Лабораторна робота №5

1.Завдання: описати та показати на комп’ютері методику ознайомлення учнів із поняттям редактора, видами редакторів.

Вивчення редакторів у початковому курсі інформатики відбувається в рамках змістової лінії «Використання інформаційних технологій», особливістю якої є об’єктний підхід. Учні мають розуміти поняття об’єкта, наводити із власного життя приклади різних об’єктів, їх властивостей та значень, розуміти як можна їх редагувати. Редагувати означає виправляти, доповнювати, змінювати що небудь. Комп’ютерних програм-редакторів є три основних типи: • текстовий редактор призначений для створення текстових документів, зміни кольору букв, їх розміру тощо; • графічний редактор дозволяє створити малюнок, розфарбувати його та надрукувати на папері; • музичний редактор допомагає створити музику, виправляти, змінювати мелодію, а також прослухати музику. Учні повинні розуміти, що будь-яка операція над об’єктом полягає в зміненні значення однієї з його властивостей або значень групи його властивостей. Розглядаються складні об’єкти як набір більш простих, діти вчяться будувати складні об’єкти із запропонованих частин, в тому числі доповнювати відсутні компоненти. Ознайомлення з графічним редактором відбувається у 2 класі.

2. Завдання: показати на комп‘ютері методику ознайомлення учнів з текстовим редактором.

Основна мета при вивченні теми - ознайомити учнів з можливостями використання текстових редакторів - програм, призначених для опрацювання текстових повідомлень за допомогою комп'ютера. При цьому не має значення, який текстовий редактор вибрати як базовий для ознайомлення учнів.

Слід зауважити, що текстовий редактор є програмою із прикладного програмного забезпечення загального призначення, яка за навчальною шкільною програмою вивчається однією з перших. Це означає, що вчителю значну увагу слід приділяти формуванню у учнів вмінь, які є загальнозначущими для засвоєння правил роботи з іншими програмами. До таких вмінь можна віднести: запуск програми на виконання, правильне завершення роботи з програмою, збереження файлів в середовищі, пошук необхідних файлів за різними ознаками, правила роботи з інтерфейсом, вигляд курсору при розв'язуванні різних завдань в різних режимах роботи, робота з меню, кнопками панелей інструментів, використання мишки, робота з буфером обміну, виділення фрагментів, робота з об'єктами, виклик та використання контекстного меню, переміщування на робочому полі, робота з "підлеглими" вікнами, створення документів відповідного типу, використання вбудованої довідки, шаблонів тощо. Всім загальнозначущим для роботи з прикладними програмами вмінням особливу увагу доцільно приділити при ознайомленні з текстовим редактором та створити таблиці-орієнтири виконання таких операцій.

Світоглядне значення для учнів має питання про виникнення програми - текстового редактора. Важливо, щоб учні розуміли, що саме прагнення спростити роботу з різними видами текстів (службовими паперами, конспектами лекцій, газетами, журналами, книгами) привело до створення великої кількості текстових редакторів (ТР) або текстових процесорів. Крім того, учні повинні засвоїти основні функції текстових редакторів - забезпечення операцій введення текстів до запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера, редагування та форматування текстів, збереження у зовнішній пам'яті і друкування.

Об'єктом для опрацювання в цьому випадку є текст, який може складатися з розділів, абзаців, символів. Крім того, в тексті можна ще розрізняти сторінки, таблиці, вбудовані графічні об'єкти тощо. Текст в цілому, як і його складові, можна опрацьовуєати за допомогою спеціального програмного засобу - текстового редактора. Вид та характер опрацювання залежить від мети, яка постала перед людиною для вирішення конкретного завдання.

Вчитель може проілюструвати на основі демонстраційного методу (використовуючи мультимедійний проектор) вміст різних текстових файлів після відповідного опрацювання (тобто ознайомити учнів з результатами опрацювання), які повинні містиш розділи, мати відповідну структуру з використанням шаблонів, стилів, малюнків, таблиць, діаграм, формул, оздоблювального тексту, колонок, колонтитулів, посилань, змісту тощо, а також надати приклади роздрукованих матеріалів. Така демонстрація має важливе значення для розуміння основних характеристик та можливостей використання текстових редакторів.

Після вивчення основних можливостей використання і функцій текстового редактора слід перейти до практичного освоєння основних режимів та вказівок конкретного текстового редактора.

Перш ніж вивчати вказівки конкретного текстового редактора, слід пояснити учням, що для ознайомлення з таким редактором слід усвідомити поняття середовища програми, під яким розуміється меню, рядки повідомлення та статусу, робоче поле. Всі складові середовища текстового редактора слід показати учням в режимі демонстрації або за допомогою мультимедійного проектора чи спеціальних програм-майстрів.

Практика свідчить, що часто вчителі інформатики вивчення текстового редактора зводять лише до вивчення конкретних команд конкретного текстового процесора, не пояснюючи. як опрацьовується текст, а це призводить до звичайного репродуктивного навчання", так званого "кнопочного", при якому учні запам'ятовують лише призначення клавіш чи значків, а не заглиблюються в сутність процесу, що відбувається. Експериментально доведено, що такий підхід до вивчення багатьох питань та понять інформатики є шкідливим як для учнів, так і для вчителів, і не розвиває учнів.

Тип текстового редактора, який вивчається, не повинен суттєво впливати на методику вивчення. В основу методики навчання доцільно покласти індуктивний підхід з використанням методу доцільних задач, кожна з яких спрямована на засвоєння учнями конкретних важливих характеристик програми для роботи з текстом та його складовими, як об'єктами.

Завдання при цьому можуть бути двох типів:

1) Учням пропонується ввести з клавіатури деякий текст та подати його в певному вигляді.

В цьому випадку учневі з одного боку самостійно важко знайти помилку в результатах виконання завдання та оцінити правильність його виконання. З іншого - більшість учнів не мають навичок швидкого введення тексту з клавіатури, що означає, шо при виконанні такого типу завдань значна частина часу уроку витрачається на введення тексту, а на формування вмінь та навичок його опрацювання за допомогою такого засобу, як текстовий редактор, лишається менша частка уроку, що досить часто призводить до недосягнення вчителем навчальної мети відповідного уроку.

Враховуючи це, можна прийти до висновку, що такого типу завдання краще пропонувати учням не при вивченні нового матеріалу, а при узагальненні та повторенні - у випадках, коли слід проявити творчість, тобто на заключних уроках.

2) Учням пропонується завантажити з диску заздалегідь створений текстовий файл та подати його в конкретній формі, вимоги до зовнішнього вигляду якого учні одержують у роздрукованому вигляді. Таким чином учень вже на початку роботи має перед очима зразок (очікуваний результат опрацювання текстових повідомлень), і його завдання полягає в тому, щоб привести вже набраний текст до вказаного виду, використовуючи засоби текстового редактора.

При завантаженні з диску підготовлених матеріалів учні звільняються від введення з клавіатури текстів, шо вивільняє значну частику уроку.

При цьому завдання можуть бути подані з різними рівнями підказок до їх виконання:

1-ий тип завдань. До тексту, що в повному обсязі зберігається на диску, надається очікуваний результат його опрацювання (роздруковану відповідним чином, відформатовану копію тексту) та послідовність дій з вказуванням вказівок, які необхідно виконати для подання заданого тексту у потрібному вигляді.

2-ий тип завдань. До тексту та надрукованого очікуваного результату пропонується список вказівок, виконуючи які можна досягти мети завдання, але в цьому випадку відсутній алгоритм його виконання

3-ий тип завдань. Учневі пропонуються лише деякі узагальнені вказівки до виконання завдання.

4-ий тип завдань. Підготовлений текст супроводжується лише очікуваним результатом, відсутні будь-які вказівки до його отримання. Учень самостійно добирає методи опрацювання заданого тексту. З прикладами можна ознайомишся в роботі.

Вчителю перед проведенням кожного уроку слід чітко формулювати мету вивчення матеріалу та уточнювати, які знання га вміння повинні бути сформованими при проведенні уроку і намагатися для кожного з виділених вмінь та навичок добирати конкретні завдання різних типів.

Практика свідчить, що такий індуктивний метод вивчення .можливостей використання середовища приводить до більш плідних результатів, ніж традиційний для старшого шкільного віку -дедуктивний,

Для узагальнення знань учні після закінчення кожної вправи розповідають вголос порядок виконання завдання, яким вони користувались, обговорюють його з іншими учнями, а потім знаходять раціональніший шлях. Далі на лабораторній роботі їм пропонується самостійно виконати аналогічне завдання га письмово зробити узагальнений висновок. Перед виконанням завдання вчителю слід чітко сформулювати вимога до оформлення висновку. Бажано, щоб у висновку не містилось конкретних назв вказівок, які використовувались при виконанні завдань, а речення були узагальненими. Це дає змогу засвоювати не конкретні вказівки конкретного редактора, а принципи виконання операцій з текстами за допомогою спеціального середовища, яке змінюється і можливо буде змінюватися і в майбутньому.

На початку можна показати учням на одному комп'ютері або ка мультимедійному екрані (не поспішаючи, щоб діти встигли запам'ятати хоча б послідовність дій) правила виконання, а потім запропонувати самостійну роботу. Практика показує, що якщо учні раніше не залучалися до дослідницької роботи, то така методика повинна вчителем застосовуватися поступово, ускладнюючи самостійну роботу від завдання до завдання, а інколи доцільно допомагати учням при виконанні всієї вправи, залежно від сформованості у учнів самостійного мислення та рівня їхньої пізнавальної активності.

Такий підхід до вивчення текстовою редактора дає можливість учням при необхідності без зайвих перешкод перейти до опрацювання тексту в іншому аналогічному середовищі. Якщо дозволяє час, то можна запропонувати окремим учням виконати аналогічні завдання в іншому редакторі, не пояснюючи правил роботи в ньому.

3. Завдання: показати на комп‘ютері методику ознайомлення учнів з графічним редактором.

В середовищі графічного редактора учень швидко одержує результат своєї діяльності, кожний учень має можливість проявити особисті якості та творчість під час виконання навчальних завдань. Велике значення мають демонстрації на комп'ютері різних продуктів комп'ютерної графіки: малюнків, схем, креслень, діаграм, прикладів анімації та тривимірної графіки. До теоретичного матеріалу даної теми курсу слід віднести: - питання про склад та функціонування технічних засобів комп'ютерної графіки; - питання подання зображень у пам'яті комп'ютера. Основна мета вивчення графічного редактора: сформувати вміння запускати на виконання програму графічного редактора, записувати графічну інформацію до файла на диску, зчитувати її з диска та переглядати; сформувати уявлення про можливості використання графічних редакторів в цілому, показати шляхи використання графічно поданої інформації під час створення книжок, документів, електронних листів тощо. Крім того, під час роботи з графічним редактором в учнів формуються навички роботи з мишкою, використання буфера обміну даними, виділення об'єктів та виконання з ними основних операцій: зміна місця розташування, розмірів, копіювання, видалення, повернення тощо. На початку вивчення теми слід сформувати уявлення учнів про графічні об'єкти, до яких належать різноманітні малюнки, креслення, графіки, анімації тощо, які створюються за допомогою комп'ютера та виводяться на його екран і на друк. Звідси природно випливає необхідність вивчення графічних редакторів для створення та редагування графічних об'єктів на комп'ютері. В процесі відповідно організованої бесіди учні повинні виділити основні функції графічного редактора — забезпечення створення графічних об'єктів, їх редагування, збереження в зовнішній пам'яті і здобуття відповідних записів на папері, кіноплівці. Вчителю доцільно проводити етап узагальнення теоретичного матеріалу, враховуючи те, що графічний редактор може бути знайомий деяким учням. Під час проведення етапу систематизації знань доцільно разом з учнями знайти відмінність у побудові графічних об'єктів різного типу вказати на переваги та недоліки. При узагальненні теоретичних знань необхідно намагатися, щоб учні усвідомили основні характеристики графічного редактора, навчилися вільно працювати з основними режимами графічного редактора та після ознайомлення із вказівками одного середовища могли вільно самостійно переходити до вивчення та опанування іншого. При цьому учні повинні розуміти не лише призначення, а й правильний вибір потрібної програми для розв'язування конкретної задачі. Вивчення будь-якого графічного редактора слід починати з вивчення його інтерфейсу та вбудованої системи довідок. Особливістю методичного підходу під час ознайомлення з графічним редактором є те, що для вивчення кожної окремої вказівки чи кількох вказівок учителю необхідно заздалегідь готувати конкретні практичні завдання для учнів. Особливої уваги від учителя потребує підготовка системи вправ, складеної за дидактичним принципом від простого до складного з метою розвитку знань, вмінь та навичок учнів. Як свідчить практика, основним методом навчання під час вивчення будь-якого графічного редактора повинен бути метод доцільно дібраних задач та метод демонстраційних прикладів. Вивчення будь-якого графічного редактора слід починати з вивчення його інтерфейсу та вбудованої системи довідок. Особливістю методичного підходу під час ознайомлення з графічним редактором є те, що для вивчення кожної окремої вказівки чи кількох вказівок учителю необхідно заздалегідь готувати конкретні практичні завдання для учнів. Особливої уваги від учителя потребує підготовка системи вправ, складеної за дидактичним принципом від простого до складного з метою розвитку знань, вмінь та навичок учнів. Як свідчить практика, основним методом навчання під час вивчення будь-якого графічного редактора повинен бути метод доцільно дібраних задач та метод демонстраційних прикладів.

4. Завдання: показати на комп‘ютері методику ознайомлення учнів з музичним редактором.

Програма «Сходинки до інформатики», що реалізується за варіативним планом (автори Ф.М. Рівкінд, Й.Я. Ривкінд, Г.В. Ломаковська, С.Я. Колесніков), передбачає опанування умінь учнями роботи з музичним редактором Мелодія, Audacity (або схожими): завантажувати й програвати мелодію, вводити

 музичний фрагмент (записувати у робочій області редактора у нотному стані необхідні ноти, вилучати їх), прослуховувати написану мелодію та редагувати її, якщо звучання неправильне. Програвати мелодію через натискання клавіш у вікні редактора, самостійно відкривати й завантажувати музичний файл і програвати його окремим музичним інструментом; створювати власну мелодію й записувати за допомогою нот, або ж імітуючи програвання на клавішах піаніно, зберігати її на диску. Крім цього, учні повинні уміти завантажувати CD- програвач та за його допомогою програвати музичні файли, а також відтворювати відео файли за допомогою універсального програвача. Практичний блок уроків даної змістової лінії пов’язаний із формуванням і розширенням знань учнів з історії та основ теорії музики.

Вивчення музичного редактора починається в 4 класі і здійснюється впродовж 5 останніх уроків у курсі інформатики початкової школи.

Перший урок – має метою відповідь дітей на запитання: Що являє собою світ музики? Коли і де ми з ним зустрічаємось?

Світ музики охоплює і мамину колискову, і пісеньки з мультфільмів, і кіно, і пісні естрадних виконавців, симфонічного оркестру, мелодії, що наспівує звичайна людина.

У ході бесіди вчитель розкриває зміст таких понять, як музичне речення, ноти, нотна грамота, музика вокальна та інструментальна. Демонструючи на мультимедійній дошці їх приклади.

На другому уроці учнів ознайомлюють із історією нотного запису, повторюють основні 7 нот, за допомогою яких записують усі можливі звуки. Розкривається поняття музичний звук, нотний стан, висота звуку, скрипковий ключ, тривалість звуку та ноти що їй відповідають (ціла, половинна, чвертьова, восьма). Розглядається і поняття мелодії, акорду. Практична робота учнів присвячена введенню до редактора музичного фрагменту, його редагуванню та програванню.

На третьому уроці формується уявлення про групи музичних інструментів: струнно-щипкові, струнно-смичкові, струнно-клавішні, духові (дерев’яні і мідні), ударні. На закріплення діти повторюють і такі музичні поняття як ритм, музичний лад, темп та тембр. Можна запропонувати учням програти мелодію по нотах у музичному редакторі, натискаючи на віртуальні клавіші піаніно за допомогою миші.

Четвертий урок присвячений ознайомленню із музичними професіями (композитор, диригент, соліст). Виконавці музичних творів: соліст, ансамбль, оркестр, хор.

Варто згадати про історію пристроїв звукозапису. Узагальненням є те, що сьогодні ми маємо єдині носії, на яких зберігається і текстова і графічна і звукова інформація. А для прослуховування записів в електронному вигляді – використовують спеціальні програми, які називаються програвачі. Вчитель має продемонструвати функції програвача Windows Media, скласти інструкцію роботи учнів для самостійного завантаження та відтворення аудіо та відео файлів, передбачити питання для закріплення й перевірки засвоєного.

5. Складання плану-конспекту уроку

Конспект

Графічний редактор. Комп’ютерна підтримка вивчення навчальних предметів

Мета роботи:

формувати предметні компетентності: формувати поняття графічного редактора; ознайомити з  інтерфейсом графічного редактора; формувати вміння працювати з елементами інтерфейсу програми;

розвивати ключові компетентності:

—   спілкування рідною мовою;

—   інформаційно-цифрова компетентність;

—   уміння вчитися.

Обладнання: дошка, комп’ютери, проектор, презентація.

Програмне забезпечення: Tux Paint.

Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.

Хід уроку

І. Організаційний етап

·   привітання;

·   перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Повторення правил поведінки за комп’ютером та в комп’ютерному класі

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя з елементами демонстрування презентації

V. Засвоєння нових знань

Ми на уроках будемо знайомитись з графічним редактором  Tux Paint. Головним героєм цієї програми є пінгвін, якого звуть Tux.

Що ви знаєте про пінгвінів? ( відео про пінгвінів)

Запитання:

Що ви найбільше запам’ятали про пінгвінів?

Розглянемо вікно графічного редактора

VІ. Фізкультхвилинка, вправи для очей

VІІ. Формування вмінь та навичок

Робота за комп’ютером

1)   Інструктаж учителя.

2)   Практична робота за комп’ютерами.

Створіть малюнок за зразком

       Завдання на закріплення

VIII. Підсумок уроку

Рефлексія, самооцінювання

Якщо вам все вдалось сьогодні на уроці, розфарбуйте повітряну кульку зеленим кольором. Якщо, ви вважаєте, що у вас не все вийшло – розфарбуйте кульку синім кольором. Якщо ви потребуєте допомоги і думаєте що вам нічого не вдалось сьогодні, то розфарбуйте кульку в червоний колір.

Покажіть, що у вас вийшло.

На наступних уроках ми продовжимо працювати з графічним редактором  Tux Paint, будемо вчитись створювати дивовижні малюнки за допомогою комп’ютера.

Сьогодні урок закінчено, до побачення.