Курсова робота «Лялька-мотанка – народна іграшка»

Про матеріал

Матеріал пропоную для підготовки до роботи над проектом "Лялька-мотанка " для учнів 5,6 класів

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Факультет підвищення кваліфікації

Відділ Технологій

Курсова робота

«Лялька-мотанка – народна іграшка»

Виконали слухачкі курсів «Організація проектної діяльності учнів на уроках трудового навчання» Моськіна Зухра Фідаіліївна

Моськін Віктор Петрович

Керівник завідувач відділу технологій

Донецького ОБЛІППО

Панченко Світлана Петрівна

Краматорськ 2019

Анотація

Представлена робота вчителя трудового навчання та технологій Моськіної Зухри Фідаіліївни та Моськіна Віктора Петровича, за темою «Лялькамотанка-народна іграшка», в якому розкривається необхідність формування у сучасного учня трудових та навчальних навичок, комунікативних здібностей, творчості та креативності, здатності до самовдосконалення.

В курсовій роботі розглянуті технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів через формування життєвих, соціальних, комунікативних, інформаційних, творчих компетентностей на уроках трудового навчання.

В додатках зібрані результати педагогічної діяльності вчителів: проектна робота, фото, а також дидактичні та творчі матеріали, підготовлені вчителями.

Досвід може використан вчителями для вдосконалення, систематизації, підведення підсумків своєї роботи.

Розташування й назви розділів курсової роботи

І Вступ…………………………………………………………………….4

ІІ Обґрунтування актуальності роботи і його практичної значущості..5

ІІІ Визначення провідної педагогічної ідеї проекту, мети, завдань ……6 ІV Технології реалізації провідної педагогічної ідеї та її компонентів…7

4.1. 2Інструкції та технологічні картки…………………………………9

4.2 Прийоми та методи роботи……………………………………… …12

V Додатки ……………………………………………………………………15

VI Висновки та рекомендації ………………………………………………23

VII Бібліографія………………………………………………………………27 Вступ

Стрімкий розвиток сучасної цивілізації з притаманними йому швидкими змінами технологій, зростанням ролі інформації, розширенням свободи людини, ставлять перед школою ХХІ століття завдання докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня як суб’єкта й проектувальника життя, створення життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної особистості. Сучасна педагогічна наука вважає, що дитина, яка навчається, має бути зорієнтована в тому, що побачить за межами школи, з якою реальністю матиме справу, коли ступить у самостійне життя. Інтеграція в сучасне суспільство й знаходження свого місця в житті вимагають дедалі більших зусиль і компетентностей від кожної людини. Школа має навчити дитину не просто виживати, а повноцінно жити в сучасному світі.

Актуальність теми:

Обрана тема цікава тому, що лялька – це одна з найдавніших народних іграшок, яка, сьогодні стає дедалі популярнішим сувеніром і видом рукоділля. Здавна у кожній родині вона виконувала роль оберега. Вважали, що лялька є посередником між тими, хто живе зараз, та минулими і прийдешніми поколіннями.

За відсутності в давнину технологій збереження великих обсягів інформації безцінним джерелом знань про культуру народу є фольклор. Лялька-мотанка є одним з найцікавіших фольклорних напрямів і найдоступніший дітям твір мистецтва. Ляльки-мотанки дають змогу не загубити прадавню лялькову культуру нашої землі та залишити її для майбутніх поколінь. У наш час на прилавках магазинів можна побачити багато гарних іграшок. Але вони зроблені на фабриці і не несуть тепла душі їхніх творців. Тому ми вважаємо, що в 21 столітті діти знову повинні бачити не тільки іграшки виготовлені машинами, але і своїми руками..

Мета проекту: Навчитися виготовляти народну ляльку, відкрити можливість використання таких виробів для ігор і подарунків, розвивати інтерес до теми проекту серед учнів

Завдання проекту:

1. Ознайомитися з історією виникнення народної ляльки.

2. Вивчити та застосувати на практиці технології виготовлення різних видів ляльок.

3. Виготовити сувенірну ляльку мотанку в національному строї.

4.Організувати і провести заходи, спрямовані на популяризацію ляльки-мотанки : провести майстер класи, виставки виготовлених ляльок;

Прогнозовані результати.

▪ Освоєння технології виготовлення українських народних ляльок різних видів .

▪ Створення методичних матеріалів по технології виготовлення ляльок

(ескізів, інструкційних карт, відеоуроків) ▪ Проведення презентації ляльок.

Тема: Лялька-мотанка –народна іграшка

Рекомендований клас	6
Об’єкт проектної діяльності	Лялька-мотанка
Основна технологія	Технологія виготовлення ляльки -мотанки
Додаткова технологія	Технологія виготовлення вишитих виробів початковими ,лічильними та декоративними швами
Наскрізні лінії	Громадська відповідальність-формування відповідального члена громади та суспільства, а також важливість національної ініціативи, діяльність на культурні традиції ; Підприємливісь і фінансова грамотність – розвиває лідерські ініціативи , визначення орієнтовної вартості витрачених матеріалів для виготовлення виробу
Інструменти та матеріали	клаптик білої тканини (бязь, ситець) розміром 15х15 см; клаптики кольористої тканини: приблизно 9х9 см для ручок; близько 8х12-15 см для спіднички; 7х4 см для хвартуха; невеличкий шматочок синтепону; нитки для змотування лялечки (акрил, вовна, льон, бавовна ); моток ниток муліне для волосся або невеличкий трикутний клаптик тканини на хустинку, стрічки,мереживо ,тощо.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Знаннєвий компонент Розуміє етапи проектування.

Розуміє сутність методу фантазування. Знає властивості конструкційних матеріалів. Розуміє роль природніх матеріалів, як важливого екологічного ресурсу у збереженні довкілля. Розрізняє та називає інструменти та пристосування для обробки конструкційних матеріалів. Діяльнісний компонент Вирізняє за характерними ознаками технології виготовлення та оздоблення виробів поширені в регіоні проживання. Розрізняє етапи проектної діяльності. Застосовує метод фантазування при проектуванні виробу. Добирає конструкційні матеріали в залежності від їх властивостей. Виконує технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення. Добирає інструменти та матеріали для виготовлення виробу. Дотримується прийомів роботи з інструментами та пристосуваннями. Визначає необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу. Вирізняє технології виготовлення та оздоблення виробів поширені в регіоні проживання за характерними ознаками. Виготовляє виріб. Оздоблює виріб за готовою композицією. Дотримується правил безпечної праці при виконанні технологічних операцій. Ціннісний компонент Обговорює та висловлює судження щодо цінності конструкційних матеріалів природного походження. Обґрунтовує взаємозв’язок між дотриманням технології виготовлення та якістю виробу. Усвідомлює значення деталі, як частини виробу.
Орієнтований календарно – тематичний план
№ з/п	Тема уроку та її зміст Лялька-мотанка	К-ть год	Дата проведення
1	Вибір та обгрунтування теми проекту (виду ляльки-мотанки). Планування роботи з виконання проекту.	1
2	Проектування ляльки-мотанки методом фантазування. Графічне зображення.	1
3	Добір конструкційних матеріалів та інструментів для виготовлення ляльки-мотанки.	1
4	Виконання вишивки деталей одягу лялькимотанки.	1
5	Виготовлення одягу для ляльки-мотанки.	1
6	Виготовлення ляльки-мотанки.	1
7	Оздоблення ляльки-мотанки (на власний вибір).	1
8	Остаточна обробка виробу. Захист проекту.	1
	Разом	8 год

Інструкційні та технологічні карти

Виготовлення ляльки – мотанки (оберіг)

№	Послідовність виконання	Графічне зображення
1	Підготувати необхідні матеріали та інструменти
2	Спершу робимо голівку лялечки: вкладаємо й замотуємо синтепон / вату у центр квадрату білої тканини.
3	Спочатку робимо вертикальну смужку і закріплюємо її на шиї лялі. Далі робимо горизонтальну і зав'язуємо її на задній частині голови лялечки.

4	Збираємо "гармошкою" спідничку й примотуємо її . Ниточку не обрізаємо.
5	Далі примотуємо хвартух тією ж ниткою. Намотуємо нитку щільненько від шиї до талії.
6	Робимо ручки. Збираємо "гармошкою" тканину і обмотуємо її ниткою.
7	Примотуємо руці навхрест до лялечки.
8	Можна вдягнути її у хусточку, а можна зробити їй от такі коси.

Прийоми та методи роботи

Методи. Переважають практичні методи навчання : вправи, практичні роботи. Доцільно використовувати наочні методи: картинки моделі-аналоги, демонстрація (презентації), та словесні (розповідь, пояснення ,бесіда).Важливо застосовувати інтерактивні методи : мозговий штурм, фантазування, мікрофон, робота в групах, парах.

Прийоми роботи ігрові: сенкан, «шість капелюхів мислення», знайди помилку, пінг-понг,тести.

Формування ключових компетентостей

1.Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.

-Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, погляди. Усно та письмово оперувати технологічними поняттями, фактами -Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ.

-Усвідомлення ролі ефективного спілкування:ділитися власними думками та оцінювати власну діяльність і діяльність інших; Навчалні ресурси:

-Робота в парах,групах,проекти.

2.Інформаційно-цифрова компетентність

-критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні.

-Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Навчальні ресури:

-робота з цифровими пристроями під час вибору моделей аналогів, пошуку технологій виготовлення та оздоблення виробів;

3.Математична компетентність

-застосовувати математичні методи для виконання технологічних завдань, використовувати та будувати прості математичні моделі для вирішення технологічних проблем.

Навчальні ресурси:

-добір конструкційних матеріалів, обгрунтування технологій проектування та виготовлення виробу.

4. Уміння вчитися впродовж життя

-Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками,

вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя. Навчальні ресурси:

-робота з інформаційними джерелами, пошук технологій виготовлення та оздоблення виробів, самоаналіз власної діяльності та аналіз діяльності інших.

5. Ініціативність та підприємливість.

- Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

-Здатність до підприємницького ризику;

-аналізувати помилки; Навчальні ресурси:

-планування і виконання завдання ,розроблення проекту, його реалізація.

6.Соціальна та громадська компетентності Уміння:

-працювати самостійно та в команді з іншими на результат;

-безпечно поводитись з інструментами ;

- попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

7.Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:

-безпечно користуватися побутовими приладами.

Ставлення:

-усвідомлення безпечної організації власної навчально-пізнавальної та проектної діяльності. Навчальні ресурси:

-організація робочого місця під час виконання технологічних операцій,оздоблення виробів.

Додатки

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ЛЯЛЬКИ-МОТАНКИ.

Лялька – одна із найдавніших іграшок. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг дитини й Роду, як могутній магічний талісман та символ звʼязку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені. Століттями екологічно чистим матеріалом для іграшок слугували – глина, камінь, деревина, сир, тканина, тісто, рослинні матеріали (листя кукурудзи, лоза, рогоза, солома, трава) тощо. Народні ляльки, перш ніж цілком увійти до сфери дитячого середовища, пройшли досить довгий шлях еволюції. Палеологічні скульптурки жінок, тварин, птахів, вирізані із бивня мамонта і оздоблені геометричним орнаментом, вчені відносять до періоду, що існував понад 20 тис.років тому. Ляльки були знайдені в різних куточках планети: такі пам’ятки є в італійських, американських, африканських культурах в похованнях народів Кавказу. Вони відображали світ того народу до якового належали. Змінюється також матеріал. Скажімо, африканська лялька є кам’яною і дерев’яною, ляльки Давнього Греції зроблені з кістки. Українська лялька- мотанка була не просто іграшкою, а й оберегом, символізувала неперервний зв’язок між поколіннями. Вона створювалась шляхом намотування-накручування-зав’язування тканини і ниток.

Перші кукли було знайдено в Україні під час археологічних розкопок поблизу м. Мізина на Чернігівщині. Палеологічні скульптурки жінок, тварин, птахів, вирізані із бивня мамонта і оздоблені геометричним орнаментом, вчені відносять до періоду, що існував понад 20 тисяч років тому.

Вікентій В'ячеславович Хвойка, який в 1893 році біля селища Трипілля, вперше відкрив залишки давньої цивілізації, що й одержала археологічну назву «Трипільська». Ця цивілізація існувала понад 6 тисяч років до н.е. На археологічних дослідженнях глиняних пам’яток, поселень, культових споруд, поховань, побутових речей, ми зможемо порівняти послання далеких пращурів з лялькою-мотанкою. Можна припустити, що навіть у ті часи діти вже мали іграшковий посуд і прототипи ляльок. Трипільці започаткували для нащадків не тільки місця поселень, але й природні космогонічні моделі. Ці моделі матеріалізовані в розписах керамічних виробів, побудові селищ а також звичайної іграшки ляльки-мотанки.

Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті. Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.

Цікавим є також те, що в основу виготовлення української ляльки-мотанки теж покладена спіраль. Варто також згадати про вузлову ляльку в традиціях інших народів. Наприклад, в багатьох регіонах Росії – від поморської Півночі до степів Кубані – теж до наших днів збереглося мистецтво виготовлення лялькимотанки, з незначними відмінностями у формі від її української посестри; десь їх називали «желанница» (вважалося, що така лялька, без обличчя, сприяє виконанню бажань), десь – так само, як і в Україні «берегиня». Знаходять ляльки в похованнях і на Північному Кавказі. Відмінність їхня від української – незначна різниця у формі хрестоподібного візерунка на обличчі. Якщо в ляльки з Дніпра це яскраво означений солярний хрест, то скажімо, в кавказької її сестри – це швидше ромб, візерунок якого відсилає нас до трипільського символу врожайності та жіночого начала.

Очевидно, така спорідненість бере початок від скіфів, бо чому ж інакше такі схожі між собою ляльки, що їх знаходять у похованнях на Кавказі і в Середній Азії – і чому ці ляльки такі подібні до своїх українських сестер.

ВИДИ ЛЯЛЬОК-МОТАНОК.

Всі народні ляльки розділяються на три види :

Оберегові. Оберегова лялька усім своїм видом схожа на іграшку - кольорова, яскрава, весела. Так і віє від неї добротою і турботою наших бабусь, теплом рук матерів. І це не випадково. Адже Любов - і є найсильніша оберігаюча Сила на світі! Це знали наші предки, вкладаючи душу у свої творіння, просячи богів про добру долю для усього Роду) Ляльки створювалися настільки дбайливо по відношенню до її майбутнього господаря, що навіть ножиці та голки не застосовувалися в їх виготовленні, щоб випадково не "порізати" або не "вколоти" Долю володаря. А ще ляльки завжди були "безликими", оскільки предки вірили, що в неживу ляльку не може вселитися нечиста сила. Основні вимоги до ляльок-оберегів: при виготовленні заготовки тіла ляльки нічого не можна проколювати голкою – все приматується і прив’язується, голівка ляльки робиться окремо, після чого на ній вимотується сакральний хрест, і чим більше у нього смуг, тим складніше його зробити. Потім змотується й прив’язується тулуб, ручки та усе інше. Всі перемотування повинні бути нитками і тканиною, теж хрестом, тільки потрібно ретельно рахувати вузлики - їх кількість повинна бути непарна. Голку можна брати в руки, коли починаєш прикрашати та наряджати. Навіть волосся до голови не бажано пришивати. Ляльки розрізнялися по своїх функціях-були серед них лікувальні ("Травниця","Лихоманки"),сімейні обереги("Світоведерево", Нерозлучники"), окремо чоловічі, жіночі й дитячі, притягуючи грошовий достаток і хороший урожай ("Зернянка").(додаток 2 )

Обрядові Кожна обрядова лялька володіла унікальними здібностями, мала свій характер, виготовлялася в певний час і тільки з особливої нагоди. Це приємне заняття допомагало розвинути жіночий початок, продемонструвати творчу сторону особистості, заспокоїти душу і отримати заряд позитиву і радості на довгий час.

У слов'янській культурі існує величезна кількість ляльок, які відрізняються не тільки зовні, але й по своєму призначенню. наприклад:

Незвичайна «Десятиручка» призначалася для процвітання господарства і допомоги господині. Саме її подружки дарували нареченій на весілля. В якості тканини для «десятиручки» використовували клапоть з пелени материнського сукні. Вважалося, що у власниці такої ляльки все завжди буде ладитись.

Вепська лялька - унікальний оберіг для дітей, який виготовляли матері зі своїх старих речей. Протягом збірки ляльки заборонялося використовувати голки і ножиці, щоб життя не було «різане і колоте». До народження дитинки жінки клали лялечку в дитячу колиску, щоб «зігріти і очистити» її. Після народження оберіг вішали над колискою для захисту, а до моменту дорослішання її давали дитині як іграшку.

Лялька «Коза» основою для неї стала хрестовина з дерева. Морду, бороду і роги рукодільниці виготовляли з соломи і лику. Одягали «Козу» в шубу або кожух. Як доповнення до вбрання на ляльку кріпилися яскраві обрядові предмети, наприклад: намисто, бубенці, дзвіночки, підкови, мішки, сережки.

Для слов'ян даний оберіг символізував життєву силу і благополуччя.

Яскрава лялечка «Веснянка» виділялася на тлі інших незвичайним кольором волосся. З настанням теплої весни дівчата дарували одна одній цих ляльок з побажанням здоров'я, молодості і краси.

На «Багатство і родючість» жінки виготовляли цілу композицію, що складається з фігурки «матері та її діточок», прив'язаних до неї за допомогою поясочку. Велика кількість «дітей» сприяла процвітанню роду, достатку, благополуччю і багатству.

Зберігали виріб у затишному куточку на шафі або полиці, ніколи не даючи його в руки сторонній людині.

Якщо в будинку були маленькі діти, ляльку підвішували над ліжечком, щоб малеча краще спала. Для хворих людей її наповнювали іншим трав'яним збором, що відганяє хвороби.

«Світове дерево» - це знак єдності всього світу. Зовнішній вигляд оберегу демонструє його глибокий філософський зміст. У казковій композиції кожен персонаж має своє місце, крім цього дерево ділитися на кілька частин, до яких відносяться різні істоти. Також «Світове дерево» символізує безперервність роду, саме тому його дарували молодим на весілля, зображуючи на одній гілочці наречену, а на другій нареченого.

«Зерновушку» виготовляли відразу ж після закінчення збиральних робіт. Начиняли її тільки добірною крупою нового врожаю, після чого наряджали і ставили поряд з іконою. Люди вірили в те, що якщо в будинку є така лялька, то сім'я ніколи не буде голодувати.(додаток 3)

Ігрові. Ігрові ляльки можуть бути як у вигляді чоловічків, так і у вигляді фігурок тварин, але це скоріше просто приємна штучка, зроблена власними руками. Згідно з народними повір’ями, вони мають чарівні властивості: захищають людину від злих сил, лихого ока, притягують на себе хвороби і нещастя. Першу таку лялечку робили для немовляти і клали у колиску. Зараз у нас існує звичай прив'язувати червону вовняну ниточку на руку малюка, а раніше для захисту робили лялечки. Маленькі діточки носили їх із собою, а ті, що старше, розставляли у будинку. (додаток 4)

Правила виготовлення. Для створення ляльки-мотанки наші пращури використовували підручний матеріал. Все, що траплялося в домі з текстилю і було не потрібне йшло в діло: шматки старої сорочки, постелі, старий одяг, який залишився з діда-прадіда, стрічки, намисто, або ж сухі квіти, ягоди, тощо.

Для виготовлення ляльки бажано використовувати не нові тканини, а шматки з одягу доброзичливої і здорової людини. Для дітей мотанку потрібно робити з одягу мами.

Ляльку потрібно мотати за рухом сонця, щоб вона приносила щастя та удачу. Головою ляльки-мотанки можуть бути як намотані по спіралі шматки тканини, що є символом плинності життя і руху розвитку по спіралі, так і горішок, що є символом мудрості.

Якщо лялька символізує юну дівчину, то її волосся повинно бути заплетеним в одну косу, голова не покрита хусткою – на ній лиш зав’язана пишна стрічка з бантом на потилиці. Якщо вплести в косу стрічку - це буде означати, що дівчина на виданні. Стрічка, вплетена в півкосу свідчить, що дівчина засватана. Для дорослої жінки волосся мотанки прикрашалося хусткою. Для нареченої – вінком.

У ляльку треба вкладати позитивні наміри й думки. Тоді вона принесе добро своєму майбутньому власнику.

Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний оберіг від нещастя і хвороб.

Унікальна особливість ляльки-мотанки в тому, що до неї заборонено торкатися ножицями або голкою. Всі клапті тканини рвуться виключно вручну, дрібні деталі примотують, але ніяк не пришивають. Існує думка, що окремі частини одягу ляльки можна вишити, але робити це потрібно заздалегідь, поки не почався процес виготовлення самої ляльки.

Чому саме лялька-мотанка ?

Кукла-мотанка-це пам’ять культури, яка втілена в ній набагато яскравіше, ніж у будь-якій іншій іграшці. У ній зображені традиції в одязі, вишивці. А ще домашня лялька, зроблена власноруч несе у собі заряд енергії роду, і її зовсім не порівняти із сучасною масовою іграшкою з пластиків. Завдяки нашим бабусям ця культура не загубилася в віках, а зберіглася з усіма її етнічними ознаками.

Кукла-мотанка виконує тепер провідникову функцію між минулим і майбутнім. Як іграшка така лялька цінна своїми виховними властивостями. Особливо вона виховує патріотичні почуття у людині: гордість за матеріальні та духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання зберігати її характерні особливості та культурні надбання.

Я вважаю:

- Тільки національна лялька спроможна гідно виховати дитину в національному дусі!

- При створенні кожної ляльки-мотанки переді мною завжди постають насамперед патріотичні мотиви!

- Адже мотанка - це наша українська народна лялька, наш автентичний атрибут прадавнього українського мистецтва.

- Відроджуючи традицію ляльки-мотанки ми відроджуємо нашу культуру!

- А це вже наш обов'язок! Обов'язок служити своєму народові, Батьківщині! Адже ми доводимо любов до нашої Батьківщини не лише словами, а й ділом - витворами наших рук - нашими Мотанками!

- Ляльки-мотанки дають змогу не загубити прадавню лялькову культуру нашої землі та залишити її для майбутніх поколінь.

- Бути патріотом ... красиво! Бути Українцем красиво!

У наш час майстри, які працюють з традиційною народною лялькою відзначають позитивний вплив, який має процес виготовлення такої ляльки на психіку людини. Виготовлення ляльки-мотанки – це свого роду психотерапія, яка бере свої витоки в глибокій давнині, яка допомагає зняти певні психологічні травми. Наприклад, помічено, що діти-сироти, які пройшли майстер-класи по виготовленню ляльки, стають більш врівноваженими, і разом з тим, вони роблячи свою лялечку, формують образ своєї майбутньої матері. Так само, жінки, які в період вагітності, проходять майстер -клас , формують для своєї дитини щастя, здоров’я, успіх.

Час на місці не стоїть, і навіть в наш час лялька-мотанка не втрачає свою популярність. Нині відроджується мистецтво створення власноруч предметів побуту, іграшок, прикрас. У той же час відбувається збільшення інтересу до національних традицій, проникнення у духовну глибину звичаїв, традицій роду. Не випадково мистецтво виготовлення ляльки-мотанки сьогодні стало надзвичайно поширеним: проводяться майстер-класи, влаштовуються виставки, така лялька стала популярним подарунком, який несе у собі й естетичну цінність твору мистецтва, і сакральну цінність оберега.

Сьогодні знову набула актуальності оберегова символічність ляльки-мотанки, адже не випадково в народі говорять: «Лялька-мотанка – щаслива доля намотана». Такі обереги українці відправляють безпосередньо воїнам, що беруть участь в проведенні АТО та солдатам, які знаходяться в госпіталях після поранення. Учні нашого ліцею також зробили ляльки-мотанки для солдатів у зоні АТО. Я також приймала участь та проводила майстер-класи для своїх однокласників по виготовленню нитяної ляльки.(додаток 5)

ЗНАТНІ МАЙСТРИ.

Розповідаючи про ляльку, не слід забувати по людей, які власне створюють їх. Цих людей з гордістю можна назвати майстринями. В їх руках звичайнісінький клаптик тканини перетворюється на шедевр, а нитками вони, ніби зв'язують далеке минуле з сьогоденням. Професії майстрині навчитися майже не можливо, потрібно відчувати кожну лялечку, вкладати в неї свою душу. Досліджуючи ляльку-мотанку не можна минути майстринь, що виготовляють маленькі дива.

В нашому місті існує і діє творча майстерня «Оберіг». Вивчення народних традицій, створення зразків народної творчості, перш за все, як предметів, що є частиною світової культурної спадщини, що мають освітню і виховну функцію, стало їх невеликим внеском у відродження та збереження творчої спадщини українського народу в нашому місті. Багато з робіт артемівських майстринь приймали участь у всеукраїнських виставках. За одинадцять років проведено 36 виставок. Майстри «Оберіга» являються дипломантами всеукраїнських й міжнародних виставок, учасниками виставок в містах : Київ, Париж, Мюнхен. Відомою майстринею й керівником є Кравченко Світлана Анатоліївна. (додаток 6) Її група майстринь кожного року приймає участь в виставках «Спілки майстрів України». Їх роботи відбирають для каталогу робіт "Кращій твір року України". "Традиції і сучасність"-друга виставка майстрів, яка експонує 237 робіт. Всього в колекції творчої майстерні "Оберіг" більш вісьми сотен робіт.

Неможливо не розповісти про майстра по виготовленню мотанки Роменської Наталі, яка проягом шести років знайомить громадян міста з народною лялькою, проводить серед молоді майстер-класи з цікавими екскурсіями.

Я сама відвідую майстерню «Оберіг». Звісно, я дуже зацікавилась цією роботою. Наталя Григорівна Роменская з натхненням провела лекції про виникнення та значення ляльки. Я не могла відірватися від її розповіді.(додаток 7)

На День Вишиванки, 19 травня 2015р. в Народному домі м.Артемівська відкрилась вистовочна кімната майстерні «Оберіг» , в якій представлені тематичні колекції.(додаток 8) ВИСНОВОК

Традиційна лялька - це пам`ять культури, яка втілена в ній набагато яскравіше, ніж у будь-якій іншій іграшці. У ній збережені традиції в одязі, вишивці. А ще домашня лялька, зроблена власноруч мамою чи бабусею, несе у собі потужний заряд духовної енергії роду і її зовсім не порівняти із сучасною масовою іграшкою з пластику. Рукотворна клаптикова фігурка виконує тепер провідникову функцію між минулим і майбутнім. Ляльку-мотанку, яка є елементом народної культури, уже починають відроджувати в Україні.

Виготовлені сучасними народними майстрами ляльки зі збереженими традиціями дають змогу не загубити прадавню лялькову культуру нашої землі та залишити її для майбутніх поколінь.

Зроблена власноруч лялька-подарунок, в який у буквальному сенсі слова можна вкласти побажання через символіку кольорів, знаків, форм, наповнення.

Кукла-мотанка це красиво, естетично, навіть містично, кожна лялька має своє неповторне «обличчя», форму, і ніколи, не завершивши справу до кінця, не будеш точно знати, який характер буде у створеною тобою ляльки.

Діяльність над виготовленням мотанки може об’єднати родину, адже технологія створення найпростіших ляльок, наприклад, з ниток, нескладана, і їх можуть створювати разом бабуся, мама і онуки, і тоді робота перетворюється на родинне свято.

Навіть в тяжкий час для країни ми повинні не забувати про її етничні і стародавні промисли. Лялька-мотанка – втілення душі українського народу , його патріотичне виховання. Коли ти робиш ляльку розвиток твого уявлення про український народ збільшується. Ти ніби зростаєш. Ніби в тобі з’явилася нова частинка на роду, його душі.

Тож , пам’ятаємо про національні традиції наших предків, шануймо Україну, любімо Україну!

ДОДАТКИ.

(додаток 1)