Квест «Я поведу вас, діти, у гарну країну…» В. О. Сухомлинський

Дідук Л.Т., вчитель-методист,

старший вчитель вищої кваліфікаційної категорії

 Мокрокалигірської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Катеринопільського району

Черкаської області

Квест

«Я поведу вас, діти, у гарну країну…»                                                    

В. О. Сухомлинський

(Для учнів старших класів, ліцеїв, коледжів)

 

1 ведучий.

                              Пророк

В глибокім сні країна спочивала,

Ніщо, здавалось, не пробудить нас.

Тебе сама історія обрала, 

І ти прийшов, щоб обігнати час.  

       В дитині бачив над усе людину, 

       А не простий бездушний механізм.

       Їй серце щедро віддавав щоднини - 

       У цьому твій «абстрактний гуманізм».

Навчав терпляче в лісі і у полі

Торкнутись квітки й не струсить росу,

Проголосив святинями у школі 

Природу, Матір, Працю і Красу.

      Ми лиш тепер приходимо до цього

      І не відступим більше ні на мить,

     Над нами як суддя і вчитель строгий 

     Бджола твоєї мудрості бринить.

 2ведучий. Так влучно, своїм поетичним словом, академік                                  Ю. Мальований сказав про видатного педагога, Героя Соціалістичної Праці, члена-кореспондента АПН СРСР, кандидата педагогічних наук, директора Павлиської середньої школи, вчителя, дитячого письменника Василя Олександровича Сухомлинського.

 Василь Олександрович Сухомлинський  народився 28 вересня 1918 року в селі Василівці Кіровоградської області в бідній селянській сім’ї.

Здобувши педагогічну освіту Сухомлинський все своє життя присвятив дітям і школі, постійно ставив і розв’язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення, громадянської зрілості, людяності, добропорядності.

1 ведучий.  Святкуючи ювілей великого педагога ми хочемо, щоб кожен з вас відкрив для себе яскраву зірку педагогіки О.В Сухомлинського, його, як людини добротворця, виніс для себе великий багаж мудрості для подальшого свого життя.

2 ведучий.  Мудра людина ніколи не зупиняється на досягнутому.

1 ведучий.  І в жоднім разі не буде наголошувати на тому, що вона все знає.

2 ведучий.   Мудрі люди прагнуть до досконалості, здобуваючи собі все нові і нові знання.

1 ведучий. Ото ж і ми з вами зробимо ще один крок до здобуття нової порції знань,

2 ведучий.   нового досвіду і нових емоцій, які можна отримати лише у грі.

1 ведучий. Грі, що має назву КВЕСТ

 2 ведучий.     Я поведу вас, діти, у гарну країну…

1 ведучий. Так сказав В. О. Сухомлинський. Саме йому і присвячується наша гра.

 2 ведучий. То ж вітаємо учасників квесту та зичимо всім отримати максимум задоволення, багаж Сухомлинської мудрості, позитиву, словом, хороших вражень від гри.

1 ведучий.  Можливо, комусь ще не зрозуміле слово «Квест», то ж я хочу звернутися до джерел Вікіпедії, де вказано, що  квест (від англ. quest – пошук, пошук щастя /знання/ істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками.

 2 ведучий. Тепер ми з великою радістю представляємо вам учасників нашого квесту. 

1 ведучий. Сьогодні у грі зустрічаються 4 команди:________________

(представляють кожну команду).

А оцінює гру журі у складі: _________________

2 ведучий.   Кожна команда отримує  карту на якій  позначено 7 станцій .

1 ведучий. Учасники зобов'язані пройти по черзі усі станції .

2 ведучий. На кожній станції  будуть  різні  завдання. Після кожного виконаного завдання, команда отримає  ключ до успіху – частину мудрого висловлювання, що допоможе прочитати останнє завдання.

1 ведучий.  Результати конкурсу оцінюються по п’ятибальній шкалі. За порушення та підказки журі має право штрафувати шляхом знімання балів.

 2 ведучий. Готуючись до конкурсу  члени команд побували у ролях літературознавців, екскурсоводів,  мистецтвознавців, критиків, майстрів. Прочитали твори Василя Сухомлинського, переглянули відео матеріал, виконали домашнє завдання скрапбукінг «Я поведу вас, діти, у гарну країну…» до 100-річчя з дня народження В. О. Сухомлинського.

 

Станція 1.  «Сухомлинська»

1 ведучий.  Ото ж, стартуємо. Перша наша станція «Сухомлинська».  Кожна команда отримує запитання вікторини про життя та творчість Василя Сухомлинського. Кожна правильна відповідь оцінюється  в один бал.

Час на виконання – 5 хв. По завершені часу, за музичним сигналом, капітани команд подають свої напрацювання до журі, отримуючи частину мудрого висловлювання педагога. Головне правило роботи в команді – працюємо разом.  То ж прошу сигнал. До роботи, команди.

2 ведучий. Поки команди працюють над вікторинами дивимося кадри з документального фільму про Сухомлинського.

Питання для вікторини

1. Де і коли народився Василь Олександрович Сухомлинський?

( 28 вересня 1918 р.– народився в невеликому селі Василівці, Харківська губернія (зараз це Кіровоградська область) в родині бідного селянина.)

2. Ким хотів спочатку бути  Василь після семирічки?

                                                                                        (Медиком)

3. Хто за фахом Сухомлинський?

                                            (Вчитель української мови і літератури)

4. У якій школі та з якого року Василь Олександрович працює директором?

                                     (1948р. –директор Павлиської середньої школи)

5.  Назвіть почесні звання Сухомлинського.

(Звання заслуженого вчителя УРСР, звання Героя Соціалістичної Праці)

6. Який багаж праць залишив по собі видатний педагог?

(Василь Сухоминський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей.)

7. Назвіть найвідоміші праці Сухомлинського.

(«Виховання колективізму у школярів», «Сто порад учителю», «Система роботи директора школи», «Павлиська середня школа» та «Сердце віддаю дітям»)

8. Коли помер Василь Сухомлинський?  (1970, 2 вересня)

 

Станція 2. «Казкова»

1 ведучий. Хто не любить казки? Напевне, не знайти жодної людини, що до казок буде ставитися негативно. Ми знаємо їх безліч. Та вони нам зовсім не набридають. Казки Василя Олександровича Сухомлинського перекладено 53 мовами світу. Через казку він прагнув всебічно виховати  кожну дитину, прищепити їм любов до всього красивого, бути добрим та милосердним.

Він писав: «...Якщо ви хочете, щоб вихованець став розумним, допитливим, кмітливим, якщо у вас є мета утвердити в його душі чутливість до найтонших відтінків думки й почуття інших людей... надихайте його розум красою слова... Його чарівна сила розкривається передовсім у казці. Казка — це колиска думки, зумійте поставити виховання дитини так, щоб вона на все життя зберегла хвилюючі спогади про цю колиску».

2 ведучий. Завдання на цій станції будуть пов’язані з казками Сухомлинського. Ви отримуєте тексти казок. За сигналом швиденько перечитуєте та готуєте інсценізацію цього твору. Враховується: артистизм, уміння донести до глядача правдивість викладу та правильну передачу тексту. По завершенні інсценізації оголошується головна ідея твору.

Прошу отримати тексти. Для  підготовки – 5 хвилин. Час пішов.

1 ведучий. А ми продовжуємо відкривати для себе великого педагога. Запрошуємо вас побувати на екскурсії у музеї Василя Сухомлинського.

(Віртуальна екскурсія у музей Сухомлинського)

2 ведучий.   Сигнал прозвучав. А це означає, що наші команди можуть продемонструвати свою колективну творчість. Запрошуємо команду ___________ представити свою версію інсценізації казки ____________ .

(Виступи кожної команди. У кінці виступу команди отримують нову частинку крилатого вислову)

1 ведучий. Молодці, гарно справилися із завданням. Хочеться почути враження і від журі. Надаємо слова голові журі.

 

Станція 3. «Шифрувальники»

2 ведучий. Наступна станція вимагає від вас особливої уваги. Ви отримуєте чергове завдання але воно зашифроване. Вам необхідно швиденько  розшифрувати його та озвучити.

1 ведуча. Думаю, що завдання це не складне, але цікаве. Увага, звучить сигнал, а це означає, що ви розпочинаєте його розшифровувати. Якщо виконали – озвучуєте.

Тексти для шифрувальників

• Г.л.вн.. п.тр.б.. к.жн.г.  шк.л.р. м..ть ст.т. пр.ц., с.м.ст.йн. д.мк., в.дкр.тт.  .ст.н..

(Головною потребою кожного школяра мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини.)

• Д.т.н. — дз.рк.л. р.д.н.; .к . кр.пл. в.д. в.дб.в..тьс. с.нц., т.к . д.т.х в.дб.в..тьс. м.р.льн. ч.ст.т. м.т.р. . б.т.к..

(Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.)

• В.х.в.й . с.б. Л.д.н. — .сь щ. н.йг.л.вн.ш., .нж.н.р.м м.жн. ст.т. з. п'.ть р.к.в, .ч.т.сь н. л.д.н. тр.б. вс. ж.тт..

(Виховуй у собі Людину — ось що найголовніше, інженером можна стати за п'ять років, учитись на людину треба все життя.)

• .м.й д.к.в.т. вч.т.л.в. В.сл.х.вш сл.в. п.хв.л., д.к.й з. н..к.. В.сл.х.вш. г.рк., с.в.р. сл.в., т.ж д.к.й з. н..к.  .  т. б.д.ш  л.д.н..!

(Умій дякувати вчителеві. Вислухавши слова похвали, дякуй за науку. Вислухавши гіркі, суворі слова, теж дякуй за науку. І ти будеш людиною! )

(Виконання завдання та представлення. Отримання третьої частинки вислову)

 

Станція 4. «Коштовні поради»

2 ведучий.   Кожен з вас мріє у майбутньому стати успішним. Важливими умовами успішності є уміння висловлювати свою думку, переконувати співбесідника. Ми пропонуємо вам приміряти до себе роль лектора та підготуватися до виступу зі зверненням до учнів, вчителів, батьків з мудрими порадами. Допоможе вам у цьому добірка афоризмів та крилатих висловів Сухомлинського. Саме з цієї добірки ви укладаєте свій виступ-звернення.

Журі оцінює ораторські здібності, вдалий виклад мудрих порад, уміння триматися перед публікою. 

1 ведучий. Прошу капітанів команд отримати завдання. Час працювати. На підготовку відводиться 5 хв.

2 ведучий.   А поки команди будуть готуватися до виступу – запрошуємо до Павлиської школи, яку очолював  22 роки Сухомлинський.

(Перегляд відео екскурсії по Павлиській школі)

1 ведучий. Прозвучав сигнал. А це означає, що команди зупиняють свою роботу і до мікрофону запрошується представник команди __________________ .

(Виступи команд. Отримують наступну частинку вислову.)

2 ведучий.   Слово надаємо журі.

(Виступ журі. Оголошення результатів за попередні конкурси.)

 

Станція 5. «Повчальна»

1 ведучий. Батьки та вчителі хочуть бачити своїх дітей  успішними, вихованими, духовно багатими. Часто діти не дослуховуються до порад, а тому не завжди поступають правильно.

2 ведучий.   Ця станція називається «Повчальна». Прошу капітанів команд підійти до мікрофонів. Ви отримуєте по 2 повчання Сухомлинського з «Дев'яти негідних речей».

Ознайомтеся з текстом. Вам необхідно аргументувати повчання та підтвердити це прикладами.

1 ведучий. Хто може вже презентувати відповідь – запрошую до мікрофону.

(Виступи капітанів команд. Отримують наступну частинку вислову.)

 

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ

Дев'ять негідних речей

1. Негідно добувати свої благополуччя, радощі, втіху, спокій за рахунок утисків, невлаштованості, горя, хвилювання іншої людини. Не давай себе скривдити, але й інших не кривдь...

2. Негідно залишати товариша в біді, небезпеці, проходити байдуже повз чуже горе, страждання. Моральна глухота і сліпота, здерев'яніння серця — одна з найогидніших вад.

3. Негідно користуватися результатами праці інших, ховатися за чужу спину. Це сфера дуже тонких духовних відносин. Бути трудівником — честь, бути дармоїдом — безчестя.

4. Негідно бути боязким, розслабленим; ганебно виявляти нерішучість, відступати перед небезпекою, хникати. Боязкість і нерішучість породжують боягузство, підлість, зрадництво. Хоробрість і відвага — джерела мудрості.

5. Негідно давати волю потребам і пристрастям, що ніби вийшли з-під контролю людського духу. Тобі хочеться їсти або пити, відпочити або погрітися біля вогнища — цього потребує твоє тіло, але не забувай, що ти — людина! Задовольняючи свої потреби, ти повинен проявляти благородство, стриманість, витримку. Це не тільки скромність. Це щось вище і значніше: владарюючи над своїми потребами і пристрастями, ти підносиш свою духовну суть.

6. Негідно мовчати, коли твоє слово — це чесність, благородство і мужність, а мовчання — легкодухість і підлість. Негідно говорити, коли твоє мовчання — чесність, благородство й мужність, а слово — легкодухість, підлість і навіть зрада. Як багато говорить про гідність людини її уміння бути мудрим володарем слова, майстром, що володіє цим тонким людським інструментом!

7. Негідно справжньої людини не тільки обманювати, лицемірити, плазувати, підладжуватися під чиюсь волю, але й не мати власного погляду, втратити своє обличчя. Огидно і гидко нашіптувати. Нашіптувати, обмовляти товариша — рівнозначно пострілу в спину.

8. Негідно легковажно кидатися словами, давати нездійснимі обіцянки.

9. Негідна надмірна жалісливість до самого себе, як і безжальне ставлення, байдужість до іншої людини. Негідне надмірне перебільшення особистих кривд, горя, страждання. Негідна слізливість. Людину прикрашає витримка. Сльози, розраховані на те, щоб викликати жалість близьких, не тільки принижують людину, а й послаблюють її здатність до самовиховання витримкою, благородством волі.

 

1 ведучий. Дуже приємно визнавати, що підростаюче покоління росте думаюче, грамотне.

 

Станція 6. Золоті розсипи

2 ведучий. Ви щойно отримали останню частинку вашого словесного ланцюжка. І тепер кожна команда може проголосити вислів, що зібрали.

1 ведучий. Просимо капітанів озвучити думки Сухомлинського.

(Капітани по черзі зачитують зібрані вислови)

2 ведучий.  А мені хочеться оголосити останню станцію. Чекали її з нетерпінням, адже команди готували своїми руками маленькі шедеври скрапбукінгу. Просто не терпиться побачити їх.

 

Станція 7. Домашнє завдання.

Скрапбукінг «Я поведу вас, діти, у гарну країну…»

1 ведучий. Командам було дане домашнє завдання створити власний продукт – книгу, буклет, листівку (за власним вибором) до 100-річчя з дня народження                      В. О. Сухомлинського у техніці скрапбукінг. Тема повинна була розкрита через створення композицій про Сухомлинського та його творчість. Відповідно, гарно презентувати свій витвір мистецтва.

2 ведучий.   То ж запрошую команди до представлення своїх робіт.

(Презентація домашнього завдання)

1 ведучий. Ось і підійшов до завершення наш квест, що ми приурочили великому українському добротворцеві  Олександру Сухомлинському. Кожен з присутніх винесе з собою щось для себе особливе і конче потрібне для життя. А головне – прагнення виховати у собі людину. Видатний педагог зауважував: «Інженером можна стати за 5 років, а учитися на Людину треба все життя.»  І якщо ви сьогодні отримали бодай пригірщ Сухомлинської мудрості, порад та настанов – впевнені, що це зерно дасть хороші сходи в майбутньому.

 

2 ведучий

Він по собі залишив вічний сад,

 Де яблука лежать в траві торішній,

І абрикоси сиплять сивий снігопад,

 І до морозів червоніють вишні.

Осиротіло світло у вікні,

 Очікує господаря щоночі,

Серед зірок, он там у глибині,

 Горять його розумні й добрі очі.

Ранкова зірка знову поспіша

Скоріш зігріть і приголубить віти.

 Таке життя учителя з Павлиша.

Прекрасне і просте: робота й діти.

1 ведучий.

Учасникам квесту не терпиться дізнатися результати  гри. То ж з особливим задоволенням передаю слово, для підведення підсумків квесту,  журі.

(Оголошення результатів. Нагородження)

 

Додаток

Вислови для складання ланцюжка зі слів, що будуть видаватися командам після кожного конкурсу.

1. Любити  *  дітей -  * це значить  *  любити  *  дитинство.

2. Умійте *  дякувати  * і  *  бути *   вдячними.

3. Роки *   дитинства – *  це *  виховання  *  серця.

4. Школа – *   не комора  *  знань,  * а світоч  * розуму.

 

Казки для команд

 

Скрипка і Місячний промінь

          Удень на Скрипці грав музикант. А як зайшло сонце, він повісив її на стіні і пішов собі. Висить Скрипка, мовчить, чекає ранку.

          Уночі кімнату освітив Місячний Промінь. І заблищали струни. Місячний Промінь питає пошепки:

-        Ти Скрипка?

-        Так, я Скрипка, - відповіла гордо. Вона була самолюбна.

-        Це про тебе ото балакають, що ти чудово граєш? Це ти примушуєш людей зупинятися й вслухуватися в чарівні звуки твоєї музики?

-        Так, це я – загордилася Скрипка.

-        Заграй, будь ласка, я хочу послухати. Але Скрипка сама не могла грати.

Вона мовчала.

Настала друга ніч. Місячний Промінь знов освітив скрипку. І питає:

-        Чого ж ти не граєш?

-        Бо Музикант увечері іде додому, а приходить лише вранці.

-        А хто це такий музикант? – питає Місячний Промінь

-        Ну, Людина…

-        То не ти граєш? Грає Людина? Скрипка нічого не відповіла. Найтовща її струна тихенько застогнала.

 

Дідусь і смерть

Був собі Дідусь. Було йому вже сто років. От дізналася Смерть, що живе такий старий-старесенький Дідусь, прийшла до нього й каже:

– Час уже помирати, Дідусю.

– Дай приготуватися, – відповідає Дідусь.

– Добре, – каже Смерть. – Скільки тобі часу треба на те?

– Три дні, – каже Дідусь.

Цікаво стало кощавій: що ж робитиме Дідусь, як він готуватиметься?

Настав перший день. Вийшов Дідусь у сад, викопав ямку і посадив дерево.

– Що ж він другого дня робитиме? – думає Смерть.

Настав другий день. Вийшов Дідусь у сад, викопав ще одну ямку, посадив ще одне дерево.

– Що ж він третього дня робитиме? – з нетерпінням думає Смерть.

Настав третій день. Вийшов Дідусь у сад, викопав ямку і посадив ще одне дерево.

– Навіщо ти дерева садиш? – питає Смерть. – Ти ж завтра помреш.

– Людям на добро, – відповідає Дідусь.

Злякалася Смерть і втекла в темний ліс.

 

Соловей і Жук

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів.

Соловей припинив свою пісню та й каже:

– Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.

Жук гідно відповів:

– Ні, Солов'ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов'я.

– Ну й мудрець! – всміхнувся Соловей.– Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.

Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:

– Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі – Солов'я чи Жука?

– Хай собі будуть і Соловей, і Жук,– відповіла дівчинка. Тоді подумала й додала: – Як же можна без Жука?

 

Пелюстка і квітка

На грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над нею бджоли й джмелі, беруть нектар.

  У квітці сорок дві пелюстки. І ось одна з них загордилася:

  – Я найкраща. Без мене і квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму й піду – що мені?

  Напружилася, вилізла з квітки, скочила на землю. Сіла в кущі шипшини й дивиться, – що ж квітка робитиме? А квітка байдужки собі, усміхається сонцю, згукує до себе бджіл і джмелів.

  Пішла собі Пелюстка. Аж зустрічає Муравлика.

  – Ти хто? – питає Муравлик.

  – Я Пелюстка. Найкраща. Найголовніша. Без мене квітка не квітка.

  – Пелюстка? Знаю пелюстку я в квітці, а на двох тоненьких лапках не знаю.

  Ходила Пелюстка, ходила до вечора й засохла. А квітка цвіте.

  Ось така, бачте, казка. Квітка і без однієї пелюстки квітка. А пелюстка без квітки – ніщо.

Ґавеня і Соловей

Вивела Ґава одне-єдине пташеня - Ґавеня. Вона любила своє дитя, частувала його смачними черв'ячками.  Та ось полетіла Ґава по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема.  Заплакало Ґавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного малого.  Почув Соловей плач Ґавеняти. Затремтіло з жалощів солов'їне серце. Залишив своє гніздо Соловей, прилетів до ґавиного, сів поруч із пташеням і заспівав свою чудову пісню.  Аж вітер притих, заслухався. А Ґавеня, мов і не чує солов'їного співу, плачем заливається. Та ось почуло Ґавеня - десь удалині пролунав материн голос: кра, кра... Умить перестало воно плакати й каже:  - Чуєш, це моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи! - Кра, кра-кра... - залунало поблизу, і Соловей замовк. Він перелетів на сусіднє дерево й задумався... Того вечора ліс не чув солов'їного співу.   Перепел і Кулик Жив Кулик у болоті, а Перепел у житі. Сумно стало Куликові в болоті. От він і каже своїм друзям-куликам:  - Хіба це життя? Кругом болото й болото. Ну, що тут гарного? Піду я в жито жити.  От там краса! А Перепелові сумно стало в житі. От він і каже своїм друзям-перепелам:  - Хіба це життя? Кругом жито й жито. Ну, що тут гарного? Піду я в болото жити. От там краса!  Пішов Кулик у жито, а Перепел у болото. Жили вони, поживали та й засумували. Кулик - за болотом, Перепел - за житом. От і повернулися вони хто куди: Кулик - у болото, Перепел - у жито.  Сміються над ними кулики й перепели та питають: - Ну, знайшли красу? Де ж найкраще? - У болоті, відповів Кулик. - Бо рідне воно. - У житі, - відповів Перепел. - Бо воно рідне.