Рекомендовано

Методичною радою школи

Протокол № _4__  від _25.02.2020 р.

Рецензист: 

Автор-упорядник:

Топорова Т.В., вчитель біології відокремленого підрозділу «Богданівська філія І – ІІ ступенів» комунального закладу: «Богданівська опорна загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів»

Використання асоціативних схем та відеороликів на уроках біології в 7 класі. – с. Богданівка, 2020 р. – 29 стр.

АНОТАЦІЯ:

У посібнику в стислій формі вміщено методичні рекомендації та поради щодо формування критичного мислення учнів шляхом використання різних типів схем, відеороликів та їх доцільне використання на уроках біології в 7 класі, розкрито значення логічних та асоціативних схем у науковому пізнанні цілісної картини світу. 

Пропонований посібник має на меті допомогти вчителю біології у підготовці до уроку та виборі ефективних технологій навчання, які спонукають учнів до самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, активної життєвої позиції.

ЗМІСТ

1            АКТУАЛЬНІСТЬ   4

                 ВСТУП                                                                                           5-7

2            РОЗДІЛ І. Опис технології досвіду     7-10

3            РОЗДІЛ ІІ. Цифровізація уроку біології       10-11

2.1.          Використання мультимедійних презентацій на уроках       12-13

біології

      14

2.2.          Класифікація асоціативних схем та їх особливості.         

4            РОЗДІЛ ІІІ. Доцільність застосування різних типів   14-19 асоціативних схем при вивченні біології.

5            ВИСНОВКИ 19

6            ДОДАТКИ    20-28

7            СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ    29

Актуальність.   На сьогоднішній день сучасне суспільство ставить перед школою завдання підготовки випускників, які здатні орієнтуватися в мінливих життєвих ситуаціях, самостійно здобувати необхідні знання, застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем, що виникають. Завдання вчителя полягає у вихованні людини гармонійно розвиненої особистості. Сучасний школяр має набувати нових навичок «мобільного навчання». Перед сучасними учнями постає проблема у пошуку ефективних прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, формування екологічного мислення та наукової картини світу, творчих здібностей та формуванню критичного мислення, здатності до саморозвитку та самонавчання користування глобальних і локальних інформаційних мереж з різноманітними базами даних та профільованими експертними системами.

В даний час в шкільній практиці застосовується багато новацій. Більшість сучасних освітніх технологій передбачає організацію на уроці активної діяльності учнів на різних рівнях пізнавальної самостійності. Саме в цьому полягає найважливіша умова реалізації виховного потенціалу сучасного уроку - активна пізнавальна діяльність дітей, особливо затребувана в сучасному світі.

У світлі новацій, ідея і досвід педагога-новатора В.Ф. Шаталова по використанню опорних сигналів набуває особливої актуальності.

Опорні сигнали - це схематичне зображення основних напрямків досліджуваної теми. Вони дозволяють кожному учневі вловити суть ідеї, запам'ятати головне, яке складається з окремих деталей. 

У зв'язку з вищесказаним, дослідження в даній області знань є актуальними.

Всім знайоме правило: «безталанних немає, а є зайняті не своєю справою». Використання методу опорних схем дає можливість не тільки успішним, але і слабким учням використовувати свої сильні сторони. Схеми допомагають економити час на уроці, слабкі  учні набувають впевненість в собі. Використовуючи ОС, я прийшла до висновку, що вони дозволяють підвищити ефективність навчання за рахунок того, що учні прагнуть до пошуку загальної картини і сенсу явищ, тобто формування сприйняття будь-якої інформації в цілісності. Вони розвивають зорову пам'ять і вчать застосовувати свої знання і вміння на практиці, вони допомагають прищепити інтерес до навчання, дають можливість повірити в себе.       

                                                                          Скажи мені, і я забуду

Покажи мені, і я запам'ятаю,

                                                                           Дай мені діяти самому,                                                         І я навчуся.

Древнекитайская мудрість

Вступ

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання, асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС). Такий підхід допомагає дітям ефективно засвоювати навчальний матеріал, дає можливість успішно підготуватися до тематичного або семестрового оцінювання, олімпіад, інших конкурсів та ЗНО.

Одним з найголовніших завдань сучасної шкільної освіти є розвиток особистості учнів, створення умов, що забезпечують формування їх творчих здібностей, у результаті яких вони будуть підготовлені до активного самостійного й успішного життя.

Основою для самоактуалізації й самореалізації особистості виступає креативність. За моїми переконаннями, під креативною треба розуміти таку особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку.

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання, асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС).

Майндмепінг (mindmappinq – «малювання асоціативних схем») створив Тоні Базан, яку ще раніше використовував Леонардо да Вінчі.

Опорні схеми - схематичне вираження теоретичного матеріалу  теми, яку вивчаємо. Всі блоки схем логічно пов'язані і дозволяють швидко і грамотно зробити  висновки уроку. Матеріал в схемах, як правило, дається в більшому обсязі. Учитель в залежності від рівнів підготовки учнів, обраної програми може скоротити його, використовувати тільки ті блоки, які вважає необхідними. Всі опорні схеми побудовані в єдиному ключі і відповідають структурі підручника. Опорні схеми передбачають творче виконання матеріалу, робота з ними відкриває нові можливості для організації і проектування уроку.

У вчителя немає необхідності часто використовувати репродуктивний метод. Опорні схеми можна роздрукувати і роздати для організації роботи учнів у парах, групах. Можна замалювати частину схем на дошці і заповнювати їх фронтально, працюючи з підручником. Застосування опорних схем дозволяє істотно заощадити час для підготовки уроку, особливо це важливо для молодих педагогів і вчителів, у яких велике навантаження на уроках. Коли вчитель на уроці не турбується про те, чи все він встиг розповісти, пояснити, чи не забув чогось то, у нього з'являється можливість комплексно вирішувати освітні та соціальновиховні задачі. Головне, що педагог буде оптимально використовувати ресурси підручника і розвивати системний спосіб мислення учнів.

Опорні схеми враховують особливості асоціативної пам'яті учнів і можуть значно підвищити ефективність засвоєння знань, умінь, навичок. В результаті використання асоціативних схем, СЛС та ОС досягається:

•                    активізація учнів на уроці, планування, заощадження часу, підвищується інтерес до навчання;

•                    більша свобода в міркуваннях і доведення учнів, креативність;

•                    позбавлення від механічного зазубрювання, концентрується увага; • зняття скутості та страху перед помилкою, бачення «цілісної картини». СЛС – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. СЛС – це плани – конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку.

Малювати Mind Map на думку Т. Базана, необхідно з картинки в центрі, тому що малюнок вартий 1000 слів і допомагає використовувати нашу увагу. Також він радить застосовувати колір і криві лінії через те, що колір так само збуджує мозок, як і картинка.

Все нове - це добре забуте старе. Мене зацікавила методика подачі матеріалу, розробленої Ю.С. Меженком, і я вирішила використовувати її на своїх заняттях.

СУТНІСТЬ МЕТОДИКИ Ю.С.МЕЖЕНКА

Теоретичний матеріал групується у великі блоки, і з'являється можливість значно збільшити обсяг досліджуваного на уроці матеріалу без перевантаження учнів, що значною мірою активізує пізнавальну діяльність учнів.

Кодування навчальної інформації, вміння читати опорні сигнали, представити матеріал то в стислому, то в розгорнутому вигляді - це важливі навички творчого процесу, що дозволяють реалізувати вимоги розвиваючого навчання.

Опорний сигнал за Шаталовим -  це «асоціативний символ, який замінює якесь смислове значення; він здатний миттєво відновити в пам'яті відому і раніше зрозумілу інформацію». Під опорним конспектом розуміється «система опорних сигналів, які мають структурну зв'язок і представляють собою наочну конструкцію, що заміщує  систему значень, понять, ідей як взаємопов'язаних елементів».

Біологія - навчальний предмет, пізнавальна цінність якого надзвичайно висока: на цих уроках формується мислення, прищеплюється почуття любові до природи, створюються умови для формування потреби залучення учнів до здорового способу життя, виховується особистість, а без знань про живі організми особистість не відбудеться. Це аксіома. Біологія народжує добрі почуття, великі. Ця наука дає основоположні знання про закономірності і якісні особливості географічної оболонки Землі. Головна закономірність полягає в єдності природних компонентів і їх поєднання.

Мотивація до активного вивчення предмета ослаблена декількома причинами. Мені бачиться причини в тому, що:  по-перше, у кожної дитини свій досвід пізнавальної діяльності та свій рівень розвитку, а вчаться вони все в одному класі,  по-друге, біологія не є обов'язковим предметом при здачі державних іспитів у школі і не під всі ВНЗ і коледжів предмет включений в списки вступних

іспитів, по-третє, великий обсяг інформації, який необхідно запам'ятати,  по-четверте, змінюються часи, а разом з ним і звичаї, і інтереси дітей.

Проаналізувавши досвід своєї роботи, стикаючись на уроках з проблемою включеності учнів у процес навчання, зі зростанням обсягу і ускладненням характеру навчального навантаження, я задавала собі питання - як оживити урок, підтримати інтерес до предмету, дати необхідні знання та зберегти здоров'я учнів? І прийшла до висновку, що не достатньо лише організувати діяльність дітей, але і необхідно сприяти найбільш осмисленого засвоєння понять,        формування         глибоких    знань,         їх систематизації,    створення сприятливого психологічного клімату і фізіологічного комфорту.

Тому основними завданнями своєї роботи вважаю:

1)                формування та розвиток в учнів стійкого пізнавального інтересу до предмета на основі активізації розумової діяльності школярів в процесі навчання;

2)                розвиток творчих здібностей та пізнавальної самостійності дітей; 3) відродження бажання дитини вчитися; 4) збереження і зміцнення здоров'я учнів.

Актуальність досвіду полягає у вирішенні протиріч, які виявлені в ході аналізу моєї педагогічної діяльності:

1)                між достатком різного роду «підказок», яке гальмує як мовленнєвий розвиток, так і грамотність школяра, і здатністю самостійно мислити, висловлювати свої почуття, доводити свою точку зору;

2)                між пасивним відношенням окремих школярів до занять на уроках біології та необхідністю постійного підвищення рівня навченості.

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає в удосконаленні процесу викладання біології на основі використання опорних систем для підвищень мотивації. Важко домогтися результатів при вивченні різних тем з біології, якщо школярі не активні на уроках. 

Отже, у них пропадає мотивація до вивчення предмета, що веде до зниження якості знань.

Поняття «опорний сигнал» ввів в педагогіку В. Ф. Шаталов. Концептуальну основу освітньої моделі В.Ф. Шаталова становить ідея про те, що ефективна технологія навчання дозволяє розкрити потенціал кожного учня за рахунок активізації роботи психофізіологічних механізмів, що забезпечують сприйняття, аналіз і систематизацію інформації, а також створення сприятливих психологічних умов для повноцінної самореалізації особистості. Основною метою освітньої моделі В.Ф. Шаталова є «розкриття мільйонів талантів» шляхом використання прийомів інтенсивного навчання, в результаті чого учні починають відчувати себе не тільки і не стільки об'єктами, скільки суб'єктами навчально-виховного процесу. Системність освітньої моделі В.Ф. Шаталова обумовлена взаємозв'язком всіх її частин і логікою навчальновиховного процесу.

Використання опорних систем на уроках - вважаю важливим моментом в моїй роботі. На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня - це вміння кодувати великий обсяг інформації, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, освоювати нові способи діяльності, чого так не вистачає в сучасному, багатому великим об'ємом інформації освіті.

Новизна досвіду полягає в підвищенні мотивації навчання, збереженні і зміцнення здоров'я учнів в результаті роботи різних аналізаторів: слухового, зорового, моторного, - що сприяє кращому засвоєнню матеріалу, підвищенню ефективності навчального процесу.

Головний принцип моєї педагогічної діяльності полягає в тому, щоб на заняттях учні були захоплені роботою, щоб їм було цікаво. Тому на своїх уроках я використовую опорні системи. Саме вони як засіб навчання сприяють найбільш осмисленого засвоєння понять, формування глибоких знань, їх систематизації. Крім того, використання опор передбачає управління пізнавальною діяльністю учнів, розвитку у них умінь самостійної роботи, самоконтролю, пошуку цікавої інформації та моделювання схем.

Таким чином, використання на уроках словесних схем, опорних конспектів, таблиць дозволяє вирішити цілий ряд завдань:

-                     навчити учнів виділяти в будь-якому текстовому матеріалі основні поняття, які повинні бути засвоєні;

-                     навчити учнів складати словесні схеми і опорні конспекти, переходячи від приватного (фрагмент уроку) до загального (місце уроку в темі), виявляти логічний взаємозв'язок між ними;

-                     полегшити засвоєння матеріалу, представивши його в компактній, короткій формі, зручній для запису.

Досвід моєї роботи показує, що навчання із застосуванням опорних систем (схем, конспектів, таблиць) забезпечує активізацію розумової діяльності, сприяє розвитку логічного мислення, так як вони не даються учням в готовому вигляді, а шикуються в ході бесіди, вирішення певної проблеми, розкривають творчий потенціал і індивідуальні здібності учнів. А головне, формують стійкий інтерес до уроків біології та сприяють створенню умов для формування потреби залучення учнів до здорового способу життя.

Як відомо, у кожної людини працюють в різному ступені всі три механізми пам'яті: слухова, зорова, рухова. І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується. При поясненні нового матеріалу за допомогою опорних сигналів працюють зорова і слухова пам'ять, причому спосіб запам'ятовування не механічно, а заснований на встановленні смислового розуміння сигналів. При їх відтворенні, як контрольному моменті засвоєння знань, підключається рухова (моторна) пам'ять.

Мета даного досвіду:

•  активізація розумової діяльності учнів, а, отже, мотивація до предмету; • формування навичок сприйняття інформації, співвіднесення її з раніше засвоєної;

•  розвиток умінь побачити велику тему в цілісному вигляді;

•  підвищення інтересу до досліджуваного матеріалу.

У житті кожна людина дуже часто користується опорними сигналами. Дивлячись на них, учні швидко згадують їх зміст і розшифровують зміст, розповідають в розгорнутому вигляді. Опорні сигнали - це «вузлики на пам'ять».

При розробці опорних систем враховую наступні основні дидактичні принципи:

1)      змістовність, тобто в досить повній мірі повинна передана закодована в них інформація;

2)      доступність матеріалу має на увазі опору на наявні знання, що сприяє кращому розумінню і осмислення нової інформації, більш міцному її засвоєнню, підвищенню інтересу до теми, що вивчається;

3)      структурність - об'єднання опорних сигналів в логічно пов'язані смислові блоки. Такий матеріал легше запам'ятовується, довше зберігається в пам'яті і швидше відтворюється;

4)      автономність - виражається в завершеності кожного блоку опорних

сигналів;

5)      компактність - опорні системи кодують тільки істотну навчальну інформацію. Зображення можна захаращувати другорядними деталями; 6) універсальність - ряд зображень кодують однакову інформацію в різних темах, що прискорює «прочитання» схеми і дозволяє здійснити випереджальне вивчення матеріалу.

РОЗДІЛ ІІ. Цифровізація уроку біології

При розробці і проведенні уроку неможливо обійти стороною взаємодії учня з електронним інформаційним середовищем. Електронний текст відрізняється від друкованого. Тому його зміст демонструється на екрані. Даний вид діяльності набув нового інтерес в учнів. В контексті інформаційних технологій, які базуються на застосуванні «екранних методик», які ми застосовуємо, напрацьовуються нові варіанти відображення і передачі шкільних знань за допомогою опорних конспектів. Учні із задоволенням складають конспекти в формі презентацій. Складена презентація мною багаторазово використовується в навчальному процесі. У нових умовах звична функція опорного конспекту - бути контейнером для інформації - не тільки зберігається, але й істотно посилюється. У його електронної версії доступна можливість широкого інформаційного вибору. Кожний учень може спроектувати на себе ту частину інформації, яку він здатний засвоїти, яка йому необхідна. Комп'ютер дозволяє використовувати конспект як «оболонку», здійснювати з неї перехід до будь-якого - документу, що розкриває детально аспект теми, або запускати програму для виконання операції з текстом. Він робить можливим подальше маніпулювання з запропонованої інформацією, її освоєння.

В системі такого навчання також простежується принцип розвиваючого навчання від простого механічного відтворення змісту опорного конспекту до виконання індивідуальних або творчих робіт. Творчий підхід при виконанні робіт по конспектування полягає в тому, що, зберігаючи загальні вимоги щодо побудови типових опорних схем, конспектів, учні можуть на свій розсуд змінювати розташування блоків опорних конспектів, їх контури, розширювати їх зміст фактами або прикладами з додаткової літератури, застосовувати власні опорні сигнали або умовні позначення.

Можливий варіант, коли учні обмінюються опорними конспектами і промовляють тему по сусідському опорному конспекту. Ще один спосіб, коли учень складає авторський опорний конспект раніше вивченої теми. 

Мною застосовується і така форма роботи, де кілька учнів представляють свої авторські опорні плакати, інші обговорюють їх. Нарешті, група складає опорний конспект уроку або теми на аркуші великого формату або кілька сильних учнів отримують творче домашнє завдання: скласти опорні конспекти з кількох раніше пройдених тем. На одному з уроків вони стають тренерами. Клас розбивається на групи, з кожної з них працює такий тренер по своєму опорному конспекту. 

На що ми орієнтуємося на уроці? На те, що учень вже знає. Але при цьому забуваємо, що вже відоме - це середній рівень труднощі. А навчання можливо тільки при розвитку, тобто при високому рівні труднощі, і цей рівень для кожного індивідуальний. Індивідуально і сприйняття. Тому якщо поставити проблему, висунути гіпотезу і організувати самостійний пошук - дослідження, то учень відкриває для себе заново вже прочитане, або, взявши в руки книгу, починає читання в очікуванні самостійних відкриттів.

Для мене, як учителя, головне - мотивувати дітей, щоб вони не були пасивними слухачами. В ході звичайного коментаря вибудовується певна схема, яка допомагає побачити головне в тексті, систематизувати отримані знання, послідовно викласти їх, а по можливості, якщо це необхідно, і застосувати. Використання опорних систем при вивченні біології, безсумнівно, дає певні результати.

По-перше, значно збільшується обсяг досліджуваного на уроці матеріалу, формується навички самостійної роботи, допитливості, прагнення до активної пізнавальної діяльності, учні показують більш міцні знання і вміння по предмету.

По-друге, створюється обстановка для природного самовираження учня, ситуація спілкування на уроці, що дозволяє кожному учневі виявляти ініціативу, вибірковість у способах роботи, підвищується творчий потенціал, розвиток мови і мислення.

На думку самих учнів, використання опорних систем набагато урізноманітнило уроки, їм легше сприймати досліджуваний матеріал. Учні навчилися працювати з текстом (визначати тему, вести пошук потрібної інформації, аналізувати її, робити узагальнення і висновки), придбали вміння вести дискусію, відстоювати свою точку зору, логічно викладаючи свою думку.

Уроки біології не є єдиним навчальним предметом, тим не менш, вони вносять неоціненний вклад в процес становлення особистості. І тому на кожному уроці я не втомлююся повторювати своїм вихованцям: «До біології слід ставитися серйозно і з великою повагою».

2.1. Використання мультимедійних презентацій на уроках біології Комплекти педагогічних програмних засобів дозволяють довести до учнів величезний потік інформації. При цьому у школярів розвивається зорова пам'ять, акцентується увага на важливих об'єктах за рахунок фрагментально подачі матеріалу. При роботі використовуються переваги інформаційних технологій, які полягають в поєднанні відразу декількох компонентів: тексту, малюнка, анімації, звукового супроводу та інших елементів.

До найбільш ефективних форм представлення матеріалу з біології, слід віднести мультимедійні презентації. Використання мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Презентація дає можливість вчителю проявити творчість, індивідуальність, уникнути формального підходу до проведення уроків. Дана форма дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічній порядку. В цьому випадку задіюються різні канали сприйняття учнів, що дозволяє закласти інформацію не тільки в фактографічному, але і в асоціативному вигляді в пам'ять учнів. Мета такого подання навчальної інформації - формування у школярів системи свідомості. Подача навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров'я дітей. Крім того, при наявності принтера вони легко перетворюється в тверду копію.

У шкільному віці найбільш висока потреба учнів до змагання, що підвищує пізнавальний інтерес, спонукає до роботи з поглибленого вивчення матеріалу, до пошуку чогось нового. Ці завдання не можуть бути вирішені тільки на уроці, так як вимагають застосування форм і методів, які не вкладаються в жорсткі рамки навчальних занять. Формою їх реалізації є позакласна робота, що поєднується з інформаційними технологіями, що веде до безперервного вдосконалення знань, вмінню самостійно поповнювати їх і застосовувати на практиці.

Використання комп'ютера в навчальному процесі дає можливість накопичити в банку даних необхідний дидактичний матеріал: варіанти контрольних, екзаменаційних, самостійних робіт; добірку завдань, вправ і тестів в бланкової варіанті. Використання оргтехніки полегшує підбір індивідуальних завдань для учнів, знімає дефіцит в забезпеченні школярів навчальними посібниками. Останнім часом спостерігається масове впровадження Інтернет в шкільну освіту. Збільшується число інформаційних ресурсів з усіх предметів і з біології в тому числі. Не можна не сказати про значення Інтернету для самоосвіти вчителя і використання найбагатших ресурсів мережі для підготовки до уроків. Причому не варто відмовлятися від відвідування англомовних сайтів, так як на них можуть бути дуже цікаві ілюстрації, які можна зберегти і використовувати при створенні мультимедійних презентацій.

2.2.    Класифікація асоціативних схем та їх особливості.

Основою для самоактуалізації й самореалізації особистості виступає креативність. За моїми переконаннями, під креативною треба розуміти таку особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку. Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання  асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС).

Майндмепінг (mindmappinq – «малювання асоціативних схем») створив Тоні Базан, яку ще раніше використовував Леонардо да Вінчі.

 Питання застосування асоціативних систем як одного зі способів організації навчального матеріалу на уроках біології є актуальним, бо забезпечує компетентнісний підхід (впроваджує як предметні компетенції: знання, вміння, навички, ставлення, так і ключові: автономну дію, інтерактивне використання засобів та функціонування у соціально гетерогенних групах для вміння вчитися). Враховуючи вищесказане, метою роботи було встановити, які види схем найдоцільніше використовувати в процесі вивчення біології. Асоціативні схеми в усьому їх різноманітті, починаючи просто з малюнків, які називають міжнародною мовою майбутнього, не лише дозволяють учням легко засвоювати навчальний матеріал, але й дають підґрунтя для подальшого розвитку мислення та, як результат, нових асоціацій. Формування в учнів умінь і навичок навчальної діяльності передбачає використання опорних конспектів на уроці та в позаурочний час. Конспекти уроків, побудовані на основі асоціативних систем, привчають учнів компактно, у логічній послідовності фіксувати навчальний матеріал. Зміст біологічної науки, викладений у такий спосіб, може бути використаний учнями під час самостійного повторення й систематизації знань. Застосування асоціативних систем забезпечує втілення дидактичних принципів, таких як: науковість (добір матеріалу навчального предмета на підставі наукових даних, новітніх досягнень науки та зв'язку з іншими науками), доступність (на основі зрозумілості викладу за принципом «від простого – до складного», міцність засвоєного (передбачає тривале збереження в пам'яті набутих знань, умінь і навичок на основі повторення, закріплення знань). Асоціативні схеми існують у різних формах візуалізації, під різними назвами. До асоціативних схем можна віднести карти розуму, діаграми, таблиці з названими колонками, концептуальні карти, кластери, графічні органазейри. Розглянемо доцільність застосування різних типів асоціативних схем при вивченні біології.  1.Карти розуму (пам'яті, ментальні),  XMIND або Міnd Марs :

2.                 Діаграми (схеми, стратегії) для записування основних ідей з поступовим переходом до інфографіки. 

3.                 Таблиці з названими колонками, не зайвим буде використання таблиць термінів і їх визначень до певних розділів чи тем. 

4.                 Концептуальні карти підсумовують вивчене, є складнішими за ментальні карти, оскільки далі можна за стрілками зупинятися на характерних рисах вибраних об‘єктів та явищ (варто застосовувати при вивченні фізіологічних процесів рослин і тварин у взаємозв‘язку і їх будовою). 

5.                 Кластер – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне оформлення у вигляді пучка. Кластери застосовують на різних етапах уроку для забезпечення кращого засвоєння знань (бажано застосовувати при вивченні фізіологічних систем людини і тварин, видозмін органів у рослин).

6.                 Графічний органайзер (наприклад при вивченні історичного розвитку органічного світу часова шкала історичних ер може стати прикладом синтезу даних, під час якого учні визначають важливі деталі про певні процеси). 

Отже, використання асоціативних схем на уроках біології не лише роблять процес вивчення навчального матеріалу цікавим, доступним, творчим, ініціативним, а й забезпечує формування внутрішньої потреби учнів у передачі власного бачення світу, самостійності, винахідливості та творчості.

РОЗДІЛ ІV. Доцільність застосування різних типів асоціативних схем при вивченні біології.

Використання структурно-логічні схеми на уроках біології.

Структурно-логічні схеми – це спосіб наочного представлення інформації в структурованому, систематизованому, закодованому за допомогою знаківсигналів (символічних, графічних, візерункових, словесних) вигляді.

Структурно-логічна схема виступає одним із можливих варіантів вирішення проблеми. Її застосування сприяє ефективнішому засвоєнню різних термінів, понять, явищ тощо. Зорове сприйняття структурно-логічних схем набагато ефективніше за рахунок чіткої структури смислового змісту теми, який подається з урахуванням законів логіки: аналізу, синтезу, порівняння, судження. Основними перевагами структурно-логічних схем та опорних конспектів можна назвати наступні: 

1.     забезпечення високої концентрації уваги учнів за рахунок структурованості смислових відрізків, на яких базуються основні поняття, висновки; 

2.     створення цілісної картини теоретичного матеріалу за допомогою наочно-образної систематизації; 

3.     демонстрація змісту теми або цілого розділу при оптимальному інформаційному навантаженні; 

4.     відновлення цілісної картини із смислових фрагментів; 

5.     сприяння розвитку мислення, формування вміння аналізувати та синтезувати, класифікувати та узагальнювати; 

6.     врахування образу мислення сучасної людини, яка надає перевагу наочно-образній інформації; 

7.     сприяння формуванню культури наукового пізнання, основою якої є вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. 

Я використовую у своїй роботи структурно-логічну схему як елемент організації та проведення уроку.

Під час використання логічних схем, конспектів необхідно враховувати, що вони повинні бути простими, лаконічними. Бажано, щоб схема розміщувалась на одній сторінці. Всі елементи схеми або опорного конспекту необхідно розміщувати так, щоб була зрозуміла їхня ієрархія. Наприклад, видові поняття, конкретні і загальні – у центрі схеми, допоміжні – на периферії. Між елементами схеми необхідно встановити логічні зв’язки. Щоб схема була наочною, можна використовувати графічний матеріал, символи, таблиці, кольори. Але останніх повинно бути не більше 2-3, велика кількість кольорів дратує зір та погіршує сприйняття схеми в цілому. Всі структурнологічні схеми мають легко сприйматися, мати образне, інформаційне, смислове та емоційне навантаження. За функціональним призначенням схеми можуть бути: образні (покращують сприйняття інформації), логічні, сутнісні відображають складники понять, процесів або явищ. 

Експериментально доведено, що використання логічно-опорних схем сприяє міцному засвоюванню навчального матеріалу, зменшує втомлюваність учнів. Останні дослідження психологів доводять, що поєднання наочних засобів навчання з вербальним дає 60% запам’ятовування від усього об’єму інформації. Робота з опорними схемами та конспектами на уроці сприяє організації засвоєння знань та вмінь, управлінню увагою, розвитку пізнавального інтересу до навчання в результаті новизни змісту, відбитого в наочності. Застосовувати їх можна на різних етапах навчання: під час вивчення нового матеріалу, узагальнення, систематизації або контролю знань. Структурно-логічні схеми не є єдиним методом вивчення основ наук, але використання їх у комплексі з іншими методами  дає змогу навчити студентів глибоко аналізувати і систематизувати матеріал, що вивчається. Використання структурно-логічних схем - це лише один із методів і прийомів викладання. Безумовно, їх застосування сприяє систематизації знань, підвищує інтерес до предмета, виробляє вміння вивчати причинно-наслідкові зв’язки.

Систематизація знань учнів (асоціації, схеми, алгоритми, опорні схеми, конспекти, таблиці) в 7 класі

Спираючись на власний досвід, використовую структурно-логічні схеми на уроках біології у 7 класі. Наведена класифікація у вигляді схем інтенсифікує матеріал, економить час для демонстрації на уроці.

Вважаю доцільним використовувати як структурований матеріал схеми із натуральними зображеннями живих об’єктів.  Так у 7 класі. При вивченні теми «Комахи. Особливості будови. Спосіб життя». Самі ілюстрації виступають у ролі наочності, знайомлять учнів з представниками фауни України чи світу ). 

 Схема стадій розвитку комах за допомогою малюнків.

Схема стадій розвитку комах. 

Використовую схеми на різних етапах уроку як активізація пізнавальної діяльності. Пропоную учням вправу «Встав пропущене». З логічної послідовності учні вчаться прослідковувати логічні зв’язки між  блоками схеми, аналізуючи що пропущене.   

З власного досвіду помітила, що урок з теми «Живлення і травлення. Особливості обміну гетеротрофного організму» є ефективним при використанні схем на етапі пояснення нового матеріалу. Оскільки обсяг навчального матеріалу є значним а час на пояснення обмежений, то саме схеми і підвищують інтерес до матеріалу і водночас його спрощують, подають у компактному вигляді.  

способів життя гетеротрофних організмів.

Схема класифікації тварин за способами захоплення їжі.

Після демонстрації даної схеми, пропоную учням по пам’яті заповнити відповідні схеми 

На цій схемі учні на першому уроці при вивчені типу Членистоногі, розуміють план по якому вони будуть працювати, та підготовці творчих завдань.

Приклади з використання презентації під час вивчення ряду тем в курсі 7 класу

Висновки.

Робота з навчальною інформацією щодо складання та використання асоціативних, опорних схем, графічних конспектів учнями, як показує практика, процес творчий, захоплюючий, що дає істотні результати, як для вчителя, так і для самих учнів. Позитивною стороною тут є те, що: розвивається монологічне мовлення, відбувається виявлення основного, головного навчального матеріалу, поліпшується якість навчання, знання стають осмисленими, виховується художній смак, зникає страх перед викликом, розвиваються творчі навички, з'являється впевненість у собі. Навчати складання опорних схем, графічних конспектів можна з шостого класу, тому що учні вже мають певні знання, вміння, навички. Потенціал конспектів величезний і не обмежується тільки полегшенням розуміння навчального матеріалу, його запам'ятовування і відтворення. В кінцевому рахунку, відбувається засвоєння і розвиток навчальної інформації за допомогою асоціативного сприйняття. Безумовно, в старших класах така форма вже не буде яскраво виражатися в малюнках, але, на той час учні, як правило, вже виробляють свою індивідуальну знакову систему.

Учні, коли працюють з опорними схемами і таблицями, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.

В.Сухомлинський  радив: «Ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення, розуміння численних фактів, речей, явищ, предметів. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, неосмислене. Шлях до осмислення фактів, речей, явищ, до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, висновки) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодіння знаннями». 

Список використаної літератури

1.                 Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с. 

2.                 Вукіна Н. Критичне мислення: як цього навчити / Вукіна Н., Дементієвська Н. – Х.: ВГ «Основа», 2007. – 190 с. 

3.                 Каптелова Н. В. Кластеры как средство формирования информационнокоммуникативной компетентности школьников / Н.В. Каптелова // Физика: метод. газета для преподавателей физики, астрономии и естествознания. – 2008. – ғ 17. – С. 2–4.  4.         Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2 т. / Я.А. Коменский. – М : Педагогика, 1982. – Т.1. – 656 с. 

5.       Левківський М.В. Історія педагогіки: Підручник. К.: Центр навчальної літератури, 2003. - С.58-62, 67-74. 6.         Марченко О. Г. Формування критичного мислення школярів. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 160 с. – (Б-ка журн. «Управління школою») 7.       Нечепоренко Л.С. Схематические наглядные пособия и методика их применения / Л.С. Нечепоренко. – Каменец- Подольский, 1967. – 231 с. 

8.       Структурно-логічні схеми. Таблиці. Опорні конспекти. Есе. Навчальні презентації: рекомендації до складання : метод. посіб. для студ. / уклад. : Л. Л. Бутенко, О. Г. Ігнатович, В. М. Швирка – Старобільськ, 2015.–112 с. 

9.       Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1988. – 304 с. 

10.   Шаталов, В. Шлях пошуку. [Текст] / В.Ф.Шаталов. – Санкт-Петербург: «Лань», 1996. – 286с.

11.   Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Академвидав, 2003. - С. 464-468.

12.   Інтернетресурс.