Круглий стіл "Родина - острів любові"

Тренінг         Родина — острів  любові.

Мета: розширити уявлення батьків про родину як головну загальнолюдську цінність. Познайомити батьків з результатами до­сліджень щодо впливу родинної атмосфери на розвиток моральних якостей підлітка.

     Спонукати батьків до розмірковувань про особливості виховання дитини в родині.

На класній дошці написано вислови: «Вся сім'я вмісті, так і душа на місці» «Не потрібен і клад , коли в родині лад» «Не буде добра, коли в родині ворожнеча»

Хід

Класний керівник

Добрий  день, шановні батьки! Ми раді вітати всіх вас у нашому ро­динному колі! "Від родини йде життя людини", "Без сім'ї немає щастя на Землі", - так говорять у нас в Україні.

Як казав В.Сухомлинський «У сім’ї, образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. Сім’я - це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».
     Кожна людина все своє життя проводить в родині. Спо­чатку в батьківській, потім у своїй власній, а потім, буває, в родині своїх дітей. З часом склад родини змінюється, ста­ють іншими обов'язки її членів, піклування. Ми рідко замислюємось про значення звичних слів: «мир», «родина». Проте мир на Землі, мир у державі розпочинається з миру в родині. Родина— це школа любові для дорослих і дітей. У родині люди стають особистостями, унікальними і непо­вторними. У метушні повсякденного життя ми не завжди встигаємо поговорити одне з одним. А якщо випадає вільна хвилина, ми дуже довго шукаємо привід для розмови.

Як ми, батьки, спілкуємось із дітьми, чи вважаємо їх повноправними членами родини про це і піде мова на нашому засіданні ?

Колись у старовину існувала традиція: вся родина зби­ралась за столом. В основі цього звичаю покладено прагнен­ня об'єднати усіх членів родини, щоб не втрачати духовний зв'язок поколінь. Про стіл казали: «У дім прийшов — усіх навколо себе зібрав». Отже, не пожалійте і ви, шановні батьки, сил і часу для того, щоб зібратися разом із дітьми і поспілкуватись. Слід зібратись разом, щоб очі бачили, а серце відчувало: це рідне для усіх вас родинне коло, ваша відрада й опора.

Творче завдання «Спогади дитинства»

Мета: сприяти актуалізації дитячого досвіду батьків для усвідомлення і розуміння проблем, які зараз переживає дитина.

Хід проведення

Пригадати своє дитинство у віці, в якому зараз їхня дитина.

 Завдання: 1. Пригадайте себе у віці Вашої дитини.

 2. Що для Вас було важливим.

3. Яким був Ваш характер, особливості поведінки.

4. Повертаючись у сьогодення, пригадайте ті вчинки Вашої дитини, які вам не подобаються і уявіть, як би Ви вчинили на її місці.

5. Спробуйте знайти в кожному з цих вчинків такі сторони, які можуть викликати у Вас розуміння чи навіть відчуття радості, задоволення.

 6. Визначте в кожному конкретному випадку, що саме нагадує про Ваші вчинки в минулому.

7. Подумайте про те, як саме поведінкові прояви дитини відображають її індивідуальність та до чого вона прагне.

8 . Які відносини були в сімї між батьками і вами?

ІІ етап. Учасники розповідають про свої спостереження

Слово класного керівника

Дитина — дзеркало батьків

Психологи та соціологи не раз задавались проблемою порівняння характерів та особливостей родинних стосунків з рівнем моральної вихованості, і неодмінно виявлялось, що між першим та другим існує чіткий зв'язок. Тому зараз я надаю слово нашому  шкільному психологу Проц Ю.С.

Отже, шановні батьки, ви маєте завжди пам'ятати, що моральне обличчя дитини- її погляди, ставлення до лю­дей-головним чином залежать від того, яким підліток бачить своїх батьків удома, у родині. Дитина - це дзеркало, у якому його батьки можуть побачити самих себе.

                Чому підлітки часто невідверті з батьками

Ваша дитина може бути впевненою, що батьки — її най­кращі друзі, але при цьому мало про що їм розповідати. Вона не любить говорити про власні справи ані вдома, ані в школі. Можливо, це взагалі риса характеру, притаманна всім членам родини, людям, що звикли самостійно вирішу­вати свої проблеми, не жаліючись. Син перестає ділитися

з батьками, він довіряється другові: або той помітно впли­ває на нього, користується у нього авторитетом, або із ним легше розмовляти.

У таких випадках батьки часто починають зловживати своїми правами і роздувати трагедію з кожної таємниці, яку діти їм не довірили. Розгубившись, батьки не відрізняють довіри від відвертості, їм здається: якщо підліток довго приховує таємницю, значить вони назавжди втратили його довіру.

У миті безнадійного відчаю, коли наші діти беззахисні перед стражданням, спокійна домашня обстановка, теплі стосунки батьків особливо допоможуть їм віднайти впевне­ність, зрозуміти, що немає нічого непоправимого. Відвер­тість, потреба розповісти докладно, «як це було», притаман­на дитині, доки вона мала і їй необхідно поділитися своїм занепокоєнням із тим, хто допоможе правильно зрозуміти події. Дорослі іноді припускаються жахливої помилки, жар­туючи над емоційним станом дітей. Навіть досить освічені батьки дозволяють глузувати над закоханістю дітей, робити образливі натяки, розмовляти про це в іронічному тоні зі своїми друзями та родичами. Ці, негідні розумної дорослої людини, вчинки не лише підривають довіру дитини до бать­ків, але й назавжди відвертають її від родини і домівки.

    Наслідуючи батьків як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми ставлення до навколишніх людей. Дорослий повинен завжди бути справедливим в оцінці дитячої поведінки, вміти розібратися в мотивах вчинків, щоб не образити невинну дитину

Добрі почуття треба пробуджувати.
Невихованість почуттів дитини приводить до того, що виростає особистість убога, бездушна.
Вправа «Аналіз»

Галя нехотя їсть апельсин. Коли

залишається всього дві дольки, мама пропонує:
- Не їж, якщо не хочеш. Краще віддай бабусі, нехай вона доїсть.
- Ага, бач яка! Я краще сама з’їм!

Їсть. Морщиться, але їсть, лише б не дати іншому.

- Ну то і добре, що сама з’їла. Молодець! – хвалить мати дочку.
В даному випадку мати, сама того не запідозрюючи, виховує у дочки жадібність: хвалить її за те, що вона їсть через силу, тільки б не поділитися з іншими.
    Ось ще така ситуація: «Біля входу в будинок стоїть рожевощока дівчинка – першокласниця, на ногах – гумові чобітки. Нахилившись, мати змиває з них бруд. Підходжу ближче і запитую:
- Чим дівчинка хворіє?
- Моя дочка здорова. Дивіться: стоїть, як королева! – відказала мати.
Тоді звертаюсь до дівчинки:
- Хіба, перед тим, як іти до школи, ти сама не чистиш

взуття?
Дівчинка пояснює:
- А мама мені не дозволяє…

Питання для обговорення :

1. Дії батьків в даних ситуаціях та їх оцінка .
2. Чи були схожі ситуації в вашому житті ?
    

Методи батьківського контролю і виховання

Вчені-психологи визначили чотири основні методи ро­динного виховання дітей: автократичний, авторитетний і в той же час демократичний, ліберальний та хаотичний.

Вправа «Стилі виховання»

У чому ж полягають ці методи?

Автократичний — усі рішення, що стосуються дітей, приймають виключно батьки.

Демократичний (авторитетний) — рішення приймають­ся батьками разом із дітьми.

Ліберальний— при прийнятті рішення останнє слово, як правило, залишається за підлітком.

Хаотичний — застосовуються усі попередні методи в за­лежності від конкретної ситуації.

Найкращим для взаєморозуміння між батьками і під­літками є демократичний (авторитетний) метод виховання. Його можна вважати так званою «золотою серединою» між двома крайностями — авторитарним та ліберальним стиля­ми. Цей стиль у найбільшій мірі сприяє формуванню у ди­тини самостійності, активності, ініціативи і соціальної від­повідальності. Поведінка підлітка спрямовується у цьому випадку послідовно і разом із цим раціонально і вільно:

• батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог і за­охочують підлітка до їх обговорення;
• батьківська влада застосовується лише у випадку не­обхідності;
• батьки цінують в дитині як слухняність, так і неза­лежність;
• батьки встановлюють правила і наполягають на їх­ньому дотриманні, але не вважають себе за непогрі­шимих осіб;
• батьки прислухаються до думки дитини, але не ді­ють лише за її бажанням.

Демократичний стиль виховання найбільш позитивно впливає на підлітків. Батьки в таких родинах користують­ся владою, але виявляють своє піклування і дають добрі поради. Звичайною мірою дисциплінарного впливу є розмо­ва з підлітком. У результаті в родині встановлюється атмо­сфера довіри, поваги і тепла. У дітей виховується самостій­ність, здатність у будь-якій ситуації приймати правильне рішення, товариськість і комунікабельність у відношенні з оточуючими.

Якими ж хочуть бачити підлітки своїх батьків? Як свід­чать результати опитувань, проведених у різних країнах, підлітки мріють про таких батьків, які:

• цікавляться ними й готові допомогти, якщо потрібно;
• вислухають і стараються зрозуміти;
• дають відчути, що вони люблять своїх дітей;
• висловлюють своє схвалення;
• приймають підлітка таким, який він є — з усіма не­доліками і помилками;
• довіряють дитині і вірять у її можливості;
• ставляться до підлітка як до дорослої людини;
• веселі, завжди у доброму гуморі, уміють створити те­плу атмосферу вдома і подають гарний приклад.

Вправа «Моя дитина»

Скласти правила сімейного виховання опираючись на особистий досвід та те чого хотілося б.

Обговорення

Вправа «Спільна праця»

Підсумки

Світло у вікні дома... Які почуття воно викликає у на­ших дітей? Радість, що на тебе чекають? Щасливе зітхання: «Ну от я і вдома»; роздратування: «Ну чого їм не спиться, що їм треба від мене!»; побоювання: «Як пройти тихенько, щоб обійшлось без скандалу та галасу»? Яка із цих думок виникне у вашої дитини, коли вона стане на поріг рідної до­мівки, — залежить саме від вас, батьки, від вашого вміння знайти компроміс у відносинах із нею, допомогти порадою і зарадити у біді.