Рушник - душа народу. Символіка рушника.

Рушник - душа народу. Символіка рушника.

Мета:

- навчальна: ознайомити із призначеннямі символікою рушника, традиціями його використання у побуті української родини;

-розвивальна: удосконалювати композиційне мислення, уміння використовувати різні художні техніки та матеріали для виконання творчих робіт;

-виховна: прищеплювати бажання досліджувати народні традиції, шанобливе ставлення до культурної спадщини свого народу та всього світу.

                                        Новий навчальний матеріал

     Рушники є атрибутами народного побуту, весільної обрядовості, їх застосовують як традиційну окрасу житла. У вишивці рушників відображали орнаменти, пов*язані з образами добра, краси, захисту від усього злого .Орнаменти вишивки рушників - це народна пам*ять про життєдатні сили Землі та Сонця. Не випадково Леся Українка, уперше відвідавши в Каневі могилу Кобзаря, поклала йому на могилу власноруч вишитий рушник.

     Рушник супроводжував українця протягом усього життя - і в радості, і в горі. Він завжди був символом гостинності - на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль.

     Рушник був найдорожчим подарунком матері в дорогу дитині на згадку про дім, як побажання щастя в новому житті. "Рідна мати моя, ти ночей не доспала, ти водила мене у поля край села, і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала", так писав про рушник видатний український поет Андрій Малишко. Рушники дарували в дорогу не випадково. За дослідженнями етнографів, семантика рушника (полотна) розкривалась у значенні дороги.

     Часто рушниками перев*язували хрести під час походу, ходи чи похорону; викуп молодої, весілля, народження дитини теж не обходились без рушника.

     У процесі історичного та культурного розвитку в Україні в кожній місцевості сформувалися характерніорнаментальні мотиви й композиційні рішення, колірна гама. Їх дбайливо зберігали покоління ураїнців, майстри відшліфовували кращі досягнення своїх попередників, розвиваючи й удосконалюючи їх.

     Стилізація - це умовне зображення предмета, спрощення й узагальнення його за формою та кольором.

     Додаток.                 Символи вишивки . З вишивкою пов’язана вся багатовікова історія українського народу,

його творчі пошуки, радість і горе, перемоги і поразки, сподівання на майбутнє.

Нанесення на одяг орнаментів у давнину мало в першу чергу магічне значення. Розміщення орнаменту на

жіночих сорочках пов’язане з шануванням руки як своєрідного знаряддя праці. Орнаменти, маючи певне

 символічне значення, повинні були надати їй сили, вправності.

Смислове значення деяких мотивів українських орнаментів ми розглянемо. Користуючись презентацією.

Берегиня – символ, поширений по всій Україні. Вона і Дерево життя, і Мати-природа, і жінка-Мати, яка

дарує світові дитину. Народ створив її загадковою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу

 жінки.

Дуб. Мотив, що найчастіше зустрічався на парубочих сорочках і поєднував у собі символи сили і краси, але

сили незвичайної, краси невмирущої. Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів і в ньому

наймогутніша влада над злими силами. Він оберігає людину від усіляких негараздів. Від злого чародійства.

Калина – дерево нашого українського народу. Червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущого

 роду. Калина – символ духовного життя жінки: її дівоцтво, любов та краса, заміжжя, радість і горе.

Виноград розкриває нам радість і красу створення сім’ї, є символом родючості. З виноградної лози плели

 весільні вінки,

нею прикрашали весільні караван. Наречену засівали сушеним виноградом, щоб у неї були діти.

Мак. З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей та худобу, бо вірили, що мак має чарівну

 силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками.

Ніжна квітка несе в собі пам'ять народу. Дівчата, в сім’ях яких були загиблі, вишивали узори маку на

сорочках, присягаючи зберегти й продовжити свій рід. Також червоний мак означає красу та молодість

жінки.

Лілеї. Квітка лілеї приховує в собі таємницю життя. В легендах – це символ дівочих

чарів та чистоти, у неї закладено

зміст народження, розвитку та безперервності життя.

Троянда – улюблена квітка українців. Її дбайливо вирощували під вікнами домівок

та вишивали на сорочках, адже

ця квітка нагадує сонце. Червона ружа є символом краси і чистоти.

Хміль. Узори, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної символіки. Хміль дуже близький до символіки винограду. Бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Можна сказати, що узор хмелю – це весільна символіка.

                                           Самостійна практична робота

1. Створити (намалювати) ескіз рушника на щастя за власною уявою, використовуючи традиційні елементи української вишивки (на допомогу презентація та додаток).

2. Дайте відповіді. 

-- Де в хаті за звичаєм вішали рушники?

-- Чи вішали рушники поза оселею? Коли  й де?

3.* підготувати доповіді: "Дерево життя - народний символ"