Авангардизм (від фр. avant — попереду та garde — охорона), або («передовий загін») — одна зі світонастанов модернізму, скерована на руйнування традиційних художніх законів,форм. Термін для означення так званих «лівих течій» у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Авангардизм — умовний термін для позначення низки художніх течій у літературі й мистецтві, що зародилися на початку XX ст., і рішуче поривали з попередньою літературною традицією. Вихідним пунктом естетичного пошуку митців-авангардистів було прагнення зламати усталені принципи побудови художнього твору та норми смаку публіки. К. Малевич. «Людина, що біжить» або «Селянин поміж хрестом і мечем». Полотно, олія, (1932-33).
Український аванга́рд — течія в українському модерномумистецтві 1910—1930 років, сформована в процесі синтезу європейського модернізму з традиціями народного мистецтва. Представлена головним чином творами кубістів, футуристів, фовістів. К. Малевич. Супрематична композиція 1, 1916. (Колекція І. Диченка)
Поняття «український авангард» уперше введено до наукового обігу паризьким мистецтвознавцем А. Наковим для виставки «Tatlin‘s dream», улаштованої в Лондоні 1973 р. Тоді світ уперше побачив твори невідомих авангардистів України В. Єрмілова й О. Богомазова, що стали справжнім відкриттям. Ця подія дала імпульс до переоцінки мистецької належності багатьох всесвітньовідомих майстрів, які за походженням, вихованням, самосвідомість і національними традиціями були пов'язані з Україною. Серед них – Д. Бурлюк, О. Архипенко,К. Малевич, О. Екстер, В. Татлін.
Комплекс явищ у мистецтві 1-ї третини XX ст., якому притаманне прагнення до радикального оновлення змістовних та формальних принципів творчості, і як наслідок, відмова від канонів мистецтва епох, що передували йому. Авангардистські тенденції виявились у мистецтві Західної Європи, США, Росії, Латинської Америки. Авангардизм проявився в цілій низці течій та шкіл (фовізм, кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм, конструктивізм, імажизм) — торкнувся різних царин мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, література, музика, кіно).
Супремати́зм (від лат. supremus — найвищий) — напрям авангардного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку XX століття. Зачинателем вважається К. Малевич. Напрям вийшов від кубізму і футуризму, він знайшов застосування в урбаністиці, плакаті і графіці. Червоний квадрат 1916-ті рр. Казимира Малевича
Супрематизм, за Малевичем, — це остаточний розрив живопису із зображенням реального світу. На думку митця, усі зусилля потрібно зосередити на кольорі, формі, фактурі, русі. «Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи, мадонн та безсоромних венер, тоді тільки побачимо чисто живописний витвір» — писав художник в одному із своїх маніфестів. «Чорний квадрат» був символом кінця старого предметно-натурального і першим кроком до нового мистецтва. Супрематизм 65, 1915. Пархомівський художній музей Луньова П. Ф. Чотири квадрати, 1915. Саратовський художній музей. Супрематична композиція. 1916.$85 812 500.
Загальними рисами авангардизму є:атмосфера бунту;настанова на постійне оновлення та творчий експеримент;зовнішньо-формальна новизна;епатаж;аморалізм;принцип деструкції цілого та монтажу його уламків;колажування;мозаїчність;потік свідомості;ігрові перевтілення. Голова селянина. 1929 г. Казимир Малевич. К. Малевич. Супрематизм. Форма. Колір.1920-ті рр.
Дух бунтарства і творчого кипіння притаманний діяльності видатного авангардиста, поета і художника Давида Бурлюка (1882-1967). Нащадку козаків-запорожців родом зі Слобожанщини (так він писав про своє українське походження у «Спогадах футуриста») судилося стати ідеологом модернізму. Спільність багатьох достатньо зухвалих естетичних ідей єднала футуристів — поетів і художників. Володимир Маяковський вважав Д. Бурлюка своїм «дійсним учителем». За власними підрахунками художник намалював 15 тисяч картин. Їх розкидано по різних континентах, де жив і творив цей невтомний мандрівник і бунтар у мистецтві, наче підтверджуючи своє прізвище імпульсивним бурхливим характером і епатажною творчістю. Д. Бурлюк. Посадка риса. («Японка, що сіє рис»). 1922.
Кубізм (фр. cubisme, від cube — куб) — модерністський художній напрям із переважанням геометричних форм, заснований П. Пікассо і Ж. Браком на поч. XX ст. Кубофутурйзм (фр. cubofuturism) — художній напрям у поезії та образотворчому мистецтві поч. XX ст., який об’єднав авангардні явища кубізму і футуризму. Футуризм (лат. futurum — мабутнє) — радикальний літературно-художній напрям авангардного мистецтва, був поширений на поч. XX ст. Його представники оспівували майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.
Кубізм — авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові. Л. Попова. Людина + повітря + простір. 1912 Л. Попова. Портрет філософа, 1915
Кубофутури́зм — (угруповання «Гілея») — течія в футуризмі, до якої належали Велимир Хлєбников, брати Володимир та Давид Бурлюки, В. Каменський, О. Гуро, Н. Гончарова, О. Розанова, Н. Удальцова, В. Меллер, В. Баранов-Росіне, О. Богомазов, O. Екстер, I. Пуні рання творчість Володимира Маяковського. Термін «кубофутуризм» виник з назв двох живописних напрямків: французького кубізму та італійського футуризму, які, здавалось би, важко синтезувати. О. Богомазов. Трамвай.1914 р. К. Малевич. Голова Симпатичної Дівчини.1912-1913 рр.
Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) — авангардистський метод (стиль, напрямок) в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі, фотографії, оформлювальні на декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920-х — початку 1930-х років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду. В. Татлін. «Трамвай В», 1920-ті рр.
Синякова-Уречина Марія Михайлівна (13 листопада 1890, Красна Поляна, Змиївський район, Харківська область — 30 травня 1984, Москва) — українська художниця близька до авангарду, графік, художник книги. В українському мистецтві 1910-1920-х років репрезентує неопримітивістський напрямок. Член спілки «Голів Земної кулі» Велимира Хлєбникова. Роботи зберігіються в Національному художньому музеї України та приватних колекціях в Україні й за кордоном. М. Синякова. Пікнік на траві» 1920-ті рр. М. Синякова. Венера. 1920-ті рр.
Мистецька скарбничка. Колаж (фр. collage — клеїти) — художня техніка, сутність якої полягає у використанні в композиції різних наклейок із пласких (кольоровий папір, шпалери, тканини) або об’ємних (мотузки, шматки дерев, метал) матеріалів. Кубізм (фр. cubisme, від cube — куб) — модерністський художній напрям із переважанням геометричних форм, заснований П. Пікассо і Ж. Браком на поч. XX ст. Кубофутуризм (фр. cubofuturism) — художній напрям у поезії та образотворчому мистецтві поч. XX ст., який об’єднав авангардні явища кубізму і футуризму. Футуризм (лат. futurum — мабутнє) — радикальний літературно-художній напрям авангардного мистецтва, був поширений на поч. XX ст. Його представники оспівували майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.