Презентація " Суспільне і господарське життя на теренах Русі -України в ХІV-ХV століттях.

Соціальний устрій і господарське життя Українидруга половина ХІV – ХV ст. Підготувала Вчитель історії Кривішин Л.І.

В другій половині ХІV – ХV ст. основою суспільних відносин були стани. Стани – великі соціально – правові групи людей, які відрізняються становищем у суспільстві, спадковими правами та обов'язками.

Шляхта – привілейований соціальний стан, аристократія у Польщі, Литві та Русі – Україні в ІV – ХІІІ ст.

Магнати – шляхтичі, які мали великі землеволодіння; велика шляхта.

Духовенство – церковні люди. Поділялось на біле та чорне.

Міщани – мешканці міст.

Селяни – мешканці селищ, найчисельніша верства українського населення.

Соціальна структура суспільства. ПРИВІЛЕЙОВАНІ НАПІВПРИВІЛЕЙОВАНІНЕПРИВІЛЕЙОВАНІ Князі-земляни. Шляхта, духовенство. Міщани. Селяни. Податки на платять, несуть службу власним коштом, ПРИЙМАЮТЬ УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВОЮПодатки платять, але вільно обирають рід занять. Податки платять. Панщину відробляють

Сільське господарство. Землеробство: трипільна система (жито, ячмінь, овес, пшениця, гречка). Тваринництво: розведення волів, корів, свиней. Промисли: рибальство, мисливство, бджільництво, солеваріння, видобування руди, виробництво дьогтю та смоли, виготовлення сукна і полотна, гончарного посуду.

Панщина – обов'язкові селянські роботи на пана. Фільварок – шляхетське багатогалузеве господарство, яке базувалося на праці селян і було орієнтовано на ринок.

{3 B4 B98 B0-60 AC-42 C2-AFA5-B58 CD77 FA1 E5}Господарське життя України другої половини XIV — першої половини XVI ст. Сільськегосподарство. Залишається провідною галуззю економіки, поряд із перелогом і двопільною системою сівообігу поширюється трипілля, розвиваються тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво; суттєву роль продовжують відігравати рибальство й мисливство; у зв’язку зі зростанням великих феодальних господарств до середини XVI ст. майже зникають вільні общинні землі; збільшується грошова й натуральна рента для селян, додається панщина — 14 днів на рік. Промисли. Традиційними є солеваріння, виробництво дьогтю, смоли й поташу; селяни виготовляли сукно й полотно, гончарний посуд, предмети з металу й дерева для домашнього вжитку

{BC89 EF96-8 CEA-46 FF-86 C4-4 CE0 E7609802}Ремесло й торгівля. Розвиток пов’язаний зі зростанням міст, у яких від XV ст. поширюється магдебурзьке право — міське право, яке передбачало звільнення міста від управління, судової та адміністративної влади місцевих феодалів-власників міст і створення місцевого самоврядування.Існування в середині XVI ст. близько 130 ремісничих спеціальностей. Поширення на українських землях, що входили до Польщі, цехів (щоправда, православні українці не могли стати цеховиками, оскільки до цеху приймали тільки католиків). Зростання міжнародної торгівлі (центрами зовнішньої торгівлі були Київ, Львів, Кам’янець-Подільський і Луцьк). Основна форма внутрішньої торгівлі — ярмарки, що проводилися кілька разів на рік

Турецький купець зі слугою. Гравюра кінця XV ст.

Повстання під проводом Мухи

Андрій Боруля Повстання під проводом Мухи — одне з найбільших повстань 15 століття українських і молдавських селян в 1490—1492 рр. - на чолі з селянином Мухою, яке почалося у Молдавії і охопило Галичину і Буковину. Повстанці нападали на маєтки феодалів, забирали коней, зброю, виганяли і вбивали панів. Причиною виступу було посилення феодального визиску та покріпачення селянства. Тогочасний, перемиський єпископ Ян з Торговиська, автор польського літопису, пише: «Якийсь Муха з Волощини, в короткому часі, зібрав 9000 війська з селян, впав у ту частину Руси, де лежить Снятин, узяв його й пограбив, потім нападав на ріжні міста й села, а інші підбив собі, аж до Галича».

Польський король Казимир IV Ягеллончик закликав до походу проти повстанців шляхту і найняв прусські війська (Тевтонський орден). Літо 1490 р. - біля міста Рогатина основні сили повстанців були розбиті королівськими військами, а залишки їх, на чолі з Мухою, відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини. Навесні і влітку 1491 року знову з'явилися повстанські загони, які очолював Андрій Боруля (вважають, що це той самий Муха). Біля Галича вони зазнали поразки. Борулю схопили пани і стратили — скинули із стін фортеці у Хотині. Але повстання тривало. 1492 р. - селянські загони, ватажок яких також називався Мухою, оволоділи значною частиною Галичини. Вони нападали на маєтки феодалів, палили їхнє майно, убивали панів. Недалеко від Галича група українських шляхтичів уночі напала на загін повстанців, знищила його, а Муху захопила і видала польським військам. Його перевезли у Краківську в'язницю, де він незабаром і помер від катувань.

Магдебурзьке право. Магдебурське право – це міське право на самоврядування, за яким міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, владі феодалів і створювали органи самоврядування. Причини надання українським містам Магдебурзького права:• повільний розвиток міст через постійні напади татар;  • держава, польські королі, литовські князі, церква були зацікавлені в розвитку міст: з міст у державну скарбницю надходили податки, міські фортеці захищали від зовнішніх ворогів;  • прагнення міського населення самостійно керувати життям свого міста .

1339 р. м. Санок Галицько-Волинського князівства  — перше місто України, якому було надано магдебурзьке право. Згодом магдебурзьке право одержали й інші міста: •  Львів (1356 p.); •  Кременець (1374 p.); •  Луцьк (1432 p.); •  Житомир (1444 p.); •  Київ (1494 - 1497 рр.); •  Дубно (1498 p.); •  Ковель (1518 p.); •  Берестечко ( 1547 р.) та інші. 

Титульна сторінка кодекса «Право міське Магдебурзьке», 1581 р

Підмайстер. Майстер. Учень. Цех – об'єднання вільних ремісників однієї чи кількох споріднених спеціальностей, яких очолював виборний цехмістер.

Висновки. На середину ХVІ ст. завершилося становлення шляхти як панівного стану суспільства на українських землях. У цей період помітно погіршується становище українського селянства: зростають повинності й податки, відбувається поступовий процес закріпачення. У другій половині XIV — XV ст. православна церква почала втрачати підтримку держави й занепадати. У XIV—XV ст. розгорнулася широка експансія католицької церкви, що підтримувалася правителями Польщі та Литви. XIV — перша половина XVI ст. - формування шляхетського стану.1303—1347, 1371—1410 рр. - час існування Галицької православної митрополії.1375 р. - заснування в Галичині католицької митрополії (архієпископства).1415—1420, 1458—1596 рр. - час існування Київської (Литовської) православної митрополії.1439 р. - Флорентійська унія.1458 р. - відновлення Київської православної митрополії.1514 р. - битва під Оршею.

Домашнє завдання. Опрацювати § 25.Історія України підручник для 7 класу - Г. Хлібовська, О. Наумчук, М. Крижановська, І. Брунейко. Видавництво «Астон»2020 Письмово – дати відповідь на питання: Назвіть основні стани українського суспільства ХІV-ХVст. Який суспільний стан був найчисельніший ? Із яких груп він складався?Поясніть значення термінів : «магдебурське право», «магістрат».

ДЯКУЮ за УВАГУ !