Криза старого порядку. Франція напередодні революції 1789 р. (урок-практикум)

Франція напередодні революції. Криза «старого порядку». Чи була революція у Франції кінця ХVІІІ ст. неминучою. Чи бувають безпричинні революції Якими ж були причини революційних подій у Франції Урок-практикум

На основі тексту підручника та наданих джерел складіть уяву щодо соціально-економічного стану Франції напередодні подій 1789р. Наприкінці XVIII ст. Франція, хоч і була другою за рівнем економічного розвитку в Європі після Англії, переживала глибоку кризу. Ця криза, відома як криза «старого порядку», охопила всі сфери життя: економіку, політику та суспільство. Більшість землі належала аристократії, а селяни, які її обробляли, були обтяжені численними податками та повинностями. Вони мусили платити за використання пасовищ, продаж товарів, риболовлю, помел зерна, користування колодязем, а також десятину церкві та податки державі. Це призводило до зубожіння селянства і обмежувало внутрішній ринок. Попри зростання промисловості та активний розвиток зовнішньої торгівлі, внутрішня торгівля розвивалася повільно. Причиною цьому були погані дороги, внутрішні митниці та відсутність єдиної системи мір і ваги. Індустріальна революція у Франції ще не розпочалася, і головною формою виробництва залишалася домашня мануфактура.?

Проаналізуйте. Уривок із твору англійського мандрівника та економіста Артура Юнга «Проїжджаючи через Пейрак, ми зустріли масу жебраків... У селянок відсутні панчохи, черевики, а у землеробів під час роботи немає на ногах не те що дерев’яного, а навіть будь-якого взуття. Ця потреба підриває в корені народний добробут, бо широке споживання серед бідняків важливіше, ніж серед багатих; становище бідняків…» Чому А. Юнг вважає найважливішим поширення споживання промислових товарів серед бідняків? Оцініть стан внутрішнього ринку Франції.

Вольтер засуджував абсолютизм, однак вважав владу освіченого мо нарха корисною для країни. Найбільш справедливим суспіль ним устроєм, на його думку, був той, що забезпечував для всіх три основні ідеали — свободу, рівність у правах і повагу до приватної власності. Католицьку церкву Вольтер критикував, але вважав, що релігію необхідно зберегти для задоволення духовних потреб суспільства. Різким противником абсолютизму був Шарль-Луї Монтеск’є. Найкращим державним устроєм він вважав конституційну монархію з розподілом влади на законодавчу, виконавчу й судову. Держава, на думку мислителя, мала забезпечити свободу слова, друку, зборів, віротерпимість, рівність усіх перед законом і недоторканність приватної власності. Він наполягав на необхідності відокремлення церкви від держави. Дені Дідро підтримував обмежену монархію та засуджував абсолютизм. Він виступав за усунення майнової нерівності, віротерпимість, недоторканність приватної власності та еконо мічну свободу. Д. Дідро визнавав існування Бога, але крити кував існуючу релігію й церкву, наполягаючи на створенні нової «природної релігії». На відміну від інших просвітителів, Жан-Жак Руссо взагалі відкидав можливість збереження монархії та виступав за створення демократичної республіки дрібних власників. Він вважав, що всі люди мають бути рівними в правах, а розміри приватної власності необхідно обмежити. Ж.-Ж. Руссо заперечував існування католицької церкви, однак визнавав необхідність релігії як основи людської особистості. Проаналізуйте ставлення французьких просвітителів

До яких висновків веде наведена думка? «Соціально-економічна ситуація погіршувалася: неврожай 1788 р. спричинив голод, державні витрати зросли через війни та розкіш королівського двору. Франція опинилась на межі фінансової катастрофи. У цей час на світогляд людей впливало Просвітництво — потужний ідейний рух, що охопив Європу та Америку. Його діячі виступали за поширення знань серед народу, політичні свободи та громадянську рівність, встановлення «царства розуму» та «природної рівності». Основою їхніх теорій була віра у всесилля розуму, а в центрі уваги була людина, а не Бог.

Розгляньте карикатуру. карикатура «Пробудження третього стану»Що саме засуджує автор карикатури?Зробіть висновок. Франція залишалася абсолютною монархією зі становим устроєм. Аристократія й духовенство (4 % населення) мали привілеї, тоді як третій стан, що становив більшість населення, сплачу вав основні податки й утримував державу. Буржуазія — заможні міщани й селяни — набирала економічної ваги, але не мала політичних прав. Більшість представників третього стану вимагали більш справедливого розподілу податкового тягаря.

Велика Французька революція стала «історичним Рубіконом» в житті Франції і європейських народів. З одного боку!Вона ліквідувала рештки феодально-кріпосницьких пережитків, сформувала ідеї гуманізму, що втілилися в словах «Свобода, рівність і братство», З іншого…Спричинила знищення величезної кількості людей.

2. ПОЧАТОК ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇХоча Францію і вважають «класичною абсолютною монархією», королівська влада тут мала низку обмежень. Зокрема, король не мав права запроваджувати нові податки без схвалення Генеральних штатів. Наприкінці ХVІІІ ст. виснажену державну скарбницю необхідно було наповнити грошима. Щоб здійснити зміни податкового законодавства, король Луї XVI був змушений скликати Генеральні штати, які не збиралися з 1614 р. Їх засідання урочисто відкрили у Версалі 5 травня 1789 р. Проте представники третього стану відмовилися затверджувати податки без змін у системі управління. 17 червня 1789 р. депутати третього стану проголосили себе Національними зборами. До них приєдналася частина аристократів і священників, які також були незадоволені королівською владою. Вони присягнулися не розходитися, доки не встановлять новий державний устрій. 9 липня 1789 р. Національні збори проголосили себе Установчими зборами, підкреслюючи своє право розробити нову конституцію країни. Від Генеральних штатів до Установчих зборів

13 липня 1789 р. парижани створили Паризький комітет, який почав формувати Національну гвардію — збройні сили підтримки Установчих зборів. 14 липня — містяни захопили зброю й рушили на штурм Бастилії, королівської фортеці-в’язниці. Фортеця капітулювала. Символ Французької революції - Бастилія. Зі статті українського історика Євгена Тарле «Взяття Бастилії: «Було очевидно, що революція розтрощила не тільки Бастилію, а й твердиню абсолютизму». Установчі збори скасували станові привілеї, запровадивши рівність усіх перед законом. 26 серпня 1789 р. було ухвалено «Декларацію прав людини і громадянина». У ній проголошувалося: усі люди народжуються вільними і рівними в правах, а свобода, власність, безпека та опір гнобленню — це природні права кожного. Проголошувались також демократичні свободи — свобода слова, друку, віросповідання, недоторканність особи та приватної власності. Держава мала виконувати свої функції за волею громадян. Документ став символом боротьби народів Європи за політичні, економічні та соціальні права. Щоправда, проголошені у ньому принципи не стосувалися жінок — на визнання гендерної рівності автори не спромоглися

ПОВАЛЕННЯ МОНАРХІЇ. 3 вересня 1791 р. Установчі збори ухвалили першу Конституцію Франції. Вона започатковувала конституційну монархію, а законодавча влада передавалася новому органу — Законодавчим зборам.

Більшість депутатів підтримували ідею конституційної монархії. Це були представники буржуазії та землевласники, які об'єдналися в Клуб фельянів. Вони вважали революцію завершеною. Радикальніші у поглядах були жирондисти, а ще більш рішучі — якобінці та кордельєри на чолі з Ж.-П. Маратом, Ж. Дантоном і М. Робесп’єром, які вимагали проголошення республіки та розширення виборчих прав. Найбідніші верстви населення (так звані «скажені») прагнули перерозподілу власності й контролю цін, загострюючи політичне протистояння. Події у Франції стривожили європейських монархів. Спочатку вони підтримували та озброювали загони роялістів — прибічників відновлення абсолютної монархії, які втікали з країни та створювали свої табори на її кордонах.

У лютому 1792 р. Австрія і Пруссія створили коаліцію, яка вимагала скасування французької конституції та відновлення повноважень Луї XVI. У відповідь Франція оголосила війну Австрії. Вторгнення прусських військ спонукало французів піднятися на захист революції. По всій країні формувалися загони добровольців. Бойовий дух піднімали патріотичні пісні, зокрема «Марсельєза», яка згодом стала національним гімном Франції. Король, якого підтримували іноземні монархи, остаточно втратив популярність. 10 серпня 1792 р. у Парижі спалахнуло повстання проти монархії та її захисників у Законодавчих зборах. Короля з родиною взяли під варту. У вересні 1792 р. новообраний законодавчий орган — Національний Конвент скасував монархію та проголосив країну республікою. Більшість у Конвенті та новому уряді становили жирон дисти, а радикальну опозицію — якобінці

Страта. Під тиском якобінців короля Луї XVI визнали винним у зрадій 21 січня 1793 р. стратили. Це шокувало Європу. До антифранцузької коаліції приєдналися Англія, Іспанія, італійські держави, більшість німецьких князівств і Росія. Франція постала перед за грозою окупації.

Домашнє завдання. Читати параграф 2 Письмово: Уявіть, що ви живете у Франції в 1789 р. Напишіть листа до друга в Київ, у якому поясніть, чому народ штурмує Бастилію.