Культура Київської Русі

Культура Київської держави. КЗ «ДФМХКК» ДОР»Малига Надія Миколаївна

Усна народна творчість Дохристиянська епоха подарувала нам скарби народної творчості: перекази, билини, загадки, легенди, прислів’я тощо. В цей період склалися перекази, які пізніше увійшли до «Повісті минулих літ»: про Кия, Щека, Хорива та їх сестру Либідь, про віщого Олега, про помсту княгині Ольги древлянам тощо.   Після хрещення Русі з’явилися нові билинні герої такі, як Ілля Муромець, Добриня Микитович та Олекса Попович. Боян – давньоруський поет-співець, який переказував билини та легенди. Згадується у «Слові о полку Ігоревім». Боян. Фещенко М. М. Пам'ятнй знак на честь заснування Києвиа

Писемність Разом із християнством поширення у Київської Русі набуває кирилиця – абетка розроблена візантійським просвітителями Кирилом та Мефодієм і їх учнями для адаптації грецької писемності для слов’ян. Св. Кирило та Мефодій. Кириличне письмо

Освіта та наукові знання Поширення християнства сприяло створенню певної системи освіти та підготовки освічених людей. Перші школи для знаті були створені за наказом Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Тут діти вивчали письмо, читання, арифметику, іноземні мови (грецька та латина), географію, історію та спів. Навчання велося церковнослов’янською мовою. Школи були:при церквах та монастирях;світські (при княжих дворах);окремою ланкою освіти з’являються жіночі школи. Першу з таких відкрито за ініціативи Анни Всеволодівни, сестри Володимира Мономаха, при Андріївському монастирі у Києві. Анна Всеволодівна. Шкільна освіта

Зросла потреба у книгосховищах та бібліотеках. Одну з перших засновано Ярославом Мудрим при Софійському монастирі у Києві (1037 р.) і церкві св. Іллі. Тут не тільки збирали книги з різних країн, а і перекладали їх. Скрипторія – майстерня при церквах та монастирях з перепису та оформлення книг.

Поряд із богослов’ям поширювалися і прикладні наукові знання з металургії та ювелірної справи, архітектури, математики, хімії. Про географічні уявлення слов’ян Свідчить «Повість минулих літ». У сфері медицини значний прорив здійснив чернець Києво-Печерського монастиря Агапіт, який окрім лікування травами застосовував хірургію. Скарбницю медичної літератури поповнила онука Володимира Мономаха Євпраксія Адельгейда, яка написала трактат «Мазі». У ньому є окремий розділ – «Про гігієну тіла». Євпраксія Адельгейда. Агапіт Печерський. Реконструкція за черепом С. О. Нікітін

Пам’ятки книжкового мистецтва Це книги які дійшли до нас у первозданному вигляді: пер. пол. Х ст. – Реймське Євангеліє, яке Анна Ярославна отримала у свій посаг, а після вінчання з французьким королем Генріхом І Капетом подарувала Рейнському собору. Анна Ярославна. Реймський собор

1056 – 1057 р. – Остромирове Євангеліє. Остромирове Євангеліє — найдавніша датована книжна пам’ятка Русі. Створили цю унікальну книгу в Києві. Диякон Григорій та його помічник виготовили її для новгородського посадника Остромира. Св. Лука, мініатюра з Остромирового Євангеліє

1073 р. – Ізборник Святослава. Книга для домашнього читання, виготовлена на замовлення Святослава Ярославовича. На перших сторінках містить портрет родини князя. Ізборник – збірник різних текстів релігійно-морального характеру. Портрет родини князя Святослава Ярославовича із «Ізборника» 1076 р. Сторінка із «Ізборника» 1073 р.

Пам’ятки оригінальної літератури Це твори які дійшли до нас у переписах та збірниках більш пізніх часів. 1036 р. – «Слово про Закон та Благодать» Іларіона, у якому він обґрунтовує необхідність єдності навколо княжої влади. Звеличує Ярослава Мудрого, Володимира Великого та княгиню Ольгу за поширення християнства на Русі. сер. ХІ ст. – повчання та послання Феодосія Печерського. 1150 – 1160 рр. – проповіді Кирила Туровського. Сторінка із «Слова про закон та Благодать»Феодосій Печерський

1109 р. – «Повчання дітям» Володимира Мономаха. 1187 р. – «Слово о полку Ігоревім». Невідомий автор розповідає про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців у 1185р. Головною причиною поразки він називає відсутність єдності між князями. кін. ХІІ – поч. ХІІІ ст. – «Києво-Печерський Патерик». Збірник житій святих та історії Києво-Печерського монастиря.

Літописання 1113 р. – «Повість минулих літ» Нестора Літописця, ченця Києво-Печерського монастиря. Охоплює події від біблійного створення світу і до 1110 р. 1111 – 1200 рр. – Київський літопис. 1201 – 1292 рр. – Галицько-Волинський літопис. Сторінка Повісті минулих літ з Радзивіллівського літопису XV ст. Нестор Літописець. Реконструкція за черепом С. О. Нікітіна

Архітектура Від язичницького періоду архітектурних споруд не залишилося. Це пов’язано з тим, що основним матеріалом будівництва виступало дерево. Окрім цього, слов’яни не будували храмів. Їх культові споруди, за часту, представлені капищами – місцями ритуального призначення з ідолом божества та жертовником, які розташовувалися просто неба у лісі чи за містом. Збруцький ідол — кам'яна скульптура IX століття, одна з рідкісних пам'яток слов'янського язичницького монументального мистецтва. Знайдена в 1848 році біля села Личківці неподалік Гусятина Тернопільської області в річці Збруч (притока Дністра). Збруцький ідол

Прийняття християнства на Русі призвело до поширення культового (храмового) будівництва, стиль якого було запозичено з Візантії. В основі був хрестокупольний тип храму – в плані храм мав форму хреста над яким здіймалася баня головного купола. Хрестокупольний храму

989 – 996 рр. – Десятинна церква, зведена за кошти Володимира Великого (віддав десяту частину зі своєї скарбниці). Була зруйнована монголо-татарами хана Батия у 1240 р. Реконструкція Десятинної церкви

1017 – 1037 рр. – Софія Київська, зведена Ярославом Мудрим на розширеній території Києва – місто Ярослава. Реконструкція та сучасний вигляд Софії Київської

1036 р. – завершено будівництво нових оборонних стін навколо Києва – місто Ярослава. Їх увінчали Золоті ворота.

Реконструкція вигляду Золотих воріт

1051 р. – засновано Києво-Печерський монастир сподвижниками Антонієм та Феодосієм Печерськими. 1073 – 1078 рр. – Успенський собор Києво-Печерського монастиря (Велика Лаврська церква) за правління Святослава Ярославовича.

1108 – 1113 рр. – Михайлівський Золотоверхий собор споруджено Святополком Ізяславовичем (онуком Ярослава Мудрого).

1171 р. – Кирилівська церква.

1030 – 1036 рр. – Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

1120 – 1123 рр. – Борисоглібський собор у Чернігові.

кін. ХІІ – поч. ХІІІ ст.. – П’ятницька церква у Чернігові.

др. пол.. ХІІ ст. – Успенський собор у Галичі. Заснований Ярославом Осмомислом.

1161 р. – Успенський собор у Володимирі Волинському.

1194 р. - церква Святого Пантелеймона у Галичі.

Образотворче мистецтво Мозаїка – техніка живопису, при якій зображення створюються з кольорових камінців, скла, смальти на стінах, підлозі, склепінні.«Оранта». Мозаїка Софійського собору

Христос Вседержитель. Мозаїка Софійського собору

Фреска – техніка настінного живопису по ще вологій штукатурці. Вцілілий фрагмент фресок, що зображали княжу родину; під час пізньої реставрації бл. XIX століття фігури були видозмінені на святих Віру, Надію, Любов і Софію з перемалюванням голів. Архангел Михаїл

Ікона – живописне, мозаїчне чи рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, архангелів, святих, сцен на євангельські та апокрифічні сюжети, виконаних згідно з канонами іконографії. Найвідомішим давньоруським іконописцем цього часу є Алімпій Печерський (бл. 1050–1114), що навчався у візантійських майстрів і виконав мозаїки Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. “Ярославська Оранта” Алімпія Печерського Богородиця разом з Антонієм та Феодосієм Печерськими

Холмська ікона Богородиці Вишгородська ікона БогородиціДорогобузька ікона Богородиці

Мініатюра – ілюстрація у рукописних старовинних книгах.

Церковна організація Київської Русі 988 р. – хрещена Київської Русі Володимиром Великим. 1039 р. – утворено Київську митрополію. 1051 – 1054 рр. – перший митрополит русич Іларіон, якого затвердили на соборі руських єпископів.1056 р. – розкол церкви на православну і католицьку – «Велика схизма».1300 р. – київський митрополит Максим переніс свою кафедру з Києва до Володимира-на-Клязьмі. 1303 р. – галицько-волинський князь Юрій І Львович домігся від Константинопольського патріарха утворення Галицької митрополії.

Церковна ієрархія. Патріарх. Митрополит КиївськийЄпископи. Священники

Структура суспільства Київської Русі ХІ ст.