"Критичне мислення як засіб розвитку пізнавального інтересу учнів". ТВОРЧА РОБОТА.

Критичне мислення    як засіб розвитку пізнавального інтересу учнів

Творча робота

Наші учні... Які ж вони різні! І які в них очі: вдумливі, веселі, сяючі, напружені. А ще – недовірливі, байдужі і навіть злі. Як допомогти таким дітям? Як викликати в них бажання вчитися?

Коли заходиш в клас, то потрапляєш під «перехресний вогонь» дитячих очей. Вони зовсім різні у дітей різного віку. У дівчаток і хлопчаків молодшого та середнього віку вони широко відкриті і довірливі. Їх можна порівняти із сяючими зірочками на небосхилі або з коштовним камінням в майстерно виготовленій  обрамці. Дивишся в очі школяра і гостро відчуваєш його душевний стан, відношення до тебе, вчителя, до інших людей, до школи, навчання. Ще Лев Толстой говорив, що очі – це «дзеркало душі», тільки чомусь не завжди і не кожному дано побачити в цьому  дзеркалі душу дитини.

На уроках очі дітей відображають найрізноманітніші їхні стани. Очі вдумливого учня – це щось надзвичайне, заворожуюче, вони світяться щастям і натхненням нашої сумісної праці.

Але є діти, очі  яких байдужі, а погляд – відсутній. Вони незібрані, замкнуті, у них немає бажання вчитися. Майже завжди вони стараються заховатися від погляду, навіть дуже доброзичливого погляду вчителя.

Як прищепити учням інтерес до біології. Як активізувати їх  пізнавальну діяльність на уроці? Як зробити процес навчання більш результативним? Мабуть, ці та подібні питання постають перед кожним учителем біології і кожен з нас в процесі інтенсивних пошуків, роздумів і проб знаходить власний варіант рішень.

Усі знають давньогрецький вислів: «Учень – не чаша, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити ». Але як це здійснити на практиці?  Це питання тривалий час турбувало мене. І я почала шукати методи й прийоми  у викладанні біології, які пробуджували б у дитини інтерес, давали б  їй можливості для розвитку і самореалізації. Мені стало зрозумілим, що навчання й виховання, які не базуються передусім на розвитку дитини, втрачають своє значення. Відтворення матеріалу без збудження думки, без виховання прагнення до глибин і вершин знання відіграє у формуванні дитини більше негативну, ніж позитивну роль, привчаючи учня до автоматизму у поглядах і вчинках, призводячи до відсутності  в учнів власної думки, до страху критики тощо.

І тому у свою практичну діяльність я почала вводити елементи технології розвитку критичного мислення. Завдання цієї стратегії полягає у «пробудженні свідомості», коли молода людина усвідомлює реалії, що оточують її, і шукає шляхи розв’язання проблем. Такий підхід співзвучний концепції особистісно- орієнтованого навчання і нерозривно пов’язаний із застосуванням активних та інтерактивних технологій.

Основна мета технології розвитку критичного мислення – навчити дітей самостійно мислити, осмислювати, структурувати і передавати інформацію, що нове учень відкрив для себе.

Технологію розвитку критичного мислення запропонували у середині 90-х років ХХ ст. американські педагоги Дж. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл як особливу методику навчання, що відповідає на питання: як вчити мислити?

Критичне мислення, на думку американських педагогів, означає, що людина використовує дослідницькі методи в навчанні, ставить перед собою питання і планомірно шукає на них відповіді.

Виконуючи групові завдання, спілкуючись між собою, учні беруть участь в активній побудові знань, у добуванні необхідної інформації для вирішення проблеми. Школярі набувають нової якості, що характеризує розвиток інтелекту на новому етапі, здатність критично мислити. Вчені-педагоги виділяють наступні ознаки критичного мислення:

•     мислення продуктивне, в ході якого формується позитивний досвід з усього, що відбувається з людиною;
•     самостійне, відповідальне;
•     аргументоване, тому що докази дозволяють приймати продумані рішення;
•     багатогранне, тому що воно проявляється в умінні розглядати явище з різних сторін;
•     індивідуальне, бо воно формує особистісну культуру роботи з інформацією;
•     соціальне, оскільки робота ведеться у парах, групах;основний прийом взаємодії – дискусія.

Критичне мислення починається з питань і проблем, а не з відповідей на питання учителя.

Людина потребує критичного мислення, яке допомагає їй жити серед людей, соціалізуватися.

Ця модель описана С.І.Заїр-Беком. Її основу складає тристадійний процес: виклик – осмислення змісту (реалізація змісту) – рефлексія (роздум).

Стадія виклику слугує для того, щоб налаштувати учнів на досягнення мети уроку або його окремого етапу. Їм пропонується повернутися до всіх накопичених знань по запропонованій темі, дається можливість проаналізувати свої думки чи почуття стосовно якогось питання (явища) пов`язаного з метою навчання. Стадія виклику логічно підводить до наступної, змістової, стадії.

На стадії реалізації змісту (осмислення змісту) учні працюють з новим матеріалом, якому присвячений урок. Вони активно конструюють нову інформацію і самі відслідковують цей процес, установлюють зв`язки між здобутими або раніше засвоєними знаннями. Саме на стадії реалізації змісту робота йде безпосередньо з текстом індивідуально, в парах, в малих групах або всім класом.

На стадії рефлексії учням пропонують проаналізувати щойно пройдений ними процес засвоєння нового змісту і сам цей зміст. Ця стадія дає можливість оцінювати себе і товаришів в плані набутих знань, проаналізувати процес методи й прийоми, які використовувались у навчанні; визначити  моменти, де потрібна додаткова робота. Стадія рефлексії дає реальну можливість і стимул повернутися до стадії реалізації змісту, якщо учень сам визначив необхідність подальшої роботи з матеріалом уроку. Крім того рефлексія часто являє собою новий виклик, якщо виникають додаткові питання і потрібна додаткова навчальна діяльність.

Хоча даний принцип має визначену послідовність етапів, кінцева мета – створити таку атмосферу навчання, при якій учні разом з учителем активно працюють, свідомо розмірковують над процесом навчання, відслідковують, підтверджують, спростовують або розширюють нові знання, нові ідеї, почуття чи думки про оточуючий світ.

Розглянемо модель уроку по технології розвитку критичного мислення (прийом «знаю, хочу знати, дізнався») (додатки 1, 1 А).

У науково-популярній літературі з біології, в телепередачах часто зустрічаються помилкові трактування окремих понять, неправильне вживання термінів, про що вчитель, як правило, попереджає учнів. Але такий невтішний факт можна використати з навчальною метою для підвищення пізнавальної активності учнів, розвитку їх здатності критично сприймати одержану з різних джерел інформацію. Задаючи учням загальне питання: «Що невірно в прочитаній статті?», або, якщо обговорення відбувається на уроці, більш конкретне: «Що невірно в даному уривку?». Ми пропонуємо їм не тільки згадати вивчений матеріал теми, але й свідомо зіставити його з матеріалом прочитаним у статті (уривкові). Цьому сприяє впровадження прийому  «Читання із зупинками». Даний принцип – визначена послідовність етапів, коли учні читають текст, зупиняючись у певному місці (це може бути кінець абзацу). Вони відповідають на запитання учителя: про що піде мова в тексті далі? Потім продовжують читання, порівнюють свої міркування з прочитаним. Кінцева мета прийому – створити таку атмосферу навчання, при якій учні разом з учителем активно працюють, свідомо розмірковують над процесом навчання, відслідковують, підтверджують, спростовують або розширюють нові знання, нові ідеї почуття чи думки про оточуючий світ.

Дуже продуктивно можна організувати самостійну роботу учнів з підручником на уроці, або з матеріалом додаткової літератури, використовуючи прийом критичного мислення «читання зупинками». Пропонуємо учням порівняти свої думки з науковою інформацією. Учитель корегує відповіді учнів на питання, проводить рефлексію виконаної роботи.

Текст для самостійної роботи учнів учитель складає сам, або підбирає із довідкової літератури (можна використати текст підручника). Він повинен містити послідовну зміну думки. Вчитель умовно ділить його на окремі логічні частини.

Учні читають текст і зупиняються у певному місці (це може бути кінець абзацу). Потім учитель задає питання про подальший розвиток думки: «Як ви думаєте, про що піде мова в тексті далі». Учні пропонують свої міркування, читають текст далі і порівнюють свої висловлювання з прочитаним (текст можна прикрити чистим листком, щоб учні не бачили його продовження).

Наприклад, завдання: «Послідовно читаємо текст по абзацам і пропонуємо свій варіант продовження тексту, порівнюючи свої міркування з текстом» (додаток 2).

Дуже цікаво можна організувати залікове заняття (20-25 хв.) під назвою «Поясни, дізнайся, зроби сам». Для цього клас об’єднаємо у три групи. Перша («Поясни») відшукує питання по вивченій темі з журналів «Юний натураліст», «Паросток», «Колосок»; друга («Дізнайся») – цікаві факти (для повідомлень) із цих журналів, пов’язаних з опрацьованим програмним матеріалом.

Третє («Зроби сам») – опис цікавих, нескладних поробок, принцип дії яких також ґрунтується на вивченому матеріалі, і корисні поради. Ці групи, консультуючись з учителем, пропонують на уроці деякі із своїх питань і підібраних фактів іншим учням. Невикористаний матеріал (з відповідями) записують на листках паперу і здають учителю для перевірки та оцінювання.

Ось, наприклад, що було підготовлено учнями до уроку у 8 кл. по темі «Дихання».

1.       Питання групи «Поясни»:

•     Чому неможливо тривалий час позбутися специфічного запаху цибулі і часнику після вживання її в їжу?
•     Грецький історик Плутарх у 336 році н.е. відзначав, що коли легіонери А.Македонського переходили через гірські хребти, то вони часто скаржилися на головний біль і загальне погане самопочуття. З чим пов’язане нездужання легіонерів? Свою відповідь обґрунтуйте.
•     Чому у людей, які палять, утруднене дихання, розвивається задишка і швидко наступає фізична втома? Свою відповідь обґрунтуйте.

2.       Приклади підібрані групою «Дізнайся».

•     У 1846 році команда транспортного судна «Мері Сомс» під час сильної бурі зігнала у трюм батальйон солдат і герметично його закрила. Буря не зашкодила судну, а всі солдати загинули від нестачі повітря. Який об’єм повинне було мати герметично закрите приміщення, щоб батальйон солдатів (300 людей) міг без шкоди для здоров’я перебувати там упродовж 10 годин?
•     Під час другої світової війни у бойових вильотах від кисневого голодування загинуло 72 людини. Яка цьому причина?

3.       Група «Зроби сам» розповіла наступне:

•           Виготовлення дихальної трубки і мішка з повітря, мабуть, слід вважати першою спробою людини збільшити тривалість перебування під водою. До нас дійшов барельєф, що датується 900 роком до н.е., із зображенням ассірійського воїна, коли пливе під водою і дихає повітрям із мішка.

Працюючи в сільській школі протягом 20 років, я намагаюсь розвивати пізнавальний інтерес – однієї з необхідних умов міцного та свідомого засвоєння знань з біології. Навчання без інтересу не приносить радості, дає незначний ефект, є частою причиною поганої успішності та дисципліни. Пізнавальний інтерес стимулює активне ставлення учнів до уроків, до постійного розширення і удосконалення знань. Він пов’язаний з розвитком творчої самостійності, схильностей і здібностей учнів, сприяє їх загальному розвитку. Інтерес розумно заповнює дозвілля школярів, робить їх цілеспрямованими, здатними до самовиховання.

Виховання і підтримання інтересу до предмета – найважливіша задача, що стоїть перед кожним учителем. Інтерес – потужний чинник, що спонукає особистість до активності, під його впливом усі психічні процеси протікають особливо інтенсивно та напружено, а діяльність стає цікавою й продуктивною.

Мабуть, інтерес спонукає наших школярів до участі у Всеукраїнському природничому інтерактивному конкурсі «Колосок», де вони вже багато років  поспіль виборють командну першість і отримують сертифікати «Золоті колоски». Це лише перша сходинка до майбутньої професії, до спроби самореалізації.

Наступна сходинка – МАН – учнівське наукове товариство, яке охоплює різноманітні напрямки з усіх навчальних дисциплін.

Учениця нашої школи стала призером обласного конкурсу МАН, а зараз успішно працює в студентському науковому товаристві і навчається на медичному факультеті Сумського державного університету.

Кожного року випускники нашої школи вступають до ВНЗ, де профілюючим є предмет біологія. І це невипадково, тому що пізнавальний інтерес, що виник на уроках, спонукав їх до вибору професії. Тому недарма в цьому навчальному році школа обрала природничий профіль. Адже саме школа, в першу чергу, покликана розвивати в учнів здібності до біології, формувати специфічні вміння, стійкий інтерес до предмета і тим самим створювати основу для свідомого вибору майбутньої професії, пов’язаної з використанням  біологічних знань.

Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері  довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Тема уроку.  Загальна характеристика типу Кільчасті черви. Лабораторна робота № 4 “Зовнішня будова кільчастих червів (дощового черв’яка)”

Мета: ознайомити дітей із загальною характеристикою типу Кільчасті черви, вивчити особливості середовища існування, зовнішньої будови та способу життя на прикладі дощового черв’яка; продовжувати формувати навички встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, використовуючи прийом «знаю, хочу знати, дізнавсь», виховувати в учнів геосвідомість і розуміння того, що природа прекрасна у всіх її виявах.

Обладнання: таблиця «Типи Кільчасті черви», живі дощові черв’яки, чашки Петрі, ручні лупи, предметні скельця, папір.

Поняття і терміни: дощовий черв’як, трубочник, австралійський черв’як, вторинна порожнина тіла, целом, метанефридії, кільчики.

Міжпредметні зв´язки: географія, медицина, ґрунтознавство.

Тип уроку: комбінований з елементами  лабораторних  досліджень.

Хід уроку

Додаток 1 А

Завдання: спираючись на свої знання, учням необхідно виділити парадоксальні моменти та довести в чому полягає їх хибність

За особливостями розмноження та розвитку ссавці поділяються на три групи: яйцекладні, сумчасті та домашні. Через плаценту здійснюється обмін речовин і газообмін між матір’ю та навколишнім середовищем. Плацента повністю відсутня як у перш озвірів, так і в сумчастих. Єхидни висиджують яйця, качкодзьоби виношують у складці шкіри, у сумчастих на грудях розвивається шкірна згортка – сумка. Термін вагітності плацентарних усіх видів однаковий. Кількість народжуваних малят залежить від умов існування тварин. Усі ссавці, що проживають в Україні, впадають у зимову сплячку.

Органи тварин утворені тканинами, які поділяються на 5 основних типів: нервова, сполучна, м’язова, жирова, епітеліальна. Всі типи тканин складаються із клітин і великої кількості міжклітинної речовини. Нервовій  тканині властиві збудливість та скоротливість. М’язова тканина утворює м’язи та серце, а внутрішні органи утворені сполучною тканиною.