КРОССЕНС – АСОЦІАТИВНА ГОЛОВОЛОМКА НОВОГО ПОКОЛІННЯ

КРОССЕНС – АСОЦІАТИВНА ГОЛОВОЛОМКА НОВОГО ПОКОЛІННЯ

Василець Наталія Павлівна

Кроссенс – прийом креативного мислення. Він має наочний, евристичний характер, сприяє процесу індивідуально-особистісної життєтворчості учнів, формує особистісні якості учня такі як гуманність, соціальна активність, правдивість, порядність, працьовитість тощо.

Слово "кроссенс" означає "перетин" і придумано авторами за аналогією зі словом "кросворд", яке в перекладі з англійської означає "перетин слів". Ця унікальна ідея належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору технічних наук, художнику і філософу Володимиру Бусленку.

Ідея кроссенсу вперше опублікована у 2002 році в журналі "Наука і життя", являє собою асоціативний ланцюжок, замкнутий у стандартне поле з дев'яти квадратиків - «хрестики-нулики». Дев'ять зображень розставлені в ньому таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу декілька картинок.

Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний зв’язок між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими. Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 5. Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в кроссенсі. Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).

Таким чином, кроссенс є сукупністю дванадцяти (за числом сусідніх пар) асоціативних головоломок.  Відповідь не завжди є однозначною, але в більшості випадків ті, хто відгадують, знаходять однаковий ланцюжок асоціацій.

Якщо образи на зображеннях прості і логічні, то для розгадки кроссенса треба лише знання фактів. У такому разі правильна відповідь одна і тематика конкретна.

Медіаосвітня технологія кроссенсу дозволяє створити різнорівневі навчальні завдання і дає можливість просуватися від одного рівня до іншого. Наприклад, на першому місці учні визначають задану тему, на другому - вирішують кроссенс, знаходячи асоціацію між сусідніми зображеннями, на третьому щаблі – знаходять не тільки сусідні асоціації, але і перехресні, на четвертому – визначають об'єднання всіх образів асоціації, на п'ятому – створюють свій кроссенс. Звичайно, не у всіх учнів вийде скласти самостійно кроссенс з першого разу, особливо, якщо у дитини слабко розвинене логічне мислення, якщо виникають труднощі розуміння причинно-наслідкових зв'язків поняття і образу або асоціації з ним.

Алгоритм складання кроссенсу:

1.                      визначити тематику, загальну ідею;
2.                      підібрати зображення, що ілюструють елементи;
3.                      виділити 9 елементів - зображень, які мають відношення до ідеї, теми;
4.                      знайти зв'язок між елементами, визначити послідовність;
5.                      сконцентрувати сенс в одному елементі (9 квадрат);
6.                      виділити ключові риси, особливості кожного елемента.

Кроссенс у першу чергу відображає глибину розуміння учнем заданої теми, сприяє розвитку логічного та образного мислення, підвищує мотивацію і розвиває здатність самовираження. Організація групової або парної роботи з кроссенсами однокласників допоможе побачити тему чи проблему з іншого боку, з іншої позиції. Прагнучи відобразити своє бачення, учні шукають цікавий додатковий матеріал, виявляють нестандартне мислення, підвищують рівень власної ерудиції. Як будь-яке творче завдання, кроссенси підвищують ініціативність, креативність і розвивають уяву. Для ефективного застосування методу кроссенс, зокрема, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу.

Передбачається, що оцінювання навчальних досягнень учнів за умов застосування цього методу відбуватиметься у формі схвалювання будь-яких, навіть щонайменших успіхів та зусиль учнів. Передусім необхідно дати право самому учневі переглянути свій початковий варіант дій.

Кроссенс дозволяє на практиці втілити в діяльності вчителя зміну пріоритетів, продиктованих цілями сучасної освіти – не навчити, а створити умови для самостійного творчого пошуку учня. Він дозволяє вчителю не просто навчати, а залучати учнів до самостійного творчого пошуку. Робота з образами виходить на високий творчий рівень, дозволяючи трактувати та інтерпретувати наявний матеріал зі своєї точки зору, залишаючи простір для індивідуальності.

Прийом «Кроссенс» відповідає наступним принципам:

• науковість: має наукове обґрунтування;

• ефективність: дає гарантовані результати вже з перших днів їх застосування;

• гуманність: покращує якість освіти і полегшує процес навчання;

• універсальність: застосовується для викладання різних навчальних предметів, придатний для різних ступенів навчання, а також для навчання дітей з різним рівнем розвитку;

• креативність: спрямований на розвиток неординарного творчого мислення.

А це значить, прийом кроссенс допомагає формувати всі види універсальних навчальних дій.

Література

1. Іць С. В. Педагогічні медіатехнології у професійній підготовці майбутнього вчителя іноземної мови / С. В. Іць. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2013. – 106 с.

2. Федоров А. В. Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза. М.: Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех», 2007. – 616 с.

3. Асоціація – історія і наукова теорія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://psychologis.com.ua/associaciya_- _istoriya_i_nauchnaya_teoriya.htm

4. Кроссенс – игра для эрудитов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.nkj.ru/archive/articles/5105/

5. ПОС ТАНОВА Про затвердження Державного стандарту початкової освіти від 21 лютого 2018 р. № 87 Київ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennyaderzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti

ДОДАТОК

Робота в групах.

5 клас. Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра». Порівняльна характеристика героїв

Кроссенс для першої групи

Кроссенс для другої групи

«Пригоди Тома Сойєра» (англ. «The Adventures of Tom Sawyer») — роман Марка Твена 1876 року. Твір розповідає про пригоди хлопчика на ім'я Том Соєр з містечка «Сейнт-Пітерсбург» (нагадує містечко Ганнібал, де виріс автор) на півдні Сполучених Штатів. Події роману відбуваються напередодні Громадянської війни в Сполучених Штатах.

Тлумачення для першої групи

1. Веселий
2. Винахідливий
3. Живе в родині тітки Поллі
4. Сміливий, справедливий. Врятував Мафа Поттера від тюремного ув’язнення
5. Справжній друг
6. Закоханий у Беккі Тетчер
7. Акуратист
8. Любить побешкетувати
9. Том Сойєр – головний герой твору

Тлумачення для другої групи

1. Одягнений у лахміття
2. Бешкетник
3. Сирота. Ночує в бочці
4. Понад усе любить свободу
5. Справжній друг
6. Винахідливий
7. Жага до життя
8. Сміливий. Рятує вдову Дуглас
9. Гек Фінн – товариш Тома Сойєра