запитання.

Т – батьки

5 хв