Культура Київської держави

Тема. Культура Київської держави.

Мета:  сформувати уявлення про культуру Київської Русі, ознайомити з найвизначнішими пам’ятками, усною народною творчістю, архітектурою, освітою, розвивати вміння аналізувати писемні джерела, давати характеристику пам’яткам культури, розкривати їх значення та місце в історичному процесі, виховувати повагу до митців далекого минулого та історичних надбань нашої держави.

Обладнання: підручники, робочі зошити, карта, атласи, дидактичні матеріа-

                        ли.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку.

 

І. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Вступне слово вчителя.

Кожен народ – великий чи малий – творить культуру, яка, сягаючи корінням глибоко в національний ґрунт, своїми кронами розгалужується в атмосфері духовних цінностей інших народів. Український народ століттями розвивався у несприятливих умовах, був розділений кордонами різних держав, зазнавав соціального та національного поневолення. Але він ніколи не падав духом, продовжував боротьбу за своє існування, створив пройняті високим патріотизмом і гуманізмом літературу й мистецтво, вписав свої сторінки в історію світової культури.

Бесіда за запитаннями.

1. Як ви розумієте поняття «культура»?
2. Що входить в поняття «матеріальна культура»? (знаряддя праці, житло, предмети побуту, одяг та трудовий досвід людей)
3. Що розуміємо під терміном «духовна культура»? (досягнення в освіті, літературі, науці, мистецтві)
4. Які галузі культури розквітли за часів раннього середньовіччя у Візантії та країнах Західної Європи? (VIII ст. Карл Великий доклав чимало зусиль для розвитку освіти, науки, книгописання, архітектури)
5. Які історичні джерела допомагають сформувати уявлення про розвиток культури? (усні, писемні, речові)
6. Протягом останніх десяти уроків ми вивчили історію виникнення, розквіту та роздробленості держави під назвою… (Київська Русь)
7. Коли була утворена  Київська Русь? (ІХ ст.)
8. Чи мала Русь історичні умови для формування оригінальної культури? (Так, а саме: - культурні надбання попередніх епох та тих народів, що проживали на території України;

• Створення Київської Русі та її розквіт за Володимира Великого та Ярослава Мудрого (демонстрація карти);
• Контакти Русі з Візантією, країнами Європи та Сходу;
• Прийняття християнства;
• Успіхи у господарському розвитку землеробства, ремесла, торгівлі, зростанні та розбудові міст).

Отже, в епоху Київської Русі склалися сприятливі умови для значного піднесення як матеріальної, так і духовної культури, зокрема для розвитку літератури, освіти, книговидавничої справи, мистецтва. Культура цього періоду увібрала кращі досягнення сусідніх народів, поєднавши їх з культурою слов’янських племен. Було створено яскраву і самобутню культуру, основними досягненнями якої були  (учитель записує план на дошці попередньо):

План

1. Усна народна творчість, літописання, література.
2. Писемність та освіта.
3. Архітектура, образотворче мистецтво.
4. Музична творчість.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Усна народна творчість, літописання і література Київської Русі.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

З далекої давнини дійшла до нас усна народна творчість, в якій відображено все життя населення Русі: боротьбу з ворогами й силами природи, героїчні походи київських князів, господарські турботи простих людей, радощі й неприємності, надії та мрії, добро і зло. Значного поширення набули билини - пісні лицарського, героїчного характеру, в яких оспівувалися подвиги богатирів.

• Які легенди про давньоруських богатирів ви  вже вивчали? («Ілля Муромець», «Добриня Никитич і Змій», «Альоша Попович і Тугарин Змієвич»)
• Крім билин, які ще пам’ятки давньоруської епохи дійшли до нас? (Казки)
• Чи відома вам казка «Кирило Кожум’яка»?
• Що символізують в казках злі сили?

У постатях богатирів народ звеличував героїчну боротьбу народу з кочівниками.

Розповідь про Іллю Муромця.

Крім билин та казок, поширювалися легенди, пісні, перекази, прислів’я, загадки. У піснях народ звеличував любов до рідної землі, героїзм її захисників, селянську працю, засуджував кривду і несправедливість. Велику роль у житті та побуті нашого народу відігравали народні обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки.

Колективна робота за завданням.

Прослухати декілька давньоруських пісень, вказати, якій саме порі року і якому саме обрядові вони присвячені.

1. Весняночко-паняночко,

Де ти зимувала? –

У садочку на пеньочку

На сорочки пряла.

2. Я дівчина маленька

Спідниченька рябенька,

Чобітки коркові,

Будьте з празничком здорові!

3. Там, у полі криниченька,

Навколо пшениченька.

Там женчики жали,

Золоті серпи мали,

Срібнії юрочки,

Що в’язали снопочки.

4. Ой, полинь, віночку,

Прудко за водою,

На щастя, на долю

Милому зо мною.

 

Пісні правдиво відображали життя трудового народу, його працьовитість і моральну чистоту.

Підсумовуючи відповіді учнів, учитель робить висновок, що усна народна творчість – справжній скарб народу. Вона передавалася із покоління в покоління і стала важливим джерелом літературних творів і літописання Київської Русі.

Пояснення вчителя.

Літопис – історичне письменництво, твір, в якому опис подій проводився за роками (літами). Було досить розповсюджене в Київській Русі в ХІ – ХІІ ст. спершу це були порічні записи подій, ведені ченцями в монастирях. Визначним історичним твором ХІІ ст. є літопис «Повість временних літ». Автором початкового зводу вважають Нестора, ченця Печерського монастиря. Літописи складалися в інших місцях. (Робота з атласами.)

Розповідь про Нестора.

У культурному житті Київської Русі, як і всюди в той час, велику роль відігравали церковні установи – митрополії, єпархії, монастирі. Перші офіційні відомості про монастирі належить до часів Ярослава Мудрого (є припущення, що почали засновуватися за Володимира). У джерелах згадується про 70 великих монастирів. Найбільшим був Печерський. У Києві існували і Михайлівський, Видубицький, Федорів. Монастирі були важливими осередками освіти, літератури і мистецтва. Духовенство висунуло зі свого середовища таких видатних діячів культури, як літописець Нестор, художник Алімпій, лікар Агапіт. З діяльністю Печерського монастиря пов’язано життя нашого земляка Феодосія.

Розповідь про Феодосія.

Окрім історичних, створювалися художні публіцистичні твори. Більшість із них загинула. До нас дійшли одиниці.

 

Самостійна робота за завданням.

 Прослухати уривки літературних творів, заповнити таблицю.

«Слово о полку Ігоревім»	«Ізборник Святослава» 1076 р.	«Повчання Володимира Мономаха дітям» 1117 р.
Тема. Невдалий похід Новгород-Сіверського князя Ігоря із  сином та братом Всеволодом проти половців. Ідея: єдність руських земель, ідея патріотизму.	Навчання про те, якими правилами необхідно керуватися людині в житті. Уперше в суспільній думці показано наявність суспільних протиріч.	Заповіт синам, слова про те, як належить жити в світі, яких законів християнської моралі дотримуватися.

(усні відповіді учнів, порівняння таблиць учнів та вчителя).

Твори середньовічної літератури переконують нас, що їх автори були справжніми філософами і справжніми патріотами рідної землі. З них черпали мудрість люди і того часу, і часів наступних. Якби не було серед нашого народу таких людей, то не мав би він ні свободи, ні просвіти, ні культури.

 

2. Писемність та освіта.

• Яка умова необхідна для виникнення писемних пам’яток? (поява писемності)

На Русі писемність існувала до прийняття християнства. Про це свідчать договори князів з імператорами Візантії, написи на посудинах, виробах ремесла. Це було докирилівське письмо «черти і різи» (у Софійському соборі відкрито азбуку із 27 літер – 23 літери з грецького алфавіту, решта – спеціальні букви для передачі слов'янських звуків б, ж, ш, щ). У 863 р. слов’янський просвітитель Кирило створив слов’янську абетку. Кирило та його брат Мефодій переклали слов’янською мовою церковнослужебні книги. Дотепер точно невідомо, була це глаголиця чи кирилиця (співпадали за алфавітним складом, звуковим значенням, але відрізнялися за формою написання букв).

Кінець Х ст. – Київські листки – на глаголиці.

ХІ ст.  -  витіснила кирилиця.

«Остромирове Євангеліє» - найдавніша писемна пам’ятка, написана кирилицею в Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира (приближеного до князя Ізяслава Ярославича). Написана на пергаменті «уставом» (у два стовпчики, деякі заголовки написані золотом). 

Поширення писемності стало важливою умовою для розвитку освіти.

 

Самостійна робота за завданнями.

Опрацювати текст підручника й відповісти на запитання:

• Що вплинуло на розвиток освіти?
• Коли було створено першу державну школу на Русі?
• Де створювалися школи?
• Які предмети вивчалися в школах?
• Де і ким засновано першу школу для дівчат?
• Які предмети для письма використовували русичі?
• Хто працював над створенням книги?
• Хто був засновником першої бібліотеки Київської Русі?
• Чому книга так високо цінувалася?

(Вчитель зачитує слова з літопису)

«Велика користь з книжної науки, - говорить літописець. – У словах книжних знаходимо мудрість і здержливість. Бо це ріки, що наводнюють світ, це джерела мудрості. У книгах є незмірна глибина. Як пошукаєш у книгах пильно мудрості, знайдеш велику користь для душі своєї».

Знайомство з виставкою книг.

(Книги багаті за змістом, оригінальні за формою, збагачують нас духовно, допомагають глибше ознайомитися з культурною спадщиною нашого народу. Книга, мов той Фенікс, виривається з довголітніх спецфондівських заборон, знов оживає, щоб допомогти пізнати витоки й надбання нашої національної культури).

Про рівень освіти Київської Русі розповідає історія про доньку Ярослава Мудрого – Анну (розповідь про Анну Ярославну).

 

3. Архітектура, образотворче мистецтво.

Опис (вставка).

Архітектура – мистецтво створювати будівлі. До Х ст. будівництво велося з дерева, тому ці будівлі не збереглися. З кінця Х ст. почалося кам’яне будівництво. Архітектура й образотворче мистецтво вражають витонченим смаком, епічною монументальністю, суворою красою.

Десятинна церква – шедевр архітектури Х ст. Мала один купол, прикрашена фресками, мозаїками, мармуром з мистецькою різьбою. Храм було знищено 1240 р. При будові цієї церкви застосовувалися такі архітектурні елементи:

Словникова робота

Апсида – це напівкруглий або овальний виступ алтарної частини собору (у східній частині).

Купол – це склепіння, несуча конструкція, що вінчає храм.

(розгляд наочності).

Перлиною українського мистецтва був і залишається храм Святої Софії (що означає Премудрості Божої). Збудований на честь перемоги над печенігами в 1037 році. Для храму характерними є тріумфальність, святковість, пов’язані з утвердженням авторитету князя і могутності держави. 13 куполів символізують 12 апостолів та Ісуса Христа (найбільший), 4 найближчих до центрального  символізують 4 євангелістів: Матвія, Марка, Іоанна, Луку. Стіни собору вкриті мозаїками та фресками. Підлога вкрита шматочками різнокольорової смальти (пластинками різнокольорового непрозорого скла). Софійський собор внесено до списку споруд всесвітньої спадщини.

Робота з атласами.

Робота над формуванням історичних понять «мозаїка» та «фреска» за допомогою умовно-графічної наочності:

 а) ілюстрації мозаїк, використання опису «Оранти»;

 б) ілюстрації фресок .

«Мозаїка Софії Київської» Д. Степовик «Скарби України».

Мозаїки  Софії Київської -  перлина світового мистецтва. Над ними працювала артіль з 8 художників. Усі 640 м²  були заповнені мозаїками впродовж 3 років. Рідко який художник домагався такої казково багатої, розмаїтої палітри тонів і відтінків, як мозаїсти часів Ярослава Мудрого.

У смальті синього, ультрамаринового кольору можна розрізнити дев’ять відтінків. Група зелених кольорів має 35 відтінків. У жовтій сім’ї смальт – 44 відтінки. Усього ж уу Київських мозаїках 18 основних кольорів із 143 відтінками.

Центральний образ, який приковує увагу глядача, щойно він увійде до собору, - Марія-Оранта – створював найвміліший майстер. Усе тло він виклав золотою смальтою... Марія-Оранта із серйозним, навіть суворим обличчям здається справді непорушною, всесильною. А сині, блакитні, золотисті, бузкові і чорні барви її вбрання надають постаті урочистості, святковості. Обличчя Марії-Оранти здаля здається рожевуватим. Тоненька червона смужка, що нею обведені вуста, повіки й підборіддя, немов зафарбовує рожевістю сусідні оливковий, білий, сірий, жовтий тони. Обличчя оживає, його виразність посилюється і проникливим поглядом очей. Марію-Заступницю вважали захисницею Києва, або, як тоді казали, «Непорушною стіною», крізь яку не перелетить жодна стріла, жоден спис…».

 

• Як ви вважаєте, які почуття охоплювали киян, заморських гостей, коли вони бачили таке диво?

 

в) мініатюра – зроблений від руки багатокольоровий малюнок, який розміщували в будь-якій частині рукопису.

(Показ наочності)

Мініатюри є важливими джерелами для вивчення історії та культури.

г) іконопис – джерела донесли відомості про одного з перших іконописців – київського майстра Алімпія.

(Розповідь про Алімпія)

д) прикладне мистецтво (різьба по шиферу, каменю, мармуру).

 

4. Музика.

Надзвичайно цінним джерелом для вивчення музичного мистецтва є фрески часів Київської Русі (Собор св. Софії). Музичні інструменти: труби, флейти, гуслі, сопілки, бубни. Письмові джерела: Феодосій Печерський увійшов до князя Святослава (1073-1075) і «побачив багатьох, що грали перед ним: «одні гусляні голови подавали, інші музикальними звуками голосили, інші – органними, - так усі і веселилися».

Поширені виступи скоморохів,  які виступали на народних святах, на торгах міст і сіл. Професійний співак і поет – Боян – жив при дворі Святослава Ярославича.

 

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

 

Фронтальне опитування.

1. Як ви розумієте твердження, що народ є основним творцем культури?
2. Які жанри усної народної творчості розвивалися в давньоруську добу?
3. Які пам’ятки давньоруської літератури ви знаєте?
4. Назвіть літописи часів Київської Русі.
5. Чому Софію Київську вважають перлиною світового мистецтва?
6. Назвіть приклади храмових фресок і мозаїк.
7. Хто виступив ініціатором відкриття шкіл на Русі?
8. Чому є автором «Слова о полку Ігоревім»?
9. Встановіть відповідність:

1) Алімпій     а) автор «Повчання дітям»

2) Нестор     б) художник

3) Володимир Мономах  в) літописець

4) Боян     г) музикант, поет, співак

 

IV. Підсумок уроку.

Київська Русь була носієм багатої, самобутньої високорозвиненої культури, джерелом культури українського, білоруського, російського народів, а також критерієм художнього смаку і зразком, до якого неодноразово зверталися наступні покоління.

 

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати текст підручника .

2. Написати твір «Перлина давньоруської культури» (про один із творів літератури чи мистецтва).