Ктп курсу «Всесвітня історія» 7 клас

№ з/п

Дата/клас

Тема уроку

Предметні компетентності

Наскрізні

змістовні лінії

Примітка

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян.

Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

Хронологічна  компетентність::

Учень/учениця

Знає:

- хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів;

Розуміє:

Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме:

а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.);

в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.);

Уміє:

–        назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

–        укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя»

Логічна компетенція:

Учень/учениця

Знає:

–        види джерел з історії Середньовіччя;

–        напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розуміє:

–        Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

–        як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Уміє:

–        охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;

–        перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;

Громадянська

відповідальність

Шанування національної історії,

культури, мови, традицій;

визнання та сприйняття

багатоманітності оточуючого світу

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг.

Завоювання Карла Великого. Імперія франків. Розподіл імперії.

Хронологічна  компетентність:

Учень/учениця

Знає:

–        хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу;

Уміє:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів);

Просторова  компетентність::

Учень/учениця

Знає:

–        територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

–        Уміє:

показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат;

Логічна  компетентність::

Учень/учениця

Розуміє:

–        поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія»

Уміє:

–        охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах;

–        визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

Громадянська відповідальність

Свідомо обирати способи дії та поведінки і діяти відповідально; усвідомлення важливості державних утворень

Візантійська імперія доби Юстиніана. Розквіт Візантії за Македонської династії та династії Комнінів. Культура Візантії.

Арабський халіфат. Природно-географічні умови Аравії. Виникнення ісламу. Мухаммад. Арабські завоювання та халіфати. Розвиток арабо-мусульманської культури.

Практичне заняття за розділом І.

Зіставити організацію влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах.

Узагальнення за розділом І. Тематичний контроль.

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Людина в Середньовіччі. Зв’язок людини і природи. Рух населення. Внутрішня і воєнна колонізація.

Логічна  компетентність::

Учень/учениця

Знає:

–        основні стани середньовічного суспільства;

–        найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розуміє:

–        станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві;

–        причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи;

–        роль християнської церкви в Середньовіччі;

–        поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

–        описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі;

Уміє:

-            охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

Просторова  компетентність::

Учень/учениця

Уміє:

–        показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства;

Інформаційна компетентність

Учень/учениця уміє:

зіставити (на основі витягів з доступних джерел) правове становище різних груп середньовічного населення Західної Європи.

Здоров’я і безпека

Чинники, що впливають на раціональний вибір споживача. Відмінності у споживанні людей із різним доходом.

Середньовічне європейське суспільство. Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм.

Організація християнської церкви в Середньовіччі.

Середньовічне місто. Ремесло і цехи

Практичне заняття за розділом ІІ.

Підготувати усне повідомлення

“У феодальному замку”, “У міському будинку”, “У селянській господі”(на вибір учня)

Узагальнення за розділом ІІ. Тематичний контроль.

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Скандинавія в добу середньовіччя. Походи вікінгів та їхні завоювання.

Хронологічна  компетентність::

Учень/учениця

Знає:

–        час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд;

–        дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей;

Уміє:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців;

Просторова  компетентність::

Учень/учениця

Знає:

–        території походів вікінгів, Хрестових походів.

Уміє:

–        показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави;

Логічна  компетентність:

Учень/учениця

Розуміє:

–        причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів;

–        суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк;

–        значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації;

–        феодально-теократичний характер Священної Римської імперії;

–        поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Уміє:

–        розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк;

–        описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи;

–        охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.);

–        охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших);

визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

Хрестові походи. Держави хрестоносців. Духовно-рицарські ордени.

Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

Франція у ХІ–ХV ст. Столітня війна. Жанна д’Арк. Консолідація влади в руках французьких королів. Луї ХІ.

Англія в ХІ–ХV ст. Генрі ІІ Плантагенет. «Велика хартія вольностей». Війна троянд.

Німеччина. Священна Римська імперія: устрій та боротьба за політичний провід між світськими і духовними володарями.

Країни басейну Середземного моря.

Італійські торговельні республіки (Генуя, Венеція). Реконкіста. Династична унія Ізабелль I і Фернандо II та утворення Королівства Іспанія.

Практичне заняття за розділом III.

Встановити (на основі витягів з тексту документа) цінність «Великої хартії вольностей» для сучасних європейців, її значення для становлення європейської правової культури.

Узагальнення за розділом III.

Тематичний контроль.

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Церковний розкол 1054 р. Католицька церква в ХІ–ХV cт. Тома Аквінський. Середньовічні єресі й боротьба з ними.

Хронологічна  компетентність::

Учень/учениця

Знає:

–        хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування;

Уміє:

–        розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження;

Просторова  компетентність:

Учень/учениця

Уміє:

-                     показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков;

Логічна  компетентність:

Учень/учениця

Знає:

–        основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя;

–        університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розуміє:

–        основні відмінності між католицизмом і православ’ям;

–        роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи;

–        значення книгодрукування для розвитку європейської культури;

–        історичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.;

–        поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Уміє:

–        обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту;

–        визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження;

      розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів. 

Громадянська відповідальність

Усвідомлення процесів

прийняття суспільних рішень і

форми участі громадян у житті  громади і суспільства в цілому

Середньовічна культура Західної Європи.  Наукові й технічні досягнення. Книгодрукування.

Раннє Відродження і гуманізм.

Практичне заняття за розділом IV. Описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента/учня.

Узагальнення за розділом IV.

Тематичний контроль.

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

Центральна та Східна Європа.  Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи. Велике князівство Литовське за правління Ольгерда (Дмитра) Гедиміновича.

Хронологічна  компетентність:

Учень/учениця

Знає:

–       час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя;

Уміє:

–       розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи;

Просторова  компетентність:

Учень/учениця

Знає:

–       території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Уміє:

–       показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів;

Логічна  компетентність:

Учень/учениця

Розуміє:

–       наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи;

–       роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи;

–       значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи;

–       поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Уміє:

-      охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи;

-      обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Громадянська відповідальність

Свідомо обирати способи дії та поведінки і дія-ти відповідально; усвідомлення важливості державних утворень

Північно­-східна Русь.

Утворення та зміцнення Московської держави.

Монгольське панування. Новгородська боярська республіка. Устрій та територіальні надбання Великого князівства Московського ХІV – на початку ХVІ cт. Іван ІІІ.

Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ.  Культура Османської імперії.

Практичне заняття за розділом V. Виявити в пам’ятках культури народів Центрально-Східної Європи прояви візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій

Узагальнення за розділом V.

Тематичний контроль.

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (оглядово)

Середньовічний Китай та Японія. Досягнення китайської культури.

Індія в період політичної децентралізації (дроблення). Делійський султанат. Досягнення індійської культури.

Просторова  компетентність::

Учень/учениця:

 Знає:

- території середньовічних Індії та Китаю.

Уміє:

- показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії;

Логічна  компетентність::

 Розуміє:

- значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору;

–       поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм».

Уміє:

-           розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя;

Інформаційна  компетентність::

Уміє:

-           підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

Громадянська відповідальність

Шанування національної історії,

культури, мови, традицій;

визнання та сприйняття

багатоманітності оточуючого світу

Практичне заняття за розділом VI.

Підготувати індивідуальний або колективний проект (вікторину, квест та ін.) про культурні досягнення середньовічного Сходу, які мали вплив на формування європейського культурного простору.

Узагальнення за розділом VI.

Тематичний контроль.