Козацька революція середини XVII століття
Про матеріал
Презентація "Козацька революція середини 17 століття" є комплексним матеріалом при вивченні даної теми з історії України. Містить аналіз причиново-наслідкових зв'язків, характеристику основних подій, важливих битв, договорів, порівняльні таблиці, відеоматеріали, посилання на історичні джерела. Може бути використана в комплексній підготовці учнів до НМТ з історії України
1. Структура теми. Передумови, причини та привід до війни. Періодизація 1648–1657 рр. Провідники та воєнна організація. Вирішальні битви та їх значення. Договори й дипломатія. Результати та наслідки війниІсторичне значення постання Гетьманщини. Ключові запитання. Чому вибухнуло повстання 1648 р.?Як із козацького повстання сформувалася національно-визвольна війна?Які битви змінили хід подій?Які дипломатичні рішення визначили майбутнє України?Що стало головним результатом війни?Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
2. Причини війни. Політичнівідсутність власної державностіобмеження козацького самоврядуванняпрагнення шляхти посилити контроль над українськими землями. Соціально-економічнізростання панщини й феодального тискупосилення покріпачення селянутиски міщан і козаків. Національно-релігійніокатоличення та полонізація елітиутиски православної церквизагострення конфесійних суперечностей. Воєнно-політичнітрадиція козацьких повстаньнаявність досвідченого козацького військаміжнародні суперечності у Східній ЄвропіНаціонально-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
3. Привід до війни та її початок. Особистий конфлікт став політичним вибухом. Польський підстароста Даніель Чаплинський захопив хутір Суботів, пограбував майно Б. Хмельницького та вчинив насильство щодо його родини. Спроби добитися справедливості законним шляхом у Речі Посполитій не дали результату. Наприкінці 1647 — на початку 1648 р. Хмельницький вирушив на Запорожжя, де очолив повстання. Союз із Кримським ханатом забезпечив мобільну кінноту й посилив шанси на успіх у першій кампанії. Початкові кроки Хмельницькогосічень 1648 р. — взяття Запорозької Січі;обрання Б. Хмельницького гетьманом Війська Запорозького;укладення військово-політичного союзу з ханом Іслам-Гіреєм III;весна 1648 р. — перші переможні кампанії на Правобережжі. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
4 А. Особливості війни: три виміри та масовість. Війна поєднувала боротьбу за свободу, віру, соціальні права й політичне самоврядування. Національна. Проти політичного панування Речі Посполитої; прагнення автономії та власної державності. Релігійна. Захист православної церкви та її прав; протидія конфесійному тиску й нерівності. Соціальна. Виступ проти феодальних повинностей, закріпачення та панування великих землевласників. Всенародний характер: козаки, селяни, міщани, духовенство та частина шляхти. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
4 Б. Особливості війни: державотворення і зміни. Гетьманщина постала як нова політична система на територіях, контрольованих козацьким військом. Формування держави. Полково-сотенна адміністрація, гетьманська влада, власний суд, фінанси й дипломатія. Соціальні перетворення. На контрольованих землях послабилися панщина та особиста залежність; зросла роль козацтва. Активна дипломатія. Союз із Кримським ханством, угоди з Московією; переговори з Османською державою, Швецією й Трансильванією. Мистецтво ведення війни. У військових кампаніях поєднувалися традиційний укріплений козацький табір, рухливість та інші форми бою. Важливо: зміни не були однаковими на всій території та не означали повного скасування станових відносин. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
4. Періодизація війни. I етап1648–1649 Розгортання повстання й блискучі перемоги. Жовті Води • Корсунь • Пилявці • Зборів. II етап1650–1653 Зміна воєнної ситуації та пошук союзників. Берестечко • Біла Церква • Батіг • Жванець. III етап1654–1657 Союз із Московією та новий міжнародний контекст. Березневі статті • війна з Польщею • останні роки Хмельницького. Упродовж війни рух пройшов шлях від повстання до формування козацької держави — Гетьманщини. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
5. Богдан Хмельницький та його соратники. Ролі провідників. Б. Хмельницький — гетьман, стратег, дипломат.І. Богун — один із найталановитіших полководців. М. Кривоніс — герой перших переможних кампаній 1648 р. М. Небаба — чернігівський полковник, оборонець півночі. М. Пушкар — полтавський полковник, опора Лівобережжя. Ф. Джеджалій — досвідчений військовий діяч і дипломат. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. Портрети — сучасні художні реконструкції, не автентичні прижиттєві зображення.
6. Вирішальні битви: загальний огляд. Битва. Дата. Стислий перебіг. Значення. Жовтоводська29.04–16.05.1648розгром авангарду польського військаперша велика перемога повстанців. Корсунська26.05.1648засідка і розгром головних польських силвідкрила шлях до масового повстання. Пилявецька11–13.09.1648паніка й втеча польського військадала змогу просунутися в Галичину. Зборівська кампаніясерпень 1649облога Збаража й битва під Зборовомпривела до Зборівського договору. Берестецька18–30.06.1651важка поразка через відступ татарзмінила співвідношення сил. Батозька1–2.06.1652нищівний удар по війську Калиновськогореванш після Берестечка. Жванецькажовт.–груд.1653блокада польського таборупідштовхнула до союзу з Москвою. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
7. Жовтоводська битва (1648)Коротка характеристика. Проти польського авангарду Стефана Потоцького виступили козаки Б. Хмельницького та татари Тугай-бея. Частина реєстровців перейшла на бік повстанців, що послабило польське військо. Польський табір був оточений і капітулював. Значення: початок низки гучних перемог, піднесення авторитету Хмельницького. Відео: Жовті Води й Корсунь: https://www.youtube.com/watch?v=Qa9 Kk6enoik. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. ВІКІПЕДІЯ · ВІДКРИТИ СХЕМУЖовті Води, 1648 Схема битви. Натисніть на картку або скануйте QR-код, щоб переглянути оригінал онлайн. Перейти до матеріалу. Alex Tora · Wikimedia Commons · CC BY-SA
8. Корсунська битва (1648)Коротка характеристика. Козацько-татарське військо заманило польську армію в пастку поблизу Корсуня. У Гороховій Діброві польські сили були розбиті, а коронні гетьмани взяті в полон. Перемога спровокувала масове повстання селян і міщан по всій Україні. Значення: остаточний перелом на початковому етапі війни. Відео: Корсунська битва: https://www.youtube.com/watch?v=-8 MBm. NPg. B88 Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. ВІКІПЕДІЯ · ВІДКРИТИ СХЕМУКорсунь, 1648 Схема битви. Натисніть на картку або скануйте QR-код, щоб переглянути оригінал онлайн. Перейти до матеріалу. Alex Tora · Wikimedia Commons · CC BY-SA
9. Пилявецька битва (1648)Коротка характеристика. Польське військо, очолене «перинами, латинами і дитинами», поступалося козакам у мобільності та моральному стані. Рішучі дії козацько-татарських сил спричинили паніку й втечу противника. Українське військо захопило великий обоз і артилерію. Значення: відкрила шлях на Львів і Замостя, посилила міжнародний резонанс війни. Відео: 82 серія «Битва під Пилявцями» — 3 хв 17 с. Натисніть кнопку праворуч. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького▶ Переглянути. ВІКІПЕДІЯ · ВІДКРИТИ СХЕМУПилявці, 1648 Схема битви. Натисніть на картку або скануйте QR-код, щоб переглянути оригінал онлайн. Перейти до матеріалу. Alex Tora · Wikimedia Commons · CC BY-SA▶ Вбудований уривок «Пилявці» — 3 хв 17 с
10. Збаразько-Зборівська кампанія (1649)Коротка характеристика. Облога польського війська у Збаражі змусила короля Яна II Казимира виступити на допомогу. Під Зборовом українсько-татарські сили фактично здобули перевагу. Проте кримський хан змусив Хмельницького піти на переговори з Польщею. Значення: закріплення часткового політичного визнання козацької автономії. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького▶ Переглянути відео: «Битва під Зборовом (1649)»ВІКІПЕДІЯ · ВІДКРИТИ СХЕМУЗборів, 1649Історична схема Зборівської битви. Натисніть на картку або скануйте QR-код, щоб переглянути оригінал онлайн. Перейти до матеріалу. Wikimedia Commons · категорія битви 1649 р.
11. Берестецька битва (1651)Коротка характеристика. Одна з найбільших битв XVII ст. в Європі. Після відступу й фактичної втечі кримського хана становище козацького табору різко погіршилося. Частина війська загинула під час прориву з оточення; Іван Богун організував відступ. Значення: поразка призвела до Білоцерківського договору й перегляду стратегії війни. Відео: Берестецька битва: https://www.youtube.com/watch?v=ow. XFU3h. Wj6 IНаціонально-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. ВІКІПЕДІЯ · ВІДКРИТИ СХЕМУБерестечко, 1651 Схема битви. Натисніть на картку або скануйте QR-код, щоб переглянути оригінал онлайн. Перейти до матеріалу. Alex Tora · Wikimedia Commons · CC BY-SA
12. Батозька битва (1652)Коротка характеристика. Козацько-татарська армія раптово атакувала польське військо Марціна Калиновського. Поляки зазнали нищівної поразки, сам Калиновський загинув. Блискуча перемога відновила бойовий дух війська після Берестечка. Значення: фактичне скасування умов Білоцерківського договору. Відео: Батозька битва: https://www.youtube.com/results?search_query=%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B7%D1%8 C%D0%BA%D0%B0+%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. ВІКІПЕДІЯ · ВІДКРИТИ СХЕМУБатіг, 1652Історичні матеріали й ілюстраціїНатисніть на картку або скануйте QR-код, щоб переглянути оригінал онлайн. Перейти до матеріалу. Wikimedia Commons · тактичної схеми не знайдено. Примітка: тактичну схему не підтверджено.
13. Жванецька кампанія (1653)Коротка характеристика. Хмельницький і татари заблокували польський табір під Жванцем. Польська армія опинилася у вкрай скрутному становищі. Проте хан пішов на сепаратну домовленість із королем, не дозволивши завершити розгром. Значення: саме після Жванця Хмельницький активізував переговори з Московською державою. Відео: Жванецька облога: https://www.youtube.com/watch?v=o. Io_Wz. TVIgk. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. ВІКІПЕДІЯ · ВІДКРИТИ СХЕМУЖванець, 1653Історичні плани Жванця. Натисніть на картку або скануйте QR-код, щоб переглянути оригінал онлайн. Перейти до матеріалу. Wikimedia Commons · історичні плани міста. Примітка: тактичну схему не підтверджено.
Переяславська рада 1654 року8 (18) січня 1654 р. • Переяслав • військова рада та посольство В. Бутурліна. Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Художня реконструкція (ШІ); не документальна картина XVII ст. Відкрити картину Олексія Ківшенка (1880) у Wikimedia Commons. Рішення ради. Союз із Московським царством на умовах протекції та очікуваної військової підтримки. Спір щодо присяги. Хмельницький вимагав взаємної присяги; московські посли відмовилися присягати від імені царя. Що було далі?Письмові умови узгоджували в Москві у березні 1654 року — «Березневі статті». Важливо: Переяславська рада не була загальнонародним референдумом, а її рішення не означало одностайності всіх полків та станів.
Переяславська рада: реакція старшини та духовенства. Позиції учасників були різними; рішення ради й особиста присяга — не тотожні подіїНаціонально-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Полкова старшина• Значна частина присутньої старшини підтримала союз із московським царем.• Іван Богун, Іван Сірко, Петро Дорошенко та деякі інші полковники не склали присяги.• Спротив або відмова від присяги відомі в окремих полках, зокрема Уманському та Брацлавському, Полтавському. Православне духовенство• Київський митрополит Сильвестр Косів і частина вищого духовенства відмовилися присягати.• Існували побоювання за церковну автономію та підпорядкування Константинопольському патріархату.• Позиція нижчого духовенства не була однорідною. Висновок: військово-політичне рішення не усунуло суперечностей щодо меж влади царя та прав Гетьманщини.
Березневі статті 1654 року: внутрішній устрій. Умови українсько-московського договору (березень–квітень 1654 р.)Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Козацький реєстр60 000 козаків. Передбачалися кошти на утримання війська та платня старшині. Гетьманська влада. Зберігалося право обирати гетьмана; царя мали повідомляти про обрання. Суд і управління. Залишалися місцева адміністрація, полково-сотенний устрій та власне судочинство. Права та привілеїПідтверджувалися права Війська Запорозького, шляхти, міст та православного духовенства. Точність: «Березневі статті» — це сукупність погоджених пунктів і царських грамот, а не єдиний підписаний у Переяславі текст.
Березневі статті 1654 року: фінанси й зовнішні відносини. Що було гарантовано — і в чому обмежувалася свобода Гетьманщини. Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Фінанси. Податки збирали українські урядники, але визначені надходження призначалися царській скарбниці. Дипломатія. Контакти з іншими державами підлягали контролю; без дозволу царя не можна було вести переговори з Польщею й Османською імперією. Військові гарантіїМосковія обіцяла воювати проти Речі Посполитої та допомагати в разі татарських нападів. Реалізація. Первісні 23 прохальні пункти скорочено в ході переговорів; формальні гарантії не усунули подальших суперечностей.Історичний висновок: широка внутрішня автономія поєднувалася з обмеженням зовнішньополітичного суверенітету.
Воєнні дії 1654–1657 років: хронологічна таблиця. Головні кампанії та їхній вплив на Гетьманщину. Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Рік. ПодіїРезультат / значення1654 Польський наступ на Брацлавщину; козацько-московські дії на інших напрямках. Війна розширилася; Правобережжя зазнало спустошення.1655 Охматів; кампанія на Поділлі й Галичині; облога Львова; протистояння під Озерною. Польський наступ зупинено; дипломатичне порозуміння з ханом.1656 Нова міжнародна ситуація після шведського наступу на Річ Посполиту; Віленське перемир’я. Московія домовилася з Польщею без делегації Гетьманщини.1657 Похід корпусу Антона Ждановича з військами Дєрдя II Ракоці та співдія зі шведами. Перші успіхи, але завершення кампанії невдачею; смерть Хмельницького.
Охматів, Озерна та похід Ждановича: що важливо пам’ятати. Події останнього етапу Національно-визвольної війни. Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Подія. Коротко про перебіг. Наслідок. Охматів / Дрижипіль, січень 1655 Протистояння козацько-московських сил із польським військом у зимових умовах. Виснажлива битва з великими втратами; польський наступ було стримано. Озерна, листопад 1655 Протистояння козацьких військ з ордою; переговори з кримським ханом. Угода про невтручання Кримського ханства у війну Гетьманщини проти Польщі. Похід А. Ждановича, 1657 Козацький корпус підтримав трансильванського князя Дєрдя II Ракоці; спільні дії зі шведами. Після початкових успіхів коаліція зазнала поразки й корпус повернувся.
Віленське перемир’я 1656 року24 жовтня (3 листопада) 1656 р. • Московія та Річ Посполита • Нємеж біля Вільна. Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Що сталося. Московське царство та Річ Посполита домовилися про припинення бойових дій між собою. Позиція Гетьманщини. Українських послів не допустили до переговорів, попри союз 1654 року. Реакція Хмельницького. Гетьман сприйняв домовленість як порушення союзницьких зобов’язань. Наслідок. Активізував пошук партнерів для антипольської коаліції: Швеція, Трансильванія, Бранденбург. Ключове питання: чи може союз вважатися надійним, якщо одну зі сторін не допускають до вирішальних переговорів?
Пошук нових союзників Богданом Хмельницьким. Після Віленського перемир’я Гетьманщина прагнула уникнути міжнародної ізоляціїНаціонально-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України. Швеція. Король Карл X Густав вів війну з Річчю Посполитою. Спільні інтереси відкривали можливість узгоджених дій, але цілі сторін не збігалися повністю. Трансильванія. Князь Дєрдь II Ракоці став учасником антипольської коаліції. Саме з ним у 1657 році діяв козацький корпус Антона Ждановича. Бранденбург. Хмельницький шукав дипломатичного порозуміння з курфюрстом Фрідріхом Вільгельмом у ширшій системі антипольських союзів. Мета гетьмана: зберегти Військо Запорозьке як суб’єкта міжнародної політики та захистити його державні інтереси.
14. Договори та дипломатичні акти. Документ. Дата. Основні умови. Оцінка. Зборівський договір1649автономія Війська Запорозького в Київському, Чернігівському і Брацлавському воєводствах; реєстр 40 тис.перший офіційний крок до визнання козацької державностіБілоцерківський договір1651козацька територія обмежувалася Київським воєводством; реєстр 20 тис.невигідний Україні; викликав невдоволення. Березневі статті1654союз із Московською державою, збереження автономії Гетьманщини та 60-тисячного військапошук зовнішньої опори, але початок залежності від Москви. Кам’янецька (Жванецька) угода1653польсько-татарське порозуміння без участі Хмельницькогопоказала ненадійність Кримського ханату як союзника. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
14 А. Зборівський договір (1649): головні умови8 (18) серпня 1649 р. · Угода після Збаразько-Зборівської кампаніїПолітичні й військові умови1 Реєстр — 40 000 козаків. Козацьке військо обмежувалося визначеною кількістю реєстровців.2 Три воєводства. Влада гетьмана поширювалася на Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства.3 Власна адміністрація. Влада належала гетьманові та старшині; польські війська мали залишити ці землі.4 Православні урядовціДержавні посади у трьох воєводствах могли обіймати лише православні шляхтичі. Соціальні та релігійні умови5 Амністія учасникам війни. Зокрема шляхтичам — православним і католикам, які підтримали козаків.6 Повернення до панів. Особи поза реєстром поверталися до попередніх повинностей; шляхта — до маєтків.7 Права православної церкви. Київському митрополитові обіцяли місце в сенаті Речі Посполитої.8 Питання церковної уніїЙого належало винести на розгляд сейму; Чигирин лишався гетьманською резиденцією. Джерело: ЦДІАК України, матеріали до 375-річчя Зборівського договору. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
14 Б. Білоцерківський договір (1651): головні умови18 (28) вересня 1651 р. · Угода після поразки під Берестечком. Територія, реєстр, суспільство1 Реєстр — 20 000 козаків. Порівняно зі Зборовом кількість реєстровців скорочувалася вдвічі.2 Лише Київське воєводство. Гетьманська територія звужувалася до одного воєводства.3 Оселення лише на королівщинах. Реєстровці залишали Брацлавщину і Чернігівщину.4 Повернення старих повинностей. Шляхта поверталася до маєтків; нереєстрові козаки та селяни — під владу панів. Гетьман, дипломатія, церква5 Заборона самостійної дипломатіїГетьман утратив право незалежних відносин з іноземними державами.6 Обмеження союзу з Кримом. За відсутності польсько-кримського союзу мав припинити контакти з ханатом.7 Статус гетьмана. Хмельницький залишався гетьманом і володів Чигирином, але підпорядковувався коронним гетьманам.8 Православна церква. Підтверджувалися її права і привілеї. Джерело: Велика українська енциклопедія, стаття «Білоцерківський договір 1651»Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
Порівняльна таблиця: договори 1649, 1651 та 1654 рр. Головні відмінності правового становища Гетьманщини. Критерій. Зборівський (1649)Білоцерківський (1651)Березневі статті (1654)Козацький реєстр40 тис.20 тис.60 тис. Територія / влада. Київське, Чернігівське й Брацлавське воєводства. Лише Київське воєводство. Збереження внутрішнього устрою Гетьманщини під протекцією царя. Управління. Козацька адміністрація на визначеній територіїПосилення обмежень влади гетьмана. Виборність гетьмана, власні органи адміністрації та суду. Зовнішня політика. Складне становище між Польщею й Кримом. Право дипломатії гетьмана обмежено. Обмеження відносин із Польщею та Османською імперією. Підсумок. Часткове визнання козацької автономіїЗначне звуження автономіїВійськова підтримка Москви ціною залежностіСкладена за енциклопедичними та архівними джерелами • Умови спрощено для навчання.
15. Результати війни. Безпосередні результати. Повстання переросло у масштабну національно-визвольну війну. На значній частині українських земель постала козацька держава — Гетьманщина. Сформувалися органи влади: гетьман, генеральна старшина, полково-сотенний устрій, власне військо й фінанси. Відбулися глибокі соціальні зміни: послаблення великого землеволодіння та зростання ролі козацтва. Що не вдалося завершити. Остаточно звільнити всі українські землі від влади Речі Посполитої не вдалося. Союз із Кримським ханством виявився нестабільним. Пошук зовнішньої підтримки привів до залежності від Московської держави. Після смерті Хмельницького розпочався період політичної нестабільності, відомий як Руїна. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
16. Наслідки та історичне значення. Державотворчіутвердження Гетьманщини як нової форми української державностістановлення козацько-старшинської елітирозвиток адміністративної та військової систем. Соціальніпослаблення кріпацького тиску на частині земельзростання ролі козацтва і селянства в політичному життізміни у землеволодінні та місцевому управлінніМіжнародні«українське питання» стало частиною європейської політикизмінився баланс сил між Польщею, Кримом, Московією та Османською імперією. Переяславська угода відкрила новий етап українсько-московських відносин. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
17. Узагальнення. Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького стала переламним моментом української історії. Вона об’єднала різні верстви суспільства навколо ідеї звільнення від польського панування. У ході війни сформувалася Гетьманщина — ранньомодерна українська держава. Перемоги 1648–1649 рр. показали потенціал українського війська, а поразки 1651–1653 рр. — складність утримання успіху без надійних союзників. Дипломатичні кроки Хмельницького забезпечили короткострокові вигоди, але визначили складну долю України на наступні століття. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького
18. Джерела та відеоматеріали. Базові джерела для змісту. Гісем О., Мартинюк О. Історія України. 8 клас. Довідкові матеріали з теми «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.». Навчальні ресурси ВШО та узагальнювальні матеріали з історії України. Відео для вчителя / учнів. Жовті Води й Корсунь: https://www.youtube.com/watch?v=Qa9 Kk6enoik. Корсунська битва: https://www.youtube.com/watch?v=-8 MBm. NPg. B88 Пилявецька битва: https://www.youtube.com/watch?v=Jo. Vq_7c7 Miw. Берестецька битва: https://www.youtube.com/watch?v=ow. XFU3h. Wj6 IЖванецька облога: https://www.youtube.com/watch?v=o. Io_Wz. TVIgk. Примітка: карти у презентації є схематичними навчальними схемами, створеними для зручного пояснення перебігу битв на уроці. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. Схеми й ілюстрації: Wikipedia / Wikimedia Commons, автор Alex Tora (CC BY-SA); оригінали доступні за посиланнями на слайдах.
Джерела: Перевірені довідкові та архівні матеріали. Національно-визвольна війна 1648–1657 рр. • Історія України• Переяславська рада, архів ЦДІАК• Переяславська рада, Національна бібліотека• Березневі статті — Велика українська енциклопедія• 1654–1657 рр. — Велика українська енциклопедія• Віленське перемир’я — Національна бібліотека• Жданович і Ракоці — дослідження І. Турейського• О. Ківшенко «Переяславська рада» (1880) — Wikimedia Commons. Посилання відкриваються після натискання в режимі показу слайдів Power. Point.