Культура Київської Русі за часів роздробленості.

1. навчальна:

• формувати в учнів знання про розвиток культури Київської Русі, а саме освіти, наукових знань, літератури;
• ознайомити школярів із визначними пам'ятками архітектури й образот-ворчого мистецтва Київської Русі;

2. розвиваюча:

• розвивати уміння на основі джерел інформації аналізувати історичні факти, оцінювати їх значення ;
• давати стислу характеристику пам’яткам культури та визначати їх історичну цінність;
• називати основний понятійний апарат теми, тлумачити його;

3. виховна:

• виховувати в учнів естетичні почуття, прилучати їх до загально-  

           людських цінностей;

• формувати потребу в збереженні культурних пам’яток минулого.

Очікувані результати

 Після уроку учні зможуть:

•              з’ясувати суть понять культура, духовна і матеріальна культура,пергамент, мініатюра, заставка, ініціал та оперувати ними;
•              характеризувати на конкретних прикладах стан розвитку культури періоду роздробленості, описувати пам’ятки культури;
•              відчути відповідальність за збереження пам’яток культури - духовної скарбниці українського народу, його культурної та історичної спадщини.

     Обладнання:

• Свідерський Ю.Ю., Ладиченко Т.В. Історія України : Підручник для      7 кл. загальноосвітніх навчальних закладів .- К.: Грамота, 2007. - 272с.
• мультимедійний проектор з технічними та ілюстративними матеріалами до теми;
• картки для проведення роботи в парах.

Хід   уроку

I.   Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань , умінь та навичок учнів.

     Учням пропонується пригадати навчальний матеріал , що стосується історії Київської Русі часів роздробленості.

•     У чому полягає суть феодальної роздробленості?
•     Який період охоплює доба феодальної роздробленості?
•     Назвіть причини феодальної роздробленості Київської Русі?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів( міні лекція, бесіда).

На мультимедідошці висвітлюємо визначення поняття культура.

"Культура"-система створених людиною матеріальних і духовних цінностей на певному історичному етапі.

Учитель. Це означення важливо не запам'ятати дослівно, а пригадати, що є його головними складовими.(Під час бесіди учні пригадують, що відноситься до матеріальної та духовної культури, а вчитель записує елементи кожної з них до різних колонок — як початок роботи над формуванням поняття матеріальна і духовна культура. Підсумовуючи сказане, учні роблять висновок, що в більш вузькому розумінні культура — це сфера духовного життя людей).

Відтворивши в пам'яті учнів поняття культура, матеріальна і духовна культура, учитель оголошує тему уроку, план її вивчення та очікувані результати.

План.

1. Освіта. Наука.

2. Усна народна творчість.

3. Книжні пам’ятки.

4. Література.

5. Архітектура та мистецтво.

Учитель (розповідь з використанням наочних прикладів на мультимедійній дошці).У другій половині XI — першій половині XIІI ст. відбувався досить бурхливий розвиток культури Київської Русі. Освіта, наука й культура розвивалися під безпосереднім впливом церкви. Християнське богослужіння потребувало грамотних людей, і церква їх виховувала, відкриття шкіл та бібліотек при церквах і монастирях; запровадження писемності (кирилиця та глаголиця). Про поширення писемності серед різних верств населення свідчать числені надписи на виробах ремісників, малюнки на стінах, а також берестяні грамоти.

Унікальними є «берестяні грамоти» - написи простолюдинів на березовій корі, знайдені археологами спочатку в Новгороді, а згодом і в Україні — у Звенигороді. Береста була дешевим матеріалом — варто було прокип'ятити її у воді, щоб вона стала придатною для письма. Писали на ній писалами — спеціальними металевими стрижнями. За підрахунками вчених, у великих містах Київської Русі близько десяти відсотків населення було грамотним.

Демонстрація відеоролика.Розвиток наукових знань.

Бесіда  учителя з учнями з використанням наочних прикладів на мультимедійній дошці.

Розповідь учителя. Київська Русь залишила нам у спадок багату й різноманітну усну народну творчість, яка передавалася і збагачувалася від покоління до покоління, стала важливим джерелом пізніших літературних творів та літописів.

Учні, заслухавши розповідь учителя, по черзі називають види усної народної творчості та їхню тематику.

Робота з поняттями.

Прочитати текст підручника (С. 135-136) і виписати визначення слів: «пергамент», «мініатюра», «заставка», «ініціал». На ілюстраціях підручника книг знайти мініатюру, заставку та ініціал.

«пергамент» - оброблена шкіра молодих тварин, що застосовувалась для письма до винайдення паперу.

«мініатюра» - кольоровий малюнок у рукописних книгах.

«заставка» - композиція з орнаменту на початку книги чи розділу.

«ініціал» - перша буква тексту.

Розповідь учителя. Книги переплітали в оправи, які робили з дерев'яних дощок, обтягнутих шкірою. Дорогі оправи, що виготовлялись для князів і церковнослужителів, обтягували оксамитом та прикрашали коштовним камінням, золотом і сріблом. Така книга була витвором мистецтва і коштувала неймовірно дорого. Похвалитися великою бібліотекою в ті часи могли тільки дуже багаті люди.

Декілька рукописів збереглися до нашого часу й нині становлять величезну цінністьі свідчать про високий рівень книжкової справи на Русі. Це такі книги як:

1. «Остромирове Євангеліє»
2. «Ізборник Святослава»
3. «Слово о полку Ігоревім»
4. «Повчання дітям» Володимира Мономаха

Кілька учнів отримали домашнє завдання підготувати невелику розповідь про ці книги. Слухаєм повідомлення учнів.

Аналізуючи розповідь учні відповідають на запитання:

Які твори започаткували давньоруську літературу? Назвіть їх.

Визначте тематику творів давньоруської літератури.

Бесіда  учителя з учнями.

Розповідь учителя. Самобутнім явищем у літературі є літописи. Пригадайте , що таке літописи? Який найвидавніший літопис дійшов до наших днів? Хто є його автором? Про що в ньому йдеться? Учні відповідають на запитання.

Працюємо по парах.

Учні діляться на пари, кожна з яких одержує картку із завданням, за допомогою підручника відповідає на нього. У кожній парі вибирають доповідача, який представляє результати роботи пари. Для виконання завдання надається близько 5 хвилин.

     Картка № 1.Види споруд. Будівельні матеріали.

1.   Який тип будівництва був поширений другій половині ХІ ст.?
2.   .Чому в період політичної роздробленості спрощується архітектура храмів?
3.   Яких рис набуває архітектура періоду роздрібленості?
4.   В чому полягають технічні особливості архітектурних споруд Волині та Галичини?
5.   Який архітектурний стиль з’являється у ХІІ - початку ХІІІ ст.?   

Картка № 2. Найбільш відомі споруди.

За допомогою підручника та наочних матеріалів(додаток №1-4) охарактеризуйте зображені споруди.

     Картка № 3.Розвиток мистецтва в Київській Русі періоду роздробленості.

1. Назвіть види мистецтва , які пов’язані з церковною архітектурою.
2. Назвіть найвизначніші досягнення іконописців Київської Русі періоду роздробленості.
3. Якими видами представлене ужиткове мистецтво в Київській Русі?
4. В чому особливості давньоруського ужиткового мистецтва?

VІ. Систематизація та узагальнення набутих знань і умінь учнів.

Слухаєм доповідачів, які представляють результати роботи пар, решта учнів виступають у ролі уважних слухачів, ставлять запитання.

Систематизація та узагальнення набутих знань і умінь учнів відбувається за допомогою логічної ланцюжкової гри слів на дану тему.

VІІ. Підбиття підсумків уроку . Рефлексія.

     Учитель підводить підсумок уроку, оцінює роботу учнів , визначається найбільш цікаві й пізнавальні розповіді. За допомогою бесіди з'ясовує:

Що сподобалось на уроці? Яку роботу учні виконували із задоволенням, яку ні? Які труднощі виникли в процесі роботи?

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання.

1.   Опрацювати відповідний параграф підручника.
2.  Виконати творче завдання на тему " Перлина давньоруської культури" (охарактеризувати один з творів давньоруської літератури, архітектури або живопису).