Культура Русі-України в XI – 1-й половина XIII століття

Культура Русі-України в XI – 1-й половина XIII століття

План1. Освіта.2. Наукові знання.3. Література і усна народна творчість.4. Архітектура.5. Образотворче мистецтво.6. Висновок.7. Літературні джерела.

1. Освіта. В ХІ–ХІІІ століттях освіту здобували в церковних і державних школах. У монастирських школах готували насамперед священників. У них викладали читання, письмо, спів, богослів’я. Найпоширенішим було індивідуальне приватне навчання. Для продовження і поглиблення освіти служили бібліотеки, створені в Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі та інших містах. Книгозбірні існували при соборах, монастирях.

Однією із найдавніших пам’яток є «Остромирове Євангеліє», написане в 1056–1057 роках у Києві дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира.

2. Наукові знання. Повсякденне життя вимагало розвитку достовірних і точних наукових знань. Зазвичай вони передавалися усно з покоління в покоління як секрети майстерності з різних ремісничих спеціальностей. Наприклад, без знання математики неможливо було вести торговельні операції, чи збудувати дім; знання з астрономії давали можливість передбачати природні явища, вести літочислення, орієнтуватися в просторі, а знання з географії – здійснювати подорожі.

3. Література і усна народна творчість. Літературними творами того часу є «Повчання дітям» Володимира Мономаха та «Слово о полку Ігоревім». Про життя і чудеса ченців розповідає «Києво-Печерський патерик», написаний на початку ХІІІ століття. В усній народній творчості переповідали билини, легенди, головно про захисників рідної землі і боротьбу з ворогами. Доволі поширені були також різноманітні пісні, казки, прислів’я, приповідки.

Найдавніший літопис – «Повість минулих літ», - упорядкований ченцем Нестором у 1113 році, розповідає, «звідки пішла Руська земля, і хто в ній почав спершу княжити, як Руська земля постала». Наприкінці ХІІ століття з’явився «Київський літопис», укладений ігуменом Мойсеєм у Видубицькому монастирі. Він оповідає про Київську землю, протиборство за «стольний град» між князями, котрих автор закликав до єднання вборотьбі проти завойовників. У писемних джерелах збереглися відомості про діяльність лікарів, зокрема ченця Агапіта. Онука Володимира Мономаха Євпраксія написала трактат «Мазі».

В другій половині ХІ–ХІІ століттях у Київській державі продовжувала розвиватись архітектура. Будівельними матеріалами слугували дерево, цегла і камінь. Зводили укріплення міст, споруджували храми. Архітектура того часу успадкувала попередні традиції зодчества, але й з’явилися нові риси. Започаткував їх Успенський собор Києво-Печерського монастиря. Його зведення в 1073 році розпочав ігумен монастиря Феодосій Печерський, а завершилось будівництво в 1078 році. За типом Успенського в Києві був споруджений у 1108–1113 роках Михайлівський Золотоверхий собор. 4. Архітектура.

Пам’ятками такої архітектурної традиції є церква. Богородиці Пирогощі (Заступниці) в Києві (1132–1136 роки), Борисоглібський собор у Чернігові (1128 рік), церква Святого Пантелеймона в Галичі (кінець ХІІ століття). Наприкінці ХІІ століття будували храми з одним куполом. Зразком цього архітектурного стилю була П’ятницька церква в Чернігові (кінець ХІІ – початок ХІІІ століття).

Михайлівський. Золотоверхий собор. Церква Святого Панте-леймона в Галичі. П’ятницька церквав Чернігові.

Церква БогородиціПирогощі (Заступниці)Борисоглібський собору Чернігові.

5. Образотворче мистецтво. У другій половині ХІ – першій половині ХІІІ століття були поширені різні жанри образотворчого мистецтва — мозаїка, фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Мозаїкою і фресками прикрашали храми, щоправда мозаїку використовували рідше через її велику вартість. З початком ХІІ століття храми почали оздоблювати головно фресками.

Визначним здобутком Київської держави був іконопис. Спочатку ікони привозили з Візантії. Згодом у монастирях створювали іконописні майстерні. Діяли вони в Києві, Чернігові, Галичі.Ікона «Богородиця. Велика Панагія». Художник АлімпійІкона «Печерська Богоматір зсвятими Антонієм і Феодосієм». Художник Алімпій

Особливим видом мистецтва Київської держави була книжкова мініатюра – невід’ємна складова частина рукописної книги. Найдавніші мініатюри, що дійшли до нас від тих часів, є в «Остромировому Євангелії». Тут вміщено три мініатюри із зображенням євангелістів Іоанна, Луки, Марка. В «Ізборнику» 1073 року Свято-слава зображено князя Святослава з родиною. Це – один із перших групових портретів в українському мистецтві.

Гравюра з «Києво-Печерського патерика»

6. Висновки. Отже, культура Київської держави того часу набулависокого рівня розвитку. Її здобутки ввійшли до скарбниці світової культури.

1. Грушевський М. С. Нарис історії українського народу. – К.: Либідь, 1991. – 398 с.2. Історія світової культури. – Либідь, 1994. – 320 с.3. Історія української літератури ХХ ст. – У двох книгах. /за ред. В. Г. Дончика.- К.: Либідь, 1994.4. Історія української культури / За загал. ред. I. Крип'якевича. — К.: Либідь, 1994. – 656 с.5. Ковальчук О. В. Українське народознавство. – К.: Освіта, 19926. https://uk.wikipedia.org/wiki/XIIЛітературні джерела

Дякую за увагу!