Культура спілкування. Вправляння у звуковому аналізі мовлених слів. Складання графічних моделей речень

Тема: Культура спілкування. Вправляння у звуковому аналізі мовлених слів. Складання графічних моделей речень

Мета: вчити учнів виконувати звуковий аналіз фонетично нескладних слів, послідовно називати звуки на слух та з опорою на графічну схему, будувати звукові моделі слів; закріплювати вміння складати речення з різною кількістю слів; розвивати фонематичний слух; виховувати культуру спілкування.

Обладнення: плакати «Правильно сиди, тримай ручку», підручник.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ЛОГОПЕДИЧНА РОЗМИНКА

 Вправа 1. «Смачне варення».

Рот напіввідкритий, кінчиком язика повільно облизнути верхню й нижню частину губи в обох напрямках по 5 разів.

 Вправа 2. Усмішка «Трубочка».

Посміхнутися, старанно розтягуючи губи, а згодом витягнути їх уперед трубочкою.

 Вправа 3. «Старенька бабуся».

Закусити обидві губи зубами й утримувати в такому положенні 5–10 с.

 Вправа 4. «Лопатка».

Загинати язик на верхню губу. Повторити 8 разів.

III. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

 1. Аналітичні вправи на виділення зі слів окремих звуків (на початку і в кінці):

мишка, шуба, вікно, пеньок, рись, олівець, хліб, струмок, день.

 2. Синтетичні вправи на утворення складу (злиття) різних звуків [л], [о] — ло; [т’], [і] — ті; [ц’], [а] — ця; [з], [у] — зу; [р’], [у] — рю

 3. Гра «Впіймай звук [р]»

Учитель читає слова. Якщо в слові є звук [р], діти плещуть у долоні один раз, якщо звук [р’] — два рази.

Жаба, ромашка, річка, дідусь, небо, олівець, ряска, тигр, лебідь, гребінь, хвиля, море, зірка, скарб, осел.

 4. Гра «Хто найуважніший»

Учитель читає невеличкий текст. Діти уважно слухають, а потім на запитання «скільки речень у тексті?» — піднімають стільки паличок для лічби, скільки було речень у тексті.

У лісових тварин багато клопоту. Білка ховає в дупло горіхи. Їжак тягне у нору сухе листя. Ведмідь набирає жиру.

   IV.Закріплення вмінь співвідносити умовне позначення звуків, складів з реaльно вимовлюваними в словах

На дошці — малюнок лисиці і синиці.

— Розгляньте схему під малюнком лисиці. Який останній склад у цьому слові? (ця) А який голосний звук чуємо в кінці складу? (Звук [а])

— Послухайте інше слово — синиця. Чи є в цьому слові такий самий склад?

Де він чується? (У кінці)

— І ще одне цікаве завдання. Його зможуть виконати тільки уважні учні!

Чи є в словах лисиця і синиця ще один однаковий склад, крім останнього ця?

(Учні встановлюють, що другий склад у слові «лисиця» і перший у слові «синиця» однаковий — «си»).

— Розкажіть, що ви знаєте про синичок?

— Синичка з’їдає або згодовує малятам стільки комах, скільки важить сама. Отака синичка! Тому взимку — а зима незабаром настане — синичок та інших птахів треба обов’язково підгодовувати.

 Фізкультхвилинка

  Станьте, діти, чітко в ряд,

  Вирушаємо у сад.

  Руки вгору піднімаєм,

  Наче яблука зриваєм.

  Назбираємо багато,

  Щоб узимку ласувати.

V. РОБОТА ЗА БУКВАРЕМ (с. 20)

 1. Бесіда про культуру спілкування

— Які «чарівні» слова ви знаєте? Коли їх уживаєте? (Дякую, спасибі, до побачення, будь ласка, добрий день, доброго ранку)

— Розгляньте верхній малюнок.

— З ким розмовляють учні?

— Як слід звертатися до вчительки, до бібліотекаря?

— Що запитує дівчинка у вчителя?

— Що слід робити хлопчикові?

— Чи можна втручатися у розмову дівчинки з вчителькою?

— Що зображено на другому малюнку?

— Як хлопчики повинні ставитися до дівчаток?

— Як ви попросите книгу в свого однокласника?

— Ти забув удома ручку. Що робитимеш?

— Подивіться на третій малюнок. Що ви на ньому бачите? Розкажіть.

 2. Робота в парах

— Розіграйте діалог.

Ти хворів. Хочеш дізнатися, що було в школі. Зателефонував своєму однокласникові. До телефону підійшла його мама. Що ти скажеш? Не забувай про чарівні слова!

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що найбільше запам’яталося?

— Які завдання викликали труднощі?