« Коса – дівоча краса. Закосичення»

      Виховний захід « Коса – дівоча краса. Закосичення»

Мета: виховувати почуття дівочої честі та гідності; вчити дівчат бути охайними, працьовитими; відроджувати призабуті звичаї свого народу, любов до жінки, як берегині роду.

                                                                     Коса – дівоча краса.

                                                                     Краса гір – каміння,

                                                                     краса голови – волосся.

                                                                                              (фольклор)

     Запрошую радо, про косу, дівочу гордість, я розкажу завзято!

     Говорили: « Яка коса, така краса».

  Здавна в Україні  існував непорушний звичай: умившись вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про дівчину казали: « У неї на голові сорока гніздо вила». Тому дівчат зранку привчали доглядати за волоссям, щоб воно росло швидше і було красивим.

    Наші дівчата підросли. Час їх закосичувати, щоб помічницями були для родини.

    Мій тато говорив:

                   Неси, жінко, воду, щоб скупати доню,

                   М’яти дай й любистку, віллєм меду.

                   Грошей кинем, щоб була багата,

                   Щоб була красива, покладем калину.

                   А ще чебрець, руту та барвінок,

                   Скупаєм дитину, щоб коса була у неї

                     Густа і красива!

 Дівчинка 1.

     А після того як мати омила голову дівчині, вона бралася розчісувати їй волосся трьома гребінцями.

Дівчинка 2.

     Перший – роговий, бо він із рогу тварини: іще на подступі відганяє усіляке зло.

Дівчинка 3.

      Другий – «каучуковий» (пластмасовий), «би поступ добрий мала» . Іншими словами, лихо не ловилося за ногами.

Дівчинка 4.

      Третій – дерев’яний (вербовий), би хлопців на танці мала, як на дереві листу, не стояла непоміченою. Верба дає силу, рух, ріст догори, бо вона освячена на Вербну неділю.

Дівчинка 5.

  Гребінці ті були родові і трималися лише на таку подію, а далі, складені та замотані у хустинку, набиралися сили за образами.

   Потім дівчатка зверталися до матусь:

- Благослови мати, косу заплітати, у стрічку вбирати, щоб виросла довга, густа та красива.

- Благословляємо! - відповідала мати і закосичувала дівчину, - кажучи:

- Плетися коса, розумнішай голова, родися краса, добрішай душа!

  Дівчинка 6 .

В косу вплітали різні стрічки, штучні квіти, зладнані із смужечок пофарбованої соломи. Живу квітку не брали, бо вона хоче жити, красуватися, як і ми.

   Хлопці теж мають, що сказати дівчатам народною мовою.

Хлопчик 1.

   Дівчина, яка не вміє добре косу свою плекати – і котові хвіст не зав’яже… тобто не буде у такої порядку ні в чому.

Хлопчик 2.

   Дивися на косу, то побачиш руки: нема порядку на голові – не буде і у хаті.

Хлопчик 3.

    Коса дівчину захищає – зло з-перед неї вимітає.

Хлопчик 4.

    Плекай гарно косу – не матимеш з очей росу.

  До заміжжя дівчина могла ходити з розпущеним волоссям або заплетена в одну косу, в яку для краси вплітали яскраві стрічки або золоті ниточки.

   (Конкурс – плетіння коси хлопчиками з використанням стрічок і прикрас)

             Висловлювання, прислів’я та приказки про волосся

*Волосся – воно, як симфонія. Шовкове, неслухняне, золоте, кольору спілих каштанів.

*Дівчина з косою, як трава з росою.

*Дівка без коси, що кінь без гриви.

*Де дівка з косою – там хлопці юрбою.

*Не вари борщу, поки не заплетеш косу.

*Косу збережеш – щастя знайдеш.

Хлопчик 5.

   Любі наші дівчата! Ростіть, плекайте і шануйте коси – свою одвічну дівочу красу!

   Пісня «А коса у дівчини – райдуга» (заспіваймо разом) https://youtu.be/O5BApKH-aIU

  Гребінець дерев'яний                         Гребінець роговий _________________________________________________________