Ландшафтний дизайн. Презентація "Сади світу. Монако"

ЕКЗОТИЧНИЙ САД МОНАКОПідготувала учениця 11-А класу. Біднюк Єлизавета

Вид на Екзотичний Сад Монако ви можете побачити вже на виході з залізничного вокзалу в Монте-Карло. І це неспроста, адже ботанічний сад – візитна картка міста. Розташований на високому (більше 100 метрів над рівнем моря) схилі, названому «собачою головою», сад розкриває чудові захоплюючі види на князівство та його околиці.

Дістатися до Екзотичного саду можна пішки, слідуючи покажчикам, або на автобусі. Маршрут руху проходить вгору по схилу, але при бажанні, для підйому на верхні тераси можна скористатися безкоштовними громадськими ліфтами.

Спроектований в XIX столітті інженером Людовіком Нотарі за замовленням Людовика II і відкритий для відвідування в 1933 році, сад прекрасно вписаний в складний рельєф, зручний і сучасний. Тому, інформація про те, що за 75 років парк не зазнав ніяких змін, викликає щирий подив і захоплення перед його творцями.

Сад займає площу близько 1 га, але за рахунок складного рельєфу і оточуючих панорамних видів здається значно більшим за розміром. Основою колекції саду є сукуленти, завезені з різних континентів і країн: США, Мексики, Перу, Південної Африки та інших. Всього в колекції – понад 6000 видів рослин, серед яких безліч рідкісних.

Рослини підібрані таким чином, що в саду досягається ефект безперервного цвітіння. Тут же представлена і величезна, більше 1000 видів, колекція кактусів. Справжні цінителі цих загадкових і незвичайних рослин знайдуть для себе багато цікавого і пізнавального, адже вік деяких колючих представників перевалив за 100 років.

Різноманітність, розміри і химерні форми рослин вражають уяву. З прикрашених перголами оглядових майданчиків видно сади на дахах міста, містки, крихітне водоймище – все це розташовано на практично вертикальній скелі, густо покритій екзотичними рослинами.

Мальовничі доріжки, спускаючись по схилу, приводять відвідувачів до ще одного оглядового майданчику та входу в Грот обсерваторії. У назві збереглася пам'ять про стару астрономічну обсерваторію, яка розташовувалася тут колись, де царювали прохолоді і чудернацькі кам'яні форми.

У 1916 році робітники, зайняті облаштуванням саду в східній його частині, виявили скам'янілі останки тварин. Князь Альберт I наказав провести в цьому місці розкопки. При ретельному обстеженні, в скелі була виявлена печера висотою 7 м і довжиною 17 м. У 1947 році спелеологи на чолі з Г. Барраль (хранитель Музею антропології та давньої історії) почали дослідження грота з метою прокладки тут екскурсійного маршруту, і в 1950 г. змогли втілити цей задум у життя.

Триста сходинок ведуть в надра грота, де в кінці шляху відкривається «великий зал», стіни якого природа щедро прикрасила сталагмітами, сталактитами, напливами неймовірних форм.

Відвідування грота включено у вхідний квиток в сад, екскурсії на французькій і англійській проходять кожну годину. Екскурсійна стежка закільцьована, тому по саду можна ходити довго із задоволенням, – від часу дня і освітленості міняються образи рослинних композицій, а також прекрасні види на море, бухту, замок, на сади на дахах сучасних будинків.

Джерело - https://sad.ukr.bio/ua/articles/6684/