Нарис “Impromtu phantasie”, що в перекладі з французької мови означає фантазія-експромт, був написаний у 1984 році. У творі О. Кобилянська художньо відобразила чимало особливих переживань, які переповняли чуйну душу. Творчість допомагала письменниці переносити страждання, білий папір сприймав болі її серця, тугу за гармонійним, щасливим життям. Потяг до естетичного, прекрасного, морально високого випливав у неї з любові до людей, до життя, котре вона прагнула бачити ясним, мажорним. Ідеали добра й краси вона шукала в народі і серед народу, утверджувала життя як діяння. Саме в таких пошуках і народжується нарис, в центрі якого героїня (молода дівчина) з тонкою душею, яка сприймає світ, як життєстверджуючу сонату.
✵ Який вплив на дівчину ще в дитинстві мали церковні дзвони стародавнього історичного монастиря?✵ Які образи виникали в уяві головної героїні, коли вона перебувала на літніх вакаціях у діда і баби на селі?✵ Для чого дівчина підкралася до норовливого жеребця і намагалася його приборкати?✵ Чому головна героїня закохалася в емігранта з першого погляду?✵ Які пророкування говорив музикант? Чому називав дівчину «будуча славо» ?
Складання інформаційного грона «Риси характеру героїні»✵ «Майже гарна»;✵ «віроломна натура»;✵«розумна, дотепна, незвичайно багата натура»;✵ «занадто оригінальна, замало нинішня, не мала в собі нічого з «плебейськості»;✵ «звихнена слава»;✵ «божевільно-відважна»;✵ «велика»;✵ «погорджуюча, любляча».