Урок "Похід на Царгород", "Ярослав Мудрий". Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України - Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі

(Слайд 1) Тема: «Похід на Царгород», «Ярослав Мудрий». Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів давньої України-Руси, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі

Мета: вчити  характеризувати історичну епоху, в яку князювали Олег і Ярослав, давати оцінку їх державним справам, вчинкам, які відображені в творі, історичних матеріалах, художньому мистецтві; розвивати критичне мислення, кругозір учнів, вміння знаходити в прочитаному тексті необхідну інформацію та застосовувати її для характеристики головного героя; виховувати повагу до князів, патріотичні почуття.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація.

                                                     ПЕРЕБІГ  УРОКУ:

І. Організація класу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

• Бесіда за запитаннями. (Слайд 2)

1. Яке справжнє прізвище  Олександра Олеся?
2. Яка подія в житті письменника вплинула на його вибір працювати для української культури?
3. Яка історія написання поетичної книги «Княжа Україна»?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

IV. Опрацювання навчального матеріалу

Опрацювання поезії  «Похід на Царгород»

• Вступне слово вчителя. 

(Слайд 3) Князювання в Києві князя Олега припадає на самий початок X століття. В історію він увійшов як "віщий" Олег, напівміфічний, все життя якого оповите легендами.

Час його правління в Києві - це період великих успіхів київської держави у взаємовідносинах з сусідами. Його вінчає досить успішний морський похід на Царгород і укладений ним з Візантією надзвичайно вигідний торговий договір.

(Слайд 4) «Похід на Царгород» інформує нас про похід Олега на Царгород, який він хотів прилучити до України. Греки вже чекали на нього та перекрили водний шлях до міста. Тоді Олег приробив своїм кораблям колеса і поїхав штурмувати місто сушею. Греки перелякались та прислали до нього послів. (Слайд 5)  Олег на правах переможця виторговував у царя право на вільну торгівлю для своїх купців у Царгороді та на знак своєї перемоги прибив на воротах міста свій щит.

(Слайд 6) Саме після походу на Константинополь прозвав народ Олега віщим (чаклуном, чарівником). Люди вірили, що Олег мав незвичайні здібності та надлюдську силу.

• Виразне читання поезії
• Словникова робота

(Слайд 7) Босфо́р - протока завдовжки 30 км у Туреччині, що з'єднує Чорне та Мармурове моря, відокремлюючи азійську частину Туреччини (Анатолію) від її європейської частини - Фракії.

• Бесіда:

- Чому Олег пішов у похід на Царгород?

- Що зробили греки, аби перешкодити йому?

- Чому греки перелякались та пристали на умови Олега?

- Якою була ціна перемоги Олега?

(слайд 8) Тема: зображення морського походу князя Олега на Царгород.

Ідея: такий далекий і складний похід міг організувати лише досвідчений і авторитетний князь-воїн.

Опрацювання поезії «Ярослав Мудрий»  

• Що ви знаєте про Ярослава Мудрого з уроків історії та української літератури?

• Вступне слово вчителя.

(Слайд 9) 17 травня 2008 року наприкінці фінального шоу проекту «Великі Українці» телеканал  «Інтер» оголосив результати загальнонародного голосування за найвеличнішого українця усіх часів. Ним став князь київський Ярослав Мудрий. Проект тривав вісім місяців ( з 16 листопада 2007 до 16 травня 2008 року). За весь цей період було отримано близько двох з половиною мільйонів голосів телеглядачів. Це світовий рекорд. За переможця проголосували 648 443 українців. Це складає 40,02% глядацьких голосів.

(Слайд 10) Період князювання Ярослава позначився новим піднесенням Київської держави.

Ярослав, на думку М.Грушевського, зумів повернути всі українські етнічні землі на Заході. Здійснював енергійні заходи щодо зміцнення південних кордонів держави. За Ярослава Мудрого для захисту кордонів від нападу кочівників споруджена нова оборонна лінія вздовж річок Сули, Стугни, Росі, Трубежа.

(Слайд 11) З формуванням нових суспільних відносин почалося збирання і запис поширених у народі правил взаємостосунків між різними верствами населення країни. З'явилися писані закони. Початок юридичному оформленню законодавства був покладений збіркою законів під назвою «Руська Правда». До нас дійшло понад 100 списків цього історичного документа, переписаних протягом XIII-XVIII ст.

Вважають, що автором найстарішого варіанта «Руської Правди» був князь Ярослав. Тому цей перший короткий список дістав назву «Правда Ярослава».

За князювання Ярослава Мудрого значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв'язки Київської держави. Русь підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Ярослав Мудрий закріпив родинними зв'язками з багатьма європейськими правителями. Сам Ярослав  був одружений з донькою шведського короля Олафа — Інгігердою, а згодом — з Анною, дочкою візантійського імператора; (Слайд 12) дочка князя, Єлизавета Ярославна, вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого, (Слайд 13) друга дочка — Анна Ярославна за французького короля Генріха I, (Слайд 14) третя дочка Анастасія була дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І).

• Виразне читання поезії  
• Словникова робота. (Слайд 15)

Окаянний – який порушує моральні настанови.

Небавом – незабаром, невдовзі, скоро.

Берл – символ князівської влади; палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою.

Бандура, гуслі, сопілка – музичні інструменти.

Скоморохи, штукарі – митці, які розважали гостей при дворі князя.

Метушитися – поспішно рухатися, щось роблячи.

Редедя – князь племені касогів.

• Бесіда за змістом прочитаного

- Чи зрозуміли ви, у які часи князював Ярослав Мудрий?

- Що ви можете про нього розказати?

- У яких рядках сказано про красу і велич стародавнього Києва?

- Уважно перечитайте заповідь князя синам. Поміркуйте над її змістом.

- Чи погоджуєтесь ви з думкою, що слова Ярослава Мудрого є повчальними і для нас, його далеких нащадків?

• Колективна робота классу. Розташуйте цитати, що розповідають про заслуги Ярослава перед народом, в послідовному порядку. (Цитатний план) (Слайд 16):

1. «До палат ішли невпинно чужоземні посланці».

2. «Не сваріться, жийте в згоді».

3. «Люде багатіти почали».

4. «І в Європі честю мали … поріднитись з Ярославом».

5. «Україна зацвіла, як пишний сад».

6. «Київ Царгородом другим став».

7. «Але мудрість Ярослава вся була в його ділах».

 Перевіримо, чи правильно ви записали цитати. (Слайд 17)

1. «Україна зацвіла, як пишний сад».

2. «Люде багатіти почали».

3. «Київ Царгородом другим став».

4. «До палат ішли невпинно чужоземні посланці».

5. «І в Європі честю мали … поріднитись з Ярославом».

6. «Але мудрість Ярослава вся була в його ділах».

7. «Не сваріться, жийте в згоді».

(Слайд 18) Тема: розповідь про діяльність Ярослава Мудрого, про його заповіт жити в мирі і злагоді.

Ідея: уславлення патріотизму, мудрості та його праці заради добробуту Київської Русі.

• Метод «Прес». Доведемо, посилаючись на текст, чому Ярослава вважають мудрим князем.

Всі справи Ярослава Мудрого сприяли розквіту Київської Русі.

Ярослав укладав шлюби для своїх дітей, які були вигідні для Київської Русі . Його називали «тестем Європи».

• «Заповіт Ярослава Мудрого» 

-  Прочитайте, який заповіт залишив князь Ярослав своїм дітям.

- Чи сучасним є заповіт Ярослава мудрого нині? Чим саме?

- Чи дотримали діти заповіту князя? (Слайд 19) Послухайте, як про це сказано в тексті літопису: «У рік 6562 (1054). Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, поставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, замість себе, стіл свій, Київ, найстаршому синові... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю –  Володимир, а Вячеславу – Смоленськ».

І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу...

(Слайд 20)  Умираючи князь Ярослав

Заповіт своїм дітям покинув,

Щоб Україна-Русь, край наш любий-святий,

У руках у синів не загинув.

В заповіті тому написав Ярослав

Коротеньке та мудреє слово:

– «Ви любітеся, дітки мої,

Та шануйте одно ви одного;

Та щоб згода між вами була,

Вас бо ненька одна породила,

І тоді вас ніщо не злама,

Й не здола вас ворожая сила.

Коли ж буде незгода у вас,

То загинете ви, мої діти,

Та загубите й край дорогий, –

Буде лихо тяжке він терпіти.»

Поховали сини свого князя-отця

Та й Вкраїною правити стали;

Але батьків святий заповіт

Залишили вони, занедбали.                                                                  

                                                                                      Мусій Кононенко

• Створення проблемної ситуації

Як ви вважаєте, чи мало це наслідки для подальшої долі Київської Русі?

V. Підсумки уроку.

• Рефлексія

- Що нового додав сьогоднішній урок до ваших знань з літератури, історії?

- Для чого вам потрібні ці знання?

- Що було на уроці цікавим, а що – ні?

       VІ. Домашнє завдання: Прочитати Олександр Олесь «Микита Кожум’яка».