КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНИКІВ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Михайличенко Юлія Миколаївна,

вихователь Сумського ЗДО №6 «Метелик»

 м. Суми

КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК ДОШКІЛЬНИКІВ У СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Постановка проблеми. Дитинство, передусім дошкільне, це єдиний період життя дитини, який визначається необмеженими креативними можливостями для розвитку дошкільників, тому провідним завданням сучасної дошкільної освіти є створення сприятливих умов стимулювання і спрямування розвитку особистості дошкільників у цей період, творчої самореалізації кожної дитини, формування їх життєвої компетентності.

Сучасна дошкільна освіта ставить за мету виховання дошкільника як особистості творчої, ініціативної, креативної, з високим рівнем пізнавальних інтересів і здібностей. Але якщо поняття «творча особистість» можна вважати в тій чи іншій мірі визначеним, то розробка технологій, практичних прийомів її розвитку знаходиться в стадії пошуку та становлення і стимулює зростання інтересу до проблеми креативності дітей дошкільного віку.

Аналіз останніх публікацій. Актуальними стають дослідження спрямовані на вивчення умов, що сприяють розкриттю і реалізації творчого потенціалу дитини. Дошкільний вік передбачає найбільший інтерес у дослідженнях творчості та розвитку креативності особистості (О. Д’яченко, А. Запорожець, А. Матюшкін, Я. Пономарьов, В. Роменець та ін..).

Значний внесок у дослідження проблеми розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку зробили сучасні науковці Н. Гавриш, В. Моляко, Т. Піроженко, Н. Портницька, О. Трусова, Р. Чумічева та інші, які зазначають, що одним з механізмів розвитку творчих здібностей дитини є залучення її до активної практичної діяльності, і підкреслюють роль продуктивних видів діяльності як засобів розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку.

Н. Ветлугіна, Н. Сакуліна, Т. Комарова, Т. Казакова у своїх роботах зазначали можливості розвитку творчості в різних видах діяльності, а особливо в художній. Зокрема, розвиток креативності дошкільників у образотворчій діяльності (М. Кривоніс, О. Дроботій та ін.).

Можливості використання новітніх технологій в зображувальній діяльності з’ясовували О.Дронова, Н. Скрипка, Г. Шульга та ін..

Розвиток творчих здібностей дітей у процесі художньо-продуктивної діяльності досліджували В. Ніканорова, М. Пономаренко та ін..

Виклад основного змісту. Сьогодні система дошкільного навчання покликана давати дітям не лише знання, а й сприяти розвитку їхнього творчого мислення й інтелектуальних здібностей. Базова програма розвитку дошкільника «Я у Світі» вперше в освітньому просторі України заявила креативність як одну з пріоритетних напрямів розвитку дошкільника. Тому відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти [1] важливою умовою ефективності дошкільного виховання є єдність виховного процесу з розвитком дитини, що полягає в орієнтації на особистість, на її вікові й індивідуальні особливості, у підтримці пізнавальної сфери.

Пріоритетами, зазначеної програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», щодо навчання і розвитку особистості, є спрямування педагогічної діяльності на розвиток у дітей пізнавальної активності, творчості, самостійного пошуку розв’язання проблеми.

Базовий компонент дошкільної освіти зазначає, що основним завданням розвитку цього віку, є виховання у дошкільника потреби і готовності виявляти елементи творчості в різних видах та умовах організації діяльності; надання йому можливості експериментувати, вигадувати, проявляти творчу ініціативу [1, с. 15].

Сьогодні у процесі розвитку творчої особистості ми все частіше звертаємося до необхідності розвитку креативності у дошкільників.

На думку С. Литвиненко креативність (лат. Сreatio – створення)  –новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактору» [4].

Щоб розвинути креативність, перш за все, необхідно навчитися бачити речі в новому ракурсі, наприклад, шукати незвичні способи застосування звичних речей. При цьому здібність до творчості розцвітає і це дає сильний поштовх для подальшого розвитку креативності. Розвиток дитини з максимальною реалізацією нею своєї активності, самостійності, творчої ініціативи, прагнення обирати на власний розсуд шляхи й засоби досягнення цілей, намірів, реалізувати свої власні потреби та інтереси здатна забезпечити художньо-продуктивна діяльність.

Художньо-продуктивна займає особливе місце в розвитку творчих здібностей особистості дошкільника, оскільки практична діяльність, яка лежить в її основі, володіє значним розвивальним потенціалом. Актуалізація і розвиток творчого потенціалу особистості передбачає її включення у творчий процес, що призводить до появи психічних новоутворень (багатозначності мислення, довільності психічних процесів рефлексії, самоконтролю), і в підсумку особистість переходить на більш високий щабель розвитку.

До активно задіяних видів художньо-продуктивної діяльності у творчому розвитку дошкільників відносять малювання, ліплення, аплікація та конструювання. І як зазначає М. Штефан, найпростіший і найдоступніший засіб творчого втілення художнього образу у кінцевий матеріальний продукт відбувається тоді, коли дитина використовує навички в художньо-продуктивній образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні. Тобто відбувається креативне моделювання продукту за образом, що сприяє активному розвитку наочно-образного мислення дітей дошкільного віку [8].

Найпоширенішими й найрізноманітнішими способами створення нового, оригінального твору мистецтва, в якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет, для дошкільників стали нетрадиційні техніки малювання. Робота з нетрадиційними техніками малювання – це величезна можливість для дітей думати, пробувати, шукати, експериментувати. А найголовніше самовиражатися.

І саме нетрадиційні техніки малювання викликають у дошкільників особливий інтерес. Адже процес творчості за допомогою нетрадиційних інструментів - зовсім не складний, нагадує цікаву гру, а результат його - завжди позитивний незалежно від здібностей та обдарувань дитини.

Опанування різноманітними техніками малювання дає змогу маленько­му художнику відійти від предметного зображення, виразити в малюнку свої почуття й емоції, дарує свободу діяльності, вселяє впевненість дітей у своїх силах. Володіючи різними техніками зображення предмета, діти отримують можливість вибору, що сприяє розвитку творчих здібностей, обдарувань дошкільників. Процес малювання не стомлює дітей. У них зберігається висока активність, працездатність протягом усього часу, проведеного за виконанням завдання.

Діти з різним рівнем розвитку образотворчих здібностей, використовуючи нетрадиційні техніки малювання, легко отримують яскраве, красиве зображення. Тоді як малювання за допомогою пензлика чи олівця потребує уже певною мірою сформованих технічних навичок [7, с.49].

Окрім цього, нетрадиційна техніка зображення сприяє розвиткові у дитини: дрібної моторики рук і тактильного сприйняття; координація рухів; просторового орієнтування на аркуші паперу, окоміру і зорового сприйняття; уваги і посидючості. В процесі використання,  у дитини розвивається наочно-образне і словесно-логічне мислення, відбувається активізація самостійної розумової і мовленнєвої діяльності.

Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу невимушеності, відкритості, розкутості, сприяють розвитку ініціативи, самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне ставлення до діяльності.

Результат образотворчої діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна. Діючи з різними художніми матеріалами, діти отримують задоволення, у них виникає бажання створювати нові, незвичайні композиції.

Так під час малювання пальчиками, долонькою дитина отримує зображення, опускаючи в гуаш пальчик або долоньку і робить відбитки на аркуші відповідно до теми або створюючи  особисту композицію. Цей метод допомагає дитини відчути свободу, насолоду від тактильного контакту з фарбами, водою, папером. Розвиває творчу уяву. Відбиток долоньки, домальований олівцем або фломастером навіть оживає і перетворюється у незвичайну квітку або веселу родину.

Техніка «Видування» допомагає дитині розвинути легені, тренує фантазію і уяву дітей, благотворно позначається на плавності мовного дихання.

Штампування тичком, зібганим папером, штампами, губкою приваблює дітей процесом друкування, відгадуванням того, що вийде в результаті відбитка.

Успішно розвиває фантазію малюків, даючи їм можливість пошуку оригінальних втілень звичайних сюжетів, можливість експериментувати з кольором і формою. Крім того штамп – надійний помічник у підготовці руки дитини до письма і сприятиме розвитку окоміру, чуття композиції, ритму.

Малювання з використанням круп по вологому паперу надає малюнкам об’ємності, оригінальності, розвиває вміння поєднувати різні крупи і кольорі, експериментувати, пробуджує творчу уяву, фантазію. Робота з крупою сприяє тренуванню дрібної моторики руки.

Монотипія – одна з найпростіших технік малювання, яка сприяє розвитку уяви, фантазії, логічного мислення. Робота за цією технікою вимагає від дітей уважності, зосередженості, акуратності, сприяє розвитку у дітей вміння аналізувати, порівнювати.

Малюнки, виконані в техніці кляксографія – це унікальний спосіб зацікавити дітей малюванням. Нескладний, але дуже захоплюючий  спосіб розвиває не тільки навички та здібності, а й фантазію, посидючість.

Ниткогафія приваблює дітей своєю неповторністю зображень, викликає бажання експериментувати, створювати нові композиції, сприяє розвитку уяви та фантазії [2, с. 23-24].

Особлива цінність цих технік полягає в тому, що вони доступні, дають ді­тям змогу швидко досягти бажаного результату діяльності, реалізу­вати власний творчий задум, викликають позитивні емоції.

Кожна з цих технік – маленька гра, подорож в казкову країну. Вони допомагають дітям відчувати себе більш впевнено, висловлювати своє творче начало і своє власне «Я».

Результат роботи кожної дитини залежить від її зацікавленості. Саме тому так важливо використовувати додаткові стимули: ігри, сюрпризні моменти, прохання дорослого про допомогу, музичний супровід, мультимедійні засоби тощо.

Підсумовуючи все вище сказане, відзначимо, що нетрадиційні техніки малювання надають позитивний вплив на розвиток дитини, тому необхідно використання їх в дитячій творчості. Дані техніки малювання допомагають зберегти психічну рівновагу дитини, дають можливість безпечного виходу емоцій, при цьому дитина має можливість реалізовувати свій творчий потенціал, творити так, як хочеться йому, бути вільним від будь-якого тиску, нав’язування чужої думки. також зміцнюється віра дитини у власні сили, розвивається індивідуальність, автономність.

У художньо-продуктивній діяльності з дошкільниками, спрямованій на розвиток у них креативності, застосовуємо також різні способи ліплення: конструктивне, пластичне, комбіноване. Для цього гарно підходять такі пластичні матеріали як пластилін, глина, солоне тісто. Вироби з таких матеріалів допомагають створювати художні образи з характерним об’ємом.

Креативність дошкільників допомагає розвивати такий вид художньо-продуктивні діяльності як аплікація. Активно застосовуємо створення аплікаційних робіт до різних світ, тематичних днів та у творчій діяльності на заняттях за різними освітніми напрямами.

Звичайно, під час художньо-продуктивної діяльності дитина ознайомлюється з творами мистецтва, створює продукт за зразком і додає власні деталі до свого виробу. Вважаємо, види художньо-продуктивної діяльності (малювання, ліплення, аплікація) виконують функцію позитивно-емоційного збагачення, викликають емоції радості, захоплення, натхнення, витісняють тривожність, напругу, почуття безпорадності.

Дуже важливим у розвитку креативності дошкільників є створення умов, що сприяють формуванню  творчих здібностей дітей. На основі аналізу існуючих досліджень [3; 4; 6;] нами виокремлено педагогічні умови розвитку креативності дітей дошкільного віку в процесі організації художньо-продуктивної освітньої діяльності:

- це надання дитині максимальної свободи у виборі діяльності, у чергуванні справ, в тривалості занять одним яким-небудь справою, у виборі способів і т. д.;

- створення нерегламентованого розвиваючого середовища, яке повинне бути різноманітним, насиченим, неординарним. У нього необхідно включати максимальну кількість предметів дорослого побуту. Повинна бути можливість вільно брати будь-які іграшки і діяти з ними на власний розсуд. Необхідно надавати свободу дослідженням (в побуті званого «ламанням»);

- тепла дружня атмосфера в сім'ї і дитячому колективі. Важливо постійно стимулювати дитину до творчості проявляти співчуття до його невдач, терпляче ставитися навіть до дивних ідей невластивим в реальному житті. Потрібно виключити зауваження та засудження;

- можливість наслідувати творчу особистість, тобто прояв креативності самим педагогом в процесі педагогічної  діяльності;

- організація спільної діяльності педагога разом з дітьми;

- забезпечення максимального напруження сил дитини при виконанні творчих завдань спрямованих на розвиток креативності.

Висновки. Отже, художньо-продуктивна діяльність дітей дошкільного віку активно сприяє розвитку їх креативності, допитливості, здатності творчо переробляти пережиті життєві враження; допомагає дітям збагачувати індивідуальний досвід, втілювати творчу уяву в реальній дійсності, розв’язувати нескладні життєві проблеми, що народжує у них позитивні емоції та збагачує життя дітей, робить його цікавіше, яскравіше.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти (державний стандарт дошкільної освіти) (нова редакція). URL : https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

2.  Демчук М. Нетрадиційні техніки. Палітра педагога. 2001. №3. С. 22- 25.

3. Кривоніс М.Л., Дроботій О.Л. Образотворча діяльність. ранній вік. Харків: Вид-во «Ранок», 2017. 160 с.

4. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи. Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки».  Випуск 3 (50). Полтава, 2006. С. 215-219.

5. Розвиток креативних здібностей у дітей дошкільного віку / упор. І. В. Молодушкіна. Харків : «Основа», 2011. 204 с.

6. Шаргіна Л.І. Технологія розвитку креативності. Київ: Шк. Світ, 2010. 160 с. (Серія “Психологічна скарбничка”).

7. Скрипка Н.Г.Використання новітніх технологій в зображувальній діяльності. Бібліотечка вихователя. 2005. №5-6. С.49-51.

8. Штефан М. В. Зміст поняття художньо-продуктивної діяльності дітей старого дошкільного віку. Теорія та методика навчання та виховання. 2019. № 47. С. 201-210. URL : http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/methodics/article/view/2886