Курсова робота ''Формування творчої компетентностіІ гуртківців засобами декоративно-ужиткового мистецтва''

Про матеріал
Створення умов для творчого розвитку дітей засобами декоративно - ужиткового мистецтва, формування основ художньо - естетичної культури.
Перегляд файлу

1

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                                                        2

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

РОЗДІЛ 1

 

  1. Особливість та специфіка навчальної програми гуртка                           5

 

  1. Педагогічні методи як засіб досягнення мети навчального заняття       7

 

  1. Науково-дослідницька робота як складова навчально-виховного процесу                                                                                                                   8

 

  1. Соціальне партнерство як фактор розвитку творчості вихованців         13

 

РОЗДІЛ 2

 

 2.1.«Моя Батьківщина найкраща, пізнай, зрозумій, оціни»                            15

  2.2. «Тваринні обереги»                                                                                         15

  2.3 «Рослинні обереги»                                                                                         16

  2.4 «Побутові обереги»                                                                                         16

  2.5.  «Оберегова символіка орнаментів»                                                            16

 

 

ВИСНОВКИ                                                                                                             17

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                     19

 

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

          Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначає, що формування компетентно визначеної особистості є найважливішою складовою розвитку суспільства та держави. Вирішення цієї проблеми вимагає переосмислення змісту й шляхів досягнення цілей. Важливу роль у цьому відіграє позашкільна освіта. Завдяки різноманітності напрямів діяльності, вона формує творчу компетентність дитини, що включає в себе знання, уміння, навички, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використати їх в житті й на практиці.

           Декоративно-ужиткове мистецтво є невід’ємною частиною художньої культури, воно єднає минуле із сьогоденням, зберігаючи національні художні традиції. Цей вид мистецтва належить до сфер створення матеріальних та духовних цінностей і є потужним джерелом досвіду людства, яке живить сучасну художню культуру. Компетентність особистості стає вирішальною умовою та показником успішності людини в житті загалом і в професійній діяльності зокрема.

            Компетентнісний підхід — спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток базових і предметних компетентностей, результатом якого має бути формування загальної компетентності, що є інтегрованою характеристикою досягнень учня. Вона набувається в результаті навчання, особистого пізнавального і життєвого досвіду.

 На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна відокремити основні шляхи набуття творчої компетентності гуртківців: розв’язання творчих завдань; впровадження розвивальних творчих ігр; індивідуальний підхід у навчанні; проблемний підхід.

 Ефективність формування творчої компетентності забезпечується створенням таких педагогічних умов: включення вихованців у процес проектування та виготовлення продукту засобом проектів;

 

діалогізація навчального процесу; мотивація їх до саморозвитку творчих здібностей; формування творчого стилю діяльності.

 Одним із засобів формування творчої компетентності є декоративно-ужиткове мистецтво. Декоративне означає “прикрашати”, ужиткове — речі, що мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди. Головне завдання декоративно-ужиткового мистецтва - зробити гарним речове середовище людини, її побут. Поділ декоративно-ужиткового мистецтва на види здійснюється за призначенням предмета — меблі, одяг, посуд, оберіг тощо, за технікою виконання — ткацтво, розпис, за матеріалом — дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза, природні матеріали (насіння, зернятко, сухоквіти). Кожна річ, що оточує нас у громадських та культових спорудах, у побуті, виконана майстром, потребує реалізації не просто ідеї нового предмета, а ще й художнього задуму.

 Могутній психолого-педагогічний і виховний потенціал народних художніх ремесел, їхній просвітницький та культурний вплив на особистість набуває актуальності висвітлення проблеми формування творчої компетентності дитини через занурення її у різні види мистецтва. Це зумовило вибір педагогічної проблеми, над якою я працюю 3-й навчальний рік «Формування творчої компетентності гуртківців засобами декоративно-ужиткового мистецтва».

 Тема досвіду роботи розробляється на основі роботи гуртка «Український оберіг» (художньо-естетичний напрямок)  Палацу дітей та юнацтва.

 Об’єкт дослідження — формування творчої компетентності вихованців на заняттях гуртка шляхом опанування ними різних методик та технік декоративно-ужиткового мистецтва.

 Предмет дослідження — зміст, форми та методи ознайомлення дітей із основними видами та техніками декоративно-ужиткового мистецтва.

 Мета досвіду — теоретичне обгрунтування і впровадження в навчально-

 

виховний процес гуртка ідеї формування творчої компетентності вихованців засобами декоративно-ужиткового мистецтва.

 Завдання:

- теоретично обгрунтувати педагогічні передумови та практичну діяльність у

гуртку, що веде до розвитку творчої компетентності вихованців;

- виявити ефективність адаптованої програми гуртка;

- розкрити сутність інноваційних підходів до використання у роботі з гуртківцями різних технік декоративно-ужиткового мистецтва (флористика та фітодизайн інтер’єру, колаж та картини з природного матеріалу, декупаж, лялька-мотанка, український оберіг)  як основи формування креативної (творчої) компетентності.

 Новизна досвіду полягає у впровадженні у практику гурткової роботи інноваційних методик, спрямованих на формування у вихованців гуртка творчої компетентності.

  •                   Теоретичні проблеми компетентністного підходу до навчання розглядались у дослідженнях С.Бондар, І.Єрмакова, О.Кононко, О.Овчарук, І.Родигіної, О.Савченко, Т.Сорочан, А.Хуторського та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ГУРТКІВЦІВ

ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА

 

РОЗДІЛ 1

          1.1 Особливість та специфіка навчальної програми гуртка

 Наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися та ділитися досвідом з іншими, прагнення пізнавати національні традиції, звичаї українського народу, зберігати і розвивати їх, передавати народні надбання наступним поколінням чим ідентифікувати світові самобутність, значимість української нації здобуває результати в сфері розвитку компетентності.

 Гурток “Український оберіг” працює за адаптованою програмою. Актуальність навчальної програми пов’язана з посиленням ролі декоративного мистецтва у сучасному житті, а також зростанням інтересу до народної творчості та новітніх технік декорування, що в свою чергу, визначає актуальність та доцільність його вивчення.

 Особливої уваги у вирішення проблеми позашкільної освіти набувають питання розвитку художніх здібностей дітей, формування основ художньо-естетичної культури. Створення навчальної програми обумовлено необхідністю формування різностороннє розвиненої особистості, розвитку інтересу до культури рідного краю та надбань світової культури, поваги до мистецьких здобутків народних майстрів, вихованню патріотизму, самореалізації та подальшому професійному самовизначенню вихованців.

 Специфіка програми полягає у тому, що вона є комплексною, в ній поєднано різноманіття видів декоративно-ужиткового мистецтва як окремих дисциплін, які викладаються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей. Особливий акцент у змісті програми зроблено на послідовне засвоєння мистецьких стилів та явищ художньої культури через

 

 

 

практичне застосування видів та технік декоративно-ужиткового мистецтва у

виготовленні стилізованих виробів, присвячених певному періоду української історії, починаючи з давніх часів і до сьогодення. Зміна видів творчої діяльності дозволяє не згаснути інтересу до занять та робить процес навчання більш ефективним. Вихованці навчаються віком від 6 до 18 років.

 Програма включає три освітні рівні: початковий, основний, вищій.

 Метою навчально-виховної роботи в гуртку — є створення умов для творчого розвитку дітей засобами декоративно-ужиткового мистецтва.

 Основні завдання:

- ознайомити з декоративно-ужитковим мистецтвом України, багатством та різноманітністю його видів, особливістю його мови, засобами художньої виразності;

- надати знання з основ образотворчої грамоти;

- навчити працювати в різних техніках, створювати предмети декоративно-ужиткового мистецтва;

- розвинути естетичний та художній смак дитини, творчі здібності, образне мислення;

- виховати духовно багату особистість з активною громадянською позицією;

- допомогти вихованцям у професійному самовизначенні;

- розвинути позитивні якості особистості: працелюбство, наполегливість у досягненні мети, відповідальність за результат власної діяльності.

          Заняття у гуртку дають можливість випускникам  обрати професію за дизайнерським напрямом. Для того, щоб працювати у сучасному дизайнерському просторі дизайнером інтер’єної іграшки, флористом, фітодизайнером інтер’єру треба знати історію розвитку українського оберіга, народних традицій, української народної ляльки-мотанки.              Спільні результати педагога та вихованця засвідчують здобутки та перемоги.  Велике виховне

 

 

значення має підведення підсумків роботи, аналіз і оцінка результатів діяльності.

Використовуючи інтерактивні методи в роботі, бачу кожного, інструктую, допомагаю, застосовуючи при цьому технічні прийоми виконання виробу.

 

 

1.2 Педагогічні методи як засіб досягнення мети навчального заняття

 Зміст навчально-виховного процесу спрямовую на розвиток оригінального не стереотипного, асоціативно-творчого мислення опанування гуртківцями основ традиційного народного мистецтва — ужиткових речей, уміння створювати виразний художній образ, оригінальну композицію мовою декоративно-ужиткового мистецтва. Складність, багатогранність, сукупність педагогічних методів та прийомів навчального процесу полягає в поглибленні міжпредметних знань з історії, географії, літератури, праці, образотворчого мистецтва. Емоційна виразність, психологізм витворів українського оберіга, лялькового мистецтва, факти історії мистецтва нашого народу знайшли практичне використання у національно-патріотичному підході у рамках ідентифікації українського народу у Європі, світової спільноти, моделюванні поведінки, цінностях.

        Особливу увагу звертаю на поглиблене вивчення та засвоєння особливостей технік виконання різних видів українського оберіга. Для підтримки постійного інтересу гуртківців до занять урізноманітнюю методи роботи: репродуктивний, евристичний, проблемний і дослідницький.

 Репродуктивний метод — використовую на заняттях, коли ставиться завдання створити власний дизайнерський проект (відтворення вихованцями здобутих знань, умінь, навичок для закріплення способів творчої діяльності вихованців).

 

 

 

Евристичну бесіду використовую тоді, коли перед вихованцями

ставляться завдання з певної теми, розв’язання яких можливе лише на основі здобутих знань та умінь, використовується при вивченні кожної з тем та

структурних компонентів будь-якого заняття.

Проблемний метод використовую під час практичних занять (створення ескізу, колажа, оберіга, тощо) та у процесі засвоєння теоретичного матеріалу, наприклад, при розгляді певного виду декоративно-приладного мистецтва (витинанка, писанкарство, колаж) використання цього методу передбачає розвиток творчого мислення вихованців щодо способів вирішення та розв’язання проблем. Розкриваючи проблемні запитання, використовую протиріччя, доведення, судження, що полегшує процес засвоєння матеріалу шляхом співпраці керівник-вихованець. Прикладом цього є запитання: «Чому кожен регіон України, розписуючи писанки, використовував саме йому притаманну кольорову гаму, і з чим це пов’язано? Чим національний костюм прикрашають?»

 Дослідницький метод використовую у роботі з дітьми основного рівня навчання. У 2017-2018 навчальному році три вихованки гуртка Коваленко Сабіна, Копцова Валерія, Земцова Ганна спільно з батьками та керівником гуртка написали дослідницько-пошукову роботу «Скарби роду: етнографічна українська іграшка-оберіг:  лялька-мотанка».

 

   1.3 Науково-дослідницька робота як складова навчально-виховного процесу

Теоретичні основи досліджуваної проблеми: для кого і для чого люди виготовляли обереги.

 Поштовхом для написання першої наукової роботи слугувала практика роботи гуртка “Український оберіг”, виготовлення українських виробів-оберегів, сувенірів та декоративних предметів інтер’єру.

- мета дослідження: ознайомлення гуртківців з історією виникнення ляльки; різновидами матеріалів; відтворення технології та способів виготовлення; дізнатися, яку роль відігравали ляльки-обереги у вихованні майбутніх поколінь,

прагнення продовжити українські традиції з глибокою повагою до надбань попередніх поколінь.

- завдання дослідження: дослідити появу ляльки-мотанки; з’ясувати, з якою метою мати виготовляла ляльку-мотанку для своєї дитини; дізнатися, яке призначення та символіку вона має, чому основний елемент ляльки — хрест; вияснити, чому лялька називалася мотанкою, залучитися до процесу виготовлення іграшки-оберегу; виконати за традиційними технологіями зразки українських ляльок; здобути безцінний досвід від майстрів, людей зрілого віку.

- методи в роботі: провели аналіз з різних джерел з метою висвітлення проблеми, проектування варіантів її вирішення; спостереження, фіксація, аналіз, систематизували показники досліджуваних процесів; експеримент; пошук, опитування, тестування.

 Темою дослідницької роботи стала лялька-мотанка, як витвір мистецтва, сакральний оберіг, українська таємниця, виготовлений маминими руками.

 В основі дослідницької роботи лежить власне ідея ініціативної групи гуртківців осмислити духовне коріння українського народу, своєї родини; вивчити історію використання ляльок в українських обрядах; створити своїми руками за традиційними технологіями зразки українських обрядових ляльок.

 Актуальність нашого дослідження полягала в тому, що іграшка, зроблена власноруч, дуже потрібна дитині. В сучасному житті ляльки використовують як іграшку, первинне її призначення забуто.

 Проблема. Для кого і для чого люди виготовляли ляльки-обереги.

 Гіпотеза. Я вважаю, що прадавні люди виготовляли  ляльку-мотанку для дитячих розваг, розвитку та спокою дитини. Батьки завжди працювали, і щоб дитина не сумувала, щоб скрасити її дозвілля, зайняти її, заспокоїти її,

 

виготовляли власноруч іграшки. Кожна матір з любов’ю робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась.

 Об’єктом дослідження є іграшка.

Предметом дослідження – процес виготовлення іграшки.

 Основні види навчально-дослідницької діяльності :

 індивідуальна робота:

- пошук інформації;

- виготовлення іграшок;

- написання рефератів;

- оформлення персональної виставки “Народна іграшка”;

 спільна робота:

- екскурсія в музей Придунав’я;

- майстер-клас по виготовленню народної іграшки-ляльки;

- виготовлення іграшок з паперу, природних матеріалів, малювання народної іграшки на уроках ОБТМ

 Основна мотивація дослідницького процесу — розширення власного світогляду, самовизначення, самореалізація, навчитися мислити і вирішувати проблеми, самостійно здійснювати інформаційний пошук. Ця робота стане першим кроком до кар’єри дизайнера інтер’єрної іграшки Коваленко Сабіни. На цьому етапі їй необхідно здобути знання, навички, що виходять за межі шкільної програми, програми гуртка, здобути власний досвід дослідницької роботи. Унікальність цікавої теми, перспективність дослідницького матеріалу не одноразова, а переростає у сучасність; вплітаються напрямки, які продовжують, розширюють, доповнюють одна одну: світові обереги, континенти, народи, релігії, колір, форма та інші. Новизна тематики при її аналізі від концентрації виключно власного дослідницького досвіду, осмислення перспективи до поняття “стиль епохи”,  “національний стиль”,  “індивідуальний стиль митця”.

  Об’єктом дослідницько-пошукової роботи є українська лялька-мотанка оберіг, аспект наукового дослідження: області, міста та села України, діаспори Румунії, Канади, Росії, Молдови, Болгарії, Ізраїль, Польщі, Німеччини,

православ`я, мусульманства. Працювали з джерелами: друковані, електронні.

- провели аналіз з різних джерел з метою висвітлення проблеми, проектування варіантів її вирішення;

- спостерігали, фіксували, аналізували, систематизували показники досліджуваних процесів;

- вивчали зміни історичних процесів; провели експерименти як підтвердження або спростування, припущення у майстер-класах;

- аналізували інтерес людей до історії краю, країни, Європи;

- використовували пошук як спосіб діяльності на базі здобутих знань, вмінь;

- провели систематизацію поглиблення теоретичних та практичних знань, навичок та вмінь.

Епіграфом до науково-дослідницької роботи став вислів “Моя Батьківщина найкраща, пізнай, зрозумій, оціни”.

 Предметом дослідження стали тваринні, рослинні, побутові обереги, оберегова символіка орнаментів, історія виготовлення ляльки-мотанки, функції ляльок, елементи одягу ляльки-мотанки, основні види ляльки-мотанки:

- Княгиня і Берегиня

- Немовля

- Званка-Бажанка — Додаток М

- Весільна

- Нерозлучники

- Сім”я — Додаток М

- Берегиня

- Порадниця

- Травниця — Додаток Є

 

 

- Грошова кубушка — Додаток Н.

- Зернянка — Додаток Б

- Подорожниця

- Жіноче щастя

- Дівка-баба

- Козак

-Коза

- Спиридон-сонцеворот

- Дідух — Додаток В

Тестування для гуртківців, які приймають участь у дослідницькій роботі.

  •  Ляльки-мотанки з’явилися: понад п’ять тисяч років; двісті років; десять років.
  • Лялька- мотанка має бути: безликою; з нафарбованими очима; з випуклими губами.
  • Якого типу ляльок-мотанок не існувало: немовля; берегиня; наречена; школярка.
  • Лялька-берегиня оберігала: хлопчиків; дівчаток; достаток сім’ї.
  • Обов’язковими атрибутами ляльки є: вишиванка та намисто; чоботи; корзинка; головний убір – очіпок, стрічка чи хустка.
  • Ляльку-немовля клали: на стіл; на лаву; в колиску.
  • Лялька-наречена символізувала: придане; красу; характер нареченої.
  • Головне призначення ляльки-мотанки: берегти хату; худобу; душу свого власника.

        Ініціативна група гуртківців розбилася по інтересам під час творчого пошуку: дослідники, народознавці, журналісти, фольклористи.

 Творчий процес — це накопичення наукових фактів з мистецтвознавства. Специфічною особливістю нашої діяльності — зрозуміти генетичну тягу українського народу до творчої роботи власноруч, стало духовною потребою у

розвитку особистості і потреба берегти український оберіг як сімейний скарб. В основі діяльності гуртка лежить власне ідея ініціативної групи гуртківців осмислити духовне коріння українського народа, своєї родини, сім’ї через

творчість взагалі і саме український оберіг.

 

    1.4 Соціальне партнерство як фактор розвитку творчості вихованців

 

 Особлива увага приділяється співпраці з народними майстрами м. Ізмаїл, Придунав’я, Одещини. Ознайомились з творчим досвідом лялькарок м. Кілія. Багаторічна дружба та творчі зв’язки пов’язують вихованців гуртка “Український оберіг” з викладачем ІДГУ Стойковою В.П., яка більш ніж десять років займається виготовленням ляльки-мотанки (в грудні 2015 року прийняла участь у виставці української ляльки м. Вашингтон, США). Такий обмін досвідом став корисним і підвищує результативність у роботі гуртка. Гуртківці з батьками приймають участь у щорічному етнографічному фестивалі “Етноперлина Південної Бесарабії”(додаток), майстер - класах (додаток), інтегровані заняття(додаток) педагогічних семінарах(додаток), науково-практичному семінарі для вчителів методистів на базі ЗНЗ №8 “Сила роду”(додаток), святковому науково-практичному заході до всесвітнього Дня рукоділля “Збереження та збагачення культурної спадщини українського народу”, науково-практичному заході “Бесарабські колядки”, педагогічному територіальному семінарі бієнале для вчителів шкіл образотворчого мистецтва, майстер-клас на підсумковому занятті для батьків та гуртківців декоративно-прикладного мистецтва Палацу дітей та юнацтва по виготовленню ляльки Благополучниця за девізом: “Знаю, вмію, навчу” (Додаток Е), інтегрованому занятті(додаток) брали участь у ярмарку-продажі на Масленицю, на свято Івана Купала гуртківці свої вироби — святковий віночок пустили на р. Дунай. Щорічно у Обласному національному центрі культур гуртківці приймають

 

участь у виставках “На рушникових крилах”, щорічної регіональної виставки “Дунай — ріка дружби”(додатки).

 Вихованці гуртка “Український оберіг” із задоволенням дарують

власноруч виготовлені українські обереги на щастя, на долю, на вдачу Ізмаїльському міському голові Абрамченко А.В.(додаток Н), депутату облради Урбанському О., гостям міста (Румунія, Болгарія), директорам ЗНЗ міста, керівництву і педагогам Ізмаїльської Дитячої художньої школи, керівництву Ізмаїльського телебачення, колективу ДК ім. Т.Г. Шевченка, науковим працівникам Ізмаїльської картинної галереї, музею Придунав’я,  журналістам.

 Плануємо  розширити співпрацю та творчі зв’язки з майстринями, творчими колективами та гуртками позашкільних закладів Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського, Татарбунарського районів та м.Одеса.

           До скарбниці українського народу прив’язанні своєю творчою діяльністю гуртки декоративно-прикладного напрямку Палацу дітей та юнацтва: «Ручне килимарство», «Квітковий сувенір», «Чарівна палітра», вокальний та театральний гуртки, хореографічні колективи, комп’ютерна графіка, “Оригамі”, гуртки ОБТМ, які власноруч відроджують народні промисли, оформляють презентації, виступають на сцені.

        Наша мета — практичне продовження дослідницької роботи,  створення українського етнографічного куточку - “Українська світлиця”, театралізоване святкування народних свят. Результати діяльності гуртка оприлюднюються в ЗМІ, ТВ, на сайті Палацу дітей та юнацтва(додатки).

 Шляхи впровадження результатів пошуково-дослідницької роботи, популяризації своїх творчих надбань — це сайт Палацу дітей та юнацтва, участь у масових, міських, регіональних, обласних заходах для розповсюдження творчої діяльності колективу гуртка «Український оберіг» з лялькарскої тематики та інших українських оберегів. Поширення поняття “художня картина світу: людина, природа, побут, традиції” серед учнів міста Ізмаїл для залучення

 

до поглиблення практично-теоретичних знань про декоративно-ужиткове мистецтво України під гласом “Украіно, ми твоя надія”

          Наша родинна співпраця “керівник гуртка — вихованці — батьки”

активно розвивається. В нашій творчій скарбниці є багато добрих і цікавих справ. Для втілення своїх ідей брали участь у міських, регіональних, обласних, всеукраїнських, міжнародних виставках(додатки), майстер-класах на міських святах у літніх таборах, на шкільних ярмарках, педагогічних науково-практичних семінарах, в благодійних акціях “Зроби подарунок” ветерану війни, людям похилого віку, дітям з притулку, воїнам АТО, ветеранам- вчителям.

 

РОЗДІЛ 2.

2.1.«Моя Батьківщина найкраща, пізнай, зрозумій, оціни»

       З історії прадавніх оберегів. Обереги у вигляді старої підкови чи вишитого рушника наші пращури використовували з давніх-давен. Ці речі уособлювали добро й силу, захищали від усіляких негараздів. Вони були не лише корисними, їх наділяли магічними властивостями. Обереги були хатніми та такими,  які брали в дорогу. Існували обереги від темних сил, хвороб, обереги шлюбу та щасливого життя, родинного захисту. Найдавніший оберіг є жіноче божество, яке було поширено практично у всіх народів. Від грецького «земля» давньоруська транскрипція – «берние», тобто богиня, охоронниця. В українців Берегиня – мати всього живого: людини, природи, добра. Оберегом вважався в українців і одяг, особливо вишиваний. Численні прикраси як елементи одягу підсилювали його захисну функцію від усілякого зла та хвороб.           

  2.2. «Тваринні обереги»

       Лелека – один із улюблених птахів України назвали на честь божества добра і кохання,  а від кохання народжуються діти. Зозуля – добрий вісник.

 

 

Ластівка – символ щастя. Кінь є символом багатства, могутності. Жаба була символом скупості, бджола – супутник людини протягом тисячоліть, символ працелюбності.

 

         2.3 «Рослинні обереги»

        Верба віщає воду – шановне дерево українців, скріплює коріннями береги та очищає воду. Рута - м’ята  символізує дівочу красу. Мальва - це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви, запашні обереги нашої духовної спадщини.   Барвінок - це символ радісної життєвої сили, вічності, невмирущої пам`яті. Волошки мали широке ритуальне застосування, їх клали за ікони, святили на Маковія. Калина - це символ сонця, неперервності життя, роду українців, України. “Без верби й калини - нема України” – каже народна мудрість. Раніше калину висаджували в кожній садибі. Мак в Україні здавна висаджували навколо будинків для відлякування відьом, чортів, вампірів. Цибуля та часник з давніх-давен вважалися кращими оберегами від усіх видів чаклунства.

 

2.4 «Побутові обереги»

       Символ хати, дідуха (сніп із житніх пучків), хреста, хліба, віника, підкови, рушника, писанки, одягу, віночка.

 

2.5.  «Оберегова символіка орнаментів»

 Солярний хрест – символ сонця і добробуту.

Спіраль – символ нескінченності життя.

Небесний хрест – символ небесної духовної сили та сили родової єдності.

Квадрат – творець всесвіту і перших людей, покровитель шлюбу та сім’ї.

Заря (октограма) – символ космічного закону кровообігу, психічного захисту людини. Один із найсильніших символів – оберегів.   

 

      

Специфіка художньо – образної мови в українській культурі, народних традиціях має поняття ”образ у мистецтві”, “Світ людини та образ світу у мистецьких шедеврах”. Українці зберегли унікальну національну культуру. Прогрес витісняє стародавні традиції, але краса слов`ян, природи у декоративно – ужитковому мистецтві збережено, як духовне явище у національно – мистецькій спадщині.

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, використовуючи педагогічні інновації на власних заняттях я намагаюся давати дітям не тільки суму знать, а й навчаю вирішувати проблеми, знаходити вихід із нестандартних ситуацій, іншими словами, навчаю найвищому із мистецтв – мистецтву життя.

У становленні та розвитку учнів опираюсь на допомогу батьків. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, тренінги.

Як і кожен керівник гуртка знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави.

 Мій особистий досвід роботи, використання інноваційних технологій, різних форм та методів в організації навчально-виховного процесу дає можливість для організації проведення занять цікавих для гуртківців. Вільне спілкування, висловлювання власної думки оточуючих — необхідні умови, що забезпечують ефективність ігрових технологій. Прагнення до творчості ініціативи дає дітям радість, прийом “навчи іншого”, “знаю, вмію, навчу”, “рівний- рівному” виховує гуртківця-інструктора.

  Мета опису педагогічного досвіду моєї роботи — допомогти керівникам гуртків ДПМ, ОБТМ, вчителям праці та початкової школи початкової школи при викладанні навчальних програм з декоративно-ужиткового мистецтва.

  Для результативності роботи гуртка створюю умови для співпраці

 

керівника гуртка з вихованцями та їх батьками, використовую різноманітність засобів реалізації поставленої мети, створюю атмосферу успіху та радісті  творчості. Вихованці гуртка розширують набуті знання теоретичні та практичні  Яскравість вражень, креативний підбір сучасних та природних матеріалів, різноманітність технік виконання виробів ведуть до творчої компетентності гуртківців. Аналіз майстер-класів, моніторінг знань, досягнення гуртківців підтверджують ефективність адаптованої програми. На даному етапі задачі досягнуті, але адаптована програма потребує подальшого корегування у поглибленому вивченні народних традицій, ремесл, технологій виконання виробів декоративно – ужиткового мистецтва.

  Поданий опис досвіду роботи можна використовувати під час підготовки та проведенні занять з декоративно-ужиткового мистецтва у позашкільних навчальних закладах, у школах різного типу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Боряк О.О. Україна: Етнокультурна мозаїка/ О.О. Боряк. - К.:Либідь, 2006. - 328 с.
  2. Булашев Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські  народні погляди та вірування/ Г.О. Булашев; пер. з рос. Ю.Г. Буряка. - К.:Довіра, 1993. - 414 с.
  3. Войтович В.М. Міфи та легенди давньої України. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан. 2005. -  392 с.
  4. Воропай О. Звичаї нашого народу: етнографічний нарис. – К.: Пульсари, 2012. – Т. 1-2.
  5. Демчук М. Берегиня – ляля/ М. Демчук// Колосок. – 2008.
  6. Дмитренко М. Береза – давній оберіг/ М. Дмитренко// Слово Просвіти. – 2008.
  7. Кордонська А.В.  Хатні обереги. - 2009.
  8. Кара-Васильєва Т., Чорноморець А. Українська вишивка/ Т. Кара -Васильєва, А.Чорноморець. -  2-е вид. -К.:Либідь, 2005. - 160 с.
  9. Кравець О.М. Сплетемо у вінок обереги рідної землі. - 2008.
  10.  Крецул Л. Рушнички ви мої, рушнички! /Л. Крецул// Шкільна бібліотека. - 2010. - № 4.
  11.  Кукушкіна М.О. Рослини – символи та обереги/ М.О. Кукушкіна// Класному керівнику. Усе для роботи. - 2012. - № 12.
  12.  Латченко Л. Лелека – наш оберіг? /Л. Латченко// Юний натураліст століття - 2010. - № 9.
  13. Лукашенко Т. Українські обереги своїми руками. – Х.: Віват, 2015. – 224 с.
  14.  Ляшенко З.М. Обереги рідного дому/ З.М. Ляшенко// Все для вчителя.-2011.-№31-33.
  15.  Мірошко Р.П. Лялька – народна іграшка/ Р.П. Мірошко// Початкове навчання та виховання. - 2012. -  № 35-36.
  16. Свіженець Н. Оберіг вірності й любові/ Н. Свіженець// Жінка. - 2011. -№ 2.
  17.  Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу/ В.Т. Скуратівський. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
  18.  Тарасова О. Ляльки-обереги. Мотанки, домовики, ангели, віночки. – Х., 2016. - 127 с.
  19.  Титаренко Л. Оберіг для народу – рушник національної єдності/ Л. Титаренко// Культура і життя. - 2007.
  20.  Яцюк С.В. Тварини-символи та обереги/ С.В. Яцюк// Класному керівнику. Усе для роботи. - 2013. - №6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
23 березня 2020
Переглядів
4263
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку