Коучинг та менторинг у професійному розвитку педагогів закладу дошкільної освіти

Опис досвіду ВИНОГРАДОВОЇ Людмили Віталіївни директора Піщанського закладу дошкільної освіти (дитячий садок) Берестинської міської ради Харківської області на тему: 

Коучинг та менторинг у професійному розвитку педагогів закладу дошкільної освіти

Сучасна освітня система постійно перебуває в умовах змін, які вимагають адаптації, професійного розвитку та впровадження нових підходів до навчання. У дошкільній освіті важливим аспектом є забезпечення високої якості роботи педагогів, що впливає на виховання дітей і їх підготовку до навчання в школі. Коучинг та менторинг стали ефективними інструментами для підтримки професійного росту педагогів, допомагаючи їм розвивати компетенції, впевненість у своїх силах та здатність до вирішення складних освітніх завдань.

Суть коучингу та менторингу, полягає у наступному:

Коучинг - це персоналізований підхід до розвитку, що передбачає задавання відкритих питань, спонукання педагога до рефлексії та створення власних рішень. Наприклад, на коучинговій сесії педагог може формулювати професійні цілі, визначати завдання для їх досягнення та вивчати нові практики.

Менторинг, у свою чергу, базується на підтримці з боку досвідченого наставника, який ділиться знаннями, спрямовує, допомагає уникати помилок і адаптуватися до нових умов роботи. Наприклад, ментор може проводити навчальні зустрічі, де новопризначеним педагогам пояснюються базові аспекти роботи з дітьми різного віку.

Метою застосування коучингу та менторингу у професійному розвитку педагогів закладів дошкільної освіти є створення ефективної системи підтримки та розвитку професійних компетентностей. Ці інструменти дозволяють забезпечити сталість і якість освітнього процесу, сприяють формуванню культури співпраці, рефлексії та постійного вдосконалення.

Завдання коучингу та менторингу:

•  Сприяти професійному становленню молодих педагогів та їхній адаптації у професійній діяльності.

•  Стимулювати розвиток творчого потенціалу педагогів, допомагаючи їм долати професійні виклики.

•  Забезпечити ефективне впровадження нових освітніх технологій у практику роботи.

•  Формувати комунікативні навички та навички роботи в команді.

•  Створити умови для регулярної рефлексії й оцінювання професійних досягнень.

Коучинг і менторинг ґрунтуються на педагогічних ідеях партнерства, підтримки та персоналізованого підходу. Їхня унікальність полягає в поєднанні розвитку професійних навичок із формуванням психологічного комфорту, необхідного для ефективної діяльності, що є педагогічною ідеєю даного метода роботи 

Менторинг акцентується на передачі досвіду, а коучинг - на саморозвитку через активізацію внутрішнього потенціалу педагога. У рамках цієї моделі коучинг спрямований на відкриття нових можливостей через постановку цілей та аналіз власних результатів, тоді як менторинг – на підтримку у вигляді порад та рекомендацій з боку досвідченого наставника.

Основна ідея – створення середовища, де педагоги не лише отримують знання, а й розвивають упевненість у своїх можливостях, що стає основою для підвищення якості освітнього процесу.

Розглянемо декілька практичних застосувань у закладі  дошкільної освіти:

Приклад коучингу:

-                     Визначення професійних цілей: коучинг-сесія допомагає педагогу визначити, які компетенції він хоче вдосконалити, наприклад, розвиток креативного підходу до планування занять чи навичок комунікації з батьками. Коуч ставить запитання, які спонукають педагога до самоаналізу та пошуку рішень.

-                     Рефлексія після заняття: проведення коучингової зустрічі після занять, під час якої педагог аналізує, що вдалося, а що потребує вдосконалення. Коуч допомагає з'ясувати причини складнощів і знайти шляхи їх вирішення.

-                     Створення програми професійного розвитку: коуч працює з групою педагогів, допомагаючи створити план розвитку закладу, орієнтований на підвищення якості навчання та виховання.

Приклад менторингу:

-                     Наставництво нових працівників: досвідчений педагог-ментор підтримує новопризначених працівників, допомагаючи їм адаптуватися до освітнього процесу, зокрема скласти перший план занять, вирішити організаційні питання або поділитися рекомендаціями щодо роботи з дітьми різного віку.

-                     Розвиток спеціальних навичок: ментор допомагає педагогу розвивати специфічні навички, наприклад, використання інтерактивних технологій у заняттях чи проведення освітніх ігор.

-                     Рішення конфліктних ситуацій: у випадку непорозумінь у колективі або між педагогами й батьками, ментор проводить зустрічі, ділиться своїм досвідом вирішення аналогічних ситуацій, допомагаючи знайти спільний знаменник.

Приклад комбінованого підходу:

-                     Організація тренінгу: ментор проводить тренінг з використання коучингових технік у педагогічній діяльності, щоб педагог міг самостійно працювати над удосконаленням своїх компетенцій.

-                     Групові коуч-сесії під керівництвом ментора: ментор організовує групову зустріч, де педагоги обговорюють освітні виклики, а коуч допомагає кожному знайти шлях вирішення. 

Впровадження коучингу та менторингу у професійну діяльність педагогів закладу дошкільної освіти демонструє такі результати: підвищення професійної впевненості педагогів, зростання рівня рефлексії та здатності до самостійного вирішення професійних завдань, покращення якості освітнього процесу через інтеграцію нових методик і технологій, підтримка позитивного психологічного клімату в колективі, формування культури співпраці.

Коучинг та менторинг є дієвими методами розвитку професійної майстерності педагогів, які дозволяють закладам дошкільної освіти підвищувати якість освітнього процесу. Впровадження цих підходів може створити культуру постійного вдосконалення, сприяти ефективній взаємодії між членами колективу та забезпечити високий рівень освіти для дітей.

Використана література:

1.Бровата О.Б., Дорошенко Т.М.,Злинько О.О.,Ільченко О.В «Особливості застосування коучингу та тьюторигу в процесі підготовки майбутніх вихователів ЗДО». Інноваційна педагогіка.

                        Випуск         69.          Том          1.          2024          Код          доступу:

http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2024/69/part_1/42.pdf 2. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. (Ред.). Київ; Ірпінь: «Перун». 2001. 1440 с.

3.  Жаровцева, Т.Г. Теоретико-методичні засади підготовки фахівців дошкільної освіти до роботи з неблагополучними сім’ями. Одеса: ПНЦ АПН України СВД М.П.Черкасов. 2006. 367 с. Код доступу:

https://esu.com.ua/article-18873