Квіти- це мова,якою говорить природа
Про матеріал
Виховна година присвячена красі та різноманітності квіткового світу.Учні дізнаються про значення квітів у житті людини,їхню символіку та важливість збереження рослинного світу. Під час бесіди діти вчаться цінувати красу природи,дбайливо ставитися до рослин і берегти навколишнє середовище.
Виховна година на тему: « Квіти-це мова, якою говорить природа».
Мета: Ознайомити з різноманіттям квітів рідної землі,
їх походженням та легендами ;
навчити учнів помічати красу рослинного світу, поглибити знання учнів про різні квіти, їх значення і лікарські властивості, пробуджувати пізнавальний інтерес школярів, вдосконалювати вміння шукати і систематизувати інформацію; розширити знання про квіти, їхню роль у житті людини, символізм.
розвивати пам'ять, мовлення учнів, естетичну компетентність, почуття пошани до природи;виховувати естетичні почуття, любов, бережливе ставлення до природи.
Обладнання:
Мультимедійна презентація,маски квітів на голову,виставка малюнків з квітів «Квіти рідної землі».
Святково прибраний клас,на дошці веселка з хмаринками та квіткова доріжка. На плакаті з боку епіграф:
«Гарна,прекрасна чудо- земля,
ніжно берім її в руки свої,
щоб розцвітала і завтра вона,
бережімо її,бережімо її!»
Вчитель:
З давніх-давен люди розуміли мову квітів,птахів,звірів. Ми з вами спробуємо прислухатись до живої природи,ознайомимося з дивосвітом квітів нашої неньки України.
Я вас вітаю,любі гості й діти!
Сьогодні бал весняних гарних квітів!
Квіти – це радість,
Це – чудо Землі,
За це від усіх нас
Природі – уклін!
1 ведучий :
Дзвенять десь бандури тонким переливом
А в кожному звуці, у кожній струні
Б’є серце народу, сміється щасливо
І біль свій ,журбу виливає в пісні.
2 ведучий:
У них – подих вітру,легкий і пахучий.
Із запахом м’яти,чебрецю,полину.
А інколи чути,як стогне Ревучий,
Душевно співа про тяжку давнину.
1 ведучий :
І знову сміється,дзвенить солов’їно,
І сонечко знову дарує струна.
Співа чорнобрива моя Україна,
І спів її,дума по світу луна.
2 ведучий:
Квіти… Дитя…і прозора блакить
В сонце литаври достиглий б’є колос…
Пісня дівоча над полем летить.
Десь обізвавсь перепілоньки голос…
1 ведучий :
Гарна ,прекрасна чудо –земля!
Ніжно берім її в руки свої,
Щоб розцвітала і завтра вона
Бережімо її,бережімо її!
2 ведучий:
Неповторне диво-квіти,
Вони цвітуть для щастя,радості й добра.
Приносять у світ красу,ніжність.
Мовою квітів можна висловити свої почуття.
1 ведучий :
Вони вражають нас найтоншими пахощами,милують кольорами. На світі
багато рослин і кожна з них має свою назву, а також – свою історію.
Звучить п’єса П.Чайковського « Квітень» із циклу « Пори року».
2 ведучий:
А ось і вони - перші весняні квіти! Малі тендітні,ніжні,але скільки в них сили і снаги до життя! Вони зуміли пробитися через залежані сніги до сонечка і принесли нам радість.
Під музику « виходять» квіти : проліски і підсніжники.
Підсніжники
Щоб радість всім подарувати
І весну красну привітати,
Підсніжником цю квітку звуть,
ЇЇ давно вже в лісі ждуть.
Підсніжник – квітка невеличка
Так як підніме біле личко
Людина зразу усміхнеться,
Бо їй милішим світ здається.
Проліски
А ось і проліски розквітли,
Дарують нам небесне світло.
Вони,як неба синь,привітні,
Веселі,ніжні і тендітні,
У кожній квіточці тепло,
Щоб серце радістю цвіло.
1 ведучий:
Привітай світлий день,
Пишний зелен - розмай,
Що до сонця здійма свої віти.
Усміхнеться пташкам,співом їх привітай!
Помилуйся на вранішні квіти.
Пісня: « Весняні квіти» муз.Г.Сенченко.
1.
Так любо і щедро нам сонечко сяє,
В промінні усе аж горить.
І квіти яскраві навкруг розквітають,
Голівки звели до гори.
Приспів:
Ля-ля-ля
Ля-ля-ля
І квіти яскраві навкруг розквітають,
Голівки звели догори.
2.
На свято чудове це сонце і квітів
Зібрались ми весело нам.
Хорошого настрою,радості,втіхи
Сьогодні бажаємо вам!
Приспів:
Ля-ля-ля
Ля-ля-ля
Хорошого настрою,радості,втіхи
Сьогодні бажаємо вам!
Вчитель: Матір – природа – не тільки перша годувальниця,а й цілителька. Лікування різних захворювань лікарськими травами називається - фітотерапією. Тому ми пригадаємо їх.
Квіти:
Мати й мачуха.
Ось жовтенькі,ніби сонечка,квіточки підбілу,або мати й мачуха. Вони навіть під снігом уже цвітуть,ніби в тепличках. Розгорнеш ранньої весни сніг на пагорбі,а там квітонька. Листочок з одного боку гладенький і холодний,як мачуха, а з другого - теплий і ніжний ,як мати:
Уздовж доріг цвіте підбіл
Окраса українських сіл
Це мати й мачуха цвіте
Ви здогадалися про те?
Конвалія
У лісі, в тінистих його куточках, росте скромна і граціозна конвалія. Два темно-зелені листочки ніби охороняють ніжні духмяні квіточки – дзвіночки. Народжуються вони при місячному світлі під зеленим дахом лісу. Ось одна із зворушливих легенд про конвалію – квітку, яка цвіте в долині в травні.
Діана – богиня мисливства – у своїх лісових мандрівках любила підійматися високо в гори. Одного разу її підстерегли злі боги лісів і полів. Вони вирішили полонити її. Та красуня врятувалася втечею. Бігла так швидко, що аж піт стікав з її лиця рясними краплинами. І де ці краплини падали, там проростали чарівні конвалії.
Конвалії квіти на вигляд маленькі
Дуже духмяні і чепурненькі.
Ромашки:Походження квітки ромашка люди точно не знають. Дехто пов’зує
її з ім’ям Роман.
Я на сонце дуже схожа,
Золотиста ,ніжна ,гожа,
Щоранку розцвітаю,
Промінцями всіх вітаю.
Барвінок
Барвінок у піснях – це хлопець, вродливий, стрункий парубок. У народі живе легенда про нього. Було це давно, коли на українську землю нападали турки й татари. Якось в одному селі вороги винищили всіх людей. Лише парубок і дівчина сховалися в лісі. Але й тут їх знайшли бусурмани і вбили. З парубочої крові в лісі виріс барвінок, і з уст дівчини полилася чиста вода – дзюркотливий струмочок
Барвінок :
Барвіночку хрещатий
Буяй біля хати.
Буду тебе поливати
Цвіт блакиті шанувати.
Волошка синьоока
Старі люди розповідали, що якось небо дорікнуло польовим рослинам за невдячність:
- Багато квітів вітають мене своїми пахощами, своїм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовчите й на мене не дивитись. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю сонечком.
- Ні, ми не такі, - відповіли польові квіти. – Ми дуже тобі вдячні, але не вміємо про це сказати.
- Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюсь до вас.
І небо попросило землю виростити серед колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розлилася серед золотих хлібних ланів. І колоски змогли нахилятися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою любов до синього неба. Може, тому, що волошка – небесні очі на землі - її квітками люди лікують хвороби очей.
Волошка:
На просторах поля голубого
Сині волошки тремтять,
Мов шматочок неба голубого
Виграють,виблискують,горять.
Пісня « Цілющі скарби землі» на мелодію пісні « Волшебний цветок» муз.Чичкова.
1.
Є на світі рослин так багато,
Їх Земля віддає не дарма,
Бо лікують людей дуже радо
Й кращих ліків на світі нема.
Приспів:
Пропонують здоров’я нам чудо
Манять нас походить по росі
Їх відшукують люди усюди,
Ці цілющі скарби на Землі.
Первоцвіт, барвінок і калина,
Звіробій, любисточок і хміль,
Кропива ,кульбаба і ліщина
Виглядають на нас звідусіль.
2.
Жовтим оком моргає ромашка,
І волошка синіє в росі,
І конвалії крихітні чашки-
Пропонують нам ліки усі.
Приспів:
Вчитель:
Сьогодні ми відчиняємо двері до скарбниці богині Флори. В Давній Греції Флора зображалась у вигляді жінки з квітами в руках,вважалась богинею квітів,весни,цвітіння. Зараз це слово означає весь рослинний світ.
Дівчинка з квітами.
Флора – давня богиня
Зелен- роду берегиня,
І вродлива й сановита,
Вся квітами оповита!
Розвіває квіти всюди,
аби радість мали люди.
І дерева,трави,квіти-
То її неначе діти.
Одяга їх в різні шати,
Восени вкладає спати,
Будить ранньою весною
Жити в праці й неспокої
Їх турботи й таїну,
Флора явить вам сповна,
До краси її поштиві.
Флокси:
Ось перед вами квіти з білими і рожевими шапками. Вони бувають багато – і однорічними. Останні найчастіше яскраво- червоного кольору, за що й одержали назви « флокси» у перекладі з грецької « полум’я». В Україні ці квіти називають полум’янниками.
Чарівних
флоксів повені казкові
Із
ароматом, наче Божий дар.
Рожеві,
сині, білі і бузкові —
Емблема
серпня, сум його і чар.
Гойдає
вітер...
Легенда про дзвіночки.
Колись давно на землю спустилися ангели, щоб подивитися, як живуть люди. Вони літали над лісами та луками, співаючи свої чарівні небесні пісні. Звуки їхніх голосів були настільки чистими й тонкими, що коли ангели злетіли назад на небо, краплинки їхньої застиглої пісні впали в траву. На тих місцях, куди впали звуки небесного співу, виросли ніжні блакитні квіти. Вони зберегли форму маленьких церковних дзвонів і відтоді лагідно погойдуються на вітрі, нагадуючи людям про небесну красу.
Дзвіночки ( 2 хлопчики)
Дзвіночки- перлинки на ніжці тоненькій
Такі запашні і тендітні такі.
В широкому листі , немов у гіллі,
Ховають від сонця голівки малі.
Айстри:
Астри нам дарує рання осінь. Назва цієї квітки від грецького « астер-зірка»
Поетична легенда розповідає, що перша квітка айстри виросла з порошинки. Яка впала з неба на землю. Тому тихої ясної ночі у квітках чути ледве вловимий шепіт – то айстри розмовляють із зірками. У народі ці квіти ще називають зірочками.
Опівночі айстри в саду розцвітали,
Умились росою ,вінки одягли
І стали рожевого ранку чекати,
І в райдугу барви життя убирати.
Легенда про хризантему.
Східна легенда розповідає, що злий дракон спробував викрасти з неба сонце. Він схопив його лапами, але розпечене світило сильно обпекло йому шкіру.
Розлючений дракон почав рвати сонце кігтями й зубами на шматочки. Яскраві іскри та пасма сонячного світла, що падали на землю з висоти, перетворювалися на золотаві квіти — хризантеми (назва яких походить від грецького chrysanthemon — «золото-квітка»). Саме тому перші хризантеми мали яскравий жовтий сонячний колір.
Хризантема:
Заховавсь у хризантему
Холодний світанок,
Дарував їй діадему
З росинок – сріблянок.
Тюльпан:
Ця квітка має назву тюльпан. Походить вона від персидського «тюрба»- чалма пов’язка на голову.
Я гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю
Я жовтий, білий, полум’яний
В саду я квітну на весні.
2 ведучий:
А онде маргаритки, чому вони так називаються
Маргаритка:
Слово це прийшло з латини
Маргаритка це перлина,
А на неї схожа квітка
Так і зветься- маргаритка.
Нарцис
«Білі нарциси – квіти кохання». Одна із легенд про ці квіти пов’язана з коханням. Згідно з грецькою міфологією, вродливого юнака Нарциса палко покохала німфа Єхо. Та Нарцис не відповідав взаємністю. І від мук кохання німфа так висохла, що лишився від неї тільки голос. Прекрасний Нарцис був за це покараний: боги Олімпу перетворили його на квітку, яка стала, за цією легендою, символом краси.
Нарциси:
Красою гордяться нарциси високі.
Квітки- самолюби, закохані в себе
Вони й серед моря рослин одинокі
Не бачать ні квітів, ні сонця, ні неба.
Незабудка
Скільки про неї складено легенд, скількох митців надихала вона на творчість! Одна з легенд оповідає, що квітку незабудкою назвав сам Господь. Коли він творив флору, то коханій квіточці дав назву. Маленька квіточка із заплаканими очима промовила до Бога: «Господи, серед такого великого товариства квітів я забула своє ім’я». Бог ласкаво подивився на неї і мовив: «Не забудь Мене». І стали цю рослину називати Незабудкою.
Незабудка:
Ту дівчину синьооку
Завжди стрінеш край потоку
В неї ніжки вмиті в росах,
В неї небо сяє в косах.
Незабудка з давна знана
Квітам – любимене- звана.
Мак завжди високо цінувався в народі як харчовий продукт. З нього били олію, пекли пироги, варили вареники, маком заправляли кутю, посипали бублики, коржики, святкові паляниці. На Маковія пекли коржі й поливали їх тертим маком з медом. Робили й цукерки. Рослина ця служила оберегом від нечистої сили.
Мак
Стебельце- шорстка драбинка
У середині – чорна перлинка,
Пелюстки блискучі, як лак
Це квітує червоний мак.
Фіалка - ця тендітна і чарівна квітка є оберегом від туги, смутку, нудьги й ліні. Вона допомагає знайти вірних друзів та реалізувати в реальності свої приховані бажання. Також позбавляє депресії. У стародавніх греків настій із квіток фіалки був засобом любовного еліксиру. Багато фіалок у домі самотньої жінки може перегородити шлях до її сімейного щастя. Тому, що багато цих квітів у будинку створює настільки жіночну атмосферу, що чоловікові там просто не вижити. Як кажуть всього повинно бути в міру.
Фіалки
Що
за квіточки яскраві
Підвелися на
галяві,
На тонесеньких стеблинках
В
фіолетових хустинках?
Це
фіалочки тендітні
Увінчали луки в
квітні.
Не губи живої вроди,
Не
завдай природі шкоди!
Троянда
В одній із легенд розповідається, що коли з морської піни біля берегів Кіпру виникла прекрасна богиня Афродіта, земля дуже розсердилася і вирішила створити щось не менш прекрасне.
Троянда:
Цвітуть і троянди, мов пишні цариці
Красуні квітки. Тільки мстиві, колючі.
І квіти тендітні ,тоненькі з теплиці,
Краса їхня дивна і вабить, і мучить.
Мальва - це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. Не було села, а в ньому хати, де б не росли під вікнами мальви – прекрасні обереги нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку-далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила!
Мальва:
Так любо з-поміж незначних рослин
Мальви всміхнулись мені,
Такі ж як у нас біля дому росли,
Які бачу часто я у вісні.
Чорнобривці настільки поширені, що, здається, їх культивують у нас споконвіку. Проте, це не так. Кілька століть тому вони були зовсім невідомі європейцям. Наші давні предки не мали найменшого уявлення про те, що такі квіти взагалі існують.
Чорнобривці
Чорнобривці чорноброві
Квітнуть в тиші вечоровій.
Чорнобривці чарівні
Так і просяться в пісні.
Пісня « Ми квіти зберемо в долоні»
1.
На галявині сьогодні
Ми гуляємо усі.
Все чека напередодні
Незрівнянної краси.
Приспів:
Ми квіти зберемо в долоні
Поблизу дзвінкого струмка.
І будуть, звичайно, прозорі,
Повітря і ніжна ріка.
2.
Ми збираємо волошки,
Ми збираємо ромен.
Конюшини візьмем трошки
І додому принесем
Приспів:
2 ведучий:
Світ квітів чарівний і неповторний. Вони як усмішка землі. Квіти- це душа землі. Вона дарує їх нам, щоб наші душі були такими ж чистими і тендітними, як пелюстки весняних квітів.
1 ведучий:
У кожній квіточці тепло,
Щоб серце радістю цвіло.
І чиста ніжність в пелюстках ,
Яка ж є сила у квітках!
2 ведучий:
Земля народжує їх знов,
Бо в них і радість, і любов,
І кожна квітка розцвітає,
Відкрити душу закликає.
1 ведучий:
Наповнити її добром
І серця щирого теплом
Ці квіти ніжні та малі-
Любов землі, душа землі.
Танець: « Весняний вальс»
1.
Знов прокинулась земля,
Зацвіли сади й поля,
Гай зелений зашумів-
Сонечку зрадів.
2.
Ми співаємо для вас
Мелодійний гарний вальс,
І кружляють квіти всі
В чарівній своїй красі.
3.
Рідна наша сторона,
Ти квітуча запашна!
4.
Україно, рідний край!
Ти радій і процвітай!
Хай навкруг дзвенять пісні
В ці весняні дні.
Екологічна гра « Так чи Ні»
Проводить вчитель.
Я називатиму дію ,а ви подумайте, чи правильно це
І відповідайте.
-саджати квіти, дерева ( Так)
-охороняти первоцвіти і рідкісні рослини( Так)
-ламати гілочки дерев і кущів (Ні)
-берегти молоді рослини ( Так)
-обдирати кору дерев(Ні)
-збирати великі букети квітів
-обгороджувати мурашники
-збивати гриби ногами
-вбивати жуків ,інших тварин, що вам не подобаються
-милуватися красою природи
-ловити метеликів, інших цікавих тварин
-прибирати місця відпочинку у лісі, на березі річки тощо.
Вчитель:
Подивіться навколо; яка краса! І ми повинні берегти її ,любити, вивчати, спостерігати, осмислювати.
Пісня 6: « Не дратуйте собак»
1.
Не дратуйте собак, не ганяйте кішок,
Не жалійте птахам ні зерна ,ні крихіт,
І тоді соловей піснею розбудить,
Тож і дряпать ,і кусать вас ніхто не буде.
2.
Якщо дуже шуміть десь біля барлогу,
Доведеться тоді руки брати в ноги.
І бджола просто так теж вас не пожалить,
Бо гарчати і жалить марно вас не стануть.
3.
Якщо вам до душі схід і захід сонця,
Як вишневі гілки стукають в віконце,
Збережіть на Землі і бджолу, і трави
А про кішок і собак заспівайте з нами.
Вчитель:
Закінчити нашу виховну годину хотілося б рядками вірша « Учись любити»
Учись любити все навколо себе:
Траву і квіти ,кущик, деревце.
Жучка і пташку, і блакитне небо,
І синьооке чисте джерело
Усе прийшло на білий світ, щоб жити,
Щоб дарувати радість і красу.
Учися дарувати і любити
Чистеньку, мов перлиночка росу.
Поглянь на світ –це дивовижна казка!
А квіти – це, мабуть, душа землі.
У кожній з них струмить любов і ласка,
Вони, неначе діточки малі.
Яка земля !Чарівна, пречудова!
Вона нам мати. Ми – її дитя!
Летить на землю весняна обнова
Бурлить, вирує на землі життя!
Усі ми в світ прийшли, щоб жити,
Добро творити на землі
Учіться, діточки любити
Навчайтеся,поки малі
Не нищіть квіти, не зривайте,
Нехай на них блищить роса
Усе живе оберігайте,
Бо для людей ця вся краса.
Щоб наше серце добрим стало,
Щоб в нім любов палка жила,
Щоб завжди серце зберігало
Любов і трішечки тепла,
Для цього радісного світу,
Для всіх живих, що на землі,
Для пташечки ,дерев і цвіту…
Ви знайте, діточки малі
Усі прийшли в цей світ, щоб жити:
Великі звірі і малі,
Людина в світ прийшла – любити,
Добро творити на Землі.
Вчитель:Отже, як насправді стати другом природі ,адже природа – наша матінка. Про це ви дізнаєтесь із пам’ятки « Будь природі другом!»
( Роздаю пам’ятки учням).
Пам’ятка.
Будь природі другом!
Оберігати природу – берегти Батьківщину.
Любити природу не для себе,а для неї.
1.Не рвіть квітів без зайвої потреби.
2.Не рвіть їх багато,а лише кілька.
3.Не виривайте квіти з корінням.
4.Не рвіть останньої квітки.
5.Кожна квіточка - вам на радість,``
кожна рослинка-для вашого добра,
кожна травинка - для вашого здоров’я.
6.Лікарські рослини - цінне природне багатство.
Збираючи їх, завжди залишайте частину,
щоб вони росли і надалі.
7.З особливою увагою ставтеся до рослин занесених до Червоної книги.
8.Насаджуйте дерева,кущі,квіти,доглядайте їх - тоді наша земля,конкретно наш садочок,шкільне подвір’я стануть ще кращими,бо ж рослини-це «зелені легені» планети.
9.Зупиняйте тих, хто порушує ці правила.
Ми всі –господарі природи,
Тож бережімо її вроду!
Вчитель: Якщо вам сьогодні було цікаво слухати розповіді про перші весняні квіти,якщо у вас виникло бажання розширити ваші клумби вдома, то наш виховний захід досягнув мети. З сьогоднішнього дня спробуйте в кожній квіточці побачити її живу душу, бо квіти – це очі Землі.